Володимир Горевий icon

Володимир Горевий




Скачати 105.73 Kb.
НазваВолодимир Горевий
Дата15.07.2012
Розмір105.73 Kb.
ТипДокументи

Участь юридичної служби суб’єкта господарювання (підприємництва) у відшкодуванні шкоди, заподіяної йому працівником.

Володимир Горевий

доцент кафедри права,

Сумський державний університет

Анатолій Куліш


канд. юрид. наук, доцент,

завідувач кафедри права,

Сумський державний університет




Сторонами трудового договору під час його дії може заподіюватись однією стороною іншій шкода. Обов’язок з відшкодування шкоди випливає із передбаченого в ст. 66 Конституції України обов’язку кожного відшкодовувати заподіяні ним збитки. Цей обов’язок знаходить свою реалізацію в ст. 130 КЗпП України, в якій зазначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них обов’язків.

Метою цієї статті є аналіз чинного законодавства, яке регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду заподіяну суб’єкту господарювання та участі юридичних служб в відшкодуванні збитків, заподіяних працівниками, а також внесення окремих пропозицій щодо покращення діяльності юридичних служб у зазначеній роботі.

Для досягнення поставленої мети проаналізовано чинне трудове законодавство, праці вчених-юристів, судову практику.

Вивчаючи, аналізуючи питання цієї теми, слід зазначити, що у чинному трудовому законодавстві України визначення поняття матеріальної відповідальності сторін трудового договору не дається. В наукових працях, літературі можна зустріти різні поняття матеріальної відповідальності, залежно від того, які критерії покладені в їх основу.

Белінський Е.С. визначає матеріальну відповідальність робітників і службовців за трудовим правом як добровільне чи примусове виконання в установленому законом розмірі і порядку їх обов’язку з відшкодування шкоди, заподіяної трудовим майновим правопорушенням підприємству, з яким вони перебували в трудових правовідносинах на момент заподіяння шкоди [1, - с. 21].

Хуторян Н.М. зазначає, що такі поняття матеріальної відповідальності не є всебічними і повними, оскільки відображають матеріальну відповідальність лише однієї сторони трудового договору – працівника, крім того, у згаданих поняттях не знаходить відображення об’єктивний аспект матеріальної відповідальності, тобто як правовий інститут, а лише відображено суб’єктивний аспект матеріальної відповідальності – матеріальна відповідальність як правовідносини [2, - с. 411].

Пилипенко П.Д. визначає, що в основі матеріальної відповідальності лежить обов’язок працівника дбайливо ставитись до майна роботодавця та вживати заходів щодо запобігання шкоди [3, - с. 371].

Із зазначених вище та інших праць вчених-юристів, ч. І статті 130 КЗпП України випливає, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.

У ч. ІІ ст. 130 КЗпП України зазначено, що при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівника гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Слід зазначити, що названі елементи є трудовим правопорушенням, яке є підставою матеріальної відповідальності працівників. Трудове правопорушення – це протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов’язків, яке спричинило заподіяння майнової шкоди роботодавцю.

Як зазначає Процевський А.І. невиконання трудового обов’язку бережливо ставитись до майна роботодавця є неправомірним діянням, що передбачає притягнення до матеріальної відповідальності у вигляді застосування санкції, визначеної нормами трудового права [4, - с. 140-141, 144, 157, 161-162].

Таким чином, на нашу думку, коли йдеться про відшкодування шкоди, серцевиною її змісту є правовий примус, оскільки увага акцентується на правовій природі відносин між сторонами трудового договору після вчинення працівником правопорушення.

На відміну від цивільно-правової майнової відповідальності, матеріальна відповідальність за трудовим правом настає тільки за пряму дійсну шкоду.

Як зазначає Пилипенко П.Д. пряма дійсна шкода може бути наслідком зіпсуття чи знищення майна роботодавця (обладнання, транспортних засобів та ін.); недобором грошових сум; знецінення документів внаслідок пропуску строку позовної давності і неможливості у зв’язку з цим стягнення за документами, які підтверджують наявність заборгованостей; знеціненим документом є також неналежно складений акт на приймання продукції [3,-с. 373].

Ст. 132, 133 КЗпП України передбачає випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників перед роботодавцем в розмірі середньомісячного заробітку. Ст. 134 зазначеного кодексу передбачає випадки повної матеріальної відповідальності працівників. Перелік випадків не підлягає розширеному тлумаченню. Отже працівник, з вини якого заподіяно шкоду власнику несе, як правило, матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше від свого середнього місячного заробітку. Таким чином, та частина шкоди, що перевищує середній місячний заробіток працівника, стягненню не підлягає. На нашу думку це веде до порушення права власності роботодавця.

Як зазначає Хуторян Н.М., за роботодавцем стоять конкретні люди. По-перше, роботодавець – фізична особа, по-друге, за роботодавцем – юридичною особою стоять засновники – фізичні особи, які цю юридичну особу створили і є співвласниками цього майна, котрі своєю працею набули майно і передали підприємству. Заподіяння матеріальної шкоди роботодавцеві пов’язано з його правом власності. За ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист усіх суб’єктів права власності і господарювання, всі суб’єкти права власності рівні перед законом. Саме це і обумовлює однаковий захист майнових прав працівника і роботодавця.

Отже, відшкодування прямої дійсної шкоди немає обмежуватися середнім місячним заробітком працівника [5, - с. 6].

Ми також підтримуємо це, оскільки у разі притягнення працівника до матеріальної відповідальності в межах прямої дійсної шкоди він не залишається зовсім без заробітної плати, тому що ст. 128 КЗпП обмежує розміри відрахувань із заробітної плати.

Згідно з Загальним положенням про юридичну службу юридична служба повинна бути організатором боротьби за дотримання і зміцнення законності, збереження майна підприємства, брати участь у розробці заходів впливу на правопорушників.

Як зазначає Домбровський С.Ф., у правовій роботі для запобігання правопорушенням, об’єктом яких є власність, особливу увагу слід приділяти забезпеченню відшкодування шкоди, заподіяної суб’єкту господарювання. У зв’язку з цим юридична служба повинна надавати правову допомогу бухгалтерській службі в роботі по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної суб’єкту господарювання, забезпечувати дотримання передбачених законодавством порядку і гарантій покладених на працівників суб’єкта господарювання та інших юридичних і фізичних осіб обов’язків з відшкодування матеріальної шкоди [6, с. 116-117].

Як свідчить практика діяльності суб’єктів господарювання і місцевих судів Сумської області, у 2006, 2007 р. про розгляд справ позовного провадження щодо спорів про відшкодування шкоди, то можна прийти до висновку, що в цьому плані проводиться певна робота (див. табл. 1). [7]

Слід зазначити, що суб’єктами матеріальної відповідальності можуть бути лише працівники, які перебувають у трудових відносинах з суб’єктом господарювання. Особи, які не досягли вісімнадцяти років, можуть бути суб’єктами обмеженої матеріальної відповідальності, оскільки їх трудова правоздатність настає з шістнадцяти років. У виняткових випадках матеріальна відповідальність виникає з п’ятнадцяти років. Отже, неповнолітність не є підставою для звільнення від матеріальної відповідальності.

Ст. 1351 КЗпП України передбачає, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, організацією, установою з працівниками, які досягли вісімнадцяти років, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв’язані із збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

На нашу думку, вимоги зазначеної вище статті суперечать ч. ІІ ст. 34 ЦК, у якій зазначено, що у разі реєстрації шлюбу фізичною особою, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.

Виходячи з вищезазначеного, сьогодні назріла нагальна необхідність в розробці і затвердженні нового переліку посад (виконуваних робіт), заняття (виконання) яких передбачає укладення договору про повну матеріальну відповідальність.

Відповідно до п. 9 підпункту 11 Загального положення про юридичну службу, працівник юридичної служби повинен розглядати матеріали про відшкодування матеріальної шкоди за рахунок винних осіб, а також оформляти позовні заяви до місцевого суду.

Для притягнення працівника до матеріальної відповідальності за шкоду, керівник суб’єкта господарювання повинен доказати йому, що заподіяна пряма шкода пов’язана з протиправними діями або бездіяльністю працівника.

Підсумовуючи вищевикладене, ми прийшли до висновку, що матеріальна відповідальність працівників – це сукупність норм, які встановлюють матеріальні санкції за заподіяння матеріальної шкоди суб’єкту господарювання та добровільне чи примусове відшкодування працівниками заподіяної шкоди за скоєне правопорушення.

Об’єктивна сторона матеріальної відповідальності – це норми, що встановлюють матеріальні санкції щодо працівників, які заподіяли шкоду.

Суб’єктивною стороною матеріальної відповідальності є перетерпіння працівником матеріальних санкцій.

Підставою матеріальної відповідальності працівника є порушення ним норм трудового законодавства, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди.

Суб’єктами матеріальної відповідальності можуть бути лише працівники, які перебувають у трудових відносинах з суб’єктом господарювання і володіють трудовою праводієздатністю.

На наш погляд, доцільним було б включення у трудовий кодекс норму, яка б передбачала обов’язок працівника відшкодувати заподіяну ним роботодавцю пряму дійсну шкоду в повному обсязі.

Крім того, в установленому порядку слід розробити і затвердити новий перелік посад (виконуваних робіт), зайняття (виконання) яких передбачає укладення договору про повну матеріальну відповідальність.

З метою покращення діяльності юридичних служб суб’єктів господарювання у роботі по відшкодуванню шкоди, заподіяної їм працівниками, вважаємо за доцільне запропонувати наступне:

1. Юридичним службам вживати заходів, передбачених законодавством до всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин, від яких залежить вирішення питань про покладення матеріальної відповідальності працівників та про розмір шкоди, що полягає відшкодуванню.

2. Готуючи позовні заяви до місцевого суду про матеріальну відповідальність працівника за шкоду, заподіяну суб’єкту господарювання юридична служба повинна перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з яким може бути укладено договір про повну матеріальну відповідальність, та чи був він укладений.

3. Одним з важливих аспектів діяльності юридичних служб в процесі відшкодування шкоди є збір доказів про винне правопорушення працівником обов’язків за трудовим договором і наявності причинного зв’язку між його протиправною поведінкою і шкодою, яка наступила, часу її виявлення, документів про коло трудових обов’язків працівника, договору про повну індивідуальну чи колективну (бригадну) матеріальну відповідальність та ін.

Таблиця 1





Категорія

справ

Залишок нерозгляну

тих справ на початок звіт ного періоду

Надійшло справ за звітний період

Розглянуто справ

Суми, пред’явлені до стягнення, грн.

Суми, присуджені до стягнення,

грн.


усього

у тому числі

із задоволен

ням позову

Спори про від шкодування шко ди (у тому числі):


2006р


2007р


2006р


2007р


2006р


2007р


2006р


2007 р


2006 р


2007р


2006р


2007р

- завданої майну фізичних або юридичних осіб


215


117


329


293


427


298


228


158


2128341


3294351


897287


951999

- завданої внас лідок недоліків товарів, робіт (послуг)


6


6


31


19


31


19


15


6


109413


602264


45532


314244



Література


1. Белинский Е. С. Материальная ответственность рабочих и служащих. – Киев – Донецк. – 1984. – 168 с.

2. Хуторян Н.М. Трудове право України. Академічний курс. Підручник. – К. : “Видавництво А.С.К.”. – 2004. – 608 с.

3. Пилипенко П.Д. Трудове право України. Академічний курс. Підручник. – К.: “Видавничий дім “Ін Юре””. – 2004. – 536 с.

4. Процевский А.И. Предмет советского трудового права. – М. – 1979. – 223 с

5. Хуторян Н.М. Проблеми правового регулювання матеріальної відповідальності працівника в новому трудовому кодексі України // Праця і зарплата. - № 29 - серпень – 2003.

6. Домбровський С.Ф. Організація правової роботи та юридичного обслуговування підприємств. – Х.: “Консум". – 2005. – 396 с.

7. Звіти Територіального управління судової адміністрації в Сумській області за 2006, 2007 р.р.


Підприємство, господарство і право – 2010. - № 5. – с. 64-65

Схожі:

Володимир Горевий iconРішення Володимир Горевий
Основна мета досудового врегулювання господарських спорів – усувати або попереджати негативний вплив на виробництво з боку контрагентів...
Володимир Горевий iconВолодимир михайлович половець
Володимир Михайлович Половець : біобібліогр покажч. / уклад. Н. Ф. Головатенко; відп ред. Г. Г. Макарова. – Чернігів, 2012. – 44...
Володимир Горевий iconКондзьолка володимир Володимирович
Кондзьолка володимир Володимирович ІІ. 1938, с. Бартатів Львів обл.) – філолог, філософ, канд філос наук (Проблеми гносеології в...
Володимир Горевий iconГолова: харченко володимир Петрович
Харченко володимир Петрович – д т н., проф., проректор нау з наукової роботи, Лауреат Державної премії в галузі науки І техніки,...
Володимир Горевий iconГолова: харченко володимир Петрович
Харченко володимир Петрович — проректор нау з наукової роботи, д т н., проф., Лауреат Державної премії в галузі науки І техніки,...
Володимир Горевий iconУкраїни Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Бібліотека Володимир Петрович Сергієнко Біобібліографічний покажчик Київ -2004
С32 Володимир Петрович Сергієнко: Біобібліографічний покажчик/ Упоряд. Н.І. Тарасова. К.: Нпу ім. М. П. Драгоманова, 2004. 36 с
Володимир Горевий iconПояснювальна записка Аграрне право України охоплює систему аграрних норм як предмет ап І об’єкт його вивчення права громадянина України як сільгоспвиробника та аграрні права громадян.
Завдання до виконання контрольної роботи з дисципліни “Аграрне право” / укладач В.І. Горевий. – Суми: Сумський державний університет,...
Володимир Горевий iconВолодимир Сосюра мазепа поема

Володимир Горевий iconКозлович Володимир Романович 724,00 диплом

Володимир Горевий iconЄзіков Володимир Іванович завідувач кафедри органічної та біологічної хімії, доктор хімічних наук, професор робоча програма
Володимир Іванович – завідувач кафедри органічної та біологічної хімії, доктор хімічних наук, професор
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи