Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики icon

Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики




Скачати 247.19 Kb.
НазваГ. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики
Дата15.07.2012
Розмір247.19 Kb.
ТипДокументи



Міністерство освіти і науки України


Харківська національна академія міського господарства


До друку дозволяю

Перший проректор

Г.В.Стадник


Методичні вказівки та робоча програма

конструкторської практики


(для студентів 4 курсу денної форми навчання

спеціальностей 6.09 06 03
“Електротехнічні системи електроспоживання”)




Харків - ХНАМГ - 2007


Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики (для студентів 4 курсу денної форми навчання спеціальності 6.09 06 03 “Електротехнічні системи електроспоживання”). Укл. Блощенко Т.В., Довгалюк О.М., Калюжний Д.М., Дьяков Є.Д. - Харків: ХНАМГ, 2007. - 20 с.


Укладачі: Т.В. Блощенко,

О.М. Довгалюк,

Д.М. Калюжний,

Є.Д. Дьяков.


Рецензенти: проф., д.т.н. О.Г. Гриб,

проф., д.ф-м.н. Рой В.Ф.


Рекомендовано кафедрою “Електропостачання міст”,

протокол № 6 від 29січня” 2007 р.


Зміст


Стор.


Вступ 5

1. Конструкторська практика 6

1.1. Мета і завдання практики 6

1.2. Зміст конструкторської практики 7

^ 2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ
КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ПРАКТИКИ 10

2.1 Розробка програм практики, їхнє узгодження і коригування 10

2.2 Підписання договорів з підприємствами на проведення практики 10

2.3 Розподіл студентів за місцями практики і призначення
керівників 11

2.4 Проведення конструкторської практики 11

2.5 Контроль за проведенням конструкторської практики 12

2.6 Складання звіту з практики 12

2.7 Підбиття підсумків конструкторської практики 17

Календарний графік
проходження КОНСТРУКТОРСЬКОЇ практики 17

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 18

ДОДАТОК А
Зразок оформлення листа на практику 19

ДОДАТОК Б
Зразок оформлення титульного аркуша звіту з практики 20

Вступ



Підвищення ефективності виробництва вимагає раціонального сполучення теоретичних знань фахівців з умінням вирішувати практичні питання, підвищення рівня виробничої підготовки, диктує необхідність розширення та зміцнення зв’язків вищих навчальних закладів з відповідними галузями економіки та енергетики. Фахівець повинен досконало володіти своєю спеціальністю, мати широку наукову і практичну підготовку, бути вмілим організатором, здатним на практиці застосувати принципи наукової організації праці, вміти працювати з людьми. Практика покликана сформувати у студента професійні навички, уміння приймати самостійні рішення на конкретній ділянці роботи в реальних виробничих умовах при виконанні обов’язків, властивих його майбутній професії. Реалізуються поставлені перед практикою цілі шляхом самостійного вивчення виробництва і виконання кожним студентом в умовах підприємства (установи) необхідних за програмою виробничих завдань.

Конструкторська практика має на меті сформувати професійні практичні знання, уміння і навички, необхідні для

- роботи у проектних і науково-дослідних організаціях відповідного профілю,

- виконання електричних та динамічних розрахунків конструктивних елементів систем електропостачання,

- розрахунків по вибору окремих елементів систем електропостачання,

- техніко-економічних розрахунків по вибору оптимальних схем електропостачання,

- застосування ЕОМ для зазначених розрахунків,

- використання систем сучасного автоматизованого проектування,

- застосування діючих нормативних документів (ПУЕ, ДСТУ, ЄСКД тощо) для розрахунків і оформлення результатів,

- вільного користування принциповими силовими електричними схемами електроустановок,

- орієнтування в принципових електричних схемах захисту й автоматики,

- прийняття самостійних рішень,

- користування технічною літературою.

При написанні робочої програми технологічної практики використані матеріали наскрізної програми практики для студентів 1-5 курсів денної форми навчання спеціальності 6.09 06 03, 7.09 06 03, 8.09 06 03 “Електротехнічні системи електроспоживання” [1].


^

1. Конструкторська практика




1.1. Мета і завдання практики



Метою практики є вивчення виробничо-господарської діяльності проектно-конструкторських інститутів і відділів, технології проектування систем електропостачання промислових підприємств і міст, придбання практичних навичок з проектування систем електропостачання підприємств і міст, закріплення, поглиблення і розширення знань з теоретичних дисциплін.

Завдання практики: вивчення структури й організації конструкторського інституту й відділів; питання економії, наукової організації праці, планування і управління виробництвом конструкторських робіт при виконанні проектів систем електропостачання підприємств і міст, ознайомлення з питаннями визначення резервів виробництва при виконанні конструкторських робіт; ознайомлення з основними техніко-економічними показниками роботи конструкторських інститутів і відділів по проектуванню систем електропостачання; розрахунків собівартості виконання проектів систем електропостачання шляхом зниження кошторису витрат, системи оплати праці й оформлення нарядів; вивчення технології проектування систем електропостачання; придбання навичок з вибору оптимального варіанту і підбору устаткування при виконанні проектів систем електропостачання; вивчення правил технічної експлуатації електроустаткування систем електропостачання, які необхідно враховувати при проектуванні; вивчення властивостей і області застосування електротехнічних матеріалів у проектах систем електропостачання; ознайомлення з роботою контрольних служб, методами виявлення й усунення браку при виконанні проектів систем електропостачання; вивчення питань автоматизації і механізації, шляхом заміни ручної праці при проектуванні систем електропостачання; вивчення нормативної і технічної документації, питань стандартизації при проектуванні систем електропостачання; придбання навичок із застосуванням ДСТУ і єСКД у проектах систем електропостачання; збір матеріалів по використанню в НДРС і реальному курсовому проектуванню; вивчення питань охорони праці, пожежної безпеки на підприємствах, що враховуються при проектуванні систем електропостачання; закріплення і поглиблення теоретичних знань з дисциплін: перехідні процеси в електричних системах, електропостачання підприємств і міст, електрична частина станцій і підстанцій, електричні апарати, підготовка до вивчення дисциплін: електропостачання промислових підприємств і міст; надійність електричних мереж; монтаж, наладка та експлуатація електрообладнання.


^ В результаті проходження практики студенти повинні:


Знати: способи і джерела збору інформації для проектування; методи вибору і перевірки основного устаткування електроустановок і ліній електропередачі; практичні методи розрахунку струмів короткого замикання й оцінки стійкості; практичні методи побудови схем зовнішнього і внутрішнього електропостачання, вибору схем і установок основних захистів елементів мережі, пристрій автоматики, телемеханіки і телекерування, що застосовуються у системах електропостачання; методику техніко-економічних розрахунків; порядок і методику застосування ЕОМ у проектній практиці; структуру, порядок виконання і оформлення проекту; основні заходи для охорони праці, що передбачаються проектом; організаційну структуру, форми і методи управління проектною організацією; основні обов’язки інженерно-технічного персоналу проектної організації і порядок його виробничої діяльності.


Вміти: робити основні розрахунки з вибору устаткування електроустановок і ліній електропередач, а також визначення характерних параметрів режиму роботи захистів і устаткування мережі; виконувати техніко-економічні розрахунки по вибору схем електропостачання, застосовувати ЕОМ для розрахунків; застосовувати стандарти, ДСТУ й ЄСКД для розрахунків і оформлення результатів; вільно читати принципові силові електричні схеми електроустановок; орієнтуватися в принципових електричних схемах захисту й автоматики.


^ Придбати навички: виконання технічних і техніко-економічних проектних розрахунків; оформлення проектної документації; роботи з довідковою літературою, самостійного вирішення окремих інженерних задач.

^

1.2. Зміст конструкторської практики



У процесі проходження практики студент повинен ознайомитися з такими питаннями:

1. Тенденції розвитку систем електропостачання міст і промислових районів у сучасних ринкових умовах.

2. Стадії проектування і обсяги проектів електропостачання.

3. Джерела живлення електропостачання. Основні принципи при проектуванні й обґрунтуванні вибору джерел живлення мережі електропостачання.

4. Характеристика споживачів електроенергії (житлових будинків, комунально-побутових, санітарно-побутових, промислових і сільськогосподарських об’єктів, а також електричного транспорту).

5. Класифікація споживачів електроенергії по надійності електропостачання.

6. Складання графіків навантажень для усіх видів споживачів і сполучених графіків навантажень.

7. Нормування електричних навантажень і їхнє прогнозування; поняття про варіацію навантажень.

8. Загальна теорія визначення розрахункових навантажень (житлової, комунально-побутової, промислової, сільськогосподарської, електротранспортної).

9. Практичні методи розрахунку електричних навантажень при проектуванні, коефіцієнти попиту, потужності, участі.

10. Схеми електропостачання міст, районів і великих промислових об’єктів.

11. Методика техніко-економічних розрахунків.

12. Особливості побудови живильних мереж.

13. Конструктивне виконання ліній і підстанцій живильних мереж високої і середньої напруги. Схеми районних підстанцій і підстанцій глибокого введення.

14. Розрахунки живильних мереж вищої і середньої напруги.

15. Проектування розподільних мереж міст, промислових і сільськогосподарських районів.

16. Особливості побудови розподільних мереж (радіальні, замкнуті, напівзамкнуті, петлеві, багатопроменеві схеми).

17. Техніко-економічний вибір параметрів розподільних електричних мереж. Загальна методика вибору оптимальних параметрів РП і ТП.

18. Розрахунки розподільних електричних мереж середньої напруги (вибір і перевірка перетинів, кількості і потужності ТП і РП).

19. Конструктивне виконання розподільних електричних мереж середньої напруги; схеми і конструкція РП і ТП.

20. Вибір місця проходження трас ЛЕП (кабельних і повітряних) і вибір майданчиків під РП і ТП, ПП.

21. Проектування електричних мереж низької напруги міст, промислових і сільськогосподарських районів.

22. Особливості побудови і вибору конфігурації і розрахунку електричних мереж нижчої напруги.

23. Конструктивне виконання електричних мереж.

24. Розрахунок внутрішньобудинкових і внутрішньоцехових електричних мереж.

25. Варіанти конструктивної побудови внутрішньобудинкових і внутрішньоцехових електричних ліній. Розрахунок і конструкція мереж електроосвітлення.

26. Регулювання напруги в мережах електропостачання міст і промислових районів.

27. Розрахунки з відхилення і коливання напруги в електричних мережах.

28. Питання компенсування реактивної потужності і підвищення коефіцієнта потужності.

29. Релейний захист, автоматичний пристрій і телемеханізація електричних мереж електропостачання міст, промислових районів і підприємств.

30. Захист від перенапруги і заземлюючі пристрої.

31. Оптимізація систем електропостачання з урахуванням їх розвитку; застосування лінійного і динамічного програмування.

32. Питання надійності електропостачання і методика визначення народногосподарського збитку при недоданні електроенергії. Проект виробництва робіт; застосування сіткових графіків; проектування організації експлуатації.

33. Технологія проектування; управління якістю проектів; норм охорони праці; використання ЕОМ.

34. Методика визначення кошторисної вартості окремих об’єктів. Узгодження специфікації на устаткування і матеріали.

35. Завдання електротехнічного відділу будівельному, сантехнічному відділам на проведення робіт.

36. Застосування при проектуванні ПУЕ, ДБН, ДСТУ, провідних вказівок, норм технічного проектування, довідників, каталогів, типових проектів і сучасних досягнень науки і техніки.

37. Структурна схема і призначення відділів і служб проектно-конструкторської організації.

38. Правила внутрішнього трудового розпорядку проектної організації. Основи трудового законодавства.


^

2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ
КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ПРАКТИКИ



Критерієм ефективності роботи академії в справі підготовки фахівців для економіки країни є те, наскільки успішно випускники вирішують у практичній роботі науково-технічні й соціально-економічні завдання, як глибоко вони знають свою справу, наскільки швидко відбувається їх професійне становлення.

Практика як один з найважливіших видів навчального процесу, покликана максимально підготувати майбутніх фахівців до практичної роботи, підвищити рівень їхньої професійної підготовки, забезпечити придбання навичок роботи в трудових колективах.


^

2.1 Розробка програм практики, їхнє узгодження і коригування



Програма практики розробляється на основі наскрізної програми практики відповідно до конкретної бази практики, підписується особою, яка її розробила і завідувачем профілюючої кафедри. Не пізніше, ніж за місяць до початку практики програма узгоджується з підприємством. Після цього вона стає документом, виконання якого обов’язкове для академії (кафедри), підприємства, викладача, студента-практиканта.


^

2.2 Підписання договорів з підприємствами на проведення практики



Офіційною підставою для проведення конструкторської практики студентів на виробництві є договір, що укладається між академією і підприємством на наступний календарний рік. Договори укладаються з підприємствами за заявками профілюючих кафедр.

Студенти мають можливість самостійно домовлятися про проходження практики з підприємствами, які відповідають профілю спеціальності. Для направлення на практику за бажанням студент повинен подати лист (або договір) з підприємства. Лист може бути направлений на ім’я ректора, декана факультету або завідувача випускаючої кафедри. Листу обов’язково присвоюється вихідний номер із зазначенням дати відправлення з підприємства та адреса підприємства-бази практики. У листі обов’язково вказуються: факультет, курс, група, прізвище, ім’я, по батькові студента, який направляється на практику на дане підприємство, терміни його перебування на базі практики. Приклад листа наведено в додатку А.

Про направлення студентів на практику ректор академії на підставі подання декана факультету видає наказ. У наказі обов’язково вказуються: факультет, курс, група, прізвища, імена, по батькові студентів, які направляються на практику на дане підприємство, терміни проходження практики, керівники практики від академії, терміни їхнього перебування на базі практики.

Керівник підприємства-бази практики видає наказ на практику, визначаючи в ньому порядок організації і проведення практики, заходи щодо створення сприятливих умов студентам-практикантам для виконання їхньої програми практики, забезпечення їх спецодягом і гуртожитком (за необхідністю), охорони праці і запобігання нещасним випадкам, контролю за виконанням студентами правил внутрішнього трудового розпорядку, інші заходи, що забезпечують якісне проведення практики відповідно до Положення про виробничу практику студентів, призначає керівника практики від підприємства.


^

2.3 Розподіл студентів за місцями практики і призначення
керівників



Розподіл студентів і керівників з числа професорсько-викладацького складу за місцями практики здійснюється наказом по академії на підставі відповідних заявок профілюючих кафедр.

Не допускається включення в наказ з практики викладачів, що перебувають у відпустках, а також поєднання відряджень з іншою метою з відрядженнями на практику.

Бажано встановити такий порядок, при якому кожен керівник знаходиться зі студентом весь період практики, а при тривалій практиці – виїжджає на практику для надання поточної допомоги і контролю за роботою студентів на початку і наприкінці, а також, при необхідності, в середині практики.


^

2.4 Проведення конструкторської практики



Конструкторська практика проводиться відповідно до програми, погодженої з підприємством до початку практики.

У програму практики входить календарний графік, що повинен передбачати:

- оформлення й одержання перепусток на підприємства;

- вивчення правил техніки безпеки;

- проведення навчальних занять і екскурсій;

- виконання самостійних завдань на конкретному робочому місці;

- оформлення звіту;

- здачу заліку з практики.

Студент повинен строго дотримуватися правил внутрішнього розпорядку підприємства. Керівник практики від академії повинен (разом з керівником від підприємства) забезпечити пересування студентів по підприємству відповідно до графіка.

^

2.5 Контроль за проведенням конструкторської практики



Контроль за проведенням практики має на меті виявлення і усунення недоліків, надання практичної допомоги студентам з виконання програми практики.

Контроль з боку академії повинен здійснюватися:

    • керівником практики;

    • завідувачем профілюючої кафедри;

    • представником деканату;

    • представником кафедри охорони праці;

    • представником навчального відділу.

Контролюючий повинен вживати оперативних заходів до усунення виявлених недоліків. Про серйозні недоліки він повинен негайно доповідати керівництву академії і підприємства-бази практики.


^

2.6 Складання звіту з практики



По закінченні практики студент складає письмовий звіт, здає його керівнику практики від академії одночасно з щоденником, підписаним керівником практики від підприємства (установи, організації).

Тема звіту задається керівником практики від академії, тематики, що висвітлюються студентом у звіті, також обговорюються з керівником.

Звіт з практики повинен містити:

  • титульний аркуш, зразок якого наведено в додатку Б;

  • завдання на практику;

  • зміст;

  • перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

  • вступ;

  • два розділи основного тексту;

  • висновки;

  • список використаної літератури;

  • додатки (при наявності).

Перший розділ основного тексту звіту повинен містити відомості про конкретно виконану студентом роботу в період практики, а також короткий опис підприємства (установи, організації, цеху, відділу, лабораторії і т.д.) і організації його діяльності, питання охорони праці, висновки і пропозиції відповідно до програми практики (розділ 1).

Другий розділ “Індивідуальне завдання” являє собою поглиблене викладення одного з питань електроенергетики. Тема індивідуального завдання вибирається студентом самостійно і узгоджується з керівниками практики від академії і від підприємства. Для оформлення звіту студенту виділяється 2-3 дні наприкінці практики.

Складання звіту є частиною роботи студента на практиці. Звіт є навчальним завданням, яке виконується студентом самостійно і являє собою документальне вираження виконаної роботи.

Тема звіту визначається керівником практики від академії, тематики, що висвітлюються студентом у звіті, також обговорюються з керівником.

Складання звіту з практики і виконання індивідуальних завдань має такі цілі:

  • систематизувати знання і навички, отримані в результаті проходження практики;

  • придбати навички складання технічних звітів, опису схем електричних з'єднань, устаткування, експлуатаційних робіт;

  • виробити здатність до аналізу й оцінки досліджуваних процесів виробництва, методів перевірки, характеристик і технічних параметрів устаткування.

Звіт повинен містити елементи аналізу електричних мереж у цілому і схем електричних з’єднань окремих підстанцій. У звіті також наводять узагальнюючі дані про переваги і недоліки конструкцій мереж, окремих видів устаткування, методів ведення робіт, питання організації й автоматизації виробництва, використання сучасних досягнень науки і техніки.

Звіт про виконання індивідуального завдання має бути строго документальним. Описання і вступ ілюструють кресленнями, схемами, ескізами, підтверджують посиланнями на існуючі вказівки. Складається звіт технічно і літературно грамотно. У ньому також необхідно навести перелік використаної літератури і ДСТів.

Текст звіту оформлюють на білому папері формату А4 (210 х 297 мм). Допускається використання аркушів формату А3 (297 х 420 мм), коли це необхідно.

Матеріали звіту вміщують тільки на одній стороні аркуша із дотриманням наступних розмірів полів: верхнє, ліве, нижнє – не менше 20мм, праве – не менше 10 мм.

Текст може бути написаний від руки чи надрукований. У першому випадку текст пишуть акуратно темним чорнилом чи пастою (чорного, темно-фіолетового, темно-синього кольору) з відстанню між рядками 8-10 мм (20-25 рядків на сторінку). Весь текст повинен бути написаний чорнилом (пастою) одного кольору і відтінку. Застосування інших кольорів (крім зазначених) не дозволяється.

У другому випадку рекомендується використовувати стандартний шрифт Times New Roman, розмір 14 пт. Текст друкується через півтора інтервали з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення й висотою літер і цифр не менше 1,8 мм.

Окремі слова, формули, знаки, що вписуються у надрукований текст, повинні бути чорного кольору. Щільність вписаного тексту має бути максимально наближена до щільності основного тексту.

Виявлені помилки в текстових документах усувають за допомогою наклеювання поверх помилки (літери, слова чи рядки її частини) білого паперу того ж формату й нанесенні нових написів. Допускається застосування спеціальних коригувальних засобів (типу "Штрих", "Редактор" і т.і.). Необхідно, щоб кількість виправлень на сторінці була мінімальною. При наявності на сторінці більше 4-5 виправлень вона повинна бути передрукована заново.

Текст звіту поділяється на розділи, підрозділи, пункти. Заголовки розділів слід розташовувати в середині окремого рядка і друкувати великими літерами без крапки наприкінці і не підкреслювати ("РОЗРОБКА СХЕМИ ... " і т.д.). Кожен розділ повинен починатися з нової сторінки. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацу і друкувати малими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Допускається назву пунктів і підпунктів писати на одному рядку з основним текстом.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту і має дорівнювати п’ятьом знакам (близько 1 см).

Не допускається розміщувати найменування розділу, підрозділу, а також пункти й підпункти в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований лише один рядок тексту.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул здійснюють арабськими цифрами без знака №.

Складові частини звіту нумерують таким чином:

  • розділи – у межах всього звіту арабськими цифрами і крапкою, наприклад “5. АНАЛІЗ СИСТЕМИ”;

  • підрозділи – у межах розділу арабськими цифрами з крапкою вказується також номер розділу, до якого він належить, наприклад, “6.1 Аналіз похибки системи...”;

  • пункти – у межах підрозділу арабськими цифрами з крапкою вказують також номери підрозділу і розділів, до яких він належить, наприклад, “6.1.2 Динамічні погрішності системи...”.

У звіті здійснюють наскрізну нумерацію сторінок арабськими цифрами без крапки наприкінці. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті.

Титульний аркуш включають в загальну нумерацію, але номер на ньому не ставлять.

Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, фотографії, діаграми) слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Вони нумеруються в межах кожного розділу арабськими цифрами з указівкою номера розділу, до якого належать перед відповідною назвою (наприклад, рис. 2.1-Електрична схема.). Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на інші сторінки, при цьому її назва міститься на першій сторінці, а дані, що пояснюють, – на кожній сторінці, і під ними вказують: Рис. _, стор. _.

Таблиці нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в Додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Позначення "Таблиця... " ставиться перед відповідним заголовком у лівому верхньому куті (рис.1).


Таблиця _____ ____________________________________

(номер) (назва таблиці)























Рис.1. Приклад оформлення таблиці


Якщо рядки чи стовпці таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщують одну частину під іншою, переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При розподілі таблиці на частини варто пронумерувати арабськими цифрами графи першої частини таблиці, які слід повторити в продовженні таблиці. Можна також у продовженні таблиці повторити її “шапку”. Слово “Таблиця ___” вказується один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть “Продовження таблиці ___” з вказівкою її номера.

Цифрові величини, які вміщують у таблицю, повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Одиниці виміру величин вказують в підзаголовках граф через кому.

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули чи рівняння повинно бути не менше одного вільного рядка. Формули нумерують в межах кожного розділу арабськими цифрами з вказівкою номера розділу, до якого формула належить. Номер вказують з правої сторони аркуша на рівні формули в круглих дужках, наприклад (3.1) означає перша формула третього розділу. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, наводять безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі чи рівнянні. Перший рядок пояснення слід починати без абзацу словом “де” без двокрапки, наступні пояснення наводять в рядок. Перенос формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконання операції, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють.

У додатки зазвичай виносять допоміжні матеріали чи ті, котрі складно розмістити в основному тексті звіту (фотографії, великі схеми й таблиці, довідкові дані і т.і.).

Додатки позначають (якщо їх декілька) послідовно великими літерами українського алфавіту. Сторінки в додатках нумерують відповідно до наскрізної нумерації, прийнятої в звіті. У нумерації розділів, формул й ілюстрацій ставлять відповідну літеру і цифру, розділені крапкою (наприклад, “Рис.В.1.” - перший рисунок додатку В).

Рисунки, схеми, графіки, діаграми виконують чорним чорнилом, тушшю, пастою, чи на принтері. Фотографії та інші ілюстрації необхідно наклеювати на аркуші паперу того ж формату, що і весь звіт.

Ілюстрації можуть розташовуватися або на сторінці безпосередньо в тексті, або на окремих аркушах, у тому числі по кілька ілюстрацій на одному аркуші. Кожна ілюстрація повинна мати найменування, а при необхідності також дані, що пояснюють її зміст. Крім формату А4 для ілюстрацій (включаючи таблиці) дозволяється використовувати папір більшого формату A3. Такий аркуш складається відповідним чином до формату, використаного в звіті і при нумерації враховується як одна сторінка.

Посилання в тексті на використані літературні джерела дають у квадратних дужках, де при необхідності можуть вказуватися і конкретні сторінки (наприклад, [8] або [8, с.21]). Посилання на формули дають в круглих дужках (наприклад, “формула (4)...”), на ілюстрації – у круглих дужках чи без них залежно від контексту (наприклад, “Електрична схема (Рис. 2.1.)”).

Список використаних джерел розміщують після висновків. Список складають в порядку появи у тексті пояснювальної записки або в алфавітному порядку. У список включають тільки ті джерела, на які є посилання в тексті.

Додатки слід оформляти як продовження пояснювальної записки на її наступних сторінках. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Він повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкують слово “Додаток ___” і велика літера, що позначає додаток.

Рисунки, таблиці, формули, що містяться в додатку, нумерують арабськими цифрами в межах кожного додатку. Наприклад: “Таблиця А.2.“ (друга таблиця додатку А). Посилання в тексті на додатки, таблиці і рисунки повинні містити номер додатку, наприклад: “наведені в додатку В”, “на рисунку В.1.”.

Обсяг звіту повинен складати до 50 сторінок без додатків. Допускаються відхилення в обидві сторони з урахуванням особливостей оформлення звіту.

Текст звіту повинен бути скріплений за допомогою швидкозшивача.

Оформлений звіт з практики перевіряється і аналізується керівниками практики від підприємства (організації) і академії, завіряється печаткою підприємства.

Робочий щоденник кожного студента повинен бути підписаний керівником практики від підприємства (організації) і завірений печаткою підприємства (організації).


^

2.7 Підбиття підсумків конструкторської практики



По закінченні практики студенти складають диференційований залік (захищають звіти) керівнику практики від академії.

Оцінку результатів проходження студентами виробничої практики враховують при розгляді питання про нарахування стипендії.

Підсумки практики обговорюють на засіданнях кафедр, рад факультетів і академії, на науково-методичних конференціях.


^

Календарний графік
проходження КОНСТРУКТОРСЬКОЇ практики


№№ п/п

Найменування заходу

Кількість днів



Оформлення та розподіл за місцями проходження практики

1



Ознайомлення зі структурою і специфікою роботи електромонтажного підприємства

1



Інструктаж з техніки безпеки і охорони праці

1



Виконання програми практики, погодженої з керівником

8



Виконання індивідуального завдання з практики

3



Навчальні заняття і екскурсії

3



Оформлення і здача звіту з практики і щоденника

3



Здача заліку

1



^

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ





  1. Блощенко Т.В., Довгалюк О.М., Калюжний Д.М., Куцан Ю.Г., Саприка О.В. Наскрізна програма практики для студентів 1- 5 курсів денної форми навчання спеціальності 6.090600, 7.090603, 8.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”. - Харків: ХНАМГ, 2006. - 31 с.

  2. Правила устройства електроустановок /Минэнерго СССР – М.: Энергоатомиздат, 1986.

  3. Нормы технологического проектирования подстанций переменного тока с высшим напряжением 6 - 750 кВ/Министерство энергетики и электрификации Украины – К.:1994.

  4. Правила технической эксплуатации электрических станций и сетей / Минэнерго СССР, - М.: Энергоатомиздат, 1989.

  5. Определение экономической эффективности капитальных вложений в энергетику. Методика. Общие методические положения ГКД 340 000 001-95./ Отраслевые руководящие документы. - Киев. Минэнерго Украины, 1995.

  6. Справочник по проектированию электрических систем / Под. ред. С.С.Рокотяна и М.М.Шапиро, - М.: Энергоатомиздат, 1985.

  7. Пособие к курсовому и дипломному проектированию для электроэнергетических специальностей ВУЗов / Под. ред. В.М.Блок. - М.: Высш. шк., 1990.

  8. Справочник по электроснабжению промышленных предприятий. Промышленные электрические сети / Под общ. ред. А.А. Федорова и Г.В. Сербиновского. 2-е изд. перераб. И доп. - М.: Энергия, 1980. - 576 с.

  9. Проектирование и расчет электрических сетей промышленного района / Под. ред. Л.С.Родиной. - М.: Изд-во МЭИ, 1990.

  10. Кужеков С.Л., Гончаров С.В. Городские электрические сети: Учебное пособие - Рстов н/Д: изд. центр "МарТ", 2001. - 256 с.



^

ДОДАТОК А
Зразок оформлення листа на практику




__________________№_________ Ректорові ХНАМГ

На № ________________________ проф. Шутенку Л.М.


Північна електроенергетична система ДП “НЕК ”Укренерго” просить направити для проходження конструкторської практики в період з 01.07.2006 р. по 30.07.2006 р. студента 4 курсу групи ЕСЕ-6 Іванова Івана Івановича.

Умови проходження практики та керівництво з боку підприємства гарантуємо.


Директор Г.П. Шевченко

^

ДОДАТОК Б
Зразок оформлення титульного аркуша звіту з практики




Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства


Звіт

з конструкторської практики


Виконав:

студент 4 курсу гр. ЕСЕ-6

Іванов І.І.

Керівник від академії:

доц., к.т.н. Калюжний Д.М.

(Підпис)


Керівник від підприємства:

Головний енергетик ДП “НЕК “Укренерго” Сидоров П.П.

(Підпис)


Харків – 2006


Навчальне видання


Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики (для студентів 4 курсу денної форми навчання зі спеціальностей 6.09 06 03 “Електротехнічні системи електроспоживання”)


Укладачі:

Тетяна Віталіївна Блощенко,

Оксана Миколаївна Довгалюк,

Дмитро Миколайович Калюжний,

Євген Дмитрович Дьяков.


Редактор: М.З.Аляб’єв


План 2007, поз. 516

________________________________________________________________

Підп. до друку 15.02.2007 Формат 60х84 1/16. Папір офісний

Друк на ризографі. Умовн.-друк. арк. 1,0. Тираж 150 прим.

Зам. №

________________________________________________________________

61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12



Схожі:

Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики iconГ. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма технологічної практики
Методичні вказівки та робоча програма технологічної практики (для студентів 3 курсу денної форми навчання спеціальності 09 06 03...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики iconГ. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма навчальної практики
Методичні вказівки та робоча програма навчальної практики (для студентів 1 курсу денної форми навчання спеціальності 09 06 03 “Електротехнічні...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики iconГ. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики
Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики (для студентів 5, 6 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики iconМетодичні вказівки та програма переддипломної практики для студентів спеціальності 090804 "Фізична та біомедична електроніка" денної форми навчання
Методичні вказівки та програма переддипломної практики / Укладачі: С. В. Соколов, О. В. Хоменко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 26...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики iconКафедра економічної теорії стадник Г. В., Н. В. Можайкіна програма навчальної дисциплини та робоча програма навчальної дисципліни
Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Міжнародна економіка» (для студентів 2 курсу денної форми навчання напряму 030504...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики iconГ. В. Стадник Методичні вказівки та завдання на контрольну роботу, програма курсу І вказівки до самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки та завдання на контрольну роботу, програма курсу І вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Фінанси підприємств...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики iconРобоча програма І методичні рекомендації
Робоча програма І методичні рекомендації з проведення другої виробничої практики (для студентів 4 курсу спеціальності 092100 – Промислове...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики iconРобоча програма
Програма та робоча програма проведення переддипломної практики та вказівки до самостійного оволодіння матеріалом (для студентів 5...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики iconГ. В. Стадник Методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з дисципліни “Основи охорони праці” (для студентів 3 курсу...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики iconТа методичні вказівки щодо написання І захисту звіту з передиплом
Програма переддипломної практики та методичні вказівки для написання І захисту звіту з переддипломної практики для студентів спеціальності...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи