“Затверджено” icon

“Затверджено”




Скачати 335.08 Kb.
Назва“Затверджено”
Дата15.07.2012
Розмір335.08 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет

“Затверджено”


на методичній нараді кафедри

акушерства, гінекології та перинатології

“___” ___________ 200__р. (Протокол №___)

Завідувач кафедри


професор____________Кравченко О.В.

“___” ___________ 200__р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам 4 курсу медичного факультету


(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Під час ПІДГОТОВки ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ


Тема заняття

^ Фізіологічний післяпологовий період


Модуль 1. Фізіологічний та ускладнений перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

Змістовий модуль 1 Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду


Чернівці – 2008



  1. ^ Актуальність теми:

За останні роки в практичному акушерстві відбулися ряд змін у переусвідомленні напрямків надання допомоги породіллям, які засновані на принципах доказової медицини, більш гуманістичному ставленню у післяпологовий період до жінки й уникнення фармакологічної та лікарської агресії, що сприяло більш фізіологічному перебігу післяпологового періоду, зниженню частоти ускладнень у післяпологовому періоді, швидкої психологічної адаптації жінки після пологів.

Незважаючи на те, що післяпологовий період є фізіологічним процесом, він потребує від лікаря знання усіх його етапів і особливостей, а саме: процесів інволюції в органах та системах жінки після пологів, лактації, що дозволяє своєчасно виявити початкові ознаки захворювань та ускладнень, які можуть виникати у породіллі.

2.Тривалість заняття: 4 год.

3.Навчальна мета (конкретні цілі):

Знати

  1. Поділ післяпологового періоду на ранній і пізній.

  2. Особливості інволюції статевих органів, характер лохій.

  3. Становлення та перебіг лактації.

  4. Функціонування органів та систем жінки в різні етапи післяпологового періоду.

  5. Особливості ведення раннього і пізнього післяпологового періоду.

  6. Заходи профілактики ускладнень у післяпологовий період.


Вміти

  1. Визначити рівень розміщення дна матки відносно лонного зчленування та консистенцію матки.

  2. Оцінити характер та кількість лохій.

  3. Зробити висновок про відповідність стану матки і лохій фізіологічній нормі
    післяпологового періоду.

  4. Визначити стан молочних залоз та характер лактації, навчити породіллю
    правильно годувати малюка та зціджувати молоко.

  5. Проводити туалет промежини породіллі.

  6. На підставі обстеження породіллі з урахуванням даних лабораторних методів
    дослідження, оцінити перебіг післяпологового періоду.


Засвоїти практичні навички

  1. Провести туалет породілі, взяти мазки з трьох місць, оцінити характер лохій, зняти шви з промежини, обробити шви на промежини, зробити вагінальне дослідження.

  2. На підставі даних обстеження породілі з використанням лабораторних методів дослідження, показників пульсу, АТ, температури тіла оцінити перебіг післяпологового періоду, дати вказівки щодо гігієни цього періоду.




  1. ^ Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

Кафедра нормальної анатомії людини

Особливості анатомічної будовивнутрішніх статевих органів, кісткового тазу жінки та м’язів тазового дна. Будова кісткового черепа новонародженого. Кровозабезпечення органів малого таза. Анатомічна будова молочної залози. Вміти визначити на фантомі основні анатомічні орієнтири кісткового тазу та черепу новонародженого.

Кафедра біологічної хімії

Особливості обміну речовин у дорослої людини Провести інтерпретацію даних біохімічного, імунологічного досліджень, показників АОСЗ

Кафедра гістології

Особливості будови клітин та тканин організму людини. Провести дослідження мазків крові, інших біосередовищ організму

Кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

Особливості збору анамнезу, проведення фізикального обстеження, розпізнавання клінічних синдромів та симптомів, визначення необхідного об’єму та послідовності методів обстеження, оцінка результатів параклінічних методів обстеження, оформлення історії пологів. Провести об’єктивне обстеження породіллі за системами органів, оцінити результати клініко-параклінічних методів дослідження.

Кафедра гігієни

Основи асептики та антисептики.

Санітарно-гігієнічний режим у післяпологовому відділенні.

Вміти пояснити породіллі необхідність дотримання санітарно-гігієнічного режиму у післяпологовому відділенні.

Кафедри нормальної та патологічної фізіології

Особливості фізіології післяпологового періоду. Механізм гемостазу в організмі породіллі. Особливості функціонування молочних залоз, регуляція лактації.

Вміти пояснити особливості фізіології післяпологового періоду. Механізм гемостазу в організмі породіллі.

Кафедра фармакології

Фармакодинаміку лікарських речовин, які застосовуються в післяпологовому періоді, їх вплив на лактацію та новонародженого.

Виписати рецептурні форми на препарати, що застосовуються в акушерській практиці

Кафедра топографічної анатомії та оперативної хірургії

Особливості анатомічної будови внутрішніх статевих органів, кісткового тазу жінки та м’язів тазового дна. Будова кісткового черепа новонародженого. Анатомічна будова молочної залози

Вміти визначити на фонтомі основні анатомічні орієнтири кісткового тазу та черепу новонародженого.




  1. ^ Поради студенту.

    1. Зміст теми

Післяпологовий період (риеrреrіит) — починається відразу після закінчення пологів і триває протягом 6 тижнів. Протягом цього часу органи репродуктивної системи жінки повертаються до стану, що існував до вагітності.

Післяпологовий період поділяється на ранній та пізній.

  • ^ Ранній післяпологовий період починається з моменту вигнання посліду та триває 2 години. В цей період породілля знаходиться у пологовому відділенні під наглядом лікаря, що пов'язано з ризиком виникнення ускладнень, насамперед, кровотечі. Цей період є дуже важливим і його треба розглядати як термін швидкої адаптації функціональних систем жінки після великого навантаження під час вагітності і,особливо, пологів.

  • ^ Пізній післяпологовий період триває з моменту переводу породіллі у післяпологове відділення (через 2 години після закінчення пологів) продовж 8 тижнів. Під час цього періоду відбувається зворотній розвиток (інволюція) всіх органів і систем, як змінилися у зв'язку з вагітністю та пологами. Слід підкреслити, що виняток становлять молочні залози, функція яких активується саме у післяпологовий період. Також треба відмітити, що темп інволюційних процесів є максимальним у перші 8-12 днів та найбільш виразними є у статевих органах, насамперед, у матці.

Зміни в організмі жінки у післяпологовому періоді

Матка. Відразу після народження посліду, матка починає швидко скорочуватися та набуває округлої форми. Відкриті судини плацентарної ділянки стискаються. Негайно після народження плаценти тіло матки скорочується і дно її знаходиться на серединні відстані між лобком і пупком, потім трохи піднімається. Передня і задня стінки матки мають товщину 4-5 см і прилягають одна до одної; порожнину матки вистеляє децидуальна оболонка. Протягом наступних двох днів дно матки знаходиться трохи нижче пупка; через 2 тижні після пологів матка опускається нижче симфізу. До попередніх розмірів матка повертається звичайно через 6 тижні. Інволюція матки відбувається за рахунок зворотного розвитку частини м'язів шляхом гіалінового та жирового переродження.

Протягом 2-3 днів після пологів децидуцальна оболонка залишається в матці і розділяється на два шари. Поверхневий шар некротизується і виділяється з лохіями (післяпологовими виділеннями). Базальний шар, прилеглий до ендометрія, який містить ендометріальні залози, залишається інтактним і стає основою для регенерації нового ендомєтрія.

Регенерація ендометрію проходить протягом трьох тижнів, за виключенням плацентарної ділянки. Повна регенерація епітелію в ділянці прикріплення плаценти триває 6 тижнів. При порушенні регенерації в плацентарній ділянці можуть виникати післяпологові кровотечі та інфікування.

Шийка матки. Через 10-12 голин після пологів канал шийки матки має лійкоподібну форму, внутрішнє вічко пропускає 2-3 пальці, а на 3 добу - один палець. На 8-10 день після пологів шийка матки сформована, внутрішнє вічко закрите.

Вагіна. На протязі 3 тижнів після пологів стінки вагіни залишаються з набряками, які остаточно зникають до кінця післяпологового періоду. Дрібні пошкодження слизової оболонки вагіни регенерують за 5-7 діб. Статева щілина змикається, поступово відновлюється тонус м'язів тазового дна.

Яєчники. В післяпологовому періоді починається дозрівання фолікулів. Характерним є ановуляторний цикл, на фоні якого відбувається перша менструація після пологів, В подальшому овуляторні цикли відновлюються. Завдяки виділенню великої кількості пролактину у жінок при грудному годуванні, менструації відсутні кілька місяців, або на протязі всього періоду годування малюка груддю.

Абдомінальна стінка і тазове дно. Внаслідок розриву еластичних волокон шкіри і тривалого розтягнення вагітною маткою, передня черевна стінка деякий час залишається м'якою і обвислою та повертається до нормальної структури за декілька тижнів. За виключенням стрій, звичайно абдомінальна стінка повертається до попереднього стану, але при атонії м'язів може залишаться в'ялою і слабкою. Інколи спостерігається діастаз прямих м'язів живота. М'язи тазового дна також поступово відновлюють свій тонус, але наявність травми під час пологів може привести до послаблення мускулатури і сприяти виникненню генітальних гриж (проляпсів).

Молочні залози. Функція молочних залоз після пологів досягає найвищого розвитку. Естрогени і прогестерон протягом вагітності стимулюють ріст протоків і альвеолярної системи молочних залоз. Під впливом пролактину відбувається посилений приплив крові до молочних залоз, їх нагрубання, яке є найбільш виразним на третю добу післяпологового періоду. Секреція молока відбувається в результаті складних рефлекторних і гормональних дій. Утворення молока регулюється нервовою системою та гормоном аденогіпофіза - пролактином. Крім того, оптимальний рівень інсуліну, тиреоідних та адреналових гормонів відіграє вторинну роль у становленні лактації. Ссання стимулює періодичну секрецію пролактину і, рефлекторно, окситоцину; останній стимулює виділення молока з альвеол у проток молочних залоз. Треба відмітити, що цей процес також посилює скорочення післяпологової матки. У період до 3 доби після пологів молочні залози виробляють молозиво (соїозігиґп). Молозиво має високу концентрацію білків, переважно глобулінів, і мінералів й меншу - цукру і жиру. Білки молозива за амінокислотним складом займають перехідний стан між білковими фракціями грудного молока та сироваткою крові, що, очевидно, полегшує організму новонародженого у період переходу від плацентарного харчування до годування молоком матері. Молозиво містить високий рівень імуноглобулінів А, О, М, О, а також Т- і В-лімфоцити. Це має велике значення у перші дні життя новонародженого, коли функції його органів та систем ще незрілі, а Імунітет знаходиться у стадії становлення. Молозиво проходить конверсію у зріле молоко протягом 5 днів. Головними компонентами молока є білки (альбуміни, глобуліни, казеїн), лактоза, вода, жир.

збільшується ємкість легенів, що є підставою зниження кількості дихальних рухів до 14-16 за хвилину.

Серцево-судинна система та система кровотворення. Після пологів виникають зміни в гемодинаміці, пов'язані з ліквідацією матково-плацентарного кровообігу і виділенням із організму матері деякої кількості рідини. Серце займає свій звичайний стан у зв'язку із опущенням діафрагми. Відразу після пологів відмічається лабільність пульсу зі схильністю до брадикардії, при цьому артеріальний тиск у перші дні після пологів може бути зниженим, а далі - досягає нормальних показників. У кінці першого тижня після пологів об'єм циркулюючої крові знижується до звичайного. Показники крові найчастіше не відрізняються від нормальних, однак, в ранній післяпологовий період має місце значний лейкоцитоз - до 30х109/л - з перевагою гранулоцитів. Має місце підвищений рівень фібриногену в плазмі, що обов'язково треба ураховувати при профілактиці розвитку флебітів нижніх кінцівок.

Система сечовиділення. Функція нирок у здорових породіль не порушена; діурез нормальний, у перші дні після пологів може бути трохи підвищеним. Функція сечового міхура достатньо часто порушена, що пов'язано з перезбудженням симпатичної іннервації сфінктера та зниженням тонусу м'язів січового міхура з виникненням набряку та дрібних крововиливів у шийку сечового міхура, внаслідок його здавлення між голівкою плоду та стінкою таза під час пологів.

Органи травлення та обмін речовин. Система травлення після пологів функціонує нормально. Інколи спостерігається атонія кишечнику з виникненням закрепів. Обмін речовин у перші тижні після пологів зазвичай підвищений, а далі, до 3-4 тижня -нормалізується.

Нервова система. Після закінчення пологів звичайно має місце прояв психоемоційного напруження різного ступеня, що нормалізується протягом 1-2 діб. Породілля в цей період потребує психологічної підтримки близьких та медичного персоналу.

Ведення післяпологового періоду

Фізіологічний післяпологовий період характеризується задовільним станом породіллі, нормальною температурою та частотою пульсу, закономірною інволюцією матки, наявністю нормальної кількості та якості лохій, достатньою лактацією.

Перші дві години після пологів жінка знаходиться у індивідуальному пологовому залі під наглядом акушерки, лікаря акушера-гінеколога; при цьому може бути також присутній чоловік або хтось з родичів за бажанням жінки. Цей проміжок часу є дуже важливим, протягом якого відбуваються фізіологічні процеси пристосування материнського організму до нових умов існування, тому необхідним є створення найбільш комфортних умов, які б сприяли ефективної адаптації після пологів. Цьому безперечно сприяє знаходження дитини поряд із матір'ю у контакті «шкіра-до-шкіри» та раннє прикладання новонародженого до грудей, що у свою чергу забезпечує становлення грудного годування, тепловий захист малюка, профілактику інфекцій і розвиток емоційного зв'язку між дитиною та матір'ю. Оптимальною для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 25-28°С. В подальшому, за умови відсутності протипоказань, новонароджена дитина повинна цілодобово перебувати разом з матір'ю в одному приміщенні. Спільне перебування матері та дитини забезпечує її годування на вимогу, профілактику гіпотермії та профілактику внутрішньо лікарської інфекції.

Під час перебування породіллі у пологовому залі лікар акушер-гінеколог повинен стежити за її пульсом, артеріальним тиском, контролювати стан матки: визначає її консистенцію, розмір, висоту стояння дна матки у відношенні до симфізу та пупку, спостерігає за крововиділенням з пологових шляхів. Слід зазначити, що оцінювання крововтрати в ранньому післяпологовому періоді є обов'язковим. -Вимірювання крововтрати проводиться за допомогою будь-якої мірної склянки. Середня крововтрата у послідовий та ранній післяпологовий періоди дорівнюється 250-300 мл чи 0,5% від маси тіла жінки, але не більше 500 мл.

У ранньому післяпологовому періоді виконують огляд зовнішніх статевих органів, лонного зчленування, промежини. Огляд шийки матки та вагіни проводиться за допомогою дзеркал за показаннями. Якщо проводилася епізіотомія або мала місце травма пологових шляхів,, обов'язковим є відновлення цілісності пологових шляхів із застосуванням,місцевого знеболювання.

Через дві години після пологів породіллю з малюком переводять до післяпологового відділення, де проводиться подальший нагляд за нею. Необхідним є вимірювання температури тіла 2 рази на добу, вранці та вечорі, огляд шкіри та слизових оболонок, визначення характеру та частоти пульсу вимірювання артеріального тиску. Особливу увагу звертають на молочні залози - визначають їх срорму, стан сосків, наявність тріщин та можливе набухання залози. При лактостазі проводять зціджування. Орієнтують жінку на ретельний щоденний огляд молочний залоз, виявлення затверділостей; проводять бесіду щодо профілактики маститів, Новонародженого годують залежно від його вимог.

Щоденно необхідно проводити пальпацію живота породіллі з визначенням висоти стояння дна матки, її консистенції. Висота стояння дна матки вимірюється в см по відношенню до лонного зчленування. В першу добу після пологів дно матки розташоване вище лобкового зчленування на 13-16 см, в другу добу - 10-12 см, 3 доба - 7-9 см. Швидкість репаративних процесів в порожнині матки визначається також за післяпологовими виділеннями - лохіями. Лохії мікроскопічне складаються з еритроцитів, уривків децидуальної оболонки, епітеліальних клітин, бактерій; мають нейтральну або лужну реакцію. В перші дні присутність крові надає їх червоному кольору (Іоспіа шЬга), нд 3-4 день після пологів - стають світлішими (Іоспіа зегоза), а на 8-Ю день, завдяки переважній присутності лейкоцитів, лохії стають жовтувато-білими (Іоспіа аІЬа).

При відсутності відхилення від фізіологічного перебігу післяпологового періоду породілля з новонародженим виписується на 3 добу додому під нагляд лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації та дільничного педіатра з рекомендаціями, до яких входять:

  • виконування правил індивідуальної гігієни;

  • дотримання режиму дня, з відпочинком не менш 8 годин за добу;

  • виконування спеціальних фізичних вправ післяпологової гімнастики;

  • дотримання дієти та режиму харчування з середньою калорійністю 2600-2800 ккал/доб, з достатньою кількістю білків, вітамінів, мінералів;

  • можливість відновлення статевого життя вирішується індивідуально залежно від стану жінки.

Через 3-4 тижні після пологів жінка повинна пройти стандартне обстеження в жіночій консультації, де всебічно оцінюється стан її здоров'я, обговорюються питання подальшого перебігу післяпологового періоду та даються рекомендації щодо планування сім'ї.

    1. Теоретичні питання до заняття:

1. Яка будова жіночого таза, його відміни від чоловічого?

2. Які межі і площини малого таза, їх форма і розміри?

3. Які основні зовнішні та,внутрішні розміри таза?

4. Які додаткові вимірювання таза.?

5. Які існують методи визначення істинної кон'югати?

6. Скільки шарів м'язів в структурі жіночої промежині?

7. Які м'язи тазового дна?

8. Яка будова черепа зрілого плода?

9. Яке взаєморозміщення швів та тім'ячок на голівці плода ?

10. Які розміри голівки зрілого плода?

11. Які розміри плечиків, сідниць зрілого плода?

12. Які маса і довжина зрілого плода?

13. Які інші ознаки зрілості плода?


    1. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті

1. Визначити структури кісткового таза на скелетованому тазі.

2. Визначити структури голівки плода за малюнками і муляжами.

3. Виміряти зовнішні розміри таза вагітних за допомогою тазоміра.

4. Визначати істинну кон'югату на фантомі і у вагітних (роділь).

5. Визначити м'язи тазового дна на малюнках і муляжах.

6. Виміряти основні параметри новонароджених.

7. Визначати ознаки зрілості новонародженого

    1. Матеріали для самоконтролю

А. Питання для самоконтролю

  1. Скільки триває післяпологовий період?

  2. Визначення раннього післяпологового періоду.

  3. Як здійснюється інволюція матки та інших статевих органів після пологів?

  4. Що таке лохії? Їх характеристика та фізіологічна роль.

  5. Як змінюється маса та розміри матки після пологів?

  6. Нагляд за статевими органами породілі та за швами.

  7. Нагляд за молочними залозами, режим годування та зціджування молока, склад молозива та молока.

  8. Як проводиться профілактика тріщин сосків?

  9. Які захисні механізми сприяють безпеці перебігу післяпологового періоду?

  10. Що таке грануляційний вал?

  11. Роль лікувальної фізкультури в післяпологовому періоді.



Б. Задачі для самоконтролю

1. При вимірюванні таза з'ясовано, що діагональна кон'югата дорівнює 12,5 см, а
обвід зап'ястя — 15 см.

• Чому дорівнює істинна кон'югата?


  • Істина кон'югата дорівнює 10,5 см

2. При вимірюванні основних розмірів таза встановлено, що міжостний розмір
дорівнює 26 см, міжгребеневий - 28 см, міжвертельний - 31см, зовнішня
кон'югата - 20 см. При внутрішньому дослідженні мису досягти не вдалося.

в Чиє показання для додаткового вимірювання таза?

  • ^ Показань до вимірювання додаткових розмірів таза немає

3. Який шов визначається на передлеглій частині при внутрішньому обстеженні, якщо спереду він сполучається з тім'ячком трикутної форми, а позаду — з тім'ячком ромбоподібної форми? Відтворіть цю ситуацію на фантомі, коли мале тім'ячко під лоном, а велике - у крижової кістки.

  • Визначається стрілоподібний (сагітальний шов)

  1. Народився хлопчик масою 2500 г, довжиною 45 см.

  • Чи зріла ця дитина?

  • Які ще ознаки необхідно оцінити для відповіді на запитання?

  • Дитина не зріла. Для уточнення діагнозу необхідно оцінити наступні ознаки: розташування пупкового кільця, колір шкіри, наявність та кількість сироподібної змазки, довжину нігтів, довжину волосся, щільність хрящів носа та вух, стан зовнішніх геніталій.


В. Тестові завдання для самоконтролю

1.При вимірюванні таза встановлено, що діагональна кон'югата дорівнює 12 см. Обвід променево-зап'ястного суглоба — 14 см.

  • Чому дорівнює істинна кон'югата? А. 10,5см*

  • В. 10см. С. 11см. О. 9,5 см.


2. На передлеглій голівці пальпується сполучнотканинна пластинка трикутної фор­ми, де сходяться три шва. Яке тім'ячко пальпується ?

А. Мале тім'ячко*

В. Бокове переднє тім'ячко

С. Велике тім'ячко

О. Бокове заднє тім'ячко


Література.

Основна:

  1. Бодяжина В.И., Жмакин К.Н. Акушерство. – М., 1989.

  2. Бодяжина В.И., Жмакин К.Н., Кирющенков А.П. Акушерство. – М., 1986.

  3. Михайленко Е.Т., Бублик-Дорняк Г.М. Физиологическое акушерство. – К., 1989.

Додаткова:

1. Г.М. Савельева Акушерство.- М.:Медицина, 2008.-С.207-215.

2. Серов В.Н., Стрижаков А.М., Маркин С.А. Практическое акушерство. – М., 1989.І

3. Э.К. Айламазян Акушерство – СПб., Здоров’я, 2000. – С.555-566.


^ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


“Затверджено”


на методичній нараді кафедри

акушерства, гінекології та перинатології

“___” ___________ 200__р. (Протокол №___)
^

Завідувач кафедри


професор____________Кравченко О.В.

“___” ___________ 200__р.


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття


Тема заняття

^ Фізіологічний післяпологовий період


Модуль 1. Фізіологічний та ускладнений перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

Змістовий модуль 1 Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду


Навчальна дисципліна: Акушерство та гінекологія

Курс 4

Факультет медичний

Спеціальність лікувальна справа

Кількість годин – 4

Методичну розробку склала

ас. Карлійчук Є.С.


Чернівці, 2008

^ 1. Науково-методичне обґрунтування теми

Післяпологовий період – дуже відповідальний в зв’язку з особливостями функціональних органів і систем породілі. Стан здоров’я породілі, її чутливість до можливого інфікування, нормальний перебіг процесів інволюції матки і лактація в більшості випадків залежить від правильного гігієнічного режиму в післяпологовому періоді. Чітке знання перебігу фізіологічного післяпологового періоду дозволяє попередити і своєчасно виявити початкові ознаки захворювань та ускладнень, що виникли у породілі.


^ 2. Навчальна мета

Студент повинен: (конкретні цілі*):

Знати

  1. Режим післяпологового відділення, заходи щодо профілактики інфекційних ускладнень у породіль та новонароджених.

  2. Перебіг фізіологічного післяпологового періоду (інволюція матки, характер лохій, стан лактації, режим годування немовлят, функціонування сусідних органів, показники гемодинаміки та ін.).

  3. Ведення фізіологічного післяпологового періоду.



Вміти

1. Визначити рівень розміщення дна матки відносно лонного зчленування та консистенцію матки.

2. Визначити стан молочних залоз, сосків, характер лактації, навчити породілю правильному зціджуванню.


Опановувати практичні навички

1. Провести туалет породілі, взяти мазки з трьох місць, оцінити характер лохій, зняти шви з промежини, обробити шви на промежини, зробити вагінальне дослідження.

2. На підставі даних обстеження породілі з використанням лабораторних методів дослідження, показників пульсу, АТ, температури тіла оцінити перебіг післяпологового періоду, дати вказівки щодо гігієни цього періоду.


^ 3. Виховна мета.

Головна мета заняття – вивчення в перебігу та клінічного ведення післяпологового періоду, щоб вміти на практиці застосовувати методи зовнішнього та внутрішнього обстеження породіль, попередити ускладнення цього періоду та своєчасно призначити необхідні лікувальні міроприємства.


^ 4. Міжпредметна інтеграція (базовий рівень підготовки).


Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

Кафедра нормальної анатомії людини

Особливості анатомічної будовивнутрішніх статевих органів, кісткового тазу жінки та м’язів тазового дна. Будова кісткового черепа новонародженого. Кровозабезпечення органів малого таза. Анатомічна будова молочної залози. Вміти визначити на фантомі основні анатомічні орієнтири кісткового тазу та черепу новонародженого.

Кафедра біологічної хімії

Особливості обміну речовин у дорослої людини Провести інтерпретацію даних біохімічного, імунологічного досліджень, показників АОСЗ

Кафедра гістології

Особливості будови клітин та тканин організму людини. Провести дослідження мазків крові, інших біосередовищ організму

Кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

Особливості збору анамнезу, проведення фізикального обстеження, розпізнавання клінічних синдромів та симптомів, визначення необхідного об’єму та послідовності методів обстеження, оцінка результатів параклінічних методів обстеження, оформлення історії пологів. Провести об’єктивне обстеження породіллі за системами органів, оцінити результати клініко-параклінічних методів дослідження.

Кафедра гігієни

Основи асептики та антисептики.

Санітарно-гігієнічний режим у післяпологовому відділенні.

Вміти пояснити породіллі необхідність дотримання санітарно-гігієнічного режиму у післяпологовому відділенні.

Кафедри нормальної та патологічної фізіології

Особливості фізіології післяпологового періоду. Механізм гемостазу в організмі породіллі. Особливості функціонування молочних залоз, регуляція лактації.

Вміти пояснити особливості фізіології післяпологового періоду. Механізм гемостазу в організмі породіллі.

Кафедра фармакології

Фармакодинаміку лікарських речовин, які застосовуються в післяпологовому періоді, їх вплив на лактацію та новонародженого.

Виписати рецептурні форми на препарати, що застосовуються в акушерській практиці

Кафедра топографічної анатомії та оперативної хірургії

Особливості анатомічної будови внутрішніх статевих органів, кісткового тазу жінки та м’язів тазового дна. Будова кісткового черепа новонародженого. Анатомічна будова молочної залози

Вміти визначити на фонтомі основні анатомічні орієнтири кісткового тазу та черепу новонародженого.



^ 5. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.



з/п


Основні етапи заняття та їх зміст


Роз-поділ часу*

та рівні засво-єння


Види контролю**

Навчально-методичне забезпечення

(об’єкти, які використовуються в навчальному процесі як носії інформації та інструменти діяльності викладача і студента)

1.

^ Підготовчий етап

15%

(структурована

письмова робота, письмове та комп’ютерне тестування, практичні завдання, ситуаційні задачі, усне опитування за стандартизованими переліками питань)

(Фронтальне опитування, таблиці, тестові завдання або комп’ютерна про-грама. Оснащення: таблиці, сантиметрова стрічка, інструментарій для обстеження породіль: вагінальні дзеркала, жолобуваті зонди, корцанги, скло для забору мазків, історії пологів з результатами лабораторних досліджень.

1.1

Організаційні питання.




1.2

Формування мотивації.

1.3

Контроль початкового рівня підготовки (стандартизовані засоби контролю).

2.

Основний етап (вказати всі види робіт, які виконують студенти під час цього етапу).

65%

3.

Заключний етап

20%

3.1.

Контроль кінцевого рівня підготовки.




3.2.

Мотивована загальна оцінка навчальної діяльності студента.

3.3

Інформування студентів про тему наступного заняття.











* в конкретних методичних рекомендаціях з дисципліни розподіл часу доцільно дати у хвилинах;

** форми контролю і засоби навчання конкретно визначаються кафедрою для кожного з етапів заняття; засоби контролю теоретичної та практичної підготовки студентів повинні бути стандартизованими.


^ 5.1. Підготовчий етап.

Підкреслити (розкрити) значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря (провізора, медичної сестри, лаборанта, фармацевта) з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.

Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.


^ 5.2. Основний етап (зміст теми)

Післяпологовий період (риеrреrіит) — починається відразу після закінчення пологів і триває протягом 6 тижнів. Протягом цього часу органи репродуктивної системи жінки повертаються до стану, що існував до вагітності.

Післяпологовий період поділяється на ранній та пізній.

  • ^ Ранній післяпологовий період починається з моменту вигнання посліду та триває 2 години. В цей період породілля знаходиться у пологовому відділенні під наглядом лікаря, що пов'язано з ризиком виникнення ускладнень, насамперед, кровотечі. Цей період є дуже важливим і його треба розглядати як термін швидкої адаптації функціональних систем жінки після великого навантаження під час вагітності і,особливо, пологів.

  • ^ Пізній післяпологовий період триває з моменту переводу породіллі у післяпологове відділення (через 2 години після закінчення пологів) продовж 8 тижнів. Під час цього періоду відбувається зворотній розвиток (інволюція) всіх органів і систем, як змінилися у зв'язку з вагітністю та пологами. Слід підкреслити, що виняток становлять молочні залози, функція яких активується саме у післяпологовий період. Також треба відмітити, що темп інволюційних процесів є максимальним у перші 8-12 днів та найбільш виразними є у статевих органах, насамперед, у матці.

Зміни в організмі жінки у післяпологовому періоді

Матка. Відразу після народження посліду, матка починає швидко скорочуватися та набуває округлої форми. Відкриті судини плацентарної ділянки стискаються. Негайно після народження плаценти тіло матки скорочується і дно її знаходиться на серединні відстані між лобком і пупком, потім трохи піднімається. Передня і задня стінки матки мають товщину 4-5 см і прилягають одна до одної; порожнину матки вистеляє децидуальна оболонка. Протягом наступних двох днів дно матки знаходиться трохи нижче пупка; через 2 тижні після пологів матка опускається нижче симфізу. До попередніх розмірів матка повертається звичайно через 6 тижні. Інволюція матки відбувається за рахунок зворотного розвитку частини м'язів шляхом гіалінового та жирового переродження.

Протягом 2-3 днів після пологів децидуцальна оболонка залишається в матці і розділяється на два шари. Поверхневий шар некротизується і виділяється з лохіями (післяпологовими виділеннями). Базальний шар, прилеглий до ендометрія, який містить ендометріальні залози, залишається інтактним і стає основою для регенерації нового ендомєтрія.

Регенерація ендометрію проходить протягом трьох тижнів, за виключенням плацентарної ділянки. Повна регенерація епітелію в ділянці прикріплення плаценти триває 6 тижнів. При порушенні регенерації в плацентарній ділянці можуть виникати післяпологові кровотечі та інфікування.

Шийка матки. Через 10-12 голин після пологів канал шийки матки має лійкоподібну форму, внутрішнє вічко пропускає 2-3 пальці, а на 3 добу - один палець. На 8-10 день після пологів шийка матки сформована, внутрішнє вічко закрите.

Вагіна. На протязі 3 тижнів після пологів стінки вагіни залишаються з набряками, які остаточно зникають до кінця післяпологового періоду. Дрібні пошкодження слизової оболонки вагіни регенерують за 5-7 діб. Статева щілина змикається, поступово відновлюється тонус м'язів тазового дна.

Яєчники. В післяпологовому періоді починається дозрівання фолікулів. Характерним є ановуляторний цикл, на фоні якого відбувається перша менструація після пологів, В подальшому овуляторні цикли відновлюються. Завдяки виділенню великої кількості пролактину у жінок при грудному годуванні, менструації відсутні кілька місяців, або на протязі всього періоду годування малюка груддю.

Абдомінальна стінка і тазове дно. Внаслідок розриву еластичних волокон шкіри і тривалого розтягнення вагітною маткою, передня черевна стінка деякий час залишається м'якою і обвислою та повертається до нормальної структури за декілька тижнів. За виключенням стрій, звичайно абдомінальна стінка повертається до попереднього стану, але при атонії м'язів може залишаться в'ялою і слабкою. Інколи спостерігається діастаз прямих м'язів живота. М'язи тазового дна також поступово відновлюють свій тонус, але наявність травми під час пологів може привести до послаблення мускулатури і сприяти виникненню генітальних гриж (проляпсів).

Молочні залози. Функція молочних залоз після пологів досягає найвищого розвитку. Естрогени і прогестерон протягом вагітності стимулюють ріст протоків і альвеолярної системи молочних залоз. Під впливом пролактину відбувається посилений приплив крові до молочних залоз, їх нагрубання, яке є найбільш виразним на третю добу післяпологового періоду. Секреція молока відбувається в результаті складних рефлекторних і гормональних дій. Утворення молока регулюється нервовою системою та гормоном аденогіпофіза - пролактином. Крім того, оптимальний рівень інсуліну, тиреоідних та адреналових гормонів відіграє вторинну роль у становленні лактації. Ссання стимулює періодичну секрецію пролактину і, рефлекторно, окситоцину; останній стимулює виділення молока з альвеол у проток молочних залоз. Треба відмітити, що цей процес також посилює скорочення післяпологової матки. У період до 3 доби після пологів молочні залози виробляють молозиво (соїозігиґп). Молозиво має високу концентрацію білків, переважно глобулінів, і мінералів й меншу - цукру і жиру. Білки молозива за амінокислотним складом займають перехідний стан між білковими фракціями грудного молока та сироваткою крові, що, очевидно, полегшує організму новонародженого у період переходу від плацентарного харчування до годування молоком матері. Молозиво містить високий рівень імуноглобулінів А, О, М, О, а також Т- і В-лімфоцити. Це має велике значення у перші дні життя новонародженого, коли функції його органів та систем ще незрілі, а Імунітет знаходиться у стадії становлення. Молозиво проходить конверсію у зріле молоко протягом 5 днів. Головними компонентами молока є білки (альбуміни, глобуліни, казеїн), лактоза, вода, жир.

збільшується ємкість легенів, що є підставою зниження кількості дихальних рухів до 14-16 за хвилину.

Серцево-судинна система та система кровотворення. Після пологів виникають зміни в гемодинаміці, пов'язані з ліквідацією матково-плацентарного кровообігу і виділенням із організму матері деякої кількості рідини. Серце займає свій звичайний стан у зв'язку із опущенням діафрагми. Відразу після пологів відмічається лабільність пульсу зі схильністю до брадикардії, при цьому артеріальний тиск у перші дні після пологів може бути зниженим, а далі - досягає нормальних показників. У кінці першого тижня після пологів об'єм циркулюючої крові знижується до звичайного. Показники крові найчастіше не відрізняються від нормальних, однак, в ранній післяпологовий період має місце значний лейкоцитоз - до 30х109/л - з перевагою гранулоцитів. Має місце підвищений рівень фібриногену в плазмі, що обов'язково треба ураховувати при профілактиці розвитку флебітів нижніх кінцівок.

Система сечовиділення. Функція нирок у здорових породіль не порушена; діурез нормальний, у перші дні після пологів може бути трохи підвищеним. Функція сечового міхура достатньо часто порушена, що пов'язано з перезбудженням симпатичної іннервації сфінктера та зниженням тонусу м'язів січового міхура з виникненням набряку та дрібних крововиливів у шийку сечового міхура, внаслідок його здавлення між голівкою плоду та стінкою таза під час пологів.

Органи травлення та обмін речовин. Система травлення після пологів функціонує нормально. Інколи спостерігається атонія кишечнику з виникненням закрепів. Обмін речовин у перші тижні після пологів зазвичай підвищений, а далі, до 3-4 тижня -нормалізується.

Нервова система. Після закінчення пологів звичайно має місце прояв психоемоційного напруження різного ступеня, що нормалізується протягом 1-2 діб. Породілля в цей період потребує психологічної підтримки близьких та медичного персоналу.

Ведення післяпологового періоду

Фізіологічний післяпологовий період характеризується задовільним станом породіллі, нормальною температурою та частотою пульсу, закономірною інволюцією матки, наявністю нормальної кількості та якості лохій, достатньою лактацією.

Перші дві години після пологів жінка знаходиться у індивідуальному пологовому залі під наглядом акушерки, лікаря акушера-гінеколога; при цьому може бути також присутній чоловік або хтось з родичів за бажанням жінки. Цей проміжок часу є дуже важливим, протягом якого відбуваються фізіологічні процеси пристосування материнського організму до нових умов існування, тому необхідним є створення найбільш комфортних умов, які б сприяли ефективної адаптації після пологів. Цьому безперечно сприяє знаходження дитини поряд із матір'ю у контакті «шкіра-до-шкіри» та раннє прикладання новонародженого до грудей, що у свою чергу забезпечує становлення грудного годування, тепловий захист малюка, профілактику інфекцій і розвиток емоційного зв'язку між дитиною та матір'ю. Оптимальною для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 25-28°С. В подальшому, за умови відсутності протипоказань, новонароджена дитина повинна цілодобово перебувати разом з матір'ю в одному приміщенні. Спільне перебування матері та дитини забезпечує її годування на вимогу, профілактику гіпотермії та профілактику внутрішньо лікарської інфекції.

Під час перебування породіллі у пологовому залі лікар акушер-гінеколог повинен стежити за її пульсом, артеріальним тиском, контролювати стан матки: визначає її консистенцію, розмір, висоту стояння дна матки у відношенні до симфізу та пупку, спостерігає за крововиділенням з пологових шляхів. Слід зазначити, що оцінювання крововтрати в ранньому післяпологовому періоді є обов'язковим. -Вимірювання крововтрати проводиться за допомогою будь-якої мірної склянки. Середня крововтрата у послідовий та ранній післяпологовий періоди дорівнюється 250-300 мл чи 0,5% від маси тіла жінки, але не більше 500 мл.

У ранньому післяпологовому періоді виконують огляд зовнішніх статевих органів, лонного зчленування, промежини. Огляд шийки матки та вагіни проводиться за допомогою дзеркал за показаннями. Якщо проводилася епізіотомія або мала місце травма пологових шляхів,, обов'язковим є відновлення цілісності пологових шляхів із застосуванням,місцевого знеболювання.

Через дві години після пологів породіллю з малюком переводять до післяпологового відділення, де проводиться подальший нагляд за нею. Необхідним є вимірювання температури тіла 2 рази на добу, вранці та вечорі, огляд шкіри та слизових оболонок, визначення характеру та частоти пульсу вимірювання артеріального тиску. Особливу увагу звертають на молочні залози - визначають їх срорму, стан сосків, наявність тріщин та можливе набухання залози. При лактостазі проводять зціджування. Орієнтують жінку на ретельний щоденний огляд молочний залоз, виявлення затверділостей; проводять бесіду щодо профілактики маститів, Новонародженого годують залежно від його вимог.

Щоденно необхідно проводити пальпацію живота породіллі з визначенням висоти стояння дна матки, її консистенції. Висота стояння дна матки вимірюється в см по відношенню до лонного зчленування. В першу добу після пологів дно матки розташоване вище лобкового зчленування на 13-16 см, в другу добу - 10-12 см, 3 доба - 7-9 см. Швидкість репаративних процесів в порожнині матки визначається також за післяпологовими виділеннями - лохіями. Лохії мікроскопічне складаються з еритроцитів, уривків децидуальної оболонки, епітеліальних клітин, бактерій; мають нейтральну або лужну реакцію. В перші дні присутність крові надає їх червоному кольору (Іоспіа шЬга), нд 3-4 день після пологів - стають світлішими (Іоспіа зегоза), а на 8-Ю день, завдяки переважній присутності лейкоцитів, лохії стають жовтувато-білими (Іоспіа аІЬа).

При відсутності відхилення від фізіологічного перебігу післяпологового періоду породілля з новонародженим виписується на 3 добу додому під нагляд лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації та дільничного педіатра з рекомендаціями, до яких входять:

  • виконування правил індивідуальної гігієни;

  • дотримання режиму дня, з відпочинком не менш 8 годин за добу;

  • виконування спеціальних фізичних вправ післяпологової гімнастики;

  • дотримання дієти та режиму харчування з середньою калорійністю 2600-2800 ккал/доб, з достатньою кількістю білків, вітамінів, мінералів;

  • можливість відновлення статевого життя вирішується індивідуально залежно від стану жінки.

Через 3-4 тижні після пологів жінка повинна пройти стандартне обстеження в жіночій консультації, де всебічно оцінюється стан її здоров'я, обговорюються питання подальшого перебігу післяпологового періоду та даються рекомендації щодо планування сім'ї.

^ 5.3. Контрольні питання:

  1. Поділ післяпологового періоду на ранній і пізній.

  2. Особливості інволюції статевих органів, характер лохій.

  3. Становлення та перебіг лактації.

  4. Функціонування органів та систем жінки в різні етапи післяпологового періоду.

  5. Особливості ведення раннього і пізнього післяпологового періоду.

  6. Заходи профілактики ускладнень у післяпологовому періоді.



^ 5.4. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач засвідчує їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.


^ 6. Матеріали методичного забезпечення заняття (матеріали контролю базисної (вихідного рівня) підготовки студентів):

6.1. Додатки. Засоби для контролю:

Контрольні питання.

  1. Скільки триває післяпологовий період?

  2. Визначення раннього післяпологового періоду.

  3. Як здійснюється інволюція матки та інших статевих органів після пологів?

  4. Що таке лохії? Їх характеристика та фізіологічна роль.

  5. Як змінюється маса та розміри матки після пологів?

  6. Нагляд за статевими органами породілі та за швами.

  7. Нагляд за молочними залозами, режим годування та зціджування молока, склад молозива та молока.

  8. Як проводиться профілактика тріщин сосків?

  9. Які захисні механізми сприяють безпеці перебігу післяпологового періоду?

  10. Що таке грануляційний вал?

  11. Роль лікувальної фізкультури в післяпологовому періоді.


Тестові завдання (додаються)

Ситуаційні задачі

№ 1. На п’яту добу після пологів рівень стояння дна матки на 4 см нижче пупка. Пологи відбулися великим плодом (масою 4500 г). Дайте оцінку перебігу післяпологового періоду.

№ 2. При огляді породілі на сьому добу після пологів цервікальний канал вільно пропускає 1 поперек пальця; матка збільшена до 12-13 тижнів вагітності. Чи можна виписувати породілю додому?

№ 3. При аналізі виділень з шийки матки на 6 добу після пологів лейкоцити вкривають все поле зору. Дія лікаря?

№ 4. У дослідженні виділень з шийки матки знайдено грамнегативний внутрішньосудинний диплокок. Діагноз. Що робити?


^ 8. Рекомендована література:

8.1. Основна:

  1. Бодяжина В.И., Жмакин К.Н. Акушерство. – М., 1989.

  2. Бодяжина В.И., Жмакин К.Н., Кирющенков А.П. Акушерство. – М., 1986.

  3. Михайленко Е.Т., Бублик-Дорняк Г.М. Физиологическое акушерство. – К., 1989.

  4. Степанковская Г.К., Венцковский Б.М. Неотложное акушерство.-Київ, “Здоров”я”, 1994.-377с.

  5. Наказ МОЗ України № 503 від 28.12.2002 “Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні”.- К.-169 с.

  6. Наказ МОЗ України № 641/84 від 31.12.2003 “Про удосконалення медико-генетичної допомоги в Україна”.- К.- 49 с.

  7. Наказ МОЗ України № 582 від 15.12.2003 “Про затвердження протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги”.- К.- 160 с.

  8. Наказ МОЗ України № 312 від 08.06.2007 «Про затвердження клінічного протоколу з первинної реанімації та після реанімаційної допомоги новонародженим». –К.- 53с.

8.2. Додаткова:

1. Г.М. Савельева Акушерство.- М.:Медицина, 2008.-С.207-215.

2. Серов В.Н., Стрижаков А.М., Маркин С.А. Практическое акушерство. – М., 1989.І

3. Э.К. Айламазян Акушерство – СПб., Здоров’я, 2000. – С.555-566.


Методичну розробку склала ______________ (Карлійчук Є.С.)

підпис


Рецензент ______________ доц. Ясніковська С.М.

Схожі:

“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“Затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“Затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“Затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“Затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“Затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“Затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“Затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи