Програма з хімії для вступників до магістратури icon

Програма з хімії для вступників до магістратури




Скачати 256.83 Kb.
НазваПрограма з хімії для вступників до магістратури
Дата15.07.2012
Розмір256.83 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Голова приймальної комісії

___________М.І. Степаненко

« 23 » лютого 2012 р.


ПРОГРАМА

з хімії для вступників до магістратури

галузь знань 0401 Природничі науки

Спеціальність: 8.04010101 Хімія.

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр


Полтава 2012


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вступний екзамен з хімії в магістратуру передбачає перевірку знань теоретичних основ хімії, вміння застосовувати ці основи для пояснення властивостей хімічних елементів та їх сполук у процесі викладання хімії в загальноосвітній середній школі.

У програму цього екзамену включені питання з загальної і неорганічної хімії, органічної та біологічної хімії, фізичної хімії та методики викладання хімії. Абітурієнт має можливість показати особистий рівень оволодіння теоретичними знаннями та практичними вміннями і навичками, набутими на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» чи «спеціаліст».

До основних критеріїв і показників для відбору абітурієнтів на навчання зі спеціальності 8.04010101 «Хімія» належать наступні:

Здібності:

  • Комунікативні – мати високий рівень комунікативності, вміти вести бесіду та відстоювати свою точку зору, легко входити в контакт з різними категоріями людей.

  • Академічні – абітурієнт повинен мати високий рівень успішності, вміти доступно пояснювати набутий навчальний матеріал.

  • Мовні – абітурієнт повинен спілкуватись усно і письмово грамотно, чітко, правильною мовою; вільно володіти державною мовою.

  • Загальнокультурний рівень – абітурієнт повинен мати високий рівень загальної ерудиції, компетентність, широке коло інтересів і захоплень.

  • Соціальна активність – абітурієнт повинен займати активну життєву позицію, виконувати громадські доручення, бути ініціативним, уміти з позицій високих моральних принципів і загальнолюдських ідеалів аналізувати соціально-економічні явища та процеси.

  • Самооцінка – власна самооцінка абітурієнта повинна бути адекватною оцінці оточуючих (наукового керівника, викладачів, одногрупників).

Крім того, абітурієнт повинен:

  • показати високий рівень програмованого матеріалу;

  • уміти логічно мислити та використовувати здобуті знання у нестандартних ситуаціях;

  • уміло використовувати наукову термінологію та демонструвати обізнаність з науковою інформацією;

  • вільно володіти засобами самоконтролю.


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ З ХІМІЇ

Виявити рівень програмованих навчальних досягнень та якість підготовки з хімії вступників покликане оцінювання, що передбачає аналіз відповіді абітурієнта, якість знань, ступінь сформованості фахових практичних умінь, рівень оволодіння теоретичними знаннями.

Оцінювання відповіді вступника здійснюється за 5-ти бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень і в процесі цього враховується комплексний характер структури білета.



Оцінка

Критерії оцінювання знань і вмінь вступника

0–1

Відповідь відсутня або не містить навіть окремих елементів правильних міркувань, що стосуються змісту екзаменаційного питанння. Не володіє системою знань програмованого матеріалу. Демонструє невміння орієнтуватися в основних нормативних хімічних поняттях і термінах.


2

Абітурієнт не може дати правильних відповідей на більшість поставлених запитань. Значна частина тверджень помилкова. Абітурієнт знає деякі хімічні об’єкти і може розпізнати їх серед інших за зовнішніми ознаками. Абітурієнт не розуміє основних теорій і понять хімії. Задача не розв’язана, або розв’язана неправильно.


3

Абітурієнт відтворює навчальний матеріал за допомогою викладача й уміє описувати деякі хімічні об’єкти за певними ознаками. Відповідь повна, але допущені суттєві помилки. Хімічні властивості речовин не ілюструються рівняннями хімічних реакцій. У розв’язку задачі допущені суттєві помилки.


4

Абітурієнт самостійно і логічно відтворює навчальний матеріал, виявляє розуміння основоположних хімічних теорій і фактів, уміє наводити приклади на підтвердження цього. Допущено декілька (3-4) несуттєві помилки, які абітурієнт виправляє за допомогою навідних запитань викладача. Задача розв’язана правильно, але спосіб розв’язання може бути нераціональний, чи при розв’язанні допущені помилки в математичних обчисленнях.


5

Абітурієнт володіє глибокими і міцними знаннями з предмету, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях. Показує знання, одержані з додаткових літературних джерел. Відповідь повна, самостійна, матеріал викладений у логічній послідовності, хімічні властивості речовин ілюструються рівняннями хімічних реакцій. Задача розв’язана правильно.



^ СТРУКТУРА ЗАВДАНЬ

1. Фундаментальні закони і теорії хімії. Хімічна атомістика. Основні закони та поняття

Визначення хімії. Загальна хімія. Неорганічна хімія. Фундаментальні теорії та закони хімії.

Атомістика Дальтона. Газові закони хімії. Атомна маса. Молекулярна маса. Молярна маса. Структура неорганічних речовин. Неорганічні полімери. Фаза. Постійний та змінний склад. Формульна маса. Обмежений характер та межі застосування стехіометричних законів хімії. Сучасне формулювання стехіометричних законів. Закон сталості складу. Кристалохімічна будова і властивості. Хімічний індивід. Хімічна сполука.

^ 2. Будова атома. Періодична система хімічних елементів

Моделі будови атома. Будова атома за Бором. Квантова механіка. Основи квантово-механічного розгляду атома водню. Орбіталі. Квантові числа. Багатоелектронні атоми. Періодична система елементів та електронна структура атомів. Будова електронної оболонки та властивості елементів.

^ 3. Хімічний зв'язок. Міжмолекулярна взаємодія та комплексоутворення

Хімічний зв'язок і валентність. Енергія хімічного зв'язку. Довжина хімічного зв'язку. Електричний момент диполя і направленість зв'язку. Іонний зв'язок. Ковалентний зв'язок. Поняття про квантову хімію. Метод валентних зв'язків (МВЗ). Валентність і МВЗ. Насиченість ковалентного зв'язку. Поляризація хімічного зв'язку. Направленість ковалентного зв'язку. Кратність хімічного зв'язку. Зв'язки з надлишком і дефіцитом валентних електронів. Поняття про метод молекулярних орбіталей. Порівняння МВЗ і ММО. Металічний зв'язок. Хімічний зв'язок у твердих неорганічних речовинах.

Сили Ван-дер-Ваальса. Водневий зв'язок. Комплексні сполуки. Координаційна теорія Вернера. Номенклатура комплексних сполук. Класифікація комплексних сполук. Стійкість комплексних сполук.

Константа нестійкості. Подвійні солі. Хелати і внутрішньокомплексні сполуки. Ізомерія комплексних сполук. Трансвплив. Природа хімічного зв'язку в комплексних сполуках.

^ 4. Розчини. Рідкий стан

Рідкий стан. Структура рідини. Дисперсні системи. Розчини. Процес утворення розчинів. Ідеальний розчин. Закони розбавлених розчинів. Електролітична іонізація. Ступінь і константа йонізації. Поняття про теорію сильних електролітів. Активність. Кислотно-основна йонізація. Теорії кислот та основ. Водневий показник. Індикатори. Реакції обміну між йонами. Добуток розчинності. Реакції нейтралізації та гідролізу. Окисно-відновні реакції. Гетерогенні реакції в розчинах. Хімічні джерела струму. Електроліз.

^ 5. Твердий стан. Тверді розчини. Металохімія

Поняття про тверду фазу. Кристалічний, скловидний, аморфний стани. Зонна теорія. Метали, напівпровідники, ізолятори. Основи фізико-хімічного аналізу. Типи діаграм стану. Тверді розчини. Сполуки постійного і змінного складу. Дальтоніди і бертоліди.

Елементохімія. Металохімічні властивості елементів. Примітивні типи хімічної взаємодії в металічних системах. Металохімічні властивості та діаграми стану.


^ 6. Періодичний закон як основа хімічної систематики

Етапи розвитку періодичного закону. Групова і типова аналогії. Електронна аналогія. Кайносиметрія. Перехідні метали. Контракційна аналогія. Орбітальні радіуси. Вторинна і внутрішня періодичність. Горизонтальна і діагональна аналогії.

Хімічна і кристалохімічна будова простих речовин. Метали і неметали в періодичній системі. Фізичні властивості простих речовин. Хімічні властивості простих речовин. Знаходження в природі та загальні принципи одержання простих речовин. Особливо чисті речовини.

^ 7. Бінарні хімічні сполуки. Складні хімічні сполуки

Класифікація бінарних сполук. Водневі сполуки. Галогеніди. Халькогеніди. Карбіди, силіциди, бориди. Інтерметалічні сполуки.

Класифікація складних сполук. Гідроксиди як характеристичні сполуки. Кислотно-основні властивості. Амфотерність гідроксидів. Окисно-відновні властивості гідроксидів. Солі оксигеновмісних кислот. Комплексні сполуки.

^ 8. Елементи І, II, НІ, IV групи періодичної системи

Літій. Лужні метали. Підгрупа міді. Берилій. Магній. Лужноземельні метали. Підгрупа цинку. Бор. Алюміній. Підгрупа галію. Підгрупа скандію. Карбон. Силіцій. Підгрупа германію. Підгрупа титану.

^ 9. Елементи V, VI, VII, VIII групи періодичної системи

Нітроген. Фосфор. Підгрупа миш'яку. Підгрупа ванадію.
Оксиген. Сульфур. Підгрупа селену. Підгрупа хрому. ;

Флуор. Хлор. Підгрупа брому. Підгрупа марганцю. Елементи VIII А-групи. Метали родини заліза. Платинові метали.

^ 10. Радіоактивні та синтезовані елементи

Радіоактивні аналоги стабільних елементів Періодичної системи. Метали родини актиноїдів. Трансактиніди.

^ 11. Хімічна термодинаміка

Системи. Термодинамічна система. Види систем: відкриті, закриті, Ізольовані. Параметри системи. Екстенсивні і інтенсивні параметри системи. Системи гомогенні та гетерогенні. Стан системи. Процеси.

Внутрішня енергія системи. Аксіома про внутрішню енергію. Внутрішня енергія - функція стану. Математичне визначення функції стану. Нульовий закон термодинаміки. Температура. Теплота при постійному об'ємі і постійному тиску. Ентальпія як функція стану.

Теплоємність. Класична теорія теплоємності. Теплоємність при постійному об'ємі і постійному тиску. Теплоємність одноатомних і двохатомних газів, твердих тіл. Квантова теорія теплоємності. Рівняння Ейнштейна і Дебая. Температура Дебая. Наближені способи розрахунку теплоємності при температурах поблизу абсолютного нуля.

Процеси, зворотні і незворотні. Максимальна робота. Постулати Клаузіуса, Томсона, Оствальда. Принципи Каратеодорі. Вічний двигун другого роду. Ентропія, як функція стану, що визначає напрям довільного процесу. Термодинамічна ймовірність. Статистика Больцмана, постулати. Рівняння Больцмана для ентропії. Обчислення зміни ентропії за стандартних умов для неконденсованих систем.

Постулат Планка. Абсолютні ентропії хімічних речовин. Способи розрахунку абсолютних ентропій при різних температурах в ізольованих і адіабатичних системах. Екстремальне визначення абсолютних ентропій.

Вільна енергія. Вільна енергія Гібса, вільна енергія Гельмгольца. Розрахунок стандартних вільних енергій утворення хімічних речовин і вільних енергій хімічних реакцій. Хімічна спорідненість. Залежність вільної енергії Гібса та вільної енергії Ґельмгольца від температури. Рівняння Гібса-Ґельмгольца в диференційній та інтегральній формі. Алгоритм для обчислення вільної енергії для різних температур.

Хімічні потенціали. Фізичний зміст хімічного потенціалу. Хімічний потенціал ідеального газу, суміші ідеальних газів, реального газу, суміші реальних газів. Поняття ідеального розчину. Реальні розчини.

Хімічна рівновага. Термодинамічний вивід закону діючих мас. Константа рівноваги через різні концентраційні параметри. Константа рівноваги для систем, які складаються з ідеальних газів і реальних газів, ідеальних розчинів. Константа рівноваги для гетерогенних систем. Ізотерма хімічної рівноваги Вант-Гоффа. Рівняння для розрахунків стандартної вільної енергії хімічної реакції. Розрахунок констант рівноваги для різних температур. Ізобара хімічної реакції. Розрахунок виходу продуктів реакції для заданої температури і тиску за даними довідника.

Термодинаміка розчинів. Розчинність. Термодинаміка розбавлених розчинів. Закон Рауля. Ідеальні розчини. Відхилення реальних розчинів від закону Рауля. Активність і методи її визначення. Рівняння Гібса-Дюгема і Гібса-Дюгема-Маргулеса. Закон Генрі. Розчинність, твердих тіл в рідинах. Рівняння Шредера. Ебуліоскопія та кріоскопія. Термодинамічний вивід формул для ебуліоскопічної та кріоскопічної постійної. Визначення молекулярної маси розчиненої речовини. Осмос. Термодинамічний вивід рівняння Вант-Гоффа для осмотичного тиску. Роль осмосу в природі, біологічних об'єктах, техніці. Зворотний осмос. Опріснення морської води за допомогою зворотнього осмосу.

^ 12. Хімічна кінетика і каталіз

Швидкість хімічних реакцій. Поняття про активні часточки і механізм хімічних реакцій. Відкриті і закриті системи. Гомогенні і гетерогенні процеси. Порядок і молекулярність реакцій. Формальна кінетика. Метод активного комплексу в хімічній кінетиці. Ентропія активного комплексу. Швидкість активацій. Дезактивація.

Ланцюгові реакції. Кінетика нерозгалужених ланцюгових процесів. Стаціонарні ланцюги. Теорія розгалужених ланцюгових реакцій Семенова. Фотохімічні реакції, квантовий вихід. Кінетика фотохімічних реакцій. Хімічні лазери. Рівняння Ейрінга. Термодинамічний аспект теорії активованого комплексу.

Каталіз. Термодинамічний і кінетичний аспекти каталізу. Каталіз комплексами перехідних металів. Ферментативний каталіз. Рівняння Мехаеліса-Ментен.

Кінетика гетерогенних каталітичних реакцій. Мультиплетна теорія гетерогенного каталізу. Електронні теорії гетерогенного каталізу. Роль дефектів у каталізі.

13. Електрохімія

Розчини електролітів. Теорія Арреніуса. Швидкість і рухливість йонів. Числа переносу. Питома і еквівалентна електропровідність. Закон розбавлення Оствальда. Ефект Фалькенгагена. Теорія Онзагера. Ентальпія і ентропія дисоціації. Дисоціація сильних електролітів. Основні положення теорії Дебая-Хюккеля. Йонна сила. Ентальпія і ентропія розчинення. Теорія Семенченко-Б'єрума.

Електрохімічний потенціал, гальванічні елементи. Стрибок потенціалу на межі фаз. Рівняння Периста для електродної рівноваги. Термодинаміка гальванічного елемента. Залежність ЕРС від температури. Ентропія хімічної реакції за даними ЕРС. Елемент Якобі-Даніеля.

Основи електрохімічної кінетики. Перенапруга та поляризація. Полярографія. Рівняння полярографії. Потенціал напівхвилі як "відбиток пальця" хімічної речовини. Рівняння, які зв'язують потенціал напівхвилі з коефіцієнтом дифузії реагентів. Теорія заповільненого розряду іонів гідроксонію. Механізм Фольмера. Механізм Тафеля.

^ 14. Класифікація органічних сполук та реакцій

Ациклічні (аліфатичні або нециклічні), карбоциклічні (аліциклічні і ароматичні), гетероциклічні. Поняття про функції та функціональні групи.

Реакції гемолітичні (радикальні), гетеролітичні (нуклеофільні та електрофільні) та реакції з синхронним механізмом. Поняття про агент (нуклеофіл, електрофіл, вільний радикал, карбен) та молекулу субстрат.

^ 15. Електронна теорія в органічній хімії

Будова атому Карбону. Валентні стани атому Карбону, (зр3-, зр2-, зр-гібридизації).

Природа хімічного зв'язку. Типи хімічного зв'язку. Теорія МО ЛКАО та ВЗ. Властивості С-С та С-Н зв'язків у залежності від валентного стану атома вуглецю. Природа а- та ті-зв'язків. „Балансові зв'язки" в циклопропані.

Взаємний вплив атомів згідно з електронною теорією. Електронні зміщення (причини, що їх викликають та особливості в залежності від природи хімічного зв'язку). Індуктивний та мезомерний ефекти. Типи спряжень: (п-п, р-п, а-л). Класифікація замісників згідно з їх електронною будовою (електронодонорні та електроноакцепторні замісники за індуктивним та мезомерним механізмом). Поняття про кореляційний аналіз в органічній хімії. Рівняння Гамета-Тафта.

Вплив полярності хімічних зв'язків на реакційну здатність сполук різних класів.


^ 16. Кислотно-основні властивості органічних сполук.

Спряжені кислоти та основи. Основність і нуклеофільність. Теорія кислотності і основності Льюїса. Величини рКа та рКв. Вплив електронної природи замісників на величину кислотності карбонових кислот, фенолів, спиртів, а також на основні властивості амінів.

17. Ароматичність

Поняття ароматичності. Критерії ароматичності (структурний, енергетичний, магнітний). Правило Хюккеля. Бензоїні і небензоїдні ароматичні системи. Принцип ароматичності гетероциклічних сполук. Графічні методи визначення ароматичності циклічних сполук. Доказ будови бензену, нафталену, антрацену.

^ 18. Механізми органічних реакцій

Методи ініціювання хімічних реакцій. Теорія перехідного стану. Кінетичний, термодинамічний контроль хімічних реакцій. Графік зміни запасу внутрішньої енергії під час хімічної реакції. Молекулярність реакції. Поняття про лімітуючу стадію.

Вільно радикальні реакції Реакції нуклеофільного заміщення біля тетраедричного атому Карбону (§МЬ2, §Н), реакції електрофільного приєднання по кратним зв'язкам, реакції електрофільного та нуклеофільного заміщення в ароматичному ряду, реакції діазотування, реакції естерифікації.

Вплив електронної природи замісників на швидкість та напрямок хімічних реакцій.


^ 19. Ізомерія органічних сполук

Типи ізомерії (структурна, просторова, оптична). Особливості ізомерії ациклічних і циклічних сполук. Оптична ізомерія, причини її існування. Енантіомери та діастереомери.

^ 20. Фізико-хімічні методи дослідження в органічній хімії

Спектральні методи дослідження (УФ-, 14- і ЯМР-спектроскопія). Границі застосування.

Рефрактометрія органічних сполук. Хроматографічні методи дослідження (ГРХ-хроматографія, тонкошарова хроматографія тощо). Полярографія органічних сполук.

^ 21. Основи хімічної номенклатури.

Типи хімічних номенклатур. Номенклатурні правила IUРАС (основні технічні терміни і принципи побудови назви органічних сполук).

22. ^ Методи навчання хімії

Поняття "метод навчання" в педагогічній науці. Класифікація методів навчання хімії: загально-педагогічні, загально-логічні, хімічного дослідження. Методи і методичні прийоми.

Загально-логічні методи навчання хімії: індукція, дедукція, аналіз, синтез, аналогія, узагальнення.

Методи хімічного дослідження. Спостереження, опис, теоретичне пояснення, теоретичне передбачення, моделювання.

Шкільний хімічний експеримент як специфічний метод навчання хімії. Пізнавальне значення й основні функції хімічного експерименту. Види хімічного експерименту: демонстраційний, учнівський. Демонстраційний експеримент, вимоги до нього. Учнівський експеримент, лабораторні досліди та практичні заняття. Методика проведення лабораторних дослідів та практичних занять, оцінка результатів.

Пояснювально-ілюстративний і проблемний підхід до навчання хімії, застосування їх у конкретних ситуаціях.

Методи проблемного навчання: проблемна розповідь, проблемно побудована лекція, проблемні запитання.

Використання хімічного експерименту, розрахункових та якісних задач з метою створення проблемних ситуацій. Етапи розв'язування учнями проблемних ситуацій.

Розв'язування задач і вправ як метод навчання хімії. Хімічні задачі, їх класифікація. Розрахункові та експериментальні задачі, їх види та методика розв'язування.

23. ^ Форми організації навчання, лекційно-семінарська система навчання хімії

Багатоманітність організаційних форм навчання учнів хімії: урок, лекція, семінар, залік, конференція, факультативні, позакласні, домашні та додаткові заняття, консультації.

Урок як організаційна форма навчання. Типи і структура уроків хімії.

Комбіновані уроки з використанням різноманітних методів та прийомів навчання. Лекційно-семінарська система організації навчання хімії (за досвідом Гузика М.П.). Досвід її використання вчителями.

Методика підготовки та проведення заліків.

Нетрадиційні форми організації навчання з хімії.

Факультативні курси - форма диференційованого навчання хімії за інтересами школярів. Пізнавальне значення факультативних занять з хімії. Зміст, побудова та організація факультативних курсів з хімії. Методи навчання на факультативних заняттях. Загальні педагогічні вимоги до проведення факультативних занять. Планування факультативних занять, комплектування груп для їх проведення. Оцінювання знань на факультативних заняттях. Ознайомлення з тематикою факультативних курсів з хімії для загальноосвітньої школи.

Типи і структура залікових занять.

Організація і проведення консультацій та додаткових занять. Вимоги до обсягу домашніх завдань, форми перевірки його виконання.

Робота з обдарованими дітьми.

^ 24. Форми організації навчальної діяльності учнів, самостійна робота учнів з хімії

Сутність й особливості фронтальної, індивідуальної та групової навчальної діяльності школярів, методика їх організації та впровадження у навчальний процес з хімії. Структура семінарських і залікових занять з груповою навчальною діяльністю учнів.

Самостійна робота учнів, її значення у навчанні хімії, методика організації. Самостійна робота з підручником та засобами наочності. Самостійна робота по виконанню завдань та вправ, розв'язуванню хімічних задач.

Оптимальне поєднання форм організації навчальної діяльності учнів. Прийоми активізації навчальної діяльності школярів на різних етапах процесу засвоєння знань.

Планування навчального матеріалу з хімії. Види планування: річний, тематичний, поурочний плани. Робота вчителя по складанню тематичного плану. Приклади тематичних планів.

План навчального заняття та вимоги до нього. Складові елементи і форма плану навчального заняття. Приклади планів (короткого і поширеного) навчальних занять.

Конспект навчального заняття, вимоги до його змісту. Зразки конспектів різних видів занять.

Аналіз і самоаналіз навчального заняття.

Позакласна робота з хімії в загальноосвітній школі.

Мета, завдання, принципи організації позакласних занять з хімії в загальноосвітній школі. Основні форми позакласної роботи з хімії.

Групова форма позакласної роботи з хімії. Хімічний гурток. Форми організації гурткової роботи. Основні типи хімічних гуртків, методика проведення гурткових занять.

Масова позакласна робота з хімії та методика її організації. Хімічні вечори, тижні /декади/ хімії, читацькі конференції, змагання любителів хімії, КВК, усні журнали, хімічні олімпіади.

Індивідуальна форма позакласної роботи з хімії, принципи її організації. Робота з літературою, підготовка доповідей, рефератів. Дослідницька робота учнів з хімії.

Інтелектуальні ігри /ребуси, кросворди, вікторини, шаради тощо та їх використання у позакласній роботі з хімії.

Ознайомлення з досвідом організації позакласної роботи передовими вчителями хімії.

Робота малих академій наук (МАН).

5. ^ Перевірка й оцінювання знань та умінь учнів

Значення і функції перевірки знань та умінь учнів. Методи і прийоми перевірки знань, умінь та навичок учнів з хімії.

Усна перевірка знань та умінь учнів. Види усного опитування: індивідуальне, фронтальне опитування. Вимоги до запитань вчителя та відповідей учнів.

Письмова перевірка знань та умінь учнів з хімії. Види письмових робіт: довготривалі, короткочасні, хімічні диктанти, письмові роботи за картками. Тестовий контроль знань та умінь учнів з хімії.

Використання хімічного експерименту з метою перевірки знань та умінь учнів.

Перспективи комп'ютерної перевірки знань.

Якісні показники і критерії оцінювання знань та умінь учнів з хімії. Норми оцінювання знань та вмінь учнів з хімії, поелементний аналіз та облік результатів навчання хімії.

Перевідні та випускні екзамени з хімії.

Екскурсії: навчально-виховне значення, план підготовки, методика проведення, форма звітності.

Профорієнтація учнів при вивченні хімії. Завдання і задачі з виробничим змістом.

^ 26. Хімічна мова як засіб навчання хімії

Шкільна хімічна мова та її функції в навчанні. Місце хімічної мови в системі засобів навчання.

Вимоги шкільних програм з хімії до обсягу і змісту мовних знань, умінь учнів. Основні етапи розвитку хімічної мови школярів (розкрити на конкретних прикладах).

Умови свідомого засвоєння й успішного застосування хімічної мови.

Роль алгоритмів у формуванні хімічної мови учнів. Види алгоритмів, методика їх застосування.

27. ^ Методика формування початкових хімічних понять

Освітні та виховні завдання вивчення теми "Початкові хімічні поняття".

Методика формування поняття про речовину. Найважливіші етапи та особливості формування поняття про речовину. Початкова класифікація речовин.

Методика формування понять про хімічний елемент, хімічну формулу та хімічну реакцію на основі атомно-молекулярного вчення.

Методика формування поняття про кількість речовини та одиниці її вимірювання.

Використання наочності при вивченні теми.

Можливі помилки в знаннях та уміннях учнів з даної теми та шляхи їх усунення.

^ 28. Методика формування понять про найважливіші класи неорганічних сполук

Освітні та виховні завдання вивчення теми.

Завдання вивчення найважливіших класів неорганічних сполук. Основні принципи розподілу матеріалу і об'єм відомостей в діючій програмі.

Методика вивчення оксидів, основ, кислот, солей на початковому етапі навчання хімії.

Методика формування понять про взаємозв'язок між класами неорганічних сполук.

Етапи формування понять про найважливіші класи неорганічних сполук у шкільному курсі хімії.

Техніка й методика хімічного експерименту, передбаченого програмою.

Можливі помилки в знаннях та уміннях учнів з даної теми та шляхи їх усунення.

^ 29. Методика вивчення періодичного закону Д. І. Менделєєва, періодичної системи хімічних елементів і будови атома

Освітні та виховні завдання вивчення теми.

Періодичний закон і теорія будови атома як наукова основа шкільного курсу хімії. Методичні підходи до вивчення періодичного закону і будови атома. Методика підготовки учнів до вивчення періодичного закону. Поглиблення знань про взаємозв'язок між елементами на прикладі амфотерних оксидів та гідроксидів, використання хімічного експерименту, що демонструє амфотерність сполук алюмінію та цинку. Поняття про природні родини хімічних елементів.

Методика вивчення періодичного закону до ознайомлення з основами електронної теорії. Методика вивчення періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Формування понять про періоди і групи. Формування уміння характеризувати хімічний елемент за його місцем у періодичній системі та будовою атома.

Періодичний закон і періодична система у світлі теорії будови атома. Формування поняття про ізотопи. Вимоги програм для загальноосвітніх шкіл та класів з поглибленим вивченням хімії до обсягу знань про будову атомів елементів малих та великих періодів. Завдання і вправи для закріплення і перевірки знань учнів з теми.

Можливі помилки в знаннях та уміннях учнів з даної теми та шляхи їх усунення.

^ 30. Методика формування понять про хімічний зв'язок та будову речовини

Освітні та виховні завдання вивчення теми.

Основний зміст і структура системи понять про хімічний зв'язок і будову речовини.

Електронегативність хімічних елементів як основа формування понять про типи хімічних зв'язків та ступінь окиснення атомів.

Методика формування понять про ковалентний та іонний типи хімічних зв'язків на основі електронних уявлень. Методика формування понять про ступінь окиснення атомів. Розвиток понять про валентність на основі електронних уявлень.

Методика вивчення структури речовини у світлі сучасних уявлень. Розкриття залежності властивостей речовин від їх структури.

Можливі помилки в знаннях та уміннях учнів з даної теми, шляхи їх усунення.

^ 31. Методика вивчення розчинів та основ електролітичної дисоціації

Освітні та виховні завдання вивчення теми у загальноосвітній школі та класах з поглибленим вивченням хімії.

Місце і значення навчального матеріалу про розчини у шкільному курсі хімії. Формування в учнів понять про розчин, розчинник, розчинену речовину. Масова частка і молярна концентрація розчиненої речовини в розчині. Система задач і вправ як засіб формування в учнів поняття про концентрацію розчинів.

Місце і значення теорії електролітичної дисоціації в шкільному курсі хімії. Методичні підходи до вивчення процесів дисоціації речовин з іонним та ковалентним типом хімічних зв'язків.

Методика формування основних понять теорії електролітичної дисоціації. Техніка і методика хімічного експерименту при вивченні основ електролітичної дисоціації.

Розвиток й узагальнення знань учнів про основні класи неорганічних сполук на основі теорії електролітичної дисоціації. Методика вивчення гідролізу солей.

Розкриття світоглядного і прикладного значення знань про розчини та властивості електролітів.

Можливі помилки в знаннях та уміннях учнів з даної теми, шляхи їх усунення.

^ 32. Методика розвитку поняття про хімічну реакцію

Освітні та виховні завдання вивчення теми у загальноосвітній школі та класах з поглибленим вивченням хімії.

Основний зміст знань та структура системи понять про хімічну реакцію.

Систематизація й узагальнення знань та умінь учнів про типи хімічних реакцій.

Методика розвитку понять про хімічну реакцію на основі електронних уявлень. Формування поняття про окислювально-відновні реакції.

Методика формування понять про кінетику хімічних реакцій. Досліди, що підтверджують залежність швидкості хімічних реакцій від різних факторів.

Методика формування знань про енергетику хімічних реакцій.

Завдання і вправи для закріплення і перевірки знань учнів про типи та кінетику хімічних реакцій.

Можливі помилки в знаннях та уміннях учнів з даної теми, шляхи їх усунення.

^ 33. Методика вивчення металів

Значення навчального матеріалу про метали в шкільному курсі хімії.

Освітні та виховні завдання вивчення теми "Загальні відомості про метали".

Загальний методичний план вивчення металів на основі періодичної системи елементів та електронних уявлень.

Методика вивчення загальних властивостей металів. Розвиток понять про природу хімічного зв'язку, структуру речовини, окислювально-відновні реакції у процесі вивчення металів.

Методика вивчення металів головних підгруп. Методика вивчення алюмінію та його сполук. Розвиток понять про амфотерність у процесі вивчення алюмінію.

Вимоги навчальних програм з хімії для загальноосвітніх шкіл та класів з поглибленим вивченням хімії до обсягу знань учнів про метали побічних підгруп. Методика вивчення Феруму та його сполук у загальноосвітній школі.

Використання демонстраційного та учнівського хімічного експерименту при вивченні теми.

Можливі помилки в знаннях та уміннях учнів з даної теми, шляхи їх усунення.

^ 34. Методика вивчення неметалів

Освітні та виховні завдання вивчення теми "Загальні відомості про неметали та їхні сполуки".

Методика вивчення елементів підгрупи Оксигену. Загальний план вивчення Сульфуру та сполук Сульфуру, Розвиток знань учнів про періодичний закон, електронну теорію будови атома при вивченні елементів підгрупи Оксигену. Приклади планів-конспектів навчальних занять.

Методика вивчення елементів підгрупи Нітрогену. Загальний план і методика вивчення Нітрогену, Фосфору та їх сполук.

Методика вивчення елементів підгрупи Карбону. Загальний план і методика вивчення Карбону, Силіцію їх сполук. Значення дедуктивного підходу при вивченні матеріалу теми. Методика вивчення теми з використанням опорних схем-конспектів.

Розвиток загальнохімічних та політехнічних понять в темі.

Тематичне планування вивчення теми на основі принципів паралельного структурування навчального матеріалу та укрупнення дидактичних одиниць.

Демонстраційний та учнівський хімічний експеримент в темі.

Можливі помилки в знаннях та уміннях учнів з даної теми, шляхи їх усунення.


^ 35. Методика вивчення основ органічної хімії, методичні принципи вивчення органічної хімії

Значення і завдання вивчення курсу органічної хімії. Загальна характеристика основних розділів курсу. Послідовність вивчення навчального матеріалу. Співвідношення теоретичного і фактичного матеріалу при вивченні органічної хімії.

Теорія будови органічних речовин О. М. Бутлерова - основа шкільного курсу органічної хімії. Методика вивчення основних положень теорії. Методика вивчення природи хімічних зв'язків в органічних речовинах.

Методика вивчення вуглеводнів. Загальна характеристика змісту та побудови навчального матеріалу. Розвиток структурних та електронних уявлень під час вивчення гомологічних рядів вуглеводнів. Методика вивчення властивостей вуглеводнів. Розкриття залежності між будовою і властивостями вуглеводнів. Використання дослідів при вивченні хімічних властивостей вуглеводнів.

Методика вивчення оксигеновмісних органічних речовин. Формування поняття про функціональну групу. Розвиток понять про гомологію та ізометрію. Методичні принципи вивчення спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів. Вивчення властивостей жирів та методів їх переробки. Ознайомлення учнів із структурою і властивостями вуглеводів на базовому, розширеному та поглибленому рівнях шкільної хімічної освіти. Досліди з вивчення хімічних властивостей оксигеновмісних сполук. Методика розкриття взаємозв'язку між вуглеводнями і оксигенрвмісними органічними речовинами.

Методика вивчення нітрогеновмісних органічних сполук. Зміст та побудова розділу. Роль дедуктивного підходу до вивчення теми. Методика вивчення будови і властивостей білків. Методика розкриття взаємозв'язку хімії і біології при вивченні нітрогеновмісних органічних сполук.

Методика формування загальних понять хімії високомолекулярних сполук. Методика вивчення пластмас, синтетичних волокон, каучуків. Методика висвітлення основних напрямків розвитку виробництва полімерних матеріалів. Виготовлення і демонстрування колекцій високомолекулярних сполук та виробів з них.

^ 36. Типи розрахункових задач

  1. Обчислення за хімічними формулами.

  2. Розрахунки, пов'язані з приготуванням розчинів.

  3. Обчислення за хімічними рівняннями.

  4. Розрахунки за законом об'ємних відношень газів.

  1. Розрахунки на встановлення маси чи масової (об'ємної, мольної) частки компонентів суміші.

  1. Розрахунки за рівняннями реакцій між розчином солі і металом.

  1. Розрахунки, пов'язані з визначенням швидкості хімічної реакції та константи хімічної рівноваги.

  1. Задачі на електроліз.

^ ЛІТЕРАТУРА ОСНОВНА

  1. Ахметов Н.С. Общая й неорганическая химия. -М.: Вьюшая школа,
    1998.

  2. Степаненко О.М., Рейтер Л.Г., Ледовських В.М., Іванов С.В. Загальна
    та неорганічна хімія. Т.І., -К.: Педагогічна преса, 2002.

  3. Угай Я.А. Общая й неорганическая химия. -М.: Вьісшая школа, 2000.

  4. Горшков В.Й., Кузнецов И.А. Введение в физическую химию. -М.,
    1991.

  5. Дамаскин Б.Б., Петрий О.А. Злектрохимия. -М., 1987.

  6. Добьічин Д.П., Каданер Л.И., Серпинский В.В., Буркат Т.М., Ганелина
    Е.Ш., Лобов Б.Й. Физическая й коллоидная химия. -М., 1986.

7. Карапетьянц М.Х. Химическая термодинамика. -М., 1975.

  1. Домбровський А.В., Найдан В.М. Органічна хімія. - К., 1992.

  1. Несмеянов А.Н. Несмеянов Н.А. Начала органической химии. -М.,
    1974.

Ю.Терней А. Современная органичесвая химия. - М., 1979. 11.Робертс Дж., Касерио М. Органическая химия. - М., 1979. 12.Буринська Н.М. Методика викладання хімії / Теор. основи. - К.: Вища

шк., 1987.-225с. 13.Методика викладання шкільного курсу хімії / Н.М. Буринська, Л.П.

Величко, Л.А. Липова та ін. / За ред. Н.М. Буринської - К: Освіта,

1991.-350с.


ЛІТЕРАТУРА ДОДАТКОВА

  1. Кембел Дж. Современная общая химия. Т.1-3. -М.: Мир, 1975.

  2. Коттон Ф., Уилкинсон Дж. ОсновьІ неорганической химии. -М.: Мир,
    1979.

  3. Угай Я.А. Общая химия. -М.: Вьісшая школа, 1984.

  4. Хьюи Дж. Неорганическая химия (строение вещества й реакционная
    способность). -М.: Химия, 1987.

  5. Браун Т., Лемей Г.Ю. Химия - в центре наук: В 2-х ч. -М: Мир, 1983.

Фримантл М. Химия в действии: В 2-х ч. -М.: Мир, 1991.



Схожі:

Програма з хімії для вступників до магістратури iconПрограма з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
Предмет І задачі хімії, Місце хімії серед природничих наук. Явища фізичні та хімічні. Екологічні проблеми хімії. Роль хімії в охороні...
Програма з хімії для вступників до магістратури iconПрограма фахового іспиту з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
Предмет І задачі хімії. Місце хімії серед природничих наук. Явища фізичні та хімічні. Екологічні проблеми хімії. Роль хімії в охороні...
Програма з хімії для вступників до магістратури iconПрограма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста
Вступний екзамен з хімії передбачає перевірку знань теоретичних основ хімії, вміння застосовувати ці основи для пояснення властивостей...
Програма з хімії для вступників до магістратури iconПрограма вступного випробовування з хімії для вступників на навчання за освітньо-професійною програмою спеціаліста
Вступний екзамен з хімії передбачає перевірку знань теоретичних основ хімії, вміння застосовувати ці основи для пояснення властивостей...
Програма з хімії для вступників до магістратури iconРобоча програма
...
Програма з хімії для вступників до магістратури iconПрограма вступного випробування з іноземної мови (англійська, німецька, французька) за професійним спрямуванням для вступників до магістратури нпу імені М. П. Драгоманова
Вимоги до проведення вступного випробування до магістратури з іноземної мови (англійська, німецька, французька)
Програма з хімії для вступників до магістратури iconПояснювальна записка до вступного випробування з конкурсного предмету хімія для вступників 2013 року
Пропоновану програму вступного випробування із хімії складено з врахуванням вимог і змісту навчання хімії в школі, закладених у Державному...
Програма з хімії для вступників до магістратури iconПояснювальна записка до вступного випробування з конкурсного предмету хімія для вступників 2013 року
Пропоновану програму вступного випробування із хімії складено з врахуванням вимог і змісту навчання хімії в школі, закладених у Державному...
Програма з хімії для вступників до магістратури iconПрограма педагогічної практики для студентів магістратури І року навчання
Вимоги до складання та оформлення звіту про проходження педагогічної практики студентами магістратури
Програма з хімії для вступників до магістратури iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Програма іспиту з іноземних мов для вступників до магістратури Донецького національного університету (окрім факультету іноземних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи