Вплив лікувальних середників на перебіг шигельозу м. Д. Чемич, доц icon

Вплив лікувальних середників на перебіг шигельозу м. Д. Чемич, доц




Скачати 289.76 Kb.
НазваВплив лікувальних середників на перебіг шигельозу м. Д. Чемич, доц
Дата28.07.2012
Розмір289.76 Kb.
ТипДокументи

УДК 616. 926 – 085 – 036


ВПЛИВ ЛІКУВАЛЬНИХ СЕРЕДНИКІВ НА ПЕРЕБІГ ШИГЕЛЬОЗУ


М.Д. Чемич, доц.

Сумський державний університет


Обстежено 295 хворих на середньотяжкий шигельоз. Вивчено вплив лікувальних середників (поліфепану, сунамолу, лактовіту, ципротину, норфлоксацину, фуразолідону, фталазолу, поліміксину та одночасного приймання двох антибактеріальних препаратів) на клінічний перебіг та лабораторні показники пацієнтів. Встановлено негативний вплив антибактеріальних препаратів на клініко-лабораторну динаміку захворювань.


Вступ

Традиційна терапія шигельозу (Ш) здебільшого недостатньо ефективна, і виникає необхідність проведення інтенсивного комплексного лікування [1] та пошуку нових лікарських засобів [2]. Успішному лікуванню протидіє формування множинної стійкості шигел до етіотропних препаратів [3], у зв‘язку з чим традиційні антибактеріальні засоби виявляються малоефективними. До того ж використання антибіотиків значно поглиблює дисбіотичні процеси в кишечнику, які супроводжують Ш, і сприяє надходженню ендотоксинів збудника в кровообіг [4]. Досі недостатньо даних об’єктивної комплексної оцінки ефективності використання антибактеріальних засобів, детоксикантів, біопрепаратів у комплексному лікуванні, про вплив їх на закінчення хвороби.


^ МЕТА РОБОТИ

Мета роботи – вивчити вплив лікувальних середників на клінічний перебіг та лабораторні показники хворих на Ш.


МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Спостерігали 295 хворих на середньотяжкий Ш. Пацієнти були поділені, залежно від проведеної терапії, на дев’ять груп. Особи 1-ї групи отримували, крім загальноприйнятої терапії, поліфепан по 5 г всередину за 60-90 хв до приймання їжі тричі на день протягом
3-5 днів. Хворі 2-ї групи, крім поліфепану, приймали всередину ципротин по 1 табл. двічі на день протягом 3-5 днів до зникнення основних клінічних симптомів (гарячки, діареї). Особи із 3-ї групи отримували всередину сунамол по 5 г за 60-90 хв до приймання їжі тричі на день протягом 3-5 днів (пат. Україна (11) 55282 А). 4-та група – сунамол за вищенаведеною схемою та лактовіт білковий у дозі 2 табл. тричі на день за 20 хв до їди протягом 3-5 днів (пат. Україна (11)
55283 А). 5-та група – норфлоксацин всередину по 0,4 двічі на день протягом 3-5 днів. 6-та група – фуразолідон всередину по 0,1 г чотири рази на день протягом 3-5 днів. 7-ма група – фталазол всередину по 0,5-1,0 чотири рази на день протягом 3-5 днів. 8-ма група – поліміксин всередину по 0,1 г чотири рази на день протягом 3-5 днів. Хворі 9-ї групи – комбіновану антибактеріальну терапію: по два антибактеріальних препарати отримували 24 хворих (фуразолідон і фталазол – 2; фуразолідон і норфлоксацин – 7; фуразолідон і поліміксин – 3; ампіцилін і гентаміцин – 5; ампіцилін і норфлоксацин – 2; поліміксин і левоміцетин – 5), по три препарати – 3 пацієнти (норфлоксацин, фуразолідон та левоміцетин).

Вік хворих різних груп коливався від (29,12±2,72) років (пацієнти 4-ї групи) до (35,53±2,28) років (2-ї групи) та не залежав від групи (Р>0,05). Найраніше звертались до стаціонару хворі 2-ї групи, найпізніше – 5-ї, але залежності термінів госпіталізації від групи обстежених не було (Р>0,05). Групи були порівнянні за статевим і віковим складом, клінічними формами, етіологічним чинником. Частота реєстрації та вираження клінічної симптоматики, лабораторні зміни відповідали ступеню тяжкості захворювань.

Досліджували анамнестичні та клінічні дані, лабораторні показники. Проводились загальноклінічні лабораторні обстеження: клінічний аналіз крові (аналізатор Cobas Micros). Для оцінки ефективності препарату використовували клінічні дані (тривалість інтоксикаційного синдрому, тривалість та ступінь вираженості діареї), динаміку гематологічних показників – об’єм еритроцитів (MCV), вміст (MCH) та концентрацію гемоглобіну в еритроциті (МСНС). Хворих обстежували до початку лікування та спостерігали в динаміці до зникнення всіх клінічних симптомів. Аналіз результатів здійснювали на ЕОМ з використанням програми Microsoft Excel 97. Розраховували лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) за формулою Кальф-Каліфа [7], гематологічний показник інтоксикації (ГПІ), а також індекс зсуву лейкоцитів крові (ІЗЛК) та лімфоцитарний індекс (Ілімф) [8].


^

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ


Результати вивчення динаміки клінічної симптоматики у хворих на середньотяжкий Ш (табл. 1) показали, що блювання в середньому в усіх пацієнтів тривало близько 2 днів, температура тіла нормалізувалася у межах 4-5 днів. Біль при пальпації живота та збільшення печінки зникали приблизно в одні й ті самі терміни.

Найдовше хворих турбував пронос. При цьому практично у ті ж самі терміни, що припинялась діарея, зникав спазм сигмоподібної кишки.

Порівняння тривалості клінічної симптоматики в лікованих різними середниками виявило (табл. 1) найкоротшу тривалість блювання у пацієнтів 2-ї, 3-ї, 4-ї та 5-ї груп. У хворих, до комплексного лікування яких увійшли сунамол і лактовіт, цей симптом зник найшвидше. Триваліше блювання зберігалось у хворих 9-ї групи, до лікування цих пацієнтів було включено два антибактеріальних препарати (фуразолідон і фталазол, фуразолідон і норфлоксацин, фуразолідон і поліміксин, ампіцилін і гентаміцин, ампіцилін і норфлоксацин, поліміксин і левоміцетин, норфлоксацин, фуразолідон та левоміцетин).

Температурна реакція хворих на інвазію шигел і їх токсинів також найдовше зберігалась у пацієнтів 9-ї групи. Найшвидше температура тіла нормалізувалась у осіб, які увійшли в 4-ту, 1-шу та 3-тю групи, тобто лікованих із застосуванням ентеросорбентів. У пацієнтів решти груп температура тіла нормалізувалась в одні і ті самі терміни, що й в усіх хворих.

Больовий синдром при пальпації живота зникав раніше у хворих 4-ї, 3-ї та 1-ї груп, лікованих з використанням ентеросорбентів і лактовіту. Більше 7 днів біль при пальпації живота відзначили особи з 6-ї та
9-ї груп. У решти пацієнтів тривалість збереження больового синдрому не відрізнялась від середньогрупових даних. Спазмовану сигмоподібну кишку пальпували довше 1 тижня в лікованих з використанням фуразолідону, двох антибактеріальних препаратів чи норфлоксацину. Тонус сигмоподібної кишки найшвидше нормалізувався у 4-й , 1-й та
3-й групах. У решти хворих спазм її виявляли протягом 5-7 днів.

Розміри печінки нормалізувалися найшвидше, протягом 3-4 днів, у хворих 4-ї та 3-ї груп. Найдовше збільшену печінку визначали у пацієнтів 5-ї та 8-ї груп.

Підсумовуючи вищевикладені дані, можемо дійти висновку, що найкраща динаміка зникнення клінічної симптоматики спостерігалась у лікованих сунамолом, сунамолом і лактовітом чи поліфепаном. Тривалому збереженню симптоматики сприяло використання двох антибактеріальних препаратів, фуразолідону, поліміксину. Такі лікувальні середники, як фталазол, норфлоксацин, поліфепан з ципротином суттєво не впливали на тривалість клінічної симптоматики.

Вміст лейкоцитів у периферичній крові всіх хворих на середньотяжкий Ш при госпіталізації був вище за норму й до дня виписування не нормалізувався в осіб, які увійшли в 7-му, 8-му, 9-ту групи. У хворих цих груп кількість лейкоцитів не змінилась. Нормалізація кількості лейкоцитів відбувалась у решти хворих, причому суттєве зниження їх спостерігали перед виписуванням у осіб 2-ї, 3-ї, 4-ї та 6-ї груп (табл. 2).

Зміни лейкоцитарної формули також торкнулись усіх пацієнтів. Юні лейкоцити (поодинокі), які виявлялись при госпіталізації у хворих 7-ї,
9-ї груп, перед їх виписуванням зникали. Навпаки, юні лейкоцити з’явились у одного хворого 6-ї групи та збільшувався їх вміст у пацієнтів 1-ї групи. Паличкоядерні лейкоцити знайдено в підвищеній кількості як у розпал захворювання, так і в період ранньої реконвалесценції в всіх хворих, за винятком пацієнтів 4-ї групи, в яких їх вміст нормалізувався. У решти осіб відбувалось суттєве зменшення кількості паличкоядерних лейкоцитів.

Відсоток сегментоядерних лейкоцитів підвищувався лише у хворих
2-ї та 8-ї груп і нормалізувався перед виписуванням.

Кількість еозинофілів була у нормі в усіх хворих, за винятком пацієнтів 4-ї групи, в яких вона була нижчою. У період ранньої реконвалесценції відбувалась нормалізація вмісту еозинофілів у осіб зазначеної групи та збільшення в пацієнтів 2-ї, 5-ї, 8-ї груп. Моноцитопенію спостерігали у хворих 3-ї, 4-ї, 8-ї груп. Перед виписуванням моноцитопенія зникала лише у реконвалесцентів із 4-ї групи, приєднувалась – у 2-ї, 6-ї, 7-ї, 9-ї. Наявність лімфоцитопенії зареєстровано у всіх хворих і значне підвищення їх вмісту в процесі видужання. Поодинокі плазматичні клітини виявляли у незначної кількості хворих усіх груп, за винятком 4-ї, у якій їх не було й перед виписуванням, та 9-ї групи. Кількість хворих із виявленими плазматичними клітинами незначно збільшувалась у процесі видужання у всіх групах.

Привертає до себе увагу збільшення ШЗЕ у всіх хворих у гострому періоді Ш та ненастання її нормалізації в період ранньої реконвалесценції. Причому в одужуючих перед виписуванням не спостерігалось значної динаміки ШЗЕ порівняно з гострим періодом, за винятком 6-ї групи, у пацієнтів якої відбувалось подальше збільшення ШЗЕ.

Таким чином, зміни з боку лейкоцитарної формули та ШЗЕ були однотипними та мали практично однакову динаміку, за винятком пацієнтів, лікованих сунамолом і лактовітом, де вона була позитивною, та пацієнтів 7-ї, 8-ї, 9-ї груп, у яких вона була негативною.


Таблиця 1 - Вплив лікувальних середників на перебіг середньотяжкого Ш (M±m)



Симптоми

(усі хворі,

термін

зникнення,

доби)

Терміни зникнення симптомів, доби

Поліфе-

пан, 1-ша


(n=30)

Поліфе-

пан +цип-

ротин, 2-га


(n=30)

Сунамол,

3-тя


(n=28)

Сунамол+

+лакто-

віт, 4-та


(n=33)

Норфлок-

сацин,

5-та


(n=37)

Фуразолі-

дон,

6-та


(n=40)

Фталазол,

7-ма


(n=35)

Полімік-

син, 8-ма


(n=35)

Два анти-

бактеріаль-

них препа-

рату, 9-та

(n=27)

Блювання (2,15±0,09)

2,29±0,35

1,77±0,17 *

1,75±0,13*

1,28±0,11*

1,84±0,12*

2,08±0,13

3,0±0,51

2,30±0,15

2,57±0,17**

Біль

(5,64±0,21)

4,31±0,46*

5,0±0,64

4,25±0,22*

3,88±0,37*

6,22±0,42

7,70±0,81**

5,77±0,52

6,46±0,65

7,07±0,75**

Діарея

(6,33±0,22)

4,50±0,50*

5,33±0,68

4,68±0,14*

3,79±0,32*

5,95±0,42

8,48±0,79**

7,14±0,55

8,03±0,81**

8,30±0,75**

^ Підвищення температури

(4,72±0,19)

3,40±0,31*

4,27±0,55

3,89±0,19*

2,61±0,19*

5,35±0,54

5,87±0,67

4,97±0,49

5,03±0,66

6,37±0,71**

^ Спазм сигмо-

подібної

кишки (6,36±0,21)

4,89±0,66*

5,71±0,83

4,81±0,19*

3,69±0,24*

7,43±0,46**

8,57±0,84**

6,95±0,75

7,21±0,52

7,95±0,72**

^ Збільшення печінки (5,72±0,15)

5,73±0,30

5,5±0,36

4,89±0,26*

3,43±0,30*

7,0±0,63 **

6,0±0,71

5,60±0,50

6,93±0,38**

6,40±0,68

^ Примітка. Достовірна різниця відносно даних усіх хворих: * - нижчі показники, ** - вищі (Р<0,05-0,001)

Таблиця 2 - Динаміка лейкоцитарної формули крові та ШЗЕ у різних групах хворих на середньотяжкий Ш (M±m)


Показник,

норма


(n=80)

Вміст клітин крові при різному лікуванні (розпал хвороби / рання реконвалесценція)

^ Поліфе-

пан, 1-ша


(n=30)

Поліфепан+

ципро-

тин, 2-га


(n=30)

Сунамол,

3-тя


(n=28)

Сунамол+

лакто-

віт, 4-та


(n=33)

Норфлок-сацин, 5-та


(n=37)

Фуразолі-

дон, 6-та


(n=40)

Фталазол,

7-ма


(n=35)

Полімік-

син, 8-ма


(n=35)

Два анти-

бактеріаль-

них препа-

рата, 9-та

(n=27)

Лейкоцити (5,96±0,15), 1∙109

7,85±0,85**

6,15±0,53

8,07±0,58 **

6,48±0,48 ***

8,26±0,52 **

6,69±0,50 ***

7,48±0,49 **

6,40±0,30 ***

7,47±0,54 **

6,65±0,42

7,37±0,42 **

6,24±0,33***

6,94±0,44 **

7,12±0,47 **

9,27±0,67 **

7,93±0,64 **

8,99±0,67 **

7,77±0,54 **

Юні, 0

___2/1___

2-3/2














1/1

___1/1___




___2/2___

^ Паличкояде-рні (3,36±

±0,23),%

9,53±1,62 **

6,02±0,39 **, ***

10,8±1,63 **

5,13±0,83 **,***

14,14±1,85**

8,50±1,39 **,***

13,81±2,03**

4,35±0,53 **,***

14,54±1,97**

5,95±0,70 **,***

13,48±1,81**

6,95±1,14 **,***

12,40±1,97**

4,47±0,47 **,***

10,59±1,63**

6,43±1,32 **,***

17,48±2,24**

7,23±1,19 **,***

^ Сегменто-ядерні (53,91±0,97),%

57,50±2,27

53,33±2,17

56,7±2,57

56,8±2,15

60,04±1,69 **

50,5±1,30 *, ***

56,8±2,12

55,70±1,84

52,46±2,08

51,05±1,79

55,78±1,79

54,00±1,55

54,03±2,02

56,39±1,57

59,54±2,37**

55,07±1,69

55,74±2,81

57,32±2,32

Еозинофіли

(2,55±0,21), %

2,12±0,37

2,82±0,27

2,75±0,57

3,95±0,48 **

2,50±0,30

2,33±0,29

1,73±0,25 *

2,65±0,57

2,0±0,30

3,56±0,43**, ***

2,78±0,59

3,47±0,79

2,45±0,37

2,23±0,34

2,60±0,88

3,58±0,42 **

3,0±0,88

2,88±0,36

^ Моноцити (8,45±

±0,45), %

7,73±0,67

8,37±0,93

8,77±0,9

6,38±0,71 *, ***

6,43±0,59 *

5,69±1,31 *

6,79±0,58 *

7,61±0,60

7,51±0,72

7,24±0,92

7,18±0,59

5,9±0,70 *

7,0±0,60

6,17±0,65 *

5,97±0,54 *

4,67±0,79 *

7,74±0,84

6,0±0,69 *

^ Лімфоцити, (31,59± 0,91), %

23,93±2,03 *

29,0±1,59 ***

22,4±1,68 *

29,0±1,77 ***

17,89±1,02 *

32,88±1,36***

21,85±1,49 *

30,04±1,67 ***

24,51±1,76 *

32,62±1,76***

21,88±1,32 *

30,2±1,48 ***

24,89±1,80 *

31,50±1,51***

23,43±1,81 *

31,27±1,60 ***

17,89±1,40 *

27,23±2,40 ***

Плазматичні

клітини, 0

___1/1___

1/2

___1/1____

1-2/3

___1/2___

1/4




___1/2___

1/3

__1-2/3__

1/3

__1-2/2__

1/2

___1/1___

1/1


1-2/2

^ ШЗЕ

(4,09±1,05), мм/год

7,70±1,17 **

10,63±1,23**

11,1±1,37 **

10,67±1,4 **

12,21±1,51**

10,19±1,32 **

11,25±1,5 **

11,09±1,73 **

15,31±1,60 **

12,05±1,74**

10,55±1,25**

19,20±1,69 **, ***

13,34±1,17**

11,39±1,77 **

15,26±1,805**

17,40±2,59**

14,04±1,95**

12,59±1,95**

^ Примітка. Достовірна різниця відносно норми: * - нижчі показники; ** – вищі; *** – розпалу хвороби (Р<0,05-0,001)

Ендогенна інтоксикація організму хворих протягом перебування в стаціонарі значно зменшувалася, про що свідчили інтегративні показники ендогенної інтоксикації (табл. 3). Так, ЛІІ зменшувався у всіх групах, за винятком 9-ї, та нормалізувався, за винятком пацієнтів
7-ї та 9-ї груп. Подібна картина спостерігалась і відносно ГПІ, лише з тією відмінністю, що нормалізація цього показника не відбувалась ще й у
8-й групі. ІЗЛК нормалізувався перед виписуванням у більшості пацієнтів і продовжував залишатись підвищеним у 2-й, 7-й, 8-й, 9-й групах. У цих групах спостерігалась тенденція до зменшення ІЗЛК, за винятком 9-ї, у якій він був на рівні показника під час госпіталізації. Ілімф мав позитивну динаміку в усіх пацієнтів і в період виписування нормалізувався.

Отже, достеменне зменшення ендогенної інтоксикації на тлі лікування відбувалось у більшості хворих. Позитивного впливу таких лікувальних середників, як фталазол, поліміксин, двох антибактеріальних препаратів, на ендогенну інтоксикацію не виявлено.

Як випливає з даних таблиці 4, MCV зменшувався в гострому періоді захворювання та нормалізувався в процесі видужання. Цей показник мав позитивну динаміку в усіх пацієнтів. MCV у реконвалесцентів перед виписуванням перевищував нормальні значення у лікованих поліфепаном і ципротином, сунамолом і лактовітом.

MCH при госпіталізації був вищим за норму лише у трьох групах хворих (1-ша, 4-та, 9-та), у всіх інших не відрізнявся від норми. У реконвалесцентів перед виписуванням виявлено істотне зменшення показника MCH як відносно розпалу захворювання, так і відносно норми.

МСНС у хворих на Ш була вища від показників здорових осіб, нормалізувалася у більшості реконвалесцентів, у решти значно зменшувалась. Слід відмітити, що у пацієнтів, які ввійшли до складу 1-ї, 2-ї, 5-ї груп, МСНС була значно нижча за норму перед виписуванням.

Значне підвищення вмісту гемоглобіну в крові порівняно зі здоровими особами виявлено лише у хворих 3-ї та 7-ї груп. Перед виписуванням відбувалось значне зменшення вмісту гемоглобіну в усіх хворих, за винятком пацієнтів 4-ї та 9-ї груп, у яких цей показник не змінювався.
А у хворих 1-ї, 2-ї, 5-ї, 6-ї, 7-ї груп концентрація гемоглобіну знижувалась нижче норми.

Показник гематокриту (Ht) у хворих на Ш при госпіталізації був вищим за показник у здорових осіб. Виняток склали пацієнти 1-ї та
7-ї груп, у яких він не відрізнявся від норми. Але в подальшому Ht значно знижувався в усіх реконвалесцентів без винятку. Зниження гематокриту було суттєвим порівняно з нормою.

Отже, виявлені зміни з боку гематологічних показників свідчать про наявність зневоднення організму хворих, зникнення його в процесі видужання та незначний вплив на це лікувальних середників.

Підбиваючи підсумок вивчення впливу лікувальних середників на динаміку клінічних та лабораторних показників, можна стверджувати, що найкраща позитивна динаміка відбувалась у пацієнтів, яких лікували сунамолом і лактовітом або сунамолом чи поліфепаном; найгірша динаміка відмічена у випадку з використанням двох антибактеріальних препаратів або фуразолідону, поліміксину чи фталазолу. Застосування таких препаратів, як норфлоксацин або поліфепан і ципротин у комбінації, значного впливу на динаміку досліджених показників не спричинило.


Таблиця 3 - Динаміка інтегративних показників ендогенної інтоксикації у різних групах хворих

на середньотяжкий Ш (M±m)



^ Показник, норма


(n=80)


Значення показників при різному лікуванні (розпал хвороби, рання реконвалесценція)


Поліфепан,

1-ша


(n=30)

Поліфепан+

ципротин, 2-га


(n=30)

Сунамол,

3-тя


(n=28)

Сунамол+

лактовіт,

4-та


(n=33)

Норфлок-сацин,

5-та


(n=37)

Фуразолі-

дон,

6-та


(n=40)

Фталазол,

7-ма


(n=35)

Поліміксин,

8-ма


(n=35)

Два анти-

бактеріаль-них препа-

рати, 9-та

(n=27)

ЛІІ,

0,70±0,05

2,54±0,53**,

0,86±0,23 ***

2,14±0,37**,

0,72±0,21 ***

2,71±0,42**,

0,76±0,06 ***

2,95±0,48**,

0,80±0,17 ***

2,38±0,33**,

0,76±0,16 ***

2,86±0,60**,

1,0±0,21 ***

2,18±0,37**,

1,07±0,14 **,***

3,16±0,42**,

0,95±0,27 ***

3,14±0,38**,

1,94±0,52**

ГПІ, 0,70±0,05

3,10±0,76**,

0,83±0,23***

2,49±0,50**,

0,76±0,19***

3,22±0,70**,

0,82±0,08***

3,53±0,74**,

0,78±0,13***

2,73±0,41**,

0,79±0,17***

3,27±0,77**,

0,94±0,22***

2,71±0,59**,

1,14±0,15 **,***

3,88±0,59**,

1,14±0,33 **,***

3,92±0,67**,

2,21±0,58**

ІЗЛК,

1,53±0,07

3,02±0,47**,

1,95±0,26***

2,73±0,28**,

1,96±0,14 **,***

3,41±0,25**,

1,63±0,09 ***

3,15±0,35**,

1,80±0,14 ***

2,83±0,49**,1,61±0,12 ***

2,78±0,21**,

1,87±0,14 ***

2,69±0,34**,

1,73±0,08 **,***

3,06±0,34**,

1,89±0,17 **,***

3,35±0,29**,

2,65±0,42 **

Ілімф,

0,587±

±0,03

0,399±0,04*,

0,514±0,05***

0,382±0,06*,

0,512±0,05***

0,248±0,02*,

0,568±0,04***

0,335±0,03*,

0,528±0,05***

0,406±0,04*,

0,602±0,06***

0,338±0,03*,

0,511±0,04***

0,410±0,04*,

0,537±0,03

***

0,371±0,04*,

0,533±0,04***

0,256±0,03*,

0,470±0,06

***

^ Примітка. Достовірна різниця відносно норми: * - нижчі показники; ** – вищі; *** – розпалу хвороби (Р<0,05-0,001)

Таблиця 4 - Динаміка гематологічних показників у різних групах хворих на середньотяжкий Ш (M±m)



^ Показник, норма


(n=80)

Значення показників при різному лікуванні (розпал хвороби , рання реконвалесценція)

^ Поліфепан, 1-ша


(n=30)

Поліфепан+

+ципротин, 2-га

(n=30)

Сунамол,

3-тя


(n=28)

Сунамол+

+лактовіт,

4-та


(n=33)

Норфлок-

сацин,

5-та


(n=37)

Фуразолі-

дон,

6-та


(n=40)

Фталазол,

7-ма


(n=35)

Поліміксин, 8-ма


(n=35)

Два анти-

бактеріаль-

них препа-

рата, 9-та

(n=27

MCV

(88,32±

±0,47) мкм

82,97±1,18*,

89,83±0,77 ***

82,07±0,86*,

93,03±0,99 **,***

81,39±0,82*,

87,82±1,35

***

84,42±0,77*,

91,05±0,66

**,***

82,87±0,81*,

89,2±0,85

***

83,28±0,66*,

88,64±1,0

***

83,23±1,19*,

88,26±1,86

***

80,80±0,79*,

89,07±0,75

***

84,33±0,81*,

88,83±0,65

***

MHC (30,45±

±0,24) nr

31,95±0,49 **,

28,91± 0,31 *,***

30,99±0,54,

28,8±0,43

*, ***

30,45±0,73,

27,62±0,75 *,***

31,77±0,44

**,

28,63±0,30

*,***

31,44±0,48,

27,88±0,46 *,***

31,13±0,62,

28,48±0,57 *,***

21,91±0,42,

27,13±0,61

*,***

31,27±0,58,

29,23±0,33

*,***

32,03±0,58

**,

29,26±0,33

*,***

MCHC

(316,39±

±1,59) г/л

324,93±3,87

**, 310,08±

2,48 *,***

323,53±2,80

**, 306,04±

2,09 *,***

332,96±2,51

**, 315,12±

3,36 ***

337,52±2,73**, 315,25±

2,92 ***

324,24±1,73

**, 303,67±

4,35 *,***

327,99±3,33

**, 310,0±

3,38 ***

324,11±2,73

**, 318,63±

2,40

329,74±1,53

**, 320,13±

2,25 ***

331,26±3,13

**, 315,26±

2,28 ***

Hb

(126,11±

±1,62) г/л

127,83±2,68,

118,38±2,05 *,***

126,4±2,59,

109,95±2,57 *,***

133,96±3,26

**,

    125,29±3,0 ***

128,67±3,09,

123,05±2,47

125,65±3,0,

114,4±4,53

*,***

121,40±3,09,

110,09±2,37

*,***

128,45±3,0,

117,53±3,28

*,***

135,94±2,95

**,

121,93±2,07 ***

127,30±3,10,

120,74±3,83

Ht (0,39± ±0,004) л/л

0,40±0,007,

0,36±0,006 *,***

0,41±0,005 **,

0,35±0,007 *,***

0,42±0,008

**,

0,37±0,006 *,***

0,41±0,006 **,

0,35±0,005

*,***

0,41±0,007 **,

0,37±0,01 *,***

0,41±0,009**,

0,33±0,007 *,***

0,40±0,009,

0,35±0,007

*,***

0,40±0,005

**,

0,35±0,008 *,***

0,41±0,007 **,

0,35±0,009 *,***

^ Примітка. Достовірна різниця відносно норми: * - нижчі показники; ** – вищі; *** – розпалу хвороби (Р<0,05-0,001)

ВИСНОВКИ

1 Найкраща динаміка клінічної симптоматики спостерігалась у хворих, у лікуванні яких застосовані сунамол і лактовіт або сунамол. У них швидше за інших зникали блювання, діарея, больовий синдром, спазм сигмоподібної кишки, нормалізувались розміри печінки та температура тіла.

2 Задовільна динаміка клінічної картини встановлена у пролікованих поліфепаном, у яких симптоматика зникала в ті самі терміни, що і у хворих попередніх двох груп, за винятком збільшення печінки та блювання, які зникали у ті самі терміни, що в усіх хворих.

3 Найгірша динаміка клінічної симптоматики спостерігалась у осіб, які приймали два антибактеріальних препарати (фуразолідон і фталазол, фуразолідон і норфлоксацин, фуразолідон і поліміксин, ампіцилін і гентаміцин, ампіцилін і норфлоксацин, поліміксин і левоміцетин, норфлоксацин і фуразолідон та левоміцетин), у них найдовше зберігались клінічні симптоми.

4 У пацієнтів, котрі лікувалися норфлоксацином, найдовше зберігались спазм сигмоподібної кишки і збільшена печінка; фуразолідоном – больовий синдром, діарея, спазм сигмоподібної кишки; поліміксином – діарея, збільшена печінка.

5 Подібна динаміка виявлена з боку лейкоцитарної формули крові та вмісту лейкоцитів. Інтегративні показники ендогенної інтоксикації нормалізувалися у більшості реконвалесцентів, за винятком ІЗЛК у лікованих поліфепаном і ципротином і практично усіх показників у лікованих фталазолом або поліміксином чи двома антибактеріальними препаратами, у яких нормалізувався лише Ілімф. Усі гематологічні показники нормалізувалися незалежно від способу лікування.


Summary


It was tested 295 patients at shigellosis of average weight. It was studied influence medical remedy (polifepan, sunamol, laktovit, ciprotin, norfloksacin, furazolidon, ftalazol, polimiksin and simultaneous taking of two antibacterial preparations) clinical running and laboratory parameters of patients. It was established negative influence antibacterial preparation on clinical laboratory dynamics of diseases


^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Андрейчин М.А. Шигельоз // Діагностика та лікування. − 2001. – № 3. − С. 33-37.

  2. Радаева И.Ф., Костина Г.А., Ильина С.Г., Костылева Р.Н. Антимикробная активность гиалуроновой кислоты // Журн. микробиол., эпидемиол. и иммунобиол. – 2001. –
    № 1. – С. 74-75.

  3. Андрейчин М.А. Досягнення в терапії бактерійних діарей і шляхи її оптимізації // Інфекційні хвороби. – 2000. – № 1. – С. 5-10.

  4. Карімов І.З. Вміст позитивних білків гострої фази в крові хворих на гострі кишкові інфекції // Інфекційні хвороби. – 2004. – № 4. – С. 44-48.

  5. Пат. Україна, (11) 55282 А; (51) 7 А61К31/00. Спосіб лікування гострої дизентерії
    // М.Д. Чемич, Є.Д Молюк., Н.І. Ільїна, В.В. Захлебаєва, А.О. Сніцарь. Заявлено 14.10.2002; Надрук. 17.03.2003; Бюл. № 3. – 4 с.

  6. Пат. Україна, (11) 55283 А; (51) 7 А61К35/74. Спосіб лікування гострих кишкових інфекційних захворювань // М.Д. Чемич, В.В. Захлебаєва, Н.І. Ільїна, Є.Д. Молюк, А.О. Сніцарь Заявлено 14.10.2002; Надрук. 17.03.2003; Бюл. № 3. – 3 с.

  7. Кальф-Калиф Я.Я. О лейкоцитарном индексе интоксикации и его практическом значении // Врачебное дело. - 1941. -№1. - С.31-35.

  8. Васильев В.С., Комар В.И., Шейка М.И. Оценка тяжести интоксикации при острых инфекционных болезнях // Здравоохранение Белорусии. – 1984. - №3. – С. 46-49.


Надійшла до редакції 29 вересня 2005 р.




«Вісник СумДУ», №7 (79)’2005

Схожі:

Вплив лікувальних середників на перебіг шигельозу м. Д. Чемич, доц iconПорівняння ефективності різних лікувальних середників при гкі, викликаних умовно-патогенними збудниками полов’ян К. С., Чемич М. Д
Мовно-патогенними збудниками, змішаної етіології, часто на фоні дисбіотичних станів. За даними останніх наукових досліджень, заперечується...
Вплив лікувальних середників на перебіг шигельозу м. Д. Чемич, доц icon«Затверджую» Перший проректор Г. В. Стадник
Програма розроблена колективом кафедри "Електропостачання міст" у складі: д т н., к т н., доц. Абраменка І. Г., к т н., доц. Швеця...
Вплив лікувальних середників на перебіг шигельозу м. Д. Чемич, доц iconП л а н роботи лабораторії
Денисенко В. В., доц. Манько Н. В., доц. Нагрибельна І. А., доц. Гриценко І. В., доц. Полєвікова О. Б., доц. Саган О. В., ст викл....
Вплив лікувальних середників на перебіг шигельозу м. Д. Чемич, доц iconКурс п’ятий
Доц Лотоцька 436 доц. Потятинник 404 доц. Курпіль 402 доц. Бехта 423 ас. Рядська 403 доц. Федорчук 401
Вплив лікувальних середників на перебіг шигельозу м. Д. Чемич, доц icon«Затверджую» Перший проректор Г. В. Стадник
Світлотехніка І джерела світла у складі: проф., д т н. Назаренко Л. А., проф., д т н. Овчинников С. С., проф., к т н. Салтиков В....
Вплив лікувальних середників на перебіг шигельозу м. Д. Чемич, доц icon“Затверджено”
Зки. Вплив психологічних факторів на перебіг соматичних розладів. Теорії психосоматичних взаємовідношень: психоаналітична, нейрогуморальна,...
Вплив лікувальних середників на перебіг шигельозу м. Д. Чемич, доц iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
«молодший спеціаліст дошкільної освіти» / Укладачі: доц. А. В. Пасічніченко, доц. Н. В. Ковалевська, доц. О.І. Гришко, доц. Л. В....
Вплив лікувальних середників на перебіг шигельозу м. Д. Чемич, доц iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
«молодший спеціаліст дошкільної освіти» / Укладачі: доц. А. В. Пасічніченко, доц. Н. В. Ковалевська, доц. О.І. Гришко, доц. Л. В. Зімакова,...
Вплив лікувальних середників на перебіг шигельозу м. Д. Чемич, доц iconПеребіг обструктивного бронхіту у дітей з діатезами загородня А. П., лікар
Наявність діатезу впливає на перебіг більшості інфекційних та неінфекційних хвороб, що пов’язано не тільки із особливостями імунної...
Вплив лікувальних середників на перебіг шигельозу м. Д. Чемич, доц iconФлу-41 флу-42
Науковий семінар доц. Білоус 226; доц. Захлюпана 230; доц. Ощипко 324 Сучасна українська літ мова (л) доц. Асіїв 308 сулм (п) доц....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи