Дев\

Дев'ять вагомих проектів для України




Скачати 136.65 Kb.
НазваДев'ять вагомих проектів для України
Дата16.07.2012
Розмір136.65 Kb.
ТипДокументи

Дев'ять вагомих проектів для України

Цьому візиту до Сполучених Штатів представницької української делегації у складі міністра аграрної політики MB. Присяжнюка, голови комітету з питань аграрної політики та земельних ресурсів Верховної Ради України ГМ.Калетника, заступника міністра аграрної політики М.Д. Мельничука і ректора Національного університету біоресурсів і природокористування України академіка Д.О. Мельничука приділяли велику увагу. Заявлений ще за півтора місяця до початку, він передбачав зустрічі у Сенаті, Конгресі, Міністерстві сільського господарства США, університетах штатів Меріленд і Айови, серйозних бізнесових колах тощо. Деякі питання, які розглядалися, готувалися роками, а деякі - з'являлися прямо по ходу візиту.

^ Наш кореспондент попросив ректора університету відповісти на кілька запитань.

  • Дмитре Олексійовичу, як вас приймали?

  • Про цей візит української де­легації, велику допомогу в організа­ції якого надав голова Національно­го центру аграрної та продовольчої політики США доктор Стенлі Джон­сон, було заявлено ще за півтора мі­сяця до його початку. Тож амери­канці мали час підготуватися якнай­ретельніше. І в ході зустрічей стави­ли міністру аграрної політики Укра­їни найнесподіваніші запитання, та Микола Володимирович виходив із ситуації з честю. Наприклад, йому закидали, що Україна не дотриму­ється певних положень СОТ, зокре­ма, не має права квотувати експорт зерна, затримує відправку вже за­вантажених зерном кораблів. Та він відповідав опонентам аргументова­но, і врешті-решт американці з ним погоджувалися.

Результати поїздки надзвичай­но вдалі: вже найближчим часом на теренах України почнуть "розкру­чуватися" дев'ять вагомих міжна­родних проектів! З американської сторони за виявлення можливостей їх реалізації і налагодження спів­праці між Україною та США відпові­дає Національний центр продо­вольчої та сільськогосподарської політики США.

  • ^ У чому вони полягають і що від іх реалізації отримає Україна?

  • Перше, про що слід згадати, - це законодавча співпраця. Ще 1999 року між Палатою представників, Закритими зборами Сенату США і Верховною Радою України було укладено угоду, розроблену для роз­витку діалогу щодо основних засад політики. На жаль, з часом про цей документ призабули. Але меморан­дум про взаєморозуміння, підписа­ний тоді, не втратив сили і досі. Зга­дала про нього член Палати пред­ставників Марсі Каптур, коли зустрі­лася з українською делегацією. І як вчасно! Тож саме зусиллями кон­гресмена Марсі Каптур та голови комітету з аграрної політики та зе­мельних відносин Верховної Ради України Г.М. Калетника меморандум зажив новим життям. Вони погоди­лися наново розпочати спільні дис­кусії між законодавцями двох країн. Цей процес буде підтримуватися посольствами України і Сполучених Штатів Америки, Національним центром продовольчої і сільсько­господарської політики СІЛА та ін­шими установами. Конференції від­буватимуться за допомогою телеко­мунікаційних технологій за під­тримки амбасади США в Україні та бібліотеки Конгресу США.

Безумовно, на увагу заслуговує і проект гармонізації діючого та роз­робка нового законодавства в сфері регулювання біотехнологій. За укра­їнським законодавством, застосу­вання трансгенних організмів забо­ронене. Але реально цього закону не дотримуються. Сьогодні в світі більше 80 відсотків сої, яка вирощу­ється, - це трансгенний матеріал, а ми закуповуємо велику кількість цієї культури як кормовий компонент комбікормів для годівлі сільськогос­подарських тварин. То де ж тоді закон? Ми закуповуємо премікси для свинарства, а в них значна частка різноманітних біологічно активних речовин трансгенного походження. То де ж тоді закон? І якщо ми і далі сидітимемо, склавши руки, і тільки декларуватимемо своє бажання жи­ти "чисто", споживати натуральні продукти, а самі для цього нічого не робитимемо, уникаючи цієї пробле­ми, і не захищатимемося за допомо­гою відповідних законодавчих доку­ментів, то, врешті-решт, європейські експерти з аграрних питань переві­рять продукцію українських вироб­ників і закриють їй дорогу па ринок Європи. А Росія підтримає їх претен­зії і відмовиться й собі. І що тоді?..

На жаль, джина з глечика люди випустили. І назад його вже не заже­неш! Тож треба навчитися співісну­вати з ним, образно кажучи, жити по сусідству. І тоді можна вирішува­ти багато проблем сучасності. Візь­мімо цукор: в нього трансгени не переходять. З буряків отримуємо спирт - туди трансгени також не переходять. І це - лише окремі приклади. От з них і треба почина­ти, і тоді до українського виробника не буде претензій щодо якості його продукції.

Враховуючи все це, юридичний факультет спільно з ННІ ветеринар­ної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва і ННІ охо­рони природи і біотехнологій по­винні увійти в царину існуючого за­конодавства, щоб адаптувати до світових норм діючі українські закони. Завдати нашого колективу - підго­тувати і подати відповідні пропози­ції до Верховної Ради України. А вже там голова парламентського коміте­ту з питань аграрної політики та зе­мельних ресурсів Г.М. Калетник, який теж був у складі нашої делега­ції, оперуватиме ними на найвищо­му рівні.

Щодо решти проектів, які втілю­ватимуться безпосередньо в аграр­ному секторі України, то один з них - розвиток біоінженерії. Суть його полягає в тому, що ми маємо освої­ти методики синтезу генетичних конструкцій. Ми вже освоїли їх пе­ренесення, але ніхто в Україні ще не володіє методом отримання цих конструкцій, їх клонування. А це ду­же складна справа! Найближчими часом підберемо кілька вчених, які виїдуть до США на стажування з цих питань, далі підготуємо необхідні документи, які передбачають орга­нізацію в університеті відповідної серйозної лабораторії: Україна по­винна її мати!

При цьому не слід забувати, що трансгенні технології включають не тільки роботу з рослинами, тва­ринами тощо. Мало хто знає про те, що, скажімо, інсулін чи гормон росту отримується з транстенних бактерій, що ціла низка антибіоти­ків або ж незамінних амінокислот тощо також отримується таким шляхом. Це - з позитивної точки зору. Але ж є ще цілий ряд інших бі­ологічно важливих речовин, які сьогодні роблять переворот в фар­мацевтичній, медичній, ветеринар­ній галузі, діагностичній практиці тощо.

Така лабораторія, хай вона і ма­тиме спільне підпорядкування, - це престиж держави: якщо є люди, які розуміються на таких складних тех­нологіях, значить, ця держава має майбутнє.

Не можна не згадати і проект по створенню лабораторії моніторин­гу стану біоресурсів в Україні та прогнозування врожаїв з викорис­танням супутникової інформації. Супутникові технології в аграрному секторі - ось його суть. Паша деле­гація відвідала Університет штату Меріленд, де ознайомилась із прог­рамою дистанційного зондування Землі. Тут діє лабораторія, яка видає двічі на добу, незалежно від погод-них умов і часу, інформацію про стан поверхні земної кулі. Знайом­лячи нас з її можливостями, госпо­дарі вивели на екран одного з моні­торів таблицю з результатами збору врожаю в Україні (буквально по всіх культурах) - з відставанням всього на три доби від поточного дня!

Оскільки дана програма знахо­диться у віданні географічного де­партаменту, було узгоджено, що в грудні ц.р. тут приймуть кількох співробітників університету, які опа­новуватимуть ці технології, і це ста­не першим кроком на шляху до на­шої співпраці. Створення такої ла­бораторії, яка працюватиме спільно з Університетом штату Меріленд, планується у структурі Українського навчально-наукового інституту ін­формаційного і телекомунікаційно­го забезпечення агропромислової і природоохоронної сфери,.що фор­мується в НУБІП України. її фінансу­вання буде здійснюватись за раху­нок української сторони при мож­ливій підтримці з боку USAID.

До речі, маємо домовленість, що нам дозволять користуватися відповідним американським супут­ником, аж поки такий не запустить Україна.

Це дуже вагомий проект, над вті­ленням якого працюватимуть не ли­ше аграрії, але й спеціалісти в галузі охорони природи, водного, рибно­го господарства, геології тощо. Адже ця система дозволяє знайомитися не лише з поверхнею Землі, а й ще багато чого. Наприклад, визначати захворювання рослин в різних регі­онах. Виводячи на монітор картин­ку тієї чи іншої частини земної кулі,

співробітник лабораторії коментував її: мовляв, ось звідси або звідси США ніколи не експортуватимуть продукцію аграрного сектора не те що на насіння, а навіть на годівлю сільськогосподарських тварин, бо вона заражена або неякісна.

Ще один інноваційний проект стосується новітньої техніки і тех­нологій. В ході візиту ми зустріча­лися з керівництвом відомої фірми "Джон Дір". Міністерство аграрної політи­ки України досягло з ними попе­редньої домовленості щодо поста­чання в Україну обладнання на 225 мільйонів доларів. За цією угодою, американці можуть поставити біля тисячі комбайнів, певну кількість тракторів та інших сільськогоспо­дарських машини. Одним із аспек­тів домовленості стало бажання провідних університетів Сполуче­них Штатів розробити і включити в навчальні плани підготовку спеціа­лістів з обслуговування цієї техніки, зокрема "Джон Дір". Це потребува­тиме залучення персоналу компа­нії, який готуватиме операторів ма­шин і спеціалістів, здатних обслуговувати цю техніку - ремонтувати і регулювати обладнання, коли воно вже працюватиме на українських фермах. Ці зусилля можуть принес­ти обопільну користь. Національ­ний центр продовольчої і сільсько­господарської політики США може підтримати виконання контракту між "Джон Дір" і Україною: в нав­чально-дослідному господарстві "Великоснітинське" ім. О.Музиченка Національного університету біоре-сурсів і природокористування Укра­їни та при кількох інших вишах -' Південному філіалі "Кримський аг­ротехнологічний університет" НУ­БІП України, Вінницькому і Харків­ському національних аграрних уні­верситетах буде створена система сервісного обслуговування "Джон Дір". Наші пропозиції щодо цього вже в грудні (!) повинні бути у Ва­шингтоні.

Наступний проект - створення навчально-наукового, навчально-виробничих центрів розвитку виробництва біопалива із біомаси в Україні. Біогаз, біодизель чи біоетанол для нас вже не новина, ад­же вже давненько маємо свій власний університетський завод, і цим нас не здивуєш. Але цього разу американці демонстрували нам те, що сьогодні перебуває на етапі розробки - отри­мання біонафти з біомаси! З тонни біомаси отримують порядку 600 кі­лограмів біонафти, з якої виробляють 300 кілограмів бензину.

Це дуже енергоємний проект, але він має великі перспективи. Цілком можливо, що ми вийдемо з клопотан­ням до уряду виділити відповідні кошти для його реалізації в Україні. Адже в такому реакторі транс­формується не лише біомаса, а й сміття, зрештою все, що має органіч­не походження, перетворюючись в кінцевому рахунку на метан, рідке па­ливо та інші речовини (мінеральні).

Ми мали кілька можливостей для знайомства з роботою біопа-ливних станцій в США. Найсуттєві­ша дискусія відбулась в Університеті штату Айова, на фермі "Біоцентр", де фінальну презентацію зробив ди­ректор Інституту біоекономіки про­фесор Роберт Браун. Відомий екс­перт в галузі біотехнології, він може залучити до роботи в Україні в пла­ні розвитку біопаливних технологій і їх впровадження свій інститут та ряд інших організацій США. Нав­чально-науковий центр, навчально-виробничі та виробничі центри планується розмістити в НУБІП Ук­раїни, Вінницькому національному аграрному університеті, ряді інших установ і компаній України.

Проект, засновниками якого вис­тупають Міністерство аграрної полі­тики, компанії СІЛА та України, може розпочатись з обміну візитами для визначення його масштабів, змісту та вартості. Вартість дослідницького центру приблизно оцінюється у мільйони доларів, як і біоцентр Уні­верситету штату Айова, зусилля яко­го представляють значний інтерес.

Ще один проект стосується роз­витку дорадчих служб в Україні по типу екстеншн (Extension service) в Сполучених Штатах і підтримки йо­го з боку США В Україні зараз роз­робляється Національна програма екстеншн або, інакше кажучи, впро­вадження. Було б дуже доцільно, щоб вона мала певні ознаки систе­ми екстеншн СІЛА - кооперативний характер програми (національна, обласна та районна участь), довіру місцевих жителів при прийнятті рі­шення про зміст програм екстеншн, важливість університетів у 'їх роз­робці і здійсненні, акцентування уваги програми на засобах існуван-іи сільського населення, в т.ч. моло­ді та сільських громад.

В Україні свого часу працювали і американські, і шотландські фахівці, які пропонували свої системи дорад­чих служб. Шотландська базується на бізнесовому підході, коли всі витра­ти оплачують фермери, американ­ська ж побудована на системі універ­ситетів: в бюджет університету вво­диться певний відсоток коштів, які використовуються для забезпечення цього виду діяльності. В ході візиту до США міністр аграрної політики України М.В. Присяжнюк дійшов вис­новку, що ми повинні планувати так само. Тож протягом двох-трьох років маємо освоїти цю мережу.

Багато українських фахівців з цього "питанім "стажувалися в СПІД, але воно, на жаль, свого часу закон­ної форми не набуло. Перевагу спо­чатку віддали шотландській систе­мі - а вона не запрацювала! Тому, не ламаючи з старого те, що працює, потрібно освоювати і запроваджува­ти американську систему. От в Кри­му, зокрема на базі ПФ "КАТУ1, систе­ма дорадчих служб діє за американ­ською моделлю і, попри всі бюрок­ратичні негаразди, тримається "на плаву". Зараз, думається, вона отри­має новий поштовх для розвитку. У Вінниці ж проект здійснювався та­кож за американською програмою, але з часом зійшов нанівець...

Міністерство аграрної політики України має намір звернутися до посла США в Україні пана Джона Теффта щодо фінансової підтримки цього проекту. Цілком можливо, USAID, що є основним розробником великих проектів для України, може забезпечити фінансування цих про­позицій. Національний центр з про­довольчої та сільськогосподарської політики США братиме безпосеред­ню участь у керівництві цим проек­том і підтримці його американськи­ми партнерами. З української сто­рони основними партнерами у роз­робці Національної програми екс-теншн будуть Міністерство аграрної політики, наш університет, Вінниць­кий національний аграрний універ­ситет та ряд інших аграрних вишів (за зональною приналежністю і від­повідним рівнем забезпеченості кадрами та технологічним рівнем).

Наші американські партнери та­кож запропонували створити Укра­їнський науково-дослідний центр продовольчої і сільськогосподар­ської політики (УНДЦ ПІСП). До ре­чі, ми піднімали це питання ще п'ять років тому, але тоді нас не почули. Так от, цю пропозицію вони робили досить предметно: запросили українську делегацію у повному складі до міністерства сільського госпо­дарства, всадовили у комп'ютерно­му центрі, показали ситуацію на аг­рарному ринку в минулому та існу­ючу на сьогодні - і що вони прогно­зували п'ять років тому. Скажу ко­ротко: вражає! Саме такий інститут потрібен і Україні. Його завдання -спрогнозувати і зміни клімату, і тен­денції змін харчових раціонів (за­лежно від того, яка країна що може дозволити своєму населенню), хво­роби тощо. Всі ці фактори, зібрані разом, дають прогнози, як будуть змінюватися світові ціни на аграрну продукцію тощо.

Поширена в усьому світі, система моделей дослідницьких інститутів на зразок Національного центру продовольчої і сільськогосподарської про­дукції США вирішує проблеми фор­мування світових та національних цін і рівня продуктивності культур. Вона фінансується за рахунок гранту Палати представників США і Сенату сільськогосподарських комітетів та використовується ними для оцінки національної політики і впливу ін­ших країн на рослинництво і тварин­ництво США. Система включає попит і пропозицію на основні сільськогос­подарські культури головних країн-експортерів та імпортерів. Моделі на­уково-дослідних інститутів типу УН-ДЦ ПІСП використовуються також для щорічних прогнозів (з базовим рівнем до 10 років), для оцінки впливу національної та міжнародної поліки на внутрішні ринки.

Пан Вільям Майєрс з Універси­тету Міссурі запропонував своє ба­чення розробки української моделі, яка впишеться у дану систему. Вар­тість пропозиції - 300 тисяч доларів США щорічно з тим, щоб українська модель запрацювала вже влітку нас­тупного року. Цільове фінансування даного проекту здійснюватимуть ук­раїнські зернові й тваринницькі ор­ганізації, а також Міністерство аг­рарної політики. Пан Майєрс наго­лосив, що найбільш прийнятне міс­це для розміщення моделі - Націо­нальний університет біоресурсів і природокористування України. На­ціональний центр продовольчої і сільськогосподарської політики США буде працювати спільею з УНДЦ ПІСП. При необхідності залу­чатимуться також інші навчальні, науково-дослідні, виробничі органі­зації України та інших країн.

Завдяки візиту реальним вигля­дає і створення Українського нав­чально-наукового центру генної ін­женерії та полігону для вивчення і випробування трансгенних культур, так потрібних сьогодні аграрному сектору України.

В штаті Айова були запланова­ні візити до одної з відомих насін­ницьких компаній. її керівництво позитивно відгукнулося на пропо­зиції щодо співпраці з українськи­ми вченими та насіннєвими ком­паніями у плані застосування ге­нетичних модифікацій сортів Ук­раїни. Зрозуміло, це довгий, але необхідний процес для укладання угоди.

Ідея полягає у тому, щоб потен­ційні ділові партнери з числа україн­ських насіннєвих компаній узгоди­ли аспекти створення навчально-на­укового центру генної інженерії та полігону для вивчення і випробуван­ня трансгенних сортів на базі одно­го з НДГ НУБІП України. Тоді ми разом з Мінагрополітики і комі­тетом з питань аграрної політики та земельних ресурсів Верховної Ради України розпочали б формування законодавчої бази для передачі гене­тичних матеріалів з США в Україну.

Ми побували також і в центрі ге­нетичних ресурсів у свинарстві. Це наочний приклад того, що час, коли породу визначали за висотою холки абощо, - незворотньо минув. Сьо­годні фактично все здійснюється через аналіз ДНК, який підтверджує належність до тієї чи іншої породи або гібриду. Це, по суті, інструмент гарантії інтелектуальної власності. Те ж саме стосується і рослинниц­тва. Тобто аналіз ДНК не дозволяє безкарно привласнити, результати чужої праці, чим дехто успішно зай­мався раніше.

Щоб не опинитися на узбіччі в цьому важливому питанні, Україна має готувати фахівців генетичних ресурсів. Сьогодні ж, на жаль, в жод­ному університеті України їх не готу­ють. А життя вимагає! Згадаймо, що ще не так давно багатьох дисциплін, яких потребує риночна економіка, просто не було, але ж з'явилися! Тож час підготовки таких фахівців назрів: ми повинні відібрати для навчання к США найкращих молодих людей г душею українця, які б обов'язкове повернулися назад, щоб створити центр молекулярно-генетичних дос­ліджень і працювати у ньому. А він буде створений, я в це вірю.

-Чи пересікається якийсь із цих проектів з вже діючим авс­трійсько-українським проектом "Євросело XXI століття", який в Україні, як то кажуть, на слуху?

- Безумовно. Підготовлено про­екти співпраці з біофермою штату Мова та компаніями Pioneer і Mon­santo, які займаються найсучасніши­ми технологіями в рослинництві, для розробки спільних з НУБІП Ук­раїни дослідницьких проектів по розвитку університетського нав­чально-дослідного господарства -Агростанції, де і реалізується "Євро­село XXI століття". Але ж вони ідуть в Україну зі своїми сортами і техно­логіями, а це нас не може влаштову­вати - маємо розвивати свій влас­ний інтелектуальний потенціал. Консенсус все ж ми знайшли: і Pio­neer, і Monsanto висловили зацікав­леність щодо участі у проектах, іні­ційованих університетом і експери­ментальними господарствами в Ук­раїні. З представниками обох ком­паній ми провели плідні дискусії.

Нагадаю: у проекті "Євросело XXI століття" ми застосовуємо більш чисту технологію, яка, згідно з філософією UNIDO - організації ООН з промислового розвитку, по­лягає в тому, що кожне виробниц­тво, крім технічної та економічної, мусить мати ще й екологічну і соці­альну складові. До того ж, наш ком­плекс матиме ще одну функцію -навчально-наукову: він стане потуж­ним центром для навчання студен­тів, аспірантів, підвищення кваліфі­кації аграріїв, поширення досвіду. Цей об'єкт стане відправною точ­кою руху до європейського села XXI століття.

ххх

Тепер настав час конкретного втілення в життя цих та інших проектів, спроможних залучити в Україну значні іноземні інвестиції.

Схожі:

Дев\Духовний материк митця іван Федорович Драч
П'ять літ минало майбутньому поетові в перший рік Великої Вітчизняної війни, а з Перемоги радів на дев'ятому – народився Іван Федорович...
Дев\С. В. Щербак, кандидат філол наук, доцент, Криворізький державний педагогічний університет О. М. Віхрова
У статті розглянуто історію відображення розвитку поняття числа в українському фольклорі, зокрема в народній казці. Основну увагу...
Дев\Зітканий із суперечностей поет
У дев'ять років Шарль пішов у коледж у Ліоні. Допитливий І здатний, він мав украй живий, неспокійний розум, що заважав посидючості...
Дев\Жовтень 2010  Фонд «Пам’ять, відповідальність та майбутнє» (Фонд еvz) оголошує третій конкурс грантів у рамках програми «Місце зустрічі: діалог»
За два роки існування програми в Україні було профінансовано 40 проектів на суму 700. 000 євро: 14 проектів у 2009 році та 26 у 2010...
Дев\Дев’ять науковців зі світовими іменами будуть обрані Почесними професорами Одеського національного університету імені І.І. Мечникова 30 червня
Почесний профсеор – звання, яке надається на основі значного внеску кандидата у науку чи культуру. Навчальний заклад, який обирає...
Дев\Опис проектів програми Темпус iv/ Tempus IV projects Compedia
За результатами чотирьох конкурсів програми Темпус IV (2008-2011) українські внз та інші інституції реалізують 38 проектів, з яких:...
Дев\Методика “П’ять слів”
Процедура дослідження: дитині читають п’ять слів І пропонують повторити їх тричі. Після кожного читання фіксують кількість правильно...
Дев\Перелік проектів, рекомендованих до участі у ІІ етапі конкурсу наукових проектів, що будуть виконуватися починаючи з 2013 року за рахунок загального фонду державного бюджету україни

Дев\Розпорядження 15 лютого 2012 р м Львів №9 Про проведення внутрішнього відбору проектів для участі у конкурсі на 2013 рік за рахунок загального фонду
Для проведення попереднього відбору проектів для участі у конкурсі фундаментальних досліджень, прикладних досліджень І розробок Міністерства...
Дев\Наказ №184 Про проведення І етапу конкурсного відбору проектів наукових досліджень І розробок
України починаючи з 2013 року, а також листа Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України від 26. 04. 2012 р. №6/2-506 «Щодо...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи