Міністерство охорони здоров’я україни icon

Міністерство охорони здоров’я україни




НазваМіністерство охорони здоров’я україни
Дата16.07.2012
Розмір88.3 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Кафедра нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім. С.М.Савенка

Курс психіатрії та медичної психології




              Затверджено


         на методичній нараді кафедри

“_____”_______________року

протокол №

Зав. кафедри (курсу)


                                           МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

до самостійної роботи студентів на тему:


^ ДИСМОРФОФОБІЯ І ДИСМОРФОМАНІЯ. ДІАГНОСТИКА. ЛІКУВАННЯ. ПСИХОКОРЕКЦІЯ.


                                                                                                                                      

^ Навчальний предмет:

психіатрія та наркологія

6 курс медичного факультету №3   Спеціальність: педіатрія

1 година


Методичну вказівку склав

кандидат медичних наук,

доцент В.Г.Деркач

ТЕМА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ: ^ ДИСМОРФОФОБІЯ І ДИСМОРФОМАНІЯ. ДІАГНОСТИКА. ЛІКУВАННЯ. ПСИХОКОРЕКЦІЯ.


  1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.

Синдром дисморфофобії (ДФ) і дисморфоманії (ДМ) найбільш часто зустрічається в пубертатному віці як у вигляді самостійного синдрому, так і в структурі інших синдромів чи нозологічних форм. Знання студентами педіатричного факультету його клініко-психопатологічних проявів, особливостей психогенезу, діагностично-диференційних критеріїв, методів лікування та психокорекції, має важливе значення в подальшому рості їх професійної майстерності.

       ^ 2. НАВЧАЛЬНА МЕТА.

2.1. Знати:

  • визначення синдрому ДФ і ДМ;

  • клінічні прояви ДФ і ДМ;

  • клініку транзиторних реактивних підліткових ДФ;

  • клініку ендореактивної підліткової ДМ;

  • особливості синдрому ДМ при шизофренії;

  • особливості психогенезу ДФ і ДМ;

  • діагностику, методи лікування та психокорекції таких хворих.

        2.2. Уміти:

  • зібрати анамнестичні дані у підлітків з синдромом ДФ і ДМ;

  • діагностувати та проводити диференційний діагноз ДФ і ДМ;

  • призначити і провести відповідне лікування;

  • проводити корекцію психічних порушень у хворих на ДФ і ДМ.

2.3. Практичні навички:

  • клініко-психопатологічне обстеження хворого підлітка;

  • визначення основних психопатологічних розладів;

  • встановлення діагнозу ДФ і ДМ;

  • призначення і проведення відповідного лікування та психокорекції.



 ^ 3. ПОРАДИ СТУДЕНТУ.

Синдром ДФ і ДМ як особливий невроз у підлітків вперше був описаний в кінці минулого століття італійським психіатром E.Morselli (1886). Сутність його заключається в побоюванні (ДФ) або пристрастному переконанні (ДМ) в наявності у себе фізичного недоліку, який неприємний для інших. Цей синдром властивий переважно для підліткового віку, хоча може розвиватись як у дорослих в молодому віці, так і деколи у дітей.

Частіше всього підлітки “бачать” у себе недоліки на обличчі: великий, потворний ніс (комплекс Сірано де Бержерака), кругле “як місяць” обличчя, “негарна шкіра” на ньому, великий рот. В інших випадках побоювання зосереджені на фігурі: надмірна повнота або змарніння, дуже великі сідниці, товсті литки, криві або тонкі, як соломинки, ноги. Середнього росту хлопчики “бачать” себе потворно маленькими поряд з високими акселерованими однолітками. Високі дівчатка, навпаки, переживають із-за того, що на них можуть дивитись, як на потворно довгих. У хлопчиків часто виникають побоювання відносно своїх геніталій – дуже маленький або “кривий”, “потворний” статевий член; вони нерідко не можуть мочитися в присутності сторонніх.

У підлітків чоловічої статі ДФ і ДМ взагалі часто поєднуються з затримкою чи недостатнім статевим розвитком. Тому темою для переживань і є малий ріст, і євнуховидні пропорції тіла, і слабкий розвиток вториннних статевих ознак. У підлітків жіночої статі цей синдром, навпаки, частіше розвивається на тлі акселерації, тому тут хворобливо переживаються великий ріст, значної величини грудні залози, поява волосся на руках і ногах тощо.

Предметом хворобливих переживань можуть стати і інші фізичні особливості, які, на думку підлітка, є дуже неприємними для оточуючих і цим самим створюють неприязнь до нього. До них відносяться: страх спітніти, страх не утримати кишкові гази в громадських місцях, побоювання відносно неприємного запаху поту, з рота, від геніталій; при цьому ці запахи дійсно можуть мати місце, але їх значення надмірно перебільшується. Якщо ж запахів взагалі немає, то їх не відчуває і сам підліток, але він постійно думає про можливість їх виникнення.

Таким чином, підставою для виникнення ДФ і ДМ можуть бути дійсні, але незначні дефекти, які не створюють несприятливого відношення оточуючих до підлітка. Значення цих недоліків надмірно перебільшується. В інших випадках такі дефекти повністю є уявними. Початок захворювання найчастіше пов’язаний з почутим несхвальним зауваженням на свою адресу чи незрозумілим жартом.

Уявна ідея власного фізичного недоліку при ДФ поєднується з ідеями стосунку, які найчастіше мають надцінний або маячний характер, та зниженим чи депресивним фоном настрою. Виражений синдром ДФ характеризується постійністю, невідступністю думок і уявлень про свої надумані вади або гіперболізовані фізичні недоліки. Часто таким підліткам здається, що всі навколо помічають їх недоліки і сміються над ними. Стійкі ДФ переживання впливають на поведінку підлітків – вони починають уникати людних місць, зустрічей з друзями та знайомими, змінюють одяг і зачіску, щоб заховати чи замаскувати уявний дефект. Інші підлітки придумують різні методи самолікування, фізичного вдосконалення або ж звертаються до лікарів з вимогою проведення оперативного лікування.

На ДМ частіше хворіють підлітки з сенситивними, інколи епілептоїдними рисами особистості, виразним попереднім невротичним розвитком. Перебільшуючи свої недоліки, підліток всі помисли спрямовує на боротьбу з ними, пристрастне бажання позбутися їх чи по можливості сховати від оточуючих різними прийомами, позою, поворотом голови тощо. Він вимагає косметичних операцій, інколи здійснює спроби зробити їх сам. ДМ затьмарює всі інші інтереси, відрізняється значною стійкістю, протягом усього підліткового віку не піддається переконанням, але клінічна картина залишається моносимптомною і не спричинює повної дезадаптації в основній колії життя. З віком настає дезактуалізація ДМ, компенсаторна дисимуляція, що визначає задовільну адаптацію.

ДФ синдром може зустрічатись у підлітків як перехідне вікове явище. ДМ синдром спостерігається при своєрідному (ендореактивному) психічному розладі, при млявопротікаючій шизофренії та в початковій стадії прогредієнтної шизофренії.

^ Транзиторні реактивні підліткові ДФ. Ці явища можуть зустрічатись як перехідні у здорових підлітків, особливо при наявності сенситивної акцентуації, і суттєво відрізняються від інших ДФ та ДМ. По-перше, вони не відображаються постійно на поведінці підлітка. Наприклад, хлопчик, обличчя якого покрито вуграми, соромиться товариства дівчаток, але вільно почуває себе в компанії хлопчиків. По-друге, подібні ДФ піддаються психотерапії, а з віком взагалі згладжуються. Отже, транзиторні ДФ мають реактивний генез і сприятливий прогноз. Тому їх можна розглядати як транзиторні непсихотичні реактивні порушення підліткового віку. З психопатологічної точки зору вони відповідають так званим “домінуючим” ідеям.

^ Ендореактивна підліткова ДМ. Зустрічаються випадки, коли переживання з приводу незначних або уявних фізичних недоліків існують в якості стійкого моносимптому. Такі ДМ не піддаються ніяким переконанням у відсутності дефекту – впевненість підлітка в його наявності досягає ступеня паранойяльного маячення. ДМ повністю оволодівають хворим, стають головним переживанням в його житті, основним регулятором всієї поведінки, закривають все – хвилювання за близьких, плани на майбутнє, попередні захоплення, перетворюють підлітка в замкнутого суб’єкта, який ухиляється від контактів, злий на всіх, зайнятий тільки самим собою. Часто має місце дисимуляція ДМ і тоді про їх наявність приходиться здогадуватись по поведінці підлітка. Наприклад, при відсутності сторонніх підлітки часто і тривало розглядають себе в дзеркалі – “симптом дзеркала” Абелі-Дельма. З тієї ж причини вони навідріз відмовляються фотографуватись, навіть для отримання паспорта – “симптом фотографії” М.В.Коркіної. Основну роль у розвитку таких ДМ відіграють ендогенні задатки, одним із яких є сенситивна акцентуація характеру.

^ ДМ при млявопротікаючій і прогредієнтній шизофренії. При неврозоподібній млявопротікаючій шизофренії, яка як завжди починається у підлітковому віці, ДМ синдром зустрічається досить часто (у 30% випадків) і характеризується тріадою ознак: пристрастним переконанням в наявності у себе уявного фізичного дефекту, неприємного для оточуючих; ідеями стосунку; пригніченим настроєм. Поряд з ДМ в таких випадках виявляються і інші характерні психопатологічні симптоми.

ДМ, як окремі симптоми, можуть входити в склад гострого поліморфного, галюцинаторно-параноїдного, депресивно-параноїдного та інших синдромів при гострому або підгострому початку прогредієнтної шизофренії і при приступах шизоафективного психозу у підлітків. Для всіх цих форм найбільш характерні полідисморфоманії – підлітки знаходять у себе декілька дефектів.

^ Особливості психогенезу. Відомо, що у підлітковому віці власна зовнішність і бажання бути привабливим стають предметом особливої уваги. Але бурхливий розвиток організму змінює тілесні відчуття, а незграбність в засвоєнні нових пропорцій тіла породжує незадоволення своїми фізичними даними. У випадках транзиторних підліткових ДФ час і середовище вносять у ці переживання свої здорові корективи. При ендореактивній ДМ в результаті певних ендогенних компонентів (наприклад, внаслідок сенсетивної акцентуації) ці переживання стають стійкими. При млявопротікаючій шизофренії “слабка ланка” розвивається в системі особистних стосунків, що і породжує хворобу.

^ Лікування. Психокорекція. Психотерапевтична тактика має бути спрямована на дезактуалізацію переживань (змиритися з перебільшеним недоліком), враховуючи безперспективність психотерапії переконанням і реальної допомоги косметологів чи хірургів (хворобливі переживання при цьому не зникають); важливо втримати підлітка в школі, колективі, сім’ї. Госпіталізація показана лише на короткий час для діагностики чи зняття афективного напруження. Медикаментозне лікування малоефективне. Транквілізатори, антидепресанти і нейролептичні препарати застосовуються лише в моменти найбільшого емоційного напруження.

  

                                 ^ 4. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ.

  1. Дати визначення ДФ і ДМ.

  2. Клінічні прояви ДФ.

  3. Клінічні прояви ДМ.

  4. Що таке транзиторні реактивні підліткові ДФ?

  5. Клініка ендореактивної підліткової ДМ.

  6. Особливості синдрому ДМ при шизофренії.

  7. Особливості психогенезу ДФ і ДМ.

  8. Діагностика, лікування і психокорекція ДФ і ДМ.




  1. ??? ТЕСТОВІ СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ “КРОК-2” ДЛЯ ОЦІНКИ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ.


Тест №1

Дівчинка 14 років “впевнена, що у неї дуже великий ніс, бо про це їй сказали однокласники, які постійно насміхаються”. Настрій у хворої пригнічений, увесь свій вільний час вона проводить дома, ні з ким не товаришує. Неодноразово зверталася до лікаря з проханням “виправити косметичний дефект”.

Визначіть психопатологічний синдром.

A Гебефренічний

^ B Дисморфоманічний

C Пуерильний

D Іпохондричний

E Істеричний


Тест №2

При неврозоподібній млявоперебігаючій шизофренії, яка, як правило, починається у підлітковому віці, синдром дисморфоманії зустрічається досить часто і характеризується типовою тріадою ознак:

^ А Уявним фізичним дефектом, ідеями стосунку, пригніченим настроєм

В Уявним фізичним дефектом, іпохондричними ідеями, пригніченим настроєм

С Уявним фізичним дефектом, ідеями стосунку, тужливим настроєм

D Іпохондричними ідеями, пригніченим настроєм, тривогою

Е Уявним фізичним дефектом, пригніченим настроєм, тривогою


Тест №3

Хто із психіатрів вперше у 1886 році описав синдром дисморфофобії і дисморфоманії як особливий невроз у підлітків?

А Крепелін Е.

В Морсель Е.

С Каннер Л.

D Кальман Ф.

Е Морель Б.


6. &ЛІТЕРАТУРА.

1. Кузнецов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія. – Київ: Здоров’я, 1993. – С. 272-    273, 294-295.

2. Ковалев В.В. Психиатрия детского возраста: (Руководство для врачей). – Изд. 2-е,     доп. и перераб. – М.: Медицина, 1979. – С. 83-90.

3. Личко А.Е. Психиатрия детского возраста: (Руководство для врачей). – Изд. 2-е,     доп. и перераб. – Л.: Медицина, 1985. – С. 114-118.


      Методичну вказівку склав

               доцент В.Г.Деркач.


Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я україни iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи