Протокол № icon

Протокол №




Скачати 140.27 Kb.
НазваПротокол №
Дата28.07.2012
Розмір140.27 Kb.
ТипДокументи


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім. С.М. Савенка

“______” _______________ 200__ р.

Протокол № ______________


Зав. кафедри нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології

професор В. М. Пашковський




Методична розробка




ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ



ТЕМА: № 20


Нервова система при захворюваннях внутрішніх органів


Навчальний предмет - нервові хвороби.

ІV курс, медичний факультет, 2 години

спеціальність “Медична психологія”


Методичну розробку склала

доцент І.І. Кривецька


Чернівці – 200__

^ 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Вивчення теми направлено на засвоєння сучасних уявлень про встановлення патогенетичної залежності між захворюваннями печінки, нирок, легень, підшлункової залози, органів малого тазу і т. д. і синдромом пошкодження нервової системи, які базуються на працях І.І.Сеченова, І.П.Павлова, С.П.Боткіна, які довели наявність кірково – вісцеральних і вісцеро – кіркових зв’язків.

^ 2. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ

2.1. Знати:

  • захворювання серцево-судинної системи і неврологічні симптоми, що їх супроводжують;

  • захворювання легень і неврологічні симптоми , що їх супроводжують;

  • захворювання печінки і неврологічні симптоми , що їх супроводжують;

  • захворювання нирок і неврологічні симптоми , що їх супроводжують;

  • захворювання крові і неврологічні симптоми , що їх супроводжують;

  • захворювання ендокринних залоз і неврологічні симптоми, що їх супроводжують.


2.2. Вміти:

  • діагностувати неврастенічний, та кардіоцеребральний синдром;

  • діагностувати синдром гострої енцефалопатії;

  • діагностувати синдром хронічної енцефалопатії;

  • діагностувати гостре порушення мозкового кровообігу;

  • . діагностувати іпохондричний синдром;

  • діагностувати радикулярний та полірадікулоневритичний синдром;

  • діагностувати плексалгічний синдром;

  • діагностувати синдром портальної енцефалопатії та енцефаломієлопатії.


^ 3. МАТЕРІАЛИ ДОАУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)


Дисципліни

Знати

Вміти

Нормальна анатомія

Будову кровопостачання та іннервацію внутрішніх органів




Гістологія

Гістологічна структура внутрішніх органів




Нормальна фізіологія

Фізіологія серцево-судинної, травної та видільної системи.




Внутрішні хвороби

Захворювання серцево-судинної системи, травної та видільної системи.

Досліджувати серцево-судинну систему, травну та видільну системи.


^ 3.2. Зміст теми:

Зміни нервової системи при серцево-судинних захворюваннях

Пароксизмальна асистолія або тахікардія може проявлятися у ви­гляді синдрому Морганьї—Адамса—Стокса, який характеризується раптовим потемнінням в очах, втратою свідомості і судорогами. Під час приступу спостерігається зупинка дихання, губи синіють, обличчя блідне, вени шиї набрякають, зіниці розширюються. Очні яблука стають нерухомими. Такий епілептоподібний приступ іноді закінчується мимовільним сечовипусканням і ретроградною амне­зією. Синдром може розвиватися при тимчасовій блокаді серця із зникненням пульсу протягом 5—20 с. (пароксизмальна асистолія) або при мерехтінні і тремтінні шлуночків (200—400 уд. за 1 хв.).

Приступ може повторятися багато раз на добу, в результаті чого можливий розвиток різних неврологічних симптомів, в тому числі таких, що свідчать про недостатність пірамідної і рідше екстрапірамідної систем.

^ Екстрасистолічна аритмія може викликати минущі розлади мозкової гемодинаміки, що клінічно проявляються загальною слабкістю, швидкою втомлюваністю, дратівливістю, зниженням уваги і пам'яті, потемнінням в очах або мерехтінням «мушок», запамороченням, головним болем, порушен­ням сну.

^ Миготлива аритмія супроводжується дисциркулярними розла­дами церебральної гемодинаміки. В залежності від форми мигот­ливої аритмії (постійна або пароксизмальна) зниження мозкового кровотоку може бути стійким або минущим, що має значення для розвитку гіпоксії головного мозку і формування неврастеніч­ного синдрому. Стійка миготлива аритмія, викликаючи ішемію головного мозку, обумовлює появу органічних змін в голов­ному мозку.

Стенокардія. Вираженість неврологічних і психічних порушень обумовлена минущими по­рушеннями мозкового кровообігу і ступенем гіпоксії. Гіпералгезія частіше виявляється в ділянці серця, лівої руки, плеча і лопатки. Під час приступу спостерігається головний біль, запаморочення, шум в голові, потемніння в очах, млявість, сонливість, відчуття страху, тривоги, нудьги.

Недостатність коронарного кровообігу послаблює діяльність серця і ускладнює церебральні дисциркуляторні розлади. При цьо­му ішемічні явища одночасно розвиваються як в серці, так і в головному мозку, що може закінчитися інфарктом міокарда і мозку,

Інфаркт міокарда іноді супроводжується ішемічним інсультом, що розвивається відразу ж або на другий день після інфаркту. Неврологічні симптоми при інфаркті міокарда більш виражені і стійкі, ніж при стенокардії. В зв'язку з гемодинамічними порушен­нями в гострому періоді інфаркту міокарда з'являються запаморо­чення, головний біль, розлад свідомості, психомоторне збудження, тривога, іноді судороги в кінцівках, минущі розлади мови і зору. Залежно від локалізації ішемічного осередку в головному мозку ці явища можуть доповнюватися стійкими осередковими симпто­мами рухових, чутливих, мовних, апраксичних і зорових розладів.

^ Неврологічні розлади при набутих пороках серця обумовлені порушенням як загальної, так і мозкової гемодинаміки, вираженість якої залежить від виду і стадії пороку серця. Неврологічні прояви можуть бути минущими і стійкими: минущі проявляються у вигляді неврастенічного синдрому, що характеризується загаль­ною слабкістю, швидкою втомлюваністю, запамороченням, голов­ним болем, почуттям страху, порушенням сну, перепадами арте­ріального тиску, нестійкістю пульсу. Стійкі неврологічні симптоми виникають при гострих розладах мозкового кровообігу (тромбоз, емболія, нетромботичне розм'якшення мозку). У таких випадках з'являються загальномозкові і осередкові неврологічні розлади (пірамідні, чутливі, мовні, гностичні, зорові та ін.), що залежать від калібру і механізму ураження мозкової судини.

Зміни нервової системи при захворюваннях легень.

Гостра легенева недостатність виникає при тромбоемболії ле­геневої артерії, гострої бронхопневмонії, асматичному приступі, резекції легені..

Клінічні симптоми проявляються у вигляді порушення свідо­мості, запаморочення, почуття страху, задишки, ціанозу обличчя і шиї, частого і слабого пульсу, пониженого артеріального тиску, сильного болю в ділянці серця, послабленого дихання і вологих хрипів.

Неврологічні симптоми різноманітні і залежать від величини закупореної судини легенів і глибини порушення загального і моз­кового кровообігу.

Причиною хронічної легеневої недостатності частіше є хронічні процеси (пневмонія, бронхіт, емфізема легень та ін.).

Неврологічні розлади звичайно проявляються у вигляді неврастенічного синдрому, що обумовлений тривалою гіпоксією,— дифузний головний біль, запаморочення, адинамія, дратівливість, втома, поганий сон, вегетативно-судинні порушення у вигляді стій­кого червоного або білого дермографізму, коливання артеріаль­ного тиску і пульсу, потовиділення. Можуть з'являтися розлади свідомості (сомнолентність, сопор, іноді кома), які проходять після вдихання кисню, ознаки набряку мозку з наростанням менінгеальних, енцефалітичних симптомів, що нерідко супроводжуються су­дорожними припадками і застійними явищами на очному дні.

При хронічній легеневій недостатності проводять лікування того захворювання, на фоні якого вона розвинулась. При неврастеніч­ному синдромі показані психостимулюючі (кофеїн-бензоат натрію, фенамін, центедрин) і тонізуючі препарати (настойки лимонника, женьшеню, заманихи, аралії, екстракт левзеї рідкий, пантокрин).


^ Зміни нервової системи при захворюваннях печінки

Нервово-психічні розлади виникають при багатьох захворюван­нях печінки і жовчних шляхів (дискінезія жовчного міхура, холан­гіт, холецистит, жовчнокам'яна хвороба, гепатит, цироз печінки та ін.), що обумовлюють розвиток недостатності печінки, інтоксикації і ураження нервової системи — розвиває­ться неврастенічний, енцефалопатичний або невралгічний синдром.

^ Неврастенічний синдром проявляється гіперстенічним, гіпостенічним або іпохондрично-сенестопатичним типом.

Гіперстенічний варіант неврастенічного синдрому проявляється у вигляді підвищеного збудження, швидкої втомлюваності, емоціо­нальної лабільності, запальності, відчуття тиску або шуму в голо­ві, запаморочення, головного болю, стійким безсонням вночі і сон­ливістю вдень.

^ Гіпостенічний варіант неврастенічного синдрому проявляється у вигляді соматичної і психічної слабкості, уразливості, помисли­вості, пригніченості, апатії, поверхового тривожного сну, відчуття тяжкості в голові, головного болю.

Іпохондрично-сенестопатичний варіант відмічається у вигляді хворобливої помисливості, пригніченості, концентрації уваги на неприємних сенестопатичних відчуттях в ділянці серця, шлунка, печінки та інших органів, перебільшеними побоюваннями за своє здоров'я. Болісні відчуття поколювання, сверблячки, жару, онімін­ня, посіпування та ін. при зміні локалізації викликають у хворих бентежність, страх, тривогу і підозру на наявність тяжкого захво­рювання. Іпохондричні скарги хворих і сенестопатична симптома­тика обумовлені невротичними реакціями, що виникають на фоні соматогенного неврозу, який поєднується з вегетативними пору­шеннями. Нерідко такі сенестопатичні відчуття поєднуються з гіпералгезією в зоні
T7—T10 справа і точкою болю жовчного міхура в куті, утвореному зовнішнім краєм правого прямого м'яза живота і правою реберною дугою (вісцеросенсорний феномен).

При неврастенічному синдромі спостерігається пожвавлення сухожильних рефлексів, тремтіння пальців рук і повік, червоний або білий розлитий стійкий дермографізм, підвищена вологість або сухість шкіри, лабільність артеріального тиску і пульсу.

Неврастенічний синдром нерідко доповнюють розлади пам'яті, уваги, мислення і свідомості.

^ Енцефалопатичний синдром

Спочатку з'являються загальномозкові явища (головний біль, запаморочення, нудота та ін.), потім — ознаки пірамідної недостат­ності (підвищення сухожильних рефлексів, зниження черевних і підошовних рефлексів, непостійні патологічні рефлекси) і менінгеальні симптоми (ригідність м'язів потилиці, симптоми Керніга, Бехтерєва та ін). Іноді виявляється симптоматика ураження екстрапірамідної системи і окремих черепних нервів. При затяжному перебігу печінкової коми спостерігається мідріаз, ослаблення або відсутність реакції зіниць на світло, зниження або відсутність корнеальних, черевних, сухожильних і періостальних рефлексів, поява стійких патологічних рефлексів і екстрапірамідних симптомів, мова стає повільною і монотонною.

Психічні розлади проявляються у вигляді апатії, порушень сві­домості, психомоторного збудження з маяченням, часто зоровими галюцинаціями і судорогами. Нерідко коматозний стан закінчує­ться смертю.

^ Невралгічний і невритичний синдроми.

Залежно від переважного ураження периферичної ланки нерво­вої системи і локалізації болю розрізняють радикулоалгію, не­вралгію або поліневралгію, а також відповідно радикуліт, плексит, неврит або поліневрит (при наявності симптомів випадіння).

Внаслідок вісцеросенсорних і вісцеромоторних рефлексів назва­ні синдроми можуть доповнюватися рефлекторними вісцеральними розладами (збоку серця, нирок, травного каналу), змінами чутли­вості шкіри і тонусу м'язів на ділянках тіла, що віддалені від печінки.

^ Зміни нервової системи при захворюваннях шлунка і кишок

Неврастенічний синдром поєднується з шлунково-кишковими розладами (відрижка, печія, нудота, блювання, біль, метеоризм, бурчання, запор, понос). Неврологічні розлади проявляються у ви­гляді підвищеного збудження, швидкої розумової і фізичної втом­люваності, пригніченого настрою, порушення сну, відчуття тяж­кості і шуму в голові, запаморочення. Часто спостерігається трем­тіння пальців і повік. Сухожильні і періостальні рефлекси пожвав­лені, як правило, симетрично. Виявляються вегетативні розлади (стійкий червоний дермографізм, акроціаноз, гіпергідроз, коливан­ня артеріального тиску, лабільність пульсу).

^ Сенестопатичний синдром частіше перебігає на фоні неврасте­нічних явищ і виявляється загальними, невизначеними вісцераль­ними, частіше больовими відчуттями, які з'являються в якому-небудь здоровому органі або ділянці тіла, що утруднює визначення локалізації патологічного процесу і діагностику. Характерною для сенестопатії є дисоціація між відчуттями хворих і об'єктивними ознаками ураження органу.

У неврологічному статусі спостерігається пожвавлення сухо­жильних рефлексів, тремор пальців рук, повік, стійкий червоний дермографізм, підвищена пітливість і сухість шкіри, інтенсивне слиновиділення або сухість у роті, лабільність вазомоторів обличчя і шиї. Больові або парестетичні відчуття частіше відмічаються в дерматомірах T8—Т10, що слід розглядати як вісцеросенсорні яви­ща, які можуть бути одним із симптомів ураження травного ка­налу.

^ Поліневритичний синдром частіше розвивається при виразковій хворобі і хронічному коліті. Він складається із симптомів, які характеризують вегетативно-сенсорний поліневрит, в клінічній кар­тині якого на перший план виступають вегетативні порушення і па­рестезії. На шкірі пальців кистей і стоп виявляється синюшність, яка підсилюється під впливом холоду. Шкіра кистей і стоп холод­на і волога. В дистальних відділах кінцівок виявляються розлади поверхневої чутливості у вигляді гіпестезії або гіперестезії. Роз­лади м'язово-суглобового почуття спостерігаються рідко, частіше виявляється порушення вібраційної чутливості. Характерне поси­лення парестезій не тільки в дистальних, а й в інших частинах кінцівок і тулуба, що збігається з загостренням болю в животі. Це підтверджує рефлекторний генез парестезій, які протікають за типом вісцеросенсорного феномену. Сухожильні рефлекси пожвав­лені при гіперестезії і понижені при гіпестезії поверхневих видів чутливості.

^ Зміни нервової системи при захворюваннях нирок

Захворювання нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит, нирково­кам'яна хвороба та ін.) можуть викликати різноманітні зміни як в центральній, так і в периферичній нервовій системі.

У патогенезі нервово-психічних розладів важливу роль відіграє уремічна інтоксикація, викликана в основному азотемією в зв'язку з порушенням видільної функції нирок. Розвиток нер­вово-психічних порушень залежить від стадії ниркової недостат­ності. Ознаки неврастенічного синдрому спостерігаються уже на ранніх її стадіях, тоді як симптоми органічного ураження нервової системи виявляються на стадії декомпенсації.

Клініка уражень нервової системи при захворюваннях ни­рок характеризується великою різноманітністю неврологічних симптомів, що обумовлюють такі синдроми: неврастенічний, радикулоневралгічний і менінгоенцефалітичний.

^ Радикулоневралгічний синдром характеризується болем в попе­рековій ділянці, який підсилюється при рухах і зникає в спокою. Такий біль частіше спостерігається при нирковокам'яній хворобі, нефроптозі, полікістозі або гострій нирковій недостатності. Голов­ним симптомом є сильний біль в поперековій ділянці на боці ура­женої нирки, який поширюється на сідничну ділянку або іррадіює в нижню частину черевної порожнини, рідше він має оперізуючий характер. На боці болю відмічається напруження прямих м'язів спини, нерізко виражені симптоми натягу (Лассега, Мацкевича, Вассермана), підвищення колінного і ахіллового рефлексів, гіпере­стезія больової чутливості в зоні Th10—L2, незначна болісність паравертебральних точок поперекового відділу при пальпації, пози­тивний симптом Пастернацького. Корінцеві розлади іноді поєдную­ться з нирково-вісцеральними явищами (біль в ділянці серця, шлунка, печінки та ін.), що імітує захворювання внутрішніх органів.

Такий біль, що виникає в якому-небудь внутрішньому органі при захворюванні нирок, називається реперкусивним.

^ Менінгоенцефалітичний синдром обумовлюється уремічною ін­токсикацією, що виникає як при гострій, так і хронічній нирковій недостатності.

Ранніми симптомами уремії є загальна слабкість, швидка втом­люваність, почуття постійної втоми, відчуття тяжкості або болю в голові, апатія, адинамія, послаблення пам'яті і розумової праце­здатності, сонливість. Потім неврастенічні симптоми доповнюються ознаками органічного ураження нервової системи. Головний біль посилюється, появляються запаморочення, нудота, іноді блювання. В неврологічному статусі виявляється анізокорія, анізорефлексія, ністагм, сухожильні рефлекси частіше підвищуються, ніж пони­жуються, визначається ригідність м'язів потилиці і симптом Керніга. Хворі часто свідчать про появу тонічних болісних судорогів литкових м'язів.

При більш тяжкій формі уремії в зв'язку з розвитком дисциркуляторних порушень в головному мозку з'являється сильний го­ловний біль, який супроводжується нудотою і блюванням, оглушеність, менінгеальні і осередкові симптоми випадіння.

^ 3.3. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

  1. Які неврологічні симптоми виникають при патології серцево-судинної системи?

  2. Чим проявляється неврастенічний синдром?

  3. Охарактеризуйте кардіоцеребральний та кардіоспинальний синдром?

  4. Які нервово-психічні порушення виникають при кардіогенному шоці?

  5. Перерахуйте неврологічні синдроми при захворюваннях легень?

  6. Охарактеризуйте синдром гострої енцефалопатії, умови його виникнення?

  7. Чим проявляється синдром хронічної енцефалопатії та умови його виникнення?

  8. Які нервово-психічні порушення виникають при захворюваннях печінки?

  9. Охарактеризуйте поліневритичний синдром?

  10. Пароксизмальні стани при захворюванях внутрішніх органів (синкопальні, вегетативно-вестибулярні).

Б. Тести для самоконтролю:

Пропонуються тестові завдання зі збірника “Вінничук С.М., Ілляш T.I. Збірник тестових питань та задач з нервових хвороб для вищих медичних закладів.- Київ, 1994.- 137 с.”

В. Задачі для самоконтролю:

Пропонуються задачі зі збірників:

  • Неймарк Е.З., Багрий Е.А., Стяжкина Л.В. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы. – К.: Вища школа, 1986. – 56 с.

  • Кореневская А.А., Пригун П.П. Задачи по курсу нервных болезней. – Минск: Высшая школа. – 1981. – 118 с.

  • Чернецький В.К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб. - Чернівці, 1998.- 120 с.


Література:

Основна:

  1. Богородинский Д.К., Скоромец А.А., Шварев А.И. Руководство к практическим занятиям по нервным болезням. - М.: Медицина, 1977.-327 с.

  2. Гусев Е.И., Гречко В.Е., Бурд Г.С. Нервные болезни. - М.:Медицина, 1988.- 638 с.

  3. Мартынов Ю.С. Нервные болезни.- М.: Медицина, 1988.-495 с.

  4. Мартынов Ю.С. Практикум по нервным болезням и нейрохирургии. – М.:Из-во университета дружбы народов, 1988. – 125 с.

  5. Михеев В.В. Нервнне болезни.- М.: Медицина,1966.- 437 с.

  6. Ярош 0.А. Нервові хвороби. - К.: Вища школа, 1993.- 487 с.

Додаткова:

  1. Віничук С. М., Ілляш T.I. Збірник тестових питань та задач з нервових хвороб для вищих медичних закладів.- Київ, 1994.- 137 с

  2. Кроль М.Б., Федорова Е.А. Основные невропатологические сиидромы.- М.: Медицина,1966.- 510 с.

  3. Скоромец А.А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика забо­леваний нервной системы. Рук-во для врачей - 2-е издание.- С-Петербург, І996.- 320 с.

  4. Чернецький В.К. Методи дослідження в клініці нервових хвороб / посібник для студентів медвузів, лікарів-інтернів та невропато­логів/. - Чернівці., 1997.- 100 с.

  5. Чернецький В.К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб. - Чернівці, 1998.- 120 с.

  6. Чернецький В.К., Кричун І.Я., Паляниця В.М., Прасол Ю.Г. Анатомо-фізіологічні особливості, методи дослідження та діагнос­тика рівня пошкодження різних відділів нервової системи. / Метод. вказівка для студентів з загальної неврології/.- Чернівці, 1995.-87 с.







Схожі:

Протокол № iconПротокол Протокол
Протокол — один із найпоширеніших документів колегіальних органів. У ньому фіксують хід І результати проведення зборів, конференцій,...
Протокол № iconПротокол №
Схвалено на засіданні кафедри сімейної медицини “ ” 2007 р. (протокол № )
Протокол № iconПротокол №
Схвалено на засіданні кафедри сімейної медицини “ ” 2007 р. (протокол № )
Протокол № iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Травня 2012 року, протокол № ), клінічної імунології, алергології та ендокринології ( травня 2012 року, протокол № ) та на засіданні...
Протокол № iconПротокол угоди про договірну ціну на науково-технічну продукцію
Цей протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків І платежів між Виконавцем І замовником
Протокол № iconПротокол угоди про договірну ціну на науково-технічну продукцію
Цей протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків І платежів між Виконавцем І замовником
Протокол № iconДержавний вищий навчальний заклад “донецький національний технічний університет”
Протокол № Протокол № від " " 20 р від " " 20 р
Протокол № iconПротокол медичної допомоги
Для кого призначений протокол (потенційні користувачі) – лікарі первинної та вторинної ланки медико-санітарної допомоги
Протокол № icon“Протокол лікування хворих. Сечові камені при шистосоматозі
Протокол підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/152 (абзац другий, стор....
Протокол № iconПротокол лікування хворих. Туберкульоз сечоводу (N 29. 1)" Область застосування „Протокол лікування хворих. Туберкульоз сечоводу"
Протокол лікування хворих. Туберкульоз сечоводу” призначається на 2-му та 3-му рівні (районні тубдиспансери та туберкульозні лікарні,...
Протокол № iconПротокол № від 2010 р. Голова д е. н., проф. Черніченко Г. О
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри менеджменту, протокол № від 2010 р
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи