О. В. Зайцев гроші та кредит. Лекційне викладення
Скачати 2.09 Mb.
|
|
О.В. Зайцев ГРОШІ ТА КРЕДИТ. Лекційне викладення Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Суми «Видавництво СумДУ» 2010 УДК 336 (075.8) ББК 65.9(4Укр)26 я73 З-17 Рецензенти: М.О. Джаман ─ доктор економічних наук, професор, академік АН України, завідуючий кафедрою загальноекономічних дисциплін Полтавського університету споживчої кооперації України; С.М. Козьменко ─ доктор економічних наук, професор, проректор з наукової роботи Української академії банківської справи Національного банку України; Є.В. Мішенін ─ доктор економічних наук, професор, завідуючий кафедрою теоретичної та прикладної економіки Сумського національного аграрного університету ^ (лист № 1/11 - 3061 від 13.04.2010 р.) Зайцев О.В. З-17 Гроші та кредит. Лекційне викладення: навч. посіб. / О.В. Зайцев ─ Суми: Вид-во СумДУ, 2010. ─ 179 с. ISBN 978-966-657-306-6 У навчальному посібнику висвітлені загальнотеоретичні аспекти з грошових відносин, механізм їх функціонування і вплив на розвиток макроекономічних процесів. Для студентів денної, заочної та вечірньої форм навчання як допоміжний, стисло структурований матеріал, який може застосовуватися при засвоєнні лекційного матеріалу, виконанні практичних та самостійних робіт, виконанні курсових та випускних кваліфікаційних робіт бакалавра тощо. УДК 336 (075.8) ББК 65.9(4Укр)26 я73 © О.В. Зайцев, 2010 ISBN 978-966-657-306-6 © Видавництво СумДУ, 2010 ЗМІСТ С.
ВСТУП Навчальна дисципліна «Гроші та кредит» встановлена галузевим стандартом вищої освіти і внесена до складу природно-наукового та загальноекономічного циклу підготовки бакалавра зі спеціальностей економічного напряму. Запропонований навчальний посібник «Гроші та кредит. Лекційне викладення» за переліком тем відповідає освітньо-професійній програмі підготовки бакалавра у галузі знань 0305 ─ «Економіка та підприємництво» та 0306 ─ «Менеджмент і адміністрування». У посібнику стисло розкрито грошові та кредитні відносини в механізмі ринкової економіки з метою формування базових знань з теоретико-методологічних засад і організаційно-правового механізму функціонування грошей, кредиту і банків. Зміст навчального посібника висвітлює сутність, функції та роль грошей і кредиту; механізм функціонування грошової системи в ринковій економіці; закономірності функціонування валютного ринку і валютної системи, грошового ринку; роль, специфіку та практику використання грошово-кредитної політики Центрального банку, напрями діяльності банків та небанківських фінансових інститутів щодо грошово-кредитного обслуговування суб’єктів господарювання та населення в Україні. Посібник дає змогу отримати загальне уявлення щодо закономірностей грошово-кредитної сфери та її значення у процесі суспільного відтворення, а також щодо побудови грошово-кредитної системи та діяльності кредитних установ. Більш детальне вивчення курсу та окремих його складових вимагатиме залучення додаткової навчальної та наукової літератури. Теоретичною базою для написання цього посібника став підручник «Гроші та кредит» за загальною редакцією М.І.Савлука. – К.: КНЕУ, 2006. ─ 744 с. [8], рекомендований Міністерством освіти і науки України для студентів економічних спеціальностей. Посібник стане у пригоді студентам як конспект лекцій, а викладачам – як лекційний варіант викладення дисципліни. ^ 1.1 Еволюція форм грошей Гроші існують так давно, як і людська цивілізація. Упродовж усього часу свого існування гроші постійно змінювалися, і сучасний їх вигляд ─ це не остаточна стадія їхнього розвитку. В економічній літературі розглядаються дві концепції щодо походження грошей.
концепція Гроші виникли в результаті еволюційного процесу, який привів до того, що деякі пред-мети виокремилися із загальної маси і набули нової для себе, особливої риси. Особливість ─ на ці предмети охоче обміню-валися всі інші предмети. Процес еволюції грошей ─ це розвиток форм мінової вартості. Виділяють чотири форми мінової вартості:
Стихійне закріплення за одним із товарів ролі загального еквівалента означало, власне, появу грошей у найпростішому вигляді. Вони вже могли виконувати базові грошові функції ─ засобу вимірювання вартості та засобу обігу; 3) металеві гроші (мідні, золоті та срібні монети); 4) паперові та кредитні гроші (білонні монети, банкноти, банківські білети тощо). ^ Починаючи з Аристотеля і до XVІІІ ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли як наслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави для полегшення обміну товарів. Аристотель писав: «Гроші стали грошима (nomista) не через свою внутрішню природу, а через закон (nomos), і нам під силу змінити це положення, зробивши гроші непотрібними». Науковий аналіз походження та природи грошей, зроблений класиками політичної економії Адамом Смітом, Давидом Рікардо, Карлом Марксом, довів безпідставність раціоналістич-ної концепції. Адже гроші в їх найпростіших проявах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати істотної ролі у формуванні економічних відносин, тим більше конституювати таку складну їх форму, як гроші. ^ 1.2.1 Товарні гроші
Загальна форма вартості У ході історично-еволюцйного розвитку об’єктивно виникає група товарів на які завжди можна легко обміняти інші товари: 1) предмети першої необхідності (худоба, сіль, зерно); 2) предмети розкоші (хутро, перли, прикраси як товари, що довго зберігалися і мали високу вартість). Характерні риси товарних грошей:
Необхідність переходу до наступної форми грошей:
^ Загальна форма вартості:
Характерні риси грошей у вигляді дорогоцінних монет:
^ вимога економічності. 3) білонні монети ─ розмінні монети, виготовлені зі сплаву недорогоцінних металів низької вартості. ^
На цьому етапі відбувається демонетизація золота ─ перехід від повноцінних до неповноцінних грошей.
Неповноцінні гроші ─ гроші, які набувають своєї вартості безпосередньо в обігу. При цьому вона ─ вар-тість ─ може бути відмінною від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонні монети, депозитні та електронні гроші). Сьогодні всі країни світу користуються тільки неповноцінними грошима. ^ ─ гроші, якими користувалися в період переходу від повно-цінних до неповноцінних грошей. У той час в одних країнах використовували повноцінні гроші, в інших ─ неповно-цінні (паперові). Крім того, в одних і тих самих країнах одночасно з повноцінними грошима нерідко використовувалися неповноцінні (білонні монети, а також паперові гроші (банкноти)). ^ - вимога економічності (зношуваність золотих монет і втрата ними своєї вартості в процесі обігу); - обмеженість золотих запасів для витрачання золота на виготовлення монет; - необхідність скорочення витрат на виготовлення грошей для мінімізації суспільних витрат обігу, які постійно зростали в міру розширення масштабів виробництва та обігу і спричиненого цим збільшення маси грошей;
^ Неповноцінні гроші класифікуються за кількома критеріями. Залежно від рівня довіри до них виділяють паперові гроші і кредитні гроші, залежно від форми існування ─ готівкові, депозитні та електронні гроші, залежно від статусу емітента та характеру емісії ─ казначейські та банківські гроші. ^ ─ це нерозмінні на метал знаки вартості, які випускає держава для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяє їх примусовим курсом, визнає законодавчо обов’язковими до приймання всіх видів платежів. Необхідністю їх випуску (емісії) стає не потреба обороту в платіжних засобах, а потреба держави у фінансуванні бюджетного дефіциту. Довіра до паперових грошей базується не на суб’єктивній, а на об’єктивній економічній основі, на якій розвивається кредит узагалі. Доки суб’єкти сфери обігу мають можливість купити за свої паперові знаки товари чи послуги, доти вони вірять у платоспроможність держави і приймають паперові гроші як платежі за свої товари, зокрема й від держави. ^ ─ це теж неповноцінні знаки вартості, які емітуються на основі кредитування реальної економіки, завдяки чому їх випуск тісно пов’язується з потребами обороту, забезпечується їх вилучення з обороту при погашенні позичок і підтримка стабільної цінності. У цьому полягає їх принципова відмінність і перевага порівняно з паперовими грошима. Коли один із суб’єктів наважився передати іншому товар чи іншу вартість під зобов’язання оплати грошима в майбутньому, виникла нова форма неповноцінних грошей, яка була альтернативною паперовим грошам. Спочатку торговельний оборот породив так звані торгові гроші у формі боргової розписки, або іншими словами комерційного векселя. Його стали використовувати як платіжний засіб і він став обертатися. З простої розписки боржника вексель еволюційно перетворився в платіжний і купівельний засіб, тобто став виконувати функції грошей. З розвитком банківського кредиту і банківської справи банки стали випускати замість комерційних векселів свої зобов’язання ─ банкноти, які поступово перетворилися в універ-сальний платіжний і купівельний засіб і стали самостійним видом кредитних грошей ─ банківськими грошима (банківськими білетами). Згодом, коли банки почали широко залучати банкноти від клієнтів на вклади, виникла інша форма банківських грошей ─ депозитні гроші. З позицій теорії трудової вартості, незважаючи на різні механізми виникнення, метою функціонування паперових та кредитних грошей є стимулювання елементів виробництва до створення нових вартостей. Тому доцільно розглядати паперові та кредитні гроші з точки зору їх однієї цілеспрямованості ─ як паперово-кредитні гроші. ^ - паперово-кредитні гроші з обмеженими функціями обігу (вексель, банкнота, чек); - паперові гроші з більш широкими функціями обігу ─ валюта. Вексель ─ письмове безумовне зобов'язання боржника сплатити певну суму грошей у визначений строк. ^ - безперечність (означає обов'язкову оплату векселя); - оборотність (передача векселя іншим кредиторам). Комерційний вексель ─ видається під заставу товару. Банківський вексель ─ видається банком-емітентом за наяв-ності певної суми клієнта на депозиті. Клієнт банку розрахову-ється цим векселем зі своїм постачальником в оплату за товар. ^ ─ форма зберігання грошей в банку, що дає змогу власнику рахунка не користуватися готівкою, а виписувати в оплату за куплені товари чеки на свій банк, який і здійснює безпосередню оплату, видаючи гроші з такого рахунка. Чек ─ грошовий документ встановленої форми, який містить безумовний наказ власника рахунка кредитній установі зняти з його чекового рахунка зазначену у чеку суму та виплатити її пред’явнику чека ─ чековласнику. Види чеків:
Банкнота ─ це кредитно-паперові гроші, що випускаються центральним (емісійним) банком країни. «Класична» банкнота виникла з розписки середньовічних банкірів про взяття на збереження від купців золота та про зобов'язання повернути його на першу вимогу. Зі зростанням багатств банків їхні розписки (банкноти) почали користуватися такою довірою, що їх приймали як платежі, так само, як золоті монети. Поступово такі розписки набули строго встановленої форми й абстрактності й почали надовго затримуватися в обігу, не повертаючись у банки для виплати за них золота. Це дало можливість банкірам видавати свої банкноти купцям на суму, що перевищувала вартість золота, прийнятого на збереження, тобто перейти від повного до часткового покриття банкнот. Не покриті золотом банкноти почали видавати підприємцям замість комерційних векселів. Відтоді (кінець XVII ст.) починається історія «класичної» банкноти. ^
- подвійне забезпечення: золоте (золотим запасом банку) і товарне (комерційними векселями, що перебували у портфелі банку). ^ - банкнота ─ це безстрокове зобов’язання на подавця; - банкнота забезпечувалася золотом та активами банків, що більше порівняно з капіталами окремих купців, які забезпечували векселі; - банкноти випускали в купюрах певного номіналу, вони перебували в обігу без обмеженого терміну, що давало можливість розраховуватися ними за всіма можливими платежами. Зазначені характеристики надали банкноті особливої переваги ─ загальної оборотності, якої не мав вексель. Подвійне забезпечення «класичної» банкноти гарантувало їй надійність, сталу вартість, нормальний обіг та високу еластичність обігу. На даному етапі розвитку відбувається перехід від банкноти як різновиду кредитних грошей з обмеженим колом обігу до банкноти як єдиної валюти країни (паперових грошей - валюти). Депозитні гроші ─ це різновид банківських грошей, який існує у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб'єктів у банках. Вони не мають речового виразу і використовуються для платежів у безготівковій формі. Рух їх здійснюється рахунками у банках і не виходить за межі банківської системи. А приводяться вони в рух за допомогою технічних інструментів ─ чеків, платіжних доручень, пластикових карток тощо. Готівкові гроші ─ це виготовлені із паперу або іншого малоцінного матеріалу (шкіра, тканина, метал тощо) знаки вартості. Їх можна тримати в руках, перевозити, негайно використовувати для купівлі або платежу. Готівкові гроші мають вигляд купюр різної вартості та розмінної монети. Залежно від того, хто випускає (емітує) готівкові грошові знаки, вони мають назву: - казначейські білети ─ випускає державне казначейство; - банківські білети ─ випускає емісійний банк; - векселі ─ випускає один із учасників кредитної операції; - чеки ─ випускає власник вкладу в банк. "Квазігроші", або майже гроші, ─ це специфічні грошові форми, в яких грошова суть значно послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм. Таке відхилення можливе з кількох причин: - коли в стандартних формах значно послаблюється грошова суть. Так, при розміщенні грошей у довгострокові вклади (депозити) гроші зберігають звичайну форму депозитних грошей, проте при цьому на час вкладу для вкладника знижується їх ліквідність, тобто здатність бути платіжними засобами; - коли грошові функції виконують нестандартні форми, які не можна віднести до жодної із зазначених вище. Наприклад, вексель у певних межах може використовуватися як гроші у функції купівельного і платіжного засобу, хоч не є грошима в загальноприйнятому розумінні. Те саме можна сказати про чек, депозитний сертифікат, акцію, облігацію та деякі інші грошові інструменти. 1.2.4 Валюта Валюта ─ законодавчо визначена грошова одиниця певної країни. Унікальність валюти ─ вона не має еволюційного походження від товарних відносин і економічних теорій, а визначається державним актом. На вищому рівні розвитку суспільних відносин суспільство делегувало функцію визначення форм грошей державі (інколи перша особа країни самостійно узурпує дану функцію), і вже держава почала визначати форми грошей на підставі вольового рішення. ^
- приймається в оплату податків; - монополія на випуск валюти належить виключно державі. Валюта України ─ грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет тощо, які перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках у банківських та інших фінансових установах на території України. Відмінність між «грошима» і «валютою» полягає в тому, що поняття «валюта» є складовим поняття «гроші». Крім валюти, поняття «гроші» включає: товарні гроші, кредитні гроші з обмеженим колом обігу (вексель, чек тощо), електронні гроші (носій ─ пластикова картка). Необхідність переходу до наступної форми (електронних) грошей обумовлена:
Електронні гроші - це різновид кредитних грошей, коли переказування грошових сум на рахунки в банках здійснюється автоматично за допомогою комп'ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків. Електронні гроші не мають речового вираження і використовуються для платежів у безготівковій формі. Їх рух здійснюється за рахунками у банках і не виходить за межі банківської системи. ^ - немає потреби переносити чи перевозити великі маси готівки; - значна економія витрат на їх виготовлення, збереження, перерахування, перевезення тощо; - кожний платник має можливість миттєво здійснити платіж, попередньо перевіривши всі його умови і здійснивши відповідні розрахунки, як і в платежах готівкою. Носієм електронних грошей є пластикова картка ─ іменний грошовий документ, який банк видає власникові поточного рахунка і який дає йому можливість через комп'ютерні мережі оплачувати свої покупки і погасити борги переказом грошей з рахунка без використання готівки. ^
У сучасних умовах кредитні гроші стали основною формою грошей у країнах з розвинутою ринковою економікою, їх частка становить близько 90 % усієї грошової маси в обороті. Успішне функціонування кредитних грошей можливе лише за умови високого рівня розвитку банківської справи, коли кожний суб'єкт грошового обороту може вільно покласти свої гроші в банк, взяти їх звідти, швидко перевести в будь-який пункт ринку і коли йому гарантується повне їх збереження. ^ З нього випливає ряд важливих висновків: - за походженням гроші ─ це за своєю суттю товар, що виокремився стихійно для полегшення обслуговування товарного обміну; - гроші ─ це специфічний товар, який має властивість обмінюватись на будь-який інший товар; - гроші постійно змінюють форму свого існування; - гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини. ^ Гроші виникли еволюційно, поза бажанням і не за вказівкою держави. Але немає підстав взагалі заперечувати роль держави в еволюції грошей. Роль держави не конституюча, а трансформуюча ─ держа-ва не створює гроші як економічне явище, але вона може визначати та змінювати зовнішні атрибути грошей (гроші ─ монети, поява неповноцінних грошей ─ паперові гроші). Тобто держава впливає не на сутність, а на форму грошей. Але всі дії держави щодо грошей не змінюють їх сутності, не визначають і не заперечують її, тобто мають чітко визначені межі.
^ Гроші відіграють важливу роль у товарному виробництві й обміні, оскільки це специфічний товар, який має здатність обмінюватися на будь-який інший товар, тобто гроші – це загальний товар-еквівалент. ^ мають такі особливості: 1) подвійна цінність грошей: - як товару; - як грошей (загальна споживча цінність). Із часом золоті монети стираються і зменшуються у вазі, але цінність їх як монет при цьому не змінюється. ^ , тобто можуть обмінюватися на будь-який інший товар.
^ обслуговують обмін товарів (посередники в обміні) використовуються переважно для реалізації наявної споживної цінності, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні. ^ є носієм «самозростаючої» вартості, використовуються для забезпечення зростання наявної вартості (використовуються як позичковий капітал). ^ Функція грошей ─ це певна дія чи «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення. Основними функціями грошей є: 1) міра вартості ─ це функція, сутність якої полягає у тому, що гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів у формі ціни. Двояке призначення цієї функції ─ виражати і вимірювати вартість товарів;
T - Г - T (на відміну від бартерного T - T), де Т ─ товар; Г ─ гроші. Процес поділяється на два самостійні акти: (Т – Г) і (Г – Т). Завдяки цьому можна затримувати гроші та нагромаджувати вартість (це розширює можливості виробничої сфери); власник грошей може перенести купівлю іншого товару на майбутнє або взагалі використати гроші за іншим призначенням. Гроші як засіб обігу мають такі риси:
Формула обігу грошей: T ─ Кредит ─ T (продаж товарів у кредит). Завдяки цьому звузилася сфера використання грошей як засобу обігу і поширилася сфера їх використання як засобу платежу, а також з’явилися так звані кредитні гроші; 3) засіб платежу ─ це функція, коли гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення. Поява цієї функції обумовлена продажем товару в кредит. Ці гроші відмінні від грошей ─ засобів обігу. Така відмінність пояснюється фактором часу, який відділяє реалізацію товару (в борг) від платежу за рахунок погашення заборгованості. Вимога до грошей ─ засобу платежу ─ це їх сталість (відбувається коригування ставки процента відповідно до знецінення грошей); 4) засіб нагромадження ─ це функція, коли гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення. Ця функція розвинулася після функції засобу обігу, коли товаровиробник міг залишити частину виручки собі (його продуктивність праці була вищою за поточні виробничі та споживчі потреби), але раніше функції засобу платежу. Гроші як засіб нагромадження можуть мати такі форми: - скарб у вигляді золотих зливків; - скарб в естетичній формі (предмети розкоші); - скарб у формі нагромадження вартості. У цьому випадку він є резервом платіжних засобів, який можна спрямувати на розширення виробництва, вкласти в цінні папери, банки тощо і отримати додатковий прибуток. ^ У сучасних умовах сфера функціонування грошей як засобу нагромадження вартості поділилася на дві частини:
- там, де нагромаджується абсолютне багатство, необхідне за межами усталеного процесу суспільного відтворення; воно має форму скарбу й обслуговується справжніми грошима - золотом; 5) світові гроші ─ гроші, що обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті та забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами:
Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального засобу обігу та засобу перенесення багатства з однієї країни до іншої. Отже, світовим грошам притаманні всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку. Якщо світові гроші використовують для погашення боргів, пов'язаних із зовнішньою торгівлею, банківськими та фінансови-ми позичками тощо, то вони виконують функцію засобу платежу. Коли витрачають для негайної купівлі товарів чи послуг і замість їх певної суми, яку вивозять (пересилають), в країну ввозять еквівалентну товарну вартість, вони виконують функцію купівельного засобу. Якщо світові гроші переміща-ються з однієї країни до іншої без зустрічного переміщення товарного еквівалента чи погашення боргу, то вони забезпечують перенесення багатства. |
Схожі:
 | Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «гроші та кредит» для студентів напряму 0501 «Економіка І підприємництво» Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Гроші та кредит» 050104 «Фінанси» усіх форм навчання / Укладач О. В.... | | Конспект лекцій для студентів спеціальності 030508 «Фінанси І кредит» Гроші та кредит: Конспект лекцій / Укладачі: О. В. Зайцев, О. В. Галахова. ─ Суми: Вид-во СумДУ, 2009. ─ 150 с |
| Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «гроші та кредит» для студентів спеціальності 0501. 04. «Фінанси» Методичні вказівки до виконаня курсової роботи з курсу«Гроші та кредит» для студентів спеціальності 0501. 04. «Фінанси» всіх форм... | | «гроші та кредит» Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Гроші та кредит» для студентів денної та заочної форм навчання... |
| Методичні вказівки до проведення курсу практичних занять Методичні вказівки до проведення курсу практичних занять з дисципліни «Гроші та кредит» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси»,... | | Список рекомендованих джерел алєксєєв І. В., Колісник М. К. Гроші та кредит : навч посіб. К. Знання, 2009 Алєксєєв І. В., Колісник М. К. Гроші та кредит : навч посіб. К. Знання, 2009. 253 с |
| Список рекомендованих джерел алєксєєв І. В., Колісник М. К. Гроші та кредит : навч посіб. К. Знання, 2009 Алєксєєв І. В., Колісник М. К. Гроші та кредит : навч посіб. К. Знання, 2009. 253 с | | Методичні рекомендації до вивчення дисципліни "Фінанси, гроші та кредит", рекомендована література, робоча програма дисципліни, пояснення до тем, контрольні завдання по варіантах і рекомендації щодо їх виконання Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Фінанси, гроші та кредит ” для студентів за напрямком... |
| Навчальна дисципліна: Гроші та кредит | | Навчальна дисципліна: Гроші та кредит |