Методична розробка icon

Методична розробка




Скачати 86.45 Kb.
НазваМетодична розробка
Дата15.07.2012
Розмір86.45 Kb.
ТипДокументи


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та медичної психології

“______” _______________ 200__ р.


Протокол № _______

Зав. кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології

професор В. М. Пашковський


Методична розробка

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ




ТЕМА № 27


ГОЛОВНИЙ БІЛЬ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.

ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ

Навчальний предмет - нервові хвороби.

ІV курс, медичний факультет, 2 години

спеціальність “Медична психологія”


Методичну розробку підготував

доцент І.І.Кричун


Чернівці – 200__

^ 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Головний біль являє собою серйозну медико-соціальну проблему. Цефалгії є єдиним або ведучим симптомом по меншій мірі при 45 хворобах. Розповсюдженість головного болю за даними різних авторів, коливається від 5 до 200 випадків на кожну 1000 населення. Економічні втрати суспільства від головного болю величезні. Варто підкреслити, що більше 60 % хворих з головним болем є особи працездатного віку. І навіть, якщо людина з головним болем не виходить на лікарняний, то все-одно суспільство втрачає через недостатньо продуктивну роботу такої особи.

Тому не підлягає сумніву, необхідність обізнаності лікарів будь-якої спеціальності в цій складній проблемі.




^ 2. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ


2.1. Знати:

  • основні нозологічні одиниці захворювань центральної нервової системи які супроводжуються головним болем;

  • патогенез головного болю при захворюваннях ц.н.с.;

  • принципи лікування цефалгій при захворюваннях ц.н.с.;

2.3. Вміти:

  • розрізняти головний біль за його патогенетичним механізмом;

  • проводити диференційну діагностику цефалгій;

  • проводити диференційоване лікування цефалгій.


^ 3. МАТЕРІАЛИ ДОАУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни

Знати

Вміти

Патологічна фізіологія

Поняття про біль. Механізми виникнення болю. Ноцицептивні та антиноцицептивні системи.




Тема № 4 курсу нервових хвороб: “Види чутливих розладів…”.

Види болю




Попередні теми курсу нервових хвороб

Методику обстеження неврологічного хворого, основи топічної діагностики захворювань нервової системи.

Досліджувати функції нервової системи



3.2. ЗМІСТ ТЕМИ
^

Тезиси змісту теми


ГОЛОВНИЙ БІЛЬ (сеphalgia) - будь-яке хворобливе відчуття в ділянці голови.

Патофізіологія. Головний біль обумовлений подразненням больових рецепторів твердої мозкової оболонки, середньої менінгеальної артерії, венозних синусів, великих мозкових судин, а також різних экстракраніальних тканин. Основними шляхами передачі сенсорної інформації від структур голови є трійчастий, язикогорловий, блукаючий і верхньошийні спинальні (С1 - С3) нерви. Анастомози між черепними нервами і вегетативними гангліями служать субстратом для широкої іррадіації болю, додають їй неприємне суб'єктивно-емоційне забарвлення і вегетативні прояви (зміни потовиділення, вазомоторні реакції). Реалізація больового імпульсу здійснюється шляхом взаємодії ноцицептивної і антиноцицептивної систем. Інтенсивність головного болю залежить від функціонального стану кори головного мозку і лімбіко-ретикулярного комплексу, що визначають поріг больового сприйняття. Головний біль може бути пов'язаний з інтракраніальним і экстракраніальним патологічним процесом. Патогенез головного болю різноманітний і визначається характером і локалізацією процесу.

Класифікація. За нозологічною ознакою головний біль ділять на первинний і вторинний (симптоматичний). Первинним називають головний біль з невідомим етіологічним фактором і типовою тільки для даної форми клінічною картиною. Сучасна класифікація головних болей відносить до первинних форм - мігрень, кластерний головний біль, головний біль напруги, хронічну пароксизмальну гемікранію. До групи вторинних форм відносять головні болі, що супроводжують різні стани і хвороби, тобто вони є лише симптомом. Головний біль є обов'язковим проявом таких захворювань, як менінгіти, арахноідити, пухлини мозку, черепно-мозкові травми, субарахноідальні крововиливи, абсцеси, гіпертонічний криз і ін. Головний біль часто зустрічається при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі судин головного мозку, системних інфекціях, хворобах вуха, горла, носа, остеохондрозі шийного відділу хребта, артриті скронево-нижньощелепового суглобу, інтоксикаціях і багатьох інших патологічних станах. У окрему групу виділені вторинні головні болі, не зв'язані зі структурними пошкодженнями - холодові, кашльові, пов'язані із сильним фізичним напруженням, сексуальною активністю.

Пропонується також патогенетична класифікація, що виділяє 4 основних типи головних болей, які відрізняються одна від одної по механізму виникнення. Судинний тип - обумовлений порушенням тонусу мозкових артерій, вен і гемореологічними порушеннями. Ліквородинамічний тип - обумовлений змінами внутрішньочерепного тиску і дислокацією інтракраніальних структур. Невралгічний тип - обумовлений подразненням інтракраніальних і экстракраніальних нервів. Головний біль напруги - обумовлений напруженням экстракраніальних тканин черепа внаслідок психогенних і спондилогенних факторів. Виділяють головний біль змішаного типу, обумовлений комбінацією патогенетичних факторів.

Діагностика, диференціальна діагностика. Необхідно пам'ятати, що діагноз однієї з форм первинного головного болю може бути встановлений тільки після виключення органічних причин, здатних викликати симптоматичний головний біль, а також при наявності типової для первинних форм клінічної картини. Досить часто, у практичній діяльності доводиться зустрічатись з наявністю в хворого декількох форм головних болей, що дуже утруднює діагностиику і лікування. Характер головного болю може мати важливе діагностичне значення. Гострий, інтенсивний головний біль, який вперше виник, може бути при субарахноідальному крововиливі, гіпертонічних кризах, внутрішньомозкових гематомах при розриві судинних аневризм, нейроінфекціях, системних захворюваннях. Гострий головний біль, що виникає періодично, і характеризується наявністю світлих проміжків характерний для мігрені, кластерного головного болю, невралгії трійчастого нерва. Хронічний, прогресуючий біль, характерний для пухлинних процесів, гідроцефалії, гематом. Хронічний не прогресуючий біль, що не змінюється у часі, щоденна або та, що повторюється декілька разів на тиждень цефалгія може бути при атеросклерозі судин головного мозку, неврозах, головному болю напруги, при ендокринній патології й інших захворюваннях. Пульсуючий характер болю вказує на її судинне походження. Стріляючий, пекучий біль виникає при невралгіях. Розпираючий, давячий головний біль, що виникає зранку, характерний для пухлинного процесу головного мозку. Стискаючий «як шапочка», «обруч», головний біль є проявом цефалгії напруги. Цефалгія в ранковий час характерна для мігрені, спондилогенних головних болей, пухлин головного мозку. Посилення її в положенні стоячи буває при постпункційних головних болях, пухлинах, у положенні лежачи - при порушенні венозного відтоку, при фізичному навантаженні - при мігрені. Збіг у часі приступів головного болю із менструацією є типовим для мігрені. Ефективність деяких терапевтичних заходів також може мати діагностичну цінність. Препарати маточних ріжків і суматриптан високо ефективні при мігрені і кластерній цефалгії, а диуретики і глюкокортикоїди - при гідроцефальному синдромі і пухлинах. Однак вирішальне значення в діагностиці головних болей належить спеціальним інструментальним методам. Велику цінність мають комп'ютерна, магнітно-резонансна і позитронно-емісійна томографія головного мозку. Корисну інформацію може дати рентгенографія кісток черепа і шийного відділу хребта, дослідження очного дна, люмбальная пункція, електроенцефалографія, ехоенцефалоскопія, ультразвукова доплерографія й ангіографія судин головного мозку, дослідження викликаних потенціалів головного мозку, контингентального негативного відхилення, екстероцептивної супресії скроневого м'яза, електронейроміографії.

Лікування. У якості симптоматичного лікування використовують засоби, що купірують головний біль (анальгетики, нестероїдні протизапальні засоби, вазоактивні препарати - ерготамін, дигидроерготамін, імігран, суматриптан, кофеїн, транквілізатори, снодійні). Варто пам'ятати, що безконтрольний прийом великої кількості анальгетиків може стати причиною виникнення медикаментозної форми цефалгії. У зв'язку з цим, необхідно прагнути проводити патогенетичну терапію. При вторинних (симптоматичних) головних болях лікування залежить від основного захворювання, що явилося причиною виникнення головного болю. При артеріальній гіпертензії - призначення антигипертензивних препаратів, при неврозах - психотерапія, нейротроні препарати, при лікворній гіпертензії - діуретики, при пухлинах і метастазах головного мозку - глюкокортикоїди, оперативне лікування і т.д.

Прогноз лікування головних біль залежить від причин, що їх викликають.


^ 3.3. Матеріали для самоконтролю

А. Питання для самоконтролю:


  1. Дайте визначення головного болю.

  2. Які основні патофізіологічні механізми лежать в основі виникнення головного болю?

  3. Які існують класифікації головного болю?

  4. Чим характеризується головний біль напруження?

  5. Для яких патологічних станів характерний розпираючий, головний біль, який виникає зранку?

  6. Який головний біль пов’язаний з менструальним циклом?

  7. Які основні додаткові методи дослідження при цефалгіях?

  8. Які основні принципи лікування цефалгій?


Б. Тести для самоконтролю:


Пропонуються тестові завдання зі збірника «Віничук С. М., Ілляш T.I. Збірник тестових питань та задач з нервових хвороб для вищих медичних закладів. - Київ, 1994.- 137 с.»


^ В. Задачі для самоконтролю:


Пропонуються задачі для розв'язання зі збірників:

  • Неймарк Е.З., Багрий Е.А., Стяжкина Л.В. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы. – К.: Вища школа, 1986. – 56 с.

  • Кореневская А.А., Пригун П.П. Задачи по курсу нервных болезней. – Минск: Высшая школа. – 1981. – 118 с.

  • Чернецький В.К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб. - Чернівці, 1998.- 120 с.
^

 Тематика НДРС


  • Диференційна діагностика цефалгій.


3.4.  Рекомендована література:


Основна:

  1. Гусев Е.И., Гречко В.Е., Бурд Г.С. Нервные болезни. - М.:"Медицина", 1988. – 623 с.

  2. Мартынов Ю. С. Нервные болезни. - М.: "Медицина", 1988. – 495 с.

  3. Михеєв В. В., Мельничук П. В. Нервные болезни.– М.: "Медицина", 1989.– 544 с.

  4. Нервові хвороби / За ред. О. А. Яроша. – К.: " Вища школа", 1993. - 486 с.

  5. Скочій П.Г. Нервові хвороби (спеціальна частина). – Львів, 1995. – 606 с.

Додаткова:

  1. Болезни нервной системы / Под ред. Н. Н. Яхно, Д. Р. Штульмана, П. В. Мельничу­ка.– М.: "Медицина", 1995.– Том 2.– 654 с.

  2. Вейнер Г., Левитт Л. Неврология. – Москва:"ГЭОТАР МЕДИЦИНА", 1998. – 256 с.

  3. Дифдиагностика нервных болезней: Руководство для врачей / Под ред. Акимова Г. А.– СПб.: "Гиппократ", 1997.– 608 с.

  4. Карлов В. А. Неврология: Руководство для врачей.– М.: ООО "Медицинское информационное агенство", 1999.– 624 с.

  5. Карлов В.А. Терапия нервных болезней. – М., 1996. – 652 с.

  6. Самуельс М. Неврология. – М.,1997.- 640 с.

  7. Краткий справочник врача-невролога /Под ред. А.А.Скоромца. – Санкт-Петербург: СОТИС, 1999. – 351 с.

  8. Шток В.Н. Головная боль. – М.:”Медицина“, 1987. – 303 с.

  9. Неотложная помощь в клинике нервных болезней /Под ред.П.В.Волошина. – Киев:”Здоров’я“, 1987. – 211 с.





Схожі:

Методична розробка iconДокументи
1. /Методична розробка.doc
Методична розробка iconМетодична розробка
Гіпоксія плоду І асфіксія новонародженого. Патологія періоду новонародженості. Сучасні
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет — акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 4 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство 4 курс, медичні факультети тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 4 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Демієлінізуючі захворювання нервової системи у дітей. Розсіяний склероз. Лейкоенцефаліти. Грем
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи