Тетяна Сидорук icon

Тетяна Сидорук




Скачати 165.44 Kb.
НазваТетяна Сидорук
Дата31.05.2012
Розмір165.44 Kb.
ТипДокументи



Люстрації Ратненського староства ХVІ-ХVІІІ ст. як історичне джерело

Тетяна Сидорук


Серед джерел з історії українських земель ХVІ-ХVІІІ ст. помітне місце посідають такі їх види як люстрації. Вони складають комплекс документів статистичного характеру, які широко використовуються при дослідженні різноманітних проблем історії України, і не тільки соціально-економічних, в чому їм належить безперечна першість. Ці документи, у випадку описання королівщин, були результатом діяльності офіційних державних чиновників і містять великий фактичний матеріал про населені пункти, розвиток господарства, структуру і категорії населення, його повинності тощо. Значення такого типу джерел значно зростає за умови регулярності їх створення. Інститут люстрування у Польщі має понад двохсотлітню історію (1563-1789). Всього за цей період було проведено близько двох десятків люстраційних акцій різного масштабу. Деякі з них, а саме люстрації 1564-1565, 1569-1570, 1616-1620, 1659-1668, 1765, 1789 рр., прийнято вважати генеральними, виходячи передусім з їхнього територіального охоплення, а також політичної та фінансово-економічної актуальності [19, 222]. Ратненське староство, яке перебувало у складі Холмської землі, простягаючись довгою смугою у верхів’ї Прип’яті (майже на сто кілометрів) і врізаючись клином (відомий в науці Ратненський або Любомльсько-Ратненський клин коронних земель) в територію Великого князівства Литовського поміж Ковельським староством і Берестейською землею, підпало майже під усі найбільш значущі люстраційні описи ХVІ-ХVІІІ ст. – його люстрування проводилось у 1565, 1569-1570, 1628, 1661, 1765, 1789 рр. [12, 263-264]. В силу унікальної для Волинського Полісся збереженості люстрацій них актів Ратненського староства, їх ґрунтовне дослідження дозволяє з’ясувати динаміку соціально-економічних процесів, які відбувалися в межах окремої адміністративно-господарської одиниці в продовж більше двохсот років. Тому необхідна джерелознавча характеристика цього комплексу документів. Значення дослідження люстраційних актів Ратненського староства зростає і в зв’язку з можливістю їх використання для порівняння стану волинських земель, які в силу обставин опинилися в складі різних держав, Польщі та Литви. У другому випадку йдеться про Ковельське староство, єдину крупну королівщину Волинського воєводства, теж до того ж добре забезпечену описово-статистичними джерелами.

Люстрації Ратненського староства вже тривалий час використовуються українськими та польськими істориками [5, 125; 6; 7; 9; 10; 11; 14]. Цьому значною мірою сприяло те, що більша частина їх на сьогодні опублікована. Це люстрації 1565 [1, 272-320], 1570 [8, 43-61], 1628 [20, 152-162] і 1661 [17, 222-250] рр.; неопублікованими залишаються люстрації 1765 і 1789 [3; 4]рр.

Існує дві публікації люстраційного опису Ратненського староства 1565 р. Вперше він був опублікований М. Владимирським-Будановим у 1890 р. разом із описами Подільських староств (Барського, Хмільницького, Кам’янецького), а також Любомльського Руського воєводства [1, 272-320]. В основу публікації він поклав один з трьох оригінальних текстів люстраційних актів, складений люстратором К. Соколовським, який в історичній літературі кваліфікується, як провізорний або попередній [12, 16-17]. Друга фундаментальна публікація люстрації українських земель 1565 р. здійснена нещодавно польськими істориками К. Хлаповським та Х. Житкович [16]. Туди увійшов і люстраційний опис Ратненського староства. Дослідники опублікували інший оригінальний текст 1564-1565 рр., який також зберігається у Варшаві [12, 17]. На думку фахівців, цей текст, зредагований у 1566 р. люстратором С. Дембінським, є дефінітивним або остаточним текстом люстрації [18, 677-684] - саме він був покладений в основу визначення розмірів кварти і використовувався при складанні наступної люстрації 1569 р. Публікація двох різних текстів люстрації Ратненського староства 1565 р. дає широкі можливості для порівняльного аналізу.

Слід згадати і про існування третього оригінального тексту люстрації українських земель 1565 р., який теж містить відомості по Ратненському староству, але поки що неопублікований [12, 19]. Це скорочений сумарій люстраційного опису, складений люстратором А. Джевицьким.

Люстраційні описи староств Руського (серед яких і Ратненське), Белзького та Подільського воєводств 1569-1570 рр. свого часу були опубліковані М. Грушевським [8, 43-61]. Від цієї люстрації королівщин українських земель залишилось два оригінальних тексти [12, 25]. У передмові до публікації М. Грушевський подає досить детальний опис цих рукописів. Він, зокрема, висловив припущення, що “се властиво та сама опись у двох відмінних версіях…”, хоч “на хребті одної книги читаємо: “Lustracja wojewodztwa Ruskiego 1569”, на другій ту саму напись, але з датою 1570 р.” [8, 1]. Далі М. Грушевський відмічає, що обидва рукописи дуже схожі, але мають і відмінності в назвах сіл, в обрахунках прибутків, у деяких інших відомостях. Тому він видав фактично обидві книги люстрацій: в основу поклав текст книги 1569 р., але всі різночитання з книгою 1570 р. подав у підрядкових посилання або в самому тексті [8, 1].

Люстрація Ратненського староства 1628 р. разом з люстраціями інших староств Руського, Белзького та Волинського воєводств опублікована А. Яблоновським [20, 152-162]. Вона збереглася лише в урядових копіях ХVІІІ ст. та витягах. А. Яблоновський у передмові не дає широкого опису текстів, що лягли в основу видання, обмежившись лише їх перерахуванням. Стосовно люстрації 1628-1629 рр. він зазначає, що її подано у скороченому варіанті (in extenso) [20, 4].

Остання в ХVІІ ст. люстрація Ратненського староства 1661 р. не так давно була видана польськими істориками К. Арламовським та В. Капут серед люстрацій королівщин Руського воєводства 60-х рр. ХVІІ ст. [17, 222-250]. Дана публікація дістала досить високу оцінку як у Польщі, так і в Україні [13, 80]. Серед переваг видання слід відмітити те, що упорядники не лише детально охарактеризували базові тексти публікації, а й подали досить вичерпну інформацію про відомі їм обляти, виписи, витяги та інші види копій з опублікованих люстрацій. В окремих випадках даються факсиміле оригіналів (в люстрації Ратненського староства це титульний аркуш акту люстраційного опису і приклад табличного фіксування врожаю, зібраного в підзамковому фільварку) [17, 223-243].

Економічна концепція люстрування була досить простою і залишалась майже без змін протягом всіх 225 років існування цього інституту. Вона включала кілька основних моментів. По-перше, обстеження (ревізію) господарсько-фінансового стану державних маєтностей. По-друге, детальну реєстрацію одержуваних у результаті експлуатації названих володінь прибутків. Нарешті, обрахування на підставі даних про прибутки і витрати розміру державного податку з королівщин, відомого в історії під назвою кварти або четвертого гроша [12, 7]. Люстрації планувалось проводити з інтервалом у п’ять років. Конкретні питання, пов’язані з проведенням першої люстраційної акції нового зразка, розглянув уже Варшавський сейм 1563-1564 рр. Він визначив території, що підлягали ревізії, та утворив п’ять комісій у складі трьох осіб, депутованих королем, сенатом і посольською ізбою [12, 13]. Сейм також затвердив обов’язки ревізорів та їх повноваження і зобов’язав державців сприяти ревізорам у проведенні контрольної перевірки маєтностей, надаючи у їх розпорядження писарів, війтів, “грунтових” підданих. Першими люстраторами українських земель були: призначений королем рогозинський староста Криштоф Соколовський, іновроцлавський каштелян та гостинський староста Адам Джевицький, якого призначив сенат, і депутований посольською ізбою хенціцький староста Станіслав Дембінський [12, 13].

Люстрація Ратненського староства 1565 року містить фінансово-економічні характеристики, зібрані під такими рубриками: “місто Ратно”, “села староства”, “борті”, “сівба”, “озера”, “млини”, “товари лісові”, “фільварки”, “сіножаті”, а також загальні підсумки [1. 272-320]. Близькість люстрації за формою та змістом до таких видів джерел як інвентарі пояснюється тим, що інвентарні описи часто служили письмовими джерелами інформації для люстраторів при складанні люстраційних актів і фактично визначали характер даних, що вносилися до люстраційних описів. Тому люстрації, як і інвентарі, містять відомості про соціальну структуру населення, передусім селян – кметів, загродників, коморників, дворову челядь, їхню чисельність, рівень забезпечення землею та робочою худобою, розміри та види повинностей, число осілих ланів та пусток. Тут також подано багато статистичних даних, які стосуються фільваркового господарства – його галузей, врожайності зернових культур, кількості одержуваного сіна, хмелю, інших прибутків [1, 272-320].

Правовою підставою другої в історії Польщі люстрації королівських маєтностей стали рішення люблінського сейму 1569 року. Це був чи не єдиний випадок в історії інституту люстрування королівщин, коли часова відстань між люстраційними акціями витримана в межах п’яти років, як це і передбачалося. Люстраторами на Русь та Волинь призначались королівський секретар Микола Малаховський, накельський каштелян Никодим Ленкінський та варшавський підкоморій Микола Гжибовський [12, 22]. Структура люстраційних даних опису Ратненського староства 1570 р. не змінилася в порівнянні з описом 1565 р., іншим є лише порядок звичних рубрик і розміщення в описі сіл.

Новим етапом у розвитку інституту люстрування стали люстраційні акції першої третини ХVІІ ст. Їх було кілька: 1601-1602, 1607, 1611, 1615-1616, 1621-1622, 1627-1627-1629-1632, 1636 рр. Ратненське староство вперше у ХVII ст. було пролюстроване у 1628 р. [20, 152-162].

Рішення про проведення першої в ХVII ст. широкомасштабної люстрації державних маєтностей прийняв сейм 1613 р., проте, на думку А. Сухені-Грабовської, люстраційна акція почала набирати силу лише у 1615 р. [19, 223]. Протягом 1615-1616 рр. була проведена і люстрація королівщин більшості українських земель, але опис Ратненського староства з невідомих причин дослідникам невідомий [12, 33]. А позачергова люстрація 1628 р., яка проводилась на території Руського, Белзького та Волинського воєводств, на думку деяких дослідників обумовлювалася величезними спустошеннями, викликаними татарськими набігами, охопила і Ратненське староство [12, 35].

Опублікований А. Яблоновським документ, який він подав у скороченому варіанті (in extenso) містить наступні рубрики: “місто Ратно”, “села, належні до староства”, “фільварки”, “оренда корчем, млинів, торгове, мостове і ярмаркове”, “підсумки” і по кожній з них зазначаються лише загальні суми прибутків. Натомість, якісно новим для люстраційних актів Ратненського староства є те, що під рубрикою “місто Ратно” зафіксовані одинадцять королівських привілеїв, які місто отримало починаючи з 1440 і закінчуючи 1615-м роком. Слід наголосити, що люстратори не обмежилися лише згадкою про пред’явлені їм у ході люстрації документи, а подали їх у повному викладі в люстраційному протоколі. Це суттєво збагачує інформативні можливості люстраційного акту, розширюючи часові межі вміщених у ньому відомостей. Серед цих відомостей є, наприклад, згадка про те, що ратненці представили оригінал грамоти 1440 р., за якою “це місто з права польського, руського та будь-якого іншого переводиться на право тевтонське, магдебурзьке” [20, 152]. Така інформація являє собою значний джерельний інтерес, особливо в тих випадках, коли оригінали самих документів не дійшли до нашого часу, а за нею можна встановити датування.

Важливим етапом у розвитку інституту люстрування в Речі Посповитій, що зачепив і українські землі, стала люстраційна акція 1659-1668 рр. Ухвалу про чергову люстрацію державних маєтностей прийняв сейм 1659 р. [12, 38]. Він санкціонував низку нововведень що мали на меті дещо удосконалити процедуру люстрування, привести її у відповідність з практичними потребами. Перед початком люстрування люстраційні комісари зобов’язані були у найближчих гродах чи земствах скласти присягу і оригінал її відіслати коронному підскарбію. Люстратори повинні були заприсягтися у тому, що свої функції виконуватимуть особисто, віддано, справедливо і з великою пильністю; не братимуть ніяких подарунків, а також челяді і коней понад необхідну потребу. Крім того, комісари зобов’язувались після закінчення люстрації на довго не затримуватися в люстрованих маєтках і не брати ніяких підвод. Така чітка регламентація дій люстраторів переконливо свідчить на користь того, що перебіг люстрацій аналізувався і механізм її проведення постійно удосконалювався, а, отже, і підвищувалась репрезентативність люстраційних описів.

Люстрація Ратненського староства 1661 р. подає інформацію про кількість заселених та пустуючих селянських господарств, структуру повинностей і їх розміри, характеристики фільваркового господарства тощо. Крім звичних рубрик тут є також характеристики таких складових, як “замок Ратненський”, “попівство в Ратні”, “костел в місті Ратне”, “жиди ратненські” [17, 244-245]. У люстрації є дуже багато посилань на попередню люстрацію (1628 р.). Так, тут дослівно, як у ній, переписано п’ять із одинадцяти королівських привілеїв, а про інші зазначено: “третій, четвертий, п’ятий, шостий… дев’ятий і десятий привілеї показали, але вони вже є в люстрації 1628 року описані, тож тут вони не виражаються” [17, 224]. У іншому випадку зазначається, що “визвані перед нас жиди ратненські для показання прав і привілеїв своїх найперше показали люстрацію 1628 року, яка декларує, що при вольностях і звичаях давніх згадуваних жидів зоставляють” [17, 231-232]. А при описі сіл Ратненського староства люстраційні комісари 1661 р. часто зазначають, скільки “волок осілих” тут було “здавна”, а скільки – на період попередньої люстрації і скільки було на той час, що дуже важливо для порівняльного аналізу, тим більше, що в тому акті попередньої люстрації, який зберігся, інформації про кількість селянських господарств взагалі немає.

Щодо використання в люстраціях різноманітних документів, сейм 1616 р. досить чітко визначив усі ті їх види, які мають бути в розпорядженні люстратора для ретельного здійснення люстраційного опису. Першими називались реєстри королівщин, що підлягали люстрації, ревізії, інвентарі та люстрації маєтностей [2, 148]. Очевидно, тут ішлося про попередні люстрації.

Інформативні можливості люстрацій Ратненського староства пов’язані й з багатьма іншими особливостями такого типу джерел. Вагоме значення люстрацій, як джерела, великою мірою обумовлюється юридичним статусом люстраційних комісій, які формувались і затверджувались сеймом і були фактично уособленням центральної влади і тому мали високий авторитет серед місцевого населення. Доказом цього є часта фіксація в люстраціях скарг населення з приводу порушення тих чи інших його прав, численних соціальних конфліктів між посесорами королівщин та сільськими громадами. Так, у люстрації 1570 р. читаємо, що в селі Велунча з острова, який називається Замех, вся громада разом складає 11 злотих, але “то великий плач людський, на що ті люди скаржилися і просили з плачем аби той податок з них зняли” [8, 45]. Таким чином, поширення впливу люстраторів на розв’язання місцевих проблем вело до збагачення люстраційних протоколів додатковими даними, які дають змогу глибше розкрити економічне і правове становище селян, повноваження місцевої адміністрації тощо.

А. Яблоновський з цього приводу писав, що неупередженість люстраційних комісарів забезпечувалась приписами права. Вони були впевнені у послуху старостинських урядів, як підвладних їм, тому представляли в своїх актах не тільки дані, які стосувалися господарського і фінансового стану люстрованих ними королівських маєтностей, але водночас звертали увагу на виконання в староствах права, фіксували всілякі зловживання і заносили їх таким чином перед обличчя найвищої влади; нотували загальний поступ в осадництві, економіці, доходах, суспільні стосунки між різними класами. “Багатий то є матеріал джерельний…” – підсумовує історик [20, 3-4].

Цікавими для дослідника можуть бути і міркування люстраторів, якими іноді супроводжується опис фіксованих відомостей. Так, у люстрації Ратненського староства 1565 р. зазначається, що селяни староства давали до замку сокола – спочатку живим, але від певного часу, як іронізує люстратор, “сокіл панові підстарості не сподобався і він увів за нього оплату”. Щоразу, згадуючи цей податок, писар іронізує: “за погордженого сокола”, “за зненавидженого сокола” [1, 286]. Часто в люстраціях зустрічаються хоча і побіжні, але досить суттєві зауваження щодо природних умов проживання, про військові спустошення тощо. Так, люстратори 1565 р. зазначають, що жителі села Самаровичі мають шматки поля на 66 острівочках серед боліт, а люстрація 1661 р. фіксує, що багато сіл “через солдатів і неприятеля спустошені” [1, 278; 17, 238].

Слід відзначити, що ступінь повноти люстраційних описів залежав не лише від добросовісності осіб, які проводили люстрації, королівських комісарів, але й великою мірою від інформаторів. Ними були, в першу чергу, представники старостинської адміністрації, які зобов’язані були сприяти люстраторам у здійсненні їх функцій. На нашу думку, це могло негативно позначитись на достовірності люстраційних даних, оскільки старостам вигідно було спотворювати дійсність – прибіднюватись, щоб менше платити до королівської казни. Але, як ми бачили, у розпорядженні люстраторів були також письмові джерела, неабияке значення мали власні спостереження і спілкування з місцевим населенням. Іноді в описах, вказуючи джерело інформації, люстратори зазначають: “як повідомили деякі урядовці і люди старші, гідні довір’я” [1, 313-314].

Свідчення інформаторів подавались люстраторам нерідко під присягою. Для прикладу, в люстрації 1570 р. зазначається, що в селі Кортеліси податок “скопчизна “ є описаний в замковому реєстрі, але “люди присягнули, що тієї скопчизни ніколи з них не брано, що теж і писар прибутків замкових присягою підтвердив”. Факти присяги свідків згадуються і в інших населених пунктах [8, 43-58].

Цей загальний огляд люстрацій Ратненського староства ХVІ-ХVІІІ ст. свідчить, що вони мають надзвичайно широкі інформативні можливості, що визначається великим обсягом соціально-економічної та історико-географічної інформації, яку вони містять. Біля витоків роботи з виявлення, відбору, аналізу та публікації цих документів стояли видатні представники історичної науки України та Польщі – М. Грушевський, В. Владимирський-Буданов, А. Яблоновський, залучилися до їх публікації і відомі сучасні дослідники. Хоч в цих джерелах вміщена переважно господарська та фіскальна інформація, але нерідко зустрічаються і інші відомості, які характеризують різноманітні аспекти життя населення. Тому вони можуть значною мірою прислужитися при дослідженні господарського розвитку Ратненського староства, економічного становища, ментальності, правового статусу різних соціальних верств, національного складу населення, демографічних проблем тощо. Люстрації ж ХVІІІ ст. потребують археографічного освоєння.
^

Список використаних джерел та літератури


1. Архив Юго-западной России.-К., 1890.-Ч.VII.-Т.ІІ.-С.272-320.

2. Боряк Г.В. Ревізії та люстрації українських староств кінця XV-XVI ст.(в аспекті історико-географічної джерельної цінності)// Географічний фактор в історичному процесі.-К., 1990.-С.145-154.

3. Головний Архів давніх актів у Варшаві.-Архів Скарбу Коронного.-Відділ ХLVI.-№ 131-Арк.139-282.

4. Головний Архів давніх актів у Варшаві.-Архів Скарбу Коронного.-Відділ ХLVI.-№ 132-Арк.145-290.

5. Грушевський М.С. Історія України-Руси.-К.:Наук. думка, 1994.-Т.V.-С.125.

6. Грушевський М.С. Описи Ратенського староства з 1500-1512 рр.// Записки Наукового Товариства імені Шевченка.- 1898.-Т.XXVI.-С.1-4.

7. Денисюк В.Т., Денисюк І.О.Ратнівщина.-Луцьк, 1998.

8. Жерела до історії України-Руси.-Львів, 1903.-Т.7.-С.43-61.

9. Козій А.М. Відробіткова рента в приватновласницьких маєтках Холмської землі в 1590-1700 рр.// З історії стародавності і середньовіччя.-Львів, 1988.-Вип. 24.-С.78-90.

10. Козій А.М. Зміни в юридичному становиші селян Речі Посполитої в другій половині XVI - XVIІ ст. (на прикладах Холмської землі)// Проблеми слов’янознавства.-1982.-Вип.26.-С.101-107.

11. Козій А.М. Фільварок і його місце у феодальному господарстві Холмщини в другій половині XVI - XVIІ ст.// Проблеми слов’янознавства.-Львів, 1979.-Вип. 20.-С.103-107.

12. Люстрації королівщин українських земель XVI-XVIІІст.: Матеріали до реєстру рукописних та друкованих текстів.-К., 1999.-С.16-17.

13. Мельничук Я.С. Люстрація Руського воєводства 1661-1665 рр.// Архіви України.-1972.-№1.-С.80.

14. Похилевич Д.Л. Ломка аграрных отношений на Холмщине в XVIв.// Ученые записки института славяноведения.-1961.-Т.XXVII.-C-225-264.

15. Lubomirski T. Starostwo Rateńskie. Wyjątek z historyi osad wołoskich w Polsce// Biblioteka Warszawska.-1885.-T.2.-S.40-110.

16. Lustracja wojewуdstwa Ruskiego, Podolskiego i Bielskiego 1564-1565.- Warszawa, 1992.

17. Lustracja wojewуdstwa Ruskiego 1661-1665.-Wrocław, 1976.-Cz.III.-S.222-250.

18. Rychlikowa I. Lustracja 1564-1566 jako podstawa szacunku dochodуw z gospodarki polowej// Kwartalnik historii kultury materialnej.- 1974.-R.22.-Zesz.4.-S.677-684.

19. Sucheni-Grabowska A. Prуby akcji dochodуw z dуbr domeny krуlewskiej w świetle lustracji z lat 1615-1620// Przegląd historyczny.-1967.-T.LXVIII.-Zesz.2.-S.222.

20. Żrуdła dziejowe.-Warszawa.-1877.-T.V.-S.152-162.

Схожі:

Тетяна Сидорук iconТетяна Сидорук
Описи Ратненського староства ХVІ-ХVІІІ ст як джерело до вивчення історії селянства
Тетяна Сидорук iconПартико тетяна Борисівна
Партико тетяна Борисівна (01. VІІІ. 1953, Рига, Латвія) – психолог, канд психол наук (Критичні інтервали відображення часу людиною,...
Тетяна Сидорук iconДегтяренко Тетяна Миколаївна, Лобанова Олена Василівна, Дудченко Ірина Олександрівна. Основні характеристики, суть розробки: навчальний посібник
Автори: Дегтяренко Тетяна Миколаївна, Лобанова Олена Василівна, Дудченко Ірина Олександрівна
Тетяна Сидорук iconБондар Тетяна Володимирівна

Тетяна Сидорук iconКрючкова Тетяна Миколаївна

Тетяна Сидорук iconПітик Тетяна Володимирівна 37,0 диплом

Тетяна Сидорук iconВорона Тетяна Василівна Поза конкурс

Тетяна Сидорук iconМостенська Тетяна Леонідівна
move to 1192-4905
Тетяна Сидорук iconШайгородська Тетяна Андріївна 680. 9 поза конкурс

Тетяна Сидорук iconГорський Владислав Михайлович Калітіна Тетяна Михайлівна

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи