Методична розробка icon

Методична розробка




Скачати 163.23 Kb.
НазваМетодична розробка
Дата28.07.2012
Розмір163.23 Kb.
ТипДокументи


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології ім. С.М Савенка

“______” _______________ 200__ р.


Протокол № _______


Зав. кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології

Професор В. М. Пашковський


Методична розробка



ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА № 1

ЕТИКА ТА ДЕОНТОЛОГІЯ В КЛІНІЦІ ДИТЯЧОЇ НЕВРОЛОГІЇ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ НЕВРОПАТОЛОГІЇ. РЕФЛЕКСИ ТА МЕТОДИ ЇX ДОСЛІДЖЕННЯ. КЛІНІЧНА АНАТОМІЯ СПИННОГО МОЗКУ. СПИНАЛЬНЕ РЕФЛЕКТОРНЕ КІЛЬЦЕ. МІОТАТИЧНИЙ РЕФЛЕКС. АЛЬФА - ТА ГАММА – МОТОНЕЙРОНИ, КЛІТИНИ РЕНШОУ.


^ Навчальний предмет – нервові хвороби.

Медичний факультет,

Спеціальність ”педіатрія”, ІУ курс.

Зав. кафедри д.м.н. В. М. Пашковський


Методичну розробку підготувала

доцент І.І.Кривецька


Чернівці – 200__


1. Науково-методичне обгpунтувaння теми

Вивчення теми направлено на засвоєння методів дослідження рефлекторної сфери в нормі та патології у дітей різних вікових груп та визначення характеру і рівня пошкодження центрального та периферичного нейронів, що лежить в основі топічної діагностики - основи клінічної неврології. Уміння студентів визначити стан рефлекторної сфери має важливе значення для загальної професіональної підготовки лікаря загального профілю та в вивченні інших дисциплін терапевтичного та хірургічного профілю.


^ 2. Навчальна мета

2.1. Студент повинен знати:

 визначення поняття “рефлекс”;

 класифікацію рефлексів;

 сучасні уявлення про функції сегментарного апарату спинного мозку (альфа- і гамма- мотонейрони, клітини Реншоу), міотатичного рефлексу та реципрокної інервації.

 методи дослідження функції нервової системи.

2.2. На основі вищеперерахованих знань студент повинен вміти:

 досліджувати рефлекси в нормі та патології і оцінювати зміни рефлекторної сфери в залежності від рівня патології рухового аналізатора.

 використовувати пошкодження рефлекторної сфери в топічній діагностиці.

2.3. Студент повинен оволодіти навичками:

 дослідження поверхневих та глибоких рефлексів;

 дослідження патологічних рефлексів;

 постановки топічного діагнозу при змінах рефлексів.

^ 3. Виховна мета.

Формувати у лікаря високий професіоналізм та глибоку повагу до хворого, гуманістичні принципи особистості лікаря та прагнення його до постійного поповнення новими досягненнями науки в області теоретичних та практичних знань і впровадження їх в практику.


4. Міжпредметна інтеграція

Нормальна анатомія - анатомія центральної і периферичної нервової системи

Гістологія - гістологічна будова спинного мозку.

Нормальна фізіологія – рефлекторна дуга та рефлекторні механізми нервової діяльності; концепція «функціональної системи» (Н.А.Бернштейн, П.К.Анохін).


^ 5.  ДОБІР ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Основною структурно - функціональною одиницею нервової системи є нейрон. Будова тіл нейронів і їх відростків є досить різноманітною і залежить від їх функції. Розрізняють нейрони рецепторні (чутливі, вегетативні), ефекторні (рухові, вегетативні) і асоціативні. Із ланцюга таких нейронів будуються рефлекторні дуги. В основі кожного рефлексу лежать сприйняття подразнень, переробка їх і перенесення на реагуючий орган – виконавець. Сукупність нейронів, які необхідні для здійснення рефлексу, називається рефлекторною дугою. Будова її може бути як простою, так і дуже складною, що включає в себе аферентні та еферентні системи.

Аферентні системи являють собою висхідні провідники спинного і головного мозку , що проводять імпульси від усіх органів і тканин. Система, що включає специфічні рецептори, провідники від них і їх проекція в корі мозку, визначаються як аналізатор.

Еферентні системи, беручи свій початок від багатьох відділів головного мозку, підходять до нейронів сегментарного апарату спинного мозку і далі направляються до виконавчих органів.

Сегментарний апарат спинного мозку представлений сірою речовиною, яка складається з чутливих нейронів (задні роги), вегетативних нейронів (бокові роги) та рухових нейронів (передні роги). Разом з тим, необхідно зазначити , що будова рухових нейронів спинного мозку неоднакова. Виділяють великі  -мотонейрони (фазичні), малі  - мотонейрони (тонічні) та  - мотонейрони. Аксон  - мотонейрону закінчується кінцевими пластинками на м’язевих волокнах, а  - мотонейрону підходить до обох кінців м’язового веретена. У середній частині веретена розташовується спіралевидний рецептор клітини спинального ганглію. Імпульс  - мотонейрону викликає скорочення м’язових елементів веретена. Це призводить до розтягнення його екваторіальної ділянки і подразненню рецепторів дендритів клітин спинального ганглію. Збудження передається на  - мотонейрон і виникає тонічне напруження м’язу. Це явище отримало назву міотатичного ркфлексу. Тобто м’яз і без сприйняття імпульсу активного руху знаходиться в стані напруги, яке визначається тонусом.

Функціонування нервової системи проявляється у вигляді безперервно виникаючих відповідних реакцій на подразнюючі фактори зовнішнього і внутрішнього середовища. Функціональною одиницею нервової діяльності є рефлекс як відповідна реакція нервової системи на подразнення. Рефлекси поділяються на безумовні, які передаються по спадковості та умовні, які виникають при індивідуальному розвитку та накопиченні нових навичок.

На сьогоднішній день загально прийнятим є поняття про те, що поведінка тварин і людини носить активний характер і визначається не тільки зовнішніми подразниками, але й впливом певних потреб. Ці поняття мають своє відображення в фізіологічних концепціях “функціональної системи” або “фізіологічної активності” (Н.А.Бернштейн, П.К.Анохін).

По місцю прикладання подразника рефлекси класифікуються:

а) поверхневі (шкірні, слизові);

б) глибокі (сухожилкові);

в) інтероцептивні (із внутрішніх органів);

г) дистантні (рефлекси на слухові, нюхові та світлові подразники).

Методики викликання рефлексів та топографія рефлекторних дуг.

Надбрівний рефлекс - рефлекторна дуга: V - VП пари. Корнеальний рефлекс - рефлекторна дуга: V - VП пари. Кон’юнктивальний рефлекс - рефлекторна дуга V-VП пари. Нижньощелеповий рефлекс - рефлекторна дуга V - V пари. Глотковий рефлекс - рефлекторна дуга -IX-Х пари. Піднебінний рефлекс - рефлекторна дуга -IX-IX-X пари. Згинально-ліктьовий рефлекс - рефлекторна дуга- V-VІ ший­ні сегменти.

Розгинально-ліктьовий рефлекс - рефлекторна дуга - VП-VШ шийні сегменти.

П’ястно-променевий рефлекс - рефлекторна дуга -V-VШ шийні сегменти.

Лопаточно-плечовий рефлекс -рефлекторна дуга - V-VІ шийні сегменти.

Рефлекс Майeра - згинання Ш та ІV пальців кисті веде до основної та розгинанню кінцевої фаланг великого пальця цієї кисті.

Рефлекс Лері - згинання пальців та кисті при згинанні руки в ліктевому суглобі.

Черевні рефлекси: верхній - рефлекторна дуга -VП-VШ груд­ні сегменти,

Середній - рефлекторна дуга -IX-Х грудні сегменти, нижні - рефлекторна дуга - XI-ХП сегменти. Глибокі черевні рефлекси - рефлекторна дуга -VП-VШ грудні сегменти.

Кістково-абдомінальний рефлекс - рефлекторна дуга - удар молоточком по краю реберної дуги (рефлекс Бехтерева).

Кремастерний рефлекс - рефлекторна дуга - І-П поперекові сегменти.

Колінний рефлекс - рефлеторна дуга - Ш-ІV поперекові сегмен­ти.

Ахіловий рефлекс - рефлекторна дуга - I-П крижові сегменти. Підошовний рефлекс - рефлекторна дуга - V поперековий та I крижовий сегменти.

Анальний рефлекс - рефлекторна дуга -V-V крижовий сегмент.

Спостерігаються наступні зміни рефлексів: гіпорефлексія, гіперрефлексія, арефлексія, перекручення рефлексів, нерівномірність рефлексів (анізорефлексія), клонуси - наколінка, ступні.

Патологічні рефлекси.

Назо-лабіальний рефлекс Аствацурова,

Хоботковий рефлекс,

Смоктальний рефлекс

Дістантно-оральний рефлекс Карчікяна

Долонно-підборідний рефлекс Марінеску-Родовічі,

Аксіальні рефлекси (Аствацурова),

Розгинальні ступневі рефлекси: Бабінського, Оппенгейма, Гордона, Шеффера, Чаддока, Пуссепа.

Згинальні ступневі рефлекси: Россолімо, Бехтерева, Жуковського, Гіршберта.

Кистеві патологічні рефлекси: Россолімо, Бехтерева, Жуковського, Кліппель-Вейля.

Захисні рефлекси (рефлекси спинального автоматизму): рефлекс Бехтерева-Марі-Фуа, рефлекс Ремака. Топічні або постуральні рефлекси: лабіринтні та шийні.

Основні безумовні рефлекси грудної дитини:

А. Сегментарні рухові автоматизми (забезпечуються сегментами мозкового стовбура та спинного мозку).

а) орально-сегментарні автоматизми у новонароджених:

- долоне-ротовий рефлекс (р. Бабкіна) – виражений в перші 2 місяці життя і поступово згасає до 3-х місяців;

- хоботковий рефлекс - виражений в перші 2 –3 місяці життя;

- пошуковий рефлекс Куссмауля – спостерігається у всіх дітей до 3 – 4 місяців;

- смоктальний рефлекс – спостерігається у всіх дітей до 1 року.

б) спинальні рухові автоматизми у новонароджених:

- захисний рефлекс новонародженого;

- рефлекс опори – фізіологічний до 1–1,5 місяців;

- рефлекс повзання (Багера) – з –4 дня життя до 4 місяця;

- хватальний рефлекс, рефлекс Робінзона – фізіологічний до 3–4 місяців;

- рефлекс Галанта – з 5–6 дня і фізіологічний до 3–4 місяців;

- рефлекс Переза – фізіологічний до 3–4 місяців;

- рефлекс Моро – фізіологічний до 4-5 місяців.

Б. Надсегментарні позотонічні автоматизми (які забезпечують регуляцію м’язового тонусу в залежності від положення тіла голови та регулюються центрами довгастого та середнього мозку):

а) мієленцефальні позотонічні рефлекси (фізіологічні у доношених до 2 місяців, у недоношених – до 3-4 місяців):

- асиметричний шийний тонічний рефлекс;

- симетричний шийний тонічний рефлекс;

- тонічний лабіринтний рефлекс;

б) мезенцефальні позотонічні рефлекси:

- лабіринтний випрямляючий установочний рефлекс на голову;

- шийна випрямляюча реакція;

- тулубова випрямляюча реакція (з кінця першого місяця)

- випрямляючий рефлекс тулуба ( стає вираженим до 6–8 місяця) ;

В. Рефлекси, що сприяють розвитку рухових реакцій:

- захисна реакція рук;

- рефлекс Ліндау ( з’являється у віці 4–5 міс).

Дослідження рухової функції грудної дитини включає оцінку загального м’язового розвитку, о’єма та сили активних і пасивних рухів, стан м’язового тонусу та координації.


^ 6. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

6.1.  Тривалість заняття – 2 години.

6.2.Місце проведення заняття – учбові кімнати, палати клініки, лабораторія.

^ 6.3. Матеріальне забезпечення заняття – історії хвороби, таблиці, слайди, результати комп’ютерної томографії мозку (КТ), сонографії та МРТ мозку, відеофільми з клінічним розглядом тематичних хворих.

6.4. Етапи заняття:


^
Основні етапи та їх зміст

Учбові цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчально-методичне забезпечення

Час


1

2

3

4

5

І. Підготовчий етап:

1.

 організація заняття;

 визначення навчальної мети та мотивація;

 контроль вихідного рівня знань, вмінь та навичок:

а) Сучасні уявлення про нейронну теорію, сегментарний апарат спинного мозку (рефлекторне кільце, альфа- і гамма-мотонейрони, клітини Реншоу, реципрокна інервація та ін.), принципи саморегуляції рефлекторної сфери на рівні спинного мозку (міотатичний рефлекс, спинальний автоматизм).

б) Поняття про центральну та периферичну нервову систему. Нові дані про структурну та функціональну одиницю нервової системи - нейрон. Поняття про аферентні та еферентні системи, про умовні та безумовні рефлекси у дітей.

в) Вчення про рефлекси. Уявлення про роль потреби в орга­нізації поведінки – концепція П.К.Анохіна про функціональні системи та "фізіологічну активність" (Н.А.Бернштейн). Нові дані про характер діяльності нервової системи. Поняття про “акцептор дії" або моделі “потребного майбутнього”.

г) Поняття про клінічну анатомію спинного мозку. Поняття про рефлекторну дугу (кільце) на рівні спинного мозку та стовбуру мозку (рецептор, аферентна та еферентна частина). Cупра-спинальний вплив на сегментарний аппарат спинного мозку.

д) Класифікація рефлексів по місцю прикладання подразника.

 ІІ - ІІІ

Фронтальне опиту-вання, тестові завдан-ня, комп’ютерний тестовий контроль, клінічні задачі, табли-ці, слайди, рентге-нограми, результати комп’ютерної томо-графії мозку (КТ) та МРТ мозку, відео-фільми, муляжі: головного мозку стовбуру мозку, спин-ного мозку.

Макропрепарати: го-ловного мозку, спинного мозку,

стовбуру мозку.



10 хв.

ІІ.

Основний етап




Формування професійних вмінь та навичок:

а).Вміти досліджувати рефлекторну сферу в нормі.

б) Вміти виявляти та оцінювати зміни рефлексів, включаючи патологічні.

в) Вміти визначати рівень ураження рефлекторної сфери центрального та периферичного нейрону.

г) Вміти досліджувати рефлекторну сферу у дітей.

д) Вміти досліджувати основні безумовні рефлекси грудної дитини.


 ІІІ

Демонстрація хворих з пошкодженнями центральної та периферичної нервової системи:

1.ДЦП.

2.Наслідки органічного ураження ЦНС .

3. Неврит великого гомілкового нерву.

4. Неврит лицевого нерву.

5. Плексит.

Оснащення: неврологічний молоточок, шпатель. Клінічні задачі.


60 хв.




Заключний етап:

 контроль та корекція рівня професійного вміння та навичок

 Підведення загальних підсумків

Домашнє завдання

 ІІІ

 ІІ

Індивідуальний контроль практичних навичок та результатів курації тематичних хворих. Вирішення клінічних задач. Атестація за комп’ютерною програмою.

10 хв.


^ 7. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ




7.1. Матеріали для контролю вихідного рівня знань студентів

(2-ий рівень засвоєння)

1. Які основні принципи нейронної теорії?

2. Що таке рефлекс?

3. Які сучасні погляди на функціональні системи?

4. Які нейрони складають дугу колінного рефлексу?

5. Що таке міотатичний рефлекс? Яких загальних умов необхідно дотримуватися при викликанні глибоких рефлексів?

6. Дуга яких рефлексів замикається в шийному потовщенні?

7. В яких сегментах спинного мозку замикається дуга колінного та ахілового рефлексів?

8. Назвіть основні безумовні рефлекси грудної дитини.

9. Назвіть орально-сегментарні автоматизми у новонароджених.

10. Назвіть спинальні рухові автоматизми у новонароджених.

11. Назвіть надсегментарні позотонічні автоматизми.


^ 7.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

(3-ій рівень засвоєння).

Основні безумовні рефлекси грудної дитини досліджуються наступним чином ( Методи дослідження в клініці нервових хвороб. Навчальний посібник. – Чернівці:Прут,2000.– 88 с.)

А. Сегментарні рухові автоматизми:

а) орально-сегментарні автоматизми у новонароджених:

- долоне-ротовий рефлекс (р. Бабкіна) – виражений в перші 2 місяці життя і поступово згасає до 3-х місяців. Досліджується надавлюванням на ділянку долоні пр цьому виникає відкривання рота та згинання голови;

- хоботковий рефлекс - виражений в перші 2 –3 місяці життя. Досліджується легким постукування по верхній губі. У відповідь – витягування губ;

- пошуковий рефлекс Куссмауля – спостерігається у всіх дітей до 3 – 4 місяців. Досліджується легким прогладжуванням в ділянці кута рота. У відповідь – поворот голови;

- смоктальний рефлекс – спостерігається у всіх дітей до 1 року.

б) спинальні рухові автоматизми у новонароджених:

- захисний рефлекс новонародженого;

- рефлекс опори – фізіологічний до 1–1,5 місяців;

- рефлекс повзання (Багера) – з –4 дня життя до 4 місяця;

- хватальний рефлекс, рефлекс Робінзона – фізіологічний до 3–4 місяців;

- рефлекс Галанта – з 5–6 дня і фізіологічний до 3–4 місяців;

- рефлекс Переза – фізіологічний до 3–4 місяців;

- рефлекс Моро – фізіологічний до 4-5 місяців.

Б. Надсегментарні позотонічні автоматизми (які забезпечують регуляцію м’язового тонусу в залежності від положення тіла голови та регулюються центрами довгастого та середнього мозку):

а) мієленцефальні позотонічні рефлекси (фізіологічні у доношених до 2 місяців, у недоношених – до 3-4 місяців):

- асиметричний шийний тонічний рефлекс;

- симетричний шийний тонічний рефлекс;

- тонічний лабіринтний рефлекс;

б) мезенцефальні позотонічні рефлекси:

- лабіринтний випрямляючий установочний рефлекс на голову;

- шийна випрямляюча реакція;

- тулубова випрямляюча реакція (з кінця першого місяця)

- випрямляючий рефлекс тулуба ( стає вираженим до 6–8 місяця) ;

В. Рефлекси, що сприяють розвитку рухових реакцій:

- захисна реакція рук;

- рефлекс Ліндау ( з’являється у віці 4–5 міс).


^ 7.3. Матеріали контролю заключного етапу

(3-ій рівень засвоєння)


  • Пропонуються "німі" схеми з окресленим вогнищем ураження пірамідних шліхів. Студенти повинні описати виникаючу невро­логічну симптоматику;

  • Пропонується симптомокомплекс порушення рухової функції. Студенти повинні описати виникаючу неврологічну симптоматику та визначити вогнище ураження;

  • Задачі 3 рівня ( зі збірника: Чернецький В.К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб. - Чернівці, 1998.- 120 с.).


7.4. Матеріали методичного забезпечення домашньої самопідготовки студентів


  1. Пропонуються задачі для розв'язання в домашніх умовах зі збірників:

  • Неймарк Е.З., Багрий Е.А., Стяжкина Л.В. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы. – К.: Вища школа, 1986. – 56 с.

  • Кореневская А.А., Пригун П.П. Задачи по курсу нервных болезней. – Минск: Высшая школа. – 1981. – 118 с.

  • Чернецький В.К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб. - Чернівці, 1998.- 120 с.

  1. Письмове оформлення протоколу огляду хворого /мікрокурація/.




  • Література:

Основна:

  1. Бадалян Л.О. Детская неврология. – М.: ООО „МЕДпресс”,1998. – 576 с.

  2. Булахова Л.А. и соавт. Детская психоневрология. – К.: Здоров’я, 2001.– 496 с.

  3. Богородинский Д.К., Скоромец А.А., Шварев А.И. Руководство к практическим занятиям по нервным болезням. - М., 1977.

  4. Триумфов А.В. Топическая диагностика зоболеваний нервной системы. М., 1996. – 248 с.

  5. Агте Б.С. Методи исследования в неврологии.- Киев., “Здоров’я”, 1996, -

110 с.

  1. Ромоданов А.П., Мосийчук Н.М., Холопченко Э.И. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы. - Киев, 214 с.

  2. Сандрыгайло Л.И. Анатомо – клинический атлас по невропатологии.- Минск., 1986. – 267 с.

Додаткова:

  1. Кроль М.Б., Федорова Е.А. Основные невропатологические синдромы. - М., 1966. – 512 с.

  2. Дуус П. Топический диагноз в невропатологии: Пер. с нем. – М., 1996.

  3. Практическая неврология /Под ред. И.С. Зозули. – К., 1997. – 216 с.

  4. Чернецький В.К., Кричун І.Я., Паляниця В.М., Прасол Ю.Г. Анатомо-фізіологічні особливості, методи дослідження та діагностики рівня пошкодження різних відділів нервової системи. /Метод. Вказівка для студентів з загальної неврології/. – Чернівці, 1995. – 87 с.

  5. Чернецький В.К. Методи дослідження в клініці нервових хвороб. /Посібник для студентів медичних вузів, лікарів-інтернів та невропатологів/. – Чернівці, 1997. – 100 с.






Схожі:

Методична розробка iconДокументи
1. /Методична розробка.doc
Методична розробка iconМетодична розробка
Гіпоксія плоду І асфіксія новонародженого. Патологія періоду новонародженості. Сучасні
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет — акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 4 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство 4 курс, медичні факультети тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 4 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Демієлінізуючі захворювання нервової системи у дітей. Розсіяний склероз. Лейкоенцефаліти. Грем
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи