Міністерство охорони здоров’я україни icon

Міністерство охорони здоров’я україни




НазваМіністерство охорони здоров’я україни
Сторінка1/4
Дата28.07.2012
Розмір0.55 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичному засіданні кафедри

акушерства та гінекології з курсом

дитячої та підліткової гінекології БДМУ

“___”_____________2009 р.

протокол №____

Зав. кафедрою,

к.мед.н., доцент С.П.Польова


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

студентам V курсу медичних факультетів №1 та №2 (спеціальність «лікувальна справа») для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

“Доброякісні пухлини жіночих статевих органів. Гінекологічні аспекти захворювань молочної залози”


МОДУЛЬ 3. Захворювання жіночої репродуктивної системи. Планування сім’ї.

Змістовий модуль 5. Основи онкогінекології


Чернівці, 2009


ТЕМА. Доброякісні пухлини жіночих статевих органів. Гінекологічні аспекти захворювань молочної залози.


1. Актуальність теми. Раннє і активне виявлення доброякісних пухлин та передракових захворювань жіночих статевих органів та молочної залози, своєчасне та правильне їх лікування є запорукою до вирішення проблеми злоякісних захворювань. Перелічені обставини роблять актуальною цю методичну вказівку.

^ 2. Тривалість заняття – 4.

3. Навчальна мета: Ознайомити студентів з частотою, структурою, факторами ризику розвитку доброякісних новоутворень жіночої статевої сфери та молочної залози. Розібрати клінічну картину, методи діагностики та лікування доброякісних пухлин зовнішніх статевих органів, яєчників, матки та молочної залози.

3.1. Знати: α=ІІ

  1. Патогенетичні варіанти розвитку міоми матки.

  2. Класифікацію міом матки.

  3. Основні клінічні симптоми, характерні для фіброміом матки.

  4. Методи обстеження для діагностики міом матки.

  5. Консервативні методи лікування.

  6. Покази до хірургічного лікування міом.

  7. Методи хірургічного лікування міом.

  8. Класифікація доброякісних пухлин яєчників.

  9. Які ускладнення можуть виникнути при пухлинах яєчників?

  10. Особливості обстеження та лікування кістом яєчників.

  11. Гінекологічні передумови захворювань молочної залози.

3.2. Уміти:
      1. ^

        Діагностувати доброякісні пухлини зовнішніх статевих органів, матки і додатків.


  1. Скласти необхідний план обстеження для діагностики доброякісних пухлин матки.

  2. Скласти необхідний план обстеження для діагностики доброякісних пухлин яєчників.

  3. Зібрати набір необхідних інструментів для проведення діагностичного вишкрібання стінок порожнини матки.

  4. Взяти прицільну біопсію шийки матки.

  5. Провести огляд в дзеркалах, піхвове дослідження, поставити попередній діагноз.

  6. Оцінити дані клініко-лабораторного і гістологічного обстеження.

  7. Скласти індивідуальний план лікування.

3.3. Засвоїти практичні навички: α=ІІІ

  1. Огляд шийки матки в дзеркалах.

  2. Взяття мазків на цитологію.

  3. Бімануальне гінекологічне дослідження.

  4. Провести диференційну діагностику інтрамуральної та субмукозної міоми матки, кісти та кістоми.

  5. Визначити показання для оперативного втручання у хворих із пухлинами яєчників та їх ускладненнями (перекрут ніжки пухлини, розрив та малігнізація).


^ 4. Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

^ Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

Кафедра нормальної анатомії людини

Вміти продемонструвати на фантомі особливості будови ЖСО.

Кафедра біологічної хімії

Схематично зобразити фізіологію ієрархічної будови нейро-ендокринної регуляції ЖСО.

Кафедра імунології

Ідентифікувати нормальні та патологічно змінені ділянки маткової труби, яєчника, матки.

Кафедра гістології

Схематично зобразити рівні ураження нейро-ендокринної регуляції ЖСО.

Кафедри нормальної та патологічної фізіології

Вміти продемонструвати на фантомі особливості будови ЖСО.

Кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

збір анамнезу, проведення фізикального обстеження, розпізнавання клінічних синдромів та симптомів, визначення необхідного об’єму та послідовності методів обстеження, оцінка результатів параклінічних методів


^ 5. Поради студенту.

5.1. Зміст теми:

Міома матки – доброякісна, гормон-залежна пухлина, що належить до стромальних пухлин, які утворюються в результаті гіпертрофії та проліферації елементів сполучної та м’язевої тканини.

Етіологія

  • Ведучим фактором в розвитку міом є порушення метаболізму естрогенів (переважання естрону та естрадіолу в фолікулінову фазу, а естріолу – в лютеїнову) та функції жовтого тіла.

  • порушення в системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники-матка;

  • порушення рецепторного апарату матки, які можуть сприяти зміні характеру росту пухлини (швидкий, повільний);

  • зміни гемодинаміки малого тазу (сприяє розвитку пухлини);

  • зміни імунологічної реактивності організму, особливо при наявності хронічних вогнищ інфекції;

  • спадковість.


Патогенез дуже складний. В розвитку захворювання грають суттєву роль порушення гіпоталамо-гіпофізарної системи, функції яєчників, наднирників, щитовидної залози.

По мірі розвитку міоми на перший план починають виступати більш глибокі порушення функції багатьох ендокринних залоз, що відіграють важливу роль в розвитку цієї пухлини.

Роль в патогенезі міоми грають також порушення функції яєчників, в яких виявляються дрібнокистозні зміни у 50-60% жінок з міомами.

Міому можна розглядати і як проліферат, який відмежовує хронічні запальні вогнища в міометрії, який стає гормонзалежним в зв’язку із зміною в ньому рецепції до статевих гормонів.

При зміні імунологічної реактивності точкою прикладання пошкоджуючого фактору є судинна стінка. Розвиток міогенної гіперплазії проходить в основному у місцях найбільш складних переплетень маткових волокон. Факторами, які індукують локальну гіпертрофію міометрію є гіпоксія та порушення мікро циркуляції. Одночасно з ростом вузлів проходить наростання маси оточуючого міометрію ,причому темп росту вузла випереджає збільшення м’язевих шарів. Вузли не мають капсули, є аномальним пластом міометрію.

На підставі патогенетичних особливостей “швидкоростучої” міоми виділяють 3 варіанти “росту”:

  • істинний” – за рахунок проліферації з наступною гіпертрофією міогенних елементів;

  • несправжній (ложний)” – як наслідок порушення крово-лімфоутворення та набряку в результаті загострення хронічного запального процесу;

  • симульований” – обумовлений розвитком іншого захворювання (аденоміоз, саркома).

Серед хворих репродуктивного віку з “швидким ростом” міоми найчастіше зустрічається “несправжній ріст” (62,1%).


За Савицьким Г.А. (1997) розрізняють 3 стадії існування міоми:

  • стадія розвитку (дозрівання) вузла;

  • стадія росту;

  • стадія регресу.

Вдалося з’ясувати особливості процесу розвитку вузла та виділити

4 фази:

  1. Утворення класичної зони росту навколо дрібної судини в ділянці її де герметизації (як правило, в денервованій ділянці міометрію).

  2. Перетворення зони росту в нодозний проліферат, в якому починається диференціювання проліферуючих міогенних елементів.

  3. Утворення хаотично розташованих пучків з гладких м’язевих клітин, що складають новоутворений пласт чужорідного міометрію.

  4. Поява на поверхні цього пласту сполучно-тканинно-судинної капсули, в якій починається проліферація міогенних елементів судинного походження.


Віхляєва Е М. (1976) виділяє 2 клініко-патогенетичних варіанти розвитку міом матки:

  1. Первинне” виникнення міом – пухлина з’являється на тлі первинного ендокринного непліддя, геніального інфантилізму. Характерний розвиток пухлини в молодому віці, повільний темп росту, більша схильність до дегенеративних змін в ній.

  2. Вторинна” міома з’являється у жінок, що не страждали порушеннями менструальної та генеративної функції, але які мали в анамнезі захворювання, що зумовлюють порушення рецепторного апарату міометрію: запалення, аборти, ускладнення пологів, операції на додатках. Для неї характерний швидкий ріст, багато вузлів та менша частота дегенеративних змін.


Таким чином, логічний ланцюжок патогенезу міоми матки можна представити наступним чином: вікові зміни геодинаміки внутрішніх статевих органів у жінок з несприятливим фоном призводять до локальної гіпоксії міометрію. Проходить диференціювання камбіальних клітин гладком’язевої тканини міометрію з набуванням ними здатності до проліферації, утворена тканина продовжує проліферувати під дією статевих гормонів. Ріст і регресія міоми естрогензалежні, так як збільшення розмірів пухлини спостерігається під час вагітності, а зменшення – в постменопаузі.

  1   2   3   4

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я україни iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи