Методична розробка icon

Методична розробка




Скачати 177.31 Kb.
НазваМетодична розробка
Дата15.07.2012
Розмір177.31 Kb.
ТипДокументи


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім. С.М. Савенка

“______” _______________ 200__ р.


Протокол № _______


Зав. кафедри нервових хвороб,

психіатрії та медичної психології

професор В. М. Пашковський


Методична розробка




ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА № 17


ПЕРИНАТАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. Гіпоксичні, травматичні, токсикометаболічні порушення функції ЦНС. Внутрішньочерепна родова травма. родові травматичні ураження плечового сплетення та периферичних нервів. Ураження ЦНС при інфекційних захворюваннях перинатального періоду.



^

Навчальний предмет - нервові хвороби


Медичний факультет,

спеціальність “педіатрія” IV курс,

Кількість годин - 2 години

Зав. кафедри професор В.М. Пашковський


Методичну розробку підготувала

доцент, к.м.н. Кривецька І.І.


Чернівці – 200__


^ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ

Вивчення теми направлено на засвоєння принципів діагностики та надання медичної допомоги при перинатальних ураженнях нервової системи, які можуть викликати загрозливі для життя стани або призвести до інвалідизації дитини. Від того, наскільки кваліфіковано буде надано першу медичну допомогу хворому і вирішено питання про тактику лікування, часто залежать успішність подальшої терапії та життя хворого. Отже, важливість засвоєння теми для лікарів будь якої спеціальності, особливо для лікарів-педіатрів не викликає сумніву.


^ 2. НАВЧАЛЬНА МЕТА




2.1.Студент повинен знати:


  • періоди допологового онтогенезу;

  • визначення, класифікації гіпоксій;

  • клінічну картину гіпоксії головного мозку;

  • види та діагностику перинатальної енцефалопатії;

  • види та діагностику травматичних уражень нервової системи (плечового сплетення та периферичних нервів);

  • перинатальні ураження головного мозку у недоношених;

  • клінічну картину та лікування вродженого токсоплазмозу;

  • патогенез та діагностику вродженої цитомегалії;

  • діагностику, прогноз та лікування вродженої герпетичної інфекції;

  • діагностичні критерії діабетичної ембріопатії та тиреотоксичної ембріофетопатії.



^ 2.2.Студент повинен оволодіти навичками


  • клінічної діагностики перинатальних уражень нервової системи;

  • визначення стану новонародженого за шкалою Апгар;

  • призначати адекватне лікування при інфекційних захворюваннях перинатального періоду.



^ 2.3. На основі вищеперерахованих знань та навичок студент повинен вміти:


  • діагностувати родові травматичні ураження плечового сплетення та периферичних нервів;

  • діагностувати внутрішньочерепну родову травму;

  • розпізнавати гіпоксичну енцефалопатію та проводити диференційну діагностику з іншими видами енцефалопатій;

  • розпізнавати діабетичну ембріопатію та тиреотоксичну ембріофетопатію.



^ 3. ВИХОВНА МЕТА

Сформувати у майбутнього лікаря почуття професійної та моральної відповідальності за своєчасність та правильність дій при ураженні нервової системи під час пологів.


^ 4. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ТА ВНУТРІШНЬОПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ



Дисципліни

Знати

Вміти

попередні







Нормальна анатомія

Будову ЦНС




Нормальна фізіологія

Будову та функціонування нервово-м’язевого синапсу




Гістологія

Гістологічну будову спинного та головного мозку




Фармакологія

Фармакологію проти судом­них засобів, ненаркотичних аналгетиків, сечогінних, гемостатиків, засобів що впливають на метаболізм мозку, засобів, що покращують мікроциркуляцію, засобів, що впливають на симпатичні та парасимпатичні відділи вегетативної нервової системи (бета- адреноблокатори, симпато -міметики, холіноблокатори та ін.), солі калію та кальцію.

Виписувати рецепти з розрахунком дози відповідно до віку дитини

Практичні заняття з нервових хвороб теми №2-5

Діагностику центральних та периферичних парезів, визначення рівня ураження чутливого аналізатора.




наступні







Акушерство та гінекология

Діагностику токсикозів вагітності, патологічного предлежання плоду




Педіатрія

Діагностику вроджених інфекцій ЦНС

Надавати медичну допомогу при гідроцефальному синдромі, судомних станах


Курс реаніматології та анестезіології

Принципи інтенсивної терапії при невідкладних станах (підтримка

дихання, серцево-судинної системи, кислотно-лужної рівноваги, ДВЗ-синдром).


Проводити серцево-легеневу реанімацію.

Проводити диференційну діагностику ком різної етіології.



^ 5. ДОБІР ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ


Питання, які підлягають розбору та вивченню.


  1. Строки перинатального періоду.

  2. Фактори ризику перинатальної патології (соціально-побутові, наявність екстрагенітальних захворювань, акушерсько-гінекологічні).

  3. Класифікація внутрішньочерепної пологової травми.

  4. Класифікація, клініка та діагностика гіпоксій плода та новонародженого.

  5. Лікування та прогноз гіпоксичних розладів.

  6. Діагностика родових травматичних уражень плечового сплетення та периферичних нервів.

  7. Причини, діагностика та лікування захворювань, які зустрічаються в ранній постнатальний період у новонароджених (в тому числі, внаслідок внутрішньочерепної родової травми: субдуральні гематоми, крововиливи в головний мозок).

  8. Діагностика коматозних станів при внутрішньочерепній пологовій травмі.

  9. Клініка, діагностика вродженого токсоплазмозу.

  10. Визначення, етіологія, патогенез діагностика вродженої цитомегалії.

  11. Клініка, діагностика, лікування та прогноз вродженої герпетичної інфекції.

  12. Патогенез та клініка діабетичної ембріопатії.

  13. Профілактика тиреотоксичної ембріофетопатії.



Зміст теми

Перинатальний період триває від 28 тижня вагітності до 7 тижнів після пологів. В ньому розрізняють пізній фетальний період (антенатальний), інтранатальний та ранній неонатальний періоди.

Внутрішньочерепна пологова травма – це різні за ступенем важкості і локалізацією мозкові церебральні розлади, які виникають під час пологів в основному внаслідок механічного пошкодження черепа та його вмісту.

В клінічній практиці всі варіанти внутрішньочерепної травми можна поділити на дві групи:

1. Травматичні пошкодження головного мозку без внутрішньочерепних крововиливів.

2. Внутрішньочерепні крововиливи (епідуральні, субдуральні, субарахноїдальні, внутрішньо мозкові, внутршньошлуночкові, множинні різної локалізації).

Клінічні прояви варіабельні та залежать від багатьох причин: ступеня набряку, ступеня порушень гемо- та ліквородинаміки, наявності або відсутності внутрішньочерепної гематоми, характера акушерської патології. Атипово перебігає внутрішньочерепна травма у недоношених. При обстеженні новонароджених особлива увага приділяється загальному стану їх нервової системи. Може відмічатися підвищена збудливість, загальне пригнічення, коматозний стан. Першочергово проявляється синдром загального пригнічення нервової системи. В таких випадках діти бувають малоактивними, у них знижується м’язовий тонус, глибокі рефлекси та основні рефлекси періода новонародженості. Нерідко виникають судоми, частіше генералізовані, в той же час осередкові неврологічні розлади зустрічаються рідко. Після народження дитини з внутрішньочерепною травмою протягом 3-4 діб може спостерігатися період відносного благополуччя. Особливу увагу слід приділяти крику новонародженого, виразу його обличчя. Можуть спостерагітися наступні відтінки обличчя : уважне, тривожне, новонароджені фіксують погляд, слідкують за оточуючими, прислухаються до себе, обличчя може виражати страждання.

Серед пошкоджень в пологах периферичної нервової системи найбільш часто зустрічається травма плечового сплетення (так звані акушерські паралічі), значно рідше – лицевого, діафрагмального, променевого, сідничного та інших нервів.

Акушерські паралічі новонароджених – це в’ялі паралічі або парези рук, частіше однобічні, які виникають внаслідок травматичного пошкодження в пологах плечового сплетення та його корінців, рідко – спинного мозку. Головною причиною їх є пологова травма. Клінічні прояви паралічу залежать від локалізації пошкодження в сплетенні. Розрізняють 3 основних типа параліча: проксимальний (Ерба-Дюшена), дистальний (Дежерин-Клюмпке), тотальний (Керера). В перші дні життя новонародженого важко визначити тип параліча внаслідок набряку, це можна зробити через 1-4 тижні після народження.

При легкій травмі відновлення функції починається з першого тижня. При важкій – відновні процеси тривають роками і не призводять до повного виліковування. Паретична рука відстає у розвитку, стає короткою, витончається.

Серед внутрішньоутробних інфекцій, які можуть викликати ураження головного мозку протягом перших 28 тижнів вагітності, особливо небезпечні вроджені цитомегалія, герметична інфекція, токсоплазмоз.

Цитомегалія – це захворювання, яке викликається гігантоклітинним вірусом з групи простого герпесу. Захворювання у вагітних часто протікає безсимптомно, або у вигляді легкого гриппоподібного стану з явищами цисталгії. Зараження плода відбувається гематогенним шляхом. Вірус розмножується в плаценті, викликаючи у плода генералі зоване ураження слинних залоз, внутрішніх органів та мозку. Раннє зараження вірусом цитомегалії, яке викликає виражене пошкодження головного мозку, призводить до патологічного перебігу пологів – діти часто народжуються в асфікції, з коматозним синдромом або синдромом пригнічення ЦНС, у них спостерігаються періодичні судоми. Нерідко у таких новонароджених в наступному виявляються спастичний тетрапарез з екстензорною м’язовою гіпертонією, поліморфні судомні приступи, мікроцефалія, груба затримка психічного розвитку. Типовим є також фетальний гепатит, якій поєднується з розповсюдженими геморагіями, інтерстиціальна пневмонія, стійкий пієлонефрит. Іноді процес починається в 2-3 місячному віі з судомних приступів, до яких згодом приєднується олігофренія.

Вірус простого Гермеса може викликати важкі пошкодження плода і перш за все його мозку, зокрема розм’якшення, крововиливи, некрози. У виражених випадках стан дітей, уражених герпетичною інфекцією вкрай важкий і характеризується картиною септичного захворювання. У них відмічається гіпертермія, везикули на шкірі, істеричність, гепатоспленомегалія, повторні судоми, порушення свідомості. Вибухання та пульсація великого джерельця. Герметична інфекція може потрапити в організм дитини не тільки транс плацентарним шляхом, але і під час пологів. Захворювання в переважній кількості випадків перебігає вкрай важко і закінчується летально. Найменш токсичним препаратом для лікування інфекції є ацикловір.

Збудником вродженого токсоплазмозу є Toxoplasma Gondi, яка відносить до типу простіших та є внутрішньоклітинною інфекцією. В організм плода потрапляє трансплацентарно. Інфікування в першу половину вагітності може викликати внутрішньоутробну смерть та самовільний аборт. У випадках народження живої дитини спостерігають мікроцефалія, гідроцефалія, херіоретиніт, кальцинати в мозку. Для діагностики використовують серологічні реакції. Має значення також сімейний та акушерський анамнез матері (наявність самовільних абортів, захворювання під час вагітності та ін.).

Серед великої кількості метаболічних та токсичних пошкоджень головного мозку в пренатальному періоді часто зустрічається діабетична ембріопатія та тіреотоксична ембріофетопатія.

Діабет під час вагітності може суттєво загострюватися, що проявляється гіпо-, гіперглікемічними кризами, відбувається склер озування судин малого таза, яке призводить до ішемії матки та плаценти, підвищується активність передньої долі гіпофізу, порушується гормональна функція плаценти, виникає багатоводдя, кето ацидоз. Все це викликає явища вираженого пізнього токсикозу. Основними ознаками діабетичної ембріопатії є значне збільшення ваги та довжини тіла, формування кушингоїдних рис, збільшення серця, печінки, селезінки, іноді грубих змін зі сторони мозку. Стан хворих новонароджених важкий. Профілактика захворювання заключається в активному лікуванні жінок, які страждають на діабет не тільки під час вагітності, але і до неї.

Тиреотоксична ембріофетопатія може розвиватися у плода, якщо жінка страждає дифузним токсичним зобом. Розвивається мікседемоподібний синдром, мікро- або гідроцефалія, значно затримується психічний розвиток.


^ 6. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ


6.1.  Тривалість заняття – 2 години.

6.2.Місце проведення заняття – навчальна кімната, палати дитячого неврологічного відділення.

^ 6.3. Матеріальне забезпечення заняття:

6.3.1. Наочні приладдя.

  • Муляжі:

  • Муляж головного мозку;

  • Муляж стовбуру мозку;

  • Муляж спинного мозку.

  • Таблиці:

  • схеми будови великих півкуль;

  • схема будови шлуночків мозку та лікворопровідних шляхів;

  • схема будови оболонок головного та спинного мозку;

  • схема будови периферичної нервової системи;

  • схема будови спинного мозку;

  • схема сегментів спинного мозку;

  • схема розладів чутливості при ураженні периферичної нервової системи;

  • надання невідкладної допомоги при судомних станах;

  • експрес-діагностика порушень свідомості;

  • невідкладна допомога в неврології.

  • Відеофільми:

  • судомні стани;

  • Інструменти, прилади:

  • неврологічні молоточки;

  • набір голок та пробірок з водою для перевірки чутливості.

  • Дані додаткових методів дослідження (спонділограми, електроміограми та ін.).


^ 6.3.2. Демонстрація хворих з діагнозами:

  • брахіоплексит;

  • синдром внутрішньочерепної гіпертензії;

  • пологове ураження лицьового нерва;

  • пологове ураження променевого нерва;



^ 6.4. План та організаційна структура заняття




п/п

Основні етапи заняття,

їх функції та зміст

^ Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час

1

2

3

4

5

6

1

Підготовчий


Організація заняття. Постановка навчальних цілей та мотивація засвоєння теми.

Контроль вихідного рівня знань


а) сучасні аспекти етіології, патогенезу та класифікації гіпоксій головного мозку;

б) принципи діагностики родових травматичних уражень плечового сплетення та периферичних нервів;

в) принципи діагностики вроджених інфекційних захворювань ЦНС;

г) принципи діагностики метаболічних пошкоджень ЦНС.



L2



Усне опитування

тести 2-го рівня, теоретичні задачі 2-го рівня



Картки з тестовими питаннями та задачами 2-го рівня




1-3 хв.


18 хв.

2.
^

Основний формування професійних вмінь та навичок


1) оволодіння навичками діагностики перинатальних уражень нервової системи;

2) оволодіння навичками вибору адекватних додаткових методів дослідження при перинатальних ураженнях нервової системи;

3) оволодіння навичками проведення диференційної діагностики перинатальних уражень нервової системи;

4) оволодіння навичками надання невідкладної допомоги при перинатальних ураженнях нервової системи




L3


L3


L3


L3





Практичний тренінг


Практичний тренінг


Практичний тренінг


Практичний тренінг





Діагностичні алгоритми.

Хворі неврологіч-ного стаціо-нару.

Медичні карти стаціонарного хворого.



50 хв.

3


Заключний


Контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок


Підведення підсумків заняття


Домашнє завдання



L3


Індивідуальний контроль практичних навичок. Вирішення нетипових професійних задач







18 хв.


2-3 хв.


1-3 хв.


^ 7. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

7.1. Матеріали для контролю вихідного рівня знань студентів

(2-ий рівень засвоєння)


  1. Що таке онтогенез, назвіть його періоди?

  2. Що включають в себе перинатальні ураження нервової системи?

  3. Чим ускладнюється важка форма перинатального ураження ЦНС?

  4. Що включає в себе серцево-легенева реанімація?

  5. Яку класифікацію внутрішньочерепних пологових травм Ви знаєте?

  6. Яку класифікацію гіпоксій плоду та асфіксій новонародженого Ви знаєте?

  7. Принципи лікування та надання невідкладної допомоги при гіпоксії головного мозку?

  8. Які неврологічні синдроми в відновлювальний період перінатального ураження ЦНС Ви знаєте?

  9. Які неврологічні симптоми та синдроми супроводжують родові травматичні ураження лицьового, променевого, ліктьового, серединного нервів?

  10. Назвіть характерні клінічні прояви параліча Дюшена-Ерба, Дежеріна-Клюмпке.

  11. Яким вірусом викликається вроджена цитомегалія?

  12. Назвіть діагностичні критерії вродженої герпетичної інфекції.

  13. Назвіть характерні клінічні прояви вродженого токсоплазмозу.

  14. Назвіть основні ознаки діабетичної ембріопатії.


Пропонуються тестові завдання 2 рівня зі збірника «Віничук С. М., Ілляш T.I. Збірник тестових питань та задач з нервових хвороб для вищих медичних закладів. - Київ, 1994.- 137 с.»


^ 7.2. Матеріали контролю заключного етапу.

(3-ій рівень засвоєння)

  • Задачі 3 рівня ( зі збірника: Чернецький В.К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб. - Чернівці, 1998.- 120 с.)

  • Пропонуються симптомокомплекси різних пароксизмальних станів. Студенти повинні діагностувати захворювання та скласти план невідкладної допомоги.

  • Пропонуються дані додаткових методів дослідження (РЕГ, УЗДГ та ін.) при різних видах головного болю. Студенти повинні проаналізувати ці дані та зробити діагностичне заключення.

  • Пропонуються для аналізу різні види головного болю. Студенти повинні діагностувати захворювання та скласти план додаткових досліджень і лі­кування.

7.3. Матеріали методичного забезпечення домашньої самопідготовки студентів.

  1. Пропонуються задачі для розв'язання в домашніх умовах зі збірників:

  • Неймарк Е.З., Багрий Е.А., Стяжкина Л.В. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы. – К.: Вища школа, 1986. – 56 с.

  • Кореневская А.А., Пригун П.П. Задачи по курсу нервных болезней. – Минск: Высшая школа. – 1981. – 118 с.

  • Чернецький В.К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб. - Чернівці, 1998.- 120 с.

  1. Письмове оформлення протоколу огляду хворого /мікрокурація/.


Література:

Основна:

Бадалян Л.О. Детская неврология. - М., "Медицина", 1984. - 574с.

Бадалян Л.О.. Всеволожская Н.М. Руководство по неврологи раннего детского возраста. – К.:Здоров’я, 1980-526с.

Неотложная неврологическая помощь в детском воздасте: Пер с англ.. /Под ред. Дж.М.Пеллока, Е.К.Майера. – М.:Медицина, 1988

Конспекти лекцій.


Скоромец А. А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы: Руководство для врачей / 2-е издание. – СПб.: "Политехника", 1996.– 320с.

Справочник по неврологии детского возраста/ Б.В. Лебедев, В.И. Фрейдков, Г.Г. Шанько и др. – М.: Медицина, 1996. – 448 с.


Додаткова:

  1. Детские болезни в вопросах и ответах /Под ред. Л Шеффер и др. – Практ. Мед.. – 1996, 320 с.

  1. Виленский Б. С. Неотложные состояния в невропатологии.– Л., 1986.– 236 с.

  2. Дифдиагностика нервных болезней: Руководство для врачей / Под ред. Акимова Г. А.– СПб.: "Гиппократ", 1997.– 608 с.

  3. Практическая неврология: неотложные состояния /Под ред. И.С.Зозули. – Киев: "Здоров'я", 1997.– 214 с.

  4. Неотложная помощь в клинике нервных болезней /Под ред. П.В.Волошина.- К., 1987.

  5. Боголепов Н.К. Невропатология: Неотложные состояния. - М. «Медицина», 1967. – 289 с.

  6. Гусев Е.Й., Бурд Г.С. Федан А.Й. Интенсивная терапия при заболеваниях нервной системы. - 1979. – 132 с.

  7. Карлов В.А., Лапин А.А. Неотложная помощь при судорожних состояниях. - М.: «Медицина», 1982. – 154 с.

  8. Шток В.Н. Фармакотерапия в неврологии.- М.: «Медицина», 1995. – 220 с.






Схожі:

Методична розробка iconДокументи
1. /Методична розробка.doc
Методична розробка iconМетодична розробка
Гіпоксія плоду І асфіксія новонародженого. Патологія періоду новонародженості. Сучасні
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет — акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 4 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство 4 курс, медичні факультети тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 4 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Демієлінізуючі захворювання нервової системи у дітей. Розсіяний склероз. Лейкоенцефаліти. Грем
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи