Міністерство охорони здоров’я україни
Скачати 395.96 Kb.
|
1 2
| МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЗАТВЕРДЖЕНО» на методичному засіданні кафедри акушерства та гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології БДМУ “___”_____________200 р. протокол №____ Зав. кафедрою, к.мед.н., доцент С.П.Польова МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ студентам 4 курсу медичного факультету (спеціальність «...») для самостійної роботи під час підготовки до практичного(семінарського) заняття на тему «Фізіологія пологів. Знеболювання пологів» МОДУЛЬ 1: Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I: Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду Чернівці – 2008
Знання фізіології пологів започатковує клінічне акушерство. Ретельне дотримання, а в разі необхідності - максимально наближене наслідування фізіологічним процесам у пологах є прямим і природним шляхом зниження материнської та перинатальної захворюваності й смертності. Вивчення основних етапів перебігу та ведення фізіологічних пологів дозволяє опанувати на практиці найважливіші методи обстеження роділь, вміння оцінювати акушерську ситуацію, надання належної допомоги у фізіологічних пологах з урахуванням даних, базованих на принципах доказової медицини. Важливою складовою даного заняття є вивчення тактики лікаря при веденні пологів на всіх етапах, усунення пологового травматизму, профілактики дістресу плода та асфіксії новонародженого.
Студент повинен знати:
Студент повинен вміти:
Студент повинен засвоїти практичні навички:
5.1. Зміст теми Вивчення біомеханізму пологів при передньому і задньому видах потиличного передлежання є базовою темою для курсу з акушерства. Точне знання біомеханізму пологів сприяє клінічному розумінню перебігу та ведення пологів, що в клінічному результаті допомагає уникнути ускладнень з боку матері та плода і сприяє зниженню перинатальної, материнської захворюваності та смертності. Пологи – фізіологічний процес, при якому відбувається вигнання з матки плоду, плаценти з оболонками та навколоплідними водами. Фізіологічні пологи (partus maturus normalis) настають у середньому після 10 акушерських місяців (280 діб, або 40 теж) вагітності, коли плід стає зрілим і цілком здатним до позаутробного існування, тобто момент настання пологів деякою мірою запрограмований. Механізм ініціації пологів повністю не визначено. Важлива роль у розвитку пологової діяльності належить нейрогуморальним і гормональним системам вагітної, фетоплацентарного комплексу, біофізичним і морфологічним механізмам. Наприкінці вагітності і на початку пологів у жінки переважають процеси гальмування в корі великого мозку і підвищення збудливості підкіркових структур (гіпоталамо-гілофізарної системи, лімбічного комплексу), спинного мозку. У вагітних формується основа пологової домінанти, яка характеризується посиленням реакцій на інтероцептивні подразники з шийки матки і ослабленням або відсутністю реакцій на екстероцептивні подразники, що є необхідною умовою для неускладненого перебігу пологів. Для розуміння патогенезу пологової діяльності важливим є знання інервації матки. У процесі пологів має значення подразнення рецепторів матки і пологових шляхів. В міру залучення в процес нових рецепторів змінюються сила і частота скорочень матки, а надалі приєднуються скорочення поперечносмугастої мускулатури (потуги). Характер і ступінь виразності різноманітних рефлекторних реакцій багато в чому залежать від впливу на нервову систему гуморальних і гормональних чинників а також від тонусу симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Матка має симпатичну, або адренергічну (переважно тіло), і парасимпатичну, або холінергічну (переважно шийка), іннервацію. У тілі матки існують здебільшого а і р-адренорецептори, в нижньому сегменті – М-холіно- і D-серотоншорецептори, в шийці матки – хемо-, механо- і барорецептори. Активація -адренорецепторів здійснюється за допомогою естрогенів, катехоламінів, а також простагландинів, окситоцину, серотоніну, гістаміну, кінінів та інших біологічно активних речовин тономоторної дії, рівень яких зростає у сироватці крові матері перед пологами. -адренорецептори чинять протилежну дію на міометрій (зниження тонусу, збудливості та скоротливої діяльності матки) і підлягають впливу прогестерону. Протягом останніх двох тижнів перед пологами підвищується рівень естрогенів і знижується рівень прогестерону в крові матері (усунення прогестеронової блокади міометрію). Зменшення продукції прогестерону приводить до активізації спонтанної маткової активності. Під час скорочень матка відчуває різко виражений вплив із боку холінергічної системи, а у всіх інших частинах організму виявляється чітко виражена симпатикотонія (підвищення артеріального тиску, тахікардія, розширення зіниць, посилення потовиділення, посилення дермографізму й ін.). При пологах, що фізіологічно протікають, під впливом визначеної кількості медіаторного ацетилхоліна наступають скорочення маткової мускулатури, руйнація ацетилхоліна холінестеразою супроводжується поступовим падінням хвилі скорочення. Такі скорочення матки виникають тільки з'явиться нова порція ацетилхоліна; Якщо порушується механізм своєчасної, ритмічної руйнації ацетилхоліна, то внаслідок затримки останнього в зіткненні з гангліозними клітинами незабаром ефект порушення нервово-м'язового апарата замінюється депресивним ефектом - скорочення матки слабшають або припиняються. Існує декілька гіпотез початку пологів: 1) зниження рівня прогестерона; 2) оксітоцинова теорія; 3) зміни плодово-материнського зв'язку. Дослідженнями G.С.Liggins (1973), J.R.Challis i D.M.Ojson (1988) доведено, що в овець початку пологів передує зростання концентрації кортизола в плоду і різке зниження рівня прогестерона; потім відзначається підйом рівню естрадіола - 17 Р. У людини і приматів не встановлене падіння'прогестерона в материнській плазмі перед початком пологів. Його зниження спостерігається після народження плаценти і є сигналом для лактогенеза. Введення АКТГ або кортизола у плода людини не викликає пологів. Введення дексаметазона вагітній призводить до значного уповільнення утворення естрогенів (інгібує утворення адреналового плодового С19-стероїду). Роль проміжного модулятора в розвитку пологової діяльності грає інтерлейкін-1 (ІЛ-1). Цей можливий інтергормон-інтермодулятор у багатьох тканинах викликає посилений гідроліз гліцерофосфоліпідів, сприяє виділенню арахідонової кислоти й утворенню простагландинів- П. Оксітоцин є дуже сильним утеротоніком і в невеликих концентраціях викликає скорочення сенсибілізованої матки. Новітніми дослідженнями встановлено, що роль оксітоцина у викликанні пологів обумовлена: 1) значним зростанням кількості рецепторів оксітоцина в міометрії наприкінці вагітності і 2) впливом оксітоцина на виділення простагландинів, яким належить важлива роль у початку пологів. Нові дані у відношенні фізіології і біохімії оксітоцина доказують його роль у другому періоді пологів і після народження плоду, але не раніш. Немає доказів того, що оксітоцин відіграє роль у підготуванні матки до пологів. Інфузія оксітоцина ефективна для викликання пологів при доношеній вагітності і зрілій шийці матки, а також у першому періоді пологів. Встановлено, що збільшення кількості рецепторів оксітоцина в міометрії або в децидуальній оболонці при пізніх термінах вагітності може бути настільки значним, що гормон може бути ефективним навіть при незмінному рівні в крові ^ Маса плоду, генетична завершеність розвитку, імунні взаємовідносини плоду і матері впливають на початок пологової діяльності і плин пологів. Сигнали, що надходять з організму зрілого плоду, забезпечують інформування материнських компетентних систем, ведуть до пригнічення синтезу імуносупресорів, а отже змінює реакцію організму матері до плоду, як алотрансплантату. У фетоплацентарному комплексі змінюється стероїдний баланс убік накопичення естрогенів, що збільшують чутливість адренорецепторів до норадреналіну, оксітоцину, простагландинів. На скорочувальну функцію матки впливає внутрішньоматковий тиск, розмір плоду, що опосередкується подразненням хемо- і барорецепторів. Акт пологів протікає при наявності сформованої пологової домінанти, що об'єднує динамічну систему, як вищі нервові центри, так і виконавчі органи. У формуванні пологової домінанти велике значення має вплив статевих гормонів на різноманітні утворення центральної і периферичної нервової системи. Центральна нервова система здійснює вищу і тонку регуляцію пологового акта. Значне зростання електричної активності головного мозку наступає за 1-1,5 тиж до настання пологів. Велике значення для виникнення пологової діяльності і правильного її протікання має підготовленість жіночого організму, готовність матки, а також чутливість міометрію до впливу контрактильних речовин. ^ Про наближення пологів свідчать так звані передвісники: 1. Наприкінці вагітності (звичайно за 2-3 тиж до пологів) дно матки опускається. 2. Передлегла частина плода опускається. У першовагітних голівка щільно притискається до входу в таз або навіть виступає в нього малим сегментом. Напередодні пологів добре виражені ознаки зрілості шийки матки: вона лежить по осі таза, розм'якшена, трохи вкорочена, у жінок, що народжують повторно, – канал шийки матки пропускає палець. Наступне вкорочення і згладжування шийки матки (та розкриття зіва) настає під час пологів. Перед пологами нерідко визначають виділення з піхви тягучого слизистого секрету залоз шийки матки. Наприкінці вагітності багато жінок починають відчувати скорочення матки. Перед пологами вони набувають характеру тупого болю у ділянці крижів та нижній частині живота. Перейми, що є передвісниками, відрізняються від пологових перейм: вони слабші, коротші, нерегулярні, не призводять до згладжування шийки матки, розкриття зіва. Маса тіла вагітної дещо зменшується. Це пояснюється посиленим виведенням води з організму. Найвиразливішими передвісниками пологів є нерегулярні скорочення матки і виділення з піхви шийкового слизу (слизової пробки) (прелімінарний період). Про початок пологів свідчать: а) поява регулярних скорочень м'язів матки (перейми); з самого початку пологів перейми чергуються через 10-15хв, згодом стають частішими і сильнішими; б) поступове згладжування шийки матки і розширення маткового зіва; в) відходження слизу. З моменту виникнення пологової діяльності і до закінчення пологів жінку називають роділлею (parturiens). Починаючи вивчення біомеханізму пологів слід відзначити наступні особливості у положення голівки плода при потиличному передлежанні:
Біомеханізм пологів - це комплекс обертаючих, згинаючих та розгинаючих рухів, які виконує плід, проходячи по родовому каналу. Біомеханізм пологів при передньому виді потиличного передлежання складається з 4 моментів: I момент - згинання голівки та вставлення її у площину входу у малий таз. Це повертання голівки навколо своєї поперечної осі. Внаслідок згинання голівки мале тім'ячко розміщується на нижньому полюсі передлежачої голівки, наближаючись до провідної осі тазу і стає провідною точкою. Внаслідок згинання голівка проходить через таз найменшою окружністю, яка відповідає малому косому розміру і дорівнює 32 см. II момент - внутрішній поворот голівки: здійснюється при переході її з широкої у вузьку частину малого тазу. Голівка повільно повертається навколо своєї осі так, що потилиця повертається до симфізу, а обличчя - до криж. При цьому сагітальний шов поступово змінює своє положення, переходячи з поперечного розміру у косий, а потім з косого - у прямий розмір виходу з тазу. При першій позиції сагітальний шов проходить через правий, а при другій - через лівий косий розмір. Внутрішній поворот голівки є наслідком пристосування найменших її розмірів до найбільших розмірів тазу, а також за рахунок опору поступальним рухам голівки з боку м'язового апарату тазу. III момент - розгинання голівки в площині виходу. Сагітальний шов співпадає з прямим розміром виходу з тазу. Точка фіксації утворюється між серединою нижнього краю лонного зчленування та підпотиличною ямкою. Навколо цієї точки проходить розгинання голівки, а клінічно це супроводжується народженням лоба, обличчя, підборіддя. Під час врізування та прорізування голівки тулуб просувається у малий таз, причому поперечний розмір плечиків вступає в один з косих розмірів площини входу. На тазовому дні плечики здійснюють внутрішній поворот, епентичний з поворотом голівки плоду. Закінчуючи поворот, плечики встановлюються прямим розміром у прямому розмірі площини виходу з тазу. Цей поворот плечиків передається голівці, яка народилась, що відповідає ІV моменту біомеханізму пологів. IV момент - внутрішній поворот плечиків та зовнішній поворот голівки. Голівка при цьому повертається обличчям до стегна матері: при першій позиції - до правого стегна, при другій - до лівого. Починається народження плечиків. Переднє плече вступає під лонну дугу та фіксується біля нижнього краю симфіза. Точка фіксації - місце прикріплення дельтовидного м'язу до плечової кістки з одного боку та середина нижнього краю симфізу з другого. Навколо утвореної точки фіксації відбувається згинання тулуба і першим народжується заднє плече, задня ручка. Після народження плечового поясу відбувається вигнання решти частин плода. ^
III момент - додаткове згинання голівки. Згинання голівки - голівки фіксується біля нижнього краю симфізу областю переднього краю великого тім'ячка, утворюється перша точка фіксації, навколо якої відбувається додаткове згинання, яке продовжується до тих пір, доки не утвориться друга точка фіксації (підпотилична ямка та верхівка куприка). IV момент - розгинання голівки. Подальше прорізування голівки відбувається внаслідок утворення нової, другої точки фіксації, між потиличною ямкою та верхівкою куприка. Таким чином, голівка народжується обличчям з-під лона. Вона прорізується дещо більшою окружністю, ніж окружність малого косого розміру, яка відповідає середньому косому розміру. V момент - нічим не відрізняється від ІV моменту перед виді потиличного передлежання. Конфігурація голівки при задньому виді потиличного передлежання доліхоцефалічна. Особливості клініки перебігу пологів при потиличному передлежанні заднього виду: більша тривалість пологового акту, ніж при передньому виді потиличного передлежання; більша затрата пологових сил для додаткового згинання голівки; частіше мають місце розриви промежини, вторинна слабкість пологової діяльності, гіпоксія плоду та інше. Ведення пологів очікувальне, однак треба завжди бути готовим до надання акушерської допомоги або операції. ^ Перший - період розкриття шийки матки. Другий - зганяння плода. Третій - послідовий. З початком пологової діяльності вагітну називають роділлею. Перший період пологів поділяється на дві послідовні фази:
Активна фаза розділяється в свою чергу на три підфази: прискорення, максимального підйому та уповільнення. Підфаза прискорення у першонароджуючих продовжується до 2 годин, у повторнонароджуючих - до 1 години. Підфаза максимального підйому триває стільки ж годин відповідно. Підфаза уповільнення у першонароджуючих продовжується 1-2 години, у повторнонароджуючих - 0,5-1 годину. Уповільнення в кінці І періоду пологів пояснюється сповзанням шийки матки з голівки плода, що просувається. Перший період пологів визначають від початку регулярних перейм (свідомо не контрольованих ритмічних скорочень маткового м'язу) до повного (10 см) розкриття шийки матки. Регулярна пологова діяльність - це така скоротлива діяльність (2-5 перейм за 10 хвилин), яка приводить до структурних змін шийки матки - її згладжування та розкриття. Маткову активність визначають за допомогою пальпації матки протягом 10 хвилин. Наявність 2 або більше скорочень матки протягом 10 хвилин, тривалістю 20 або більше секунд є ознакою пологової діяльності. Висновок про ефективність перейм ґрунтується на їх силі, тривалості та частоті, на розкритті шийки матки в динаміці та ознаках просування голівки відносно площини входу в малий таз. В активній фазі першого періоду пологів ефективна скоротлива активність матки має відповідати наступним характеристикам: 3-4 перейми за 10 хвилин, тривалістю більш ніж 40 секунд. Але найбільш об'єктивним критерієм ефективності пологової діяльності в І періоді є розкриття шийки матки, ступінь якого може контролюватися різними методами. ^ Зовнішніми методами оцінити ступінь розкриття шийки матки можливо тільки приблизно. Орієнтовно про ступінь розкриття шейки матки в родах судять по висоті стояння контракційного кільця (границя між порожнім мускулом, що скорочується, і нижнім сегментом матки, що розтягується). Шийка матки при пологах звичайно буває розкрита на стільки, на скільки поперечних пальців контракційне кільце розташоване вище лонної дуги. ^ З метою визначення динаміки розкриття шийки матки та розташування голівки плода в пологах проводиться внутрішнє акушерське дослідження, яке виконують при надходженні жінки до пологового відділення, через кожні 4 години під час першого періоду пологів та після вилиття навколоплідних вод (для своєчасної діагностики можливого випадання з плином амніотичної рідини пуповини та дрібних частин плода). Через зростання ризику висхідного інфікування пологового каналу додаткові внутрішні акушерські дослідження у першому періоді пологів припустимі лише за показаннями:
Визначення ступеня вставлення голівки зовнішніми методами Ступень вставлення голівки можна визначити IV прийомом Леопольда, який вивчався на попередніх заняттях. Рекомендований також метод абдомінальної пальпації, яким визначається висота стояння голівки плода на кількість поперечників пальців над симфізом: 5/5 - голівки плода розташування над симфізом на ширина 5 пальців, голівка плода знаходиться над входом до малого тазу; 4/5 - ширина 4 пальців, голівка притиснута до входу в малий таз; 3/5 - ширина 3 пальців, голівка малим сегментом у вході до малого тазу; 2/5 - ширина 2 пальців, голівка великим сегментом у вході до малого тазу; 1/5 - 0/5 - ширина 1 пальця, голівка знаходиться у порожнині тазу. Зовнішня пальпація голівки має здійснюватися безпосередньо перед внутрішнім акушерським дослідженням. Це надає можливість запобігти помилок у визначенні положення головки у разі формування великого набряку передлеглої частини голівки плода. ^
Положення голівки плода при внутрішньому дослідженні можна також з'ясовувати по відношенню до рівня сідничних остей – linia interspinalis (положення "0"). Відстань від сідничних остей до площини входу в малий таз дорівнює такій від остей до площини виходу таза. Знак "-" означає, що голівка знаходиться вище сідничних остей (ближче до входу в малий таз). Знак "+" означає, що голівка плода розміщується нижче сідничних остей (ближче до виходу таза). Положення голівки визначається таким чином: -3 - голівка над входом в таз; -2 - голівка притиснута до входу в малий таз; -1 - голівка малим сегментом у вході в малий таз, -0 - голівка великим сегментом у вході в малий таз, +1- голівка в широкій частина малого тазу, +2 - голівка у вузькій частині малого тазу, +3 - голівка у виході з малого тазу. ^ Стан плода в І та II періодах визначають за показниками серцебиття, кольору навколоплідних вод та конфігурації голівки.
Періодична аускультація здійснюється кожні 15-30 хвилин згідно наступних правил:
Частота серцевих скорочень плода в нормі має бути від 110 до 160 ударів за 1 хвилину. Різке збільшення ЧСС (більше 180 уд/хв), або її уповільнення (менше 100 уд/хв) з порушенням ритму є діагностичною ознакою порушення стану плода. За наявності аускультативних порушень серцебиття плода проводять кардіотокографічне дослідження.
Перша - кістки черепа зближені, торкаються одна одної. Друга - кістки помірно находять одна на одну. Третя - кістки значно находять одна на одну. Третя ступінь конфігурації голівки у поєднанні з відсутністю просування голівки пологовому каналу за наявністю активної пологової діяльності є патологією. Контроль за станом жінки здійснюють шляхом реєстрації наступних показників. пульс та артеріальний тиск (кожні 2 години), температура (кожні 4 години), сеча: об'єм; наявність білка або ацетону - за показами (кожні 4 години). ^ Спостереження за перебігом першого періоду пологів, станом матері та плода здійснюється за допомогою партограми, на якій відносно часової осі графічно відображають наступні показники: 1. Перебіг пологів:
3. Стан роділлі:
^ Порядок запису партограми Партограма (вкладиш до історії пологів (ф. 096/о) – це графічний запис перебігу пологів, стану роділлі та плода, призначена для занесення інформації про результати спостереження під час пологів за станом матері, плода, процесами розкриття шийки матки та просування голівки плода. Партограма дозволяє чітко розрізняти нормальний перебіг пологів від патологічного та визначати період ускладнення пологів, що потребує втручання. Партограма складається з трьох основних компонентів, які відображають 7 таблиць: І – стан плода – частота серцевих скорочень, стан плодового міхура та навколоплідних вод, конфігурацію голівки (табл. 1, 2). ІІ – перебіг пологів – темп розкриття шийки матки, опускання голівки плода, скорочення матки, режим введення окситоцину (табл. 3, 4, 5). ІІІ – стан жінки – пульс, артеріальний тиск, температура, сеча (об’єм, білок, ацетон), ліки, що вводяться під час пологів (табл. 6, 7). Заповнення партограми починається за умови упевненості у відсутності ускладнень вагітності, які б вимагали б термінових дій. Паспортна частина містить інформацію про прізвище, ім’я, по батькові роділлі, кількість вагітностей, пологів, назву лікарні, дату та час госпіталізації, час розриву навколоплідних оболонок, № історії пологів. І – Стан плода Частота серцевих скорочень Таблиця 1 служить для запису частоти серцевих скорочень плода, які у І періоді пологів підраховуються і заносяться до партограми кожні 15 хвилин. Кожен квадрат у таблиці представляє собою проміжок часу в 15 хв. Частоту серцевих скорочень плода потрібно реєструвати впродовж 1 хв (до і після перейм або потуг), жінка при цьому лежить на боці. ^ Таблиця 2 відображає: а) цілісність плодового міхура (Ц – цілий плодовий міхур) і стан навколоплідних вод при розриві плодових оболонок (П – навколоплідні води прозорі, М – меконіальне забарвлення вод; К – води, забарвлені кров’ю), що визначається при кожному внутрішньому акушерському дослідженні; б) ступінь конфігурації голівки плода (І ст. – кістки черепа роз’єднані сполучною тканиною, шви легко прощупуються, ІІ ст. – кістки стикаються одна з одною, шви не визначаються, ІІІ ст. – кістки находять одна на другу, не розділяються, виражена конфігурація голівки). На партограмі І ст. конфігурації позначається позначкою (-), ІІ ст. – (+), ІІІ ст. – (++).  ІІ – Перебіг пологів Розкриття шийки матки та опускання голівки плода Таблиця 3 відображає: а) динаміку розкриття шийки матки і просування голівки плода. Ці дані визначаються під час кожного внутрішнього акушерського дослідження, що здійснюється при поступленні у пологове відділення, після злиття навколоплідних вод або кожні 4 години протягом пологів. Результати відмічаються на партограмі позначкою (Х) у клітинці відповідно ступеню розкриття і часу обстеження. З лівого боку графіка біля квадратів проставлені числа від 0 до 10: кожен квадрат представляє 1 см розкриття. Знизу графіка є числа 0-24: кожен квадрат – 1 год. У І-му періоді пологів виділяють латентну, активну фази та фазу затримки. Тривалість латентної фази не повинна перевищувати 8 годин. За цей час відбувається згладжування шийки матки та її розкриття до 3 см. Темп розкриття шийки матки в активній фазі першого періоду пологів становить не менше 1,0 см/год. Фаза затримки характеризується ослабленням пологової діяльності протягом 1-1,5 години наприкінці І періоду. Лінія тривоги (1) – починається у тій точці, що відповідає розкриттю 3 см і продовжується до позначки повного розкриття шийки матки з темпом розкриття 1 см/год. Лінія дії (2) – проходить паралельно лінії І, відступивши на 4 години вправо від лінії тривоги. За умови нормального перебігу пологів, графічне зображення розкриття шийки матки не заходить вправо за лінію тривоги. Якщо це відбувається, то вважається, що необхідно провести критичну оцінку причини затримки та прийняти рішення щодо відповідного лікування такого стану. Коли жінка поступає в активній фазі І періоду пологів. Ступінь розкриття шийки матки наноситься на лінію тривоги. За умови задовільного перебігу пологів відображення процесу розкриття буде на лінії тривоги або зліва від неї. У випадках, коли тривалість пологів у латентній фазі менше 8 годин, відображення процесу пологів слід одразу перенести пунктирною лінією з області латентної фази в область активної фази на лінію тривоги. б) – опускання голівки плода може не спостерігатись, поки шийка матки не розкриється приблизно на 7 см. Для визначення відношення голівки плода до площини входу у малий таз зовнішнім акушерським дослідженням використовується метод пальпації голівки плода над симфізом і ширина пальців акушера, кількість яких відповідає ступеню вставлення голівки плода до малого тазу – (позначається знаком – о). Наприклад, 5/5 – ширина 5 пальців акушера визначає голівку плода над симфізом – голівка плода знаходиться над входом до малого тазу, 4/5 – ширина 4 пальців акушера, голівка притиснута до входу у малий таз, 3/5 – ширина 3 пальців акушера, голівка малим сегментом у вході до м/тазу, 2/5 – ширина 2 пальців акушера, голівка великим сегментом у вході до м/тазу, 1/5 – ширина 1 пальця, голівка знаходиться у порожнині тазу, 0/5 – на тазовому дні. Цей метод є більш надійним за внутрішнє дослідження у разі формування великого набряку передлежачої частини голівки плода. Відношення нижнього полюсу голівки плода lin. Interspinalis до визначається у разі проведення внутрішнього акушерського дослідження. Таблиця 4. Кожен квадрат відповідає 1 переймі. Спостереження за переймами проводяться щогодини в латентній фазі на кожні 30 хвилин в активній фазі. Частота перейм підраховується за 10 хвилин спостереження у секундах. Тривалість перейм визначається від моменту. Коли перейма відчувається у черевній порожнині до моменту, коли вона проходить, вимірюється в секундах; відповідно до цього заштриховується необхідна кількість квадратів.    – менше 20 секунд – між 20 і 40 секундами – більше 40 секундДля того, щоб почати заповнення партограми, слід пересвідчитись, що у жінки спостерігається достатня кількість перейм. В латентній фазі – 1 чи більше перейм протягом 10 хв, кожна з яких триває 20 сек або довше. В активній фазі – 2 чи більше – за 10 хв тривалістю 20 сек або довше. Таблиця 5 заповнюється у разі стимуляції пологової діяльності. Кожні 30 хвилин записується кількість крапель окситоцину за хвилину. Записується доза та спосіб введення утеротонічного засобу. |
1 2
Схожі:
 | Міністерство охорони здоров'я України Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101... | | Міністерство охорони здоров'я України Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101... |
| Міністерство охорони здоров'я україни Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської | | Лекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,... |
| Міністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації | | Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації |
| Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації | | Міністерство охорони здоров’я україни Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”... |
| Міністерство охорони здоров’я України Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні... | | Міністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних... |
| Міністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет” «Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний... |