Запровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні icon

Запровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні




Скачати 346.11 Kb.
НазваЗапровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні
Дата15.07.2012
Розмір346.11 Kb.
ТипДокументи





Передмова

Подальше зміцнення державності України, необхідність входження її в цивілізоване світове співтовариство не можливе без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на такі ключеві питання як забезпечення мобільності студентів, працевлаштування випускників та підвищення їх конкурентоспро­можності. Інтеграційні процеси в сфері освіти стають все більш динамічними і однією з передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є впровадження у вищих навчальних закладах країни кредитно-модульної системи організації навчального процесу, яка адоптована до вимог Болонської декларації (1998 рік). Її складовою частиною є модульно-рейтингова система (МРС) оцінювання успішності навчання студентів.

Факультетами, підрозділами і кафедрами Сумського державного університету більш ніж за 10 річчя накопичено певний досвід з організації навчального процесу за модульно-рейтинговою системою викладання навчальних дисциплін.

Незважаючи на відсутність єдиної методики використання МРС позитивний досвід кафедр університету показує, що впровадження модульно-рейтингової системи для оцінювання успішності навчання студентів дозволяє:

- виявлення та розвиток творчих здібностей студентів, заохочення їх до результатив­ної і творчої роботи, активного мислення;

  • стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом усього семес­тру і підвищення якості їх знань;

  • запровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні;

  • інтенсифікацію навчального процесу, та підвищення престижу вищої освіти в Су­мДУ;

  • ранжування студентів університету, за рівнем підгото­вки за певний період навчання (семестр, навчальний рік, навчання за відповідною програмою підготовки);

  • зменшує стресові навантаження під час проведення контрольних заходів і підвищує об’єктивність оцінювання знань студентів;

  • підсумкова оцінка виставлена за результатами поточного контролю, завдяки МРС дозволяє зменшити період екзаменаційно-залікової сесії.

В той же час впровадження МРС потребує суттєвого збільшення обсягів методичної роботи викладачів для розробки організаційно-методичної документації і завдань для поточного контролю, а також впровадження певних організаційних заходів.


^ 1 Терміни та їх визначення

Модульно-рейтингова система навчання (МРС) – це система багатобального оцінювання діяльності студента за весь період навчального процесу відповідно кредитної трудомісткості кожної навчальної дисципліни.

^ Модульно-рейтингова система має на меті оцінку систематичності та успішності роботи студентів з дисципліни. В основу МРС покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність за період навчання.

Рейтинг – комплексний кількісний показник, який враховує здобутки студента з усіх видів занять і самостійної роботи з конкретної дисципліни за певний період навчання.

Модуль – це змістовно завершена частина теоретичного та практичного навчального матеріалу (розділ, тема чи їх сукупність) з окремої навчальної дисципліни, що передбачена робочою навчальною програмою. Кожен модуль має складатися з пов’язаних між собою у певному співвідношенні теоретичного матеріалу, що викладається на лекціях, завдань до практичних і лабораторних робіт для набуття певних практичних навичок, індивідуальних завдань для самостійного опрацювання. Модуль є складовою одного з основних оціночних блоків знань студентів.

Оцінювання – визначення за певними критеріями та кількісне вираження навчальних досягнень студента.

^ Шкала оцінювання з дисципліни (R) – це певна сума балів для кількісного вираження навчальних досягнень студента пропорційно до загального об’єму навчальної роботи з дисципліни.

R = 40К

де К – загальний обсяг навчальної дисципліни у кредитах.

^ Кредит (К) – умовна одиниця виміру обсягу навчальної роботи студента при вивченні певної складової навчальної програми чи окремої дисципліни, засвоєної студентом під час навчання. Кредит – мінімальна одиниця, яка в системі ECTS становить 36 академічних годин і визначає суму аудиторної та самостійної роботи студента.

Рейтингова оцінка rk – це певна сума балів, яку отримує студент за результатами поточного модульного контролю (за виконання індивідуальних завдань, за роботу на практичних, лабораторних та семінарських заняттях) та при проведенні передбачених технологією МРС поточних і підсумкових атестаційних заходів (колоквіуми, тестування тощо).

^ Рейтинг з дисципліни RD – це кількісна оцінка за багатобальною шкалою рівня засвоєння студентом певної навчальної дисципліни та якості його навчальної діяльності протягом семестру. RD формується як сума всіх рейтингових оцінок (? rk), а також заохочувальних балів rs:

RD = ? rk + rs.

Семестровий рейтинг студента RS (t) – відображає успішність навчання студента з усіх дисциплін, вивчення яких відповідно до навчального робочого плану та індивідуального плану студента закінчується у певному t – семестрі будь-якою атестацією.

RS(t) =? RDі

Інтегральний рейтинг студента RI (Т) відображає успішність навчання студента в цілому за період (^ Т) навчання.

Рейтинг студента – це його місце (ранг) у навчальній групі (на курсі, факультеті, в університеті) відповідно результатам МРС оцінювання знань за певний період навчання, на підставі навчальної рейтингової оцінки та інших критеріїв.

Модульний цикл – певним чином зорганізована частина навчально часу студента, призначена для вивчення визначеної групи модулів освітньо-професійної програми і здійснення з них контрольних заходів. Тривалість модульного циклу визначається графіком навчального процесу.

^ Заліково-екзаменаційний тиждень (підсумковий контроль) – термін, визначений навчально-організаційним відділом для проведення семестрового контролю.


^ 2 Модульна система організації навчального процесу


Модульно-рейтингова система (МРС) – це така організація навчального процесу, при якій вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих вмінь, навичок і знань здійснюється безпосередньо за рейтинговою системою.

Сутність модульно-рейтингової системи полягає в тому, що певна навчальна дисципліна у всіх її складових (вивчення теоретичного матеріалу, виконання лабораторних, практичних робіт, індивідуальних завдань та семінарів) розбивається на певну кількість модулів, навчальний процес яких контролюється поетапно протягом семестру. Доцільність такої форми організації навчального процесу визначається перш за все забезпеченням планомірної роботи студента та контролю за нею з боку викладача. При цьому модулі з навчальної дисципліни повинні бути логічно завершені за змістом навчального матеріалу. Модулі слід визначати і будувати таким чином, щоб не була порушена безперервність та цілісність навчального курсу. Слід приділяти увагу системності навчального матеріалу, що забезпечується затребуваністю матеріалів попередніх модулів у наступних.

Кількість модулів з навчальної дисципліни визначається викладачем виходячи з її змісту та структури. Можна вважати раціональним розподіл навчальної дисципліни на модулі відповідно модульним циклам, які визначаються графіком навчального процесу. При визначенні кількості модулів слід також передбачити організаційні заходи для здійснення модульних контролів з усіх складових, включених до них.

Доцільно використовувати тестову систему контролю, яка серед інших потребує найменшого часу безпосереднього контакту викладача зі студентом; вона є найбільш об’єктивною при правильному укладанні тестових завдань, а при використанні комп’ютерної техніки може бути застосована у поза аудиторний час роботи студента.

Зміст модулів, та організаційні заходи відносно контролю знань студентів розробляє викладач, відповідальний за впровадження МРС певної дисципліни, і вони повинні затверджуватися на засіданні кафедри і заноситись обов’язково в робочу навчальну програму з дисципліни.

Кафедра здійснює розподіл рейтингових балів за видами навчальної діяльності та контрольними заходами відповідно до вагомості цих складових у навчальному процесі певної дисципліни.

Протягом модульних циклів семестру провідний викладач здійснює облік набраних студентом балів, заносить їх до журналу навчальної групи і повідомляє про це студентів. В журнал групи заносяться усі види контролю.

Модульні контролі проводяться лише один раз згідно з графіком навчальної роботи студента.

Викладач здійснює рейтинговий контроль на підставі визначених у робочій навчальній програмі навчальних модулів та визначає форму модульних контролів (тести, письмові завдання, контрольні роботи, співбесіди тощо).

Відсутність студента на контрольній роботі, лабораторному чи практичному занятті, модульному контролі оцінюється в «0» балів. Залежно від причини відсутності студента викладач визначає форму проходження додаткового контролю з метою відпрацювання навчального матеріалу.

Студент, який протягом поточної роботи не виконав належним чином навчальний план і не набрав мінімально необхідної кількості рейтингових балів, не може бути допущеним до екзамену чи диференційованого заліку.

Кількість балів нарахованих студенту з кожної дисципліни протягом семестру є підставою для визначення його семестрового рейтингу.

Відповідальність за організацію та проведення модульно-рейтингової системи навчання несе викладач, який веде дисципліну, та завідувач кафедри.


^ 3 Оцінювання, здійснення поточного і

підсумкового контролю

Складовою МРС є оцінювання успішності навчання студента шляхом нарахування рейтингових балів за певною шкалою. В основу системи оцінювання покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність студента за період навчання.

Основу рейтингової системи оцінювання знань студентів у цілому становить рейтинг студента з кожної навчальної дисципліни, що є узагальненим показником якості засвоювання дисципліни. Усі дисципліни навчального плану підготовки фахівця є рівноправними у системі оцінювання, тобто не буде навчальних дисциплін, підсумковий контроль з яких здійснювався би не диференційованим заліком або іспитом.

Система нарахування балів за різні види робіт студента та критерії оцінювання знань розробляється провідним викладачем дисципліни. На основі обраної системи оцінювання розробляється Регламент впровадження МРС з кожної навчальної дисципліни кафедри.

При застосуванні кредитно-модульної системи організації навчального процесу впроваджується багатобальна (диференційована) шкала оцінювання, пропорційна до трудомісткості навчальної роботи з дисципліни. Це забезпечує методично однаковий підхід до оцінювання, дає можливість ранжувати студентів за ознаками успішності у відповідності до обсягів навчальної діяльності.

Шкала оцінювання знань студентів визначається пропорційно до загального обсягу навчальної роботи з дисципліни у кредитах (К) і становить R=40К. Це може бути 200 (К=5), 100 (К=2,5), 80 (К=2), 60 (К=1,5), 40 (К=1) балів тощо.

Залежно від отриманої студентом кількості балів здійснюється оцінювання його навчальної діяльності шляхом визначення рейтингу з дисципліни (RD). При цьому підсумкове значення рейтингової оцінки (rk) та заохочувальних балів (rs) не може перевищувати максимально можливе значення рейтингу з навчальної дисципліни (ŘĎ) , що визначається шкалою оцінювання, тобто

? rk + rs ? ŘĎ.

Незалежно від значення R- шкали оцінювання повинні витримуватись співвідношення між рейтинговими балами з дисципліни, чотирибальною національною шкалою та оцінками ECTS – шкали відповідно таблиці.


^ Шкала

оцінювання

ECTS


Визначення

Чотирибальна

національна шкала

оцінювання

Рейтингова

бальна шкала

оцінювання


A

ВІДМІННО - відмінне виконання

лише з незначною кількістю помилок


5 (відмінно)


0,90 R ? RD ? 1,00 R


B

ДУЖЕ ДОБРЕ - вище середнього рівня

з кількома помилками



4 (добре)


0,85 R ? RD < 0,90 R


C

ДОБРЕ – в загальному правильна

робота з певною кількістю помилок


0,75 R ? RD < 0,85 R


D

ЗАДОВІЛЬНО - непогано, але зі

значною кількістю недоліків



3 (задовільно)


0,65 R ? RD < 0,75 R


E

ДОСТАТНЬО - виконання

задовольняє мінімальні критерії


0,60 R ? RD < 0,65 R


FX, F

НЕЗАДОВІЛЬНО - потрібна подальша робота перед тим, як отримати залік


2 (незадовільно)


RD < 0,60 R

Курсовий проект (робота) розглядається як певний змістовий модуль навчальної дисципліни і його (її) оцінка враховується при визначенні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни. Якщо курсовий проект (робота) виконується у наступному семестрі після отримання студентом підсумкової оцінки з навчальної дисципліни, то він (вона) оцінюється окремо.

Підсумкова оцінка (за чотирибальною шкалою оцінювання) з навчальної дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається сумарним значенням накопичених рейтингових балів за всі семестри навчання, незалежно від того, які семестрові оцінки були отримані у відповідних семестрах. При цьому немає значення, складався з дисципліни екзамен чи диференційований залік і в якому семестрі.

Оцінювання з навчальної дисципліни може здійснюватись на підставі поточного контролю з передбачених видів навчальної роботи та проведених контрольних заходів (колоквіумів, контрольних робіт тощо). У цьому випадку, якщо студент за підсумком поточної роботи і контролів набрав не менше 0,6 R рейтингових балів, він має право бути звільненим від заходу підсумкового контролю. Оцінка з дисципліни визначається за сумою рейтингових балів.

Студент, який за підсумками поточної роботи набрав «позитивну» суму рейтингових балів з дисципліни (RD ? 0,6 R), має право складати іспит (диференційований залік) не більше одного разу для підвищення свого рейтингу.

При складанні студентом екзамену чи диференційного заліку його оцінка з дисципліни за семестр не може бути нижчою, ніж визначена за рейтингом з дисципліни (RD) при модульному контролі знань.

Якщо студент виконав усі види навчальної роботи з дисципліни, передбачені робочою програмою, але у зв’язку із незадовільним складанням заходів поточного контролю (колоквіумів, контрольних робіт тощо) набрав суму рейтингових балів 0,4 R ? RD ? 0,6 R, тобто поточна робота оцінюється як незадовільна, він повинен взяти участь у заходах підсумкового контролю (скласти іспит або диференційований залік) з навчального матеріалу дисципліни. Складання заходів підсумкового контролю дозволяється не більше 2 раз (один раз викладачеві, другий – комісії), виходячи з того, що одну незадовільну оцінку (за наслідками модульних контролів) студент уже має. Оцінка з навчальної дисципліни визначається за результатом складання іспиту (диференційованого заліку). У відповідності з нею студентові нараховується певна кількість рейтингових балів (RD ? 0,6 R).

Якщо студент за наслідками поточної навчальної роботи і поточних контролів має RD ? 0,4 R, або не виконав заплановані види навчальної роботи, то він не може бути допущеним до підсумкового контролю і повинен підвищити свій рейтинг шляхом виконання певних видів робіт з дисципліни (не виконаних, їм адекватних, або додаткових), після чого складати іспит (диференційований залік) на вище визначених умовах.

Кафедри, деканати факультетів мають право за погодженням із першим проректором визначати додаткові умови допуску студентів до підсумкової атестації та звільнення від складання семестрового екзамену, або використовувати повністю або частково вище викладені.

На підставі рейтингової оцінки успішності навчання студента з дисциплін визначається його семестровий рейтинговий бал (RS), а також інтегральний рейтинговий бал (RI) за будь який період навчання (Т).

Відповідно результатам МРС оцінювання знань за певний період навчання визначається рейтинг студента за відсотковим відношенням отриманих ним рейтингових балів до максимально можливого їх значення за відповідний період навчання:

Ŕ (t) = RS(t) / ŘЉ(t) · 100% або Ŕ (T) = RI(T) / ŘǏ(T) · 100%.



  1. Загальна методика впровадження МРС


4.1. Технологія впровадження МРС з дисциплін кафедри приймається кафедрою на підставі нормативних матеріалів університету.

4.2. На основі обраної технології МРС розробляється Регламент впровадження модульно-рейтингової системи з навчальної дисципліни, який затверджується деканом факультету. Регламент доводиться до відома студентів на початку навчального семестру і лишається незмінним протягом терміну викладання дисципліни.

4.3. МРС з дисципліни розробляється та впроваджується викладачем, відповідальним за курс (лектором), із залученням викладачів, що ведуть інші види навчальної роботи з дисципліни (лабораторні, практичні та індивідуальні заняття).

4.4. Запроваджувана технологія МРС повинна забезпечувати якісний поточний контроль навчальної роботи студента у всіх її складових та здійснення об’єктивного підсумкового оцінювання рівня засвоєння студентом навчальної дисципліни.

4.5. Впровадженню МРС повинна передувати копітка і багатогранна науково-методична робота, що передбачає:

- визначення модулів навчальної дисципліни як цілісних і змістовно завершених частин навчального матеріалу, видів навчальної роботи з кожного модуля та методів контролю при їх виконанні;

- розробку методичних матеріалів щодо виконання лабораторних чи практичних занять, курсових робіт, опрацювання окремих розділів програми;

- розробку завдань до контрольних заходів відповідно до визначених форм контролю (усне опитування, тестування, письмова контрольна робота, колоквіум тощо) для здійснення поточного та підсумкового контролю.

4.6. Студенти повинні своєчасно та систематично інформуватися про всі отримані рейтингові оцінки та поточне значення рейтингу з дисципліни. Гласність результатів забезпечується шляхом систематичного роздрукування рейтинг-листів. Слід вважати доцільним ведення кафедрою бази даних модульно-рейтингової системи з навчальних дисциплін кафедри, яка повинна служити для аналізу і коригування навчального процесу та управління навчальною діяльністю кожного студента.

4.7. Результати поточного контролю за рейтинговою системою та підсумкової атестації відображаються у семестровій екзаменаційно-заліковій відомості, яка заповнюється викладачем, відповідальним за курс (лектором). У відомості обов’язково зазначаються рейтингові бали, підсумковий рейтинг та семестрова оцінка з дисципліни.

4.8. За результатами атестації студентів з навчальних дисциплін деканати

факультетів приймають рішення щодо подальшої навчальної діяльності студента (переведення на наступний курс, відрахування тощо) відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Наказ МОН України від 02.06.1993 р. №161).



  1. Права і обов’язки структурных підрозділів


5.1 Обов’язки професорсько-викладацького складу кафедри:

  • розробка робочих навчальних програм з дисциплін відповідно до вимог методичної ради СумДУ;

  • поділ програмного матеріалу кожної навчальної дисципліни на логічно завершені складові частини – модулі;

  • визначення форм поточного контролю навчальної діяльності студента в період модульного циклу (усне опитування, тестовий контроль, доповідь, реферат, захист, контрольна робота, колоквіум тощо);

  • підготовка завдань тестового або інших форм контролю та завдань для проведення атестації з дисциплін, що викладаються;

  • розробка системи та критеріїв оцінювання результатів виконання модульного контролю;

  • організація занять за МРС навчання;

  • підрахунок результатів кожного модуля і занесення їх до журналу обліку успішності (сума рейтингових балів та оцінка відповідна за шкалою ECTS);

  • ознайомлення студентів з результатами контрольних заходів не пізніше наступного заняття відповідно розкладу;

  • визначення сумарної оцінки кожного студента за результатами всіх проведених модульних контролів у семестрах та визначення рейтингу студента в академічній групі з кожної навчальної дисципліни;

  • занесення отриманих результатів контролю до семестрової та підсумкової відомостей.


^ 5.2 Обов’язки кафедр:

  • затвердження поділу навчального матеріалу на модулі за пропозицією провідного викладача;

  • складання та затвердження графіка відпрацювання занять;

  • розгляд на засіданні кафедри Регламентів МРС з кожної навчальної дисципліни (додаток А);

  • затвердження завдань (тестів, контрольних робіт, колоквіумів тощо), розроблених професорсько-викладацьким складом, для семестрового контролю та підсумкової атестації;

  • внесення пропозицій щодо нарахування студентам додаткових заохочувальних балів;

  • подання в деканат відомостей про студентів, які не виконують усі види обов’язкових робіт, передбачених робочою навчальною програмою;

  • проведення аналізу впровадження МРС з дисциплін кафедри, та внесення пропозицій щодо її удосконалення;

  • погодження з деканатом факультету розроблених Регламентів МРС з кожної дисципліни кафедри.


^ 5.3 Обов’язки деканату:

  • затвердження розроблених кафедрами Регламентів МРС з дисциплін;

  • контроль за виконанням МРС кафедрами у період модульних циклів та формування списків студентів не допущених до підсумкового контролю;

  • визначення інтегрального рейтингу студента, за будь-який період навчання, ранжування студентів і оголошення результатів рейтингу;

  • внесення пропозицій до ректорату щодо відрахування студентів з університету, які мають за результатами поточного і семестрового контролю академічну заборгованість з трьох і більше дисциплін;

  • здійснення переведення студентів з курсу на курс.




  1. Застосування рейтингу студента


Визначення рейтингу студента є підставою для:

  • відбору студентів на вищий рівень навчання;

  • направлення для навчання, проходження практики чи стажування за кордоном;

  • призначення іменних стипендій;

  • визначення пріоритетів на отримання путівок, на вибір кімнати в гуртожитку.

  • визначення пріоритетів при виборі спеціалізації та працевлаштуванні за наявності замовлень організації, підприємств, фірм.



^ 7 Особливі умови

Випадки, що не передбачені даним Положенням, особливі обставини та ситуації на підставі заяви студента, та обґрунтованого подання деканату розглядає та вирішує ректор або призначений ним проректор з навчальної роботи.



  1. ^ Вимоги щодо розробки Регламенту

впровадження МРС


Регламент впровадження МРС з дисципліни повинен визначати загальний зміст модульних циклів (залікових кредитів) за видами навчальної роботи, форми і методи поточних та модульних контролів, шкалу оцінювання з дисципліни, модулів і видів навчальної роботи.

Розроблення Регламенту впровадження МРС з дисципліни здійснюється наступним чином.

  1. В залежності від обсягів, видів навчальної роботи з дисципліни та з урахуванням графіку навчального процесу і його організації визначити кількість залікових кредитів з дисципліни як її змістовно завершених частин, що підлягають обов’язковому оцінюванню та зарахуванню. При використанні модульно-циклової системи організації навчального процесу один заліковий кредит дисципліни як правило складають всі види навчальної роботи студента протягом одного модульного циклу.

  2. У кожному заліковому кредиті з дисципліни визначити модулі, що охоплюють певні види навчальної роботи студентів, контролюються та оцінюються у ході їх поточної роботи.

  3. Розрахувати шкалу оцінювання з навчальної дисципліни (R = 40K). Розподілити рейтингові бали з дисципліни у відповідності до шкали оцінювання за модульними циклами (заліковими кредитами), модулями та видами навчальної роботи пропорційно до їх трудомісткості та вагомості у навчальному процесі. Визначити умови призначення заохочувальних балів (якщо вони застосовуються).

  4. Визначити періоди, форми та методи поточного контролю з усіх складових навчальної діяльності студента та організаційні заходи щодо їх реалізації.

  5. Визначити умови підсумкової атестації студентів (умови звільнення від заходу підсумкового контролю та (або) допуску до нього.

  6. Укласти, погодити та затвердити Регламент впровадження МРС з навчальної дисципліни за формою, наведеною як приклад у додатку А.

  7. Розробити науково-методичні матеріали для здійснення поточних, модульних і підсумкового контролів та для організації самостійної роботи студента з навчальної дисципліни як додатки до даного Регламенту.



Додаток А

(Приклад)


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


Кафедра ____________________________________________________


Затверджую

Декан інженерного факультету,

доцент

_____________ А.О. Євтушенко

____ _______________ 2006 р.


Регламент

впровадження МРС з дисципліни

“Алгоритми проектування технологічних процесів”

для студентів V курсу денної форми навчання

Спеціальність 7.090402 – “Інформаційні технології проектування”

зі спеціалізацією 7.080402.02 - “Інформаційні технології проектування в

технологічній підготовці виробництва”


Семестр

Загальний обсяг

В тому числі аудиторних, год.

СРС

ІРС

Індивідуальні завдання

Підсумковий контроль

годин

кредитів

Всього

Лекц.

Практ.

IX

126

3,5

60

40

20

66

15

РГР

діф. залік

^ СЕМЕСТРОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН


^ Розподіл навчальної роботи студента за модульними циклами, годин.

I (5 тижнів)

II (5 тижнів)

^ III (5 тижнів)

Ауд. г/т.

Лк.

Пр.

ІРС

Ауд. г/т.

Лк.

Пр.

ІРС

Ауд. г/т.

Лк.

Пр.

ІРС

4

10

10

5

4

20



5

4

10

10

5


Викладач, відповідальний за навчальну дисципліну,

доцент (професор) ______________ ____________________

( підпис) (ініціали. прізвище викладача)


Розглянуто на засіданні кафедри, протокол № ___ від "___" _________ 2006 р.

Завідувач кафедри ___________________


Суми – 2006 р.

1 Структура залікового кредиту з навчальної дисципліни

Тема

Обсяги навчальної роботи за видами, годин

Загальний

Лекції

Практичні заняття

Самостійна робота*

Індивід. завдан.**

Модульний цикл І (Заліковий кредит І)

Змістовний модуль 1 “Принципи та етапи технологічного проектування”

1. Принципи та етапи проектування технологічних процесів. Вихідні дані для технологічного проектування. Види технологічних процесів.

4

2

2

2. Загальна характеристика етапів проектування технологічних процесів:

2.1. Аналіз конструкторської документації та постановка задач на технологічне проектування. Аналіз технологічності конструкції виробу.

4

2

2

2.2. Методика визначення типу виробництва. Вибір способу отримання заготовки.

10

2

4

4

2.2 Визначення методів отримання елементарних поверхонь. Принципи визначення технологічних баз. Побудова маршруту виготовлення деталі.

7

1

2

4

2.3. Призначення (розрахунок) припусків на механічну обробку. Проектування заготовки

5

1

2

2

2.4. Принципи побудови структури операцій механічної обробки.

6

2

2

2

Модульний контроль

2

2

Всього по заліковому кредиту

38

10

10

18

Модульний цикл ІІ (Заліковий кредит ІІ)

Змістовний модуль 2 “Типові технологічні процеси виготовлення деталей машин”

Розділ І. Типові технологічні процеси виготовлення корпусних деталей.

1. Основні вимоги до корпусних деталей

3

2

1

2. Заготовки корпусних деталей

4

2

2

3. Вибір технологічних баз і послідовності обробки

3

2

1

4. Способи обробки елементарних поверхонь корпусних деталей.

5

2

3

Розділ ІІ. Технологічні процеси виготовлення деталей типу тіл обертання (вали, диски).

1. Службове призначення, технічні вимоги, матеріали і методи отримання заготовок для валів.

4

2

2

2. Вибір технологічних баз та способи їх утворення.

4

2

2

3. Способи формування циліндричних поверхонь ступінчастих валів.

5

2

3

4. Утворення різьбових, шліцевих поверхонь на валах та обробки шпон очних пазів.

6

2

4

5. Фінішна обробка поверхонь валів.

4

2

2

6. Особливості обробки заготовок валів на верстатах з ЧПУ.

4

2

2

Модульний контроль

2

2

Всього по заліковому кредиту

44

20

24

Модульний цикл ІІІ (Заліковий кредит ІІІ)

7. Технологія виготовлення деталей типу фланців

4

2

2

Розділ ІІІ. Виготовлення деталей зубчастих передач.

1. Конструктивні особливості і технічні вимоги до деталей зубчастих передач, принципи їх класифікації.

4

2

2

2. Матеріали і методи отримання заготовок. Бази та послідовність обробки заготовок зубчастих коліс.

4

2

2

Тема

Обсяги навчальної роботи за видами

Загальний

Лекції

Практичні заняття

Самостійна робота*

Індивід. завдан.**

3. Типові маршрутні технологічні процеси виготовлення зубчастих коліс.

4

2

2

4. Методи нарізання зубчатих коліс

8

2

6

Модульний контроль

2

2

Індивідуальне завдання (виконання, оформлення та захист).

18

10

8

РГР

Всього по заліковому кредиту

44

10

10

24

Всього з навчальної дисципліни

126

40

20

66

* – самостійна робота студента включає опрацювання теоретичного матеріалу з дисципліни, який викладається на лекціях, вивчається самостійно, підготовку до практичних робіт та їх оформлення вдома, виконання індивідуального завдання та здійснення контрольних заходів;

** –розрахунково-графічну роботу студент виконує протягом ІІ та ІІІ-го модульних циклів та здійснює її захист у атестаційний тиждень ІІІ-го модульного циклу.




  1. ^ ОРГАНІЗАЦІЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ




Осінній семестр 2005 – 2006 навчального року



Модулі

Модульні цикли, модулі залікового кредиту


Термін

контролю (тиждень)

^ Форма

контролю

Шкала оцінювання R

Модульний цикл І

1

Теоретичний матеріал:

(обсяг лекційного матеріалу – 10 год.)

Змістовний модуль 1 “Принципи та етапи технологічного проектування”



6 – ий

тиждень




колоквіум


20


2

Практичні заняття:

(обсяг практичних занять – 10 год.)

Практичні роботи № 1 – № 5

(шкала оцінювання кожної 4 бали)


тестовий

контроль

(захист)



20

Всього по модульному циклу I 40

Модульний цикл ІІ



3


4

Теоретичний матеріал:

(обсяг лекційного матеріалу – 10 год.)

Змістовний модуль 2 “Типові технологічні процеси виготовлення деталей машин”

Розділ І: Технологічні процеси виготовлення корпусних деталей.

Розділ ІІ: Технологічні процеси виготовлення валів



8 – й

тиждень

12-й тиждень



контрольна робота 1

контрольна робота 2



15


15

^ Всього по модульному циклу II 30





Модулі

Модульні цикли, модулі залікового кредиту


Термін

контролю (тиждень)

^ Форма

контролю

Шкала оцінювання R

Модульний цикл ІІІ



5


6

Теоретичний матеріал:

(обсяг лекційного матеріалу – 10 год.)

Розділ ІІ: Технологія виготовлення деталей типу фланців.

Розділ ІІІ: Виготовлення деталей зубчастих передач.

.


14 – й

тиждень

18-й тиждень




контрольна робота 3

контрольна робота 4



10


15

7

Практичні заняття:

(обсяг практичних занять – 10 год.)

Практична робота № 6 – “Розробка технологічного процесу виготовлення деталі”



18-й тиждень



усне

опитування



5

Всього по модульному циклу III 30




^ Всього по модульним циклам для встигаючих студентів 100

8

Індивідуальне завдання (розрахунково-графічна робота) 40




^ Всього з дисципліни максимальне значення рейтингових балів (ŘĎ) 140

3 Призначення рейтингових балів



Оцінювання з дисципліни (модулів) здійснюється за багатобальною школою (R= 40K). Тобто шкала оцінювання з дисципліни становить: 40 · 3,5 = 140 балів, які розподілені на модулі навчальної роботи трьох модульних циклів і виконання індивідуального завдання.

“відмінно” – 0,9R ? RD (rkі ) < 1,0R

“добре” – 0,75R ? RD (rkі ) < 0,9R

“задовільно”– 0,6R ? RD (rkі ) < 0,75R

“незадовільно” – RD (rkі ) < 0,6R

Розподіл рейтингових балів дисципліни за модулями (rkі) здійснюється у відповідності до визначеної шкали оцінювання модуля за вище наведеними співвідношеннями традиційної чотирибальної оцінки і рейтинговими балами.

При здійсненні модульного контролю методом тестування рейтингові бали визначаються за співвідношенням вірних відповідей і кількістю тестових завдань:

N1/N2 · 100%;

де N1 – число вірних відповідей, N2 – загальне число питань.

90 – 100% правильних відповідей – “відмінно”, 0,9R ? rkі< 1,0R;

75 – 89% правильних відповідей – “добре”, 0,75R ? rkі< 0,9R

60 – 74% правильних відповідей – “задовільно”, 0,6R ? rkі< 0,75R

59% та менше – “незадовільно, rkі< 0,6R.
Від заходу підсумкової атестації звільняються студенти, які за підсумками поточного контролю отримали оцінку “задовільно”. Тобто отримали не менше 0,6 ŘĎ рейтингових балів, та не мають заборгованостей з жодного із модулів. Вони мають право на отримання оцінки з дисципліни у відповідності до отриманих рейтингових балів.

Студенти, які протягом трьох модульних циклів не набрали рейтингових балів, що відповідають позитивній оцінці, але виконали всі види необхідної за програмою навчальної роботи, можуть бути допущені до складання диференційованого заліку за умови наявності у них більше 0,4R рейтингових балів з дисципліни. При цьому вони мають право на дворазове складання диференційованого заліку (один раз викладачеві і один раз комісії).

Перескладання контрольних заходів з модуля дозволяється у випадку відсутності на контрольному заході з поважної причини, чи отримання незадовільної оцінки, протягом атестаційного тижня.

При повторному контролі знань у шкалу оцінювання вводиться поправочний коефіцієнт (1,05), який підвищує вимоги до діапазону балів позитивних оцінок. Наприклад, для отримання оцінки “добре” потрібно отримати від (0,79 до 0,95)R балів при письмовому контролі, або дати 79 – 95% правильних відповідей при тестуванні, оцінці “задовільно” буде відповідати 0,63R…0,79R балів від шкали оцінювання. Або, відповідно, рейтингові бали студентові будуть нараховуватись згідно з критеріями оцінювання зі знижуючим коефіцієнтом 0,95.

Студент, що має право на звільнення від підсумкової атестації, може підвищити свій рейтинг з дисципліни (RD) шляхом участі в ній (складання підсумкового диференційованого заліку за програмою навчальної дисципліни). При цьому незалежно від результатів підсумкової атестації оцінка з дисципліни не може бути нижчою, ніж визначена за отриманими рейтинговими балами. Спроба підвищення рейтингу допускається один раз.


^ Заохочувальні рейтингові бали з дисципліни


Заохочувальні рейтингові бали з дисципліни (зі знаком “+”) нараховуються:

  • за систематичну продуктивну активність під час проведення аудиторних занять;

  • за виконання завдань підвищеної складності, або за виконання аналітичних оглядів за тематикою навчальної дисципліни чи споріднених дисциплін (конкретне значення визначає викладач);

  • за розробку власного програмного продукту для ЕОМ для вирішення професійних завдань з навчальної дисципліни та складання методичних вказівок.

При нарахуванні заохочувальних балів провідний викладач має право звільнити студента від виконання практичних (індивідуальних) завдань, які передбачені програмою навчальної дисципліни.


Схожі:

Запровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні iconЗапровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні
...
Запровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні iconПро організацію рейтингового оцінювання у Донецькому державному університеті управління
З метою забезпечення умов розвитку кадрового потенціалу університету, об`єктивності та прозорості оцінювання діяльності науково-педагогічних...
Запровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні iconПро організацію рейтингового оцінювання у Донецькому державному університеті управління
З метою забезпечення умов розвитку кадрового потенціалу університету, об`єктивності та прозорості оцінювання діяльності науково-педагогічних...
Запровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні iconУдк 336. 717. 061. 2 Теоретичне підгрунтя дослідження
У статті розкрита сутність конкуренції в комерційних банках на сучасному етапі, систематизовано науково-методичні підходи до розуміння...
Запровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні iconЗахистекономічноїконкуренці ї
Теорія конкуренції. Закон конкуренції як загальний закон товарного виробництва
Запровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні iconПоложення про золоту медаль "За високі досягнення у навчанні" та срібну медаль "За досягнення у навчанні" І. Загальні положення
Відповідно до статті 23 Закону України "Про загальну середню освіту" для учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти...
Запровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні iconТема структура ринку. Ринок досконалої конкуренції
Особливості ринку досконалої конкуренції. Попит, виручка і прибуток конкурентної фірми
Запровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні iconУ новий рік – з натхненням та інноваціями! У новий рік – з натхненням та інноваціями! Шановні освітяни І партнери програми Microsoft «Партнерство в навчанні»
Шановні освітяни І партнери програми Microsoft «Партнерство в навчанні», Вітаємо вас із початком нового навчального року! Бажаємо...
Запровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні iconУ здорової людини нормальний вміст калію в плазмі крові становить
У здорової людини нормальний вміст неорганічного фосфору в плазмі крові становить
Запровадження змагальності та здорової конкуренції у навчанні iconПоложення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні»
Відповідно до статті 23 Закону України «Про загальну середню освіту» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи