Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич icon

Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич




Скачати 457.77 Kb.
НазваТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Сторінка1/3
Дата28.07.2012
Розмір457.77 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


До друку і в світ дозволяю на підставі

«Єдиних правил», п.2.6.14

Заступник першого проректора –

начальник організаційно –

методичного управління В.Б. Юскаєв

Методичні вказівки

до практичного заняття „Шигельози”

з дисципліни „Дитячі інфекції”

(згідно з умовами Болонського процесу)

для студентів 5-го курсу

спеціальності 7.110101 денної форми навчання


Всі цитати, цифровий і

фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені, запис

одиниць відповідає

стандартам

Укладачі: О.І. Сміян,

Т.П.Бинда

Відповідальний за випуск О.І. Сміян

Директор медичного інституту В.Е. Маркевич


Суми

Вид-во СумДУ

2008

^ Міністерство освіти і науки України

Міністерство охорони здоров’я України

Сумський державний університет


Методичні вказівки

до практичного заняття „Шигельози”

з дисципліни „Дитячі інфекції”

(згідно з умовами Болонського процесу)

для студентів 5-го курсу

спеціальності 7.110101 денної форми навчання


Суми

Вид-во СумДУ

2008


Методичні вказівки до практичного заняття „Шигельози” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) / Укладачі: О.І. Сміян, Т.П. Бинда. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 44 с.


Кафедра педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтики педіатрії і дитячих інфекцій


ШИГЕЛЬОЗИ


Актуальність теми

За останні роки досягнуті великі успіхи в діагностиці і лікуванні кишкових інфекцій і, зокрема, дизентерії. Знижена захворюваність на території нашої країни, різко зменшена летальність. Однак бактеріальна дизентерія все ще залишається одним із самих поширених захворювань серед кишкових інфекцій.


^ Загальна мета – уміти поставити попередній діагноз, обґрунтувати тактику ведення хворого на дизентерію та організувати протиепідемічні заходи в осередку.

Уміти:

Конкретні цілі

Цілі вихідного рівня

1 Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка хворого на дизентерію.


1 Давати бактеріологічну характеристику збудника дизентерії (кафедра мікро-біології та вірусології).


2 Вибирати зі скарг, анамнезу хворого і об’єктивного дослідження симптоми, які характерні для шигельозів.

2 Збирати і оцінювати скарги, анамнез, у тому числі епідеміологічний, і дані об’єктивного дослід-ження хворого (кафедра пропедевтичної терапії і кафедра пропедевтичної педіатрії).


3 Проводити індивідуальну схему діагностичного пошу-ку та інтерпретувати дані додаткових методів дослід-ження.

3 Оцінювати обсяг, послідовність обстеження і інтерпретувати дані додат-кових досліджень: загально-клінічних, біохімічних, серологічних, імунологіч-них (кафедра пропедевтик-ної педіатррії), бактеріолог-гічних (кафедра мікробіо-логії та вірусології).

Розпізнавати та інтер-претувати морфологічний субстрат (кафедра патоло-гічної анатомії).

Оцінювати механізми функціонування імунної системи, а саме: мати уявлення про активний і пасивний імунітети (кафедра патологічної фізіо-логії).

4 Ставити попередній клі-нічний діагноз шигельозу.

Виявляти клінічні форми захворювання. Проводити диференціальну діагности-ку.

4 Виділяти синдроми і симптоми захворювання (кафедра пропедевтичної педіатрії).

5 Визначати тактику ліку-вання хворого на дизенте-рію з урахуванням віку дитини, преморбідного фону, тяжкості захворю-вання.

5 Застосовувати засоби етіологічної, патогенетичної та симптоматичної терапії (кафедра фармакології).

6 Планувати і проводити первинні профілактичні і протиепідемічні заходи, спрямовані на запобігання поширенню шигельозів.

6 Інтерпретувати значення реактивності організму, роль алергії у розвитку запального процесу в легенях (кафедра патоло-гічної фізіології), роль бактерій і їх факторів патогенності у розвитку інфекційного процесу (кафедра мікробіології та вірусології).

7 Писати клінічну історію хвороби.

7 Оформляти історію хво-роби (кафедра пропедевтич-ної педіатрії).

8 Застосовувати деонтоло-гічні навички спілкування з хворим.





Щоб з’ясувати, чи відповідає вихідний рівень ваших знань-умінь необхідному, виконайте наступні завдання, правильність розв’язання задач перевірте, зіставивши з еталоном відповідей.


^ Задачі для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня умінь


Задача 1

Дитина 1,5 року захворіла гостро. Мама скаржиться на підвищення температури тіла до 38,5°С, біль у животі, рідкі випорожнення зі слизом до 10 разів за 1 добу. Госпіталізована дитина в клініку в першу добу захворювання. Об'єктивно: температура - 37,7°С, ЧСС - 120 за 1 хв, частота дихання - 32 за 1 хв. Стан дитини середньої тяжкості: млявість, шкірні покриви бліді, під очима тіні. Слизова оболонка ротоглотки блідо-рожева. Язик вологий, обкладений сірим нальо­том. У легенях везикулярне дихання. Тони серця ритмічні. Живіт м'я­кий. Печінка виступає з-під реберної дуги на 1,5 см, селезінка не пальпується. Сигмоподібна кишка спазмована. Випорожнення кашкоподіб­ні зі слизом, сечовипускання достатнє. Аналіз крові: еритроцити - 3,45 х 1012/л, НЬ - 94 г/л, лейкоцити - 8,2 х 109/л, п - 18%, с – 24%, м – 8%, е. – 2%, л. – 48%, ШОЕ - 10 мм/год. Копрограма - неперетравлена кліт­ковина, слиз, лейкоцити - 30-35 у полі зору.

Дільничний лікар встановив діагноз гострої кишкової інфекції.


Це захворювання викликає:

А Бактерія.

Б Мікоплазма.

В Вірус.

Г Рикетсія.

Д Хламідія.

Задача 2

Дитина 3 років, що відвідує дитячий садок, захворіла на дизентерію Зонне середньотяжкої форми. Лікується у стаціонарі.

Які протиепідемічні заходи повинен здійснити лікар дитячого садка?


^ А Обстеження випорожнень у контактних не проводиться, нагляд за контактними впродовж 7 днів.

Б Однократне обстеження випорожнень у всіх контактних дітей; нагляд за контактними впродовж 7 днів (огляд випорожнень, термометрія); завершальна дезінфекція.

В Двохкратне обстеження випорожнень у всіх контактних дітей; нагляд за контактними впродовж 14 днів (огляд випорожнень, термометрія); завершальна дезінфекція не проводиться.

Г Однократне обстеження випорожнень у всіх контактних дітей; нагляд за контактними впродовж 7 днів (огляд випорожнень, термометрія); завершальна дезінфекція не проводиться.

Д Однократне обстеження випорожнень у декретованих осіб; нагляд за контактними впродовж 7 днів (огляд випорожнень, термометрія); завершальна дезінфекція проводиться.


Задача 3


В інфекційне відділення лікарні госпіталізована дитина К., 2,5 років. Мати скаржиться на підвищення температури тіла до 39°С, неспокій дитини, часті випорожнення (до 10 разів на добу); рідкі, зеленуваті, необ`ємні, з великою кількістю мутного слизу, з прожилками крові, зі смердючим запахом. Неспокій дитини посилюється під час акту дефекації.

Об’єктивно: Загальний стан дитини середнього ступеня тяжкості. Психомоторне збудження, рефлекси підвищені. Температура тіла 39,5°С. Шкірні покриви бліді, чисті. У легенях дихання пуерильне, ЧД - 46 за 1 хв. Серцеві тони приглушені, ритмічні. ЧСС - 134 за 1 хв. При пальпації живіт піддутий, сигмоподібна кишка спазмована, болюча. Частота сечовиділення - 5 разів за 1 добу невеликими порціями.

Дільничним педіатром встановлено діагноз шигельозу.

Для вирощування збудника цього захворювання використовують такі живильні середовища:

А Середовище Сабура.

Б Казеїново-вугільний агар.

В Левіна, Плоскірьова, Ендо.

Г Кров’янисто-телуритове середовище.

Д Гліцериново-картопляний агар з додаванням крові.

^ Відповіді до задач:

Завдання 1: А.

Завдання 2: Б.

Завдання 3: В.


Інформацію, яка необхідна для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в таких джерелах:

1. Вітенко Н.В. Загальна та медична психологія. – К.: Здоров’я, 1994. – 296 с.

2. Зайко Н.Н., Быц Ю.В. Патологическая физиология. – Киев: Логос, 1996. – 648 с.

3. Линденбратен А.Д., Королюк И.П. Медицинская радиология. – М.: Медицина, 2000. – 672 с.

4. Медицинская микробиология, вирусология и иммуноло-гия: Учебник / Под ред. А.А.Воробьева. - М.: Медицинское информационное агентство, 2004. - 691 с.

5. Пропедевтика внутренних болезней / Под ред. В.Х. Василенко и А.Л. Гребенева. - М.: Медицина, 1982. – 640 с.

6. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – 578 с.

7. Чекман І.С. Фармакологія. – К., 2001. – 560 с.


Після засвоєння необхідних базисних знань вивчіть такий матеріал:

  1. Андрейчин М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи. – К.: Здоров’я, 1998. – 412 с.

  2. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби. – К.: Здоров’я, 2000. – Т.1. – 854 с.

  3. Воротынцева Н.В. Терапия острых кишечных инфекций у детей // Педиатрия. – 1995. - №4.- С.76- 78.

  4. Инфекционные болезни у детей: Учебное пособие / Под ред. В.В. Ивановой. - М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2002. - 928 с.

  5. Зубик Т.М., Иванов К.С., Казанцев А. П., Лесников А.Я. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней. – Л.: Медицина, 1991. – 336 с.

  6. Иванова В.В. Инфекционные болезни у детей. – М.: МИА, 2002. – 923 с.

  7. Інфекційні хвороби у дітей: Клінічні лекції / За ред. С.О.Крамарєва.-К.:МОРІОН, 2003.-480 с.

  8. Лобзин Ю.В. Руководство по инфекционным болезням. – СПб.: Фолиант, 2000. – 674 с.

  9. Михайлова А.М., Трішкова Л.О., Крамарєв С.О., Кочеткова О.М. Інфекційні хвороби у дітей. - К.: Здоров`я, 1998. - 408 с.

  10. Новокшонов А.А., Мазанкова Л.Н., Соколова Н.В. Патогенетическое обоснование оптимальной терапии острых кишечных инфекций у детей // Детские инфекции. – 2002. - №1. – С. 14-17.

  11. Покровский В.И., Пак С.Г., Брело Н.И., Данил- кин Б.К. Инфекционные болезни и эпидемиология. – М.: Гэотар, 2002. – 383 с.

  12. Тимофеева Г.А., Антипова Л.А. Инфекционные заболевания детей первого года жизни. – Л.: Медицина, 1985. – 346 с.

  13. Тимченко В.Н. Инфекционные болезни у детей. – СПб.: СпецЛит, 2001. – 559 с.

  14. Учайкин В.Ф., Молочный В.П. Инфекционные токсикозы у детей. – М.:Изд-во РАМН, 2002.– 240 с.

  15. Феклисова Л.В., Ритова В.В. Вирусные и вирусно-бактериальные диареи у детей. - Л.: Медицина, 1980. – 198с.


Якщо Ви пересвідчилися, що Ваш вихідний рівень знань-умінь відповідає вимогам цілей початкового рівня, переходьте до засвоєння змісту навчання.


Перелік теоретичних питань до теми, що вивчається:


  1. Стан захворюваності на шигельози серед дітей та дорослих на сучасному етапі.

  2. Етіологія, епідеміологія шигельозної інфекції.

  3. Патогенез інвазивних діарей.

  4. Діагностичні критерії шигельозів.

  5. Характеристика шигельозів у дітей грудного віку.

  6. Характеристика шигельозів у дітей старшого віку.

  7. Головні ознаки оцінки тяжкості шигельозів у дітей. Класифікація шигельозів.

  8. Основні показання до обов'язкової госпіталізації дітей з шигельозами.

  9. З якими захворюваннями потрібно проводити диференціальний діагноз шигельозів?

  10. Принципи лікування дітей з шигельозами.

  11. Критерії виписування реконвалесцентів шигельозів зі стаціонару.

  12. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.


Розв’яжіть декілька задач-моделей, використовуючи діагностичні та лікувальні алгоритми


Задача 1

Дитині 5 років, відвідує дитячий садок. Госпіталізована в інфекційне відділення зі скаргами на періодичний біль у животі, часті випорожнення, підвищення температури тіла до 38,2°С.

Загальний стан середнього ступеня тяжкості. Шкіра, слизові оболонки бліді, сухі на дотик. Язик сухий, обкладений білим на­льотом. Дихання везикулярне, тони серця приглушені, ЧСС - 112 за 1 хв. Живіт болючий при пальпації, відмічається бурчання. Сигмоподібна ободова кишка спазмована та болюча. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 1,5 см. Протягом однієї доби 9 випорож-нень, невеликими порціями. Кал містить практично один слиз, інколи - прожилки крові. Спостерігаються тенезми.


1 Про яку кишкову інфекцію можна думати?

А Сальмонельоз.

Б Дизентерію.

В Холеру.

Г Черевний тиф.

Д Кишковий ієрсиніоз.


2 За допомогою якого дослідження можна підтвердити діагноз?

А Бактеріологічного дослідження випорожнень.

Б Клінічного аналізу крові.

В Спірографії.

Г УЗД.

Д Бактеріологічного дослідження мазка із зіва.


3 На який термін слід ізолювати хворого?

А На 7 днів з моменту появи симптомів захворювання.

Б На весь термін захворювання та ще на 3 дні після зник-нення симптомів захворювання.

В На 14 днів з початку захворювання.

Г До клінічного видужання та одного негативного бакте-ріологгічного дослідження випорожнення через 2-3 дні після відміни антибіотиків.

Д Ізоляція хворого не потрібна.

4 Тривалість спостереження за дітьми, які були в контакті з хворим, становить:

А 7 днів.

Б 10 днів.

В 14 днів.

Г 25 днів.

Д 30 днів.


Правильні відповіді: 1-Б, 2-А, 3-Г, 4-А.


Задача 2


Дитина 6 років, яка відвідує дитячий садок, захворіла гостро, температура тіла підвищилася до 37,5°С, з'явився біль у животі, рідке випорожнення зі слизом. Госпіталізована у клініку в першу добу захворювання. Об'єктивно: загальний стан дитини середнього ступеня тяжкості. Температура тіла - 37,7°С, пульс - 120 уд./хв., частота дихання – 32 за 1 хвилину. Дитина квола. Шкірні покриви бліді, під очима тіні. Зів чистий. Язик вологий, обкладений сірим нальотом. У легенях везику­лярне дихання. Тони серця ритмічні. Живіт м'який. Печінка і селезінка не пальпуються. Сигмоподібна кишка спазмована. Випорожнення кашкоподібні зі слизом до 6 разів за 1 добу. Сечовипускання вільне, 1180 мл за 1 добу.

Аналіз крові клінічний: ер.-3,7х1012/л, гемоглобін -120 г/л, лейкоцити - 7,6х109/л, п.-16%, с.-24%, м.-8%, е.-2%, л.-50%, ШОЕ – 4 мм/год.

Копрограма - непереварена клітковина, слиз, лейкоцити - 10-15 у полі зору.

При бактеріологічному дослідженні з калу виділена шигела Зоне.


1 Поставте діагноз згідно із класифікацією.

А Гостра дизентерія Зонне, атипова легка форма.

Б Гостра дизентерія Зонне, типова середньотяжка форма.

В Гостра дизентерія Зонне, типова легка форма.

Г Гостра дизентерія Зонне, атипова спазматична форма.

Д Гостра дизентерія, типова середньотяжка форма.


2 Який синдром є найбільш характерним для цього захворювання?

А Гастриту.

Б Ентериту.

В Дистального ентериту.

Г Коліту.

Д Дистального коліту.


3 Які заходи повинні бути проведені стосовно до контакт-них у дитячому садку?

А Завершальна дезінфекція.

Б Нагляд за контактними впродовж 7 днів, однократне бактеріологічне дослідження калу на дизентерію.

В Завершальна дезінфекція не проводиться, нагляд за контактними впродовж 7 днів.

Г Завершальна дезінфекція, нагляд за контактними протя-гом 10 днів, однократне бактеріологічне дослідження калу на дизентерію.

Д Завершальна дезінфекція, нагляд за контактними протя-гом 7 днів, двократне бактеріологічне дослідження калу на дизентерію.


4 Умови виписування хворого зі стаціонару.

А Клінічне одужання, нормалізація аналізу крові.

Б Негативний результат двократного бактеріологічного дослідження калу на шигельоз через 2 дні після закінчення антибактеріальної терапії.

В Негативний результат однократного бактеріологічного дослідження калу на шигельоз через 1 день після закінчення антибактеріальної те­рапії.

Г Негативний результат однократного бактеріологічного дослідження калу на шигельоз через 2 дні після закінчення антибактеріальної терапії.

Д Клінічне одужання.


Правильні відповіді: 1 - В, 2 - Д, 3 - А, Б, 4 - А, Г.


^ Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті

На початку заняття буде проведено тестовий контроль вихідного рівня знань. Потім - самостійна робота студентів з хворими. Під керівництвом викладача буде проведено клінічний розбір історії хвороби хворого на шигельоз. Наприкінці заняття - підсумковий тестовий контроль або розв’язування ситуаційних задач.


^ Технологічна карта проведення заняття


№ п/п


Етап

Час, хви-лини

Навчальні посібники

Місце

прове-

дення

засіб навчання

облад-нання

1

Визначення початкового рівня знань


15

Тести




Навчаль-на кімната

2

Курація хво-рих на ши-гельози під контролем викладача

20

Хворі




Палата

3

Клінічний розбір хворих на шигельози під керів-ництвом викладача

15

Історії хвороби,

алгоритми




Навчаль-на кімната

4

Обґрунтуван-ня поперед-нього діагно-зу

5

Таблиці, схеми, алгоритми




Навчаль-на кімната

5

Обґрунтуван-ня лікуваль-ної тактики

5

Таблиці, схеми, алгоритми




Навчаль-на кімната

6

Підсумковий контроль

15

Тести, ситуаційні задачі




Навчаль-на кімната

7

Підбиття підсумків роботи

5







Навчаль-на кімната



^ Приклади тестового контролю


1 Зниження дитячої смертності від гострих кишкових інфекцій може бути досягнуто завдяки:

A Ранньому виявленню хворих та їх лікуванню.

B Госпіталізації тяжкохворих.

C Проведенню адекватної оральної та парентеральної регідратації у стаціонарних умовах.

D Призначенню оральної регідратації при перших симптомах гострої кишкової інфекції вдома.

E ^ Всі відповіді правильні.


2 Які шигели переважно виділяють екзотоксин?

A Ларджа - Сакса.

B Бойда.

C Зоне.

D Григор'єва - Шига.

E Флекснера.


3 Шигели – це:

A Грампозитивні палички.

B ^ Грамнегативні палички.

C Грампозитивні коки.

D Грамнегативні коки.

E Найпростіші.


4 Характеристика збудника дизентерії:

A Грамнегативна паличка.

B Захворювання найчастіше викликають бактерії Флек-снера і Зонне.

C Належить до роду шигел.

D Капсул і спор не утворює.

E ^ Всі відповіді правильні.


5 Одне з джерел інфекції при дизентерії зазначене неправильно:

A Хворий на гостру дизентерію.

B Хвора тварина.

C Бактеріоносій.

D Хворий на хронічну дизентерію.


6 Основний шлях передачі дизентерії Флекснера і Ньюкасл:

A Харчовий.

B Контактно-побутовий.

C Водний.

D Всі відповіді правильні.


7 Основний шлях передачі дизентерії Зоне:

A Контактно-побутовий.

B Водний.

C Харчовий.

D Всі відповіді правильні.

8 Основний шлях передачі дизентерії Григор'єва-Шига:

A Контактно-побутовий.

B Харчовий.

C Водний.

D Всі відповіді правильні.


9 Який фактор не визначає морфологічних змін в організмі й тяжкості дизентерії:

A Інфікуюча доза.

B Інвазивні властивості мікроорганізмів.

C Бактеріємія.

D Ендо- чи екзотоксин збудника.

E Імунологічна резистентність організму дитини.


10 У дітей раннього віку морфологічні зміни в кишеч-нику при дизентерії спостерігаються переважно у вигляді:

A ^ Катарального коліту.

B Фібринозного коліту.

C Дифтеритичного коліту.

D Виразкового коліту.


11 Вирішальне значення у формуванні хронічної дизен-терії має:

A Здатність шигел переходити в L-форми.

B ^ Порушення імунологічної реактивності.

C Порушення режиму й неправильне харчування.

D Функціональна неповноцінність травного тракту.


12 До атипових форм дизентерії належать всі, крім:

A Стертої.

B Диспептичної.

C Субклінічної.

D Геморагічної.

E Гіпертоксичної.


13 Перебіг шигельозів не може бути:

A Гострий.

B Затяжний.

C Хронічний.

D Гладкий.

E Персистувальний.


14 Перебіг дизентерії може бути:

A Гострим.

B Затяжним.

C Хронічним рецидивним.

D Хронічним безперервним.

E ^ Всі відповіді правильні.


15 Затяжний перебіг дизентерії триває до:

A Кінця 1-го місяця.

B 6 місяців.

C 3 місяців.

D 2 місяців.


16 Хронічний перебіг дизентерії:

A До 1 міс.

B До 3 міс.

C Довше 1 міс.

D Довше 3 міс.

E Довше 2 міс.


17 Найбільш сприйнятливі до дизентерії діти у віці:

A До 6 міс.

B До 1 року.

C Від 1 до 2 років.

D ^ Від 2 до 7 років.

E Від 7 до 14 років.


18 До атипових форм дизентерії належать:

A Стерті.

B Субклінічні.

C Гіпертоксичні.

D Диспептичні.

E ^ Всі відповіді правильні.


19 Затяжний перебіг дизентерії триває до:

A 1 місяця.

B 6 місяців.

C 3 місяців.

D 2 місяців.


20 Перебіг дизентерії може бути:

A Хронічним рецидивним.

B Гострим.

C Затяжним.

D Хронічним безперервним.

E ^ Всі відповіді правильні.


21 Місцевими симптомами, що відображають тяжкість захворювання на дизентерію, є:

A Характер випорожнень.

B Частота випорожнень.

C Болі в животі.

D Зяяння ануса.

E ^ Всі відповіді правильні.

22 Симптомами дистального коліту є:

A Спазм сигмоподібної кишки.

B Явища сфінктериту.

C Зяяння ануса.

D Болючість за ходом товстої кишки.

E ^ Всі відповіді правильні.


23 Достовірною ознакою, що підтверджує діагноз дизентерії, є:

A Високий вміст специфічних антитіл у крові.

B Виділення збудника.

C Ступінь інтоксикації.

D Синдром дистального коліту.

E Наявність гемоколіту.


24 Для дизентерії Григор'єва-Шига не характерним є:

A Гіпертермія.

B Швидкий розвиток колітичного синдрому.

C Різка вираженість синдрому інфекційного токсикозу.

D ^ Легкий перебіг хвороби.

E Тяжкий перебіг хвороби.


25 До місцевих симптомів тяжкості відносять всі, крім:

A Симптомів інтоксикації.

B Спонтанного болю у животі.

C Характеру і частоти випорожнень.

D Випадання слизової оболонки прямої кишки.

E Зяяння ануса.


26 Критеріями тяжкості гастроентеритичного варіанта дизентерії є:

A Висота та тривалість гарячки.

B Гемодинамічні розлади.

C Зневоднення.

D Ступінь інтоксикації.

E ^ Всі відповіді правильні.


27 Особливостями шигельозу у дітей раннього віку є всі, крім:

A Поступового початку.

B Гострого початку.

C Слабовираженого колітного синдрому.

D Гепато-, спленомегалії.

E Завжди є піддатливість ануса, його зяяння, сфінкте-рит.


28 Для колітичного синдрому при дизентерії нетипо-вим є:

A Слиз у випорожненнях.

B ^ Часті водянисті випорожнення.

C Тенезми та їх еквіваленти.

D Спазм сигмоподібної кишки.


29 Критерієм тяжкості колітичного варіанта дизентерії не можуть бути:

A Гемодинамічні розлади.

B Ступінь інтоксикації.

C Висота, тривалість гарячки.

D ^ Симптоми зневоднення.

E Частота і тривалість рідких випорожнень, вираже-ність гемоколіту.


30 Для дизентерії Григор'єва-Шига нехарактерним є:

A Гіпертермія.

B Швидкий розвиток колітичного синдрому.

C Різка вираженість синдрому інфекційного токсикозу.

D ^ Легкий перебіг хвороби.

E Тяжкий перебіг хвороби.


31 Ознакою, яка дозволяє розмежувати дизентерію Флекснера і дизентерію Зонне, є:

A Вираженість колітичного синдрому.

B Поширеність ураження слизової оболонки товстої кишки.

C Пізнє звільнення організму від збудника.

D Більш тяжкий перебіг.

E ^ Всі відповіді правильні.


32 У дітей раннього віку після перенесених гострих кишкових інфекцій часто виникає:

A Порушення функції нервової системи.

B Затримка росту.

C Стеноз кишок.

D ^ Вторинна ферментопатія, лактозна недостатність.

E Перелічені зміни нетипові.


33 До специфічних ускладнень дизентерії у дітей відносять:

A Тріщини, ерозії заднього проходу.

B ^ Випадання прямої кишки.

C Інвагінацію.

D Перфорацію кишки, перитоніт.

E Кишкову кровотечу.


34 У типових випадках дизентерії випорожнення бувають:

А Рідкі, зелені без слизу.

В Рідкі, зелені з неперетравленими рештками їжі.

С Рідкі, зелені зі слизом.

^ Д Каламутні, зелені, в невеликій кількості, зі слизом і кров'ю.

Е Рідкі, жовтогарячого кольору зі слизом.


35 Можливі ускладнення дизентерії:

A Випадання прямої кишки, парапроктит.

B Інфекційно-токсичний шок.

C Кишкова кровотеча.

D Перитоніт, інвагінація.

E ^ Всі відповіді правильні.


36 Для діагностики дизентерії застосовують такі серологічні реакції, крім:

A РА.

B РПГА.

C РНГА з дизентерійним діагностикумом.

D Наростання титру антитіл у динаміці захворювання.

E РЗК.


37 Виявлення лейкоцитів у фекаліях дитини з діареєю дозволяє клініцисту встановити попередній діагноз:

А Інфекція, що викликана Іеrsіnіа еntеrосоlіtіса.

В Дизентерія.

С Коліт.

D Черевний тиф.

E Інфекція, що викликана Sаlmоnnеllа tурhіmurіum.

F Інфекція, що викликана Еntаmоеbа hіstоlіtіса.


38 Для оцінки водно-електролітного і кислотно-лужного стану при кишкових інфекціях не має значення:

A Індекс гематокриту.

B Показники кислотно-лужного стану крові.

C ^ Визначення електролітного складу випорожнень.

D Визначення електролітів крові.

E Визначення питомої ваги плазми.


39 Для бактеріологічного дослідження при кишкових інфекціях використовують:

A Кров.

B Блювотні маси.

C Промивні води шлунка і кишечника.

D Кал і сечу.

E ^ Всі відповіді правильні.


40 Специфічні антитіла, які виявляються в РПГА при кишкових інфекціях, з'являються у крові найчастіше на:

A 40-50 - й день хвороби.

B ^ 6-9 – й день хвороби.

C 20-30 - й день хвороби.

D10-15 – й день хвороби.

E 1-5 – й день хвороби.


41 З метою експрес-діагностики дизентерії використо-вують:

A Копрологічне дослідження.

B Бактеріологічний метод.

C Серологічний метод.

D ^ Метод флуоресціюючих антитіл.

E Ректороманоскопію.


42 Диференціальний діагноз синдрому гемоколіту потрібно проводити між інфекціями, що викликаються мікроорганізмами, крім:

A Shіgеllа.

B Rоtаvіrиs.

C Епtаmоеbа.

D Sаlmопеllа.

E Ентероінвазивних та ентерогеморагічних Е.соlі.


43 При синдромі гемоколіту без значного підвищення температури необхідно виключити:

A Амебіаз, балантидіаз.

B Ішемічний коліт.

C Хронічні неспецифічні запальні захворювання ки-шечника.

D Шлунково-кишкову кровотечу внаслідок диверти-куліту.

E ^ Всі відповіді правильні.

44 Для диференціальної діагностики кишкових інфекцій від інших захворювань використовують:

A Бактеріологічні методи.

B Ректороманоскопію.

C Рентгенологічне дослідження шлунка і кишечника.

D Ендоскопічні методи дослідження.

E ^ Всі відповіді правильні.

45 Спільною ознакою дизентерії та апендициту при його ретроцекальному розміщенні є:

A Рідке випорожнення з домішками слизу.

B Локальне напруження м'язів.

C Симптоми подразнення очеревини.

D Зростаючий лейкоцитоз.


46 Препарати, що пригнічують моторику кишечника, призначаються дітям для лікування гострої кишкової інфекції, яка викликана:

А Sаlmопеllа tурhіmиrіиm.

B Shіgеllа.

C Саmруlоbасtеr jеjunі.

D Ентеропатогенною Е.соlі.

^ E У жодному з випадків.


47 Для етіотропної терапії кишкових інфекцій не використовують:

A Сульфаніламіди.

B Сорбенти.

C Нітрофуранові препарати.

D Бактеріофаги.

E Антибіотики.


48 Для етіотропного лікування кишкових інфекцій використовують препарати, за винятком:

A Левоміцетину.

B Ніфуроксазиду.

C Бісептолу.

D Цефазоліну.

E Фторхінолонів (ципрофлоксацин).

F Цефатоксиму.


49 Мінімальна тривалість курсу антибактеріальної терапії повинна становити:

А 1-3 дн.

Б 3-5 дн.

В 5-7 дн.

Г 7-10 дн.

Д 10-14 дн.


50 Які препарати з перелічених недоцільно використовувати при ГКІ:

А Ампіцилін.

Б Фторхінолони.

В Ніфуроксазид.

Г ^ Цефалоспорини І-ІІ поколінь.

Д Цефалоспорини ІІІ-ІV поколінь.


51 Яке з наступних тверджень справедливе стосовно до шигельозу?

A Пероральне приймання цефалоспоринів є терапією вибору.

B Свині та риба є тваринними резервуарами інфекції.

C ^ Нейротоксикоз (енцефалопатія) спостерігається приблизно у 40 % хворих дітей.

D Часто розвивається бактеріємія.


52 Для етіотропної терапії колітичної форми дизентерії у дітей не слід використовувати:

A Ніфуроксазид.

B Ампіцилін.

C Цефатоксим.

D Оксацилін.

E Цефтріаксон.


53 Для терапії тяжкого перебігу колітичної форми дизентерії антибіотики слід вживати:

A Переважно через рот.

B ^ Переважно внутрішньовенно, за необхідності додатково через рот.

C Переважно внутрішньом'язово.


54 Враховуючи зростання антибіотикорезистентності шигел на сучасному етапі, для стартової терапії тяжких форм дизентерії слід використовувати:

A ^ Цефалоспорини 3-го покоління, як резерв-фторхінолони.

B Поліміксин, як резервлевоміцетин.

C Гентаміцин, як резервлевоміцетин.

D Ампіцилін, як резервгентаміцин.


55 Вибір стартової антибактеріальної терапії при дизентерії здійснюється залежно від:

A Чутливості шигел до антибіотиків у даному регіоні.

B Тяжкості перебігу.

C Віку дитини.

D ^ Всі відповіді правильні.


56 Антибактеріальна терапія при дизентерії:

A Мінімальна тривалість курсу - 5-7 днів.

B У разі відсутності ефекту від терапії впродовж 3 днів потрібно змінити антибіотик.

C Шлях введення антибіотиків залежить від тяжкості стану дитини та властивостей препарату, що використовується.

D Максимальна тривалість визначається станом дитини та швидкістю зникнення симптомів.

E ^ Всі відповіді правильні.


57 При легкому ступені тяжкості ГКІ антибактеріальні препарати призначають:

А Рer os.

Б В/м.

В В/в.

Г В/м + per os.

Д В/В + per os.


58 Яке з наведених тверджень правильне?

A Антибіотикотерапія не показана при інвазивних діареях легкого та середньотяжкого перебігу з симптомами коліту у дітей старшого віку.

B Антибіотикотерапія не показана при секреторних діареях, які супроводжуються симптомами гастро-ентериту.

C Антибіотикотерапія показана дітям з симптомами гемоколіту.

D Антибіотикотерапія не показана дітям старше 3 разів з інвазивними діареями легкого перебігу.

E ^ Всі відповіді правильні.


59 Антибіотики при гострих кишкових інфекціях призначаються:

A При гемоколітах у дітей раннього віку.

B При гострих гастроентеритах.

C При постінфекційних ферментопатіях.

D При субклінічних формах.

E Усім хворим на кишкові інфекції.


60 Для терапії середньотяжкого перебігу колітичної форми дизентерії антибіотики потрібно призначати:

A Переважно внутрішньом'язово.

B Переважно внутрішньовенно, за необхідності додат-ково через рот.

C ^ Переважно через рот.


61 При середньому ступені тяжкості ГКІ антибакте-ріальні препарати призначають:

А Рer оs.

Б В/м.

В В/в.

Г В/м + per os.

Д В/в + per os.

62 Які препарати не можна застосовувати у дітей з ГКІ:

А Ентерол.

Б Глюкосолан.

В Ентеродез.

Г Імодіум.

Д Креон.


63 Головною ланкою патогенетичної терапії хворих на гострі кишкові інфекції є:

A Призначення еубіотиків.

B Ферментотерапія.

C Призначення сорбентів.

D ^ Адекватна регідратаційна терапія глюкозосольо-вими розчинами.

E Всі відповіді правильні.


64 Тривалість І етапу оральної регідратації при ексикозі ІІ ст.:

А 2 год.

Б 4 год.
  1   2   3

Схожі:

Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Сальмонельози” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) /...
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Ешерихіози” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) / Укладачі:...
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Вітряна віспа” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) /...
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор Медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Вірусні гепатити у дітей” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського...
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор Медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Гострі респіраторні вірусні інфекції у дітей” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з...
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Декан факультету В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Кір” для студентів 5-го курсу з дисципліни „Дитячі інфекції” згідно з умовами Болонського...
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconМ. Л. Кузьоменська > Д. Г. Сумцов Відповідальний за випуск С. А. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Сумцов Георгій Олексійович, кандидат медичних наук, доцент кафедри акушерства та гінекології
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconЗатверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни
Робоча програма розроблена на основі типової програми „Фізіологія. Програма навчальної дисципліни для студентів вищих медичних навчальних...
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconМіністерство освіти І науки україни кам’янець-подільський національний університет імені івана огієнка
Відповідальний за випуск: В. С. Прокопчук, доктор історичних наук, професор, директор наукової бібліотеки
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconСумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
Бабінець, К. Фінансування збільшилось, але проблем вистачає: 10 березня відбулася розширена підсумкова колегія Управління охорони...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи