5. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострою непрохідністю кишок icon

5. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострою непрохідністю кишок




Скачати 383.75 Kb.
Назва5. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострою непрохідністю кишок
Сторінка3/3
Дата15.07.2012
Розмір383.75 Kb.
ТипДокументи
1   2   3

або

^ Нестероїдні протизапальні засоби:

Кетопрофен розчин 5% 100 мг 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб.

11. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна терапія (3 доби):

– Розчин натрію гідрокарбонату 5% 100 мл (для інгаляції 6 разів) – 3 доби.

– Санація ротоглотки – 3 доби.

– Вібромасаж грудної клітки – 3 доби.

– Видих із постійним позитивним тиском – 3 доби (щогодини – по 5 хв., крім годин сну).

^ 12. Стимуляція перистальтики

– Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 3 рази;

– Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш 2 рази;

– Очисна клізма.


Після виписки із стаціонару хворий направляється для спостереження до хірурга поліклініки.


Гостра странгуляційна непрохідність тонкої кишки, ускладнена гангреною кишки і перитонітом (E1;X2;L1;)


Об’єктивний стан: у стадії перитоніту стан хворого погіршується до важкого. Характерні: тахікардія, тахіпное, тенденція до гіпотонії та зниження діурезу, сухість у роті, блідість і сухість шкірних покривів, спрага, підвищення температури тіла. З’являється м’язове напруження черевної стінки, позитивний с-м Щоткіна - Блюмберга, різке послаблення або відсутність перистальтики («мертва тиша», «феномен падаючої краплі»). Перкуторно – притуплення у відлогих місцях живота.

^ Лабораторна діагностика: характерні гіпохромна анемія, зниження ОЦК, лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули ліворуч, зниження плазматичного об’єму, білка, електролітів, підвищення залишкового азоту, рівня креатиніну, ознаки дегідратації (за П.І. Шелестюком), олігурія, наявність білка і циліндрів у сечі.

Госпіталізація: до хірургічного відділення або до відділення інтенсивної терапії для короткочасної підготовки до операції.

^ Тривалість стаціонарного лікування: до операції – 2-4 години, після операції –
18-22 доби.

Критерії якості лікування:

а) ліквідація гіповолемії;

б) ліквідація перешкоди;

в) резекція некротизованої кишки в межах здорових тканин із виведенням ентеро-стоми або, в обмежених випадках – накладення анастомозу;

г) купірування загальних і місцевих запальних реакцій;

д) загоєння лапаротомної рани первинним або вторинним натягом.

^ ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:

– Клінічний аналіз крові та сечі

– Визначення групи крові за системою АВО та резус-належності крові

– Визначення сечовини в сироватці крові

– Визначення калію в сироватці крові

– Визначення натрію в сироватці крові

– Показники системи згортання крові

– Визначення креатиніну в сироватці крові

– Відокремлене дослідження відкритих інфікованих ран

– Визначення залишкового азоту в сироватці крові

– Дослідження крові на стерильність і гемокультуру

– Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків

– Оглядова рентгенографія черевної порожнини

– Електрокардіографія спокою

– Гістологічне дослідження матеріалу, пофарбованого гематоксилін-еозином

^ ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА.

1. Догляд за хворим:

– Пункційна катетеризація підключичної вени.

– Інтубація і декомпресія шлунка.

– Встановлення газовідвідної трубки.

– Підготовка операційного поля.

^ 2. Корекція дегідратації (проводиться розчинами електролітів та розчинами глюкози з урахуванням проби Шелестюка та під контролем ЦВТ; за 2 години до операції ввести 1/3 від розрахованого об’єму, але не більше 10-12% від маси тіла):

– 1 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 40-30 хв.) – 50-80 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 3500-5600 мл);

– 2 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 30-15 хв.) – 80-120 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 5600-8400 мл);

– 3 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 15-5 хв.) – 120-160 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 8400-11200 мл).

Корекція дегідратації важкого ступеня:

– Глюкоза розчин 5% 1000 мл ввк;

– Рінгера-Локка розчин 1000 мл ввк;

– Рінгера лактат розчин 400 мл ввк;

– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк.

^ 3. Профілактика тромбоемболічних ускладнень (перша ін’єкція виконується за дві години до початку операції в підшкірну клітковину черевної стінки):

– Гепарин натрію розчин 5000 ОД п/ш по 2 рази на добу протягом 7 діб (при можливості, перевага повинна надаватися низькомолекулярним гепаринам):

– Надропарин кальцію по 0,3 мл 1 раз на добу протягом 7 діб, або Еноксапарин натрію по 0,2 або 0,4 мл в залежності від групи ризику 1 раз на добу протягом 7 днів, або Далтепарин 5000 МЕ, п/ш, 1 раз на добу, протягом 7 діб.

4. Антибіотикотерапія (починається після увідного наркозу):

– Цефотаксиму 1,0 г в/м по 3 рази та Метронідазол розчин 0,5% 100 мл ввк 2 рази на добу протягом 7 діб або Амоксицилін+клавуланат 1,2 г ввк 3 рази на добу протягом 7 діб, або Моксифлоксацин по 400 мг 1 раз на добу ввк протягом 5-7 діб, або Левофлоксациг 500 мг ввк 1 раз на добу та Метронідазол розчин 0,5%. 100 мл ввк 2 рази на добу протягом 7 діб, як альтернатива при більш тяжкому стані Цефепім 2,0 г ввк 2 рази на добу та Метронідазол розчин 0,5%. 100 мл ввк 2 рази протягом 7 діб, або Цефоперазон+сульбактам по 2,0 г 2-3 рази на добу протягом 7 діб, або Меропенем 500 мг в/в 4 рази на день протягом 7 діб або Іміпенем+циластин 500 мг/500 мг в/в 4 рази на день протягом 7 діб.

^ 5. Премедикація стандартна.

На операційному столі:

– Атропіну розчин 0,1% ввс по 0,3-0,6 мл 1 раз;

– Дифенгідрамін розчин 1% 1 мл ввс 1 раз;

– Тримеперидин розчин 2% 1 мл ввс 1 раз.

^ 6. Багатокомпонентна внутрішньовенна анестезія з міорелаксацією та ШВЛ (на фоні проведення доопераційної інфузійної терапії).

– Кисень медичний

Індукція:

– Натрію оксибутират розчин 20% ввс 70-120 мг/кг, одноразово;

– Кетамін розчин 5% 2 мл ввс одноразово.

Міорелаксація:

– Піпекуронію бромід ввс 1-2 мг (прекураризація), одноразово;

– Суксаметоній ввс 1-2 мг/кг, одноразово;

– Піпекуронію бромід ввс до індукційної дози 0,05-0,1 мг/кг, одноразово після інтубації трахеї.

Підтримка:

– Натрію оксибутират розчин 20% ввс 100 мг/кг/год.;

– Кетамін перша година – 1 мг/хв./60 - 80 кг; 2-4 години – 0,6 мг/хв./60 - 80 кг; більше 4 годин – 0,4 мг/хв./60 - 80 кг.

– Фентаніл ввс фракційно 0,1-0,2 мг через кожні 20-30 хв., або інфузійно 3-10 мкг/кг/год.

Підтримка міорелаксації:

– Піпекуронію бромід 0,05 – 0,1 мг/кг, або

– Атракуріум ввс 5-10 мкг/кг/хв., або Векуронію бромід ввс 1-2 мкг/кг/хв., або Рокуронію бромід ввс 5-10 мкг/кг/хв.

7. Операція: серединна лапаротомія, ліквідація перешкоди (розпрямлення завороту, вузлоутворення, перетинання спайкових штрангів). Інтубація тонкої кишки. Дренування черевної порожнини (4 дренажі);

а) при некротичних змінах у кишці та ознаках перитоніту – резекція тонкої кишки з формуванням ентеростоми (накладення анастомозу тільки за умов його захисту в початковій половині тонкої кишки);

б) за наявності – ліквідація супроводжуючих ускладнень (абсцесів, гнійних запливів).

8. Інфузійна терапія після операцій (після повторного проведення проби за Шелестюком).

На день операції:

– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк;

– Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл ввк 1 раз.

Після операції – на одну добу після операції протягом 2-4 діб:

– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк;

– Калію хлорид + глюкоза розчин 400 мл ввк;

– Хартмана розчин 400 мл ввк;

– Рінгера розчин 400 мл ввк..

^ 9. Парентеральне харчування повне (протягом 3 діб після операції):

– Комбіновані препарати розчинів амінокислот для парентерального живлення 400 мл ввк 1 раз на добу, 2 доби.

– Комбіновані препарати жирових емульсій для парентерального живлення 500 мл ввк 1 раз.

^ 10. Аналгетичні засоби (опіоїди):

– Тримеперидин розчин 2% 1 мл в/м 3 рази протягом 2 діб,

або

Нестероїдні протизапальні засоби:

Кетопрофен розчин 5% 100 мг 2 мл в/м 3 рази протягом 3 діб.

^ 11. Відновлення функції зовнішнього дихання: дихальна гімнастика та аерозольна терапія (3 доби):

– Розчин натрію гідрокарбонату 5% 100 мл (для інгаляцій 6 разів) – 3 доби.

– Санація ротоглотки – 3 доби.

– Вібромасаж грудної клітки – 3 доби.

– Видих із постійним позитивним тиском – 3 доби (щогодини – по 5 хв., крім годин сну).

^ 12. Стимуляція перистальтики:

– Метоклопрамід розчин 0,5% 2 мл в/м 3 рази;

– Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш 2 рази;

– Очисна клізма.

Після виписки із стаціонару хворий направляється для спостереження до хірурга поліклініки.


Гостра динамічна непрохідність кишок (E2;X1;L1)


Визначення: гостре порушення кишкового пасажу внаслідок розладів нервової регуляції, скорочувальної функції тонкої і товстої кишок на фоні порушення кровопостачання або виникаюче вторинно на фоні запальних процесів у черевній порожнині.

^ Скарги: розлитий біль по всьому животі, невідходження газів, затримка випорожнення, блювання шлунковим і кишковим вмістом.

Анамнез: локальні патологічні процеси:

а) у черевній порожнині (перитоніт, тромбоз або емболія судин брижі, гемоперитонеум, панкреатит, травми живота), а також при портальній гіпертензії, термінальному ілеіті, післяопераційному парезі кишок;

б) у заочеревинному просторі: флегмони, гематоми, ушкодження хребта;

в) у грудній клітці: пневмонія, інфаркт міокарда, серцево-судинна недостатність;

г) у порожнині черепа: травми черепа, запальні процеси, пухлини мозку.

Об’єктивний стан: залежить від стадії захворювання. Загальний стан може бути середньої важкості або важким. Тахікардія, тахіпное, тенденція до гіпотонії. Ознаки дегідратації. Локально: живіт рівномірно роздутий, обмежено бере участь в акті дихання, болючий, визначається м’язове напруження, позитивні с-ми подразнення очеревини. Перистальтика різко послаблена або відсутня, перкуторно - притуплення у відлогих місцях живота.

^ Лабораторна діагностика: клінічний аналіз крові, сечі, електроліти, коагулограма, печінковий комплекс, ЕКГ. Визначається лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули ліворуч, гіпопротеїнемія, електролітні порушення.

Інструментальна діагностика: оглядова рентгенографія черевної порожнини (дозволяє відрізнити динамічну непрохідність від механічної). Для динамічної непрохідності характерні: високе стояння та обмеження рухливості куполів діафрагми; велика кількість газу в атонічному шлунку, петлях тонкої і товстої кишок, рівномірне розташування та відсутність переміщення рідини в межах роздутої кишкової арки, відсутність розтягнення керкрингових складок у вигляді пружини.

Госпіталізація: до хірургічного відділення або відділення інтенсивної терапії для проведення медикаментозної терапії та визначення лікувальної тактики.

^ Тривалість стаціонарного лікування: залежить від причини, яка викликала динамічну непрохідність кишечника.

Критерії якості лікування:

а) купірування загальних і місцевих запальних реакцій;

б) відновлення пасажу по тонкій та товстій кишках;

в) загоєння рани у випадку операції.

^ ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА:

– Клінічний аналіз крові та сечі

– Визначення групи крові за системою АВО та резус-належності крові

– Визначення калію в сироватці крові

– Визначення натрію в сироватці крові

– Біохімічне дослідження крові

– Показники системи згортання крові

– Оглядова рентгенографія черевної порожнини

– Електрокардіографія спокою

^ ЛІКУВАЛЬНА ПРОГРАМА.

1. Догляд за хворим:

– Інтубація і декомпресія шлунка.

– Очисна клізма.

– Встановлення газовідвідної трубки.

^ 2. Корекція дегідратації (проводиться розчинами електролітів та розчинами глюкози з урахуванням проби Шелестюка та під контролем ЦВТ; за 2 години до операції ввести 1/3 від розрахованого об’єму):

– 1 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 40-30 хв.) – 50-80 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 3500-5600 мл);

– 2 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 30-15 хв.) – 80-120 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 5600-8400 мл);

– 3 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 15-5 хв.) – 120-160 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 8400-11200 мл).

Корекція дегідратації важкого ступеня:

– Глюкоза розчин 5% 1000 мл ввк;

– Рінгера-Локка розчин 1000 мл ввк;

– Рінгера лактат розчин 400 мл ввк;

– Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл ввк.

3. Спазмолітичні засоби:

– Дротаверин розчин 2 % 2 мл в/м 1 раз протягом 2 діб.

4. Стимуляція перистальтики кишок:

– розчин натрію хлориду 10% - 20% (гіпертонічний) 60 мл 1 раз;

– Неостигміну розчин 0,05% 1 мл п/ш 2 рази.


Лікування основного захворювання, яке викликало ознаки динамічної непрохідності кишок.


Директор Департаменту

розвитку медичної допомоги М. П Жданова





1   2   3

Схожі:

5. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострою непрохідністю кишок icon6. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострим перитонітом
Для кого призначений протокол (потенційні користувачі): клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим з гострим перитонітом,...
5. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострою непрохідністю кишок icon2. Клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим із гострою шлунково-кишковою кровотечею Зміст
Малорі-Вейса
5. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострою непрохідністю кишок iconЗатверджено” наказ моз україни від 13. 06. 2005 №271 клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на хронічні гепатити мкх-10
Токсичне ураження печінки з картиною гепатиту, що не класифікується в інших рубриках
5. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострою непрохідністю кишок iconЗатверджено” наказ моз україни від 13. 06. 2005 №271 клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на хронічний холецистит Код мкх -10
Сфера діії протоколу – загальнотерапевтичні та гастроентерологічні відділення усіх рівнів
5. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострою непрохідністю кишок iconЗатверджено” наказ моз україни від 13. 06. 2005 №271 клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на хронічний гастрит Код мкх-10
Сфера дії протоколу – загальнотерапевтичні та гастроентерологічні відділення усіх рівнів
5. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострою непрохідністю кишок iconЗатверджено” наказ моз україни від 13. 06. 2005 №271 клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на синдром подразненої кишки (cпк) Код мкх-10
Сфера дії протоколу – загальнотерапевтичні та гастроентерологічні відділення усіх рівнів
5. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострою непрохідністю кишок iconЗатверджено” наказ моз україни від 13. 06. 2005 №271 клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на жовчнокам”яну хворобу (жкх) мкх -10
Сфера дії протоколу – загальнотерапевтичні, гастроентерологічні та хірургічні відділення усіх рівнів
5. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострою непрохідністю кишок iconПротокол надання медичної допомоги хворим з хронічною нирковою недостатністю (хнн). Інформація про розробників
Протокол надання медичної допомоги хворим з хронічною нирковою недостатністю (хнн)
5. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострою непрохідністю кишок iconЗатверджено” наказ моз україни від 13. 06. 2005 №271 клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на диспепсію Код мкх-10
Сфера дії протоколу – загальнотерапевтичні та гастроентерологічні відділення усіх рівнів, в рефрактерних випадках – психосоматичні...
5. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострою непрохідністю кишок iconЗатверджено” наказ моз україни від 13. 06. 2005 №271 клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на алкогольну хворобу печінки Код мкх-10
Сфера дії протоколу – загальнотерапевтичні, гастроентерологічні або хірургічні (у разі ускладнень) відділення усіх рівнів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи