Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) icon

Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)




Скачати 189.49 Kb.
НазваРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Дата31.05.2012
Розмір189.49 Kb.
ТипДокументи

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича


"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Декан (назва) факультету


__________ (ініціали, прізвище)

___” серпня 2008 року


РОБОЧА ПРОГРАМА

(за кредитно-модульною системою навчання)

з «Основ історії природокористування»


для спеціальності___________________________________________________________________

(номер, назва спеціальності

_______________________________________________________________________________________

або спеціальностей)

_______________________________________________________________________________________


_____________________________________________________________________________________


_______________________________________________________________________________________


Факультет ___________________________________________________________________________


_______________________________________________________________________________________


Кафедра _____________________________________________________________________________


_______________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________

Нормативні

дані


Форма

навчання

Курс

Семестри

Всього годин


К-сть кредитів

Лекції (год)

Практичних

(семінарських)

(год)

Лабораторних

(год)

Індивідуальна робота (год)

Самостійна

робота (год)

Розрахункові, графічні роботи

(семестр)

Курсові роботи

(семестр)

Заліки (сем)

Екзамен

(семестр)


Денна









































Заочна








































Робоча програма складена на основі _____________________________________


_______________________________________________________________________________________

(назва типової програми, дата затвердження)

____________________________________________________________________


Робоча програма складена __________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові викладача,


_______________________________________________________________________________________

який відповідає за складання)

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри ________________________

____________________________________________________________________

протокол № ____________

"______" серпня 2008 року


Завідувач кафедри ________________________ /_____________________/

(підпис) (прізвище, ініціали)


Схвалено методичною радою (назва) факультету

"____ " серпня 2008 року

Голова методичної ради

(назва) факультету ___________________________/_______________/

(підпис) (прізвище, ініціали)



  1. Пояснювальна записка


^ Мета курсу: дати студентам знання про характер взаємодії суспільства і природи, показати, що вони знаходяться у прямій залежності від способу виробництва і рівня розвитку продуктивних сил, від характеру суспільних відносин на кожному етапі розвитку людства.

^ Завдання курсу: розкрити суть природокористування, вивчити історичні аспекти взаємовідносин суспільства і природного середовища, особливості використання природного середовища та природних ресурсів. Розкрити глобальні та територіальні проблеми і ситуації природокористування.



  1. Зміст лекційного курсу






Тема

Годин

1

Що таке природокористування? Раціональне і нераціональне природокористування.

2

2

Історія розвитку вчення про природокористування.

2

3

Взаємодія суспільства з природою як ключова методологічна проблема суспільної географії.

2

4

Географічні основи взаємодії суспільства і природи.

2

5

Оцінка природних умов життя населення.

2

6

Особливості природокористування у провідних галузях господарства.

2

7

Особливості природокористування у промисловості й транспорті.

2

8

Геоекологічні проблеми гірничо видобувної промисловості.

2

9

Особливості природокористування у сільському господарстві.

2

10

Особливості розвитку будівництва, будівельної індустрії і їх вплив на природокористування.

2

11

Геоекологічні аспекти урбанізації. Місто і навколишнє середовище.

2

12

Проблеми геоекології і природокористування Світового океану.

2

13

Геоекологічні проблеми водоспоживання і водокористування.

2

14

Геоекологічні проблеми атмосфери і гідросфери.

2

15

Проблеми охорони здоров’я і раціональне природокористування.

2

16

Екстремальні природні явища й техногенні катастрофи.

2

17

Геоекологічні проблеми територіальної організації суспільства.

2




Всього годин

34



Програма

курсу «Основи історії природокористування»


Предмет, об'єкт і завдання курсу. Природне середовище як наукове поняття і об'єкт вивчення географічних та економічних наук. Історія розвитку вчення про природокористування. Проблеми взаємовідносин людини і природного середовища, значення оцінки впливу природного середовища для їх вивчення й вирішення. Загальнотеоретичні проблеми оцінки впливу природного середовища. Соціально-економічний ха­рактер предмету дослідження. Природне середовище як цілісна компонент­но взаємообумовлена структура. Диференціація природного середовища як передумова його об'єктивної покомпонентної економічної оцінки.

Основні поняття і суть оцінки природного середовища. Економічна оцінка природного середовища в економічній географії і економіці. Своєрід­ність методологічних, методичних прийомів і підходів до оцінки природного середовища та його впливу на соціально-економічний розвиток території. Основні методи оцінки природного середовища. Якість природного середови­ща і можливості його кількісної оцінки. Форми впливу природного середовища на соціально-економічний розвиток регіонів (окремих територій).

Кількісна і якісна оцінка впливу природних факторів на розвиток госпо­дарства і умови життя населення. Кількісні та якісні прояви впливу природних факторів, їх взаємозв'язок, взаємодія і взаємоперехід. Зміст, критерії, підходи і принципи оцінки впливу природного середовища. Розробка окремих видів оці­нок в залежності від змісту практичних завдань. Основні етапи і науково-ме­тодичні положення оцінки впливу природного середовища. Практична зна­чимість оцінки впливу природного середовища. Значення природних факто­рів для проблеми розміщення продуктивних сил. Територіальні поєднання природних ресурсів. Вплив територіальних поєднань природних ресурсів на розвиток виробничо-територіальних комплексів. Основні групи природних ресурсів. Самостійне практичне значення поелементної оцінки природних ресурсів. Оцінка впливу окремих компонентів природного середовища.

Мінерально-сировинні ресурси їх види і особливості. Оціночні параметри мінерально-сировинних ресурсів. Теорія та методи економічної оцінки їх. Лісові ресурси, їх особливості, методика оцінки. Соціально-економічна оцінка впливу лісових ресурсів. Земельні ресурси, особливості й багатоплановий характер їх використання. Якісна та економічна оцінка земельних ресурсів. Оцінка впливу земельних ресурсів. Водні ресурси їх значення використання. Проблеми і перспективи комплексної оцінки впливу природного середовища.


Література


  1. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: понятийно-термино­логический словарь. М.: Мысль,. 1983. — 350 с.

  2. Алексеенко В. А. Геохимия ландшафта и окружающая среда. М.: Недра, 1990.— 142 с.

  3. Баландин Р. К. Область деятельности человека: техносфера. Минск: Вы-шейша школа, 1982. — 200 с.

  4. Балацкий О. Ф., Мельник Л. Г., Яковлев А. Ф. Экономика и качество окружающей среды. Л.: Гидрометеоиздат, 1984. — 190 с.

  5. Беляев Г. К., Кононова О. В. Выявление воздействия на человека загряз­нений окружающей среды. Орджоникидзе: Северо-Осетинский государствен­ный университет, 1985.

  6. Биосфера. М.: Мир, 1972. — 183 с.

  7. Блехцин И. Я., Минеев В. А. Производительные силы и окружающая сре­да (проблемы и опыт исследования). М.: Мысль, 1981. — 214 с.

  8. Бочкарева Т. В. Экологический «джинн» урбанизации. М.: Мысль, 1988. – 270 с.

  9. Вьюн В. Г. Организационно-экономический механизм рационального при­родопользования в сельскохозяйственном производстве. Днепропетровск: Пороги, 1994. — 160 с.

  10. Географічна енциклопедія України, Київ: Українська екциклопедія: т. 1 -1989; т. 2 — 1990; т. З — 1993.

  11. Геоэкологические основы территориального проектирования и планиро­вания. М.: Наука, 1989. — 144 с.

  12. Глобальная экологическая проблема. М.: Мысль, 1988. — 208 с.

  13. Голиков А. П. та ін. Вступ до економічної та соціальної географії. – К.: Либідь, 1996. – 320 с.

  14. Долгушин И. Ю. Основные принципы и механизмы превышения допус­тимых нагрузок на ландшафт. Известия АН СССР, сер. географ, 1991, № 3.

  15. Зубаков В. А. Экологический кризис и будущее человечества. Известия ВГО, 1990, т. 122, вып. 2.

  16. Инвестиционная политика природопользования. М.: Наука, 1989. — 278 с.

  17. Информационный бюллетень о состоянии геологической среды Украины за 1991 г., вып. 12, Киев: Госкомгеология. Геопрогноз. 1992, 109 с.

  18. Исаченко А. Г. Экологический потенциал ландшафта. Известия ВГО, 1991, т. 123, вып. 4.

  19. Итоги науки и техники: Охрана природы и воспроизводство природных ресурсов. М.: ВИНИТИ, т. 22, Охрана природы и улучшение городской сре­ды, 1988.—198 с.

  20. Каталог биосферы. М.: Мысль, 1991. — 256 с.

  21. Каштанов А. Н., Лисецкий Ф. Н., Швебс Г. И. Основы ландшафтно-экологического земледелия. М.: Колос, 1994. — 128 с.

  22. Ландшафтно-геохимические основы фонового мониторинга природной среды. М.: Наука, 1989. — 264 с.

  23. Международная монография. Оценка влияния хозяйства на природу: воз­действие — изменение — последствия (издатели В. С. Преображенский, В. Ворачек). Брно, 1985, т. I — 403 с, т. II — приложения.

  24. Минц А. А. Экономическая оценка естественных ресурсов. М.: Мысль, 1972.— 302 с.

  25. Мировой океан: дополнения, понятия, термины (под ред. С. С. Сальнико­ва). Л.: Наука, 1987.

  26. Окружающая среда крупного города. Л.: Наука, 1988. — 112 с.

  27. Основы геоэкологии (под ред. В. Г. Морачевского). С.-Пб.: Издательство С-Пб. университета, 1994. — 351 с.

  28. Охрана ландшафтов: Толковый словарь. М.: Прогресс, 1982.

  29. Охрана окружающей природной среды (под. ред. Г. В. Дуганова). К.: Вища школа, 1988.— 304 с.

  30. Охрана окружающей среды. Справочник (сост. Л. П. Шариков). Л.: Су­достроение, 1978. — 558 с.

  31. Охрана природы. Справочник. Изд. второе (под ред. К. П. Митрошкина). М.: Агропромиздат, 1987. — 269 с.

  32. Оценка качества окружающей среды и экологическое картографирова­ние. М.: Институт географии РАН, 1995. — 213 с.

  33. Рациональное использование и охрана окружающей среды городов. М.: Наука, 1989.— 92 с.

  34. Реймерс Н. Ф. Природопользование: Словарь — справочник. М.: Мысль, 1990. —639 с.

  35. Руденко Л. Г. та ін. Еколого-географічні дослідження території України. К.: Наукова думка, 1990. — 32 с.

  36. Родоман Б. Б. Поляризация ландшафта как средство сохранения биосфе­ры и рекреационных ресурсов. С сб.: Ресурсы, среда, расселение: М.: Наука, 1974.— с. 150-163.

  37. Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: навчальний посібник. – Одеса. – 2005. – 632 с.

  38. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. – Львів, 2003. – 444 с.



^ 3. ВЗАЄМОДІЯ СУСПІЛЬСТВА З ПРИРОДОЮ ЯК КЛЮЧОВА МЕТОДОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ


Понад дві тисячі років географи вивчають і аналізують шляхи, якими людство прямує до гармонії з природним середовищем плане­ти, чи, можливо, лише сподівається на таку гармонію. Географія — єдина серед наук, яку рівною мірою цікавлять вивчення природного середовища і умов життя людини, регіональні контрасти і нерівно­мірність розподілу життєвих благ серед людей. Суспільна географія розміщена на стику природних і суспільних наук і відтак головну увагу приділяє взаємодії суспільства з природним середовищем. Вона поступається галузевим географічним дисциплінам щодо ана­літичних можливостей у дослідженні окремих компонентів і явищ, але виграє за рахунок географічного синтезу, загальних оцінок гео­графічного середовища як арени взаємодії суспільства і природи.

З другої половини XX ст. філософи-методологи наголошують пріоритетність наукового синтезу. Як зауважував акад. Б. М. Кедров (1977), у даний час у центрі уваги всієї науки взагалі висувається синтетичне завдання — охопити складний об'єкт дослідження інтег­рально, комплексно, з усіх його сторін. І в суспільній географії на-противагу "відцентровим" тенденціям галузевої диференціації інте­гральний підхід, притаманний географам з античних часів, віднов­люється на новій загальнонауковій основі.

У всьому світі різко посилюється увага людства до довкілля, до ролі і місця господарського впливу на природне середовище, до оці­нок результатів і наслідків все зростаючого втручання людини в при­роду. Географічний підхід до розв'язання таких проблем нині став очевидним. Але самі географи у багатьох випадках не повною мірою готові взятися за таку роботу. Як влучно зауважив П. Хаггет (1979), географи відчувають певну ніяковість з огляду на те, що їх "внутрі­шні" питання про раціональне використання природного середови­ща і ресурсів, кращого розміщення населення та господарства неспо­дівано стали громадськими і вийшли на трибуни парламентів.

Одна з стрижневих методологічних проблем суспільної геогра­фії — взаємини людини та природи, що її оточує. У стародавніх вчен­нях та античній науці людина розглядалась як складова природи: лю­дина і природа утворюють єдине ціле і не протистоять одна одній. Вже Платон проголошує єдність космосу та мікрокосмосу, Всесвіту і людини. У людині, як сонце в краплині роси, відбивається увесь світ з його будовою і душею. І найвищим прагненням людини повинен ста­ти такий інтелектуальний розвиток, "щоб через розгляд гармоній та коловоротів світу виправити коловорот у власній голові".

Сучасна методологія взаємин суспільства з природою така. При­рода по відношенню до суспільства відіграє роль середовища його життєдіяльності — просторового базису розселення та господарст­ва, а також його ресурсної бази, за наявності тих чи інших природ­них ресурсів. Суспільство, з одного боку, є одним з компонентів природи, а з другого — компонентом надзвичайно вагомим і агре­сивним, наступальним по відношенню до всіх інших компонентів природи. Підкреслимо, що суспільство здатне до самоконтролю і відтак спроможне певною мірою регулювати свої взаємини з приро­дним середовищем. Природа під тиском зростаючого антропоген­но-техногенного навантаження зазнає змін і трансформацій, як пра­вило, деструктивних і незворотних. Змінене (погіршене) природне середовище негативно впливає на життєдіяльність суспільства і в такий спосіб вимагає певних обмежень і коректив щодо техногенно­го навантаження на природу. Схематично це можна представити так (рис. 1):



На ранніх стадіях свого цивілізаційного розвитку (рис. 1, а) сус­пільство — одна з складових частин природи, його вплив на приро­дне середовище слабкий, взаємини "суспільство-природа" гармоні­зовані. На наступних стадіях людство виділяється з природи і "під­німається" над нею. Вплив суспільства на природу різко зростає, він недостатньо регулюється і контролюється. Якість природного сере­довища погіршується (рис. 1, б). У наш час (рис. 1, в) вплив суспіль­ства на природу все більшою мірою стає контрольованим і регламе­нтованим, техногенні навантаження на довкілля зменшуються (мо­жуть принципово зменшуватися), і якість природного середовища покращується.

Вплив суспільства на природу різноманітний і багатоаспектний. В узагальненому вигляді він залежить від рівня розвитку господар­ської діяльності, типу політичної та економічної організації суспіль­ства, наявної інфраструктури і матеріальних ресурсів, кількості на­селення і трудових ресурсів, поширених технологій, особливостей цивілізаційно-культурного розвитку, екологічного стану довкілля, системи управління та інформації.

Стрижневою проблемою суспільної географії лишається обґрун­тування раціональної просторової взаємодії суспільства і природно­го середовища на засадах сталого екологічно безпечного й еконо­мічно ефективного соціального розвитку. Прерогативою географів є розроблення принципів і методів екологічно безпечної господар­ської організації території стосовно різних типів природного сере­довища та різних видів економічної діяльності і формулювання на цій основі законів екологічно безпечних геоструктур. Йдеться про

розроблення теоретичних моделей раціональних форм просторо­вої впорядкованості природного середовища, розселення населен­ня, розміщення господарства для різних типів географічної оболо­нки. Йдеться про закони раціональної територіальної організації природи, населення, господарства, а також форми їх найкращих просторових комбінацій і поєднань стосовно конкретних умов ко­жної території. Відповідно, потрібно досліджувати закономірності та встановлювати закони раціональної територіальної організації природного середовища, населення, його виробничої та духовної життєдіяльності, закони формування територіальних структур (геоструктур) суспільства.


Контрольні питання та завдання

1. Співставте проблему взаємодії суспільства і природи з предметною областю суспільної географії, з предметними областями ін­ших наук. Обґрунтуйте особливу роль суспільної географії у роз­в'язанні цієї проблеми.

2. Якою представляється методологія взаємодії суспільства з природою у наш час? Як змінювався характер такої взаємодії з цивілізаційним розвитком людства?

3. Характеризуйте просторові аспекти раціональної взаємодії суспільства і природи. Поясніть зміст концепцій раціональної терито­ріальної організації природного середовища, населення, його ви­робничої та суспільної життєдіяльності, суспільства в цілому.


Програма

курсу «Географічні аспекти глобальних проблем людства»

^ Глобальні проблеми людства і завдання суспільної географії у їх дослідженні. Єдність, цілісність і контрастність сучасного світу. Глоба­лізація процесів економічного, соціального, політичного, культурного і духовного розвитку людства і виникнення глобальних (всесвітніх) проблем. Типи і види глобальних проблем. Міждисциплінарність у дос­лідженні глобальних проблем і роль у їх розв'язанні СГ. Глобальні мо­делі світового розвитку: від моделі Римського клубу до проекту "Май­бутнє світової економіки" групи на чолі з В. Леонтьєвим і "Світ у 2000 році". Назрілі потреби й імперативи сучасного світу. Проблеми сталого розвитку.

^ Демографічні проблеми. Суть демографічних проблем у зв'язку із загальною гуманізацією науки і сфери практики. Феномен людини і людства у світлі нових досліджень. Сучасна світова демографічна си­туація. Зв'язок природного руху населення з рівнем розвитку економіки, культури, освіти, урбанізації в різних регіонах світу. "Демографічний вибух" і його економіко- і соціально-географічні наслідки". Прогноз зростання кількості населення світу. Зв'язок демографічних проблем з іншими глобальними проблемами людства - соціальними, економіч­ними, екологічними і політичними. Завдання СГ у дослідженні глобаль­них демографічних проблем. Формування демогеографії.

^ Соціальні проблеми. Суть глобальних соціальних проблем. Пріори­тети в їх дослідженні та розв'язанні. Види соціальних проблем.

Проблеми освіти, науки, культури. Об'єктивна необхідність загальної та спеціальної освіти населення і оволодіння ним культурними цінностями в сучасну епоху. Зв'язок освіти з наукою і культурою. "Ін­формаційний вибух" у сучасному світі. Глобальні особливості географії науково-освітньої інфраструктури. Роль Інтернету. Світові центри науки і культури. Географічні аспекти міжнародного обміну кадрами науки і культури, науково-технічною інформацією, культурними цінностями. Інформаційний імперіалізм. Вестернізація Східної Європи. Завдання економічної і соціальної географії у дослідженні глобальних проблем освіти, науки і культури. Формування географії освіти, науки і культури.

^ Проблема охорони здоров 'я. Поняття здоров'я людини і населення. Чинники, в тому числі географічні, здоров'я населення. Стан природ­ного і соціального середовища проживання людей та їхнього здоров'я. "Хвороби цивілізації". Втрати людства від хвороб і пов'язаної з ними передчасної старості і смерті людей. Проблеми прокреації і рекреації. Міжнародне співробітництво у сфері охорони здоров'я. Завдання СГ у дослідженні глобальної соціальної проблеми охорони здоров'я. Проб­леми розвитку медичної географії.

^ Економічні проблеми. Виникнення і структура економічних проблем. їх зв'язок з іншими глобальними проблемами. Економічні цикли і довготривалі хвилі.

Продовольча проблема. Рівень забезпечення продовольством населення різних регіонів землі. Глобальний і регіональний потенціал і прогноз виробництва продовльства. Географія виробництва зерна, кормів, молочно-м'ясних і рибних продуктів. Проблема голоду в країнах, що розвиваються. Екстенсивний та інтенсивний шляхи розв'язання продовольчої проблеми. Роль НТР, зокрема біоінженерії. Новий етап "зеленої революції". Нові завдання СГ у дослідженні і розв'язанні гло­бальної продовольчої проблеми.

^ Проблеми сировини й енергії. Суть цих проблем. Забезпеченість мінерально-сировинними ресурсами й енергоносіями в найближчій та віддаленій перспективі. Економіко- і соціально-географічні особливості розв'язання проблеми сировини й енергії. Світовий ринок сировини та енергії. Завдання СГ у дослідженні і розв'язанні глобальної сировинної та енергетичної проблем.

^ Проблеми запровадження нового економічного порядку. Суть і причини виникнення цих проблем. Географічні аспекти економічного імперіалізму і відсталості країн, що розвиваються. Роль транснаціональних корпорацій. Проблема Схід-Захід, Північ-Південь. Шляхи подо­лання відсталості країн, що розвиваються. Особливості і суперечності розв'язання фінансово-валютних проблем, особливо проблеми фінан­сової заборгованості. Завдання економічної і соціальної географії у дослідженні глобальних економічних проблем.

^ Екологічні проблеми. Глобалізація процесів взаємодії людського суспільства і природного довкілля. Формування довкілля і проблема ноосфери. Екологічний імператив. Природне середовище: проблеми ста­лого розвитку людства. Військово-господарська діяльність і навколишнє середовище. "Зелений" рух у світі. Економіко- і соціально-географічні проблеми взаємодії людства і довкілля у зв'язку з її детериорацією. Проблеми глобального моніторингу довкілля і роль СГ у його створенні. Формування геоекології.

^ Політичні проблеми - проблеми миру і безпеки народів. Необхідність гуманізації міжнародних політичних відносин. Особливості розподілу військово-політичних сил і сил миру в глобальному масштабі. Війсь­ково-політичні блоки. Неоглобалізм і його географічні аспекти. Відобра­ження глобальних геополітичних спрямувань імперіалізму радянського (російського) й американського в сучасних регіональних конфліктах і війнах (Близький Схід, Афганістан, Югославія, Кавказ та ін.). Бізнес зброї і формування військово-промислових комплексів. Зміна політичної глобальної обстановки після теракту у Нью-Йорку і Вашингтоні 11 вересня 2001 р. Геополітичні концепції сучасності (С. Гаттінґтон, З. Бжезінський та ін.). Завдання СГ у дослідженні географічних аспектів проблем миру на планеті, соціально-економіко-екологічних наслідків роззброєння. Формування сучасної політичної географії. Шляхи розв'язання глобальних проблем людства.

Схожі:

Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)

Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) зкурортологі ї
З к у р о р т о л о г І ї
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Землевпорядкування та кадастр
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Факультет географічний
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Факультет географічний
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Факультет географічний
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Факультет географічний
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Факультет географічний
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Факультет географічний
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Робоча програма складена на основі освітньо-професійної програми гсво
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи