Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм icon

Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм




НазваНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Сторінка3/22
Дата16.07.2012
Розмір4.18 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22
^

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА





  1. Бревдо Т.В. Глобализация мировой економики. – Ростов-на –Дону: Феникс, 2008. – 311 с.

  2. Моделі ендогенного зростання економіки України / За ред. М.І. Скрипченко. – К.: Інститут економічного прогнозування, 2007. – 576 с.

  3. Сіваченко І.Ю., Козак Ю.Г., Єхануров Ю.І. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств: навч.посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006 – 456 с.

  4. Філіпенко А.С.Глобальні форми економічного розвитку: історія і сучасність. – К.: Знання, 2007. – 670 с.

  5. Чухно А.А., Юхименко П.І., Леоненко П.М. Сучасні економічні теорії. – К.: Знання, 2007. – 878 с.


Грущинская Н. М. Особенности специализации национальной экономики в контексте изменений технологических устоев / Институт международных отношений Национального авиационного университета.

В статье раскрываются особенности специализации национальной экономики с учетом изменения технологических укладов в условиях трансформации глобализационных процессов


Ключевые слова: интеграция, глобализация, трансформация, технологические уклады, специализация, национальная экономика


Gruschynska N. M Specialization of the national economy in the context of technology change / Institute of International Relations National Aviation University.

^ The article describes the specialization of the national economy to the changing of technology in transforming globalization processes


Key words: integration, transformation of technology, specialization, national economyintegration, transformation of technology, specialization, national economy


УДК 330.322 (477) (045)


^ ДОВГОСТРОКОВІ ПАРТНЕРИ УКРАЇНИ ДЛЯ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ


КОЛОСОВА Вікторія Павлівна,

кандидат економічних наук,

директор Департаменту співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями

Міністерства фінансів України


КАПЛЕНКО Оксана Ігорівна,

Головний економіст-фінансист Департаменту співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями

Міністерства фінансів України


СТАВИЦЬКА Алла Василівна,

Помічник Прем’єр-міністра України


У статті наведено інформацію щодо діяльності міжнародних організацій, умови щодо отримання кредитних ресурсів від міжнародних організацій і розглянуто перспективи співпраці між Україною та міжнародними орагнізаціями.


^ Ключові слова: міжнародні фінансові організації, інвестиційні ресурси, довгострокові інвестиції, трансформаційні процеси, економічна інфраструктура, антикризові фонди.


Сучасний стан розвитку світової економіки характеризується активізацією діяльності міжнародних фінансових організацій під впливом інтенсифікації інноваційних процесів технологічно розвинутих країн. У сучасних умовах посилився вплив міжнародних фінансових організацій на економіку країн світу, зокрема, України.

Основними передумовами посилення такого впливу стали глобалізація економічних та фінансових ринків, глобальна інформатизація, поглиблення міжнародної економічної інтеграції, посилення наднаціонального регулювання політичних, економічних та соціальних процесів

Українські підприємства не мають значних ресурсів, які можна вкладати в оновлення основних фондів, а вітчизняні кредитні ресурси є недостатніми або коштують дорого. Це призводить до прогресуючого старіння основних фондів українських підприємств, поступової руйнації інфраструктури та поглиблення економічної кризи.

Процеси економічної трансформації в Україні вимагають вкладення значних коштів у реструктуризацію цілих галузей економіки, переоснащення та реконструкцію інфраструктури або окремих ключових підприємств. В цих умовах гостро постає питання залучення іноземних інвестицій для фінансування економіки України.

Одним з найбільш перспективних шляхів вирішення проблем з фінансуванням економіки є подальший розвиток співпраці з міжнародними фінансовими організаціями (надалі - МФО). Міжнародні фінансові організації пропонують залучення коштів в різних формах та на різних умовах для здійснення економічних реформ та покращання загальної економічної ситуації в Україні.

З метою реалізації проектів економічного та соціального розвитку економіки Україна співпрацює з Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Чорноморським банком торгівлі та розвитку, а також відповідно до підписаних двосторонніх рамкових угод з Північним інвестиційним банком, Європейським інвестиційним банком та Кредитною установою для відбудови, яка діє на підставі повноважень від Уряду Федеративної Республіки Німеччина (KfW). Кожна з міжнародних фінансових організацій використовує свій власний набір форм та механізмів співробітництва по відношенню до України.

Відповідно до Указу Президента України „Про членство України в Європейському банку реконструкції та розвитку” від 14 липня 1992 року №379/92 в серпні 1992 року Україна підписала статутні документи Європейського банку реконструкції та розвитку та прийняла відповідні умови та обов’язки члена цієї міжнародної фінансової інституції, завдяки чому набула статусу країни-члена ЄБРР.

В рамках прийнятої стратегії ЄБРР працює у двох напрямках: надання міжнародних кредитів на пільгових умовах під державні гарантії та кредитування приватних підприємств України на комерційних умовах.

Відповідно до Стандартних умов договору ЄБРР від 01.10.2007 року: процентна ставка по кредитах ЄБРР плаваючий або фіксований LIBOR/EURIBOR з маржею. Для кредитів, які надаються під державні гарантії країни-позичальника, ця ставка дорівнює LIBOR/EURIBOR+1%(маржа Банку). Для кредитів у приватній сфері розмір маржі відображає політичні і комерційні ризики; термін повернення кредиту становить 5-15 років в залежності від умов проекту. Пільговий період підлягає узгодженню (зазвичай від 2 до 4 років).

На даний час діяльність ЄБРР в Україні здійснюється відповідно до середньострокової стратегії діяльності банку в Україні. Схвалена Радою директорів ЄБРР наприкінці 2007 року, вона розрахована на три роки. В рамках стратегії ЄБРР працює у двох напрямках: надання міжнародних кредитів на пільгових умовах під державні гарантії та кредитування приватних підприємств України на комерційних умовах. Європейський банк реконструкції і розвитку здійснює зовнішнє пряме та спільне фінансування інвестиційних проектів.

Банк сприяє підвищенню енергоефективності й безпеки, захисту навколишнього середовища і постійному використанню природних ресурсів у всіх галузях економіки шляхом безпосереднього кредитування в корпоративний сектор, галузі електроенергетики та інфраструктури і шляхом збільшення кредитування в межах кредитних ліній для підвищення енергоефективності в промисловості через місцеві банки.

Також, одним із пріоритетів реалізації Стратегії є розвиток транспортної і комунікаційної інфраструктури України, що має вирішальне значення для конкурентноздатності України і її інтеграції в європейську і світову економіку.

Наразі ЄБРР готує нову Стратегію співробітництва з Україною на 2011-2013 роки.

На 01.11.2010 року портфель ЄБРР в Україні нараховував понад 200 проектів із загальним обсягом фінансування 5,4 млрд євро.

За період співпраці з ЄБРР (1993-2009 роки) в державному секторі економіки України укладено угод на загальну суму 674,94 млн дол. США та 662,35 млн євро (в рамках 19 проектів), з яких станом на 01.10.2010 використано 591,80 млн дол. США та 405,63 млн євро.


1

На цей час за підтримки ЄБРР в Україні у державному секторі економіки впроваджується 7 інвестиційних проектів.

В рамках співробітництва з Європейським банком реконструкції та розвитку на різних стадіях підготовки та ініціювання знаходяться наступні спільні проекти розвитку:

    1. «Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до Києва».

Метою проекту є приведення до європейського рівня транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на основних підходах до міста Києва з урахування підготовки для проведення фінальних змагань з футболу Євро-2012. Сума кредиту планується у розмірі 450 млн євро.

    1. «Будівництво лінії електропередачі 330 кВ Новоодеська-Арциз». Метою проекту є спорудження заходу ПЛ 330 кВ Новоодеська - Арциз – лінія електропередачі у південно-східному та центральному районі Одеської області з встановленням другого автотрансформатору 200 МВт на Арцизькій підстанції. Загальна сума кредиту, що передбачається залучити, становитиме 50,0 млн. євро.;

    2. «Будівництво лінії електропередачі 750 кВ Запоріжжя-Каховка». Метою проекту є максимальне використання встановленої потужності Запорізької атомної електростанції (можливості використання якої на сьогодні обмежені), а також підвищення надійності постачання електроенергії споживачів Південної енергосистеми в умовах роботи теплових електростанцій ОЕС України зі зниженою потужністю за рахунок транзиту потужності безпосередньо від джерела генерації (Запорізької АЕС), підвищення надійності постачання електроенергії споживачів Дніпровської енергосистеми за рахунок транзиту потужності споживачам південної енергосистеми по ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС – Каховка, підвищення стабільності постачання електроенергії споживачів центральної частини ОЕС України та Криму; оновлення ПС 330/220 Новокаховська. Загальна сума кредиту, що передбачається залучити під державні гарантії України, становитиме 175,0 млн. євро;

    3. «Модернізація залізничного напрямку Люботин-Полтава-Кременчук – Бурти – Користівка». Метою Проекту є електрифікація дільниць Полтава-Кременчук-Бурти-користівка для забезпечення зростаючих обсягів перевезень, енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом та зменшення експлуатаційних витрат; зменшення на 15% собівартості перевезень за рахунок впровадження більш енергоефективної електричної тяги поїздів; зменшення шкідливого впливу залізничного транспорту за рахунок зниження рівня шумів та виключення такого негативного фактору, як викиди продуктів згорання дизельного палива в атмосферу.

Загальна сума кредиту, що передбачається залучити під державні гарантії України, становитиме 90,0 млн. євро. Бенефіціаром за цим проектом виступатиме Укрзалізниця.

    1. «Будівництво першої черги «Пролетарсько-Київської лінії метрополітену у м. Донецьку» та «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську». Впровадження проектів з будівництва метрополітенів у містах Дніпропетровську і Донецьку сприятиме поліпшенню транспортного обслуговування населення цих міст, значному розвантаженню автодоріг, поліпшенню екологічної ситуації в найбільш забрудненій шкідливими викидами автотранспорту районах міст, сприятиме підвищенню обсягів споживання продукції будівельної, металургійної галузях, продукції машинобудування, а також сприятиме створенню нових робочих місць. Розмір позик планується відповідно 178 млн. євро та 200 млн. євро.

    2. «Реалізація зведеної програми підвищення безпеки АЕС України». Метою проекту є доведення до міжнародно-прийнятих рівнів безпеки усіх енергоблоків АЕС України. Залучення кредитних коштів вирішить завдання з забезпечення безперебійного фінансування Зведеної програми підвищення безпеки з метою реалізації її заходів у повному обсязі до 2017 року. Реалізація ЗПБ забезпечить рівень безпеки енергоблоків АЕС України, що відповідає міжнародним стандартам з безпеки. Для фінансування цього Проекту Урядом України розглядається питання надання державних гарантій для залучення кредитних коштів ЄБРР, ЄІБ та Євроатому у розмірі 1014,24 млн. євро.

    3. «Реабілітації гідроенергетичних станцій». Оновлення гідромеханічного та електромеханічного обладнання гідроелектростанцій для досягнення загальної потужності у 1,396 МВт, що передбачає 10% збільшення потужності. Для фінансування зазначеного Проекту очікує залучити 200 млн. євро від ЄБРР та 200 млн. євро від ЄІБ.

З метою залучення додаткових кредитних ресурсів в економіку України, здійснення практичних заходів щодо зміцнення фінансового становища держави, створення умов для збільшення інвестицій у пріоритетні галузі економіки Урядом України були здійснені кроки щодо започаткування співробітництва з Європейським інвестиційним банком – одним з найбільших міжнародних фінансових інститутів та головною фінансовою установою Європейського Союзу.

Верховною Радою України 7 лютого 2006 року було прийнято Закон України „Про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком”. Згідно офіційного повідомлення керівництва банку Рамкова Угода між Україною та ЄІБ вступила в силу 8 квітня 2006 року.

Основним критерієм отримання позик Європейського інвестиційного банку є частка кредиту ЄІБ, яка не перевищує 50% від вартості проекту. При цьому очікується, що частина витрат буде покриватися організацією (бенефіціаром), яка представляє проект, за рахунок власних коштів.

Запропонований країною на розгляд ЄІБ інвестиційний проект має належати до однієї з пріоритетних сфер діяльності банку та співпадати з загальними пріоритетами і завданнями Співтовариств: розвиток середнього та малого бізнесу, будівництво або модернізація транспортної інфраструктури, енергетики та телекомунікації. ЄІБ також підтримує екологічні схеми в містах та по захисту природи (пов’язані з водою, забрудненням, чистим повітрям, міським транспортом та таке інше), промислові проекти (заводи двигунів, фармацевтичні, авіаційні та таке інше).

ЄІБ, в залежності від специфіки проекту, встановлює різні строки реалізації проекту та визначає розмір плати за користування кредитними ресурсами. Для промислових проектів встановлюється строк від 7 до 12 років, для проектів з розвитку інфраструктури – до 20 років з пільговим періодом від 2 до 6 років за фіксованою або плаваючою ставкою, що складається із базової ставки LIBOR/EURIBOR та адміністративних витрат (маржа Банку), не включаючи елементів політичного та економічного ризику конкретної країни.

На 01.11.2010 року портфель ЄІБ в державному секторі України нараховує 3 проекти із загальним обсягом фінансування біля 400 млн євро.

У 2010-2011 роках планується залучення коштів ЄІБ по спільних проектах на загальну суму біля 1 млрд євро по наступних проектах як співфінансування проектів ЄБРР: «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська» (175 млн євро), «Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до Києва» ( 450 млн євро), «Будівництво повітряної лінії 330 кВ Новоодеська – Арциз» (50 млн євро), «Реабілітація Укргідроенерго» (175 млн євро), а також проект під державні гарантії «Програма з енергоефективності та охорони довкілля» (100 млн євро, позичальник Укрексімбанк).

Діяльність Чорноморського банку торгівлі та розвитку спрямована на сприяння стійкому економічному розвитку країн-членів та на розвиток співробітництва між ними.

В Україні діяльність банку спрямовано на підтримку таких секторів економіки, як енергетика, транспорт, порти, суднобудування, машинобудування, банки, а також експортно-орієнтовані підприємства.

На шляху до розширення співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями українською стороною 23 грудня 2005 року було підписано Рамкову угоду між Україною та Північним інвестиційним банком. Верховною Радою України 14 вересня 2006 року було прийнято Закон України „Про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та Північним інвестиційним банком”. Рамкова Угода між Україною та ПІБ вступила в силу 14 грудня 2006 року. Цим були створені умови для залучення в економіку України дешевих довгострокових фінансових ресурсів банку для реалізації важливих інфраструктурних, природоохоронних та інших інвестиційних проектів загальнодержавного значення.

Галузі, у розвитку яких зацікавлена Україна, в цілому співпадають з пріоритетними сферами діяльності ПІБ, а саме розвиток транспортної, енергетичної, телекомунікаційної інфраструктури та захист довкілля. В цьому ж контексті у перспективі можна вивчити можливість залучення ПІБ до фінансування інфраструктурних проектів спільно з ЄІБ. Слід відзначити, що банк приділяє особливу увагу проектам, які впроваджують ефективні системи енергоспоживання, розвиток інфраструктури та стимулюють наукові дослідження.

Принципи функціонування Північного інвестиційного банку є подібними до принципів діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку.

Банк надає середньо та довгострокові інвестиційні кредити строком до 20 років, з п’ятирічним пільговим періодом, для фінансування як приватних, так і державних проектів. Кредити надаються за фіксованою або плаваючою відсотковою ставкою (LIBOR + % за послуги Банку). Ставка залежить від вибраної позичальником валюти позики та оцінки Банком ризиків за проектом. Кредити, як правило, надаються під державні гарантії, але можуть бути надані і без державних гарантій, зокрема на інвестування інфраструктури приватного сектору.

Обсяги коштів, що виділяє Банк, не перевищують 50% від загальної вартості проекту. Політика ПІБ полягає у тому, що Банк самостійно здійснює пошук додаткових зовнішніх джерел фінансування проектів. З цією метою ПІБ тісно співпрацює в Європі з такими установами, як Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Північна фінансова корпорація з питань захисту навколишнього середовища та Північний фонд розвитку. Крім цього, Банк може залучати кошти агентств по гарантуванню експортних кредитів та комерційних банків. З іншого боку при підготовці, наприклад, проекту ЄБРР, кошти ПІБ можуть виступати джерелом фінансування, якого не вистачає для реалізації проекту.

Поряд з міжнародними фінансовими організаціями, Україна співроацює з KfW (Кредитною установою для відбудови). KfW фінансує розвиток економічної та соціальної інфраструктури та проводить заходи щодо захисту ресурсів та охорони навколишнього середовища в більш ніж 50 країнах світу.

У 2002 році Уряд України та Федеративної Республіки Німеччина розпочали фінансове співробітництво між країнами. Фінансове співробітництво (ФС) передбачає фінансову підтримку з боку ФРН країн, що розвиваються. ФС побудоване таким чином, що в рамках щорічних Урядових консультацій та переговорів між урядами ФРН та України визначаються пріоритетні сфери співробітництва, на які урядом ФРН надаються відповідні асигнування. KfW, будучи державним банком, має мандат від ФРН та відповідно, за його дорученням реалізує в Україні ці визначені проекти.

По результатам щорічних переговорів між обома урядами підписуються Міжурядові протоколи, в яких зазначаються проекти, що заслуговують на сприяння та суми асигнувань на відповідний рік. В якості наступного кроку укладається Урядова угода між обома урядами, яка містить перелік проектів, що будуть впроваджуватися та розміри фінансової підтримки. Після підписання зазначена угода підлягає ратифікації. Фінансова підтримка Україні може надаватися у вигляді грантових або кредитних коштів.

Своїми довгостроковими кредитами з помірними відсотками банківська група KfW підтримує малий та середній бізнес.

Сфери діяльності KfW:

  • допомога малому та середньому бізнесу;

  • загальні позики;

  • будівництво та енергозбереження, охорона навколишнього середовища;

  • фінансування соціальної інфраструктури (водопостачання, енергопостачання,   освіта, охорона здоров’я тощо);

  • експортне та проектне фінансування;

  • завдання суспільного значення;

  • рефінансування.

Сильними сторонами KfW є реалізація проектів в сфері водопостачання, водовідведення, енергозбереження, підтримки малого та середнього бізнесу.

Основні інструменти KfW:

  1. кредити (наприклад, Україні видаються кредити під 0,75% річних на 40 років, з яких 10 років – пільгове обслуговування кредиту);

  2. гранти (наприклад, спільно з Українським фондом соціальних інвестицій, спрямовуються на підтримку шкіл, лікарень);

  3. змішане фінансування: кредит + грантовий елемент (наприклад, для підтримки роботи експертів, для навчання);

  4. комбінування фінансових ресурсів: до державних коштів KfW додає власні ресурси (у цьому випадку умови кредиту наступні: 2-6% річних на 10-25 років, пільгове обслуговування кредиту – 1-4 роки);

  5. комерційні кредити (кредити сприяння).

На сьогодні співробітництво України з Світовим банком здійснюється в рамках прийнятої Банком у грудні 2007 року Стратегії партнерства з Україною на період 2008-2011 рр. Стратегія партнерства має на меті сприяти сталому економічному зростанню та посиленню конкурентоспроможності України, реформуванню державних фінансів та державного управління, а також поліпшенню державних послуг в сфері охорони здоров’я та освіти.

Головні програми Стратегії передбачають низку механізмів, включаючи інвестиційне кредитування та позики на структурну перебудову, а також аналітично-дорадчу допомогу в рамках програми реформ Уряду. В рамках Стратегії партнерства передбачається перехід до практики зменшення кількості проектів, при збільшенні їхнього масштабу та скороченні інвестування складних інституційних реформ.

На сьогоднішній день МБРР надає Україні прямі позики або гарантовані позики за фіксованою ставкою або плаваючою ставкою. Розмір ставки дорівнює LIBOR+маржа Банку. Єдиним фінансовим збором по позиках Світового банку є разова комісія за виділення коштів у розмірі 0,25% від суми позики, яка може сплачуватись за рахунок власних коштів або з коштів позики. Максимальний кінцевий термін погашення позик 30 років з 5-річним пільговим періодом.

Євроазійський банк розвитку був створений 12 січня 2006 року Росією та Казахстаном. Банк сприяє розвитку ринкової економіки, економічному росту та розширенню торгово-економічних зв’язків своїх країн-членів шляхом власної інвестиційної діяльності.

ЄАБР є міжнародною фінансовою організацією, відкритою для вступу нових учасників. 6 грудня 2007 року на пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН консенсусом була прийнята резолюція про надання ЕАБР статусу спостерігача в Генеральній асамблеї ООН. 25 вересня 2009 року Банк отримав статус міжурядової організації – спостерігача у Раді по торгівлі та розвитку Конференції ООН по торгівлі та розвитку (ЮНКТАД). Банк підписав рамкову угоду з Deutsche Bank і Меморандум про співпрацю з Банком міжнародного співробітництва Японії (JBIC), постійно веде обмін інформацією з Групою Світового Банку та ЄБРР.

Протягом 2009-2010 років до ЄАБР приєдналися Вірменія, Таджикистан та Білорусь. Статутний капітал Банку перевищує 1,5 млрд дол. США. Зокрема, Росія сплатила до статутного капіталу ЄАБР 1 млрд дол. США, Казахстан – 500 млн дол. США, Вірменія – 100 тис дол. США, Таджикистан – 500 тис дол. США, Білорусь – 15 млн дол. США.

Розмір сплати внесків до статутного капіталу Банку не є фіксованим та може самостійно визначатися країною-потенційним членом ЄАБР виходячи із своїх фінансових можливостей. При цьому сума ресурсів, які можуть надаватися країні-учасниці Банку для реалізації інвестиційних проектів не залежить від суми внеску цієї країни до статутного капіталу ЄАБР.

При прийнятті рішень у Раді Банку кожна країна-учасниця наділяється одним голосом за кожну оплачену акцію статутного капіталу ЄАБР. Ціна однієї акції статутного капіталу Банку становить 10 тис. дол. США.

Завдяки високому рівню капіталізації, Банк має можливість фінансувати крупні проекти. Проекти фінансуються відповідно до основних принципів міжнародної банківської практики. Відсотки по кредитах і інші збори залежать від оцінки Банком ризиків за проектом. Основні напрями фінансовій діяльності ЄАБР пов'язані з електроенергетикою, водно-енергетичним комплексом, транспортною інфраструктурою, високотехнологічними і інноваційними галузями. Банк фінансує в державах-учасниках інвестиційні проекти на загальну суму 1,845 млрд дол. США.

Штаб-квартира Банку розташована в Алма-Аті, філія в Санкт-Петербурзі, представництва у Астані, Москві і Душанбе.

На сьогодні приймається рішення щодо вступу України до ЄАБР, що сприятиме розвитку взаємовигідної співпраці між Банком і Україною, розвитку економічного співробітництва нашої країни з країнами на пострадянському просторі.

Антикризовий фонд Євразійського Економічного Співтовариства (АКФ ЄврАзЕС) був створений 9 червня 2009 року з ініціативи країн-членів Євразійського Економічного Співтовариства з метою протистояння світовій фінансовій кризі. Країнами-учасницями АКФ ЄврАзЕС на цей час є Вірменія, Бєларусь, Казахстан, Киргизія, Росія та Таджикистан. Учасником Фонду може стати будь-яка країна, яка поділяє погляди організації та така, що виконала всі необхідні зобов’язання перед Фондом. Фонд надає фінансові ресурси на підтримку бюджету або платіжного балансу в рамках антикризових програм своїх країн-учасниць.

Основні цілі АКФ – сприяння країнам-учасникам в подоланні наслідків глобальної кризи, забезпечення долгострочной стійкості їх економік, сприяння інтеграційним процесам на пострадянському просторі. Фонд має два основні інструменти – фінансові кредити на підтримку бюджету і платіжного балансу; і інвестиційні кредити, що фінансують конкретні проекти.

Фінансові кредити доступні лише центральним урядам, тоді як інвестиційні кредити надаються як державам, так і компаніям, що здійснюють конкретні інвестиційні проекти. Фонд може вести діяльність навіть в країнах, що не є його учасниками, – за умови, що його кредитами фінансуються інтеграційні проекти, підтримувані державами ЄврАзЕС.

Сумарний внесок країн-членів АКФ ЄврАзЕС становить приблизно 8, 513 млрд. дол. США. Розмір внесків нових учасників АКФ ЄврАзЕС визначається Радою Фонду. Мінімальна першочергова сума внеску в Фонд становить 1 млн. дол. США, з якої 100 тис. дол. США повинно бути сплачено готівкою. Наразі Україною здійснюються заходи щодо вступу до зазначених організацій.

Вступ України до ЄАБР та АКФ ЄврАзЕС вимагатиме виконання фінансових зобов’язань перед цими організаціями, а саме сплату членських внесків до статутних капіталів. Обсяги членських внесків обраховуються, виходячи з фінансових можливостей країни та обсягів кредитів, які планує отримати майбутня країна-член.

Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями створює можливості для поточного розвитку держави та для побудови довгострокової моделі стійкого розвитку. Для досягнення таких цілей є необхідним виважене залучення та ефективне використання кредитних ресурсів.


^ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА


1.     Стратегія діяльності ЄБРР в Україні на 2007 — 2009 роки.

2.     Стратегія партнерства Світового банку з Україною на 2008-2011 роки.

3.     Куусвек Андре. ЕБРР отремонтирует дороги // Экономические известия. – 2010. –. 28 сент. – С. 5.


Колосова В.П., Капленко О.И., Ставицкая А.В. Долгосрочные партнеры Украины для привлечения иностранных инвестиций в экономику Украины / Министерство финансов Украины.

В статье подана информация о деятельности международных организаций, условий получения кредитных ресурсов от международных организаций и рассмотрены перспективы сотрудничества между Украиной и международными орагнизациями.


^ Ключевые слова: международные финансовые организации, инвестиционные ресурсы, долгосрочные инвестиции, трансформационные процессы, экономическая инфраструктура, антикризисные фонды.


Kolosova V.P., Kaplenko O.I., Stavychka A.V. Long-term partners of Ukraine for attracting foreign investments in the economy of Ukraine / Ministry of finance of Ukraine.

The article contains detailed information regarding international organizations, conditions of the received credit resources from the IO as well as perspective ways of cooperation between Ukraine and IO.


Key words: the international financial organizations, investment resources, long-term investments, transformational processes, Economic infrastructure, anti-crisis funds.


УДК0 341.238:347.82:656.7 (729.1) (045)


Вплив блокади США на кубинську цивільну авіацію


Лопес Родрігес Мануель Умберто,

доктор економічних наук

доцент кафедри організації авіаційних перевезень

Інституту економіки і менеджменту Національного авіаційного університету


Стаття присвячена проблемі міжнародних відносин між США і Кубою. Визначається сукупний збиток, який блокада США нанесла економіці Куби та зокрема цивільній авіації цієї країни за останні 5 десятиліть. Оцінюється як міра заходів блокади, які порушують головні міжнародні конвенції і норми права у сфері авіації.


Ключові слова: блокада США проти Куби, кубинська цивільна авіація.


Вступ. Практично ніхто сьогодні не сумнівається в тому, що блокада, якій уряд США от уже 50 років піддає Республіку Куба, реально є актом геноциду. Згідно II Женевської Конвенції про попередження злочину геноциду й покарання за нього (1948), "під геноцидом розуміються наступні дії, чинені з наміром знищити, повністю або частково, ту чи іншу національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку: ... с) навмисне створення для тої чи іншої групи таких життєвих умов, які розраховані на повне або часткове фізичне її знищення ...". Затвердження 26-го жовтня 2010 року вже в 19-й раз Резолюції Генеральної Асамблеї ООН під назвою «Необхідність припинення економічної, торговельної й фінансової блокади, введеної Сполученими Штатами Америки проти Куби», за яке проголосували 187 країн-членів ООН, підтверджує це.

^ Аналіз досліджень і публікацій з проблеми. Сукупні збитки, яких блокада північноамериканського сусіда завдала економіці Куби за ці 5 десятиліть, перевищує 751 363 мільйона доларів США. Зокрема, у цивільній авіації збиток від блокади тільки за період з 01 травня 2009 року по 23 квітня 2010 року оцінюється в 265 830 210 доларів США.

^ Постановка завдання. Потрібно відзначити, що заходи блокади в сфері авіації порушують і Чиказьку конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, підписану 190 державами світу, включаючи Сполучені Штати. А конкретніше, ті її пункти, у яких проголошується, що міжнародні послуги авіатранспорту повинні ґрунтуватися на рівності можливостей, і виконуватися чесно і економічно доцільно, і її 44-ю статтю, що називає серед цілей і завдань Міжнародної Організації Цивільної Авіації (ІКАО) забезпечення послідовної поваги прав країн-учасників і виключення їхньої дискримінації.

^ Викладення основного матеріалу. У цивільній авіації, як і у всіх сферах кубинської економіки, блокада призводить до перевитрат у декількох аспектах. Проаналізуємо деякі з них:

По напрямку на Кубу й з Куби регулярно проводяться чартерні рейси різних авіаліній США, таких як Miami Air, American Eagles, Gulf Stream, Sky King та інших, які курсують з Майями, Лос Анжелеса й Нью-Йорка в різні кубинські аеропорту і яким кубинська держава надає всі необхідні умови для здійснення польотів. Незважаючи на це, уряд Сполучених Штатів не дозволяє кубинським авіалініям працювати на своїй території.

З іншого боку, поки сотні рейсів північноамериканських авіаліній щодня перетинають повітряний простір Куби на шляху в Центральну й Південну Америку, кубинські літаки через існуючі обмеження, що не дозволяють перетинати територію США, змушені летіти з Канади в центрально-східну зону Куби (острів Кайо Коко, міста Сьего де Авила, Камагуэй, Ольгин і Сантьяго де Куба) не прямим шляхом і, у зв'язку із цим, на швидкостях, що перевищують рекомендовані, і в нічний час, щоб підлаштуватись під час роботи канадських аеропортів. Внаслідок усього цього час польоту збільшується на 14 - 47 хвилин залежно від місця призначення на Кубі, росте витрата палива, що приведіть до меншої ефективності й конкурентоспроможності цих польотів.

Фірма Mathews, що виробляє конвеєрні системи для транспортування та обробки багажу і є постачальником декількох кубинських аеропортів (у Гавані, Варадеро, Камагуэй, Ольгин і Сантьяго де Куба), починаючи з 1998 року припинила комерційні зв'язки з кубинськими компаніями через відповідну заборону з боку її головного офісу в США своїй філії в Канаді. Тому Куба не змогла придбати нове обладнання MATHEWS і спеціальні запчастини, необхідні в кубинських аеропортах, що не могло не вплинути на якість вироблених за допомогою цього устаткування послуг аеропортів. Таким чином, Інституту цивільної авіації Куби (IACC) довелося замовити й придбати в одній євр0опейській країні конвеєрну систему для транспортування й обробки багажу для Західного залу 3-го0 термінали Міжнародного аеропорту ім. Хосе Марти в Гавані (AIJM) за ціною 3 703 178 доларів США. Фрахт із Європи обійшовся в 91 854 доларів США, а комісійна виплата за посередництво на придбання конвеєра склала 17 530 доларів США. До цієї суми потрібно додати ще оплату 14-денної роботи двох європейських фахівців з монтажу, установки та введення в дію конвеєрної системи. При покупці ці системи безпосередньо в США, Куба витратила б на 100 626 доларів США менше, з огляду на ціни на таке ж або навіть якісніше обладнання на північноамериканському ринку, і значно нижчу вартість транспортування обладнання та фахівців з монтажу, а також 5-процентну економію на посередництві. На зекономлені кошти можна було б придбати ще одну подібну конвеєрну систему і встановити її в Східному залі цього ж термінала, замінивши старе зношене обладнання, що привело б до поліпшення якості обслуговування пасажирів, що прибувають на Кубу цим шляхом.

Відомий приклад екстериторіального характеру блокади Куби з боку Сполучених Штатів – історія англійського туристичного агента Стіва Маршала, що проживає в Іспанії і продає туристичні подорожі європейцям, які хочуть відвідати тропічні країни, у тому числі Кубу. У жовтні 2007 року близько 80-ти його веб-сайтів раптово перестали працювати в результаті дій уряду США. Міністерство фінансів цієї країни заявило, що підприємство eNom діяло не по закону, допомагаючи громадянам північної Америки обходити обмеження щодо подорожей на Кубу. Серед інтернет-ресурсів, закритих внаслідок блокади, - такі як літературний блог www.cuba-hemingway.com, сайт про історію й культуру Куби www.cuba-havanacity.com, та інші ресурси, спрямовані на поліпшення обслуговування французьких та італійських туристів, наприклад, www.ciaocuba.com і www.bonjourcuba.com. У зв'язку із цим потік туристів і авіапасажирів, що літають на Кубу через це агентство, різко скоротився.

Результати досліджень, проведених туристичними підприємствами США та компаніями, пов'язаними з авіатранспортом, показують, що якби не було заборони на поїздки на Кубу з США, у короткий строк кількість жителів США, що відвідують Кубу, перевищила б 5 мільйонів у рік, і здебільшого це були б авіаподорожі. Внаслідок цього кубинські підприємства по наданню послуг повітряному транспорту втрачають можливість проводити роботи з обслуговування пасажирів, обробки багажу, сервісу на борті, продажу палива, контролю повітряного простору та з оцінки к0омфортабельності аеропортів, які вони могли б виконати для цієї кількості пасажирів. У підсумку сума збитку, заподіяного Кубі, становить більше 205 484 638 доларів США за зазначений період.

14-го лютого 2008 року страхова компанія Японії AIU Insurance Company, виконуючи розпорядження свого головного офісу в США, заявила про припинення страхування на подорожі в групу країн, у тому числі на Кубу. Тим самим знизилася кількість японських відвідувачів Куби, тому що ця міра привела до подорожчання як самої туристичної страховки, так і всього туристичного пакета в цілому.

У серпні 2007 року в аеропорті Монреаля в Канаді була затримана й конфіскована партія запчастин, замовлена кубинським авіаційним підприємством для централізованих систем кліматичного контролю повітря Чиллер, установлених в 3-м терміналі AIJM. Вартість цих деталей становила 35 000 доларів США. Представники митниці Канади послалися на те, що відповідно до закону Хелмса-Бертона (закон США про блокаду), Куба не може купувати встаткування або запчастини, деталі яких зроблені в Сполучених Штатах. Згадане встаткування Чиллер марки YORK виробляється в США.

Світова монополія США на виробництво цивільних літаків, їхніх компонентів і запчастин, на розробку технологій для літаків, аеропортів і обладнання для обслуговування літаків і аеропортів, а також участь США у виробництві такого обладнання й послуг авіаційними підприємствами інших країн, перешкоджають кубинським авіаперевізникам купувати не тільки американські літаки, устаткування й запчастини, але також і вироблені авіаційною промисловістю інших країн, у т. ч. Європи. Протягом усього часу існування блокади США заважали Кубі купувати сучасніші літаки. У тому числі, підприємства інших країн, що використовують технології США, не мали можливості продавати Кубі свою продукцію. Все це відбувається відповідно до закону про блокаду, що від імені уряду США забороняє іноземним підприємствам торгувати з Кубою авіаційною технікою, більш ніж 10% компонентів якої виготовлені в США. Внаслідок цього, кубинським авіакомпаніям Cubana de Aviacion, Aerocaribbean S.A. і Aerogaviota S.A. доводиться працювати з літаками нижчої ефективності, особливо що стосується затрат палива, а також орендувати літаки на невигідних і дискримінаційних умовах. Це виливається в додатковий збиток сумою в 14,8 мільйонів доларів.

Наприкінці листопада 2007 року Відділ контролю іноземних активів (OCAE) Міністерства фінансів США поставив компанії Boeing вимогу припинити торгівлю з групою Air Atlanta Icelandic, що використовувала літаки Boeing для польотів на Кубу, посилаючись на порушення закону про бло0каду. Небагато пізніше європейська авіалінія Icelandic скасувала договір про оренду літаків Boeing кубинської авіаційної компанії Cubana de Aviacion. На початку 2008 року почався серйозний тиск з боку OCAE на компанію Boeing, що закінчився погрозою авіалінії Air Europa про припинення надання необхідних послуг, якщо вона продовжить орендувати свої літаки компанії Cubana de Aviacion. З огляду на наслідки, які здійснення такого кроку могло б мати для європейської авіакомпанії, вона вирішила призупинити оренду літаків і інші авіапослуги компанії Cubana de Aviacion. Це привело до зменшення потоку пасажирів на Кубу з Іспанії, Великобританії й Франції, що завдало кубинської цивільної авіації втрат в розмірі більш ніж на 2 мільйони доларів США.

Вдосконалення та модернізація Центру технічної інформації системи IACC/ CACSA (CACSA - Корпорація кубинської авіації) не змогла бути проведена в зв'язку з тим, що компанія AVITAS Europa, заснована у Великобританії, заявила, що не може укладати угоди з Кубою, тому що цього не дозволяє штаб-офіс компанії у Вашингтоні. Ця компанія видає дуже хороші посібники й довідники про угоди купівлі-продажу літаків і двигунів для цивільного повітряного пасажирського й вантажного транспорту.

Через цю дискримінацію всі ці роки Кубі було відмовлено здобувати або орендувати двигуни літаків марки Pratt and Whitney для відновлення свого авіаційного парку, у тому числі через посередників. Американська ТНК GE Transportation-Aircraft Engines застосовує санкції США до цих двигунів, відносячи Кубу в групу E:2, Export Administration Regulations EAR Part 740 Supplement 1. (11/7/05), як країну, що підтримує терористів і піддана блокаді, контрольованій Міністерством фінансів.

У лютому 2007 року Exxon Mobil Aviation Lubricants відмовилась доставити на Кубу через іспанську компанію Saisa Aircraft Support, S.A, три тонни мастильної речовини Mobil Turbo Oil 319-A-2 для експлуатації кубинських цивільних літаків, у результаті чого втрати Куби склали приблизно 100 мільйонів доларів США.

Зміни торгівельної політики польського заводу авіатехніки PZL Mielec, що відмовив у поставці IACC запчастин і деталей до літаків АН-2, у тому числі, двигунів ASH 62-IR, після передачі цього заводу під контроль американської компанії Sikorsky Aircraft Corporation, привели до втрат кубинської цивільної авіації порядки 160 000 доларів США.

Ще один наслідок застосування екстериторіального закону про блокаду – для того, щоб підтримувати високий рівень безпеки польотів, кубинські пілоти повинні як мінімум два рази в рік тренуватися на спеціальних тренажерах. У Канаді встановлені такі тренажери для літаків типу ATR, але оскільки компанія, яка їх виготовляє, - філія американського підприємства, вона не може дозволити такі тренування кубинським льотчикам. Через це вони змушені проходити цю підготовку в Європі зі значно більшими витратами часу і затратами на переліт і проживання. Все це обходиться Кубі в зайві витрати розміром в 119 730 доларів США.

У переговорах, початих фахівцями IACC з метою придбати тренажер повітряного транзиту (Air Traffic Simulator) у канадської фірми ADACEL, дирекція цієї компанії заявила, що не може продати Кубі це обладнання у зв'язку з жорсткістю блокади, накладеної США на Кубу. Економічно це відображається в щорічних витратах у розмірі 250 000 доларів США на підвищення кваліфікації кубинських диспетчерів повітряного транзиту за кордоном, оскільки без згаданого апарату це неможливо здійснювати на Кубі.

Сільськогосподарський авіаційний парк Куби має потребу в модернізації й забезпеченні літаків запчастинами, однак для літаків американського виробництва це неможливо. Кубинські фахівці підрахували, що було б доцільно замінити ці літаки сільськогосподарськими літаками Ipanema 202 бразильського виробництва. Однак, представники IACC у ході обговорення питання про придбання 5-ти літаків Ipanema 202 з бензиновим двигуном отримали від менеджера з продажу бразильської компанії NEIVA наступну відповідь: «Я зв'язувався з нашим головним офісом EMBRAER/NEIVA і мені сказали, що ми не можемо продати ці літаки ^ БЕЗПОСЕРЕДНЬО КУБІ». Тобто, керівництво бразильської компанії боїться укладати угоду з кубинськими компаніями.

Наприкінці вересня 2004 року шведська авіакомпанія NOVAIR, з якою компанія Cubana de Aviaciуn підписала контракт про оренду літака A330 з лютого 2003 року, повідомила кубинській авіалінії, що її постачальник, SR Technics, заявив про неможливість продовження послуг для Гавани, тому що це суперечить розпорядженням OCAE Міністерства фінансів США, затвердженим американською законодавчою системою (US trade control laws, Licence Exception Aircraft and Vessels (“AVS”), 15 CFR 740.15 a). Зрештою, у лютому 2005 року строк оренди A330 закінчився, після чого компанія Cubana de Aviaciуn змушена була взяти в оренду інший, дорожчий літак, щоб бути в змозі виконувати свої зобов'язання перед клієнтами. Тим часом технічний екіпаж, який протягом декількох місяців проходив дороге навчання для керування літаком A330, змушений був проходити перепідготовку для нового літака. Ця марна підготовка екіпажа обійшлася кубинській компанії більш ніж в 2 000 000 доларів США.

Ще один приклад міжнародного характеру блокади Куби американським урядом: у листопаді 2004 року американське підприємство ARINC сповістило авіалінію Air Transat, що не може продовжувати надавати компанії Cubana de Aviacion послуги реєстрації за допомогою своєї системи el iMUSE, тому що це непрямим чином приносить Кубі користь, у той час як уряд США встановив заборону на подібне співробітництво з Кубою. Стало очевидним, що будь-яке використання зазначеного обладнання «не за призначенням» у майбутньому буде приводити до припинення послуг для Air Transat. Зрештою, незважаючи на численні дії, здійснені керівником компанії Cubana de Aviacion у Канаді, 19 березня ARINC перекрила канадському підприємству HANDLEX і Аеропорту Монреаля доступ до послуг, зазначених у контракті й призначених для компанії Cubana de Aviacion.

У жовтні 1976 року був здійснений кривавий теракт проти цивільного кубинського літака, що виконує рейс Барбадос-Кінгстон-Гавана. У результаті теракту всі 73 людини, які були на борту літака, загинули; а організатори теракту безкарно сьогодні гуляють на волі в Майями. Крім того, чимало кубинських цивільних літаків, викрадених терористами в США, не тільки ніколи не були повернені своєму власникові – Кубі, найчастіше ці літаки продавалися з молотка на аукціонах  на території північноамериканського сусіда.

Висновки. Наведені тут випадки - всього лише невелика частина тих негативних наслідків, які блокада США мала для кубинської цивільної авіації й через які кубинська авіація вже тривалий час піддається численним обмеженням технічної безпеки й економічної ефективності й змушена постійно протистояти нечесній ринковій конкуренції й вдаватись до витончених заходів, щоб протриматися й продовжити свій розвиток відповідно до міжнародних тенденцій розвитку пасажирського, вантажного й поштового авіатранспорту.


^ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА


    1. Afectaciones del bloqueo econуmico, comercial y financiero de los Estados Unidos contra Cuba en la rama de la aviaciуn civil. Nota presentada por Cuba. Organizaciуn de Aviaciуn Civil (Nota de estudio A36-WP/280, EC/35) . – Nueva York, Naciones Unidas, 21 de septiembre de 2007. –
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Схожі:

Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Нау, 2011. –...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Нау, 2011. –...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Нау, 2013. –...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Нау, 2012. –...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Вид-во Нац авіац...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Вид-во Нац авіац...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconНаціональний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Вид-во Нац авіац...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconКиївський національний університет імені тараса шевченка інститут міжнародних відносин укладач: к ю. н., доцент Григоров О. М. Міжнародне право навчальна програма аспірантського семінару
Затверджено на засіданні Вченої Ради Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconВипуск 1 (3), 2011 До випуску ввійшли наукові матеріали міжнародної наукової конференції «Інформаційна безпека держави: теоретичний та практичний виміри»
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Вид-во Нац авіац...
Національний авіаційний університет інститут міжнародних відносин Економіка, право, політологія, туризм iconВипуск 1 (3), 2011 До випуску ввійшли наукові матеріали міжнародної наукової конференції «Інформаційна безпека держави: теоретичний та практичний виміри»
Науковий вісник Інституту міжнародних відносин нау. Серія: Економіка, право, політологія, туризм: Зб наук ст. – К.: Вид-во Нац авіац...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи