Методична розробка icon

Методична розробка




Скачати 168.29 Kb.
НазваМетодична розробка
Дата15.07.2012
Розмір168.29 Kb.
ТипДокументи


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії

та медичної психолгії ім. С.М. Савенка

“______” _______________ 200__ р.


Протокол № _______


Зав. кафедри нервових хвороб,

психіатрії та медичної психології

професор В. М. Пашковський


Методична розробка




ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА № 18


Дитячий церебральний параліч. Класифікація, клініка. діагностика. лікування. Аномалії розвитку нервової системи. Черепно-мозкові та спинно-мозкові кили. Комбіновані вади розвитку лиця, черепа, хребта та нервової системи. Сирінгомієлія.




^ Навчальний предмет - нервові хвороби

Медичний факультет,

спеціальність “педіатрія”IV курс,

Кількість годин - 2 години

Зав. кафедри професор В.М. Пашковський


Методичну розробку підготувала

доцент, к.м.н. Кривецька І.І.


Чернівці – 200_


^ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ

Аномалії розвитку нервової системи відомі ще з давніх часів, але наук про вроджені вади розвитку - тератологія була виділена в окрему дисципліну лише в першій половині XIX століття. Питома вага вроджених вад в клінічній практиці збільшується з року в рік. Тому вивчення етіологічних чинників, рання діагностика сприяють профілактиці цієї патології.


^ 2. НАВЧАЛЬНА МЕТА




2.1.Студент повинен знати:

  • причини виникнення вроджених вад нервової системи;

  • класифікації вроджених вад;

  • діагностику вад центральної нервової системи, в тому числі, параклінічні методи;

  • діагностику аномалій розвитку (малі вади);

  • етіологію, клініку, ранню діагностику дитячого церебрального параліча;

  • етіологію, клініку, діагностику сирінгомієлії.



^ 2.2.Студент повинен оволодіти навичками

  • клінічної діагностики синдромів множинних вроджених вад, які найбільш часто супроводжуються вадами головного мозку та черепа;

  • діагностики ізольованих вад розвитку центральної нервової системи;

  • діагностики аномалій розвитку.



^ 2.3. На основі вищеперерахованих знань та навичок студент повинен вміти:

  • скласти родовід;

  • аналізувати родовід;

  • визначити тип успадкування: аутосомно-домінантний, аутосомно-рецесивний, щеплений зі статтю та ін.;

  • розпізнавати фенотипічні ознаки спадкових хвороб;

  • діагностувати черепно-мозкові та спино-мозкові кили, мікроцефалію, гідроцефалію, аненцефалію та гідраненцефалію, вади розвитку черепних нервів, краніостеноз, акрокраніодисфалангію, черепно-лицьовий дизостоз Крузона, комбіновані вади розвитку лиця, черепа, хребта та нервової системи, артрогрипоз;

  • розпізнавати ранні прояви дитячого церебрального параліча;

  • Розпізнавати ранні прояви сирінгомієлії.



^ 3. ВИХОВНА МЕТА

Сформувати у майбутнього лікаря почуття професійної та моральної відповідальності за своєчасність та правильність дій при ураженні нервової системи.


^ 4. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ТА ВНУТРІШНЬОПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ



Дисципліни

Знати

Вміти

попередні







Біологія з курсом медичної генетики

Типи успадкування. каріотип людини

Скласти родовід, діагностувати хромосомні хвороби

Медична біохімія

Патологію обміну вуглеводів. м’язових ферментів, міді




Нормальна анатомія

Будову ЦНС




Нормальна фізіологія

Будову та функціонування нервово-м’язевого синапсу




Гістологія

Гістологічну будову спинного та головного мозку




Фармакологія

Фармакологію проти судом­них засобів, ненаркотичних аналгетиків, сечогінних, гемостатиків, засобів що впливають на метаболізм мозку, засобів, що покращують мікроциркуляцію, засобів, що впливають на симпатичні та парасимпатичні відділи вегетативної нервової системи (бета- адреноблокатори, симпато -міметики, холіноблокатори та ін.), солі калію та кальцію.

Виписувати рецепти з розрахунком дози відповідно до віку дитини

Практичні заняття з нервових хвороб теми №2-5, 16

Ознаки центрального та периферичного параліча,

види чутливості та типи чутливих розладів

Надавати медичну допомогу при гідроцефальному синдромі, судомних станах

наступні







Акушерство та гінекология

Діагностику токсикозів вагітності, патологічного предлежання плоду




Курс реаніматології та анестезіології

Принципи інтенсивної терапії при невідкладних станах (підтримка

дихання, серцево-судинної системи, кислотно-лужної рівноваги, ДВЗ-синдром).

Проводити серцево-легеневу реанімацію.

Проводити диференційну діагностику ком різної етіології.


^ 5. ДОБІР ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Питання, які підлягають розбору та вивченню.

  1. Етіологія, клініка, діагностика дитячого церебрального параліча.

  2. Діагностика синдрому затримки психомоторного та мовного розвитку у хворих на дитячий церебральний параліч.

  3. Фактори ризику вроджених вад загалом та нервової системи зокрема (ендогенні та екзогенні).

  4. Механізм формування вад нервової системи.

  5. Класифікації вад нервової системи в залежності від послідовності виникнення, розповсюдженості, етіології.

  6. Діагностика вад ЦНС на основі даних дослідження неврологічного статуса та рівня психічного розвитку дитини.

  7. Діагностика вад ЦНС на основі даних пара клінічних методів дослідження.

  8. Принципи лікування і профілактики вроджених вад ЦНС.

  9. Етіологія, клініка, діагностика сирінгомієлії.



^ ЗМІСТ ТЕМИ

Дитячий церебральний параліч – це поліетіологічне, але монопатогенетичне захворювання, яке виникає внаслідок пошкодження головного мозку в період внутрішньоутробного розвитку, під час пологів або в перші тижні життя.

В переважній кількості випадків захворювання починається внутрішньоутробно. Тому клінічні прояви захворювання в перші тижні життя розцінюються як рання стадія захворювання. Вона як правило, діагностується як перинатальні енцефалопатія. Характерними для неї є гіпотрофія та гіпотонія сідничних м’язів, слабкість м’язів спини. В період ранньої стадії хвороби перші пальці рук у дітей можуть бути приведені к долоні, решта майже постійно стиснута в кулак, або не здібна до згинальних рухів. До 2-3 місяців і навіть пізніше вони не можуть утримати голову, спостерігається негативна реакція опори. Для ранньої стадії ДЦП характерна також затримка передмовного розвитку – голос тихий, не модульований, рухи губ слабі, язик малорухомий, оральні рефлекси пригнічені або відсутні. Рухи очей уповільнені, нерідко відмічається косоокість. Здатність фіксувати погляд з’являється пізніше – в 3-6 місяців. З 5-6 місяця життя настає початкова хронічно-резидуальна стадія. Вона може тривати до 3-4 років. Першими її ознаками є інтенцій на , а потім стійка гіпертонія м’язів, яка приходить на зміну гіпотонії, поява в кінцівках функціональних контрактур. Хапальний феномен, який був відсутній в перші тижні життя, може не тільки з’явитися, але і стати надмірним. Спостерігається також затримка психічного розвитку. Може вперше з’явитися судомний синдром, гіпертензій ний синдром на цій стадії періодично наростає. Для пізньої резидуальної стадії характерні органічні контрактури і деформації в гомілково-ступневих суглобах, які визначають їх еквіно-варусну або еквіно-вальгусну установку. У дітей з подвійною геміплегією пізня резидуальна стадія звичайно проявляється до кінця 1-2 року життя. У дітей з атонічно-астатичною формою симптоми мозочкових розладів –гіперметрія, дисметрія, атаксія, тремор –набувають стійкості. При гіперкінетичній формі характер гіперкінеза стає більш стійким та не змінюється з віком. Пізня резудуальна стадія триває багато років.

Вже в початковій хронічно-резидуальній стадії ДЦП можна виділити його клінічні форми:

1. Подвійна геміплегія

2. Спастична диплегія.

3. Гіперкінетична форма

4. Геміпаретична форма

5. Атонічно-астатична форма.

Вади розвитку – це стійкі морфологічні зміни органу або організму в цілому, які виходять за межі варіацій норми та виникають внутрішньоутробно внаслідок порушення розвитку зародишу або плода, іноді – після народження дитини внаслідок порушення подальшого формування органів. Синонімами терміну „вади розвитку” є терміни „вроджені вади”, „аномалії розвитку”, „дисплазії”. Але, під аномаліями розвитку і дисплазіями розуміють такі вади, при яких анатомічні зміни не обумовлюють суттєвого порушення функції.

Формування вад відбувається переважно в період ембріонального морфогенезу (3-10 тиждень вагітності) внаслідок порушення процесів множення, міграції, диференціації клітин.

В зв’язку з розповсюдженістю розрізняють ізольовані, системні та множинні вади. До ізольованих відносять, наприклад, мікроцефалію, шестипалість. Системні вади об’єднують декілька первинних вад в одній системи органів. Множинні вади складають групу первинних вад та дисплазій, які відмічають в двох та більше системах органів.

Вади ЦНС діагностуються на підставі даних дослідження неврологічного статуса та рівня психічного розвитку дитини. При необхідності використовуються параклінічні методи дослідження.

Велику роль у встановленні діагнозу грає аналіз родоводу. Він повинен бути достатньо повним і охоплювати не менше 3-4 поколінь.

При вроджених вадах ЦНС лікування проводиться за допомогою хірургічних та консервативних методів. Хірургічне лікування застосовується у хворих з грижами головного та спинного мозку, при краніостенозі. Оперувати хворих з грижами слід протягом першого тижня після народження. Консервативне лікування має симптоматичний характер і направлено на зменшення внутрішньочерепної гіпертензії, припинення судом, відновлення рухових функцій.

Сирінгомієлія – захворювання, яке обумовлено дефектом розвитку спинного мозку та порушенням утворення серединного шва в раній ембріональний період. Клінічно це проявляється аномаліями розвитку, які об’єднуються терміном „дизрафічний статус”. Вони включають змінену форму черепа, подвоєне підборіддя та кінчик язика, готичне піднебіння, неправильний ріст зубів, воронкоподібну форму грудної клітки, викривлення хребта, деформації дужок хребців, додаткові ребра, пальці та ін. Ці ознаки можна виявити вже при народженні або в ранньому дитячому віці. Неправильне змикання медулярної трубки під впливом провокуючих факторів протягом життя сприяє утворенню порожнин в спинному мозку, які заповнені цереброспинальною рідиною. Найбільш постійним клінічним симптомом захворювання є сегментарне випадіння больової та температурної чутливості. Сирінгомієлію слід диференціювати від інтрамедулярних пухлин, БАС.


^ 6. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

6.1.  Тривалість заняття – 2 години.

6.2.Місце проведення заняття – навчальна кімната, палати дитячого неврологічного відділення.

^ 6.3. Матеріальне забезпечення заняття:

6.3.1. Наочні приладдя.

  • Муляжі:

  • Муляж головного мозку;

  • Муляж стовбуру мозку;

  • Муляж спинного мозку.

  • Таблиці:

  • схеми будови великих півкуль;

  • схема будови шлуночків мозку та лікворопровідних шляхів;

  • схема будови оболонок головного та спинного мозку;

  • схема будови периферичної нервової системи;

  • схема будови спинного мозку;

  • схема сегментів спинного мозку;

  • методи медико - генетичного консультування;

  • надання невідкладної допомоги при судомних станах;

  • хромосомний набір при спадкових захворюваннях нервової системи;

  • Відеофільми:

  • судомні стани;

  • Інструменти, прилади:

  • неврологічні молоточки;

  • набір голок та пробірок з водою для перевірки чутливості.

  • Дані додаткових методів дослідження (спонділограми, електроміограми та ін.).


^ 6.3.2. Демонстрація хворих з діагнозами:

  • спинно-мозкова кила;

  • мікроцефалія;

  • гідроцефалія;

  • аненцефалія;

  • артрогрипоз.



^ 6.4. План та організаційна структура заняття




п/п

Основні етапи заняття,

їх функції та зміст

^ Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час

1

2

3

4

5

6

1

Підготовчий


Організація заняття. Постановка навчальних цілей та мотивація засвоєння теми.

Контроль вихідного рівня знань


а) сучасні аспекти етіології, патогенезу та класифікації вроджених вад ЦНС;

б) принципи діагностики вроджених вад ЦНС;




L2



Усне опитування

тести 2-го рівня, теоретичні задачі 2-го рівня



Картки з тестовими питаннями та задачами 2-го рівня




1-3 хв.


18 хв.

2.
^

Основний формування професійних вмінь та навичок


1) оволодіння навичками ранньої діагностики ДЦП;

2) оволодіння навичками діагностики вроджених вад ЦНС;

3) оволодіння навичками вибору адекватних додаткових методів дослідження при вроджених вадах ЦНС;

4) оволодіння навичками проведення диференційної діагностики вроджених вад ЦНС;

5) оволодіння навичками лікування та профілактики вроджених вад ЦНС;

6) оволодіння навичками діагностики дизрафічного статусу.




L3


L3


L3


L3





Практичний тренінг


Практичний тренінг


Практичний тренінг


Практичний тренінг





Діагностичні алгоритми.

Хворі неврологіч-ного стаціо-нару.

Медичні карти стаціонарного хворого.



50 хв.

3


Заключний


Контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок


Підведення підсумків заняття


Домашнє завдання



L3


Індивідуальний контроль практичних навичок. Вирішення нетипових професійних задач







18 хв.


2-3 хв.


1-3 хв.


^ 7. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

7.1. Матеріали для контролю вихідного рівня знань студентів

(2-ий рівень засвоєння)

  1. Назвіть форми дитячого церебрального параліча.

  2. Назвіть перші прояви дитячого церебрального параліча (так звані симптоми „ризику”).

  3. Проведіть диференційний діагноз дитячого церебрального параліча з дегенеративними прогресуючими захворюваннями, пухлинами головного мозку.

  4. Що означають терміни „аномалії розвитку”, „дисплазії”, „вади розвитку”?

  5. Назвіть екзогенні та ендогенні причини виникнення вроджених вад нервової системи?

  6. Назвіть медикаменти, які мають тератогенний вплив.

  7. Які вади відносяться до групи первинних та вторинних?

  8. Дайте визначення наступним вадам: аненцефалії, екзенцефалії, ініонцефалії, прозенцефалії, ателенцефалії, дипломієлії, поренцефалії.

  9. Визначення, види та характер неврологічних розладів при черепно-мозкових килах.

  10. Визначення, види, діагностика мікроцефалії та макроцефалії.

  11. Що означають терміни „краніосиностоз” та „краніостеноз”? Назвіть основні ознаки цих вад розвитку?

  12. Визначення, клініка, діагностика артрогрипозу.

  13. Охарактеризувати дисплазії, які зустрічаються найбільш часто в практиці дитячого невролога: області мозкового черепа (акроцефалія, брахіцефалія, доліхоцефалія, макроцефалія, мікроцефалія), зовнішнього вуха, області очей (колобома повіки, епікант, гіпертелоризм, екзофтальм), губ та порожнини рота (макро- або мікростомія, ), щелепи (прогнатія, про генія, мікрогнатія), зубів (адентія,мікро- та макродентія, зуби Гетчинсона), язика (мікро- та макроглоссія, складчастий язий), піднебіння (готичне, сплощене).

  14. Охарактеризувати наступні дисплазії кінцівок: арахнодактілія, брахідактилія, полідактилія, синостози, крило видні лопатки та інші.

  15. Назвіть ознаки дизрафічного статусу.

  16. Назвіть тип успадкування при сирінгомієлії, форми цього захворювання.

  17. Які симптоми характерні для сирінгомієлії?


Пропонуються тестові завдання 2 рівня зі збірника «Віничук С. М., Ілляш T.I. Збірник тестових питань та задач з нервових хвороб для вищих медичних закладів. - Київ, 1994.- 137 с.»


^ 7.2. Матеріали контролю заключного етапу.

(3-ій рівень засвоєння)

  • Задачі 3 рівня ( зі збірника: Чернецький В.К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб. - Чернівці, 1998.- 120 с.)

  • Пропонуються симптомокомплекси різних пароксизмальних станів. Студенти повинні діагностувати захворювання та скласти план невідкладної допомоги.

  • Пропонуються дані додаткових методів дослідження (РЕГ, УЗДГ та ін.) при різних видах головного болю. Студенти повинні проаналізувати ці дані та зробити діагностичне заключення.

  • Пропонуються для аналізу різні види головного болю. Студенти повинні діагностувати захворювання та скласти план додаткових досліджень і лі­кування.


7.3. Матеріали методичного забезпечення домашньої самопідготовки студентів.

  1. Пропонуються задачі для розв'язання в домашніх умовах зі збірників:

  • Неймарк Е.З., Багрий Е.А., Стяжкина Л.В. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы. – К.: Вища школа, 1986. – 56 с.

  • Кореневская А.А., Пригун П.П. Задачи по курсу нервных болезней. – Минск: Высшая школа. – 1981. – 118 с.

  • Чернецький В.К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб. - Чернівці, 1998.- 120 с.

  1. Письмове оформлення протоколу огляду хворого /мікрокурація/.



Література:

Основна:

Бадалян Л.О. Детская неврология. - М., "Медицина", 1984. - 574с.

Бадалян Л.О.. Всеволожская Н.М. Руководство по неврологи раннего детского возраста. – К.:Здоров’я, 1980-526с.

Неотложная неврологическая помощь в детском воздасте: Пер с англ.. /Под ред. Дж.М.Пеллока, Е.К.Майера. – М.:Медицина, 1988

Конспекти лекцій.


Скоромец А. А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы: Руководство для врачей / 2-е издание. – СПб.: "Политехника", 1996.– 320с.

Справочник по неврологии детского возраста/ Б.В. Лебедев, В.И. Фрейдков, Г.Г. Шанько и др. – М.: Медицина, 1996. – 448 с.


Додаткова:

  1. Детские болезни в вопросах и ответах /Под ред. Л Шеффер и др. – Практ. Мед.. – 1996, 320 с.

  1. Виленский Б. С. Неотложные состояния в невропатологии.– Л., 1986.– 236 с.

  2. Дифдиагностика нервных болезней: Руководство для врачей / Под ред. Акимова Г. А.– СПб.: "Гиппократ", 1997.– 608 с.

  3. Практическая неврология: неотложные состояния /Под ред. И.С.Зозули. – Киев: "Здоров'я", 1997.– 214 с.

  4. Неотложная помощь в клинике нервных болезней /Под ред. П.В.Волошина.- К., 1987.

  5. Боголепов Н.К. Невропатология: Неотложные состояния. - М. «Медицина», 1967. – 289 с.

  6. Гусев Е.Й., Бурд Г.С. Федан А.Й. Интенсивная терапия при заболеваниях нервной системы. - 1979. – 132 с.

  7. Карлов В.А., Лапин А.А. Неотложная помощь при судорожних состояниях. - М.: «Медицина», 1982. – 154 с.

  8. Шток В.Н. Фармакотерапия в неврологии.- М.: «Медицина», 1995. – 220 с.






Схожі:

Методична розробка iconДокументи
1. /Методична розробка.doc
Методична розробка iconМетодична розробка
Гіпоксія плоду І асфіксія новонародженого. Патологія періоду новонародженості. Сучасні
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет — акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 4 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство 4 курс, медичні факультети тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 4 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Демієлінізуючі захворювання нервової системи у дітей. Розсіяний склероз. Лейкоенцефаліти. Грем
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи