РеГіонарний кровотік слизової оболонки шлунка хворих на шигельоз у період ранньої реконвалесценції icon

РеГіонарний кровотік слизової оболонки шлунка хворих на шигельоз у період ранньої реконвалесценції




Скачати 147.3 Kb.
НазваРеГіонарний кровотік слизової оболонки шлунка хворих на шигельоз у період ранньої реконвалесценції
Дата16.07.2012
Розмір147.3 Kb.
ТипДокументи

УДК: 616. 33 – 005: 616. 926: 579. 842. 15


РеГіонарний кровотік слизової оболонки шлунка хворих на шигельоз у період ранньої реконвалесценції


М.Д. Чемич, канд. мед. наук, доцент

Сумський державний університет


Проведено дослідження регіонарного кровотоку слизової оболонки шлунка (РКСОШ) у 295 реконвалесцентів середньотяжкого шигельозу (Ш), котрі в гострому періоді отримували різні лікарські середники. Встановлено неоднозначний вплив цих препаратів на кровотік шлунка. Використання поліфепану або сунамолу призводе до нормалізації РКСОШ в усіх відділах органа. Одночасне приймання поліфепану і ципротину зменшує позитивний вплив ентеросорбції на кровотік шлунка. Навпаки, приймання сунамолу і лактовіту сприяє повній нормалізації РКСОШ. Використання в терапії Ш антибактеріальних препаратів значно сповільнює відновлення кровотоку шлунка. Комбінована терапія Ш двома антибактеріальними препаратами здійснює негативний вплив на РКСОШ.


ВСТУП

Традиційна терапія шигельозу (Ш) здебільшого недостатньо ефективна, і виникає необхідність проведення інтенсивного комплексного лікування [1] та пошуку нових лікарських засобів [2]. При Ш, крім кишечника, часто уражається шлунок, особливо при Ш Зонне, що перебігає на кшталт харчової токсикоінфекції [3]. Дослідження функціонального стану шлунка має важливе значення для виявлення ураження цього органа, розроблення раціональних методів патогенетичного лікування і дієтотерапії, спрямованих на швидше відновлення функції і попередження розвитку хронічних захворювань.

Дуже важливим захисним фактором слизової оболонки шлунка, який попереджує виразкоутворення, вважається нормальний кровотік [4]. Але досі немає даних про стан РКСОШ при Ш. Обмаль даних об’єктивної комплексної оцінки ефективності використання антибактеріальних засобів, детоксикантів, біопрепаратів у комплексному лікуванні, вплив їх на закінчення хвороби. Недостатньо розроблені патогенетично обґрунтовані терапевтичні заходи щодо виявлених порушень шлунково-кишкового тракту.

Мета роботи

Вивчити вплив лікувальних середників на регіонарний кровотік слизової оболонки шлунка хворих на шигельоз.


Матеріали та методи

Спостерігали 295 хворих на Ш середньої тяжкості. Діагноз встановлено клінічно та верифіковано бактеріологічно та/чи серологічно. Основним етіологічним чинником була S. sonneі і лише у третьої частини хворих виділяли S. flexneri. Пацієнти поділені, залежно від проведеної терапії, на дев’ять груп. Особи 1-ї групи отримували, крім загальноприйнятої терапії, поліфепан по 5 г всередину за 60-90 хв до приймання їжі тричі на день протягом 3-5 днів. Хворі 2-ї групи, крім поліфепану, приймали всередину ципротин по 1 табл. двічі на день протягом 3-5 днів до зникнення основних клінічних симптомів (гарячки, діареї). Особи із 3-ї групи отримували всередину сунамол по 5 г за 60-90 хв до приймання їжі тричі на день протягом 3-5 днів [5]. 4-та група – сунамол за вищенаведеною схемою та лактовіт білковий у дозі 2 табл. тричі на день за 20 хв до їжі протягом 3-5 днів [6]. 5-та група – норфлоксацин всередину по 0,4 двічі на день протягом 3-5 днів. 6-та група – фуразолідон всередину по 0,1 г чотири рази на день протягом 3-5 днів. 7-ма група – фталазол всередину по 0,5-1,0 чотири рази на день протягом 3-5 днів. 8-а група – поліміксин всередину по 0,1 г чотири рази на день протягом 3-5 днів. Хворі 9-ї групи – комбіновану антибактеріальну терапію: по два антибактеріальних препарати отримували 24 хворих (фуразолідон і фталазол – 2; фуразолідон і норфлоксацин – 7; фуразолідон і поліміксин – 3; ампіцилін і гентаміцин – 5; ампіцилін і норфлоксацин – 2; поліміксин і левоміцетин – 5), по три препарата – 3 пацієнти (норфлоксацин, фуразолідон та левоміцетин).

Вік хворих різних груп коливався від (29,12±2,72) року (пацієнти 4-ї групи) до (35,53±2,28) року (2-ї групи) та не залежав від групи (Р>0,05). Найраніше звертались до стаціонару хворі 2-ї групи, найпізніше – 5-ї, але залежності термінів госпіталізації від групи обстежених не було (Р>0,05). Групи були порівнянні за статевим і віковим складом, клінічними формами, етіологічним чинником. Частота реєстрації та вираження клінічної симптоматики, лабораторні зміни відповідали ступеню тяжкості захворювань.

РКСОШ визначали за кліренсом водню [7] у кардіальному відділі, середній третині тіла та пілороантральному відділі шлунка. Дослідження проводили у період ранньої реконвалесценції (напередодні виписування)   (11,02±0,48) дня від початку захворювання, зранку, натще, до звичайного часу сніданку. Отримані результати порівнювали з даними здорових осіб та розрахунковою нормою. Аналіз результатів здійснювали на ЕОМ з використанням програми Microsoft Excel та розробленої нами програми «Медстат».


Результати досліджень та їх обговорення

Збільшення РКСОШ порівняно з гострим періодом відбувалося у всіх реконвалесцентів, за винятком групи пацієнтів, до лікування яких входило два антибактеріальних препарати. У цій групі знижений кровотік залишався без змін.

Якщо до терапії входив поліфепан (перша група хворих), нормалізація РКСОШ у кардіальному відділі відбувалася у всіх обстежених. У середній третині тіла шлунка зниження кровотоку зберігалося у 4 осіб, в пілороантральному відділі – у 5. Зниження РКСОШ відносно розрахункової норми не перевищувало 15 % у середній третині тіла шлунка та 13 % ? у пілороантральному відділі. Одночасне зниження РКСОШ в обох відділах шлунка виявили у 3 осіб. Усе це не вплинуло на середні показники, які отримані в усієї групи (табл. 1). Так, середні показники РКСОШ у всіх відділах шлунка перебували на рівні показників усіх обстежених здорових осіб, хоча були нижчими за дані, отримані в осіб до 30 років, і вищими відносно осіб, старших 30 років. Кровотік у цій групі хворих у всіх відділах шлунка не відрізнявся від розрахункових даних і значно перевищував показники РКСОШ у гострому періоді Ш.

У лікованих поліфепаном і ципротином (друга група) відбувалася повна нормалізація РКСОШ у половини обстежених. У решти кровотік залишався зниженим, переважно у всіх відділах шлунка. Так, у кардіальному відділі порівняно з розрахунковою нормою та даними здорових осіб, кровотік був зменшений в середньому на 15 % (довірчий інтервал медіани 5-20 %), у середній третині тіла – на 11 % (3-15 %), у пілороантральному відділі – на 9% (3-13 %). За середніми даними, РКСОШ у всіх відділах шлунка був значно нижчим за показники усіх здорових осіб, осіб до 30 років, розрахункової норми й перебував на рівні даних здорових осіб, старших 30 років. Виняток склав пілороантральний відділ, де РКСОШ не відрізнявся від розрахункової норми. У всіх відділах шлунка кровотік збільшувався порівняно з гострим періодом.

У всіх пацієнтів, до складу лікувальних середників яких входив сунамол (третя група), також, як і в першій групі, відбувалася нормалізація РКСОШ у кардіальному відділі. У середній третині шлунка кровотік залишався зниженим у 3 осіб, у пілороантральному відділі – у 4. Це зниження в порівнянні з розрахунковою нормою та даними усіх здорових осіб не перевищувало 10 %. Одночасне зниження кровотоку в обох відділах шлунка виявили у 2 осіб. Середні дані РКСОШ у всіх відділах перебували на рівні розрахункової норми, не відрізнялися від даних, отриманих у всіх здорових осіб, були нижчими за дані здорових людей віком до 30 років і значно вищими за показники здорових осіб, старших 30 років. У період ранньої реконвалесценції відбувалося значне посилення кровотоку в усіх відділах шлунка відносно розпалу хвороби.

Добрий лікувальний ефект на РКСОШ спричинило приймання хворими сунамолу і лактовіту (четверта група). Нормалізація кровотоку настала у всіх пацієнтів у кардіальному відділі шлунка. Незначне зниження РКСОШ відзначали у 2 пацієнтів у середній третині тіла шлунка та у 2 – у пілороантральному відділі. Зниження кровотоку коливалось у межах від 5 до 10 %. Одночасного зменшення РКСОШ у обох відділах шлунка не спостерігали у жодного хворого. Середні показники кровотоку в усіх відділах шлунка не відрізнялися від розрахункової норми, показників усіх здорових осіб і осіб віком до 30 років, були значно вищими за дані, отримані у здорових осіб у віці понад 30 років, та у хворих після госпіталізації, тобто до лікування.

Лише у 5 хворих, які були проліковані норфлоксацином (п’ята група), кровотік нормалізувався в усіх відділах шлунка. У решти він залишався значно зниженим. Найбільше зменшення РКСОШ спостерігали у середній третині тіла шлунка – на 19 % (15-32 %), у пілороантральному відділі – на 16 % (13-29 %), у кардіальному – на 14 % (8-20 %). За середніми показниками у реконвалесцентів відбувалося помірне збільшення РКСОШ у всіх відділах шлунка. Але кровообіг продовжував залишатися нижчим за РКСОШ усіх здорових осіб, здорових осіб віком до 30 років, розрахункову норму та не відрізнявся від даних, отриманих у здорових осіб, старших 30 років.

Подібна картина спостерігалась у хворих, до лікування яких був включений фуразолідон (шоста група). У 6 пацієнтів цієї групи кровотік нормалізувався. Найбільше зниження РКСОШ знову ж таки спостерігали у середній третині тіла шлунка, тут він у період ранньої реконвалесценції залишався зниженим на 25 % (20-40 %). У пілороантральному відділі зниження зберігалося на рівні 22 % (15-30 %), у кардіальному – на 15 % (10-22 %). Середні показники РКСОШ були значно нижчими за показники усіх здорових осіб, здорових осіб віком до 30 років, розрахункову норму та перебували на рівні здорових осіб, старших 30 років. Відносно гострого періоду Ш, РКСОШ з одужанням помірно посилювався в усіх відділах шлунка.

Використання фталазолу в комплексній терапії Ш (сьома група хворих) не спричиняло достатнього позитивного ефекту на відновлення РКСОШ. Нормалізація кровотоку відбулася лише у 4 осіб, у решти він залишався зниженим і в період ранньої реконвалесценції. Зменшення кровотоку на 24 % залишалось у середній третині тіла шлунка (18-38 %), на 23 %   у пілороантральному відділі (15-33 %), на 18 %   у кардіальному відділі (10-25 %). Середні показники РКСОШ за усіма дослідженими параметрами практично не відрізнялися від хворих 6-ї групи.

Таблиця 1   Зміни РКСОШ у хворих на Ш середньої тяжкості під впливом лікувальних середників (Mm)

Лікувальний середник,

група хворих

РКСОШ, мл/хв∙100 г

Кардіальний відділ
^

Середня третина тіла


Пілороантральний відділ

Розра-хункова норма

хворі

Розра-хункова норма

хворі

Розра-хункова норма

хворі

Поліфепан,

1-ша (n=30)

30,33

1,93

27,30

1,74

**, ***, ●

60,66

3,86

54,59

3,48

**,***, ●

66,72

4,25

60,66

3,86

**, ***, ●

Поліфепан+

+ципротин,

2-га (n=30)

27,22

1,48

21,78

1,19 *,**, ○, ●

54,45

2,97

47,91

2,61 *,**, ○, ●

59,89

3,27

53,35

2,91

*,**, ●

Сунамол,

3-тя (n=28)

30,75

1,73

27,68

1,55 **, ***, ●

61,51

3,46

56,59

3,18

**,***, ●

67,66

3,80

63,35

3,56

**, ***, ●

Сунамол

+лактовіт,

4-та (n=33)

32,4

 1,60

30,45

1,50

***, ●

64,79

3,20

61,55

3,04 ***,●

71,27

3,25

68,03

3,36

***, ●

Норфло-ксацин,

5-та (n=37)

31,37 1,60

25,10

1,28

*,**, ○, ●

62,75

3,20

50,20

2,56

*,**, ○, ●

69,02

3,52

56,47

2,88

*,**, ○, ●

Фуразолідон,

6-та (n=40)

30,99

 1,48

24,80

1,18

*,**, ○, ●

61,99

2,96

46,49

2,22

*,**, ○, ●

68,19

3,26

52,69

2,52

*,**, ○, ●

Фталазол,

7-ма (n=35)

29,84

 1,86

23,87

1,49

*,**, ○, ●

59,68

3,72

44,76

2,79

*,**, ○, ●

65,65

4,09

50,73

3,16

*,**, ○, ●

Поліміксин,

8-ма (n=35)

28,86

± 1,56

23,09

±1,25

*,**, ○, ●

57,72

±3,12

43,29

±2,34

*,**, ○, ●

63,49

±3,43

49,06

±2,65

*,**, ○, ●

2 антибак-теріальних препарати,

9-та (n=27)

28,28

± 1,89

19,79

±1,24

*,**,***, ○

56,56

±3,78

38,46

±2,57 *,**,***,○

62,21

±4,15

42,42

±2,83 *,**,***,○

Примітка. * – достовірна різниця відносно усіх здорових осіб; ** – здорових осіб до 30 років; *** – здорових осіб після 30 років; ○ – розрахункової норми; ● – розпалу хвороби (Р<0,05-0,001). РКСОШ (кардіальний відділ): здорові особи – усі (28,911,05), до 30 років (33,37±0,61), після 30 років (22,84±0,91), розпал хвороби (18,010,84). РКСОШ (середня третина тіла): здорові особи – усі (57,652,17), до 30 років (66,81±1,22), після 30 років (45,26±1,83), розпал хвороби (36,01±1,68). РКСОШ (пілороантральний відділ): здорові особи – усі (63,432,33), до 30 років (73,34±1,35), після 30 років (49,99± 2 ,01), розпал хвороби (42,021,96)

Поліміксин (восьма група) спричиняв затримку нормалізації РКСОШ у всіх відділах шлунка і лише у 4 хворих він наближався до норми. Зниження кровотоку зберігалось у всіх відділах органа, найбільш виражене   знову ж таки у середній третині тіла. У цьому відділі він був знижений на 25 % (17-40 %), у пілороантральному відділі   на 23 % (13-30 %), у кардіальному   на 19 % (11-25 %). Середні дані РКСОШ залишалися на рівні здорових осіб, старших 30 років, були значно нижчі за дані усіх здорових осіб, здорових осіб віком до 30 років, розрахункової норми та дещо вище показників гострого періоду хвороби.

Велику стурбованість викликає одночасне використання в лікуванні хворих на Ш двох та більше антибактеріальних препаратів (фуразолідон і фталазол, фуразолідон і норфлоксацин, фуразолідон і поліміксин, ампіцилін і гентаміцин, ампіцилін і норфлоксацин, поліміксин і левоміцетин, норфлоксацин і фуразолідон та левоміцетин). Вони спричинили значний негативний вплив на відновлення РКСОШ. Слід відмітити, що в жодного реконвалесцента 9-ї групи не нормалізувався кровотік. РКСОШ залишався зниженим у всіх відділах шлунка більше ніж на 30 %. Так, у кардіальному відділі кровотік порівняно з розрахунковою нормою та показниками усіх здорових осіб був знижений на 30 % (20-35 %), у середній третині тіла шлунка – на 32 % (25-40 %), у пілороантральному – на 31 % (25-38 %). Середні показники РКСОШ були значно нижчі від показників усіх здорових осіб, осіб віком до 30 років, старших 30 років, розрахункової норми та перебували на рівні розпалу хвороби.

Найвищі показники РКСОШ встановлені в усіх відділах шлунка у хворих, яких лікували поліфепаном, сунамолом, сунамолом і лактовітом. Найнижчі – при використанні двох антибактеріальних препаратів. Істотне зниження РКСОШ спостерігали при одночасному застосуванні поліфепану і ципротину, а також фуразолідону, фталазолу чи поліміксину.

Виявлено прямий сильний зв’язок між використанням лікувальних середників і РКСОШ. При використанні ентеросорбентів покращання кровотоку в період ранньої реконвалесценції було більш виражене, ніж при застосуванні одного, двох або більше антибактеріальних препаратів (?=0,98, t – 12,78). Приєднання до ентеросорбції антибактеріального препарату призводить до послаблення цього зв’язку (?=0,92, t – 5,85). Одночасне приймання ентеросорбенту та пробіотика, навпаки, призводить до посилення зв’язку (?=1,0, t – 47,67).

Таким чином, результати дослідження РКСОШ у реконвалесцентів середньотяжкого Ш, які в гострий період отримали різну терапію, дозволили зробити висновок, що лікувальні середники неоднозначно впливають на кровотік шлунка. Ізольоване використання ентеросорбентів призводить до нормалізації РКСОШ у всіх відділах цього органа. Поєднання сорбенту із антибактеріальним препаратом знижує позитивний вплив ентеросорбції на кровотік шлунка. Навпаки, поєднання сорбенту із пробіотиком спричиняє повну нормалізацію РКСОШ. Використання в терапії Ш антибактеріальних препаратів значно уповільнює відновлення кровотоку шлунка. Комбінована терапія з прийманням хворими двох антибактеріальних препаратів справляє негативний вплив на РКСОШ.

Розлади кровотоку відіграють важливу роль у патогенезі уражень шлунка [8]. Непересічне значення порушень мікроциркуляції в патогенезі хронічного гастриту, виразкової хвороби, ерозивних уражень гастродуоденальної зони. Загальновідомі дані про пошкоджувальну дію деяких медикаментів на шлунок з утворенням ерозій. Клінічна важливість вивчення ступеня порушень РКСОШ визначається виникненням порушень життєдіяльності тканини при зниженні кровотоку на 30 % від нормальної вихідної величини. Найшвидше трофічні розлади виникають у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту.

Зростання кількості вільних радикалів і цитокінів при Ш у слизовій оболонці шлунка, чому сприяє антибактеріальна терапія, спричиняє констрикцію кровоносних судин і збільшення їх проникності, кровотечі, агрегацію елементів крові [9, 10]. Відомо, що порушення мікроциркуляції у хворих на Ш частково зумовлені згущенням крові, підвищенням її в'язкості і супроводжуються збільшенням гематокриту, закупоренням капілярів форменими елементами, тромбозом, набряком, крововиливами [11].


Висновки

Позитивний вплив на РКСОШ спричиняло лікування з використанням поліфепану, сунамолу, сунамолу та лактовіту. У пролікованих цими препаратами відбувалася нормалізація кровотоку в усіх відділах шлунка. Після одночасного приймання поліфепану і ципротину нормалізація кровотоку відбувалася лише у слизовій оболонці пілороантрального відділу шлунка. У всіх інших групах хворих РКСОШ не досяг норми в жодному відділі шлунка. Одночасне приймання двох антибактеріальних препаратів (фуразолідон і фталазол, фуразолідон і норфлоксацин, фуразолідон і поліміксин, ампіцилін і гентаміцин, ампіцилін і норфлоксацин, поліміксин і левоміцетин, норфлоксацин і фуразолідон та левоміцетин) не спричинило жодного позитивного впливу на кровотік, і він залишався на рівні розпалу хвороби. Встановлено пряму сильну кореляцію між лікуванням зазначеними препаратами і змінами РКСОШ у процесі клінічного видужання.


SUMMARY

There was a research of the regional bloodstream of the stomach mucous tunic (RBSMT) made for 295 reconvalescentors with medium severity of shigellosis (SH), who had received a various therapy in the acute period. There was detected a dissimilarity of drugs’influence on the bloodstream of the stomach. The use of polyphepan and sunamol leads to the normalisation of RBSMT in all the parts of the organ. A simaltenious use of polyphepan and cyprotin lowers the positive influence of enterosorption on the stomach bloodstream. On the contrary, the intake of sunamol and lactovit benefits full normalisation of RBSMT. The use of antibacterial drugs in therapy SH considerably slows docwn the restoration of the stomach bloodstream. The combined therapy SH by two antibacterial drugs performs the negative influence on RBSMT.

^

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Андрейчин М.А. Шигельоз // Діагностика та лікування. ? 2001. – № 3.   С. 33-37.

  2. Радаева И.Ф., Костина Г.А., Ильина С.Г., Костылева Р.Н. Антимикробная активность гиалуроновой кислоты // Журн. микробиол., эпидемиол. и иммунобиол. – 2001. – № 1. – С. 74-75.

  3. Андрейчин М.А., Козько В.М., Копча В.С. Шигельоз. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 362 с.

  4. Tanaka T., Guth P.H. Role of gastric mucosal blood flow in gastroprotective effect of novel xanthidine derivative // Dig. Dis. Sci. – 1994. – Vol. 39. – P. 587-592.

  5. Пат. Україна, (11) 55282 А; (51) 7 А61К31/00. Спосіб лікування гострої дизентерії // Чемич М.Д., Молюк Є.Д., Ільїна Н.І., Захлебаєва В.В., Сніцарь А.О. Надрук. 17.03.2003; Бюл. № 3. – 4 с.

  6. Пат. Україна, (11) 55283 А; (51) 7 А61К35/74. Спосіб лікування гострих кишкових інфекційних захворювань // Чемич М.Д., Захлебаєва В.В., Ільїна Н.І., Молюк Є.Д., Сніцарь А.О. Надрук. 17.03.2003; Бюл. № 3. – 3 с.

  7. Murakami M., Moriga M., Miyake T., Uchino H. Contact electrode method in hydrogen gas clearance technique: a new method for determination of regional gastric mycosal blood flow in Animals and Humans // Gastroent. – 1982. – Vol. 82. – P. 457-467.

  8. Brzozovski T., Konturek P.C., Konturek S.J. Role of gastric acid secretion in progression of acute gastric erosions induced by ischemia-reperfusion intro gastric ulcers // Europ. J. Pharm. – 2000. – Vol. 398, № 1. – P. 147-158.

  9. Sansonetti P.J. Morecular mechanisms of cell and tissue invasion by Shigella flexneri // Infect. Agents. Dis. – 1993. – Vol. 2. – P. 201-206.

  10. Sartor R.B. Cytokines in intestinal inflammation: pathophysiological and clinical considerations // Gastroenterol. – 1994. – Vol. 106, № 2. – P. 533-539.

  11. Lottenberg R., Minning-Wenz D., Boyle M.D. Capturing host plasmin(ogen): a common mechanism for invasive pathogens? // Trends Microbiol. – 1994. – N 2. – P. 20-24.


Надійшла до редакції 3 березня 2006 р.

Схожі:

РеГіонарний кровотік слизової оболонки шлунка хворих на шигельоз у період ранньої реконвалесценції iconГрупа Дата
Класифікація злоякісних пухлин щелепно-лицевої ділянки. Стадії ураження за системою tnm. Онкологічна настороженість. Значення ранньої...
РеГіонарний кровотік слизової оболонки шлунка хворих на шигельоз у період ранньої реконвалесценції iconОригінальні дослідження
Фібринолітична та протеолітична активність слизової оболонки дванадцятипалої кишки при hp-негативній кровоточивій дуоденальній виразці...
РеГіонарний кровотік слизової оболонки шлунка хворих на шигельоз у період ранньої реконвалесценції iconПісля вишкрібання слизової порожнини матки кровотеча припинилась І хвора
Загальний вигляд слизової на розрізі нагадує швейцарський сир. Який механізм утворення подібної гістологічної картини ендометрію?...
РеГіонарний кровотік слизової оболонки шлунка хворих на шигельоз у період ранньої реконвалесценції iconКореляційний аналіз морфометричних параметрів лімфатичних судин слизової оболонки передніх комірок лабіринту решітчастої кістки людини н. М. Луценко**; О. М. Проніна**, д-р мед наук; М. В. Погорєлов*
...
РеГіонарний кровотік слизової оболонки шлунка хворих на шигельоз у період ранньої реконвалесценції iconВищий державний навчальний заклад україни «українська медична стоматологічна академія» кафедра дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань «особливості будови слизової оболонки порожнини рота у дітей.
Стоматологічна академія» кафедра дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань «особливості будови...
РеГіонарний кровотік слизової оболонки шлунка хворих на шигельоз у період ранньої реконвалесценції iconДіагностичні аспекти при перфоративній гастродуоденальній виразці ковшик О. П., студ. 6-го курсу, Авоянц А., студ. 5-го курсу
В період загострения звернулося 173(31%) хворих. Прикрита перфоративна виразка виявлена у 68 (8,1%), стеноз вихідного відділу шлунка...
РеГіонарний кровотік слизової оболонки шлунка хворих на шигельоз у період ранньої реконвалесценції iconБєлікова І. В
Особливості розповсюдженості запальних захворювань слизової оболонки порожнини рота у населення полтавської області
РеГіонарний кровотік слизової оболонки шлунка хворих на шигельоз у період ранньої реконвалесценції iconКалендарно-тематичний план лекцій
Вірусні захворювання слизової оболонки порожнини рота у дітей. Етіологія, патогенез, клініка
РеГіонарний кровотік слизової оболонки шлунка хворих на шигельоз у період ранньої реконвалесценції iconДитяча терапевтична стоматологія
Захворювання слизової оболонки порожнини рота у дітей вірусної етіології (гострий герпетичний стоматит, рецидивуючий герпес, герпангіна,...
РеГіонарний кровотік слизової оболонки шлунка хворих на шигельоз у період ранньої реконвалесценції iconТематичний план лекцій з інфекційних хвороб для студентів 4 курсу стоматологічного факультету (за кредитно-модульною системою) № п/п
Бактеріальні і грибкові інфекційні хвороби з ураженням слизової оболонки ротової порожнини
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи