Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич icon

Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич




Скачати 354.74 Kb.
НазваТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Дата15.07.2012
Розмір354.74 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


До друку і в світ дозволяю на підставі

«Єдиних правил», п.2.6.14

Заступник першого проректора –

начальник організаційно –

методичного управління В.Б. Юскаєв

2622 Методичні вказівки

до практичного заняття „Ешерихіози”

з дисципліни „Дитячі інфекції”

(згідно з умовами Болонського процесу)

для студентів 5-го курсу

спеціальності 7.110101 денної форми навчання


Всі цитати, цифровий і

фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені, запис

одиниць відповідає

стандартам

Укладачі: О.І. Сміян,

Т.П.Бинда

Відповідальний за випуск О.І. Сміян

Директор медичного інституту В.Е. Маркевич


Суми

Вид-во СумДУ

2009


^ Міністерство освіти і науки України

Міністерство охорони здоров’я України

Сумський державний університет


2622 Методичні вказівки

до практичного заняття „Ешерихіози”

з дисципліни „Дитячі інфекції”

(згідно з умовами Болонського процесу)

для студентів 5-го курсу

спеціальності 7.110101 денної форми навчання


Суми

Видавництво СумДУ

2009


Методичні вказівки до практичного заняття „Ешерихіози” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) / Укладачі: О.І. Сміян, Т.П. Бинда. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 34 с.


Кафедра педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтики педіатрії і дитячих інфекцій


ЕШЕРИХІОЗИ


Актуальність теми

Кишкова колі-інфекція, або ешерихіоз, займає провідне місце у структурі кишкових інфекцій, особливо у дітей першого року життя, серед яких вона має епідемічне поширення, нерідко спричиняє розвиток тяжких токсикозів і може призвести до летального кінця. Поряд із цим для колі-інфекції характерна різноманітність клінічних проявів, що утруднює діагностику захворювання і диференціальний діагноз із іншими кишковими інфекціями.


^ Загальна мета – уміти поставити попередній діагноз, обґрунтувати тактику ведення хворого на ешерихіоз та організувати протиепідемічні заходи в осередку.

Уміти:

Конкретні цілі

Цілі вихідного рівня

1 Дотримуватись основних

правил роботи біля ліжка хворого на ешерихіоз.


1 Давати бактеріологічну

характеристику збудників

ешерихіозу (кафедра мікро-біології та вірусології).


2 Вибирати зі скарг, анамнезу та об’єктивного дослідження хворого симп-томи, які характерні для ешерихіозу.

2 Збирати та оцінювати скарги, анамнез, у тому числі епідеміологічний, і дані об’єктивного дослід-ження хворого (кафедра пропедевтичної терапії і кафедра пропедевтичної педіатрії).


3 Проводити індивідуальну схему діагностичного пошу-ку та інтерпретувати дані додаткових методів дослід-ження.

3 Оцінювати обсяг, послідовність обстеження та інтерпретувати дані додат-кових досліджень: загально-клінічних, біохімічних, се-рологічних, імунологічних (кафедра пропедевтичної педіатрії), бактеріологічних (кафедра мікробіології та вірусології).

Розпізнавати та інтер-претувати морфологічний субстрат (кафедра патоло-гічної анатомії).

Оцінювати механізми функціонування імунної системи, а саме: мати уявлення про активний і пасивний імунітети (кафед-ра патологічної фізіології).



4 Ставити попередній клінічний діагноз ешерихіозу.

Виявляти клінічні форми захворювання. Проводити диференціальну діагности-ку.

4 Виділяти синдроми і симптоми захворювання (кафедра пропедевтичної педіатрії).

5 Визначати тактику лікування хворого на ешерихіоз із урахуванням віку дитини, преморбідного фону, тяжкості захворю-вання.


5 Застосовувати засоби етіологічної, патогенетичної та симптоматичної терапії (кафедра фармакології).

6 Планувати і проводити первинні профілактичні і протиепідемічні заходи, спрямовані на запобігання поширенню ешерихіозу.

6 Інтерпретувати значення реактивності організму, роль алергії у розвитку запального процесу в кишечнику (кафедра пато-логічної фізіології), роль бактерій та їх факторів патогенності у розвитку інфекційного процесу (кафедра мікробіології та вірусології).


7 Писати клінічну історію хвороби.

7 Оформляти історію хвороби (кафедра пропедевтичної педіатрії).


8 Застосовувати деонтологічні навички спілкування з хворим.





Щоб з’ясувати, чи відповідає вихідний рівень ваших знань-умінь необхідному, виконайте наступні завдання, правильність розв’язання завдань перевірте, зіставивши з еталоном відповідей.


^ Завдання для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня умінь


Завдання 1

Хвора А., 3 роки, перебуває на лікуванні у реанімаційному відділенні з діагнозом: гостра кишкова інфекція. Гостра ниркова недостатність, олігоанурична стадія. На ЕКГ: високий зубець Т, розширення комплексу QRS, зміщення інтервалу S-Т нижче ізолінії. Про яке порушення електролітного балансу можна думати?

^ А Гіперкаліємію.

Б Гіпокаліємію.

В Гіпокальціємію.

Г Гіперкальціємію.

Д Гіперфосфатемію.


Завдання 2

Дівчинка 7 років, перебувала у відділенні інтенсивної терапії з приводу гострої кишкової інфекції, гострої ниркової недостатності. У біохімічному аналізі крові рівень калію становив 7 ммоль/л. Даний стан загрозливий виникненням:

А Анорексії.

Б Анурії.

^ В Асистолії.

Г Гіпоксемії.

Д Гіперкапнії.

Завдання 3

Дитина 7 місяців захворіла гостро з підвищення температури тіла до 38єС, дворазового блювання, частих об’ємних, жовтих, рідких випорожнень до 10 разів за добу. Назвіть провідний механізм патогенезу діареї.


А Інвазивна діарея.

^ Б Секреторна діарея.

В Парез кишечника.

Г Інвагінація кишечника.

Д Аномалії іннервації кишечника.


Завдання 4

Типовим місцем розмноження ешерихій є:

А Товста кишка.

Б Шлунок.

В Мезентеріальні лімфатичні вузли.

^ Г Тонка кишка.

Д Усі відповіді правильні.


Завдання 5

Дитина 2 місяців перебувала на стаціонарному лікуванні у соматичному відділенні з приводу отиту. Через декілька днів у неї з'явилися випорожнення з домішками зелені й слизу. При бактеріологічному дослідженні з калу виділена патогенна кишкова паличка 026. Де повинна лікуватися дитина?


А У соматичному відділенні.

^ Б В інфекційному відділенні.

В У ЛОР-відділенні.


Завдання 6

Дитина 7 років занедужала гостро. Захворювання розпочалося з підвищення температури до 38°С, тупого болю в животі у правій здухвинній ділянці, одноразового блювання. Спостерігаються позитивні симптоми Воскресенського, Роздольського, Ровзінга, Щоткіна- Блюмберга. Встановіть попередній діагноз.


А Гостра кишкова інфекція.

Б Інвагінація кишечника.

^ В Гострий апендицит.


Відповіді до завдань:

Завдання 1: А.

Завдання 2: В.

Завдання 3: Б.

Завдання 4: Г.

Завдання 5: Б.

Завдання 6: В.


Інформацію, яка необхідна для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в таких джерелах:

1. Вітенко Н.В. Загальна та медична психологія. – К.: Здоров’я, 1994. – 296 с.

2. Зайко Н.Н., Быц Ю.В. Патологическая физиология. – Киев: Логос, 1996. – 648 с.

3. Медицинская микробиология, вирусология и иммуноло-гия: Учебник / Под ред. А.А.Воробьева. - М.: Медицинское информационное агентство, 2004. - 691 с.

4. Пропедевтика внутренних болезней / Под ред. В.Х.Васи- ленко и А.Л. Гребенева. - М.: Медицина, 1982. – 640 с.

5. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – 578 с.

6. Чекман І.С. Фармакологія. – К., 2001. – 560 с.


Після засвоєння необхідних базисних знань вивчіть такий матеріал:

  1. Андрейчин М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи. – К.: Здоров’я, 1998. – 412 с.

  2. Богадельников И.В. Дифференциальный диагноз инфекционных болезней у детей. – Симферополь. - 2007. - 720 с.

  3. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби. – К.: Здоров’я, 2000. – Т.1. – 854 с.

  4. Воротынцева Н.В. Терапия острых кишечных инфекций у детей // Педиатрия. – 1995. - №4.- С.76- 78.

  5. Зубик Т. М., Иванов К. С., Казанцев А. П., Лесни-ков А.Я. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней. – Л.: Медицина, 1991. – 336 с.

  6. Иванова В.В. Инфекционные болезни у детей. – М.: МИА, 2002. – 923 с.

  7. Інфекційні хвороби у дітей: Клінічні лекції / За ред. С.О.Крамарєва. - К.: МОРІОН, 2003. - 480 с.

  8. Инфекционные болезни у детей / Под ред. Д.Марри; Пер. с англ. – М.: Практика, 2006. – 928 с.

  9. Инфекционные болезни у детей: Учебник для педиатрических факультетов медицинских вузов / Под ред. В.Н. Тимченко.-СПб.:Спецлит, 2008.- 607 с.

  10. Михайлова А.М., Трішкова Л.О., Крамарєв С.О., Кочеткова О.М. Інфекційні хвороби у дітей. - К.: Здоров`я, 1998. - 408 с.

  11. Новокшонов А.А., Мазанкова Л.Н., Соколова Н.В. Патогенетическое обоснование оптимальной терапии острых кишечных инфекций у детей // Детские инфекции. – 2002. - №1. – С. 14 - 17.

  12. Покровский В.И., Пак С.Г., Брело Н.И., Данилкин Б.К. Инфекционные болезни и эпидемиология. – М.: Гэотар, 2002. – 383 с.

  13. Тимофеева Г.А., Антипова Л.А. Инфекционные заболевания детей первого года жизни. – Л.: Медицина, 1985. – 346 с.

  14. Учайкин В.Ф., Молочный В.П. Инфекционные токсикозы у детей. – М.:Изд-во РАМН, 2002.– 240 с.

  15. Учайкин В.Ф., Нисевич Н.И., Шамшева О.В. Инфекционные болезни у детей : Учебник. – М. : ГЭОТАР-Медиа, 2006. – 688 с.


Якщо Ви пересвідчилися, що Ваш вихідний рівень знань-умінь відповідає вимогам цілей початкового рівня, переходьте до засвоєння змісту навчання.

^ Перелік теоретичних питань до теми, що вивчається:


1 Стан захворюваності на ешерихіози серед дітей та дорослих на сучасному етапі.

2 Етіологія, епідеміологія ешерихіозу. Назвіть фактори, що сприяють розвитку ешерихіозів у дітей раннього віку.

3 Патогенез ешерихіозів.

4 Класифікація ешерихіозу. Головні критерії оцінки тяжкості ешерихіозів у дітей різних вікових груп.

5 Які клінічні особливості перебігу чотирьох груп ешерихіозів?

6 На підставі яких даних можна поставити клінічний діагноз ешерихіозу?

7 Які лабораторні методи діагностики ешерихіозу?

8 Основні показання до обов'язкової госпіталізації дітей з ешерихіозом.

9 Проведіть диференціальну діагностику з іншими кишковими інфекціями.

10 Принципи лікування дітей з ешерихіозами.

11 Критерії виписування реконвалесцентів ешерихіозу зі стаціонару.

12 Які протиепідемічні заходи необхідно провести в осередку інфекції?

13 Як проводиться диспансеризація дітей, що перехворіли на ешерихіоз?


^ Розв’яжіть декілька завдань-моделей, використовуючи діагностичні та лікувальні алгоритми


Завдання 1

Дитина 7 міс. перебуває на штучному вигодовуванні, захворіла гостро 6 днів тому. Підвищилася температура тіла до 38,30С, з`явилося блювання. Об`єктивно: спостерігається млявість, западання великого тім`ячка, риси обличчя загострені, дефіцит маси тіла близько 10%, живіт здутий, випорожнення водянисті, у великій кількості до 15 разів на добу, жовтогарячого кольору з домішками невеликої кількості прозорого слизу, без домішок крові.

Мама дитини 1 тиждень тому мала диспептичні розлади.


1 Яке захворювання найбільш ймовірно у даному випадку?

^ А Гостра кишкова інфекція, а саме: колі-інфекція.

Б Шигельоз.

В Сальмонельоз.

Г Ротавірусна діарея.

Д Стафілококова інфекція.


2 За допомогою якого дослідження можна підтвердити діагноз?

^ А Клінічного аналізу крові.

Б Серологічного дослідження.

В Копрограми.

Г Бактеріологічного дослідження випорожнень.

Д Бактеріологічного дослідження крові.


3 Перелічіть основні напрямки у лікуванні дитини.

^ А Антибактеріальна терапія.

Б Дезінтоксикаційна терапія.

В Регідратаційна і замісна терапія.

Г Бактерійні препарати і сорбенти.

Д Вітамінотерапія.


4 Назвіть антибіотики, які потрібно призначити при даному захворюванні?

А Макроліди.

^ Б Аміноглікозиди.

В Напівсинтетичні пеніциліни (ампіциліну динатрієва сіль).

Г Цефтріаксон.

Д Цефазолін.


Правильні відповіді: 1-А, 2-Г, 3-А, Б, В, Г, 4-Б, В,Г.


Завдання 2

У 20-місячного хлопчика розвинулися гемолітична анемія, олігурія, азотемія та тромбоцитопенія після афебрильної кров'янистої діареї.


1 Яка найбільш вірогідна причина цієї хвороби?

А Саmруlоbасtеr jеjunі.

Б Sаlmоnеllа tурhі.

^ В Ентерогеморагічна Е.соlі О157Н7.

Г Аеrоmоnаs.

Д Sаlmоnеllа tурhіmurіum.


2 Основна ланка патогенезу ешерихіозів:

А Бактеріємія.

Б Вплив ентеротоксину.

В Алергічні реакції.


3 Яка кишкова паличка виділяє токсин, який подібно до токсину Shіgеllа dуsеntеrіае серотипу 1 пригнічує синтез білка (Vеrо токсин).

^ А Ентерогеморагічна кишкова паличка (ЕГКП).

Б Ентеропатогенна кишкова паличка (ЕПКП).

В Ентероінвазивна кишкова паличка (ЕІКП).

Г Ентеротоксигенна кишкова паличка (ЕТКП).

Д Усі відповіді правильні.


4 Ознаками синдрому дисемінованого внутрішньо-судинного згортання крові є:

А Поява петехіального висипу і екхімозів на шкірі.

Б Кровоточивість з місць ін'єкцій.

В Блювота "кавовою гущею".

Г Макрогематурія.

^ Д Усі відповіді правильні.


Правильні відповіді: 1 - В, 2 - Б, 3 - А, 4 -Д.


Завдання 3

Дитина 4 місяці, госпіталізована у лікарню зі скаргами матері на часте блювання, рідкі випорожнення до 15 разів на добу, втрату апетиту. Захворювання розпочалося гостро добу тому. Об'єктивно: шкірні покриви сухі, тургор тканин і еластичність шкіри знижені. Велике тім'ячко запале. Риси обличчя загострені. Дефіцит маси тіла становить 7%. Живіт піддутий. Випорожнення часті, рідкі, об’ємні з домішками слизу й зелені.


  1. Встановіть попередній діагноз.

А ГКІ, гастроентероколіт легкого ступеня тяжкості. Токсико-ексикоз II ступеня.

^ Б ГКІ, гастроентероколіт середнього ступеня тяжкості. Токсико-ексикоз II ступеня.

В ГКІ, гастроентероколіт тяжкого ступеня. Токсико-ексикоз II ступеня.

Г ГКІ, гастроентероколіт середнього ступеня тяжкості. Токсико-ексикоз I ступеня.

Д ГКІ, гастроентероколіт тяжкого ступеня. Токсико-ексикоз II ступеня.


2 Назвіть провідний патогенетичний механізм інфекційного токсикозу:

А Гіпоксія.

^ Б Порушення мікроциркуляції.

В Порушення метаболізму.

Г Зниження артеріального тиску.


3 Які прості клінічні критерії забезпечують контроль ефективності інфузійної терапії:

А Артеріальний тиск.

Б Маса тіла хворого.

В Реологічні властивості крові.

Г Діурез.

^ Д Усі відповіді правильні.


4 Які з перелічених лабораторних показників найбільш інформативні при зневодненні?

А Показники кислотно-лужного стану.

Б Кількість лейкоцитів у периферичній крові.

^ В Осмолярність плазми.

Г Усі відповіді правильні.

Д Вміст білка у плазмі.


5 Для дефіциту натрію у плазмі нетиповим є:

А Відсутність спраги.

Б Волога шкіра.

В Недостатність кровообігу.

^ Г Стійка гіпертермія.

Д Гіпотонія.


Правильні відповіді: 1 - Б, 2 - Б, 3 - Д, 4 –В, 5 - Г.


Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті

На початку заняття буде проведено тестовий контроль вихідного рівня знань. Потім - самостійна робота студентів із хворими. Під керівництвом викладача буде проведено клінічний розбір історії хвороби хворого на ешерихіоз. Наприкінці заняття - підсумковий тестовий контроль або розв’язання ситуаційних задач.


^ Технологічна карта проведення заняття

Пор.

но-мер


Етап

Час, хви-ли-ни

Навчальні посібники

Місце

прове-

дення

засіб навчання

облад-нання

1

Визначення початкового рівня знань


15

Тести




Навчаль-на кімната

2

Курація хво-рих на еше-рихіоз під контролем викладача

20

Хворі




Палата

3

Клінічний розбір хворих на ешерихіоз під керів-ництвом икладача

15

Історії хвороби,

алгоритми




Навчаль-на кімната

4

Обґрунтуван-ня поперед-нього діагно-зу


5

Таблиці, схеми, алгоритми




Навчаль-на кімната

5

Обґрунту-вання ліку-вальної так-тики


5

Таблиці, схеми, алгоритми




Навчаль-на кімната

6

Підсумковий контроль

15

Тести, ситуаційні задачі




Навчаль-на кімната

7

Підбиття під-сумків робо-ти

5







Навчаль-на кімната


Приклади тестового контролю

  1. Які мікроорганізми спричиняють захворювання, за клінічними ознаками подібне до шигельозу?

    1. Ентеропатогенні кишкові палички (ЕПКП).

    2. Ентерогеморагічні кишкові палички (ЕГКП).

    3. Ентеротоксигенні кишкові палички (ЕТКП).

    4. Ентероінвазивні кишкові палички (ЕІКП).

    5. Усі відповіді правильні.




  1. Гостра діарея з лихоманкою 38єС, кров'янистим калом зі слизом, болючою дефекацією, лейкоцитами у копрограмі найбільш характерна для:

    1. Ентеротоксигенної кишкової палички (ЕТКП).

    2. Ентеропатогенної кишкової палички (ЕПКП).

    3. Ентероінвазивної кишкової палички (ЕІКП).

    4. Ентерогеморагічної кишкової палички (ЕГКП).

    5. Усі відповіді правильні.




  1. Гостра діарея у дитини, що супроводжується об’ємними водянистими випорожненнями без крові та слизу, за відсутності лихоманки найбільш характерна для:

    1. Ентероінвазивної кишкової палички (ЕІКП).

    2. Ентерогеморагічної кишкової палички (ЕГКП).

    3. Ентеротоксигенної кишкової палички (ЕТКП).

    4. Ентеропатогенної кишкової палички (ЕПКП).

    5. Усі відповіді правильні.




  1. Які з наступних пар бактерій продукують токсини з однаковим механізмом дії?

    1. Lеgіоnеllа рnеumоniae і Sаlmоnеllа tурhі.

    2. Strерtососсus руоgеnеs і Shіgеllа dуsеntеrіае.

    3. Васіllus аnthrасіs і Сlоstrіdіum реrfrіngеns.

    4. Еsсhеrісhіа соlі і Vіbrіо сhоlеrае.

    5. Кlеbsіеllа рпеumоnіае і Мусоbасtеrіum tubеrсulоsіs.




  1. Водяниста діарея без лихоманки, що триває більше 2 тижнів у дитини першого року життя, найбільш характерна для:

    1. Ентероінвазивної кишкової палички (ЕІКП).

    2. Ентеропатогенної кишкової палички (ЕПКП).

    3. Ентеротоксигенної кишкової палички (ЕТКП).

    4. Ентерогеморагічної кишкової палички (ЕГКП).

    5. Усі відповіді правильні.




  1. Кишкова паличка виділяє токсин, який подібно до токсину Shіgеllа dуsеntеrіае серотипу 1 пригнічує синтез білка (Vеrо токсин). Вважається, що ці токсини є відповідальними за розвиток головних проявів захворювання, яке спричиняється:

    1. Ентеротоксигенною кишковою паличкою (ЕТКП).

    2. Ентеропатогенною кишковою паличкою (ЕПКП).

    3. Ентероінвазивною кишковою паличкою (ЕІКП).

    4. Ентерогеморагічною кишковою паличкою (ЕГКП).

    5. Усі відповіді правильні.




  1. У 20-місячного хлопчика розвинулися гемолітична анемія, олігурія, азотемія та тромбоцитопенія після афебрильної кров'янистої діареї. Яка найбільш вірогідна причина цієї хвороби?

    1. Саmруlоbасtеr jеjunі.

    2. Sаlmоnеllа tурhі.

    3. Ентерогеморагічна Е.соlі О157Н7.

    4. Аеrоmоnаs.

    5. Sаlmоnеllа tурhіmurіum.




  1. Активація аденілатциклази призводить до накопичення циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) в епітеліальних клітинах слизової оболонки. Які бактерії виробляють токсин, що активує аденілатциклазу?

    1. Еshеrісhіа соlі.

    2. Рsеudоmоnаs аеrugіnоsа.

    3. Strерtососсus руоgеnеs.

    4. Strерtососсus рnеumоnіае.

    5. Stарhуlососсus aureus.




  1. Гостра кров'яниста діарея на фоні високої температури тіла у дитини з розвитком гемолітичної анемії, тромбоцитопенії та ниркової недостатності найбільш характерна для:

    1. Ентеропатогенної кишкової палички (ЕПКП).

    2. Ентерогеморагічної кишкової палички (ЕГКП).

    3. Ентероінвазивної кишкової палички (ЕІКП).

    4. Ентеротоксигенної кишкової палички (ЕТКП).

    5. Усі відповіді правильні.




  1. Яка група ешерихій найчастіше викликає захворювання у дітей першого року життя?

    1. Ентеропатогенна кишкова паличка (ЕПКП).

    2. Ентерогеморагічна кишкова паличка (ЕГКП).

    3. Ентероінвазивна кишкова паличка (ЕІКП).

    4. Ентеротоксигенна кишкова паличка (ЕТКП).

    5. Усі відповіді правильні.




  1. Типовим місцем розмноження ешерихій є:

    1. Товста кишка.

    2. Шлунок.

    3. Мезентеріальні лімфатичні вузли.

    4. Тонка кишка.

    5. Усі відповіді правильні.




  1. Основний шлях передачі ешерихіозів, що викликаються ентероінвазивними кишковими паличками, є:

    1. Контактно-побутовий.

    2. Водний.

    3. Харчовий.

    4. Усі відповіді правильні.




  1. Основна ланка патогенезу ешерихіозів:

    1. Бактеріємія.

    2. Вплив ентеротоксину.

    3. Алергічні реакції.




  1. Назвіть провідний патогенетичний механізм інфекційного токсикозу:

    1. Гіпоксія.

    2. Порушення мікроциркуляції.

    3. Порушення метаболізму.

    4. Зниження артеріального тиску.




  1. Який з хімічних елементів міститься у плазмі в найбільшій кількості?

    1. Залізо.

    2. Магній.

    3. Натрій.

    4. Хлор.

    5. Калій.




  1. Недостатність калію у плазмі проявляється:

    1. Нудотою, блюванням.

    2. Зниженням зубця Т, підвищенням SТ на ЕКГ.

    3. Парезом кишок.

    4. Апатією, м'язовою слабістю.

    5. Усі відповіді правильні.




  1. Клінічно гіпотонічну дегідратацію можна діагностувати на підставі усіх перелічених симптомів, крім:

    1. Частого блювання.

    2. Помірної спраги.

    3. Холодної, блідої шкіри, акроціанозу.

    4. Вологої, „мармурової” шкіри.

    5. Сухої, теплої шкіри.




  1. Які прості клінічні критерії забезпечують контроль ефективності інфузійної терапії?

    1. Артеріальний тиск.

    2. Маса тіла хворого.

    3. Реологічні властивості крові.

    4. Діурез.

    5. Усі відповіді правильні.




  1. До ознак парезу кишок не відносять:

    1. Метеоризм.

    2. Горизонтальні рівні рідини у кишках на рентгенограмі.

    3. Блювання.




  1. Для дефіциту натрію у плазмі нетиповим є:

    1. Відсутність спраги.

    2. Волога шкіра.

    3. Недостатність кровообігу.

    4. Стійка гіпертермія.

    5. Гіпотонія.




  1. Ознаками синдрому внутрішньосудинного згортання крові є:

    1. Поява петехіального висипу та екхімозів на шкірі.

    2. Кровоточивість із місць ін'єкцій.

    3. Блювання у вигляді "кавової гущі".

    4. Макрогематурія.

    5. Усі відповіді правильні.




  1. При гіпотонічній дегідратації рівень Na у плазмі крові менше:

    1. 125 ммоль/л.

    2. 130 ммоль/л.

    3. 135 ммоль/л.

    4. 145 ммоль/л.

    5. 150 ммоль/л.




  1. Для синдрому внутрішньосудинного згортання крові, що розвинувся, нетиповим є:

    1. Геморагічний синдром.

    2. Серцева недостатність.

    3. Крововиливи у місцях ін'єкцій.

    4. Дихальна недостатність, "шокова" легеня.

    5. Гостра ниркова недостатність.




  1. Ознаками набряку головного мозку при інфекційній хворобі є:

    1. Артеріальна гіпотензія.

    2. Кома.

    3. Патологічні пірамідні знаки.

    4. Тоніко-клонічні судоми.

    5. Усі відповіді правильні.




  1. Нетиповим клінічним проявом гіпокаліємії є:

    1. Зниження м'язового тонусу.

    2. Симптоми парезу кишківника.

    3. Діарея.

    4. Підвищення апетиту.

    5. Порушення серцевої провідності.




  1. Діагноз ешерихіозу може бути встановлений на підставі:

    1. Епідеміологічних даних.

    2. Підвищення температури, інтоксикації.

    3. Наявності гастроентеритичного синдрому.

    4. Бактеріологічного підтвердження.

    5. Копрологічного дослідження.




  1. Для підтвердження діагнозу ешерихіозу найбільш достовірним методом є:

    1. Бактеріологічний метод.

    2. Імунофлюоресцентний метод.

    3. Реакція аглютинації.

    4. Реакція непрямої гемаглютинації.

    5. Усі відповіді правильні.




  1. Які з перелічених лабораторних показників найбільш інформативні при зневодненні?

    1. Показники кислотно-лужного стану.

    2. Кількість лейкоцитів у периферичній крові.

    3. Осмолярність плазми.

    4. Вміст білка у плазмі.

    5. Усі відповіді правильні.




  1. У дитини 6 міс. на грудному вигодовуванні впродовж 24 годин спостерігається діарея без блювання. T- 36,7єС, апетит не порушений, незначно запалі очі та тім'ячко. Найбільш адекватною терапією є:

    1. Перший етап оральної регідратації з метою поповнення дефіциту рідини, продовження грудного вигодову-вання.

    2. Швидка внутрішньовенна інфузія глюкозо-сольових розчинів.

    3. Препарати лопераміду.

    4. Водно-чайна перерва на 24 години, після чого ввести грудне молоко або розведену суміш на декілька днів до нормалізації частоти випорожнень.

    5. Внутрішньовенна інфузія глюкозо-сольових розчинів, пероральну регідратацію не проводити.




  1. Для етіотропної терапії ентероінвазивних ешерихіозів використовують:

    1. Ципрофлоксацин.

    2. Ампіцилін.

    3. Цефотаксим.

    4. Левоміцетин.

    5. Усі відповіді правильні.




  1. Для цефалоспоринів ІІІ покоління властиве все, крім:

    1. Серед них найбільш активним проти синьогнійної палички є цефоперазон.

    2. Виражена активність проти грамнегативних збудників.

    3. Добре проникають крізь гематоенцефалічний бар'єр.

    4. Бактерицидно діють на хламідії.

    5. Серед них цефтріаксон має найдовший період напіввиведення.




  1. Для фторхінолонів властиве все, крім:

    1. Активні проти грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів.

    2. Бактерицидний механізм дії.

    3. За активністю проти анаеробів переважають нітроімідазоли.

    4. Активні проти хламідій, мікоплазм.

  2. Для цефалоспоринів ІІ покоління властиве все, крім:

    1. Більша активність проти грамнегативних збудників.

    2. Добре проникають через гематоенцефалічний бар'єр.

    3. Активність проти грампозитивних коків на рівні цефалоспоринів І покоління.

    4. Неефективні проти синьогнійної палички.




  1. До принципів раціональної антибіотикотерапії не відносять:

    1. Визначення оптимальної дози та способу введення препарату.

    2. Урахування віку хворого, наявності супутніх захворювань.

    3. Призначення антибактеріальної терапії усім хворим з підозрою на інфекцію.

    4. Призначення препарату з урахуванням фармакологічних особливостей.

    5. Визначення чутливості виділених збудників до антибіотиків.

    6. Виділення та ідентифікація збудника.




  1. Що не властиво аміноглікозидам?

    1. Ототоксичність та нефротоксичність.

    2. Погано всмоктуються у шлунково-кишковому тракті.

    3. Можливість ендолюмбального введення.

    4. Висока активність проти Str. Рnеumоnіае.

    5. Бактерицидний механізм дії.




  1. Показання для оральної регідратації:

    1. Тяжка пневмонія.

    2. Гемоколіт.

    3. Ексикоз ІІІ ступеня.

    4. Водяниста діарея.

    5. Усі відповіді правильні.




  1. Для зневоднення І ступеня характерно:

    1. Сухість слизових оболонок.

    2. Спрага.

    3. Тахікардія.

    4. Зниження тургору тканин.

    5. Неспокій.

    6. Усі відповіді правильні.




  1. Для зневоднення ІІ ступеня характерно:

    1. Олігурія.

    2. Адинамія.

    3. Акроціаноз.

    4. Мармуровість шкіри.

    5. Западання великого тім'ячка.

    6. Усі відповіді правильні.




  1. З метою етіотропної терапії кишкових інфекцій не використовують:

    1. Нітрофуранові препарати.

    2. Сульфаніламіди.

    3. Сорбенти.

    4. Бактеріофаги.

    5. Антибіотики.




  1. З метою етіотропної терапії ентероінвазивних ешерихіозів використовують:

    1. Ампіцилін.

    2. Цефотаксим.

    3. Левоміцетин.

    4. Ципрофлоксацин.

    5. Усі відповіді правильні.



Додаток А

(обов’язковий)

Графік логічної структури теми «Ешерихіози»







Ешерихіози








Етіологія

Ешерихії – грамнегативні палички:

  • ентеропатогенні (ЕПЕ);

  • ентероінвазивні (ЕІЕ);

  • ентеротоксигенні (ЕТЕ);

  • ентерогеморагічні (ЕГЕ)





Епідеміологія


Джерело інфекції – хворі у гострому періоді захворювання, здорові носії.

^ Механізм передачі – фекально-оральний (контактно-побутовий, рідше - харчовий).

Сприйнятливість – діти 3-12 міс. Із несприятливим преморбідним фоном (ЕПЕ, ЕГЕ), різних вікових груп (ЕТЕ, ЕІЕ).

Сезонність - літньо-осіння (ЕТЕ, ЕІЕ)








Патогенез

1 Вторгнення збудника у шлунково-кишковий тракт.

2 Розмноження збудника, виділення токсинів:

- ЕПЕ на поверхні ентероцитів;

- ЕТЕ на поверхні ворсинок ентероцитів;

- ЕІЕ, ЕГЕ в середині епітеліоцитів товстої кишки.

3 Місцевий запальний процес (ЕПЕ, ЕІЕ), токсинемія (ЕПЕ, ЕІЕ).

4 Порушення порожнинного і мембранного травлення, всмоктування (ЕПЕ, ЕІЕ), гіперсекреція, порушення всмоктування води, електролітів (ЕТЕ).

5 Діарея.

6 У тяжких випадках: бактеріємія ? сепсис






Діагностичні критерії ЕПЕ

  • інкубаційний період – 5-8 діб, у новонароджених, ослаблених – 1-2 доби;

  • відповідно: поступовий чи гострий початок хвороби;

  • водянисті масивні жовто-оранжеві випорожнення з невеликою кількістю слизу, іноді домішки зелені, до 10-15 разів за добу;

  • блювання, зригування з першої доби захворювання;

  • поступове наростання симптомів до 5-7-ї доби;

  • субфебрилітет;

  • токсикоз із ексикозом ІІ – ІІІ ст.;

  • ймовірні гостра ниркова, надниркова недостатність, ДВЗ-синдром, інфекційно-токсичний шок.

Особливості ЕПЕ у новонароджених:

  • внутрішньолікарняна інфекція, викликана антибіотикорезистентними штамами;

  • генералізація з розвитком сепсису;








Класифікація

Продовження додатка А


  • часте ураження мозкових оболонок із розвитком залишкових явищ;

  • рідко буває діарея;

  • висока летальність


Діагностичні критерії ЕІЕ








  • інкубаційний період – 1-3 дні;

  • гострий початок зі значним інтоксикаційним синдромом, гарячкою (1-3 доби), рідше -блюванням;

  • діарея у першу добу захворювання: випорожнення калові з домішками слизу, зелені, з прожилками крові, 3-5 разів;

  • живіт болючий за ходом товстої кишки, спазмована сигмоподібна кишка, анус зімкнений, тенезми відсутні;

  • швидке одужання, нормалізація випорожнень за 3-5 діб.

Особливості ЕІЕ у дітей раннього віку:

  • поступовий початок;

  • виражений інтоксикаційний синдром, наростає впродовж 5-7 діб;

  • ентеритний, ентероколітний характер випорожнень;

  • часто розвивається зневоднення;

  • середньотяжкий, тяжкий перебіг захворювання;

  • гарячка триває 5-7 діб, іноді 2 тижні;

  • нормалізація випорожнень затягується до 1-2 тижнів


Діагностичні критерії ЕТЕ








  • інкубаційний період – від декількох годин до 1-2 діб;

  • гострий початок із повторного блювання, водянистої діареї;

  • інтоксикація відсутня, температура тіла нормальна чи субфебрильна;

  • пальпаторно – бурчання за ходом тонкої кишки. Сигмоподібна кишка не спазмована, анус зімкнений;

  • випорожнення 15-20 разів за добу, водянисті, без патологічних домішок, набувають характеру «рисового відвару»;

  • розвиток ексикозу ІІ, ІІІ ст.;

  • тривалість захворювання – не довше 5-10 діб


Діагностичні критерії ЕГЕ





  • гострий початок з появи інтенсивного нападоподібного болю у животі;

  • температура нормальна або субфебрильна;

  • погіршення самопочуття на 2-3-й день хвороби;

  • у 50% хворих - блювання;

  • випорожнення спочатку водянисті, потім із домішками крові;

  • ексикоз помірний;

  • в копрограмі наявність еритроцитів і відсутність поліморфно-ядерних лейкоцитів;

  • при ендоскопічному дослідженні виявляються гіперемія і набряк слизової оболонки, спазми, дифузні крововиливи у висхідному і проксимальному відділах товстої кишки






Продовження додатка А


Лабораторне підтвердження





  • РНГА в динаміці;

  • виділення ЕІЕ, ЕПЕ із випорожнень;

  • виділення ЕТЕ понад 106 мікробних тіл в 1 г фекалій з продукцією екзоентеротоксину


Диференціальна діагностика








  • діареї функціонального характеру;

  • сальмонельоз;

  • шигельоз;

  • стафілококовий ентероколіт;

  • вірусна діарея


Дієтотерапія








1 Обмеження в дієті:

    • легкі ступені захворювання – на 15-20% 1-2 дні;

    • середньотяжкі – на 30-40%;

    • тяжкі – на 50%.

З 2-3-ї доби об’єм їжі щоденно збільшують на 10-15%.

2 Комплекс вітамінів В1, В2, В6, і С (близько 2 тижнів).

3 Ферментні препарати (близько 2 тижнів)


Етіотропне





    • легкий, середньотяжкий перебіг: фуразолідон – 8-10 мг/кг на добу, прийняти за 4 рази, ерцефурил, лідаприм;

    • тяжкий (ампіокс – 200 мг/кг, амоксиклав – 25-50 мг/кг, гентаміцин – 2-8 мг/кг, цефотаксим – 100-150 мг/кг, цефтріаксон – 100-150 мг/кг, фторхінолони – 10 - 30 мг/кг);

    • секреторних діарей - оральними імуноглобулінами





Патогенетичне (інтенсифікація)





    • бактерійні засоби до 2 тижнів (йогурт – 1 капсула 3 рази на день, біфідумбактерин, лактобактерин – 5-15 доз 3 рази на добу, ацидофілюс – 1-2 капсули 2 рази на добу);

    • ентеросорбенти (ентеродез, ентеросгель – 0,5-1 г/кг на добу; полісорб, силард П – 0,1-0,2 г /кг на добу, 3-4 приймання протягом 5-7 днів)


Синдромальне





    • оральна регідратація усім хворим, токсикоз з ексикозом І ст.;

    • літична суміш – 0,1 мл/кг на 1 введення, седуксен – 0,3 мг/кг, преднізолон – 2-3 мг/кг, дегідратація – лазикс, 1-2 мг/кг (при нейротоксикозі);

    • інфузійна терапія;

    • гормони внутрішньовенно – 5-20 мг/кг на добу за 2-4 введення (за преднізолоном),



Продовження додатка А


альбумін – 5-15 мл/кг, реополіглюкін – 10-20 мл/кг, трентал – 0,1-0,2 мл/кг, контрикал – 1000 ОД/кг, гепарин – 100-200 ОД/кг (інфекційно-токсичний шок);

    • гемодіаліз (при гемолітико-уремічному синдромі);

    • токсикоз-дистрофічний стан: парентеральне харчування (інфезол, поліамін – 10- 15 мл/кг на добу, 10% глюкоза – 50 мл/кг); еубіотики (мексаза, мексаформ, інтестопан); ферментні засоби (панкреатин, панзинорм, фестал, ензистал – ј таблетки дітям до 6 міс., 1/3 таблетки у 6-12 міс., Ѕ таблетки в 1-3 роки, старшим – 1 таблетка 3-4 рази на добу); імуномодулятори (апілак, препарати ехінацеї, пентоксил);

    • комплекс вітамінів В1, В2, В6 і С (близько 2 тижнів);

    • ферментні засоби (близько 2 тижнів)


Профілактика





    • дотримання санітарно-гігієнічних норм та протиепідемічних заходів у пологових будинках, відділеннях для новонароджених, недоношених, яслах, дитячих будинках;

    • використання одноразової білизни при догляді за новонародженими;

    • природне вигодовування;

    • приготування дитячого харчування із дотриманням технологічних та санітарно-гігієнічних норм;

    • раннє виявлення, ізоляція, санація джерела інфекції;

    • бактеріологічне дослідження випорожнень дітей до 2 років з дис функцією шлунково-кишкового тракту; контактних; здорових перед вступом у ясла, дитячі будинки;

    • обстеження персоналу, матерів у відділеннях для недоношених та пологових будинках;

    • поточна, завершальна дезінфекція в осередку;

    • спостереження за контактними впродовж 7 діб


Диспансеризація








Диспансерний нагляд впродовж 1-3 місяців від початку захворювання



Додаток Б

(обов’язковий)

^ ТЯЖКІСТЬ ЗНЕВОДНЕННЯ ЗА КЛІНІЧНИМИ ОЗНАКАМИ

(враховується 2 чи більше із зазначених ознак)



Ознака

Легка

(І ст.)

Середньотяжка

(ІІ ст.)

Тяжка

(ІІІ ст.)

Втрата

маси тіла у дітей

віком до

3 років

3-5%

6-9%

10% і більше

Втрата

маси тіла у дітей

віком 3-

14 років

До 3%

До 6%

До 9%

Загальний стан

Занепокоєння

Занепокоєння або

сонливість

Млявість,

сонливість

Спрага

П'є жадібно

П'є жадібно

Не п'є

Тім'ячко

Не змінене

Злегка запале

Запале

Очні яблука

Не змінені

М'які

Дуже запалі

Слизова

порожнини рота

Волога

Злегка суха

Суха

Шкірна складка

Зникає відразу

Розправляється

повільно

Може

розправлятися

повільно (> 2 с)

чи не

розправляється

взагалі

Артеріальний тиск

Норма

Знижений

Значно знижений

Діурез

Збережений

Знижений

Значно зниже-ний (до 10мл/кг за добу)



Додаток В

(обов’язковий)

^ ОЗНАКИ РІЗНИХ ТИПІВ ЗНЕВОДНЕННЯ У ДІТЕЙ


Показник

Ізотонічний тип

зневоднення

Соледефіцитний

тип

зневоднення

Вододефіцитний

тип

зневоднення

Дихання

Без особливостей

Гіповентиляція

Гіпервентиляція

Артеріальний

тиск

Знижений або підвищений

Низький

Довго залишається

нормальним

Температура тіла

Субфебрильна

Нормальна,

тенденція до

гіпотермії

Підвищена

Шкіра

Холодна, суха, еластичність знижена

Холодна з ціанотичним відтінком, еластичність знижена

Еластичність

збережена, тепла

Нервова система

Млявість

Збудження, можливі судоми, тики

Занепокоєння, порушення сну

Діурез

Зменшений

Зменшений

Довго залишається

нормальним

Відносна щільність сечі

Норма або незначно підвищена

Знижена до 1010 і нижче

Підвищена до 1035 і більше

Осмотичний тиск плазми

Норма

Знижений

Підвищений

Рівень

електролітів у сироватці крові

Нормальний

Низький

Підвищений



Додаток Г

(обов’язковий)


^ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО – ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЩО ПРОХОДЯТЬ ІЗ СИНДРОМОМ СЕКРЕТОРНОЇ ДІАРЕЇ


^ Основні ознаки захворювання

Ешерихіози

Ротавірусна інфекція

Вік

ЕПКП – переважно у першому півріччі життя, ЕТКП – усі вікові категорії


Різний, частіше 1-3 роки

Сезонність

ЕПКП - зимово-весняна, ЕТКП – літня


Осінньо-зимова

Шляхи інфікування

Харчовий, рідше - контактно-побутовий /нозокоміальний/ і ендогенний

Контактно-побутовий, харчовий, водний

Початок хвороби

Частіше поступовий


Гострий

Локалізація інфекційного процесу у шлунково-кишковому тракті

Гастроентерит; при ЕТКП - можливий ентероколіт, при ЕПКП – коліт


Гастроентерит, ентерит

Тяжкість хвороби

Різна; при ЕПКП у дітей 1-го року життя – тяжка


Частіше легка і середньотяжка

Провідний синдром, що визначає тяжкість хвороби

Ексикоз II-III ст.

Ексикоз 1-ІІ ст.

Температура (висота, день появи, тривалість)

Нормальна або субфебрильна; з 1-го дня хвороби з наростан-ням до 2-5-го дня, тривалість - 15 днів

Фебрильна або субфебрильна; з 1-го дня з нарос-танням до 3-5-го дня, тривалість - 2-3 дні



^ Продовження додатка Г


Випорожнення (характер,частота, строки появи, тривалість діареї)

Об’ємне, водянисте, яскраво-жовтого кольору, без домішок; рідко – прозорий слиз. Частота - 3-7 разів за добу, тривалість - 3-14 днів

З 1 -го дня об’ємне, слабко зафарбоване, без домішок: 2-7 разів за добу, тривалість - 2-7 днів

Блювання (частота, інтенсивність, строки появи, тривалість)

У більшості дітей багаторазове, з 1-го дня хвороби, тривалість - 3-7 днів. У дітей 1 року зберігається тривалий час

У більшості дітей повторне і багаторазове з 1-го дня хвороби; тривалість - 2-7 днів

Біль у животі

Рідко, помірний

Рідко, помірний

Гемограма

Лімфоцитоз, помірно прискорена ШОЕ, при ЕТКП - зрушення формули вліво

Без змін



Навчальне видання


Методичні вказівки

до практичного заняття „Ешерихіози

з дисципліни „Дитячі інфекції”

(згідно з умовами Болонського процесу)

для студентів 5-го курсу

спеціальності 7.110101 денної форми навчання


Укладачі: О.І. Сміян,

Т.П. Бинда


Редактор С.М.Симоненко

Відповідальний за випуск О.І.Сміян


Підп. до друку 17.06.2009, поз.

Формат 60Ч84/16. Папір офс. Гарнітура Times New Roman Cyr.

Ум. друк. арк. 2,09 Обл.-вид. арк. 1,60. Друк офс.

Тираж 115 пр. Собівартість вид.

Зам. №


Видавництво СумДУ при Сумському державному університеті

40007, Суми, вул. Р.-Корсакова,2.

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру

ДК № 3062 від 17.12.2007.

Надруковано у друкарні СумДУ

40007, Суми, вул. Р.-Корсакова,2.



Схожі:

Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Сальмонельози” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) /...
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Шигельози” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) / Укладачі:...
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Вітряна віспа” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) /...
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор Медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Вірусні гепатити у дітей” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського...
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор Медичного інституту В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Гострі респіраторні вірусні інфекції у дітей” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з...
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconТ. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Декан факультету В. Е. Маркевич
Методичні вказівки до практичного заняття „Кір” для студентів 5-го курсу з дисципліни „Дитячі інфекції” згідно з умовами Болонського...
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconМ. Л. Кузьоменська > Д. Г. Сумцов Відповідальний за випуск С. А. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич
Сумцов Георгій Олексійович, кандидат медичних наук, доцент кафедри акушерства та гінекології
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconЗатверджую д Директор медичного інституту проф. В. Е. Маркевич „ ” 2009 р. Робоча програма навчальної дисципліни
Робоча програма розроблена на основі типової програми „Фізіологія. Програма навчальної дисципліни для студентів вищих медичних навчальних...
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconМіністерство освіти І науки україни кам’янець-подільський національний університет імені івана огієнка
Відповідальний за випуск: В. С. Прокопчук, доктор історичних наук, професор, директор наукової бібліотеки
Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич iconСумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
Бабінець, К. Фінансування збільшилось, але проблем вистачає: 10 березня відбулася розширена підсумкова колегія Управління охорони...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи