Сільськогосподарського призначення icon

Сільськогосподарського призначення




НазваСільськогосподарського призначення
Сторінка1/3
Дата28.07.2012
Розмір0.5 Mb.
ТипАвтореферат
  1   2   3

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ГОРДІЄНКО ВІТА ПАВЛІВНА


УДК 330.15:504](043.3)


ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ


Спеціальність 08.00.06 – Економіка природокористування

та охорони навколишнього середовища


Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук


Суми – 2010

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана у Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

^ Козьменко Сергій Миколайович,

Державний вищий навчальний заклад

"Українська академія банківської справи

Національного банку України",

проректор з наукової роботи


Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

^ Прокопенко Ольга Володимирівна,

Сумський державний університет,

завідувач кафедри економічної теорії;

кандидат економічних наук

^ Шашула Людмила Олексіївна,

Рада по вивченню продуктивних

сил України НАН України,

старший науковий співробітник

відділу просторового розвитку

та земельних відносин


Захист дисертації відбудеться “___” _________ 2010 р. о ___ год.
на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, ауд. М-209.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.


Автореферат розісланий “___” __________ 2010 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Таранюк
^

Загальна характеристика роботи


Актуальність теми дослідження. Завдання підвищення ефективності землекористування відповідно до концепції сталого розвитку та програми “Порядок денний на ХХІ століття”, прийнятих на Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро в 1992 р., передбачає, у першу чергу, збереження і примноження продуктивної сили землі як природного ресурсу.

Сьогодні загальна площа сільськогосподарських земель в Україні становить близько 71,0 % всієї території держави (40 % світових запасів чорноземів та інших родючих ґрунтів). Але, на жаль, ефективність землекористування в нашій країні є найнижчою в Європі. До того ж ступінь розораності земельної площі складає 53,6 % (при гранично припустимому рівні в 40 %), порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень. Інтенсифікація землеробства, збільшення навантаження на земельні ресурси, безконтрольне застосування засобів хімізації в умовах низької технологічної культури призводять до погіршення якості ґрунтів, зниження їх родючості, розвитку ерозійних процесів. Усе це вказує на те, що питання економічно ефективного та екологічно безпечного використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення, врахування екологічних факторів при їх економічній оцінці є надзвичайно актуальними як з наукової, так і з практичної точок зору.

Порушена проблема досліджується як у світовій, так і у вітчизняній науковій літературі. Теоретичні засади та практичні механізми економічно ефективного та екологічно безпечного землекористування знайшли відображення в працях вітчизняних дослідників, серед яких: О.Ф. Балацький, С.К. Бистряков, П.П. Борщевський, В.М. Будзяк, Д.І. Гнаткович, В.В. Горлачук, Б.М. Данилишин, Д.С. Добряк, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, О.І. Карпіщенко, С.М. Козьменко, П.І. Коренюк, О.Л. Корчинська, М.І. Лавейкін, Л.Г. Мельник, Є.В. Мішенін, Л.Я. Новаковський, П.П. Руснак, П.Т. Саблук, А.Я. Сохнич, П.В. Тархов, В.М. Трегобчук, А.М. Третяк, М.М. Федоров, С.К. Харічков, М.А. Хвесик, М.К. Шикула та інші.

У той же час, незважаючи на накопичені наукові здобутки та значний практичний досвід у сфері оцінки ефективності землекористування та охорони земельних ресурсів, подальшої активізації потребують системні дослідження проблеми оцінки саме еколого-економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, розвитку науково-методичних підходів до визначення їх ринкової вартості, формування відповідного організаційно-економічного та нормативно-правового забезпечення створення спеціальних сировинних зон тощо. Актуальність, теоретична і практична значимість цих питань зумовили вибір теми, мети та завдань дисертаційного дослідження.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у контексті основних напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних та гуманітарних наук на 2009-2013 роки (Постанова президії НАН України від 25.02.2009 № 55) відповідно до пріоритетних досліджень проблеми раціонального природокористування (п. 4.1.16) та регіонального розвитку (п. 4.1.16); Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 880-р); Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 р. (Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2006 № 1001); Програми використання та охорони земель Сумської області на 2007-2015 роки (Розпорядження голови державної обласної адміністрації від 07.06.2005 № 256).

Дисертаційне дослідження відповідає тематиці наукових досліджень Сумського державного університету. До звітів за темою “Формування економічного механізму вирішення міжнародних екологічних конфліктів” (державний реєстраційний номер 0109U004803) увійшли пропозиції дисертанта щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення економічно ефективного та екологічно безпечного землекористування; за темою “Розробка теорії інтегральної оцінки пореципієнтних питомих показників еколого-економічного збитку від забруднення атмосфери” (державний реєстраційний номер 0108U000671) – рекомендації автора щодо удосконалення методики еколого-економічної оцінки сільськогосподарських земель з урахуванням регіональних особливостей.

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних та науково-методичних положень щодо оцінки еколого-економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:

  • провести аналіз сучасного стану землекористування в Україні та виявити еколого-економічні протиріччя;

  • дослідити економічні аспекти раціонального та екологічно безпечного використання земельних ресурсів;

  • дослідити фактори підвищення економічної ефективності використання земельних ресурсів на рівні регіону з урахуванням екологічних обмежень;

  • розвинути систему еколого-економічних показників використання земель сільськогосподарського призначення;

  • удосконалити науково-методичний підхід до визначення еколого-економічного результату використання земель сільськогосподарського призначення;

  • поглибити науково-методичні підходи до вартісної оцінки земель сільськогосподарського призначення з урахуванням екологічних факторів;

  • дослідити теоретико-методичні передумови формування екологічно безпечного землеробства як фактора підвищення економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення.

^ Об’єктом дослідження є еколого-економічні відносини, що виникають в процесі раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Предметом дослідження є теоретичні та науково-методичні положення щодо оцінки еколого-економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення.

^ Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, праці провідних вітчизняних і закордонних вчених з проблем еколого-економічних відносин в галузі землекористування.

Для досягнення поставленої мети у дисертації були використані такі методи наукового дослідження: системно-структурний та порівняльний аналізи – при аналізі теоретичних досліджень еколого-економічних відносин, що виникають в процесі економічно ефективного та екологічно безпечного землекористування; економіко-статистичний та розрахунково-аналітичний – при дослідженні якісного стану сільськогосподарських земель та оцінці ефективності їх використання; метод факторного аналізу та комплексного порівняльного аналізу – при удосконаленні науково-методичного підходу до визначення еколого-економічного результату від використання земельних ресурсів; картографічний метод – при розробці пропозицій щодо підвищення еколого-економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення; абстрактно-логічний метод – при теоретичних узагальненнях і формуванні висновків.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження стали нормативно-правові акти з питань раціонального та екологічно безпечного використання земельних ресурсів: офіційні дані Державного комітету статистики України, Сумського обласного управління статистики; Головного управління Держкомзему у Сумській області; зібрані, опрацьовані й узагальнені автором первинні матеріали та річні звіти аграрних підприємств Сумської області; звітні дані та аналітичні огляди органів державного і регіонального управління; монографічні дослідження та наукові публікації вітчизняних та закордонних вчених щодо вирішення еколого-економічних проблем в аграрному секторі економіки.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних та науково-методичних положень щодо оцінки еколого-економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення.

Найбільш вагомими науковими результатами дисертаційного дослідження є:

вперше:

  • розроблено науково-методичний підхід до визначення інтегрального еколого-економічного результату використання земель сільськогосподарського призначення, який базується на зіставленні вартісних оцінок еталонної й фактичної продуктивності земельних ділянок та дозволяє визначити їх наявний потенціал з урахуванням екологічних факторів;

удосконалено:

  • методичний підхід до формування і застосування системи еколого-економічних показників ефективного використання земель сільськогосподарського призначення, який, на відміну від існуючих, передбачає визначення і наукове обґрунтування таких показників, як очікуваний еколого-економічний результат використання земель сільськогосподарського призначення, екологічно обумовлені втрати рентного доходу від використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, витрати на забезпечення вимог екологічно сталого землеробства, які в сукупності дозволяють визначати об’єктивну величину продуктивного потенціалу земельних ресурсів та прогнозувати тенденції і напрямки екологізації сільськогосподарського виробництва;

  • науково-методичний підхід до вартісної оцінки земель сільськогосподарського призначення, який базується на розрахунку диференціальної ренти першого роду і на відміну від існуючих, враховує еколого-економічний результат при визначенні рентного доходу від використання земельних ділянок;

набули подальшого розвитку:

  • структурно-сутнісна характеристика та економічний зміст поняття “еколого-економічна ефективність використання земель сільськогосподарського призначення”, під яким розуміється інтегральна економічна результативність використання земельних ресурсів в аграрному секторі економіки, що, на відміну від існуючих підходів до трактування цієї дефініції, акцентує увагу на фактичному зменшенні загального економічного ефекту від використання земельних ресурсів внаслідок екодеструктивного впливу господарської діяльності;

  • методичні підходи до еколого-економічної паспортизації земельних ділянок, які, на відміну від існуючих, базуються на комплексному врахуванні взаємозалежних економічних, екологічних й агрохімічних показників та є основою формування організаційно-економічних засад раціонального та екологічно безпечного землекористування;

  • науково-методичний підхід до еколого-економічного обґрунтування придатності сільськогосподарських угідь до створення спеціальних сировинних зон, який, на відміну від існуючих, передбачає: 1) диференціацію регіонів за екологічною стійкістю ґрунту та агрохімічними показниками ґрунтової родючості; 2) оцінку антропогенного впливу на конкретну земельну ділянку; 3) оцінку зацікавленості власника ділянки шляхом співставлення сукупних витрат агропідприємства з ціною екологічно чистої продукції, визначеною з урахуванням економічного, екологічного, соціального ефекту від їх впровадження та комплексу протекціоністських заходів з боку держави.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретичні та науково-методичні положення дисертаційного дослідження доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій. Запропоновані в роботі теоретичні узагальнення та висновки в комплексі формують наукове підґрунтя для розширення практичних механізмів економічно ефективного та екологічно безпечного землекористування, які можуть бути застосовані регіональними органами управління земельними відносинами та суб’єктами господарювання в аграрному секторі економіки.

Наукові результати дисертаційної роботи знайшли практичне застосування в діяльності окремих установ, що підтверджується відповідними актами та довідками: Сумського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів (довідка від 14.12.2009 № 297) в частині розробки конкретних програм, методик та рекомендацій щодо підвищення еколого-економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення; Державного підприємства “Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” (довідка від 17.12.2009 № 2783/0108) в частині ринкової оцінки сільськогосподарських земель, групування районів області за придатністю до створення спеціальних сировинних зон, обґрунтування основних напрямків раціонального та екологічно безпечного землекористування на регіональному рівні; Головного управління Держкомзему у Сумській області (довідка від 02.04.2010 № 1266/01-44) в частині визначення основних проблем сільськогосподарського землекористування Сумської області та дослідження факторів підвищення економічної ефективності використання земельних ресурсів з урахуванням екологічних обмежень.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України” при викладанні дисциплін “Регіональна економіка”, “Екологія”, “Система технологій” (акт про впровадження від 15.12.2009).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Наукові результати, що виносяться на захист, отримані автором особисто і відображені в опублікованих працях. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача. У роботі [6] особисто дисертантом проведено аналіз економічної ефективності використання сільськогосподарських земель та визначені напрямки її підвищення на регіональному рівні.

^ Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методичні положення дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на всеукраїнських і міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, серед яких: Одинадцяті річні збори Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників (м. Київ, 2009 р.); П’ята міжнародна науково-практична конференція “Розвиток наукових досліджень – 2009” (м. Полтава, 2009 р.); Десята міжнародна наукова конференція “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стійкий економічний розвиток” (м. Донецьк, 2009 р.); П’ята міжнародна науково-практична конференція “Розвиток України у ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми” (м. Тернопіль, 2009 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми економіки, менеджменту, маркетингу” (м. Бєлгород, 2009 р.); Шоста всеукраїнська науково-практична конференція “Сучасний соціокультурний простір 2009” (м. Київ, 2009 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 12 наукових працях загальним обсягом 3,95 друк. арк., з яких особисто автору належить 3,79 друк. арк., у тому числі 6 статей опубліковано у наукових фахових виданнях (1 – у співавторстві), 6 публікацій у матеріалах конференцій.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Повний обсяг дисертації – 242 сторінки (у т. ч. основного тексту – 196 сторінок), зокрема, на 46 сторінках розміщено 7 таблиць, 2 рисунки, 9 додатків і список використаних джерел з 201 найменування.
  1   2   3

Схожі:

Сільськогосподарського призначення iconТема 15: правовий режим земель сільськогосподарського призначення
Поняття та особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
Сільськогосподарського призначення iconТема 15: правовий режим земель сільськогосподарського призначення
Поняття та особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
Сільськогосподарського призначення iconІмені вадима гетьмана загурський Олег Миколайович
Ринок землі сільськогосподарського призначення в україні: формування та тенденції розвитку
Сільськогосподарського призначення icon№1201, 0, 13, 1, 1, 60 Землями сільськогосподарського призначення визнаються
Державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель
Сільськогосподарського призначення iconТархов П. В., канд екон наук, доц., Хворост О. О., ст викладач
Сучасні еколого-економічні проблеми визначення адекватної оцінки земель сільськогосподарського призначення
Сільськогосподарського призначення iconПитання для співбесіди з вступниками на напрям підготовки «Процеси, машини та обладнання апв»
За яким основними ознаками класифікуються трактори сільськогосподарського призначення?
Сільськогосподарського призначення iconРозділ 1 теоретико-методичні засади оцінки еколого-економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення
Наукові засади раціонального та екологічно безпечного землекористування
Сільськогосподарського призначення iconПитання семестрового екзамену з дисципліни “Технологія сільськогосподарського машинобудування”
Зв’язок курсу технології сільськогосподарського машинобудування з дисциплінами навчального плану
Сільськогосподарського призначення iconГригорук І. О., здобувач Житомирський державний технологічний університет порівняльні аспекти розвитку іпотечного кредитування підприємств апк в україні та закордоном
Надання кредитів під заставу земель сільськогосподарського призначення розглядається як один із самих надійних та безпечних шляхів...
Сільськогосподарського призначення iconІстрія української географії. Тернопіль. (2012) (друк)
У публікації прослідковано економічні, політичні, суспільні аспекти розвитку сільськогосподарського природокористування на території...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи