Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці icon

Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці




Скачати 436.49 Kb.
НазваРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Сторінка1/4
Дата15.07.2012
Розмір436.49 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3   4



Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці






УДК 316.42


Л.Г. Мельник, В.В. Сабадаш, І.Б. Дегтярьова1


Механізми регулювання міжнародної торгівлі

при переході до інформаційного суспільства


В статті досліджуються питання, що пов’язані із використанням нових інформаційно-комунікаційних технологій у сфері міжнародної торгівлі під час проведення експортно-імпортних операцій при переході до інформаційного суспільства. У статті наведені результати введення системи «Єдиного вікна» у розвинених країнах, а також пов’язане із цим зниження трансакційних витрат та покращення, що виникають при проведенні митної очистки вантажів. У статті також представлені існуючі моделі кооперації між державним та приватним сектором в сфері міжнародної торгівлі в країнах із високим рівнем економічного розвитку.


^ Постановка проблеми. Сучасний інформаційний соціально-економічний етап суспільного розвитку характеризується зростанням інтенсивності проведення експортно-імпортних операцій. Тому розгляд проблем міжнародної торгівлі є актуальним на сьогоднішній день. Форми та системи оформлення і підписання договорів, проведення процедур митної очистки вантажів, подання декларацій і пов’язані із цим витрати трансакційного характеру можуть бути вирішені за умов використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та формуванні кооперативних взаємовідносин між державними контролюючими органами та приватним сектором.

^ Аналіз останніх досліджень та публікацій в яких започатковано вирішення даної проблеми. Андреас Креде та Рубін Мансель акцентують увагу на трансформаційних механізмах інформаційного суспільства, що забезпечують розвиток електронної комерції (ЕК) та постійного збільшення електронних трансакцій. Автори вважають, що електронна комерція дозволить знизити витрати, що виникають при підписанні ділових контрактів, та забезпечить проведення особливо складних ділових операцій [10]. За даними річного звіту ООН розширення Європейського Союзу, інтеграція багатьох країн східної Європи у ВТО змушує вже зараз подумати про уніфікацію правил міжнародної торгівлі і формуванні єдиного європейського торгового простору [13]. Лібералізація торгівлі є одним з можливих інструментів для розвитку і росту торгових відносин у майбутньому. Звичайно, виникає багато питань, пов’язаних із впливом інтеграційних процесів на міжнародну торгівлю. Для забезпечення благотворної інтеграції “рамки для внутрішньої політики, а саме у сфері торгівлі у багатьох випадках визначаються міжнародними принципами та факторами, що пов’язані із глобальними ринками” [1]. Застосування інвестиційного механізму для поліпшення інформаційно-комунікаційного клімату міжнародних торговельних операцій розглядає Ліліана Анновазі-Джакаб [6].

^ Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Автори наведених публікацій поділяють думку, що використання ІКТ у розвинених країнах та перспективи їх застосування у країнах із перехідною економікою є доволі дієвими. Виходячи із цього було б доцільно надати огляд введення системи «Єдиного вікна», інформатизації процесів оформлення експортно-імпортних операцій у країнах із високим рівнем економічного розвитку, а також розкрити значення інституціональної кооперації у сфері міжнародної торгівлі.

^ Формування цілей статті. Для визначення пріоритетних напрямків впровадження сучасних моделей та систем, що забезпечують зменшення витрат, та збільшення дохідної частини бюджету підприємств, підвищення ефективності торгівлі і зменшення нелегальних трансакцій, а також спрощення митного контролю необхідно провести аналіз використання ІКТ та інституціональної кооперації як механізмів, що сприяють покращенню міжнародних торговельних операцій з метою виявлення найкращих шляхів їх удосконалення.

^ Виклад основного матеріалу дослідження. Світ знаходиться на порозі нової соціально-економічної формації, тому розгляд проблем міжнародної торгівлі є актуальним на сьогоднішній день. Сучасні тенденції світової торгівлі потребують детального розгляду та аналізу. На сьогодні новітній етап соціоекономічної еволюції – це інформаційний стрибок, біфуркаційний відлік, що дає один з можливих шляхів розвитку.

Сьогодні існують дискусії з приводу того, який термін більш точно характеризує суспільство – суспільство знань чи інформаційне суспільство? Якщо взяти до уваги традиційне визначення, то інформаційне суспільство виникає коли: 1) вартість витрат на придбання нових інформаційних технологій (комп’ютерів, телекомунікаційого устаткування, програмного забезпечення і т.п.) починає перевищувати вартість витрат на придбання матеріальних активів [5]. У США це уперше відбулося в 1991 році, коли витрати на придбання промислового устаткування склали 107 млрд. дол., а на закупівлю інформаційної техніки – 112 млрд. дол. (З тих пір американські компанії регулярно витрачають більше засобів на устаткування, необхідне для збору, обробки, аналізу і поширення інформації, чим на машини, призначені для обробки матеріальних предметів); 2) невпинно росте розмаїтість пропонованих споживачу товарів і послуг, причому вартість послуг (у першу чергу фінансових, професійних і конструкторських послуг, послуг охорони здоров’я, утворення і соціальної сфери) значно перевищує вартість товарів; 3) оновлена інформація з набору повідомлень перетворюється в основний соціально-економічний ресурс, що якісно змінює послуги праці і капіталу, природу соціально-політичної та економічної активності. Існує також думка, що інформаційне суспільство є постіндустріальним, тобто виникає в міру того як індустріальне суспільство реалізує всі приховані в ньому можливості. При цьому «постіндустріальні тенденції... не заміщають попередні суспільні форми як “стадії” соціальної еволюції. Вони часто існують, поглиблюючи комплексність суспільства і природу його соціальної структури» [7].

Згідно Н.Н.Мойсеєву, інформаційне суспільство – це «суспільство, у якому колективний Інтелект (Колективний Розум) грає в його функціонуванні роль, аналогічну тій, яку грає розум людини в його організмі, тобто сприяє розвитку суспільства і подоланню постійно зростаючих труднощів, а також діє на благо всього людства... Колективний Розум об’єктивно стає таким інструментом, що керує (цілеспрямованими) діями людей» [3].

Розвиток соціально-економічних систем відбувається так стрімко, а кожний день приносить масу нової інформації, що надто важливо встигати не тільки стежити, а й ефективно її використовувати, для того щоб генерувати нову, таку якої немає ніде у світі.

Інформація – основний товар інформаційного суспільства

Сьогодні інформація, являючись нематеріальним активом підприємства, перетворюється в товар і відповідно здобуває усі властивості товару.

Основні властивості інформації як товару наступні:

  • можливість тиражування багато разів у нескінченно малому обсязі простору за нескінченно малі інтервали часу;

  • фізична незношуваність;

  • збереження товару у продавця після продажу його покупцеві;

  • принципова фізична можливість подальшого тиражування і продажу товару покупцям;

  • відсутність фізичних перешкод безоплатного присвоєння інформаційних товарів (зокрема, середовище виробництва) будь-яким суб’єктом – існують тільки етичні бар’єри;

  • інтелектуальна здатність їхнього використання (оволодіння) для одержання благ, а не фізичне володіння засобами виробництва [2].

Інформація – це природний фактор, на якому концентрується суспільне виробництво. Інформація – єдина природна субстанція, добування якої із середовища не наносить прямого збитку природі [4].

Головною для багатьох країн стає необхідність всіляко сприяти розповсюдженню інформації, налагодженню інформаційної торгівлі, з метою сприяння розвитку її нових форм та залученню до формування сучасних механізмів ведення торгового бізнесу.

Світова спільнота за сприяння міжнародній торгівлі

Формування нових соціально-економічних тенденцій, входження суспільства в інформаційну еру, перетворення інформації в унікальний товар, веде до встановлення нових правил торгівлі як на національному так і на міжнародному рівні. Спостерігається більш легке і швидке пересування інформації та інших товарів з однієї країни в іншу. Сприяння торгівлі підсилює світову конкуренцію агентів, які залучені до цього процесу, створює оптимальні умови для такого роду операцій, а також сприяє глобальному економічному росту і зменшенню бідності. Для цього необхідна прозорість, ефективність та спрощення процедур проведення міжнародних торгових операцій, прозорість у встановленні єдиних стандартів, що у свою чергу приведе до більш сприятливого інвестиційного клімату і торгівлі. Політична воля і бажання лідерів як розвинених держав, так і держав, що розвиваються, необхідна для того, щоб відігравати визначальну роль у встановленні сприятливого торговельного клімату.

Це питання було в центрі уваги Міжнародного Форуму з питань сприяння торгівлі, що пройшов 29-30 травня 2002 року і був організований Комісією ООН з економічних питань для країн Європи [9]. Пролунав заклик прийняти правила ВТО, що стосуються міжнародної торгівлі всіма країнами учасницями. Уперше до обговорення приєднався Китай і відкрито заявив про підтримку сприяння міжнародній торгівлі.

Актуальність сприяння міжнародній торгівлі останнім часом зумовлене саме глобалізаційними процесами у світовій економіці. І на Самміті ВТО у Канкуні це питання було головним при обговореннях. Покращення умов міжнародної торгівлі та ліквідація бар’єрів мають сприяти інтеграції країн у глобальну економіку. А інформаційно-комунікаційним технологіям відводиться провідна роль у цьому процесі.

Але в даний час збільшується розрив між країнами, що активно залучені до міжнародної торгівлі і країнами, що розвиваються, а також країнами з перехідною економікою. Для того, щоб обговорити в нейтральній обстановці пропозиції, що лунають від представників приватного бізнесу і державних компаній і був проведений Форум. Подібного роду зустрічі свідчать про те, що в умовах інтеграційних процесів дуже важливо обмінюватися накопиченим досвідом і обговорювати існуючі проблеми.

Розширення Європейського Союзу, інтеграція багатьох країн східної Європи у ВТО змушує вже зараз подумати про уніфікацію правил міжнародної торгівлі і формуванні єдиного європейського торгового простору. Лібералізація торгівлі є одним з можливих інструментів для розвитку і росту торгових відносин у майбутньому. Звичайно, виникає багато питань, пов’язаних із впливом інтеграційних процесів на міжнародну торгівлю. Для забезпечення благотворної інтеграції “рамки для внутрішньої політики, а саме у сфері торгівлі у багатьох випадках визначаються міжнародними принципами та факторами, що пов’язані із глобальними ринками” [1, c. 3].

Чи будуть виникати труднощі інтегрування Заходу, Сходу, а також залучення Африканських країн до співробітництва? Відповідь на це питання може бути у сприянні міжнародній торгівлі на всіх рівнях. Для цього необхідно 1) встановлення кооперації і співробітництва в різних сферах і особливо в технічній сфері; 2) зниження квот, тарифів і обмежень, що є основними бар’єрами в міжнародній торгівлі; 3) залучення приватних підприємців, представників великого бізнесу і неурядових організацій для вироблення стандартів і правил міжнародної торгівлі; 4) встановлення демократичних інститутів і ринкової економіки. Вироблення нової торгової політики – першочергова задача для світового співтовариства.

Зароджується новий дух кооперації, нові правила прийняття рішень, підсилюється роль Бреттонвудських інститутів, національних урядів, бізнесу й організацій цивільного суспільства [11]. Це особливо важливо в умовах існуючої різниці в торгівлі між Європою і Сполученими Штатами.

Значення електронної комерції

Інформаційне суспільство надає свої могутні інструменти для проведення торгових операцій – все активніше розвивається електронна комерція (ЕК). Постійно збільшується число електронних трансакцій. Електронна комерція дозволить знизити витрати, що виникають при підписанні ділових контрактів. Теоретично є припущення, що електронна комерція дозволить проводити особливо складні ділові операції без будь-якого втручання й особистих контактів [10].

Усе ширше і ширше географія використання нових форм електронної комерції. Глобальна ЕК пропонує величезний потенціал економічному розвитку і також вимагає дуже швидкої системи доставки товарів і послуг. Звичайно, не викликає сумніву той факт, що просте натискання кнопки на клавіатурі комп’ютера дозволяє прискорити процес підписання контрактів, оплати і постачання товарів. Немає необхідності проводити багато часу, очікуючи в черзі на кордоні. Головне – це заощадження часу.

Існує думка, що ЕК нівелює значення розміру фірми. В майбутньому розмір та обсяги фірми не будуть грати великого значення [9]. Важливим стає те, як фірма справляється з інформаційним потоками, включаючи зв’язок з покупцями, провайдерами послуг, державними органами.

Електронна комерція – це необхідна умова ведення бізнесу в суспільстві інноваційних знань. Якщо країни, що розвиваються, не включаться в мережу ЕК, то вони стають аутсайдерами міжнародної торгівлі і не будуть одержувати необхідного фінансування [12]. Електронна комерція вимагає не тільки добре розвинутої телекомунікаційної інфраструктури, використання програмних продуктів. Як показує досвід, ЕК більш ефективна, якщо між учасниками комерційних трансакцій існують довірительні відносини і зберігається комерційна таємниця при проведенні операцій. Стандарти, пов’язані з забезпеченням захисту й обміну інформацією, вимагають уваги з боку учасників міжнародної ЕК і у зв’язку з входженням у глобальну електронну мережу. Нова електронна бізнес мережа відкриває нові комерційні можливості, але також може і виштовхнути деякі фірми з мережі. Представники бізнес груп і політична еліта суспільства повинні сприяти одержанню вигод від доступу до необхідної інформації і ринків, що забезпечує ЕК.

Останнім часом спостерігається неймовірне зростання інновацій і розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, що сприяють встановленню ділових контактів та економії часу при підписанні угод. Особливо цей аспект обговорюється і має корінне значення для сільської місцевості. В основних виробничих регіонах, виробники товарів, продукції не одержують вчасно інформацію про ціни і потенційні ринки збуту й у такий спосіб знаходяться в залежності від посередників. Своєчасний доступ і одержання необхідної інформації – є гарантією успіху виробника, поліпшує його фінансовий стан на ринку. Найважливішими індикаторами, що свідчать про рівень розвитку електронної комерції, є кількість покупок, що здійснюються через Інтернет, які товари швидше всього, і яка їх кількість купується через всесвітню мережу, як часто і швидко покупці користаються системою електронної оплати і віддають перевагу здійсненню розрахункових операцій у режимі on-line. Сполучені Штати Америки є беззаперечним світовим лідером електронно-комерційного ринку. У 2003 році простежувалось зростання ЕК, про що свідчать дані табл. 1 [13, c. 18].

Згідно офіційних статистичних даних за 2005 [13, c. 19] в Канаді рік продажі товарів у мережі Інтернет продовжували зростати у 2004 році і склали 22,9 мільйонів американських доларів, або 28,3 більйонів канадських доларів. Такі показники простежуються у продажах товарів з боку приватного сектора. Дані по продажу у Канаді у мережі Інтернет за період із 2000 до 2004 року представлені у табл. 2.

На прикладі провідних країн світу можна побачити наскільки комплекс різних факторів починаючи від географічного розташування країни, демократичних процесів, політики керівництва держави, залучення ІКТ сприяє підвищенню не тільки конкурентноздатності країни, а й ефективності торгівлі.


Таблиця 1– Обсяги електронної комерції у США за період 2000-2003 рр. (млн USD)





2000

2001

% зміна

2000-2001

2002

% зміна

2001-2002

2003

% зміна

2000-2003

Промислова ЕК

ЕК

755’807

725’149

-4.1

751’985

3.7

842’666

12.1

Загальне виробництво (ЗВ)

4’208’582

3’970’500

-5.7

3’920’632

-1.3

3’979’917

1.5

Доля ЕК у заг. обсязі ЗВ

18.0

18.3

1.7

19.2

5.0

21.2

10.4

Електронна оптова торгівля

ЕК

241’109

272’183

12.9

343’327

26.1

386’922

12.7

Заг. обсяг оптової торгівлі (ОТ)

2’742’593

2’708’666

-1.2

2’824’417

4.3

2’946’473

4.3

Доля ЕК у заг. обсязі ОТ

8.8

10.0

14.3

12.2

21.0

13.1

8.0

Роздрібна електронна торгівля

ЕК

28’152

34’263

21.7

44’706

30.5

55’731

24.7

Заг. обсяг роздрібної торгівлі (РТ)

3’059’173

3’156’754

3.2

3’141’468

-0.5

3’275’407

4.3

Доля ЕК у заг. обсязі РТ

0.9

1.1

17.9

1.4

31.1

1.7

19.6

ЕК у сфері послуг

ЕК

37’312

37’261

-0.1

41’185

10.5

49’945

21.3

Заг. обсяг послуг

4’647’156

4’759’796

2.4

4’868’907

2.3

5’076’846

4.3

Доля ЕК у заг. обсязі послуг

0.8

0.8

-2.5

0.8

8.1

1.0

16.3
  1   2   3   4

Схожі:

Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Розкрито специфічні риси аналізу попиту на ринку нових товарів. Запропоновано рекомендації щодо підвищення ступеня обґрунтованості...
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Характеристика впливу інформаційно-телекомунікаційних технологій на розвиток страхового ринку
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Нтп та постіндустріалізація як основні засоби екологізації економіки та розбудови сталого розвитку-зростання
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Нтп та постіндустріалізація як основні засоби екологізації економіки та розбудови сталого розвитку-зростання
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Виконана систематизація показників оцінки інтелектуального капіталу за елементами його складових, відповідно: людського, організаційного...
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Авторы данной статьи предлагают к рассмотрению различные варианты и способы модификации организационной структуры предприятия как...
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
У статті аналізується необхідність управління вибором стратегії просування нової продукції, а також розглядається приклад вибору...
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
В статье рассматриваются программно-целевые методы управления нтп, составляющие основу экономического механизма программирования...
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
Предложена классификация рисков инноваций, вызванных влиянием факторов макросреды (макрорисков), уточнен состав этих факторов, рассмотрены...
Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці iconРозділ 2 Інноваційні процеси в економіці
У статті розкрита роль фінансового стимулювання інноваційної діяльності. Рекомендовані напрями залучення підприємствами додаткових...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи