Методична розробка icon

Методична розробка




Скачати 143.73 Kb.
НазваМетодична розробка
Дата15.07.2012
Розмір143.73 Kb.
ТипДокументи


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології

“______” _______________ 200__ р.


Протокол № _______


Зав. кафедри нервових хвороб,

психіатрії та медичної психології

професор В. М. Пашковський


Методична розробка




ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА № 28


Демієлінізуючі захворювання нервової системи у дітей. Розсіяний склероз. Лейкоенцефаліти. ГРЕМ.




^ Навчальний предмет - нервові хвороби

Медичний факультет ,

спеціальність “педіатрія” IV курс,

кількість годин - 2 години

Зав. кафедри професор В.М. Пашковський


Методичну розробку підготувала

доцент Кривенька І.І.


Чернівці – 200__


  1. Науково-методичне обгpунтувaння теми


На сучасному етапі розвитку неврології демієлінізуючі захворювання є однією з актуальних проблем Вони притягують увагу різних спеціалістів: дитячих неврологів, генетиків, імунологів, вірусологів, епідеміологів, оскільки ці захворювання уражують молодий працездатний вік і швидко призводять до інвалідизаціі. Тому важливим є вивчення етіології, діагностики, лікування та профілактики даних захворювань.


2. Навчальна мета

2.1.Студент повинен знати:


  • визначення понять “демієлінізуючі захворювання”, “лейкоенцефаліти”, “лейкодистрофії”;

  • сучасні погляди на етіологію патогенез та патоморфологію деміелінізуючих захворювань;

  • класифікацію деміелінізуючих захворювань;

  • основні клінічні форми енцефаломієлітів, розсіяного склерозу, лейкоенцефа-літів, лейкодистрофії;

  • принципи сучасної терапії демієлінізуючих захворювань відповідно віку дитини.


^ 2.2.Студент повинен оволодіти навичками:

  • методики обстеження хворих з розсіяним склерозом;

  • постановкою попереднього діагнозу при демієлінізуючих захворюваннях нервової системи у дітей;

  • інтерпретації результатів дослідження спинномозкової рідини, КТ, МРТ, даних офтальмологічного дослідження;

  • складання плану лікування хворого в залежності від клінічного варіанту, особливостей перебігу та віку хворого;

  • оформлення медичної документації.


^ 2.3. На основі вищеперерахованих знань та навичок студент повинен вміти:

  • діагностувати основні демієлінізуючі захворювання нервової системи;

  • діагностувати розсіяний склероз;

  • діагностувати лейкодистрофію;

  • аналізувати краніограму, дані аналізів цереброспинальної рідини, КТ, МРТ.


^ 3. ВИХОВНА МЕТА

При обстеженні хворих показати необхідність суворо дотримуватись

вимог лікарської етики і деонтології.


4. Міжпредметна інтеграція


Дисципліни

Знати

Вміти

попередні







Нормальна анатомія

Будову ЦНС




Нормальна фізіологія

Будову та функціонування нервово-м’язевого синапсу




Гістологія

Гістологічну будову спинного та головного мозку




Фармакологія

Фармакологію проти судом­них засобів, ненаркотичних аналгетиків, сечогінних, гемостатиків, засобів що впливають на метаболізм мозку, засобів, що покращують мікроциркуляцію, засобів, що впливають на симпатичні та парасимпатичні відділи вегетативної нервової системи (бета- адреноблокатори, симпато -міметики, холіноблокатори та ін.), солі калію та кальцію.

Виписувати рецепти з розрахунком дози відповідно до віку дитини

Практичні заняття з нервових хвороб теми №2-5

Діагностику центральних та периферичних парезів, визначення рівня ураження чутливого аналізатора.




наступні







Акушерство та гінекология

Діагностику токсикозів вагітності, патологічного предлежання плоду




Педіатрія

Діагностику вроджених інфекцій ЦНС

Надавати медичну допомогу при гідроцефальному синдромі, судомних станах


Курс реаніматології та анестезіології

Принципи інтенсивної терапії при невідкладних станах (підтримка

дихання, серцево-судинної системи, кислотно-лужної рівноваги, ДВЗ-синдром).


Проводити серцево-легеневу реанімацію.

Проводити диференційну діагностику ком різної етіології.


5.  ДОБІР ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

^ ЗМІСТ ТЕМИ

Розсіяний, або множинний, склероз (греч. sklerosis - ущільнення або затвердіння, disseminata - розсіяний). Як самостйне захворювання вперше був описаний Крювельє в 1835 році. Шарко виділив характерну тріаду симптомів: ністагм, інтенційний тремор, скандовану мову.

Форми: класична, або цереброспинальна з тріадою Charcot, пентадой Marburg, гемиплегічна, церебральна (оптична, мозочкова, епілептична, псевдотуморозна і ін.) і атипові: перивентрикулярна, бульбарна, цервікальна, люмбосакральна, акустична, паркінсонічна, аміотрофічна, псевдотабетична, сирингомієлітична, радикулоневритична, сенсорна та інші.

Перебіг: гострий, апоплектиформний, типовий, або що ремітує, прогредієнтний (без ремісій), стаціонарний.

^ Характерні ознаки: вогнища демієлінізації пірамідних, мозочкових шляхів, черепних нервів; наявність «склеротичних бляшок» сірувато-рожевого кольору в мозковому стовбурі, мозочку, білій речовині півкуль, зорових нервах; демієлінізація нервових волокон (осередкова, пучкова-сегментарна і менше виражена - в осьових циліндрах) - періаксіальний неврит; розширення судин, стази, періваскулярна інфільтрація лімфоідними і плазматичними клітинами навколо судин моста і спинного мозку, проліферація гліальних елементів, розростання глії і сполучної тканини в ділянках загиблої нервової тканини; при КТ - вогнища демієлінізації (із периваскулярной інфільтрацією Т-лимфоцитами і макрофагами) і атрофії мозкової тканини; при ЯМР - вогнища демієлінізації, а також зони гіперінтенсивності в перивентрикулярнії області.

Для захворювання характерні рухові порушення: слабість у ногах, підвищення м'язового тонусу і рефлексів, патологічні знаки, клонуси, спастико-атактична хода, зниження, нерівномірність або відсутність черевних рефлексів (ранній симптом), зорові порушення.

Захворювання може починатися з ретробульбарного невриту із зниженням зору, центральною скотомою, диплопією, побліднінням скроневих половин дисків зорових нервів, концентричного звуження полів зори.

Можуть спостерігатися вестибулярні розлади: запаморочення, хиткість ходи, незграбність, нудота.

Розлади чутливості характеризуються парестезіями в дистальных відділах ніг і зниженням вібраційної чутливості, а в більш пізній стадії - парестезіями рук.

Мозочкові порушення характеризуються атаксією, дрібнорозмашистим асиметричним ністагмом, інтенційним тремтінням, скандованою промовою, нестійкістю у позі Ромберга, адіадохокінезом, дискоординацією рухів.

Порушенням функції тазових органів: спочатку затримка сечі, імперативні позиви на сечовипускання, потім - нетримання, запори, імпотенція.

Може спостерігатися пентада Marburg: інтенційне тремтіння, відсутність черевних рефлексів, ністагм, скандована промова, поблідніння скроневих половин дисків зорових нервів.

Захворювання необхідно диференціювати з гострим розсіяним енцефаломієлитом, пухлиною спинного мозку, цервікальною мієлопатією, гепатоцеребральною дистрофією, церебральним арахноїдитом, БАС, фунікулярним мієлозом.


^ Питання, які підлягають розбору та вивченню:


1. Будова мієлінової оболонки у функціонуванні нервового провідника. Біохімічні особливості мієліну. Склад ліпідів мієліну.

2. Сучасні дані про патогенез демієлінізуючих захворювань. Інфекційно-алергічна теорія деміелінізуючих процесів, Валлеровска дегенерація як модель деміелінізуючих захворювань.

3. Класифікація деміелінізуючих захворювань. Біохімічні особливості демієлінізуючих процесів. Відмінність деміелінізуючого процесу від дисмієлінізуючого при лейкодистрофіях і ліпоідозах. Значення біохімічних методів дослідження при деміелінізуючих захворюваннях /дослідження ліпідів, білкових фракцій крові, цереброспинальноі рідини/.

4. Клінічні особливості діагностики і лікування розсіяного склерозу. Тріада Шарко. Пентада Марбурга. Найбільш характерні клінічні симптоми.

5. Ретробульбарний неврит при розсіяному склерозі.

6. Клінічні варіанти розсіяного склерозу. Зміни інтелекту. Перебіг захворювання.

7.Додаткові методи дослідження в діагностиці розсіяного склерозу /КТ, МРТ/.

8. Значення дослідження цереброспинальної рідини. Проби Стуккея і Квекенштедта.

9. Диференціальна діагностика розсіяного склерозу з пухлинами головного і спинного мозку. Диференціальний діагноз з олівопонтоцеребелярною дегенерацією.

10. Лікування розсіяного склерозу. Значення гормональної і десенсибілізуючої терапії. Прогноз захворювання.

11. Клініка і діагностика лейкодистрофії. Значення біохімічних і генеалогічного методів дослідження при лейкодистрофіях. Прогноз при лейкодистрофіях. Медико-генетична консультація.

12. Клініка та діагностика лейкоенцефаліту. Методи лікування та прогноз.

13. Клініка, діагностика гострого розсіяного енцефаломієліту.


^ 6. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ


6.1.  Тривалість заняття – 2 години.


6.2.Місце проведення заняття – навчальна кімната, палати дитячого неврологічного відділення.


6.3. Матеріальне забезпечення заняття:

^ 6.3.1. Наочні приладдя.

  • Муляжі:

  • Муляж головного мозку;

  • Муляж стовбуру мозку;

  • Муляж спинного мозку.

  • Таблиці:

  • схеми будови великих півкуль;

  • схема будови шлуночків мозку та лікворопровідних шляхів;

  • схема будови оболонок головного та спинного мозку;

  • схема будови периферичної нервової системи;

  • схема будови спинного мозку;

  • схема сегментів спинного мозку;

  • Відеофільми:

  • Розсіяний склероз;

  • Інструменти, прилади:

  • неврологічні молоточки;

  • набір голок та пробірок з водою для перевірки чутливості.

  • Дані додаткових методів дослідження (КТ, МРТ та ін.).


^ 6.3.2. Демонстрація хворих з діагнозами:

  • Розсіяний склероз;

  • Гострий розсіяний енцефаломієліт;



6.4. Етапи заняття:



^
Основні етапи та їх зміст

Учбові цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчально-методичне забезпечення

Час


1

2

3

4

5

І. Підготовчий етап:

1.

 організація заняття;

 визначення навчальної мети та мотивація;

 контроль вихідного рівня знань, вмінь та навичок:

1. Сучасні захворювання про демієлі-нізуючі захворювання. Анатомо-фізіо-логічні особливості будови нервового волокна і його оболонок. Будова мієлінової оболонки у функціонуванні нервового провідника. Біохімічні особливості мієліну. Склад ліпідів мієліну.

2. Класифікація деміелінізуючих захворювань. Деміелінізуючі і дис-міелінізуючі процеси.

3. Питання етіології та патогенезу деміелінізуючих захворювань. Демієліні-зуючий процес як неспецифічна реакція нервової системи на різні шкідливості. Інфекційно-алергічна теорія деміелінізую-чих процесів, Валлеровска дегенерація як модель деміелінізуючих захворювань.

4. Біохімічні особливості демієлінізуючих процесів. Відмінність деміелінізуючого процесу від дисмієлінізуючого при лейкодистрофіях і ліпоідозах. Значення біохімічних методів дослідження при деміелінізуючих захворюваннях /дослідження ліпідів, білкових фракцій крові, цереброспинальноі рідини/.

5. Клінічні особливості діагностики і лікування розсіяного склерозу. Тріада Шарко. Пентада Марбурга. Найбільш характерні клінічні симптоми. Дисоціація симптомів. Мерехтіння симптомів. Ретробульбарний неврит при розсіяному склерозі. Клінічні варіанти розсіяного

склерозу. Зміни інтелекту. Перебіг захворювання.

6.Додаткові методи дослідження в діагностиці розсіяного склерозу /КТ, МРТ/

7. Диференціальна діагностика розсіяного склерозу з пухлинами головного і спинного мозку. Значення дослідження цереброспинальноі рідини. Проби Стуккея і Квекенштедта. Диференціальний діагноз з олівопонтоцеребелярною дегенерацією.

8. Лікування розсіяного, склерозу. Значення гормональної і десенсибі-лізуючої терапії. Прогноз захворювання.

9. Клініка і діагностика лейкодистрофії. Значення біохімічних і генеалогічного методів дослідження при лейкодистрофіях. Прогноз при лейкодистрофіях. Медико-генетична консультація.

19. Клініка та діагностика лейкоенцефаліту. Методи лікування та прогноз.


 ІІ - ІІІ

Фронтальне опиту-вання, тестові завдан-ня, комп’ютерний тестовий контроль, клінічні задачі, табли-ці, слайди, рентге-нограми, результати комп’ютерної томо-графії мозку (КТ) та МРТ мозку, аналізи ліквору, відеофільми, муляжі: головного мозку стовбуру мозку, спинного мозку.

Макропрепарати: го-ловного мозку, спинного мозку,

стовбуру мозку.



10 хв.

ІІ.

Основний етап




Формування професійних вмінь та навичок:

а) курація хворих з розсіяним склерозом, цереброспинальна форма, розсіяним склерозом спинальна форма, розсіяним склерозом церебральна форма, лейкоенце-фалітом (обстеження їх в повному обсязі згідно схеми історії хворобі, складання плану додаткового обстеження, );

б) обговорення та оцінка курації і конкретних питань клінічних і топічних особливостей діагностики, диференційної діагностики, диференційованого лікування, реабілітації, профілактики, медико-соціальної експертизи;

в) вирішення ситуаційних клінічних задач.


 ІІІ

Демонстрація хворих з діагнозами:

1. Розсіяний склероз, цереброспинальна форма.

2. Розсіяний склероз, спинальна форма.

3. Розсіяний склероз, церебральна форма.

4. Лейкоенцефаліт.

Історії хвороби, амбулаторні карти хворих.

Оснащення: невроло-гічний молоточок, комп’ютерні томогра-ми, МРТ, аналізи ліквору, “німі” схеми.


60 хв

3

^ Заключний етап:

 контроль та корекція рівня професійного вміння та навичок

 підведення загальних підсумків

домашнє завдання

 ІІІ

 ІІ

Індивідуальний контроль практичних навичок та результатів курації тематичних хворих. Вирішення клінічних задач. Атестація за комп’ютерною програмою.

10 хв.



^ 7. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ


7. 1. Матеріали для контролю вихідного рівня знань студентів

(2-ий рівень засвоєння)


  1. Що таке демієлінізація?

  2. Де, в основному, локалізуються "склеротичні" бляшки?

  3. Сучасні погляди на етіологію та патогенез розсіяного склерозу.

  4. Які основні ознаки характеризують розсіяний склероз?

  5. Дослідження ліпідів при демієлінізуючих захворюваннях.

  6. Особливості цереброспинальної ридини при демієлінізуючих захворюваннях.

  7. Диференційний діагноз розсіяного склерозу.

  8. Нові напрямки в лікуванні розсіяного склерозу.

  9. Режим хворих розсіяним склерозом.

  10. Назвіть найбільш ранній симптом лейкоенцефаліту.

  11. Етіологія та патогенез гострого розсіяного енцефаломієліту

  12. Особливості перебігу та клінічної картини гострого розсіяного енцефаломієліту у дітей.


^ 7. 2 Матеріали контролю заключного етапу заняття

  1. Задачі 3 рівня (зі збірника: Чернецький В. К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб.– Чернівці, 1998.– 120 с.).

  2. Пропонуються симптомокомплекси ураження нервової системи при деміелінізуючих захворюваннях. Студенти повинні діагностувати захворювання, визначити вогнище пошкодження, скласти план додаткових методів дослідження та лікування.

  3. Мікрокурація – установити клінічний діагноз.


^ 7. 3. Матеріали методичного забезпечення домашньої самопідготовки студентів


  1. Пропонуються задачі для розв'язання в домашніх умовах зі збірників:

  • Неймарк Е. З., Багрий Е. А., Стяжкина Л. В. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы.– К.: Вища школа, 1986.– 56 с.

  • Кореневская А. А., Пригун П. П. Задачи по курсу нервных болезней.– Минск: Высшая школа.– 1981.– 118 с.

  • Чернецький В. К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб.– Чернівці, 1998.– 120 с.

  1. Письмове оформлення протоколу огляду хворого з обгрунтуванням топічного і клінічного діагнозів (мікрокурація).



Література:


Основна:


  1. Бадалян Л.О. Детская неврология. - М., "Медицина", 1975. - 603 с.

  2. Гусев Е.И., Гречко В.Е., Бурд Г.С. Нервные болезни. - М.:"Медицина", 1988. – 623 с.

  3. Мартынов Ю. С. Нервные болезни. - М.: "Медицина", 1988. – 495 с.

  4. Михеєв В. В., Мельничук П. В. Нервные болезни.– М.: "Медицина", 1989.– 544 с.

  5. Нервові хвороби / За ред. О. А. Яроша. – К.: " Вища школа", 1993. - 472 с.

  6. Скоромец А. А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы: Руководство для врачей / 2-е издание. – СПб.: "Политехника", 1996.– 320 с.


Додаткова:


  1. Завалишин І.А. Невська О.М. Клінічні критерії діагнозу і лікування розсіяного склерозу. – М., 1991. – 123 с.

  2. Карлов В.А. Терапія нервових хвороб. – М., 1996. - 653 с.

  3. Хондкариан О.А. Завалишин И.А. Рассеянный склероз – М., 1997. – 347 с.

  4. Штульман В.Р., Гусєв Є.І. Рассеянный склероз. – М., 1997. - 463 с.





Схожі:

Методична розробка iconДокументи
1. /Методична розробка.doc
Методична розробка iconМетодична розробка
Гіпоксія плоду І асфіксія новонародженого. Патологія періоду новонародженості. Сучасні
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет — акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 4 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство 4 курс, медичні факультети тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 4 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи