Розділ основні поняття про автоматизацію систем водопостачання та водовідведення icon

Розділ основні поняття про автоматизацію систем водопостачання та водовідведення




Скачати 234.88 Kb.
НазваРозділ основні поняття про автоматизацію систем водопостачання та водовідведення
Дата16.07.2012
Розмір234.88 Kb.
ТипДокументи

Розділ 1.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО АВТОМАТИЗАЦІЮ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ



    1. Системи водопостачання та водовідведення як об’єкти

автоматизації


Під автоматизацією з сучасного погляду розуміють сферу науки та техніки, яка на основі теорії автоматичного керування (ТАК) здійснює розробку теоретичних методів та технічних засобів, що забезпечують розв’язання завдань дослідження, виготовлення та експлуатації окремих об’єктів автоматизації [20]. Обладнання, в якому виникає необхідність забезпечення певного процесу або його коригування шляхом керуючих впливів, називають об’єктом керування. Якщо процес є технологічним, то і об’єкт керування буде технологічним [21]. У подальшому під технологічними об’єктами керування будемо розуміти основні системи водопостачання та водовідведення, що викладаються в межах спеціальності, наведеної в передмові.

До основних загальних особливостей систем водопостачання і водовідведення (ВП та ВВ) як об’єктів автоматизації можна віднести [1-16]:

роботу споруд із навантаженням, яке постійно змінюється протягом доби;

відсутність складів готової продукції;

високий ступінь відповідальності споруд, що вимагає забезпечення їх надійною безперервною роботою;

залежність режиму роботи споруд від якості початкової води;

територіальна розкиданість споруд і необхідність координувати їх роботу з одного центру;

складність технологічного процесу і необхідність забезпечення високої якості обробки води;

необхідність постійного підвищення продуктивності систем внаслідок розростання міст (селищ міського типу) і пов’язане з цим збільшення водоспоживання і водовідведення;

необхідність забезпечення економічної роботи насосних агрегатів, які є значними споживачами електроенергії, що потребує швидкої зміни як кількості агрегатів, що діють, так і їх комбінації залежно від режиму водоспоживання;

необхідність збереження роботоздатності при аваріях на окремих ділянках системи.

Наведені особливості роботи системи водопостачання та водовідведення показують, що для керування ними недостатньо тільки кваліфікованого обслуговуючого персоналу, а потрібно використання сучасних технічних засобів автоматичних контролю і керування цими процесами.

Таке керування здійснюється шляхом підтримання керованих параметрів технологічних процесів на заданому рівні або цілеспрямована їх зміна відповідно до певних вимог або критеріїв керування. Параметр технологічного процесу, що підтримується у цьому випадку, називають виходом об’єкта керування, або вихідною чи керованою величиною, а також вихідним параметром. При цьому всі чотири назви рівноцінні. Такими параметрами можуть бути температура, тиск, витрата, рівень води тощо. Вихідний параметр технологічного об’єкта керування і його матеріальний вихід є різними поняттями. Природно, що кількісна оцінка матеріального потоку, тобто його витрати також можуть бути керованою (вихідною) величиною.

Технологічний об’єкт керування має входи, або вхідні параметри. Входами об’єкта керування є матеріальні потоки, тобто їх витрати. Окрім того такими входами є нематеріальні параметри (наприклад, температура, тиск, концентрація та ін.) вхідних матеріальних потоків. Входи технологічного об’єкта керування поділяються на керуючі (або керування) і збурюючі (або збурення) впливи. Збурення є шкідливим впливом, що виводить технологічний об’єкт керування із робочого чи заданого режиму роботи. Збурення поділяють на контрольовані й такі, що не контролюються. Контрольовані збурення – це такі, що вимірюються або визначаються іншими способами. Дія інших збурень невідома і їх наявність визначається лише за реакцією технологічного об’єкта керування [20-25].

Успішна автоматизація систем ВП та ВВ як технологічних об’єктів керування дозволяє досягти високих техніко-економічних показників і підвищити надійність їх роботи. Успіх автоматизації систем ВП та ВВ в значній мірі визначається правильним вибором ступеня та об’єму автоматизації окремих технологічних об’єктів керування і залежить від рівня автоматизації. Ступінь автоматизації характеризує технологічні об’єкти із дистанційним, напівавтоматичним, автоматичним та автоматизованим керуваннями. Об’єм автоматизації визначається переліком операцій, процесів та устаткування, що керуються за допомогою засобів автоматизації. Рівень автоматизації характеризує ступінь досконалості технічних засобів, за допомогою яких здійснюється автоматизація. Ступінь автоматизації, його об’єм та рівень вибираються для кожного технологічного об’єкта керування з детальним обґрунтуванням техніко-економічної ефективності й можливості усунення важких і шкідливих умов праці обслуговуючого персоналу або створення комфортних умов праці.


^ 1.2. Класифікація систем автоматизації


Системи автоматизації (СА) можна класифікувати за різними ознаками: призначенням; ступенем автоматизації; залежно від носіїв інформації тощо [20-25].

^ За призначенням виділяють: системи автоматичного контролю параметрів технологічних об’єктів, що виконують контроль їх поточних значень, наприклад, температури, тиску, витрат тощо у фізичних одиницях виміру;

системи технологічної сигналізації, які при появі відхилень від умов технологічного регламенту спрацьовують з поданням оптичної або акустичної сигналізації;

системи автоматичного захисту, які забезпечують захист технологічного обладнання від загрози аварії;

системи автоматичного блокування, що не допускають виконання хибних команд обслуговуючого персоналу;

системи дистанційного керування, що забезпечують обслуговуючому персоналу можливість керувати технологічними механізмами та обладнанням за допомогою пристроїв автоматизації;

системи автоматичного керування, що забезпечують бажані зміни в ході технологічного процесу за допомогою відповідних пристроїв автоматизації без участі обслуговуючого персоналу;

автоматизовані системи керування, що забезпечують зміни в ході технологічного процесу за допомогою засобів обчислювальної (зокрема мікропроцесорної) техніки та математичних моделей об’єкта керування.

^ За ступенем автоматизації виділяють:

системи часткової (локальної) автоматизації, що забезпечують автоматизацію окремих операцій технологічних об’єктів;

системи комплексної автоматизації, що забезпечують автоматизацію основних технологічних об’єктів певного підприємства;

системи повної автоматизації, що забезпечують автоматизацію основних та допоміжних технологічних об’єктів підприємства.

^ Залежно від носіїв інформації виділяють:

системи електричні, в яких носієм інформації є електричний струм;

системи пневматичні, в яких носієм інформації є стиснуте повітря;

системи гідравлічні, в яких носієм інформації є зміна тиску рідини;

системи комбіновані із змішаними носіями інформації.

Дуже поширеним для автоматизації систем ВП та ВВ носієм інформації є електричний струм.

Основні принципи роботи названих систем та їх практичне застосування викладені в цьому навчальному посібнику. Особлива увага приділена системам автоматичного керування.

^ 1.3. Основні елементи систем автоматичного керування


Основними елементами систем автоматичного керування (САК) є [20, 22-25]:

об’єкт керування (ОК) – це технологічні процеси з апаратами, агрегатами, установками та трубопроводами матеріальних потоків, що з’єднують усе устаткування;

регулюючий орган (РО) – це заслінки, засувки, клапани, крани, вентилі тощо, які встановлені на трубопроводах і механічно з’єднані з виконавчими механізмами; за допомогою РО змінюється величина матеріального потоку;

первинний перетворювач (ПП) – чутливий елемент для автоматичного контролю поточного значення параметрів технологічного контролю (температури, тиску, витрат тощо) у вигляді електричних сигналів;

передавальний перетворювач (ПрП) – елемент, що перетворює сигнали від ПП в уніфіковані сигнали постійного струму 4 – 20 мА (або 0 – 5, 0 – 20 мА), що далі поступають на вторинний прилад;

вторинний прилад (ВП) – елемент, що перетворює вхідні сигнали про значення параметра в значення у фізичних одиницях виміру (для температури - °С; тиску – Па (кПа, МПа) тощо) та показує цю величину, або реєструє (записує) ці значення на папері (діаграмі);

автоматичний регулятор (АР) – елемент, що розраховує різницю сигналів від ВП та “задатчика” і згідно із зазначеними законами керування видає керуючий вплив і надсилає його на виконавчий механізм;

виконавчий механізм (ВМ) – елемент, що реалізує керуючі впливи від АР. Вони бувають двох видів: перші – механічно з’єднані зі штоком РО на трубопроводі й призначені для реалізації керуючих впливів для зміни витрат матеріального потоку; другі – видають сигнали для автоматичного пуску/зупинки електродвигунів устаткування (насосів, вентиляторів, компресорів тощо) або зміни числа обертів цих електродвигунів, що механічно з’єднані з цим устаткуванням.

Елементи ОК та РО складають технологічну частину САК, а елементи ПП, ПрП, ВП, АР та ВМ називають контрольно-вимірювальними приладами та засобами автоматизації САК (КВП та ЗА) загальнопромислового призначення, або більш вживаною є друга назва – локальні КВП та ЗА.


Контрольні запитання до розділу 1



  1. Що таке автоматизація з сучасного погляду?

  2. Що розуміють під технологічним об’єктом керування?

  3. Що таке вхідний і вихідний параметри технологічних об’єктів керування?

  4. За рахунок чого визначається успіх автоматизації систем водопостачання та водовідведення?

  5. Які системи автоматизації виділяють за призначенням?

  6. Які системи автоматизації виділяють за ступенем автоматизації?

  7. Які системи автоматизації виділяють залежно від носіїв інформації?

  8. Назвіть основні елементи систем автоматичного керування.

  9. Що називають первинним і передавальним перетворювачами сигналів?

  10. Що називають вторинним приладом?

  11. Що називають автоматичним регулятором?

  12. Що називають виконавчим механізмом?

  13. Які елементи складають технологічну частину систем автоматичного керування ?

  14. Які елементи систем автоматичного керування називають локальними контрольно-вимірювальними приладами та засобами автоматизації?



Розділ 2.

^ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РОЗРОБКУ

ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СХЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ


Залежно від основного призначення схеми автоматизації бувають: структурні, принципові й функціональні. ^ Структурна схема автоматизації визначає основні агрегати, апарати, установки та ін. технологічного процесу, їх призначення і взаємозв’язок основних елементів систем автоматизованого керування. Принципова схема автоматизації визначає повний склад агрегатів, апаратів, установок технологічного процесу і контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації систем автоматичного керування. Функціональна схема автоматизації технологічних процесів (ФСА ТП) є основним технічним документом, що визначає об’єм, структуру й характерні функції усіх систем автоматичного керування будь-яким технологічним процесом із контрольно-вимірювальними приладами й засобами автоматизації для їх реалізації.

Характерними функціями систем автоматичного керування (САК) є [20-25]:

автоматичний контроль параметрів технологічного процесу;

сигналізація при відхиленні параметрів технологічного процесу або режиму роботи технологічного обладнання від умов технологічного регламенту;

автоматичний захист об’єкта керування при появі загрози його аварії;

автоматичне блокування технологічного обладнання від неправильних дій обслуговуючого персоналу;

автоматичне керування параметрами технологічного процесу шляхом зміни витрат матеріальних потоків;

автоматичні пуск і зупинка електродвигунів насосів, компресорів, повітродувок та ін.

На функціональних схемах автоматизації технологічних процесів зображують:

апарати, агрегати, установки та ін. обладнання технологічного процесу умовно до такого вигляду, щоб було видно їх взаємне розташування, а також трубопроводи із матеріальними потоками, на яких показують тільки ті регулюючі органи, що безпосередньо беруть участь у виконанні відповідних функцій систем автоматичного керування;

контрольно-вимірювальні прилади й засоби автоматизації умовно та лінії зв’язку між ними, а також мікропроцесорні контролери (умовно) при їх наявності;

умовні зображення матеріальних потоків, таблиці експлікації обладнання та специфікації на контрольно-вимірювальні прилади та засоби автоматизації;

інші необхідні пояснення до функціональної схеми автоматизації технологічних процесів.


    1. ^ Умовні зображення технологічного обладнання

та матеріальних потоків

На функціональних схемах автоматизації технологічних процесів обладнання зображують спрощено у вигляді прямокутників, квадратів, зрізаних пірамід та ін. до такого вигляду, щоб було видно його взаємне розташування відповідно до технологічного процесу. Поруч з апаратами, агрегатами та ін. обладнанням треба ставити позиційне позначення арабськими цифрами, яке розшифровують у таблиці “експлікація обладнання”. Трубопроводи з відповідними матеріальними потоками на ФСА ТП зображають переривною лінією з арабськими цифрами. Держстандарт України затвердив умовні цифрові позначення матеріальних потоків, що наведені в табл.. 2.1.


Таблиця 2.1

Умовне цифрове позначення матеріального потоку

Назва матеріального потоку

1

2

- 1 -

вода

- 2 -

пара

- 3 -

повітря

- 4 -

азот

- 5 -

кисень

- 6 -

інертні гази

- 7 -

- 8 -

- 9 -

- 10 -

- 11 -

аміак

- 12 -

кислота (окислювач)

- 13 -

луг

Продовження табл. 2.1


1

2

- 14 -

масло (мастило)

- 15 -

рідке паливо

- 16 -

вибухонебезпечні гази

- 17 -

- 18 -

- 19 -

- 20 -

- 21 -

- 22 -

- 23 -

- 24 -

- 25 -

- 26 -

протипожежна речовина

- 27 -

вакуум



Якщо відсутні стандартні позначення матеріальних потоків, їх позначають арабськими цифрами від 28 і далі. Коли треба показати декілька однотипних матеріальних потоків вводять додаткові позначення арабськими цифрами через крапку, наприклад:


  • 1.1 - вода холодна;

  • 1.2 - вода промивна;

  • 1.3 - вода водопровідна;

  • 2.1 - пара за тиском 2МПа;

  • 2.2 - пара за тиском 5МПа;

  • 2.3 - пара за тиском 20 кПа


На ФСА ТП напрямок руху матеріального потоку показують стрілкою (рівносторонній трикутник із стороною 5 мм), для рідини зафарбованою, а для газів (пари, повітря) – не зафарбованою. Товщина ліній позначення технологічного обладнання та матеріальних потоків на ФСА ТП складає від 1,0 до 1,5 мм. Умовне позначення з’єднання, роз’єднання та перетину матеріальних потоків на цих схемах показано в табл. 2.2.


Таблиця 2.2

Умовне позначення

Назва матеріальних потоків (умовна)



З’єднання матеріальних потоків холодної (1.1) і гарячої (1.2) води для отримання одного матеріального потоку теплої (1.3) води



Роз’єднання одного матеріального потоку водопровідної води (1.1) на два потоки (1.2; 1.3)





Перетин трьох матеріальних потоків: води (1), повітря (3) і рідкого палива (15)



^ 2.2. Умовні графічні, літерні й цифрові зображення КВП та ЗА

Умовні графічні зображення локальних контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматизації (КВП та ЗА), які затверджені Держстандартом України, наведені в табл. 2.3.


Таблиця 2.3

Умовне зображення

Назва КВП та ЗА

1

2



Первинний і передавальний перетворювачі сигналів, вторинний прилад, автоматичний регулятор та магнітоелектричний пускач, що встановлено “на місці” *1





Вторинний прилад і автоматичний регулятор, що встановлено “на щиті”*2






Продовження табл. 2.3


1

2



Відбірний пристрій для контролю тиску та вакууму




Виконавчий механізм





Регулюючий орган





Лампа сигнальна (освітлення)





Двигун електричний




При відсутності стандартних графічних зображень локальних КВП та ЗА використовують зображення, до яких дають пояснення на функціональній схемі автоматизації технологічного процесу. Товщина умовних графічних зображень КВП та ЗА та ліній зв’язку між ними складає 0,5 мм.

Для умовного позначення вимірювальних параметрів технологічного процесу, що контролюють локальні КВП та ЗА, застосовують прописні (великі) літери латинського алфавіту, перелік яких наведено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Умовне позна-чення параметра

Назва вимірювального параметра

Умовне позна-чення параметра

Назва вимірювального параметра

D

E


F

G


K

L

M

P

густина;

будь-яка електрична величина;

витрата;

розмір, переміщення;

час;

рівень;

вологість;

тиск, вакуум;

Q

R

S

T

U


V

W

H

концентрація, склад;

радіоактивність;

швидкість, частота;

температура;

декілька різнорідних параметрів;

в’язкість;

маса;

ручний вплив

Наведені умовні літерні позначення треба ставити на першому місці у верхній частині кола, що умовно зображує контрольно-вимірювальні прилади й засоби автоматизації, зокрема ПП, ПрП, ВП, АР.

Для умовного позначення елементів систем автоматичного керування або функцій, що виконують КВП та ЗА, а також уточнення деяких значень вимірювальних параметрів використовують також прописні літери латинського алфавіту, але їх треба писати на другому, третьому або навіть четвертому місцях у верхній частині кола, що умовно зображує КВП та ЗА. Перелік цих букв наведено в табл. 2.5.


Таблиця 2.5

Умовне позна-чення

Назва елементів САК та ін.

Умовне позна-чення

Назва елементів САК

та ін.

1

2

3

4

А

сигналізація про вихід значення параметра за норми технологічного регламента, при цьому якщо за верхнє значення праворуч кола зверху треба ставити букву Н,

якщо нижнє значення – знизу букву L;

I


показання, індикація


J

автоматичне перемикання, обіг

Q

інтегрування, додавання в часі

T

передавальний перетворювач

R

реєстрування


D

перепад, різниця значень двох параметрів;

C

керування


Е

первинний перетворювач;

S

ввімкнення, вимикання, перемикання

F

співвідношення, частка значень двох параметрів

Y


перетворювач, обчислювальна функція


Оскільки літери D, E, F, Q, S, T умовно позначають вимірювальні параметри, елементи САК, функції КВП та ЗА та ін., треба пам’ятати про те, що дві однакові прописні літери не можна писати поруч, в такому разі другу букву пишуть малою (d, e, f, q, s, t), наприклад, Ff – співвідношення витрат.

Якщо для умовного позначення треба використати декілька різних літер, то порядок їх розташування (після першої, що означає вимірювальний параметр) повинен бути наступним (при необхідності): I, R, C, S, A.

Для формування умовного позиційного позначення локальних КВП та ЗА (ПП, ПрП, ВП, АР і ВМ) використовують арабські цифри, які записують в нижній частині кола  10 для ПП, ПрП, ВП та АР, а для ВМ – зверху або праворуч кола  5. При цьому перша цифра (або число) позначає номер за порядком вимірювального параметра, а через точку – друга цифра означає номер усіх КВП та ЗА, що необхідні для виконання відповідних функцій. Висота прописних букв і цифр ? 3,5 мм.

Зважаючи на вказані вище умовні графічні, літерні й цифрові зображення локальних КВП та ЗА наведемо декілька прикладів у табл.2.6.

Таблиця 2.6

№ п/п

Умовне зобра-ження


Назва елементів САК

1

2

3

1




- передавальний перетворювач, що встановлений “на місці”, для вимірювання тиску, перший прилад для вимірювання першого параметра технологічного процесу

2




- вторинний показуючий, реєструючий прилад, що встановлений “на щиті” для вимірювання витрат із сигналізацією виходу витрат за верхнє і нижнє значення, третій прилад для вимірювання п’ятого параметра технологічного процесу

3




- автоматичний регулятор для керування тиском, що встановлений “на щиті”, третій прилад для керування четвертим параметром технологічного процесу

4




- первинний перетворювач, що встановлений “на місці”, для вимірювання температури, перший прилад для вимірювання третього параметра технологічного процесу

5




- передавальний перетворювач, що встановлений “на місці”, для вимірювання рівня, другий прилад для вимірювання десятого параметра технологічного процесу

Продовження табл. 2.6


1

2

3

6




- передавальний перетворювач, що встановлений “на місці”, для вимірювання температури , другий прилад для вимірювання першого параметра технологічного процесу

7




- магнітноелектричний пускач, що встановлений “на місці”, для автоматичного пуску або зупинки електродвигуна насоса, компресора, вентилятора та ін., четвертий прилад для керування другим

параметром технологічного процесу

8




- прилад для вимірювання тиску (вакууму), показуючий з контактним пристроєм, що встановлений “на місці”, перший прилад шостого параметра технологічного процесу

9




- прилад для вимірювання швидкості обертання електродвигуна, реєструючий, що встановлений “на щиті”, перший прилад дванадцятого параметра технологічного процесу

10




- прилад для дистанційного керування з пристроєм для сигналізації, що встановлений “на щиті”, четвертий прилад дев’ятого параметра технологічного процесу

11




- ключ для ручного керування при виборі режиму керування, що встановлений “на щиті”, п’ятий прилад восьмого параметра технологічного процесу

12




- виконавчий механізм, що механічно з’єднаний з регулюючим органом на трубопроводі рідини, четвертий прилад для керування шостим параметром технологічного процесу


^ 2.3. Розгорнутий спосіб зображення КВП та ЗА і адресний метод розробки ФСА ТП


При розробці функціональних схем автоматизації технологічних процесів застосовують два способи побудови графічних зображень КВП та ЗА систем автоматичного керування: спрощений і розгорнутий. При спрощеному способі не показують первинні перетворювачі сигналів і всю допоміжну апаратуру, а КВП та ЗА, що виконують складні функції (контроль, керування, сигналізація та ін.), показують одним умовним графічним зображенням. Цей спосіб простий і не трудомісткий, але не дає уявлення про місце розміщення КВП та ЗА. Розгорнутий спосіб більш повно розкриває вирішення усіх завдань з автоматизації, тому його використовують при розробці ФСА ТП систем ВП та ВВ. При цьому способі кожний прилад (елемент САК) зображують окремим умовним графічним позначенням, а складні прилади, що виконують декілька функцій, зображують двома колами злито. Усі умовні позначення технологічного обладнання, матеріальні потоки, а також на відстані 5 мм від них первинні перетворювачі (ПП) (окрім ПП для витрат і тиску) та виконавчі механізми (ВМ) розташовують у верхній частині аркуша формату А1 (або ін.), а передавальні перетворювачі (ПрП), вторинні прилади (ВП), автоматичні регулятори (АР) та прилади для дистанційного (ручного) керування параметрами технологічного процесу або автоматичного пуску (зупинки) електродвигунів насосів, компресорів, повітродувок та ін. розміщують у нижній частині аркуша того ж формату в двох злитих прямокутниках висотою 20 мм упродовж аркуша.

При цьому у верхньому прямокутнику зображують ПрП, ВП, АР та прилади для дистанційного керування або автоматичного пуску (зупинки) електродвигунів, які розміщують безпосередньо біля технологічного обладнання, тому цей прямокутник умовно позначають “Прилади на місці” (ширина поля умовного позначення – 40 мм). У нижньому прямокутнику зображують ті ж прилади (окрім ПрП), які розміщують на щитах диспетчерських пунктів, тому цей прямокутник умовно позначають “Прилади на щиті” (ширина - також 40 мм). Прилади в цьому прямокутнику для різних параметрів повинні бути на відстані не менше 5 мм один від одного.

Якщо ФСА технологічних процесів роздробляють з використанням мікропроцесорних контролерів (МПК) замість ВП та АР, то у верхньому прямокутнику залишають ті ж умовні позначення, а нижній прямокутник умовно позначають “МПК” шириною 10 мм та його функції: контроль – висотою 10 мм, сигналізація – висотою 10 мм та керування – висотою (від 10 мм), що залежить від кількості ліній взаємозв’язку між контрольованими параметрами та виконавчими механізмами. При цьому відстань між лініями зв’язку повинна бути 5 мм (рис. 1), де зображена ФСА ТП системи автоматичного керування (САК) перепадом тиску на вході й виході апарату з керуючим впливом на зміну числа обертів електродвигуна насоса подачі розчину коагулянту та корекцію щодо температури вихідної напівсировини (2-пара; 28-розчин коагулянту; 29-напівсировина; апарат - (1); насос подачі розчину коагулянту з електродвигуном - (2)).





Рис. 1 - Функціональна схема автоматизації умовного технологічного процесу (фрагмент) з використанням МПК


Слід пам’ятати, що при розробці ФСА ТП розгорнутим способом спочатку розглядають усі функції для основних параметрів технологічних процесів, тобто в першу чергу для усіх температур (Т), після цього – тиску (Р), потім – витрат (F), нарешті – рівня (L) і тільки після них - для інших параметрів, наприклад, густини (Д), складу (Q) та ін. При відсутності будь-якого основного параметра наведений порядок розгляду їх залишають, а відсутній параметр пропускають. При розгорнутому способі умовного зображення КВП та ЗА зв’язок між ними для одного параметра при будь-якій кількості проводів показують однією лінією (товщиною 0,5 мм), яку підводять до КВП та ЗА зверху, або знизу чи збоку. Лінії зв’язку при цьому можуть перетинати умовні зображення матеріальних потоків, але не повинні перетинати умовні зображення технологічного обладнання, ПП, ПрП, ВП, АР та ВМ інших параметрів технологічного процесу.

При розробці ФСА технологічних процесів використовують два методи зображення ліній зв’язку між КВП та ЗА: непереривний і адресний. Непереривний метод використовують при розробці простих ФСА ТП, що мають не більше 10 ліній зв’язку між КВП та ЗА. Для систем ВП та ВВ ФСА ТП мають місце набагато більше ліній зв’язку, тому для них будемо використовувати адресний метод. При адресному методі лінію зв’язку між КВП та ЗА розривають (переривають) і кожному її кінцю – у верхній частині аркуша на одному рівні та біля верхнього прямокутника (на відстані 5 мм від нього) – присвоюють одну і ту ж арабську цифру (рис. 1), висота яких 5 мм. Порядок арабських цифр біля верхнього прямокутника повинен бути від першої до останньої лінії зв’язку, тоді як у верхній частині аркуша порядок ліній зв’язку довільний. Це пов’язано з тим, що в першу чергу розглядають усі функції для основних параметрів технологічного процесу. Відстань між верхнім і нижнім рядами арабських цифр ? не менше 30 мм.


Контрольні запитання до розділу 2



  1. Що визначають структурна й принципова схеми автоматизації?

  2. Що визначає функціональна схема автоматизації технологічного процесу?

  3. Які характерні функції систем автоматичного керування реалізують при розробці функціональних схем автоматизації?

  4. Назвіть умовні зображення матеріальних потоків та технологічного обладнання на ФСАТП.

  5. Наведіть умовні графічні зображення локальних КВП та ЗА.

  6. Наведіть літерні зображення локальних КВП та ЗА.

  7. За рахунок яких переваг треба використовувати розгорнутий спосіб зображення локальних КВП та ЗА при розробці ФСА ТП?

  8. Нарисуйте функціональну схему автоматизації умовного технологічного процесу з використанням мікропроцесорного контролера.

  9. Чим відрізняються умовні зображення ВП та АР “на місці” і “на щиті”?

  10. Наведіть умовне позиційне позначення локальних КВП та ЗА на ФСА ТП.

  11. Який метод треба використовувати при розробці ФСА ТП систем водопостачання та водовідведення?

  12. Замість яких основних елементів систем автоматичного керування застосовують мікропроцесорні контролери?

1 - “на місці” - – про значення цих виразів див. підрозділ 2.3

2 - “на щиті” – про значення цих виразів див. підрозділ 2.3




Схожі:

Розділ основні поняття про автоматизацію систем водопостачання та водовідведення iconРозділ основні поняття про автоматизацію систем водопостачання та водовідведення
Якщо процес є технологічним, то І об’єкт керування буде технологічним [21]. У подальшому під технологічними об’єктами керування будемо...
Розділ основні поняття про автоматизацію систем водопостачання та водовідведення iconАвтоматизація систем водопостачання та водовідведення
А. О. Бобух, О.І. Малєєв, О. В. Гейко. Автоматизація систем водопостачання та водовідведення: Навчальний посібник. – Харків: хнамг,...
Розділ основні поняття про автоматизацію систем водопостачання та водовідведення iconДиспетчеризація систем водопостачання та водовідведення 1 Загальні відомості про диспетчеризацію
Для надійної І безперервної роботи систем вп та вв потрібно забезпечити чіткі координацію І взаємодію роботи окремих її елементів,...
Розділ основні поняття про автоматизацію систем водопостачання та водовідведення iconДиспетчеризація систем водопостачання та водовідведення 1 Загальні відомості про диспетчеризацію
Для надійної І безперервної роботи систем вп та вв потрібно забезпечити чіткі координацію І взаємодію роботи окремих її елементів,...
Розділ основні поняття про автоматизацію систем водопостачання та водовідведення iconО. В. Булгакова Рецензент: зав кафедри водопостачання, водовідведення та очищення вод, професор, доктор технічних наук С. С. Душкін Затверджено на засіданні кафедри водопостачання, водовідведення та очищення вод про
Я та охорона навколишнього середовища» (для студентів 3 курсу денної І заочної форм навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр...
Розділ основні поняття про автоматизацію систем водопостачання та водовідведення iconРозділ будівництво зовнішніх інженерних мереж загальні положення
При влаштуванні сучасних систем водопостачання І водовідведення прокладають напірні й безнапірні (самопливні) трубопроводи з різних...
Розділ основні поняття про автоматизацію систем водопостачання та водовідведення iconРозділ будівництво зовнішніх інженерних мереж загальні положення
При влаштуванні сучасних систем водопостачання І водовідведення прокладають напірні й безнапірні (самопливні) трубопроводи з різних...
Розділ основні поняття про автоматизацію систем водопостачання та водовідведення iconЗ дисципліни «особливості водопостачання І водовідведення промислових підприємств»
Конспект лекцій з дисципліни «Особливості водопостачання І водовідведення промислових підприємств» (для студентів 5-6 курсів денної...
Розділ основні поняття про автоматизацію систем водопостачання та водовідведення iconЗ дисципліни «особливості водопостачання І водовідведення промислових підприємств»
Конспект лекцій з дисципліни «Особливості водопостачання І водовідведення промислових підприємств» (для студентів 5-6 курсів денної...
Розділ основні поняття про автоматизацію систем водопостачання та водовідведення iconБардаков В. А. Економіка водопостачання та водовідведення: Навч посібник для студентів спеціальності „Водопостачання та водовідведення”
Бардаков В. А. Економіка водопостачання та водовідведення: Навч посібник для студентів спеціальності „Водопостачання та водовідведення”...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи