С. О. Семантична полівекторність квантитативних слів: лінгвокогнітивні аспекти (замість передмови) icon

С. О. Семантична полівекторність квантитативних слів: лінгвокогнітивні аспекти (замість передмови)




НазваС. О. Семантична полівекторність квантитативних слів: лінгвокогнітивні аспекти (замість передмови)
Сторінка1/17
Дата15.07.2012
Розмір2.49 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Швачко С.О.

СЕМАНТИЧНА ПОЛІВЕКТОРНІСТЬ КВАНТИТАТИВНИХ СЛІВ: ЛІНГВОКОГНІТИВНІ АСПЕКТИ (замість передмови)


Труднощі інтерпретації квантитативних слів обумовлюються їх віддаленістю від предметного етапу становлення, іманентністю мовних систем, інтегративною дією лінгвальних та екстралінгвальних факторів. Квантитативні ознаки позначаються у мові по-різному – лексично, граматично, аналітично, синтетично, однозначно, синкретично, прямо, опосередковано, фігурально, експліцитно, імпліцитно, точно, приблизно, невизначено, нейтрально, емоціонально, гіпертрофовано.

Зазначені слова представлені у дослідницькій парадигмі філософсько-логічними та лінгвістичними векторами [1; 5; 21; 2; 6; 8; 9; 12; 15; 17; 23; 25; 26; 27].

Об’єктом дослідження даної монографії є квантитативні одиниці (КО), предметом – їх семантична полівекторність. Актуальність вивчення КО зумовлюється тенденцією лінгвістичного сьогодення до осмислення системно-функціональних парадигм мовних одиниць з позицій дієвості антропоцентризму [7; 11; 14; 19; 24].

Крилатими стали визначення : Число – це все (Піфагор). Число – це факт духовної культури. За математичними конструкціями слід бачити реальність (Лосєв). Числа потребують розуміння, символи та знамення – інтерпретації (Арутюнова).

Квантифікація корелює з континуальною та дискретною субстанціями. Дискретним субстанціям притаманна природна сегментація [16,44-65]. Штучна сегментація буває спеціалізованою (слова міри і ваги) та неспеціалізованою (назви контейнерів, ємностей та порцій). Усі сегментатори при цьому є дискретними, але не всі сегментанди піддаються квантифікації. Пор. рос.: мораль, любовь, белизна, гордость, терпение [16]. Екстеріоризація роздільних та нероздільних квантитативних ознак асоціює з універсальною категорією – функціонально семантичним полем кількості (ФСПК) [4, 22]. Мова виробляє притаманні їй засоби матеріалізації ядерних та периферійних зон ФСПК, закріплює за ними різнорівневі одиниці вербалізації когнітивних доробків. Метазнаки кількості експлікуються у дефініціях, уточнюються дискурсивними чинниками. Кількості, категорії реальної дійсності, протистоїть вакуум – абсолютна пустота, яка не вимірюється [1, 6].

Квантитативні значення є інгерентними для багатьох частин мови, найбільш показовими вони є для числівників. Центральними метакатегоріями ФСПК є число та міра, які відповідно корелюють з дискретними та недискретними ознаками денотатів. Числові номінації (основна група – числівники) позначають дискретну кількість, слова міри і ваги – недискретну. Обидві групи (числові та димензіональні) є центрами ФСПК, інтегральними семами якого є число та міра. Кількісні числівники ригористичні у своїй лінійній представленості зліва направо. За семантикою вони різняться на одну одиницю: 3=2+1, 2=1+1 тощо. На хронологічному векторі числівник позначають темпоральні характеристики, на локальному – просторові. Числівники реалізують при цьому квантитативні та нумеративні значення, мають своє місце в епідигматичній парадигмі. Поліаспектність числівників перегукується з їх поліфункціональністю – квантитативною, нумеративною, когнітивною, аксіологічною, символічною, лінгвокреативною, текстотвірною функціями. Числівники як основні одиниці лічби існували та існують у багатьох мовах минулого та сучасного. Вони появилися у пізньому палеоліті, стали також значущим поштовхом у розвитку письменності [10, 272-273]. Букви – історично специфічні образи чисел. Англійські числівники мають етимологічні паралелі в індоєвропейських мовах. Людина з присутньою їй фізичною симетрією послужила прототипом числових еталонів. Соматична парність, будова рук, ніг були основою для десятинної та вігезимальної (двадцятичної) систем лічби та міри. Етимонами числівників були назви частин тіла (соматичні назви), камінців, зарубок, ліній тощо. Сучасні числівники дистанціюють від предметної семантики, їх вихідне значення є ілюзорним, воно верифікується опосередковано, нагадуючи про минулий когнітивний досвід [26; 27].

Поле кількості має складну структуру. Домінантне місце у ФСПК займають числівники, бо:

  • вони вживаються у прямій та опосередкованій лічбі (пор. укр.: 2 зошити, 2 тони зерна);

  • можуть замінювати лічильні слова (пор. англ.: 12 – a dozen, 13 – a baker’s dozen, 14 – fortnight, 20 - score, 60 – three score);

  • використовуються для позначення точних та неточних квантитативних характеристик (пор. англ.: three hours – for a about three hours).

На парадигматичній осі, поза текстом, числівники реалізують тільки точні числові параметри. У текстовому оточенні числівники, як і інші слова, модифікуються, змінюються і номінують як точні, так і неточні (приблизні, невизначені) ознаки. На синтагматичній осі числівники позначені біфункціональністю – реалізацією квантитативної (а) та нумеративної (б) функцій. Пор.:

  1. англ.: three books – two students;

укр.: чотири зошити – дві неділі.

б) англ.: two times two is four;

укр.: чотири помножити на два.

В англійській, українській, російській мовах точність позначається на морфемному, лексичному та граматичному рівнях. Пор.: морфемний – англ. monologue dialogue, укр. монолог, діалог, рос. монолог, диалог; лексичний – англ. dozen, century,укр. дюжина, сторіччя, рос. дюжина, столетие; граматичний – англ.a book – books, укр. книжка – книжки, рос. книга – книги. Порядок компонентів у нумеральних словосполученнях (НумС) та оточення НумС є визначальними для матеріалізації точної чи приблизної кількості. Пор.: англ. two birds – a bird or two; укр. десять сторінок – сторінок десять; рос. тридцать лет - лет тридцать; англ.exactly two hours – about two hours; укр. рівно три години – приблизно три години; рос. точно два часа – около двух часов. Співвіднесеність НумС з реальними та ірреальними феноменами є релевантною до позначення кількісних ознак. Пор. : англ. two concepts – to kill two birds with one stone; укр. чотири картини – сім раз відміряй , а раз відріж; рос. два мира, за семью печатями.

Числівники, як слова міри і ваги, потребують глибокого осмислення, а їх тенденції – інтерпретації. Людина – це міра кількості. Метафорично: весь світ є палатою міри і ваги. Відомо, що люди вимірювали об‘єкти сажнями, п‘ядями, пальцями, кроками [6]. Слова міри і ваги підлягають процесу термінологізації, втрати предметної семи, яку вони з часом повертають собі на новому витку еволюції, детермінологізуючись. За межами терміносистеми кількісні одиниці (КО) позначають приблизну та невизначену кількість. Але семантичні девіації КО на цьому не закінчуються, у їх еволюції з’являються предметні та квалітативні семи. Адитивним є також синсемантичне вживання КО. Наприклад, в спустошених блоках з НумС, що має місце в поверхневих структурах римованих текстів. З часом, поліфункціональність КО збільшується, набирає нових обертів. КО використовується в аксіологічній практиці, в суб’єктивних коментуваннях. У домені КО діє закон мовної асиметрії, відсутності ригористичної відповідності між формою та смислом, значенням та функцією. Це є очевидним у феномені синкретичності, поліфункціональності та полімодальності КО [2; 13; 20; 25; 26; 27].

Квантитативні одиниці актуалізують як кількісні, так і кількісно-якісні, якісні ознаки предметів артефактів та явищ, про що свідчить дослідження фразеологічного корпусу з нумеральним компонентом – числівником (ФО(ч)). Десемантизація КО простежується, як показує дослідження ФО(ч), у лексикалізованих одиницях на позначення невизначеної та спустошеної квантитативності. KО мають тенденцію позначати кількісні ознаки полярних денотатів (абстрактних та конкретних). Пор.: англ. tons of pirates, bushels of letters, an ounce of love, pounds of pardon, years of snow, thousands of kisses, oceans of time, oceans of trouble; укр. за кусок кишки – сім верст пішки, сім раз відміряй, а раз відріж; море сльоз, гори золота, хура вдачі, баняк розуму; рос. сто пудов соли, семь мешков радости, без пяти минут студент, тридцать четыре процента любви.

Образи створюються також шляхом кількісної гіперхарактеризації. Пор.:

укр.

^ А в нашого Омелечка

Невелика сімеєчка,-

Тільки він та вона,

та старий, та стара,

та діток череда:

два парубки усатеньких,

дві дівочки косатеньких,

два дрова рубає,

та двох дома немає,

та дві Насті в запасці,

та дві Христі в намисті,

та дві ляльки в колисці,

та дві няньки колише

(Народна пісня).


рос. ^ Искусство галереи XL, десять метров смертельного ужаса, куча больших и маленьких удовольствий [18].

Квантитативні словосполучення під стилістичним натиском модифікуються, набирають рис ірреальності та неочікуваності. При цьому КО використовують креативні резерви мови, її динамізм та адаптивність. Показовою є мова преси, у якій КО почувають себе комфортно. Пор.: рос. террорист стоимостью миллион долларов; выборы обошлись в 13 гектаров наглядной агитации, 70 часов рекламы, 21000 хвалебных газетных публикаций, более 1 млн 300 тыс. слов обещаний и миллиарда нервных клеток. В минувшее воскресенье Самара выбирала нового градоначальника [18, 201-206].

Кількісні слова образно використовуються в парамеїчних одиницях типу: англ. In for a penny, in for a pound; give him an inch and he will take an ell; аfter dinner rest a while, after supper walk a mile; an ounce of good life is better than a pound of pardon; an ounce of practice is worth a pound of theory; how many if’s go to a bushel? Many words will not fill a bush; to make a pint measure hold a quart.

„Пустими” числівники стають не зразу, до цього вони проходять етап семантизації дуальних понять „багато, мало”. Пор.: англ. one in a hundred, one to thousand, a stitch a time saves nine, two heads are better than one; укр. біда не ходить одна, а з дітками; на всі чотири сторони; рос. ум - хорошо, а два- лучше; старый друг лучше новых двух. При повній десемантизації числівники номінують якісні ознаки. Пор.: англ. dressed up to the nines „одягнутий модно, зі смаком”, nine worthies ”знамениті люди”, a cat has nine lives „живучий”. Наступним кроком до „семантичної пустоти” є використання числівників як орнаментальних одиниць, актуалізаторів ритму та рими, що спостерігається у лічилках, дитячих віршиках та скоромовках. Пор.:

англ.

^ One potato, two potatoes,

Three potatoes, four,

Five potatoes, six potatoes,

Seven potatoes more.

One, two, three,

sparrows in a tree.

Four , five, six

Tiny little sticks.

Seven , eight, nine

This nest is mine.


рос.

^ Плыл по берегу пескарик,

Потерял воздушный шарик,

Помоги его найти,

Посчитай до десяти:

Раз, два, три, четыре,

Пять, шесть, семь,

Восемь, девять, десять,

выплывает белый месяц.

„Пусті числівники” замінюються іншими словами, що оберігають римовану поверхневу структуру тексту. Пор.: англ. one, two , three , four , five, Оnce I caught a fish alive; Intery, wintery, coterie, corn, Apple seed and briar thorn [18, 201-206]. Замінники використовуються і за межами англомовного дискурсу. Так, квазіслова hickory, dickory, dick (дитяча пісенька) корелюють із кельтськими одиницями hevera ‘8’, devera ‘9’, dick ‘10’, які вживалися у субмові пастухів Камбрії [18:203]. Орнаментальними числівниками, таким чином, заповнюють лакуни поверхневих структур, а також вони є фаворитами фразеологічних одиниць. Пор.: англ. as cross as (two) dogs over a (one) bone; as like as (two) peas. Пропуск числових конституентів two, one не змінює квалітативного характеру словосполучення.

Універсальною для КО є тенденція до десемантизації, втрати квантитативності, до їх збагачення квалітативними, предметними та нульовими семами. Виразниками квантитативних значень можуть бути лексеми, позбавлені квантитативних сем. Пор.: рос. денег куры не клюют (много денег), куда деваться от княжон (слишком много невест) [18:204].

Слід зазначити, що кількісні значення числівників вивітрюються у символічних позначеннях типу: 4 „символ порядку”, 7 „символ достатку”, 100 „символ повноти”, 13 „символ нещастя” [8].

Аксіологічний аспект притаманний порядковим ад‘єктивам типу: англ. first, second, third, укр. перший, другий, третій. Наприклад: англ. first teeth „молочні зуби”, second teeth „постійні зуби”, third teeth „вставні зуби”, second to none „неперевершений”, second thoughts „подальші роздуми”; укр. третій лишній, сьома вода на киселі; рос. играть первую скрипку, третьего не дано.

Нормативним для числівників стало позначення династій, телефонів, маршрутів, машин, брендів [20]. Слогани реклами насичені квантитативними одиницями типу супер-, макро-, міні-.

Метафори та інші тропеїчні засоби із КО вказують на інтенції адресанта, вербалізують його вплив на поведінку адресата. В гумористичних ситуаціях анекдотах КО створюють ефект лінгвістичної гри [22] . Пор.:

англ.

^ Teacher: If we take three from seven, what difference does it make?

Pupil: That is what I say.


рос.

- Алло, гостиница? Соедините меня с женой.

- Какой номер?

-Я вам что – турок, чтобы их нумеровать?! (номер жены вместо номера комнаты).


або: - ^ Сколько стоит это колье?

- Десять тысяч.

- Черт, а это?

- Два черта [18:201-206].

Слід зазначити, що у словосполученнях рос. черта с два, раз, два и обчелся ідея кількості зовсім розмита.

Семантична полівекторність числівників ілюструється також їх текстотвірною, аргументативною функціями. У текстах вони вживаються як елементи когезії, поряд з іншими конекторами та метатекстовими словами [5]. Пор.: англ. consequently, thеn, the following objectives, the next, in addition, therefore, the final items, furthermore, next two major projects, firstly, secondly, thirdly, the former, the latter, the last, so on, etc.; укр. таким чином, у зв‘язку з вищезазначеним, загальновідомим є ..., крім трьох підсистем, декілька ключових явищ, по-перше, по-друге, на нашу думку, зокрема, з одного боку, з іншого боку і т.д.

Одиниці з кількісними семами є фаворитами народної творчості та ідіолектів [3:521-534], які створюються за діючими моделями мови. Пор.: рос. Умом Россию не понять, аршином общим не измерить (Тютчев).

Числівники, з одного боку, слова міри і ваги, з іншого - мають багато спільного стосовно їх семантичної еволюції та функціонування. Термінологізація КО позначена втратою предметної семантики, збагаченням КО семами точної квантифікації. За межами терміносистеми та на фразеологічному просторі КО утворюють дуальну опозицію на позначення полярних понять „багато-мало”. На синтагматичному рівні КО притаманна семантизація бівекторності – точної, приблизної / невизначеної кількості. Детермінуючими факторами при цьому служать текстові та дискурсивні чинники. У семантичній еволюції КО повторюють свій цикл становлення: реверсують значення предметності, квалітативності та синкретичності. Лінгвістичні параметри КО обумовлені дієвістю лінгвальних та екстралінгвальних факторів, природою денотатів, ознаками останніх та шляхами їх пізнання.

Вектор стандарт-експресія у домені КО є рушійною наскрізною силою, що розмиває етимологічні витоки зазначених слів, генерує семантизацію квантитативності предметності, квалітативності, верифікує універсальний характер кількісних слів – їх поліаспектність, полівекторність та поліфункціональність.

Список літератури

  1. Арутюнова Н.Д. Проблема числа // Логический анализ языка. Квантитативный аспект языка /Отв.ред.Н.Д.Арутюнова.-М.:Индрик, 2005.- С.5-21.

  2. Баранова С.В. Вираження кількісно-якісних відношень синтаксичними структурами англійської мови: Дис ... канд. філол.наук. – Харків, 1997. – 170 с.

  3. Большакова Г.Н. Единицы с количественной, качественно-количественной и количественно-оценочной семантикой в идиолекте и идиостиле В.Набокова.Монография. Логический анализ языка. Квантитативный аспект языка / Отв.ред.Н.Д.Арутюнова.-М.:Индрик, 2005. – С.521-534.

  4. Бондарко А.В.Функциональная модель граматики. Теоретические основы, итоги, перспективы // Язык и речевая деятельность.- Л.:Наука, 1684.- 133с.

  5. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М.: Русские словари, 1996. – 411 с.

  6. Винник В.О. Назви одиниць виміру і ваги. – К.: Наукова думка, 1966. – 152 с.

  7. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.

  8. Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка). – М.: ИЯРАН, 1992. - 216с.

  9. Жлуктенко Ю.О. Порівняльна граматика української та англійської мов. – К.: Рад.школа, 1962. – 160 с.

  10. Жолобов О.Ф. Статистика и динамика древнеславянских квантитативних форм // Логический анализ языка. Квантитативный аспект язика /Отв.ред.Н.Д.Арутюнова.-М.: Индрик, 2005.-С.372-383.

  11. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: синтаксис. – Донецьк : ДонНУ, 2001. – 662 с.

  12. Категория количества в современных европейских языках: Монография / Ред.кол.: В.В.Акуленко, С.А.Швачко, Е.И.Букреева

и др. / Отв.ред.В.В.Акуленко. – К.: Наукова думка, 1990. – 284 с.

  1. Кобякова И.К. Особенности реализации лигвокреативной функции в английских текстах малого жанра.- К., 1996. – 197 с.

  2. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 1990. – 288 с.

  3. Кошевая И.Г. К проблеме знака и значения в языке: Учеб.пос. – М.: Изд-во.Моск.пед.ин-та им.В.И.Ленина, 1976. – 143 с.

  4. Крылов С.А. Количественность как понятийная категория

//Логический анализ языка. Квантитативный аспект языка

/ Отв.ред.Н.Д.Арутюнова.- М.:Индрик, 2005.- С.44-65.

  1. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. – М.: ИЯРАН, 1997.–331 с.

  2. Литвин Ф.А. Кванторы и слова: Монография: Логический анализ языка. Квантитативный аспект языка / Отв.ред. Н.Д.Арутюнова.-М.:Индрик, 2005.- С.201-206.

  3. Манакин В.Н. Сравнительная лексикология: Учебное пособие.–К.: Знання, 2004.–326 с.

  4. Медведь Е.Н. Системно-функциональные особенности квантитативных единиц // Дис...канд.филол.наук: 10.02.04.– Харьков, 2001.- 187 с.

  5. Панфилов В.З. Философские проблемы языкознания: гносеологические аспекты. – М.:Наука, 1977. – 287 с.

  6. Почепцов Г.Г. Теория и практика коммуникации. – М.: Центр, 1998. – 352 с.

  7. Реформатский А.А. Число и грамматика // Вопросы грамматики. – Сб.ст. к 75-летию И.И.Мещанинова. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1960.- С.384-400.

  8. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К.: АТ „ОКО”, 1996. – 416 с.

  9. Чернюк Н.И. Количественные градации в системе имени английского языка. – Дис…канд.филол.наук. – М., 1978. – 204 с.

  10. Швачко С.А. Средства выражения количества в современном английском, русском и украинском языках : Монография. – К.: Вища школа, 1981. – 144 с.

  11. Швачко С.А. Эволюция и функционирование слов–измерителей в системе английского языка (на материале слов меры и веса) : Дис...канд.филол.наук.- К., 1971. – 198 с.



Швачко С.О.

^ ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Кількісні відношення, об'єктивні і конкретні в своїй основі, в пізнавальній практиці відображаються як точно, так і приблизно, що обумовлено дієвістю цілого ряду факторів – просторово-часовими чинниками, метою, яку ставить перед собою дослідник, та технологічними процесами. З огляду на це не виключена можливість ілюзорних результатів пізнання. Знання не вливаються в нашу свідомість механічно, зі сторони шляхом прямої безпосередньої "інтеріоризації" зовнішніх подій і фактів. Картини світу репрезентуються в категоріях і поняттях, які своєрідно відображають oб'єктивну реальність [1; 21; 22]. Пізнання є процес наближеного відображення об'єкта, в якому зберігається небезпека огрубіння і омертвіння живої дійсності [5:112]. Мовне позначення кількості – це лінгвістична техніка, що має ментальну основу. Людина у своїй свідомості до певної міри творить і перетворює оточуючий світ. Багатоаспектність кількісної реальності обумовлює характер пізнавального процесу і мовного позначення.

Точні за своєю природою, кількісні відношення специфічно номінуються у мовних одиницях:

точна

КІЛЬКІСТЬ

невизначена

неточна приблизна


Родові і видові семи кількості об'єднують ієрархічний комплекс морфемних, граматичних, і лексичних засобів позначення точної та неточної (невизначеної, приблизної) кількості. Неможливість абсолютно точного пізнання відбивається в одиницях субкатегорії неточної кількості, що утворює разом з одиницями субкатегорій точної кількості діалектичну єдність – мовний комплекс вираження кількості.

Поняття приблизної кількості корелює з невизначеною множинністю та величиною. Поняття неточної кількості позначаються в науковій літературі по-різному. Пор.: "розмите", "нечітке" число [7; 10; 16], приблизна кількість [2], апроксимація [20:220-223]. Апроксимація вживається на позначення мовних одиниць різних рівнів, об'єднаних семою приблизної, невизначеної кількості [9: 99-103; 7; 15].

Квантитативні морфеми утворюють дві групи. До першої групи належать морфеми, що вказують на точне числове значення. Серед них виокремлюються денумеративи з компонентами one-, two-, three-, million- та ін. Пор.: once "одного разу", three-decker "трипалубне судно", millionaire "міліонер" і т.д. Mорфеми другої групи співвідносяться з приблизними кількісними характеристиками об'єктів, явищ, процесів (multi-, poly-, micro- ,ie-, -ero та ін.). Пор.: multinational "багатонаціональний", microsystem "мікросистема". Серед димензіональних морфем в англійській мові виокремлюється зменшувальний суфікс -ie в словах birdie, girlie та ін. В словах auntie, mummie димензіональне значення суфікса затемнюється конотативним. Аналогічне явище спостерігається і в темпоральних одиницях типу рос. денек, часик, годик [4: 297-298]. На відміну від англійської мови, в українській та російській мовах морфеми демінутативності та аугментивності характеризуються широкою представленістю та багатими комбінаторними можливостями. В англійській мові аналогами морфем кількісної семантики виступають одиниці типу англ. a little table, a small table; укр. столик, рос. столик, англ. a big table, укр. столище, рос. столище.

В англійській мові значення приблизного числа реалізують денумеративи з суфіксами -some, -odd, -ish. Пор.: hundredsome, forty-odd people, fortyish та ін. Одиниці –some, -odd співвідносяться з вільними морфемами депрономінального [17: 26-29; 23: 42] та деад'єктивного утворення. Пор.: some forty miles ? forty-some miles, twenty odd agents ? twenty-odd agent group. Наприклад: For some four minutes Miss Marple was alone in the post office (A.Cristie). It's thirty-some kilometres from here (E.Hemingway). Пор.: укр. кільканадцять. Займенник some у контексті з декількoмa числівниками репрезентує надлишкову апроксимацію. Пор.: some 1, 000 – 2.000 servicemen, some 6.000 – 7.000 Uruguyans та ін. Морфема - some може реалізуватися у постпозиції відносно нумеральної основи в складних словах типу twosome, threesome, foursome.

Серед оказіональних утворень із значенням приблизних вікових характеристик в англійській мові актуалізуються одиниці типу fortyish. Наприклад: What sort of aged woman? – Oh! I should say fortyish (A.Christie). Морфема –ish вказує на ознаки референта, які позначені кореневою морфемою. Пор.: womanish, greenish, sixtyish.

Поліфункціональність притаманна також українським та російським афіксальним морфемам. Так, суфікс - реалізує значення аугментативності (збільшеності) та одиничності в словах укр. ізюмина, рос. горошина, домина.

На морфемному рівні значення неточної кількості виражаються одиницями синкретичного плану, основними і супровідними семами, при цьому значення квантитативної приблизності передається за допомогою супутніх сем. Пор.: англ. birdie = "птиця" (основна сема) + "мала величина" (супутня сема), thirtysome = "тридцять" (основна сема) + "приблизно" (супутня сема), booklet = "книга" (основна сема) + "невеликий розмір" (супутня сема) та ін.

Значення групової роздільної множинності в англійській мові (так само в українській та російській) виражається за допомогою іменників у формі множини [2; 3; 8; 11; 13].

Іменники у формі множини вказують на те, що відповідні референти представлені у кількості > 1. Конкретизація множинності відбувається лексичним шляхом [7]. Квантифікатори при іменниках у множині виконують функцію узагальнення, виділення, конкретизації. Наприклад: some acres, many books, several tons, thousands of miles, sixty miles та ін. Контекстуальні умови суттєво впливають на реалізацію множинності. Наприклад, в групі слів tables (1), five tables (2), some tables (3), five or six tables (4) множинність виражається по-різному: неточно (1), точно (2), партитивно (3) і приблизно (4) [14;15].

Групова множинність в англійській мові може актуалізуватися імпліцитно в одиницях типу crowd, group, herd, flock, team. Кількісна конкретизація реалізується за допомогою словосполучень типу a group of five, a team of eleven, a crew of twenty та ін. Граматичні засоби вираження невизначеної кількості в кожній мові мають індивідуальний характер. Так, в українській та російській мовах на відміну від англійської на позначення множинності вказують особливі форми прикметників. В англійській мові прикметники тяжіють до іменників, формальні показники невизначеної множинності у цих словах відсутні. Квантитативність прикметники, як і дієслова, реалізують семантично, бо вони на відміну від української та російської мов позначені бідною парадигмою. До граматичних засобів позначення невизначеної кількості відносять форми ступенів порівняння прикметників і прислівників. Квантитативна ознака конкретизується на синтаксичному рівні у сполученнях з прикметниками або прислівниками. Пор.: three times bigger, four years older, two minutes eаrlier, three hours short та ін.

Граматичні засоби вираження невизначеної кількості називаються в лінгвістичній літературі первинними актуалізаторами. До вторинних актуалізаторів відносять лексичні засоби. В англійській мові значення невизначеної кількості номінують повнозначні і службові (синсемантичні) слова. Слово among, маючи кількісне значення, утворює зі словом between опозицію. Останнє співвідноситься з двома актантами, а перше - з множиною більше двох одиниць. До синсемантичних відносять лексеми both, only, які зазнали впливу гіпостазису (переходу із однієї частини мови в іншу, при конверсії). Спрощений композит only (one- + -like) позначений в сучасній англійській мові поліфункціональністю. Пор.: The only aristocratic trait they could find in the character was a habit of drinking Madeira (J.Galsworthy). Jon's only a member in the list to him (D.Cusack). He makes good resolutions, only he never keeps them (Cristie).

У зв'язку з переходом повнозначних кількісних слів до розряду синсемантичних відбувається десемантизація вихідних значень. Пор.: I kissed him on both cheeks. Both a man and bird and beast (Jespersen).

Еволюція лексеми alone ілюструється в послідовності alone1(adj) ? alone2 (adv). Пор.: alone "одинокий", "єдиний" (to live alone, he is not alone in his interests) ? alone2 "тільки", "виключно" (science alone can do it). Серед повнозначних слів на позначення кількості виокремлюються числівники, іменники, прикметники, прислівники, займенники, дієслова. Рідка вживаність дієслова на позначення кількості пояснюється його процесуальною семантикою.

Синкретичні дієслова типу to multiply, to increase виражають кількісну ознаку і дію одночасно. Семантична наповнюваність дієслів знаходить свій вираз в граматичному оформленні. Наприклад, англ. to people "населять", to crowd "збиратися натовпом", to troop "крокувати групою" не сполучаються з підметом в однині [14; 15].

Значення неточної кількості, що реалізуються супровідними семами дієслова, модифікуються в умовах контексту. Пор.: to rise 5 feet, to pass 50%, to average 100 miles, to approximate 10 days. За умов нерозчленованої, простої номінації дієслова виражають значення як точної, так і неточної кількості (to ten, to double, to crowd, to populate та ін.). Денумеральні дієслова характеризуються наявністю семи точного числа.

Серед займенників, що вказують на невизначену множинність або величину, виокремлюються прономінальні елементи: all, several, some, whole, much, many, few, little, які позначають кількість сумарно, партитивно або узагальнено. Опозиція "одиничність :: множинність" в англійській мові представлена групами особових зворотних займенників. Серед неозначених займенників виділяються детермінативи дискретних та недискретних іменників. Вони утворюють антиномію типу much :: many, little :: few. Прислівник вказує на міру кількості як автономно, так і в сполученні з іншими словами, відповідно - за допомогою простої або розчленованої номінації. Пор.: англ. soon, lately, time and again, not far from here, more than two hours, very often та ін.

Значення міри виражаються одиницями, які позначаються в лінгвістичній літературі різними термінами: "розмірні прикметники" [12], "прикметники міри" [4], "параметричні прикметники" [1]. Пор.: short, long, wide, distant, high, tall, small та ін. Деякі прикметники цього плану піддаються процесу метафоризації і набувають градуальних ознак. Пор.: англ. deep knowledge, wide erudition, high respect. Градуальні ознаки залежать від семантики референта. Пор.: глибока старість (ближче до кінця життя), глибока зима (середина зимового сезону) [6; 18; 19]. Специфічна дистрибуція притаманна прикметникам на позначення великого або малого розміру. Прикметники із семантикою малого розміру сполучаються з прислівниками, у яких ознака проявляється повною мірою (quite low, absolute narrow). Прикметники малого розміру характеризуються граничністю, чого не можна сказати про прикметники протилежної групи. Граматичні форми прикметників суттєво впливають на сполучення прикметника з прислівником. Наприклад, прислівники із значенням неповної ознаки сполучаються з прикметниками вищого ступеня (a bit redder, partially greener), прислівники із значенням повної ознаки сполучаються з прикметниками звичайного ступеня (quite low, genuinely red). Параметричні прикметники прилягають постпозитивно до нумеральних словосполучень: three miles long, two feet high, two fathom deep, 3 in.deep.

Серед іменників квантитативної семантики в англійській мові виокремлюються збірні іменники (1), нумеральні слова (2), слова міри та ваги (3). Перша група відрізняється від наступних тим, що вона є актуалізатором значення невизначеної кількості (minority, majority, multitude). На синтагматичному рівні слова другої і третьої груп здатні реалізувати приблизну і невизначену кількість. Зазначені слова виражають приблизну кількість, коли: 1)перед ними вживаються декілька числівників: two or three score of people, four-five acres; 2)іменники займають препозитивне положення (випадок інверсії НумС): a bushel or two, a dozen or two, a pair or two та ін. Іменники реалізують значення невизначеної кількості за умов, коли: а) слова, що сполучаються з іменниками, позбавлені числового змісту: some yards, several inches; б)сполучення включає конвертовані числівники: thousands of miles, tens of acres ; в) кількісні слова зазнали десемантизації: ells of sleep, bushels of girls, pounds of pardon; г) заперечні слова співвідносяться з нумеральними сполученнями: not five bushels, not six miles. Позиція заперечної частини суттєво впливає на позначення кількості. Наприклад, у фразі it doesn't contaiп 10 litres реалізується значення "менше 10 метрів", фраза it contains not 10 litres вказує на кількісну альтернативу: більше або менше 10 метрів. В обох фразах імплікується значення невизначеної місткості.

Іменники виражають кількісні відношення різноманітніше, ніж числівники. Іменники можуть як кількісно визначатися, так і виступати кількісними позначеннями недискретних і дискретних предметів. Вибір кількісних слів детермінується їх приналежністю до конкретних мовних структур. Наприклад, з поняттями "група", "шматочок" в англійській мові співвідноситься цілий ряд слів-класифікаторів: a school of fish, a pride of lions, a trip of goats, a passel of children, a flight of doves, a drift of pigs, a colony of bees, a flock of sheep, a herd of cows, piece of news, lump of sugar, cake of soap, slice of cheese, bar of chocolate, chunk of wood.

Семантика класифікаторів обумовлена специфікою мовної системи. Пор.: рос. подросток реалізує значення "вік від 12 до 16 років", а в англійській мові tweener має значення "молода людина від 13 до 19 років".

Явище конкретизації та узагальнення в кожній мові відбувається індивідуально, ідіоматично, що простежується і за межами поля кількості. Універсальним є те, що думка завжди шукає своє мовне вираження, що кожній мові притаманний специфічний спосіб матеріалізації думки.


Список літератури

  1. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. – М.: Наука, 1974. – 367с.

  2. Арполенко Г.П., Городенская К.Г., Шербатюк Г.Х. Имя числительное украинского языка. – Киев: Наукова думка, 1980. – 242с.

  3. Багрянский И.М. Имя числительное в русском языке ХI-ХVII вв. Автореф. дис… д-ра филол.наук. – М., 1960. – 38с.

  4. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. О компонентном анализе значимых единиц // Принципы и методы семантических исследований. – М.: Наука, 1976. - С.291-314.

  5. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. – Л.: Наука, 1972. – 216с.

  6. Кривоносов А.Т. Соотношение числительных со словами других классов в немецком языке. (К проблеме "взаимопроникаемости" классов слов) // Вопросы германской филологии. – Калинин, 1977. - С.77-82.

  7. Кумахов М.А. Число и грамматика // Вопросы языкознания. - 1969. - №4. - С.65-75.

  8. Мизина К.М. Числительные украинского языка: Дис… канд.филол.наук. – Запорожье, 1967. – 317с.

  9. Морєва Г.Г. Семантичні типи мовної приблизності// Зб.наук.статей: Проблеми зіставної семантики. – Київ: Київський національний лінгвістичний університет. – 2003. - №6. – С.99-103.

  10. Науменко Н.И. Понятие значения размытого количества, передаваемое именем числительным количественным // Сб.науч.статей. Функциональные особенности лингвистических единиц. – Краснодар: Кубанский гос.ун-т. – 1979. - С.38-46.

  11. Перельман М.М. Категория числа существительного в современном английском языке: Автореф. дис… канд.филол.наук. – Л., 1965. – 11с.

  12. Телия В.Н. Семантический аспект сочетаемости слов и фразеологических сочетаний // Принципы и методы семантических исследований. - М.: Наука, 1976. - С.244-267.

  13. Турицкая М.Э. К вопросу о категории исчисляемости имен существительных в английском языке: Автореф. дис… канд.филол.наук. – М., 1974. – 32с.

  14. Швачко С.О. Семантичне навантаження денумеральних одиниць // Зб.наук.праць: Мовні концептуальні картини світу. - Київ. – 2002. - №7. – С.522-527.

  15. Швачко С.О., Медвідь О.М. Когнітивні аспекти квантитативних слів // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. – 1998. - №1. – С.33-40.

  16. Шошин Л.В. Размытые числа как средство описания субъективных величин // Статистические методы анализа экспертных оценок.- М.: Наука, 1977. - С.234-250.

  17. Allen G.S. Living English Structure. – London: Longmans, 1964. – 349p.

  18. Burling R. Cognition and componential analysis // Аmerican Anthropologist – Menasha, Wisc. - 1964. - Vol.66. - Р.20-28.

  19. Goodenough W. Componential analysis and the Study of Meaning // Lаnguage. – 1965. - Vol.32. - No I. - P.195-216.

  20. Jespersen O. The Philosophy of Grammar – London: Allen & Unwin, 1925. – 360p.

  21. Nida A.E. English analysis of meanings. – Paris, 1975. – 269p.

  22. Palmer F.R. Sematics. A new outline. – London-New-York-Melborne, 1976. – 158p.

  23. Partidge E. Usage and Abusage. – A Guide to Good English. – Great Britain, 1978. – 380p.


Швачко С.О.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Схожі:

С. О. Семантична полівекторність квантитативних слів: лінгвокогнітивні аспекти (замість передмови) iconРоманова Наталя Василівна
У 2005 році захистила у Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова дисертацію на тему: «Лексико−семантична група слів...
С. О. Семантична полівекторність квантитативних слів: лінгвокогнітивні аспекти (замість передмови) iconВісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна №838 монографія «лінгвокогнітивні аспекти малих текстів»
move to 0-17690726
С. О. Семантична полівекторність квантитативних слів: лінгвокогнітивні аспекти (замість передмови) iconЗаочної конференції „лінгвокогнітивні та соціокультурні аспекти комунікації”
Запрошуємо Вас взяти участь у роботі III міжнародної науково-практичної заочної конференції
С. О. Семантична полівекторність квантитативних слів: лінгвокогнітивні аспекти (замість передмови) iconЛінгвокогнітивні аспекти малих текстів (за редакцією проф. С. О. Швачко. Суми: Вид-во СумДУ, 2008. 178 с.)
Монографія, що рецензується, є колективною працею І саме презентує результати лінгвокогнітивних досліджень текстових утворень малих...
С. О. Семантична полівекторність квантитативних слів: лінгвокогнітивні аспекти (замість передмови) iconМетодика “П’ять слів”
Процедура дослідження: дитині читають п’ять слів І пропонують повторити їх тричі. Після кожного читання фіксують кількість правильно...
С. О. Семантична полівекторність квантитативних слів: лінгвокогнітивні аспекти (замість передмови) iconНаціональна мережа трансферу технологій технологічний запит мережі nttn І. Загальний опис
Виберіть і впишіть 5 ключових слів. 3 рівня зі «Списка технологічних ключових слів»
С. О. Семантична полівекторність квантитативних слів: лінгвокогнітивні аспекти (замість передмови) iconНаціональна мережа трансферу технологій технологічна пропозиція мережі nttn І. Загальний опис
Виберіть І впишіть 5 ключових слів. 3 рівня із «Списка технологічних ключових слів»
С. О. Семантична полівекторність квантитативних слів: лінгвокогнітивні аспекти (замість передмови) iconНаціональна мережа трансферу технологій технологічна пропозиція мережі nttn І. Загальний опис
Виберіть І впишіть 5 ключових слів. 3 рівня із «Списка технологічних ключових слів»
С. О. Семантична полівекторність квантитативних слів: лінгвокогнітивні аспекти (замість передмови) iconНаціональна мережа трансферу технологій технологічна пропозиція мережі nttn І. Загальний опис
Виберіть І впишіть 5 ключових слів. 3 рівня зі «Списка технологічних ключових слів»
С. О. Семантична полівекторність квантитативних слів: лінгвокогнітивні аспекти (замість передмови) iconНаціональна мережа трансферу технологій технологічний запит мережі nttn І. Загальний опис
Виберіть І впишіть 5 ключових слів. 3 рівня зі «Списка технологічних ключових слів»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи