Методична розробка icon

Методична розробка




Скачати 143.64 Kb.
НазваМетодична розробка
Дата15.07.2012
Розмір143.64 Kb.
ТипДокументи



ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології ім. С.М Савенка

“______” _______________ 200_ р.


Протокол № _______


Зав. кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології

Професор В. М. Пашковський


Методична розробка



ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА № 9

МОЗКОВИЙ МІСТ, СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ ГРУПИ МОСТО-МОЗОЧКОВОГО КУТА (V, VII, VIII ПАРИ). МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ У ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП. АЛЬТЕРНУЮЧІ СИНДРОМИ.


Навчальний предмет – нервові хвороби.

^ Медичний факультет,

Спеціальність ”педіатрія”, ІУ курс.

Зав. кафедри д.м.н. В. М. Пашковський


Методичну розробку підготувала

доцент І.І.Кривецька


Чернівці – 200_


1. Науково-методичне обгpунтувaння теми

Вивчення теми направлено на засвоєння студентами анатомо-фізіологічних особливостей мозкового мосту та черепних нер­вів мосто-мозочкового кута (У,УП,УШ пари), синдромів їх пошкодження з визначенням топіко-діагностичного значення цих синдромів.

^ 2. Навчальна мета.

2.1.Знати:

 анатомо-фізіологічні особливості моста мозку;

 основні синдроми пошкодження У, УП, УШ пар ч.м.н. в тому числі в комбінації з ураженнями інших нервів (синдроми пещеристої пазухи, Фуа, Жако, Слудера та ін.) та альтернуючі синдроми;

2.2.Вміти:

 досліджувати функції черепних нервів групи мосто-мозочкового кута (V,VII,VIII пари)

 діагностувати рівні пошкодження трійчастого, лицьового та слухового нервів.

 диференціювати різні прояви больових синдромів, обумовлених пошкодженням V пари ч.м.н., Гассерова вузла, крило-піднебінного вузла та ін.

2.3.Опанувати практичні навички:

 дослідження функції трійчастого нерва;

 дослідження функції лицьового нерва;

 діагностики ядерних та над’ядерних ураженнь У,УІІ,УІІІ пар черепних нервів;

 дослідження синдромів пошкодження різних рівнів слухового та вестибуло-просторового аналізаторів;

 дослідження синдромів ураження У,УІІ,УІІІ пар ч.м.н та їх шляхів, альтернуючі синдроми.

^ 3. ВИХОВНА МЕТА.

Формувати у лікаря високий професіоналізм та глибоку повагу до хворого, гуманістичні принципи особистості лікаря та прагнення його до постійного поповнення новими досягненнями науки в області теоретичних та практичних знань і впровадження їх в практику.

4^ . Міжпредметна інтеграція

Нормальна анатомія – анатомія моста мозку і топографія У, УІІ, УІІІ пар ч.м.н..

Гістологія - гістологічна будова моста мозку та ганліїв У, УІІ, УІІІ пар ч.м.н..

Нормальна фізіологія –рефлекторні механізми нервової діяльності У, УІІ, УІІІ пар ч.м.н..

Патологічна анатомія – пато-морфологічні особливості пошкодження мієлінових та безмієлінових волокон.


^ 5.  ДОБІР ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ


Анатомія та фізіологія мозкового мосту та його зв’язків.

Міст (Варолія) структура заднього мозку, розміщений у стовбурі мозку вентрально між пірамідами довгастого мозку та міжніжковою ямкою середнього мозку. Міст з’єднаний за допомогою середніх мозочкових ніжок з мозочком. Передня частина моста крім поздовжніх та поперечних волокон містить ядра моста. Через ядра моста кора великого мозку зв’язується з корою мозочка за допомогою кірково-мосто-мозочкового шляху. Поздовжніми волокнами моста у його передній частині є кірково-спинномозкові, кірково-ядерні, кірково-сітчасті та кірково-мостові волокна. У задній частині моста розміщені ядра У,УІ,УІІ та УІІІ пар черепних нервів. Позаду трапецієподібного тіла знаходиться сітчаста формація.

Локалізація та функція трійчастого нерва /змішаного/:

- І нейрон бере початок від Гассерового вузла, який розташований на передній поверхні пірамідки вискової кістки поміж листками твердої мозкової оболонки, дендрити якого складають чутливі волокна трійчастого нерву (очна, верхньощелепова та нижньощелепова гілки), а аксони клітин вузла йдуть до зорового горба, а потім (Ш-й нейрон) до кори задньої центральної звивини;

- рухова частина трійчастого нерва бере початок в нижніх відділах передньої центральної звивини, йде через внутрішню капсулу до рухового ядра, яке розташоване в дорсолатеральному відділі покришки мозкового моста, а потім в складі Ш-ої гілки У пари ч.м.н. до жувальної мускулатури.

Методика дослідження функції трійчастого нерва:

  • чутлива функція - визначається за допомогою голки, ватки та пробірок, наповнених водою (холодною і теплою), а болючість точок виходу гілок У пари ч.м.н. (точки Валле) шляхом пальпації їх.

  • рухова функція жувальних м'язів перевіряється шляхом напруження їх і з обох сторін;

  • рефлекторна функція У пари ч.м.н. - вивичаються корнеальний, кон’юнктивальний, надбрівний та нижньощелеповий рефлекси.

Патологія трійчастого нерва:

- симптоми і синдроми порушення чутливої функції У пари ч.м.н. на різних рівнях: ядер в стовбурі мозку, Гассерова вузла, мосто-мозочкового кута, печеристої пазухи та його гілок;

- корінцевий тип порушення чутливості на лиці в зонах І, II, та ІІІ-ої гілок V пари ч.м.н.;

- сегментарний тип порушення чутливості ( зони Зельдера);

- трігемінальні болі, в тому числі в складі різних синдромів з їх особливостями і топографією (синдром Слудера, Гассерова вузла та ін.) та в поєднанні з тризмом;

- парези або паралічі жувальних м’язів з атрофіями і фібрилярними посмикуваннями їх (двосторонній параліч жувальних м'я­зів виникає рідко - добре структурована двостороння іннервація цих м'язів);

- диференціація трігемінального болю з болями в області лиця іншого генезу (прозопалгії, мігренозні, симпаталгії та ін.).

Анатомо-фізіологічні особливості лицьового нерву, синдроми пошкод-ження:

- кортико-нуклеарні шляхи починаються від нижніх відділів передньої центральної звивини, йдуть через коліно внутрішньої капсули до ядра УП пари ч.м.н. і забезпечують двобічну іннервацію мімічної мускулатури лиця, крім нижньої частини його ( переважно однобічна);

- структура і топографія ядер УП пари ч.м.н., в тому числі і наявність вегетативних клітин, від волокон в фалопіевому каналі і розгалуження їх на три гілки, які інервують м'язи лиця;

- сенсорна (чутлива) частина УП пари ч.м.н. складається із рецепторів в вушній раковині, смакових рецепторів в передніх 2/3 язика та слинних і сльозних залоз, які зв'язані з колінчатим вузлом та барабанною струною;

- сенсорне ядро УП пари ч.м.н. тісно зв'язано з ядром язикоглоткового нерва, надядерні шляхи якого в складі медіальної петлі через зоровий горб йдуть до кіркового кінця смакового аналізатора (область острівця Рейля).

Методи дослідження функції лицьового нерву:

- рухової мімічної мускулатури;

- смакової функції на передніх 2/3 язика, сльозо- та слюновиділення;

- характеру змін слуху при пошкодженні нервових волокон, які йдуть до стремінцевого м'язу.

Синдроми пошкодження лицьового нерву на різних рівнях:

- гілки УП пари ч.м.н. по виходу із шилососковидного отвору (при паротиті, лімфаденітах);

- в фалопіевому каналі та в шилососковому отворі;

- на основі мозку, де крім рухової порції УП пари ч.м.н. втягується периферичний чутливий нейрон від колінчатого вузла та проміжного нерва (нерв Врізберга), включаючи парасимпатичні секреторні во­локна, які регулюють смак, слюно- та сльозовиділення;

- пошкодження колінчатого вузла ( синдром Ханта);

- в мосто-мозочковому куті (поєднання пошкодження У,УП,УШ пар);

- ядерні пошкодження УП пари ч.м.н. в мозковому мосту;

- синдром Ревільо, Негро, "крокодилових сліз";

- альтернуючі синдроми Бріссо-Секара, Мійяр-Гублера та ін.

б. Анатомо-фізіологічні особливості присінково-завиткового нерва:

- будова ядер п.УІІ і їх шляхів до кори мозку - слуховий аналізатор (звивина Гешля);

- периферичні шляхи та ядра кохлеарної та вестибулярної частки VIII пари ч.м.н., кортіїв орган і лабіринт;

Методи дослідження функції VIII пари ч.м.н.:

- вияснити характер змін слуху (гіпо-, гіперакузія, слухові аури, агнозії, галюцинації);

- встановити гостроту слуху окремо кожного вуха на відстані 6-8 метрів та з використанням проб Рінне, Вебера, Швабаха для виявлення пошкодження звукопровідного та звукоприймального апаратів (кортіїв орган, слуховий нерв), а також кірково-підкіркових структур ( агнозія, галюцинації);

- вияснити характер головокружіння: системного (пошкодження лабіринта);

несистемного (пошкодження корінця УІІІ пари або її ядер в дов­гастому мозку); змішаного головокружіння;

- визначити наявність ністагму різного генезу, вестибулярної атаксії, вестибуло-вегетативних, вестибуло-соматичних реакцій методом дозованих обертів в кріслі Барані та в більш спеціалізованій апаратурі;

- дослідити вестибулярну функцію з допомогою спеціальних проб: калоричноі ( вливання в вухо теплої до 40° - ністагм в свою сторону, та холодної води до 20° - ністагм в протилежну сторону) та гальванічної проб (дії катодом та анодом постій­ного струму на область слухового проходу/, які виконуються отоларінгологом.

Патологія слухового нерва:

- симптоми пошкодження слухового аналізатора (від нерва до кори мозку - звивина Гешля);

- симптоми пошкодження вестибулярного або вестибуло-просторового аналізатора (від лабіринту до кіркового кінця -на стиці тім'яної, потиличної та вискової долей);

- симптоми пошкодження кохлеарноі порції УШ пари ч.м.н.;

- симптоми пошкодження вестибулярної порції УШ пари ч.м.н., в т.ч. і вестибулопатії, синдром Меньера;

- пошкодження УШ пари ч.м.н. в структурі синдрому мосто-мозочкового кута;

- іноді в структурі альтернуючих синдромів;

- синдром пошкодження барабанного сплетіння або невралгія Якобсонова нерва (болі в зовнішньому слуховому проході з ірадіаціею навколо вуха і в область потилиці та ін.).


^ 6. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

6.1.  Тривалість заняття – 2 години.

6.2.Місце проведення заняття – учбові кімнати, палати клініки, лабораторія.

^ 6.3. Матеріальне забезпечення заняття – історії хвороби, таблиці, слайди, результати комп’ютерної томографії мозку (КТ), сонографії та МРТ мозку, відеофільми з клінічним розглядом тематичних хворих.

6.4. Етапи заняття:


^
Основні етапи та їх зміст

Учбові цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчально-методичне забезпечення

Час


1

2

3

4

5

І. Підготовчий етап:

1.

 організація заняття;

 визначення навчальної мети та мотивація;

 контроль вихідного рівня знань, вмінь та навичок:

а) Анатомія та фізіологія мозкового мосту та його зв’язків;

б) локалізація та функція трійчастого нерва /змішаного/;

в) симптоми і синдроми пошкодження трійчастого нерву на різних рівнях;

г) анатомо-фізіологічні особливості лицьового нерву, синдроми пошкодження

д)анатомо-фізіологічні особливості при-сінково-завиткового нерва, синдроми пош-кодження.

 ІІ - ІІІ

Фронтальне опиту-вання, тестові завдан-ня, комп’ютерний тестовий контроль, клінічні задачі, табли-ці, слайди, рентге-нограми, результати комп’ютерної томо-графії мозку (КТ) та МРТ мозку електро-міограми, відеофіль-ми, муляжі.

10 хв.

ІІ.

Основний етап




Формування професійних вмінь та навичок:

а) курація хворих з невритом трійчастого, лицьового нерву та арахноїдитом мосто-мозочкового кута (обстеження їх в повному обсязі згідно схеми історії хворобі, складання плану додаткового обстеженя;

б) обговорення та оцінка курації і конкретних питань клінічних і топічних особливостей діагностики, дифернційної діагностики.

в) вирішення ситуаційних клінічних задач.


 ІІІ

Демонстрація хворих з діагнозами:

1. Невропатія трійчастого нерва.

2. Неврит лицьового нерва.

3. Альтернуючі синдроми Мійяр-Гублера, Фовіля, Бріссо-Секара, Гасперіні.


Історії хвороби, амбулаторні карти хворих.

Оснащення: невроло-гічний молоточок, “німі” схеми.

60 хв




Заключний етап:

 контроль та корекція рівня професійного вміння та навичок

 Підведення загальних підсумків

Домашнє завдання

 ІІІ

 ІІ

Індивідуальний контроль практичних навичок та результатів курації тематичних хворих. Вирішення клінічних задач. Атестація за комп’ютерною програмою.

10 хв.


^ 7. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ




7.1. Матеріали для контролю вихідного рівня знань студентів

(2-ий рівень засвоєння)

  1. Як називається руховий нейрон для мускулатури лиця?

  2. Які паралічі виникають при ураженні кірково-нуклеарного шляху до VІІІ пари ч.м.н..

  3. Де розташований центральний руховий нейрон для м’язів лиця?

  4. Який диференційний діагноз центрального та периферичного паралічу лицьового нерву?

  5. Як дослідити функцію трійчастого нерву?

  6. Коли розвивається альтернуючий параліч Мійяр-Гублера?

  7. Які клінічні прояви половинного ураження мозкового мосту?

  8. Дайте визначення центрального паралічу лицьового нерва?

  9. Де розташовані ядра кохлеарної та вестибулярної порції УІІІ пари ч.м.н.?

  10. Синдроми ураження УІІІ пари ч.м.н.


^ 7.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

(3-ій рівень засвоєння).

1. Провести диференційну діагностику між синдромом ураження трійчастого нерву на рівні моста мозку та на рівні Гассерового вузла.

2. Провести диференційну діагностику між синдромом ураження трійчастого нерву на рівні Гассерового вузла та окремих гілок.

3. Провести диференційну діагностику між синдромом ураження лицевого нерву на рівні моста мозку та на рівні мосто-мозочкового кута.

4. Провести диференційну діагностику між синдромом ураження лицевого нерву на рівні вузла колінця та на рівні зовнішнього слухового отвору.

5. Провести диференційну діагностику центральним та периферичним паралічем лицевого нерву.

6. Провести диференційну діагностику між синдромом ураження присінково-завиткового нерву на рівні моста мозку та на рівні внутрішнього вуха.


^ 7.3. Матеріали контролю заключного етапу

(3-ій рівень засвоєння)


  • Пропонуються "німі" схеми з окресленим вогнищем ураження пірамідних шліхів. Студенти повинні описати виникаючу невро­логічну симптоматику;

  • Пропонується симптомокомплекс порушення рухової функції. Студенти повинні описати виникаючу неврологічну симптоматику та визначити вогнище ураження;

  • Задачі 3 рівня ( зі збірника: Чернецький В.К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб. - Чернівці, 1998.- 120 с.).



Література

а)основна:

  1. Бадалян Л.О. Детская неврология. – М., 1998. – 607 с.

  2. Богородинский Д.К., Скоромец А.А., Шварев А.И. Руководство к практическим занятиям по нервным болезням. М., 1977.

  3. Триумфов А.В. Топическая диагностика зоболеваний нервной системы. М., 1996. – 248 с.

  4. Агте Б.С. Методи исследования в неврологии. Киев., “Здоров’я”, 1998, -

110 с.

  1. Ромоданов А.П., Мосийчук Н.М., Холопченко Э.И. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы. Киев, 214 с.

  2. Сандрыгайло Л.И. Анатомо – клинический атлас по невропатологии. Минск., 1986. – 267 с.

б) додаткова:

  1. Кроль М.Б., Федорова Е.А. Основные неврологические синдромы. М., 1966. – 512 с.

  2. Н.В.Крилова Анатомия в схемах и рисунках (спинной, головной мозг и черепные нервы) М.: Изд-во УДН, 1986. – 168 с.

  3. Дуус П. Топический диагноз в невропатологии: Пер. с нем. – М., 1996.

  4. Практическая неврология /Под ред. И.С. Зозули. – К., 1997. – 216 с.

  5. Чернецький В.К., Кричун І.Я., Паляниця В.М., Прасол Ю.Г. Анатомо-фізіологічні особливості, методи дослідження та діагностики рівня пошкодження різних відділів нервової системи. /Метод. Вказівка для студентів з загальної неврології/. – Чернівці, 1995. – 87 с.

  6. Чернецький В.К. Методи дослідження в клініці нервових хвороб. /Посібник для студентів медичних вузів, лікарів-інтернів та невропатоогів/. – Чернівці, 1997. – 100 с.


Схожі:

Методична розробка iconДокументи
1. /Методична розробка.doc
Методична розробка iconМетодична розробка
Гіпоксія плоду І асфіксія новонародженого. Патологія періоду новонародженості. Сучасні
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет — акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 4 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство 4 курс, медичні факультети тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 4 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Демієлінізуючі захворювання нервової системи у дітей. Розсіяний склероз. Лейкоенцефаліти. Грем
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи