Неплідний шлюб. Планування сім’ї icon

Неплідний шлюб. Планування сім’ї




Скачати 166.64 Kb.
НазваНеплідний шлюб. Планування сім’ї
Дата16.07.2012
Розмір166.64 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичному засіданні кафедри

акушерства та гінекології з курсом

дитячої та підліткової гінекології БДМУ

“___”_____________2009 р.

протокол №____

Зав. кафедрою,

к.мед.н., доцент С.П.Польова


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

студентам V курсу медичних факультетів №1 та №2 (спеціальність «лікувальна справа») для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

«Неплідний шлюб. Планування сім’ї.»


Модуль 3. Захворювання жіночої репродуктивної системи. Планування сім’ї.

Змістовий модуль 7. Неплідний шлюб. Планування сім’ї.


Чернівці – 2009

^ Тема: Неплідний шлюб. Планування сім’ї.

І. Актуальність теми: Знання причин, що перешкоджають фізіологічному насупленню вагітності є актуальним, оскільки частота неплідних шлюбів зростає з року в рік і на сьогоднішний день становить 10-15% і тільки 30% - виліковуються. Своєчана діагностика та правильно розроблений алгоритм лікування непліддя є запорукою стабілізації демографічної ситуації в Україні.

^ 2. Тривалість заняття: 4 год.

3. Навчальна мета: Вивчити причини безпліддя у шлюбі (частоту, етіологію, клінічну картину, методи лікування). Поглибити знання щодо профілактики безпліддя та організації планування сім’ї в роботі дільничого лікаря поліклініки.

3.1. Знати: ?=ІІ


  1. Що розуміють під неплідним шлюбом?

  2. Які існують види неплідних шлюбів?

  3. Показники якісні та кількісні фертильної сперми.

  4. Причини жіночої неплідності.

  5. Методи діагностики трубного непліддя.

  6. Методи діагностики ендокринного непліддя.

  7. Алгоритм обстеження подружньої пари з імунологічним непліддям.

  8. Покази та протипокази до хірургічного лікування трубного непліддя.

  9. Покази до екстракорпорального запліднення.

  10. Принципи терапії ендокринного непліддя.

3.2. Уміти:

  1. Оцінити результати дослідження функціонального стану яєчників.

  2. Оцінити результати лабораторних, цитологічних, рентгенологічних методів обстеження, УЗД.

  3. Скласти план обстеження хворої з підозрою на трубний генез непліддя.

  4. Вибрати з анамнезу дані, які вказують на причину неплідності.

  5. Зробити огляд шийки матки в дзеркалах, піхвове дослідження і поставити попередній діагноз.

  6. Скласти план лікування ендокринного непліддя, в залежності від його генезу.

  7. Інтерпретувати результати спермограми.

^ 3.3. Засвоїти практичні навички: ?=ІІІ

  1. Анатомія жіночих статевих органів.

  2. Основні умови фертильності та запліднення.

  3. Основні та додаткові спеціальні методи дослідження, їх діагностична цінність.

  4. Методи дослідження функціонального стану яєчників.

  5. Нейро-ендокринна регуляція менструального циклу.

  6. Нормальні та патологічні результати методів лабораторного дослідження (кров, сеча, виділення із вагіни і т.д.).

^ 4. Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)


^ Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

Кафедра нормальної анатомії людини

Вміти продемонструвати на фантомі особливості будови ЖСО.

Кафедра біологічної хімії

Схематично зобразити фізіологію ієрархічної будови нейро-ендокринної регуляції ЖСО.

Кафедра імунології

Ідентифікувати нормальні та патологічно змінені ділянки маткової труби, яєчника, матки.

Кафедра гістології

Схематично зобразити рівні ураження нейро-ендокринної регуляції ЖСО.

Кафедри нормальної та патологічної фізіології

Вміти продемонструвати на фантомі особливості будови ЖСО.

Кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

збір анамнезу, проведення фізикального обстежен­ня, розпізнавання клінічних синдромів та симптомів, визначення необхідного об’єму та послідов­ності методів обстеження, оцінка результатів параклінічних методів


^ 5. Поради студенту.

5.1. Зміст теми.

Неплідний шлюб – це шлюб, в якому впродовж 1 року при регулярному статевому житті без застосування контрацептивних засобів не настає вагітності. Частота неплідності – 10-15%, виліковується з них - 30%.

Треба нагадати студентам основні способи дослідження, розібрати умови фертильності. Цикл фертильності, коли є овуляція, оптимальні механізми транспортування сперматозоїдів та яйцеклітини, нормальна імплантація.

В структурі неплідності чоловіча неплідність займає перше місце – 52%.

Причини чоловічої неплідності: хронічний стрес, простатит, varicocelle. Простатити на 70% хламідійної природи.

^ Жіноча неплідність:

1). Первинна: генетична, ендокринна.

2). Вторинназапального та ендокринного генезу.

Струтура жіночої неплідності: первинна – 50%, вторинна – 50%.

Форми неплідності: трубна – 50-60%, ендокринна – 30%, імунологічна – 5%, перитонеальна –2%.

Причини неплідності в сім’ї:

  1. Запальні процеси статевих органів.

  2. Інфантилізм та гіпоплазія статевих органів.

  3. Захворювання ендокринних залоз.

  4. Травми і зміщення статевих органів.

  5. Пухлини статевих органів.

  6. Непрохідність уразових (фалопієвих) труб.

  7. Причини з боку сперми чоловіка (азоспермія, олігоспермія, аспермія, некроспермія).

  8. Причини з боку чоловіка і жінки, які перешкоджують викиду сперми в піхву або надходженню сперми у верхні відділи статевих органів жінки.

  9. Причини з боку яєчників. Відсутність овуляції або яєчники виробляють неповноцінні яйцеклітини, які не можуть бути запліднені.

  10. Відсутність імплантації та порушення функції жовтого тіла.

  11. Імунна несумісність між сперматозоїдом і яйцеклітиною.

Особливу увагу студентів треба звернути на методи обстеження жінок та чоловіків. Обов’язкове проведення спермограми 3 рази на місяць, вимірювання базальної температури у жінок, кольпоскопія, проби Шуварського, гістеросальпінгографія, гормональне обстеження (17 КС , пролактин, ФСГ, ЛГ, тестостерон, естрогени, прогестерон), лапароскопія, пертубація, дослідження рівня ендогенних простагландинів, тироксину, тиреоїдіну.
^

Трубна неплідність


Розрізняють дві форми трубного непліддя:

  • як наслідок порушення функції маткових труб (гіпертонус, гіпотонус, дискоординаціяі);

  • як наслідок органічного ураження маткових труб (непрохідність, злуки, перекрут, стерилізація).

Методи діагностики:

  1. Гістеросальпінгографія (проводиться в першу фазу менструального циклу).

  2. Лапароскопія – її проводять через 1-3 місяці після сумнівної гістеросальпінгографії (ГСГ) та після 6 місяців при нормальних даних ГСГ.

  3. Лапароскопія в поєднанні з хромосальпінгоскопією.

  4. Рентгенокімографія.

  5. Кімографічна пертубація.

  6. Радіоізотопне сканування.

  7. Мікробіопсія маткових труб.

  8. Бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження статевого тракту.

Лікування. Функціональне трубне непліддя лікують шляхом проведення психотерапії, аутосуггестії, седативних засобів, транквілізаторів, спазмоітичних препаратів, блокаторів простагландинів в передовуляторні дні (напросін, індометацин). Широко використовують бальнеотерапію – сірчано-водневі ванни і перформовані фізичні фактори – ультразвук в імпульсному режимі, електростимуляція маткових труб.

Органічне трубне непліддя лікують шляхом проведення комплексної протизапальної терапії. При відсутності ефекту від комплексної консервативної терапії трубного непліддя впродовж 1,5-2 років показані мікрохірургічні методи лікування (сальпінгостомія).

Абсолютні протипокази до мікрохірургічних пластичних операцій на маткових трубах:

  1. Туберкульоз статевих органів.

Відносні протипокази до мікрохірургічних пластичних операцій на маткових трубах:

  1. Вік жінки старше 35 років.

  2. Тривалість трубного непліддя 2-3 роки і безперспективне консервативне лікування більш ніж 1,5-2 роки.

  3. Часті загострення запального процесу в придатках матки і недавній (до року) перенесений гострий запальний процес.

  4. Наявність великих гідросальпінксів, при видаленні яких залишається не більше 5 см труби.

  5. Виражений (ІІІ ступінь) злуковий процес в малому тазу.

^ Післяопераційна реабілітація після мікрохірургічних пластичних операцій на трубах повинна включати розсмоктуючу терапію – електрофорез цинку і міді, магнітотерапію, ультразвук, ферментні препарати, пряму елекростимуляцію маткових труб після сальпінгостомії, а також ранні гідротубації без гідрокортизону. Після операції рекомендується конрацепція протягом 3-4 місяців.

^ Ендокринне непліддя - це непліддя, яке характеризується порушенням процесів овуляції. Причинами ендокринної неплідності є гіперандрогенія, НЛФ, гонадотропна недостатність, гіперпролактінемія, порушення функції щитовидної залози.

При ендокринному неплідді обстеження подружньої пари треба проводити впродовж 3-6 місяців.

Обов’язковим є проведення диференціальної діагностики гіперандрогенії наднирникового та яєчникового генезу (проведення дексаметазонової проби).

Методи лікування ановуляції - причини ендокринного непліддя:

1. При гіперпролактинемії рекомендується лікування парладелом по 2,5-7,5 мг на добу впродовж 4-6 місяців; після нормалізації рівня пролактину назначають кломіфен, ХГ, пергонал;

Класична схема стимуляції овуляції кломіфеном з 5 по 9 день циклу по 50 мг, при недостатньому ефекті дозу препарату збільшують до 100-150 мг на добу, впродовж 3 циклів.

ХГ по 2000-3000 МО на 2-4-6 день підвищення базальної температури.

  1. При дисфункції гіпоталамо-гіпофізарної системи з ановуляцією і низьким рівнем ЛГ, позитивним гестагеновим тестом використовують кломіфен, ХГ, пергонал.

  2. При випадінні окремих функцій гіпоталамо-гіпофізарної системи з низьким рівнем естрогенів, негативним гестагеновим тестом проводять терапію ХГ і пергоналом; тільки при реактивності гіпофізу використовують РГ-ЛГ.

  3. При гіперандрогенії наднирникового генезу призначають кортикостероїди (дексаметазон по 0,25-0,5 мг на добу) в поєднанні з кломіфеном, ХГ або пергоналом.

  4. При яєчниковій гіперандрогенії з високим рівнем екскреції естрогенів, ЛГ і полікістозом яєчників використовують гестагени в поєднанні з кломіфеном або з пергоналом і ХГ, а також РГ-ЛГ і його агоністи, які дозволяють стимулювати дозрівання фолікулів в яєчниках.

Імунологічна неплідність пов’язана з наявністю в цервікальному вмісті антитіл до сперматозоїдів, що являється причиною порушення запліднення. Існує декілька гіпотез виникнення імунологічного непліддя. По одній із них може існувати генетична схильність до сенсибілізації антигенами еякулята. Подібна сенсибілізація може виникнути в ІІ фазу менструального циклу, коли природній бар’єр до чужих білків знижений, а також на фоні запального процесу проникливість цервікального каналу збільшується. Було доведено, що в сім’яній рідині існують інгібіни імунної відповіді, які гальмують реакцію жіночих статевих органів на сперматозоїди. У частини чоловіків можливе порушення секреції цих інгібінів. Антисперматозоїдний ефект може проявлятися слідуючими реакціями: 1) утворення гуморальних антитіл; 2) утворення тканинних антитіл; 3) посилений фагоцитоз сперматозоїдів в шийці матки або в порожнині матки; 4) запізніла реакція, яка проявляється в порушенні імплантації бластоцисти в ендометрій в зв’язку з попередньою сенсибілізацією внутрішньої стінки матки з сперматозоїдами; 5) викид еякулята із сенсибілізованої порожнини матки шляхом посилених її скоротливих рухів.

Одним із найбільш достовірних методів діагностики імунологічного непліддя являється посткоітальний тест. Для дослідження проводиться забір матеріалу із заднього склепіння та цервікального каналу. При дослідженні оцінюють слідуючі показники: оцінка якості цервікального слизу (об’єм, густину слизу, ефект кристалізації та розтягування, наявність клітин); наявність рухомих форм сперматозоїдів. В нормі слиз повинен бути рідким, прозорим, ацелюлярним і демонструвати “тест папороті” та розтягування. Наявність в цервікальному вмісті > 20 рухомих сперматозоїдів говорить про відсутність імунологічної несумісності.

Антитіла можна також виявляти флюоресцентиними методами з моноклональними антисироватками.

^ Штучне запліднення (екстракорпоральне запліднення) – це введення чужирідного генетичного матеріалу у вигляді сперми в статеві шляхи жінки з метою настання вагітності. Розрізняють штучне запліднення спермою чоловіка (ШЗЧ) та спермою донора (ШЗД); в залежності від шляху введення сперми – піхвинний, інтрацервікальний і матковий спосіб штучного запліднення.

ШЗЧ використовують при гіпоспадії уретри, імпотенції, відсутності еякуляції, при олігоспермії із збереженою нормальною рухомісті сперматозоїдів і відсутності в них морфологічних змін, при вагінізмі.

Абсолютними показами до ШЗД є азооспермія. Відносними – олігоспермія і олігостеноспермія з морфологічними змінами спематозоїдів і порушенням їх рухливості, що не піддається лікуванню; несумісність подружжя по резус-фактору; спадкові захворювання у чоловіків, яке може передаватись нащадкам.

^ Організація, структура та завдання служби планування сім’ї

В умовах погіршення демографічної ситуації в країні, зниження життєвого рівня більшої частини населення, погіршення репродуктивного здоров’я населення особливої уваги заслуговують питання планування сім’ї як резерву в зниженні материнської та дитячої смертності, профілактики захворювань, які передаються статевим шляхом і збереження здоров’я населення.

В сучасних умовах різкого зниження народжуваності в Україні проблема планування сім’ї набуває більшої медико-соціальної значимості. Аборт в Україні продовжує залишатися основним методом регулювання народжуваності. При цьому ускладнення після абортів спостерігаються у кожної третьої жінки, у першовагітних їхня частота досягає 40%. Основними ускладненнями аборту є неплідність, невиношування вагітності, запальні захворювання геніталій, ендокринні порушення, ускладнення при наступних вагітностях та пологах.

Планування сім’ї як суттєвий елемент первинної медичної допомоги в багатьох країнах світу та в Україні включає такі основні види діяльності:

  • інформація та консультування населення з питань планування сім’ї;

  • організація служб планування сім’ї;

  • забезпечення населення засобами контрацепції;

  • лікування неплідності та сексуальних розладів;

  • формування громадської думки в процесі роботи, спрямованої на зміну усталених уявлень про планування сім’ї про суто медичну чи внутрішньосімейну проблему;

  • підвищення рівня знань і кваліфікації з цієї проблеми не тільки акушерів-гінекологів та лікарів інших спеціальностей, а також середніх медичних працівників, у першу чергу, акушерок фельдшерсько-акушерських пунктів;

  • поглиблення та поширення роботи зі статевого виховання дітей і підлітків, підготовки педагогів та батьків з питань сексуального розвитку дітей;

  • залучення засобів масової інформації до висвітлення проблеми планування сім’ї, сексуальної культури, сімейно-шлюбних стосунків;

  • підвищення доступності та якості медичних послуг у службі планування сім’ї.

^ Система планування сім'ї (ПС) України відноситься до однієї з наймолодших підсистем галузі охорони здоров'я України.

Спеціально розроблена за світовим взірцем система ПС, яка включає комплекс медико-організаційної роботи, спрямованої на формування у населення безпечної стате­вої поведінки, зацікавленості у збереженні і поліпшенні особистого здоров'я та основ від­повідального батьківства, стала основою для формування репродуктивної функції підрос­таючого покоління та збереження репродуктивного здоров'я у дорослого населення. Тобто в основу діяльності служби ПС покладається перш за все цілеспрямована робота з формування у молоді статевої культури та підготовки її до створення здорової сім'ї.

Організація діяльності структурних підрозділів системи ПС здійснюється відповідно рівня надання консультативно-медичної допомоги з питань ПС.

До І рівня віднесені - фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, дільничні лікарні, лікарські амбулаторії та амбулаторії сімейного лікаря, а також громадські організації населених пунктів.

На цьому рівні сімейні та дільничні лікарі, фельдшери, акушерки забезпечують наступні послуги з ПС:

  • проведення санітарно-освітньої роботи з питань здорового способу життя,

  • статевого виховання,

« профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом;

  • організація профілактичних оглядів жіночого населення з одночасним індивідуальним консультуванням або підбором методу запобігання небажаноївагітності;

  • організацію і проведення навчання сімей сучасним методам планування сім'ївідповідно до рекомендацій ВООЗ;

  • своєчасне виявлення вагітних жінок та проведення динамічного нагляду за ними у співпраці з лікарем-акушером-гінекологом;» своєчасне виявлення жінок з патологією важкого ступеня, яким вагітність загрожує здоров'ю або життю, з метою скерування їх на більш'високий рівень надання допомоги

Надання медичної допомоги з питань ПС на II рівні забезпечують кабінети ПС у районних та центральних районних лікарнях, міські кабінети ПС, жіночі консультації, пологові будинки, акушерські та гінекологічні відділення, служби дитячої та підліткової гінекології, дитячі поліклініки, відділення/кабінет медико-соціальної допомоги дітям та молоді „Клініка, дружня до молоді", зацікавлені громадські об'єднання.

акушерство

Другий рівень надання медичної допомоги з питань ПС потребує нормативного визначення відповідального спеціаліста з питань ПС, на якого покладається організаційно-методичне керівництво щодо попередження ІПСШ та непланованої вагітності:

  • забезпечення населення інформацією та надання послуг з ПС;

  • створення системи забезпечення контрацептивами населення;

  • створення умов доступності до послуг з ПС для населення регіону;

» формування реєстру жінок з екстрагенітальною патологією важкого ступеня, яким вагітність загрожує здоров'ю або життю з метою безоплатного забезпечення їх сучасними ефективними видами контрацепції;

  • співпраця з громадськими організаціями, закладами освіти, правоохоронними органами та закладами опіки у впровадженні інформаційного компоненту ПС у навчальних закладах з питань статевого виховання, здорового способу життя, формування та збереження репродуктивного здоров'я,

  • проведення післяабортного, післяпологового консультування з питань ПС та індивідуального підбору методу контрацепції

На III рівні послуги з ПС надають Український державний центр планування сім'ї з консультативно-діагностичним, інформаційно-аналітичним відділеннями та навчаль­ним центром, навчальні заклади ІІІ-ІУ рівня акредитації, громадські об'єднання, обласні центри планування сім'ї з консультативно-діагностичним, стаціонарним (стаціонаром денного перебування), , інформаційно-аналітичним відділеннями та навчальним центром, центри профілактики та боротьби з ВІЛ/СНЩ, здоров'я, медичної генетики, обласні шкірно-венерологічні та наркологічні диспансери, громадські об'єднання.

Український державний центр планування сім'ї організовує методичну, консульта­тивну, навчальну, високоспеціалізовану медичну допомогу.

Структурні підрозділи служби ПС НІ рівня забезпечують:

  • надання консультативної і лікувально-діагностичної допомоги з питань, пов'язаних з охороною репродуктивного здоров'я сімей, планування сім'ї;

  • профілактику інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ);

  • андрологічну допомогу населенню,

  • профілактику, діагностику та лікування безплідності;

« організацію санітарно-просвітницької роботи серед населення та навчальної роботи серед медичних фахівців, соціальних спеціалістів, психологів та педагогів щодо основ планування сім'ї, дитячої гінекології, сексології, андрології;

  • аналіз демографічної ситуації у регіоні та стану репродуктивного здоров'я населення, дослідження епідеміології репродуктивних втрат та медичних факторів що порушують репродуктивне здоров'я населення, а також розробленн заходів і конкретних регіональних рекомендацій щодо вирішення проблемпланування сім'ї та репродукції людини на основі сучасних досягнень медичної науки і практики;

  • організаційно-методичну роботу служби планування сім'ї та інших лікувально-профілактичних акушерсько-гінекологічних лікувальних закладів регіону;

  • впровадження сучасних методів профілактики, діагностики лікування розладів і порушень репродуктивної функції;

  • підвищення кваліфікації лікарів різних спеціальностей та середніх медичних спеціалістів з даних проблем;

співпрацю з органами місцевої влади, соціального захисту населення, службою сім'ї та молоді, органами та установами освіти, державними органами реєстрації актів цивільного стану, правоохоронними та іншими органами, засо­бами масової інформації, організаціями, релігійними конфесіями з питань меди-ко-соціального захисту інтересів і прав сімей та їх членів, репродуктивного здо­ров'я населення, а також визначення потреб регіону у різних засобах та мето­дах контрацепції;

співпрацю з обласними дерматовенерологічними, наркологічними диспансера­ми, центрами профілактики та боротьби з ВІЛ, центрами здоров'я, соціальними службами для молоді для інтеграції послуг з питань ПС.

Організація діяльності служби ПС в Україні з питань формування репродуктивного здоров'я здійснюється спільно із службами освіти на будь-якому структурно-організаційному рівні шляхом створення та затвердження спільних програм відповідно до вікової категорії дітей.


^ 5.2 Теоретичні питання до заняття:

  1. Що розуміють під неплідним шлюбом?

  2. Які існують види неплідних шлюбів?

  3. Показники якісні та кількісні фертильної сперми.

  4. Причини жіночої неплідності.

  5. Методи діагностики трубного непліддя.

  6. Методи діагностики ендокринного непліддя.

  7. Алгоритм обстеження подружньої пари з імунологічним непліддям.

  8. Покази та протипокази до хірургічного лікування трубного непліддя.

  9. Покази до екстракорпорального запліднення.

  10. Принципи терапії ендокринного непліддя.


^ 5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

  1. Методи функціональної діагностики, їх оцінку.

  2. Оцінка кривої базальної температури, цитологічних мазків, оцінка рівня гормонів в крові.

  3. Мікроскопічна картина ендометрію у різні фази менструального циклу.

  4. Методи обстеження гінекологічних хворих.

^ 5.4. Матеріали для самоконтролю:




Б. Тестові завдання для самоконтролю

1 Частота неплідних шлюбів складає:

  1. А. 5-10%.

  2. Б. 15-20%.

  3. В. 5-20%.

  4. Г. 35-40%.

  5. Д. Більше 40%.

^ 2. Чи можуть бути причиною неплідності кольпіти?

  1. А. Так.

  2. Б. Ні.

3. Може зміна рН цервікального слизу бути єдиною причиною непліддя?

  1. А. Ні.

  2. Б. Так.

^ 4. Які форми жіночої неплідності переважають в Україні?

  1. А. Ендокринна.

  2. Б. Запального генезу.

  3. В. Змішаного генезу.

  4. Г. Нез’ясованого генезу.

^ 5. Обстеження подружжя при неплідному шлюбі треба розпочинати:

  1. А. З обстеження жінки.

  2. Б. З обстеження чоловіка.

  3. В. Обстеження і жінки, і чоловіка одночасно.

^ 6. При обстеженні подружжя в неплідному шлюбі, який тест проводиться першим?

А. Біопсія ендометрію на 22-24 день циклу.

Б. Пертубація.

В. Спермограма чоловіка.

Г. Гістеросальпінгографія.

Д. Бактеріологічне обстеження подружньої пари.

^ 7. Чи впливає скоротлива діяльність маткових труб на генеративну функцію?

А. Так.

Б. Ні.

8. Для діагностики неплідності у жінок необхідно провести такі обстеження:

А. Вимірювання базальної температури, МСГ, кольпоцитологія.

Б. УЗД, вимірювання базальної температури, кольпоцитологія.

В. Кольпоцитологія, МСГ, бактеріологічне і бактеріоскопічне дослідження флори, вимірювання базальної температури.

Г. Тести функціональної гормонодіагностики, МСГ, визначення ступеню чистоти вагінальної флори, рН-цервікального слизу, гістологічне дослідження ендометрію на 22-24 день циклу.

^ 9. Для підтвердження гіпоталамо-гіпофізарного характеру неплідності необхідно провести дослідження:

А. Естрогенів, прогестерону, пролактину.

Б. Тестостерону, кортизолу, естрогенів та прогестерону.

В. ФСГ, ЛГ, ТТГ, пролактину.

Г. 17-КС і 11-ОКС, альдостерону.

Д. СТГ, пролактину, АКТГ.

^ 10. Які гормональні дослідження стверджують галакторею, як причину неплідності?

А. Естрогенів, прогестерону, пролактину.

Б. Тестостерону, АКТГ, кортизолу.

В. Пролактину, пролактоліберину, пролактостатину, Т3, Т4, ТТГ, ТГ, СТГ.

Г. Кортизолу, 11-ОКС, альдостерону.

Література:


Основна:

  1. Бабичів В.Н. Нейрогуморальна регуляція менструального циклу. – М, 1984.

  2. Кулаков В.І. та ін. Оперативна гінекологія. – М., 1990.

  3. Тимошенко Л.В. Практична гінекологія. К.: “Здоров’я”, 1988.

  4. Трав’янко Т.Д., Сольский Я.П. . Довідник по акушерсько-гінекологічній ендокринології. – К.: “Здоров’я”, 1985.

Додаткова:

1. Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология: Руководство для врачей. – С-Пб, СОТИС, 1995. – 224 с.

Схожі:

Неплідний шлюб. Планування сім’ї iconСкласти план лікування ендокринного непліддя, в залежності від
Неплідний шлюб це шлюб, в якому впродовж 1 року при регулярному статевому житті без застосування контрацептивних засобів не настає...
Неплідний шлюб. Планування сім’ї iconРобоча навчальна програма підготовки лікарів-слухачів на циклі тематичного удосконалення “Актуальні питання планування сім’ї” на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології
Мета навчання на циклі одержання знань з питань організації служби планування сім'ї в Україні, збереження репродуктивного та сексуального...
Неплідний шлюб. Планування сім’ї iconТема Шлюб Поняття та ознаки шлюбу. Конкубінат: історія та сучасність
Закони шлюбу. Право на шлюб. Шлюбний вік. Добровільність шлюбу. Свобода шлюбу та її межі. Перешкоди до укладення шлюбу
Неплідний шлюб. Планування сім’ї iconПрограма «Перший крок до успіху» започаткована у 2006 році Українським жіночим фондом, Українським освітнім центром реформ, Фондом «Здоров’я жінки І планування сім’ї»
Українським жіночим фондом, Українським освітнім центром реформ, Фондом «Здоров’я жінки І планування сім’ї», а також благодійними...
Неплідний шлюб. Планування сім’ї iconГрафік складання підсумкового модульного контролю у студентів 5 курсу Модуль 3: Захворювання жіночої репродуктивної системи. Планування сім'ї

Неплідний шлюб. Планування сім’ї iconДиректору ітре
Прошу надати мені матеріальну допомогу в зв’язку з важким матеріальним станом (неповна сім’я, напівсирота, малі доходи в сім’ї, багатодітна...
Неплідний шлюб. Планування сім’ї iconДиректору іххт проф. Ятчишину Й. Й
Прошу надати мені матеріальну допомогу в зв’язку з важким матеріальним станом (неповна сім’я, напівсирота, малі доходи в сім’ї, багатодітна...
Неплідний шлюб. Планування сім’ї iconТема Сім’я. Загальні засади правового регулювання сімейних відносин
Конститутивні ознаки “сім’ї” за рішенням Конституційного Суду України №5-рп/99 від 03. 06. 1999 р. /про офіційне тлумачення поняття...
Неплідний шлюб. Планування сім’ї iconПитання до екзамену з дисципліни «планування пек»
Основні види планування. Довгострокове, середньострокове, короткострокове планування
Неплідний шлюб. Планування сім’ї iconВиникнення к онфліктів у сачасній сім’ї вікторія
У такій сім'ї індивід має умови для самореалізації, самоствердження, збагачення й розвитку своєї особистості. Сім'я суттєво впливає...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи