Протокол № icon

Протокол №




Скачати 133.15 Kb.
НазваПротокол №
Дата15.07.2012
Розмір133.15 Kb.
ТипДокументи

ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології ім. С.М. Савенка

“______” _______________ 200___ р.

Протокол № ___________


Зав. кафедри нервових хвороб,

психіатрії та медичної психології


Професор В.М. Пашковський



Методичні вказівки

студентам ІV курсу медичного факультету

для самостійної підготовки до практичного заняття

Тема № 20


"НЕВРАЛГІЇ. НЕВРИТИ ЛИЦЬОВОГО, ЗОРОВОГО, ТРІЙЧАСТОГО, ЛІКТЬОВОГО, ПРОМЕНЕВОГО, СЕРЕДИННОГО, СТЕГНОВОГО, СІДНИЧНОГО НЕРВІВ. ТОКСИЧНІ (алкогольні та ін.), при ендокринних захворюваннях, РАДІАЦІЙНІ ПОЛІНЕЙРОПАТІЇ, Інфекційно-алергічні ПОЛІРАДИКУЛОНЕЙРОПАТІЇ (Гієна-Барре). "


^ Навчальний предмет - нервові хвороби

Медичний факультет,

спеціальність „Медична психологія”,

ІV курс.

Зав. кафедри професор В.М. Пашковський


Методичні вказівки підготував

к.мед.н., доцент О.О. Жуковський


Чернівці – 200__


1. ТЕМА: "Невралгії. Неврити лицьового, зорового, трійчастого, ліктьового, променевого, серединного, стегнового, сідничного нервів. Компресійно-ішемічні нейропатії (тунельні синдроми), токсичні полінейропатії, аутоімунні полірадикулонейропатії. Радіаційні полінейропатії."


Серед захворювань периферичної нервової системи ураження окремих нервів кінцівок, черепних нервів, компресійно-ішемічні нейропатії (тунельні синдроми), а також вторинні полінейропатії займають значне місце. Це змушує звернути увагу до названих захворювань з метою виявлення етіології, своєчасного встановлення діагнозу та проведення цілеспрямованого лікування.




2. ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: – 2 години.


^ 3. НАВЧАЛЬНА МЕТА


3. 1. Знати:

  • анатомію периферичної нервової системи;

  • причини захворювань периферичної нервової системи;

  • методику сбору анамнеза та об'єктивні методи дослідження при даних захворюваннях;

  • клінічні симптоми захворювань периферичної нервової системи;

  • принципи лікування захворювань периферичної нервової системи.


3.2. Вміти:

  • діагностувати ураження черепних нервів;

  • діагностувати патологію окремих нервів верхніх та нижніх кінцівок;

  • вміти діагностувати компресійно-ішемічного (тунельного) синдрому;

  • проводити диференційну діагностику між полінейропатіями різної етіології;

  • скласти схему лікування при захворюваннях периферичної нервової системи.


^ 3.3. Опанувати практичні навички:

  • дослідження стану черепних нервів;

  • визначення патології нервів верхніх та нижніх кінцівок;

  • методики встановлення діагнозу компресійно-ішемічного (тунельного) синдрому на різних рівнях;

  • визначення симптомів, характерних для вторинних полінейропатій.




^ 4. ПОРАДИ СТУДЕНТУ:


Периферична нервова система (ПНС) складається з аксонів, що формують периферичні і черепні нерви, а також тіл нейронів, що залягають у передніх і бічних рогах спинного мозку, ядрах черепних нервів, спинномозкових і вегетативних вузлах.

Головним джерелом метаболізму нейрона є зона, що оточує ядро нервової клітини. У цій зоні синтезуються білки, компоненти клітинного каркаса і складових частин мембрани. Шванівські клітини (леммоцити) у ПНС покривають кожний аксон (як мієлінізований, так і немієлінізований). Шванівська клітина утворює мієлінову оболонку, що спірально обгорнена навколо аксона. У нервовому стовбурі розрізняють три оболонки: епіневрій зв'язує пучки нервових волокон у єдиний нервовий стовбур; поліневрій огортає кожний пучок нервових волокон; ендоневрій покриває окремі нервові волокна. Ендоневрій здійснює гематоневральний бар'єр.

Морфологічною основою ушкоджень периферичних нервів є:

  • валлерівське переродження (реакція на пересічення нерва);

  • аксональна дегенерація;

  • сегментарна демієлінізація

  • первинне ураження тіл нервових клітин.

Характеристика валлерівського переродження: дистальніше місця ушкодження дегенерують як мієлінова оболонка, так і аксон. Регенерація, хоча і починається майже відразу після ушкодження, є повільним процесом. Видужання може бути неповним, і чим дистальніше локалізовано ушкодження, тим краще прогноз.

Аксональна дегенерація (аксонопатія) виникає при порушенні метаболізму у всьому нейроні і проявляється дегенерацією переважно дистальної частини аксона. Мієлінова оболонка руйнується одночасно з аксоном.

При сегментарній демієлінізації (мієлінопатії) первинно уражаються мієлін або шванівські клітини, що приводить до руйнації мієліну, у той час як аксони залишаються збереженими. У результаті виникає блокада провідності по нервових волокнах. У процесі ремієлінізації провідність по нерву може досить швидко (протягом декількох тижнів) відновлюватися. Прикладом мієлінопатії може служити синдром Гійена-Барре.

При нейронопатіях основні патологічні зміни відбуваються в тілах клітин передніх рогів (моторні нейронопатії) або спинальних гангліїв (сенсорні нейронопатії). При нейронопатіях звичайно спостерігається погане відновлення.

Всі форми захворювання периферичних нервів позначаються загальним терміном невропатія. Невропатії розділяють на дві клінічні групи: мононевропатії і поліневропатії. При мононевропатіях уражається переважно один нерв, нервовий корінець або частина нервового сплетення і рухові та чутливі порушення обмежені зоною ураженого нерва, корінця або сплетення. Множинна мононевропатія – синдром ураження декількох периферичних нервів.

Своєрідним варіантом мононевропатії є “тунельні синдроми” – ураження ліктьового, великогомілкового і частіше серединного нервів у зв’язку із здавленням нервів фіброзними або кістковими утвореннями. Тунельні синдроми складають біля 25% уражень ПНС, причому більше 80% ТС пов’язані із ураженням верхніх кінцівок. Їх розвиток пов’язують із травмою, деформуючим остеоартрозом, ендокринними зрушеннями, вагітністю. За механізмом розвитку виділяють компресію нерва і ішемію, після яких виникає сегментарна демієлінізація.

Поліневропатії включають симетричне, дифузне ураження ПНС. Їх ділять на аксонопатії і мієлінопатії.

В нашій країні продовжує широко використовуватися дещо застаріле розділення захворювання ПНС на неврити і невралгії. Про неврит говорять за наявності рухових, чутливих і вегетативних розладів, зумовлених запальними змінами у нерві. Під невралгією розуміють симптомокомплекс, який характеризується приступами болю, що поширюється по ходу нерва, сплетення або корінця без видимих ознак їх органічного ураження.


Поліневропатії.

У більшості випадків захворювання виявляється симетричними сенсорними або моторними розладами, або частіше їх поєднанням. Дистальні сухожильні рефлекси, особливо ахілові, звичайно відсутні. Чутливі порушення проявляються за типом «носків» і «рукавичок». Вегетативна невропатія звичайно є частиною генералізованої поліневропатії і як ізольований синдром зустрічається дуже рідко. У випадку залучення в процес, крім, периферичних нервів, спинномозкових корінців використовується термін «полірадикулоневропатія».

Як правило, при поліневропатії домінує ураження ніг. Початок захворювання з рук іноді спостерігається при свинцевій, В12-дефіцитній невропатії і синдромі Гійена-Барре.

Розрізняють чотири типи перебігу поліневропатії: гострий (симптоми розвиваються швидше, ніж за тиждень), підгострий (не більше 1 міс), хронічний (більше місяця) і рецидивуючий, коли повторні загострення виникають протягом багатьох років.

При аналізі клінічних симптомів поліневропатії використовуються дані про функцію тонких і товстих волокон, що складають периферичний нерв. Ураження тонких волокон може привести до вибіркової втрати больової і температурної чутливості, пекучого болю і дизестезії при відсутності парезів і при нормальних рефлексах. Невропатія товстих волокон викликає м'язову слабість, арефлексію, сенситивну атаксію і легке порушення поверхневої чутливості. Залучення усіх волокон приводить до змішаної поліневропатії.

Поряд із клінічним обстеженням для оцінки нервово-м'язових порушень при поліневропатіях велике значення має електрофізіологічне дослідження. Важливу інформацію одержують при визначенні швидкості проведення по рухових і чутливих волокнах периферичних нервів. Для більшості нервів кінцівок швидкість проведення складає 45-60 м/с; зниження до 20-50% від норми звичайно характеризує сегментарну демієлінізацію. При аксональній дегенерації швидкість знижується незначно.

Важливим у діагностиці є дослідження цереброспинальної рідини. При діабетичній, гострій і хронічній запальній демієлінізуючій полірадикулоневропатії, при СНІДі підвищення концентрації білка є одним із діагностичних критеріїв.

Серед інфекційних і аутоімунних поліневропатій найчастіше зустрічається гостра запальна демієлінізуюча полірадикулоневропатія Гійена-Барре. Етіологія цього захворювання невідома. В патогенезі на фоні імунних порушень виникає набряк, запально-клітинна інфільтрація і дифузна сегментарна демієлінізація. Клінічною його особливістю є переважне ураження проксимальних відділів кінцівок і залучення черепних нервів, особливо лицьового.

У деяких випадках така поліневропатія має висхідний перебіг: спочатку уражаються ноги, потім руки, приєднуються розлади нервів бульбарної групи. Цей варіант захворювання називається висхідним паралічем Ландрі. Розвиток бульбарного синдрому робить це захворювання небезпечним для життя, оскільки залучення до процесу блукаючого нерва призводить до порушення кровообігу і дихання.

Лікування. Довгий час це захворювання лікувалось за допомогою кортикостероїдних препаратів. Тепер таке лікування не рекомендується.

На теперішній час ефективним вважають використання плазмаферезу, імуноглобулінів. Для профілактики тромбоутворення вводять гепарин.

Діабетичні поліневропатії є самим частим варіантом поліневропатій, складаючи 1\3 всіх випадків цього захворювання. Вони відносяться до основних ускладнень цукрового діабету і вкрай різноманітні за патогенезом, клінікою, перебігом.

Найбільш розповсюджена клінічна класифікація діабетичних невропатій включає дистальну симетричну поліневропатію; симетричну проксимальну моторну невропатію; ізольовані і множинні мононевропатії, вегетативну невропатію.

У лікуванні важливим є підтримка нормального вмісту глюкози в крові. Використовують нестероїдні протизапальні препарати, карбамазепін, амітриптилін. В останній час почали використовувати препарат альфа-ліпоєвої кислоти – берлітіон.


Пропонуються задачі для розв'язання в домашніх умовах зі збірників:

  • Неймарк Е. З., Багрий Е. А., Стяжкина Л. В. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы.– К.: Вища школа, 1986.– 56 с.

  • Кореневская А. А., Пригун П. П. Задачи по курсу нервных болезней.– Минск: Высшая школа.– 1981.– 118 с.

  • Чернецький В. К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб.– Чернівці, 1998.– 120 с.


^ 5. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:


  1. Чим відрізняється неврит зорового нерву від ретробульбарного невриту?

  2. Вказати місця виходу гілок трійчастого нерву на поверхню лицьового черепа.

  3. Лікування невралгії трійчастого нерву.

  4. Симптоми ураження лицьового нерву на різних рівнях.

  5. Етапне лікування невриту лицьового нерву.

  6. Симптомокомплекс невриту різних нервів верхніх та нижніх кінцівок.

  7. Визначити симптомокомплекс зап’ясткового каналу.

  8. Визначити симптом грушовидного м’язу.

  9. Діагностика діабетичної полінейропатії.

  10. Лікування дифтерійного поліневриту.

  11. Комплексне лікування невритів.

  12. Фізіотерапевтичне лікування захворювань периферичної нервової системи.

  13. Хронічна запальна демієлінізуюча полірадикулоневропатія.

  14. Синдром плече-кисть.


Література:

Основна:


  1. Михеєв В. В., Мельничук П. В. Нервные болезни.– М.: "Медицина", 1989.– 544 с.

  2. Мартынов Ю. С. Нервные болезни. - М.: "Медицина", 1988. – 495 с.

  3. Бадалян Л.О. Детская неврология. - М., "Медицина", 1975. - 603 с.

  4. Нервові хвороби / За ред. О. А. Яроша. – К.: " Вища школа", 1993. - 473 с.

  5. Скоромец А. А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы: Руководство для врачей / 2-е издание. – СПб.: "Политехника", 1996.– 320с.

  6. Гусев Е.И., Гречко В.Е., Бурд Г.С. Нервные болезни. - М.:"Медицина", 1988. – 623 с.

  7. Конспекти лекцій.


Додаткова:


  1. Болезни нервной системы / Под ред. Н. Н. Яхно, Д. Р. Штульмана, П. В. Мельничу­ка.– М.: "Медицина", 1995.– Том 2.– 654 с.

  2. Виленский Б. С. Неотложные состояния в невропатологии.– Л., 1986.– 236 с.

  3. Дифдиагностика нервных болезней: Руководство для врачей / Под ред. Акимова Г. А.– СПб.: "Гиппократ", 1997.– 608 с.

  4. Дуус П. Топический диагноз в неврологии. Анатомия, физиология, клиника.– М.: "Вазар-Ферро", 1996.– 400 с.

  5. Карлов В. А. Неврология: Руководство для врачей.– М.: ООО "Медицинское информационное агенство", 1999.– 624 с.

  6. Карлов В.А. Терапия нервных болезней. – М., 1996. – 652 с.

  7. Практическая неврология: неотложные состояния /Под ред. И.С.Зозули. – Киев: "Здоров'я", 1997.– 214 с.

  8. Леонович А.Л., Казакова О.В. Невропатология. – Минск: "Навука і тэхніка", 1996. – 300 с.

  9. Вейнер Г., Левитт Л. Неврология. – Москва:"ГЭОТАР МЕДИЦИНА", 1998. – 256 с.

  10. Болезни нервной системы / Под ред. П. В. Мельничу­ка.– М.: "Медицина", 1982.– Том 2.– 365 с.

  11. Лудянский Э.А. Руководство по заболеваниям нервной системы. – Вологда, 1995. – 423 с.

  12. Ходос X. Г. Нервные болезни. - М.:"Медицина", 1974. – 508 с.

Схожі:

Протокол № iconПротокол Протокол
Протокол — один із найпоширеніших документів колегіальних органів. У ньому фіксують хід І результати проведення зборів, конференцій,...
Протокол № iconПротокол №
Схвалено на засіданні кафедри сімейної медицини “ ” 2007 р. (протокол № )
Протокол № iconПротокол №
Схвалено на засіданні кафедри сімейної медицини “ ” 2007 р. (протокол № )
Протокол № iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Травня 2012 року, протокол № ), клінічної імунології, алергології та ендокринології ( травня 2012 року, протокол № ) та на засіданні...
Протокол № iconПротокол угоди про договірну ціну на науково-технічну продукцію
Цей протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків І платежів між Виконавцем І замовником
Протокол № iconПротокол угоди про договірну ціну на науково-технічну продукцію
Цей протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків І платежів між Виконавцем І замовником
Протокол № iconДержавний вищий навчальний заклад “донецький національний технічний університет”
Протокол № Протокол № від " " 20 р від " " 20 р
Протокол № iconПротокол медичної допомоги
Для кого призначений протокол (потенційні користувачі) – лікарі первинної та вторинної ланки медико-санітарної допомоги
Протокол № icon“Протокол лікування хворих. Сечові камені при шистосоматозі
Протокол підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/152 (абзац другий, стор....
Протокол № iconПротокол лікування хворих. Туберкульоз сечоводу (N 29. 1)" Область застосування „Протокол лікування хворих. Туберкульоз сечоводу"
Протокол лікування хворих. Туберкульоз сечоводу” призначається на 2-му та 3-му рівні (районні тубдиспансери та туберкульозні лікарні,...
Протокол № iconПротокол № від 2010 р. Голова д е. н., проф. Черніченко Г. О
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри менеджменту, протокол № від 2010 р
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи