\" затверджено\" icon

" затверджено"




Скачати 178.12 Kb.
Назва" затверджено"
Дата15.07.2012
Розмір178.12 Kb.
ТипДокументи






" ЗАТВЕРДЖЕНО"

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім.. С.М. Савенка


“______” _______________ 200__ р.


Протокол № ______


Зав. кафедри нервових хвороб,

психіатрії та медичної психології


Професор В. М. Пашковський



Методична розробка


^ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА № 26


ВТОРИННІ ЕНЦЕФАЛІТИ (ГРИП, КІР, КРАСНУХА, ВІСПА, ТУБЕРКУЛЬОЗ ТА ІН.). РЕВМАТИЧНИЙ ЕНЦЕФАЛІТ (МАЛА ХОРЕЯ). ПІСЛЯВАКЦИНАЛЬНІ ЕНЦЕФАЛІТИ. КЛІНІКА, ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИКА


^ Навчальний предмет – нервові хвороби.

Медичний факультет,

Спеціальність”педіатрія”, ІУ курс.

Зав. кафедри д.м.н. В. М. Пашковський


Методичну розробку підготувала

доцент І.І.Кривецька


Чернівці – 200__

^ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ


Енцефаліт – найбільш часта форма постінфекційних ускладнень. Корьовий енцефаломієліт розвивається в 1:1000 випадків, частіше у дітей до 10 років, тобто є найбільш частою формою параінфекційного енцефаломієліта. Він також є причиною смерті серед дітей з імунодефіцитними станами.Рання діагностика та адекватне лікування даютьможливіть зберегти життя дитині та попередити розвиток ускладнень.


^ 2. НАВЧАЛЬНА МЕТА

2.1. Студент повинен знати:

  • етіологію і патогенез вторинних енцефалітів;

  • методику обстеження хворих з даними захворюваннями;

  • особливості клінічного перебігу вторинних енцефалітів;

  • діагностику вторинних енцефалітів;

  • принципи сучасної патогенетичної терапії даних захворювань.


^ 2.2. На основі вищеперерахованих знань та навичок студент повинен вміти:

  • обґрунтовувати топічний діагноз вторинного енцефаліту;

  • обґрунтовувати клінічний діагноз вторинного енцефаліту;

  • оцінювати результати додаткових обстежень;

  • проводити диференційну діагностику вторинних енцефалітів;

  • проводити диференційну діагностику енцефалітів та енцефалітичних реакцій;

  • скласти схему лікування вторинних енцефалітів та поліомієлітів.


^ 2.3. Студент повинен оволодіти навичками:

  • збір скарг та епідеміологічного анамнезу при вторинних енцефалітах;

  • виявляти симптоми вторинного енцефаліту;

  • інтерпретувати дані аналізу цереброспинальної рідини;

  • розшифровувати ЕЕГ, РЕГ, КТ, МРТ, сонограму;

  • складати схему лікування вторинних енцефалітів в гострий та хронічній стадії;

^ 3. ВИХОВНА МЕТА


Розкрити перед студентами необхідність знань по інфекційним захворюванням нервової системи та важливість активної профілактики цих захворювань, своєчасної діагностики та етіо-патогенетичного лікування.

Розкрити гуманістичну націленість вітчизняних лікарів на виявлення, профілактику та лікування інфекційних захворювань нервової системи.


^ 4. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ТА ВНУТРІШНЬОПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ


Дисципліни

Знати

Вміти

попередні







Нормальна анатомія

анатомія головного мозку




Мікробіологія

збудники енцефалітів, методи їх виявлення




Клінічна фармакологія

препарати для лікування інфекційних захворювань нервової системи

Виписавати рецепти антибактеріальних, дегідратуючих, антигістамінних, ноотропних препаратів

Тема № 6.

"Екстрапірамідна система Клі­нічні синдроми ура-ження"

синдроми ураження екстрапі­ра­мід­ної системи при запаль­них процесах

досліджувати симптоми порушення екстрапірамідної системи

Тема № 13.

"Вищі кіркові функ­ції. Клінічні синдроми ура-ження"

синдроми ураження долей головного мозку

досліджувати симптоми ураження головного мозку

наступні







Інфекційні хвороби

інфекційні енцефаліти

Методики неврологічного обстеження при інфекційних енцефалітах


^ 5. ДОБІР ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Грипозний енцефаліт.

Токсико – інфекційне ураження нервової системи, що виникає на тлі важкого перебігу грипу.

Патоморфологія. Виявляють помірне повнокров’я, дисциркуляцію, набряк оболон та паренхіми мозку, діапедезні крововиливи в речовині та оболонах, що зумовлюють домішки крові в лікворі. В залежності від вираженості та переважного ураження тих чи інших структур виділяють грипозний енцефаломієліт, геморагічний енцефаліт, менінгоенцефаліт та енцефалопатію.

Клініка. На висоті загальноінфекційного синдрому, наростає загальномозкова симптоматика, що характеризується особливо інтенсивними головним болем, який посилюється при рухах головою та очима, болями в очних яблуках. Поступово приєднуються менінгеальні та вогнищеві симптоми, чіткість і вираженість яких відображають ступінь залучення в патологічний процес оболон та речовини мозку. При переважному ураженні сірої речовини верхнього стовбура виникають сонливість, сплутаність свідомості та окорухові порушення – анізокорія, парез конвергенції, а при ураженні нижнього – бульбарний синдром, тахіпноє та тахікардія. Ураження півкуль супроводжується кірково–підкірковими гіперкінезами, провідниковими чутливими та руховими порушеннями, афазією тощо. В тяжких випадках з бурхливим розвитком геморагій в речовині мозку (лейкоенцефаліт) виникають грубі порушення свідомості з маренням та психомоторним збудженням, що можуть перейти в кому і призвести до летальних наслідків.

При досліджені СМР виявляють домішки крові, що надають ліквору вигляду м’ясних помиїв, лімфоцитарний плеоцитоз та підвищення тиску.

Лікування. Хворим призначають постільний режим, жарознижуючі та антигістамінні препарати, а також препарати, що укріплюють судинну стінку, вітаміни та симптоматичні засоби. Рекомендують вживати багато рідини, легку та калорійну їжу. У разі важкої форми призначають гомологічний гамаглобулін, проводять дезінтоксикаційну терапію.

^ Поствакцинальні енцефаліти.

Поствакцинальні енцефаліти патоморфологічно характеризуються розвитком периваскулярної демієлінізації в центральній нервовій системі, що обумовлені імунологічними реакціями. Вони виникають через деякий час після вакцинації і проявляються тимчасовим або стійким неврологічним дефектом.

Після антирабічної вакцинації в 1 з 1000 пацієнтів через 2 тижні виникає головний біль, сонливість, підвищується температура тіла, розвивається нижній парапарез та порушення функції тазових органів. В процес можуть втягуватися спинномозкові та черепномозкові нерви. У СМР виявляють помірний лімфоцитарний плеоцитоз та підвищений вміст білка. Перебіг у більшості випадків сприятливий.

У випадку протикоклюшної вакцинації ускладнення спостерігаються досить рідко і характеризуються розвитком генералізованих припадків, порушенням свідомості. У частини дітей спостерігаються тяжкі залишкові явища у вигляді поліморфних епілептичних припадків.

Лікування. Показане раннє призначення кортикостероїдів.


^ Ревматичний енцефаліт

Ревматичний енцефаліт є варіантом ревматичного васкуліту, оскільки при цій формі провідне значення в патогенезі має судинний фактор, а зміни в речовині мозку носять вторинний характер. Найбільш раннім і частим проявом ревматичного ураження головного мозку є ревматична (мала) хорея або хорея Сиденхема. Хворіють частіше діти шкільного віку, переважно дівчатка.

Клініка. Захворювання розгортається повільно. Діти стають плаксивими, розсіяними, неуважними, знижується пам’ять, з’являються насильницькі посмикування рук і ніг, гримасування. Поступово хореїформний гіперкінез стає швидким, утруднює ходу, письмо, приймання їжі. У найбільш тяжких випадках насильницькі різкі посмикування призводять до постійної зміни положення тіла, рук, ніг та міміки. Стає неможливим виконання будь-якого руху. При розвитку значної м’язової гіпотонії гіперкінези виражені не чітко. У дітей помітні зміни психіки з паранойяльно-іпохондричним симптомокомплексом та галюцинаціями. Тривалість захворювання 1 – 3 місяці. Можливі рецидиви, проте тоді може змінюватися характер гіперкінеза, приєднуються епілептиформний та лікворогіпертензивний синдроми.

Лікування. Хворим призначають постільний режим. Проводять лікування основного захворювання.

^ Коровий ецефаломієліт. Коровий енцефаломієліт є найбільш частою формою вторинного енцефаломієліту, що обумовлено високою захворюваністю на кір, і розвивається в 1:1000 випадків. Він також служить основною причиною смерті серед дітей із імунодефіцитними станами.

Неврологічна симптоматика виникає на 1-8-й день і може обмежуватися легким менінгеальним синдромом. У важких випадках розвиваються порушення свідомості (сопор або кома), генералізовані або парціальні припадки, осередкові симптоми.

На ЕЕГ – дифузне уповільнення активності. У цереброспинальній рідині – лімфоцитарний плеоцитоз (10-250 клітин у 1 мм3) і підвищення концентрації білка. Смертність складає 10%.

^ Енцефаломієліт внаслідок вітряної віспи. Цей енцефаломієліт спостерігається 1 на 10 000 випадків, однак зміни ЕЕГ спостерігаються в 22% дітей із неускладненою вітрянкою. Період між висипаннями і початком захворювання складає 3-7 днів. У 50% випадків має місце гостра доброякісна мозочкова атаксія. У інших випадках ураження більш дифузне. Поява епілептичних припадків і розвиток коми є прогностично несприятливими ознаками. Летальний кінець спостерігається в 10% випадків.

^ Енцефаломієліт внаслідок краснухи. Краснушний енцефаломієліт характеризується коротким, але найбільш важким у порівнянні з описаними вище інфекціями перебігом.

^ Енцефаломієліт при епідемічному паротиті. Ознаки залучення ЦНС при епідемічному паротиті у виді лімфоцитарного плеоцитоза в цереброспинальній рідині і змін на ЕЕГ виявляються в третини пацієнтів. Клінічно явне ураження ЦНС спостерігається у 1 на 1000 хворих у виді лептоменінгіта і дуже рідко менінгоенцефаліту.


^ 6. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ


6. 1. Тривалість заняття – 2 години

6. 2.Місце проведення заняття – навчальна кімната, палати, маніпуляційний кабі­нет, біохімічна лабораторія.

^ 6. 3. Матеріальне забезпечення заняття – історії хвороби, таблиці, слайди, рентгенограми, результати комп’ютерної томографії мозку (КТ) та МРТ мозку, відеофільми з клінічним розглядом тематичних хворих.

^ 6. 4. Етапи занятття



п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засво­єння

^ Методи контролю та навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час

1

2

3

4

5

6

1

Підготовчий етап

Організація заняття. Постановка навчальних цілей та мотивація за­сво­єння теми.

Конт­роль вихідного рівня знань

1. Етіологія і патогенез вторинних енцефалітів.



L 2



Усне опитування, тести 2-го рівня, теоретичні задачі 2-го рівня



Комп’юторна тестова програма та задачі 2-го рівня



1-3 хв.


18 хв.




2. Методика обстежен­ня хворих з інфекцій­ни­ми ураженнями нервової системи

3. Діагностика інфек­цій­них уражень нервової системи

4. Принципи сучасної патогенетичної терапії даних захворювань













2

^ Основний етап

формування профе­сійних вмінь та на­вичок:

а) курація хворих

б) обговорення та оцін­ка результатів ку­ра­ції

в) оволодіння навич­ками аналізу даних цереброспинальної рідини

г) оволодіння навич­ками розшифровки ЕЕГ, РЕГ, КТ, МРТ, сонограм

в) вирішення ситуацій­них клінічних задач

L 3


Практичний тренінг

Хворі із наслідками корового,

ревматичного енцефаліту.


Бланки лаборатор­них до­сліджень ліквору


Електроенцефалограми, МРТ,соногра-ми


50 хв.

3

Заключний етап

Контроль та корекція рівня проф. вмінь та навичок


Підведення підсумків заняття


Домашнє завдання


L 3


Індивідаульний контроль практич­них навичок. Вирішення нетипо­вих професійних задач


Клін. зада­чі 3-го рівня


18 хв.


2-3 хв.


1-3 хв.


^ 7. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ


7. 1. Матеріали для контролю вихідного рівня знань студентів

(2-ий рівень засвоєння)

  1. Класифікація вторинних енцефалітів.

  2. Висвітліть клінічні особливості пост грипозного енцефаліту у дітей.

  3. Висвітліть клінічні особливості енцефаліту при вітряній віспі у дітей.

  4. Висвітліть клінічні особливості вторинного енцефаліту при туберкульозі.

  5. Висвітліть клінічні особливості корьового енцефаліту.

  6. Висвітліть клінічні особливості вторинного енцефаліту при краснусі у дітей.

  7. Висвітліть клінічні особливості ревматичного енцефаліту у дітей.

  8. Поствакцинальні енцефаліти – антирабічні, противовіспові, після введення АКДП, АДП. Клініка, лікування.

  9. Основні принципи сучасної терапії вторинних енцефалітів.


7. 2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

(3-ій рівень засвоєння)

^

Алгоритм дослідження хворого із інфекційним енцефалітом





  • Збір скарг та анамнеза




головний біль




лихоманка




наявність слабкості в м'язах




порушення свідомості




порушення формули сну




тривалість захворювання




перебування в ендемічних зонах




контакти з хворими на енцефаліт




  • Клінічні дані




порушення свідомості




температурна реакція




парези або паралічі




підвищення рефлексів




менінгеальні знаки




гіперкінези




акінетико-ригідний синдром




летаргія




судомний синдром




  • Параклінічні дані




магнітно-резонансна томографія




комп'ютерна томографія




електроенцефалограма




наявність помірного плеоцитозу в лікворі


^ 7. 3. Матеріали контролю заключного етапу заняття

  1. Задачі 3 рівня (зі збірника: Чернецький В. К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб.– Чернівці, 1998.– 120 с.).

  2. Пропонуються симптомокомплекси ураження головного мозку. Студенти повинні діагностувати захворювання та скласти план додаткових методів дослідження та лікування.

  3. Пропонується провести диференційну діагностику між енцефалітами різної етіології. Студенти повинні проаналізувати результати додаткових методів досліджень.

  4. Мікрокурація – установити клінічний діагноз.


^ 7. 4. Матеріали методичного забезпечення домашньої самопідготовки студентів


  1. Пропонуються задачі для розв'язання в домашніх умовах зі збірників:

  • Неймарк Е. З., Багрий Е. А., Стяжкина Л. В. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы.– К.: Вища школа, 1986.– 56 с.

  • Кореневская А. А., Пригун П. П. Задачи по курсу нервных болезней.– Минск: Высшая школа.– 1981. – 118 с.

  • Чернецький В. К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб.– Чернівці, 1998.– 120 с.

  1. Письмове оформлення протоколу огляду хворого з обгрунтуванням топічного і клінічного діагнозів (мікрокурація).


Завдання для УДРС

  • Скласти схеми лікування курованих хворих із врахуванням клінічного перебігу і періоду захворювання.

  • Проаналізувати дані ЕЕГ, КТ, МРТ хворих, яких курірують.

  • Проаналізувати склад церебро-спинальної рідини.


Тематика НДРС

  • Порівняльна оцінка методів лікування енцефалітів та енцефалітичних реакцій у дітей.

Література:


Основна:


  1. Бадалян Л.О. Детская неврология. - М., "Медицина", 1975. - 603 с.

  2. Гусев Е.И., Гречко В.Е., Бурд Г.С. Нервные болезни. - М.:"Медицина", 1988. – 623 с.

  3. Мартынов Ю. С. Нервные болезни. - М.: "Медицина", 1988. – 495 с.

  4. Михеєв В. В., Мельничук П. В. Нервные болезни.– М.: "Медицина", 1989.– 544 с.

  5. Нервові хвороби / За ред. О. А. Яроша. – К.: " Вища школа", 1993. - 472 с.

  6. Скоромец А. А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы: Руководство для врачей / 2-е издание. – СПб.: "Политехника", 1996. – 320 с.


Додаткова:


  1. Болезни нервной системы / Под ред. Н. Н. Яхно, Д. Р. Штульмана, П. В. Мельничу­ка.– М.: "Медицина", 1995.– Том 2. – 654 с.

  2. Вейнер Г., Левитт Л. Неврология. – Москва:"ГЭОТАР МЕДИЦИНА", 1998. – 256 с.

  3. Дифдиагностика нервных болезней: Руководство для врачей / Под ред. Акимова Г. А.– СПб.: "Гиппократ", 1997. – 608 с.

  4. Дуус П. Топический диагноз в неврологии. Анатомия, физиология, клиника.– М.: "Вазар-Ферро", 1996. – 400 с.

  5. Карлов В. А. Неврология: Руководство для врачей.– М.: ООО "Медицинское информационное агенство", 1999. – 624 с.

  6. Карлов В.А. Терапия нервных болезней. – М., 1996. – 652 с.

  7. Леонович А.Л., Казакова О.В. Невропатология. – Минск: "Навука і тэхніка", 1996. – 300 с.

  8. Лудянский Э.А. Руководство по заболеваниям нервной системы. – Вологда, 1995. – 423 с.

  9. Практическая неврология: неотложные состояния /Под ред. И.С.Зозули. – Киев: "Здоров'я", 1997. – 214 с.

  10. Самуельс М. Неврология. – М.,1997. - 640 с.

Схожі:

\" затверджено\" icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
\" затверджено\" icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
\" затверджено\" icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
\" затверджено\" iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
\" затверджено\" icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
\" затверджено\" iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
\" затверджено\" iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
\" затверджено\" iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
\" затверджено\" iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
\" затверджено\" iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
\" затверджено\" iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи