Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання атестаційної магістерської роботи icon

Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання атестаційної магістерської роботи




Скачати 238.96 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання атестаційної магістерської роботи
Дата02.06.2012
Розмір238.96 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

(для спеціальності 8.092601 Водопостачання і водовідведення)


Харків 2006

Методичні вказівки до виконання атестаційної магістерської роботи для спеціальності 8.092601 – водопостачання і водовідведення / Укладачі: С.С.Душкін, В.І.Лусь, Г.І.Благодарна. – Харків: ХНАГХ, 2006. - 22 с.


У вказівках наведено матеріал, що розкриває зміст розділів для виконання атестаційної магістерської роботи за спеціальністю 8.092601 Водопостачання і водовідведення. Даються рекомендації щодо підготовки атестаційної магістерської роботи та її оформлення.


Рецензент В.О.Ткачов


Рекомендовано кафедрою Водопостачання, водовідведення та очищення вод, протокол №5 від 25 січня 2006 р.

^ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Ці методичні вказівки розроблені на підставі Закону України Про освіту і постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) від 20 січня 1998 р. №65.

Магістр із спеціальності Водопостачання і водовідведення  це освітньо-кваліфікаційні рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста цієї ж спеціальності здобув поглиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у галузі водопостачання і водовідведення.

Атестаційна магістерська робота (АМР) є випускною кваліфікаційною роботою наукового змісту, що відображає хід і результати розробки обраної теми. Вона повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки і техніки, а її тема має бути актуальною.

Атестаційна магістерська робота, як правило, містить дві головні частини: науково-дослідну і практичну. Науково-дослідна частина включає: аналіз завдання, аналітичний огляд опублікованої літератури, обґрунтування і постановку теми дослідження, аргументацію застосування методик: викладення отриманих результатів, їх аналіз і висновки. Практична частина АМР може включати розробку конструктивних, технологічних, організаційних або економічних рішень.

АМР є навчально-дослідницькою роботою, науковий рівень якої повинен відповідати програмі навчання. Виконання такої роботи підтверджує те, що її автор навчився самостійно вести науковий пошук, знає професійні проблеми і володіє загальними методами їх вирішення.

Науковими керівниками магістрантів призначаються професори (доценти), які активно ведуть науково-дослідну роботу.

Теми наукових досліджень магістрів повинні бути сформульовані таким чином, щоб забезпечити цілеспрямоване формування індивідуального плану магістранта і його конкретну роботу в дослідницькому напрямку протягом усього періоду навчання в магістратурі.

До початку виконання атестаційної магістерської роботи студент разом з науковим керівником розробляє графік роботи на весь період її виконання.

Підсумкова атестація проводиться у вигляді захисту атестаційної магістерської роботи на засіданні державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Атестаційна робота подається на захист з необхідним для захисту комплектом плакатів і креслень, кодограм або інших носіїв візуальної інформації; з відгуком керівника і рецензією опонента; зведеною відомістю про виконання студентом навчального плану і отриманими ним оцінками. Додатково на захист можуть подаватися макети, зразки, авторські свідоцтва і патенти, копії статей і доповідей студента.

Захист магістерських робіт відбувається на засіданнях ДЕК.

Робота ДЕК із захисту атестаційних магістерських робіт проводиться згідно з Рекомендаціями про порядок створення, організацію і роботу державної кваліфікаційної комісії у вищих навчальних закладах України (лист Міністерства освіти і науки України від 29.12.93 р. №83-5/1259).


^ 2. СТРУКТУРА І СКЛАД АТЕСТАЦІЙНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ

РОБОТИ


2.1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Атестаційна магістерська робота за формою і змістом повинна відповідати магістерській роботі зі спеціальності Водопостачання і водовідведення. Науково-дослідницька частина магістерської роботи повинна складати 30-50% загального об’єму.

Вона включає в себе і графічний матеріал. Текстова частина подається у вигляді розрахунково-пояснювальної записки обсягом 100-120 сторінок комп’ютерного тексту. Графічна частина включає в себе креслення та плакати на 11-14 аркушах формату А4, поданих у вигляді презентації в програмі Microsoft Office PowerPoint.

Текстова частина магістерської роботи повинна відповідати таким вимогам:

  • чітка і логічна послідовність викладення матеріалу;

  • переконливість аргументації;

  • лаконічність і чіткість формулювань, що виключають неоднозначність тлумачення;

  • конкретність викладання результатів роботи;

  • обґрунтованість рекомендацій і пропозицій.


^ 2.2. СТРУКТУРА І ЗМІСТ РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНОВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Атестаційна магістерська робота повинна містити:

  • титульний аркуш;

  • реферат;

  • зміст;

  • завдання на виконання АМР;

  • перелік умовних позначень (при необхідності);

  • вступ;

  • головну частину;

  • висновки;

  • список використання літературних джерел;

  • додатки (при необхідності).

Титульний аркуш містить найменування підпорядкованості вищого навчального закладу і назву самого закладу, де навчається магістрант, назву кафедри, що випускає відповідних спеціалістів, прізвище, ім’я, по батькові магістранта, тему АМП, шифр і найменування спеціальності, науковий ступінь, вчене звання і прізвище та ініціали наукового керівника, місто і рік (зразок титульного аркуша див. додаток А).

Реферат повинен містити відомості про повний обсяг роботи, кількість рисунків, таблиць, використаних літературних джерел, додатків, кількість креслень та плакатів.

Текст реферату повинен давати повне уявлення про виконану роботу. В ньому описуються: об’єкт дослідження та проектування, мета роботи, результати і новизна, ефективність, галузь застосування.

Викладання матеріалу в рефераті має бути стислим і точним. Слід використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів. Необхідно використовувати стандартизовану термінологію, без маловідомих термінів і символів.

Текст реферату розміщують на окремих сторінках.

Зміст містить найменування й номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів, зокрема вступу, висновків до розділів (якщо вони є), загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. (зразок оформлення змісту див. додаток Б).

Завдання на виконання атестаційної магістерської роботи, затверджене завідуючим кафедрою, видається магістранту його науковим керівником. Оригінал цього завдання підшивається до розрахунково-пояснювальної записки.

Завдання на виконання окремих спеціальних розділів можуть видаватися додатково науковим керівником і наводитися на початку відповідних розділів.

Перелік умовних позначень наводиться при необхідності. Якщо в роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і т. ін., то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік слід писати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення і позначення, а справа – їх детальне розшифрування.

Якщо скорочення, спеціальні терміни, символи, позначення і таке інше повторюється у тексті менше трьох разів, то окремий перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ. Обґрунтовують актуальність теми, мету і завдання роботи. Дають характеристику об’єкта і предмета дослідження та проектування. Описують новизну і практичне значення отриманих результатів. Наводять основні підстави для виконання роботи і основні нормативні документи.

Головна частина. У цій частині розкривають суть виконаної роботи за заданою темою. Її структура повинна відповідати завданням, що були сформульовані.

Склад цієї частини залежить від теми магістерської роботи.

Залежно від теми, наявності даних для проектування, складності об’єктів (особливо при реальному проектуванні) окремі розділи головної частини можуть бути вилучені і замінені іншими, що випливають з конкретних умов.

Висновки. У висновках викладають основні результати роботи, що підтверджують розв’язання поставлених завдань. Наводять рекомендації щодо їх використання та оцінку техніко-економічної ефективності розробок.

Список літературних джерел слід складати в порядку появи посилань у тексті або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної справи (зразок див. додаток В).

Додатки. При необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи: проміжні математичні доведення, формули і розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту; інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання роботи; ілюстрації допоміжного характеру.


^ 2.3. СКЛАД ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ АТЕСТАЦІЙНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Основна частина АМР складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки.

Основна частина атестаційної магістерської роботи має включати такі розділи:

  1. аналітичний огляд стану питання,

  2. розрахунково-технологічна частина,

  3. експериментальні дані, їх аналіз,

  4. техніко-економічна оцінка,

  5. графічний частина (у вигляді презентації).

Аналітичний огляд стану питання. Включає в себе огляд літератури, основних етапів розвитку наукової думки за проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи науковців, магістрант повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце в розв’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме щодо необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини атестаційної магістерської роботи.

Розрахунково-технологічна частина. У цьому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розкривають методи розрахунків, гіпотези, розробляють загальну методику проведення експериментальних досліджень.

Експериментальні дані, їх аналіз. Цей розділ повинен відображати науково-дослідницьку роботу магістранта протягом навчання.

Він включає дослідження, розрахунки і розробку методіки дослідження, проектування експериментальної установки - елементів споруд для очистки води, або прогресивних технологій підготовки води, обробки шламів, осадів тощо, апаратурне (пристройне) забеспечення, планування експерименту і обробку їх даних.

Зміст цього розділу повинен підтверджувати, що магістрант навчився самостійно вести науковий пошук, знає професійні проблеми і володіє загальними методами їх вирішення.

Техніко-економічна оцінка. Цей розділ є завершальним етапом дослідницької роботи. У ньому розраховують техніко-економічні показники системи, що проектується.

Графічний матеріал повинен бути поданий у вигляді презентації у програмі Microsoft Office PowerPoint з креслень та плакатів на 11-14 аркушах паперу формату А4. Рекомендується такий приблизний склад презентації:

  • титульний слайд з назвою магістерської роботи, прізвище, ім’я та по батькові магістранта, прізвище, ім’я та по батькові керівника роботи, його вчене звання та науковий ступінь;

  • основна частина (10-12 слайдів) залежать від теми магістерської роботи;

  • слайд з економічними дослідженнями є завершальним.


^ 3. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ АМР

Атестаційну магістерську роботу слід оформляти відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.

^ 3.1. ТЕКСТОВА ЧАСТИНА (РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА)

Текст розрахунково-пояснювальної записки має бути надрукований на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом до 30 рядків на сторінці.

Текст магістерської роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий – 25, правий – 15, верхній – 20, нижній – 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту дисертації має бути однаковою.

Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою чорного кольору, при цьому щільність вписуваного тексту має бути наближеною до щільності основного тексту.

Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи, пункти й підпункти.

Заголовки структурних частин ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу розрядкою в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Перенесення слів у заголовках не допускаються.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) і текстом повинна дорівнювати 13-14 мм.

Кожну структурну частину магісткрської роботи треба починати з нової сторінки.

До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою магістерської роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці, але номер на ньому не ставлять.

Такі структурні частини роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують тільке їх заголовки, тобто не можна друкувати: 1. ВСТУП або Розділ 6. ВИСНОВКИ. Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (рисунки, фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступний сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом Рис. і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданий у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. З абзацу розміщують напис Таблиця із зазначенням її номера і заголовком таблиці. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу).

Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово Таблиця і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова Продовження табл. і вказують номер таблиці, наприклад: Продовження табл. 1.2.

Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові й пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одній сторінці декілька, то після слова Примітки ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

  1. .....

  2. .....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова Примітка ставлять крапку.

Ілюстрації. Ілюструють роботу, виходячи з певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, повязаних з другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом Рис.;

порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст з якомога стислою характеристикою зображеного;

експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не заміняє загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Приклад:

Рис. 1.24. Променевий водозабір:

1 - водоносний горизонт;

2 - опускний колодязь;

3 - дрени;

4 - засувки;

5 - колонки управління;

6 - насоси;

7 - електродвигуни.

Не варто оформляти посилання на ілюстрації як самостійні речення, в яких тільке повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, повязана із ілюстрацією, і де студенту треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках (рис. 3.1) або зворот типу: ... як це видно з рис. 3.1 або ... як це показано на рис. 3.1.

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово Таблиця починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

^ Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер) – Назва таблиці


Головка










Заголовки граф


Підзаголовки граф














Рядки


















































































Боковик Графи (колонки)

(заголовки рядків)

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не меншою 8 мм.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками, якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його заміняють словами Те ж, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не треба. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Формули. При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.

Найбільші, а також довгі й громоздкі формули, котрі мають у своєму складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також усіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невелекі й нескладні формули, що мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символа і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова де без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Нумерувати слід тільки ті формули, на які є посилання в наступному тексті, інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить в речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Оформлення списку використаних джерел. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розміщувати одним з таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написані), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку (зразок див. додаток 3).

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обовязковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления, ДСТУ 3582-97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила, ГОСТ 7.12-93 Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила.

Додатки. Додатки оформляють як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи в тексті роботи.

Якщо додатки оформляють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово Додаток __ і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною на титульному аркуші під назвою магістерської роботи друкують великими літерами слово ДОДАТКИ.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис.Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.


^ 3.2. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА

Графічна частина атестаційної магістерської роботи повинна відповідати вимогам, які ставляться до магістрів спеціальності 8.092601 Водопостачання і водовідведення. Її виконання і оформлення повинно відповідати вимогам стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

Графічна частина атестаційної роботи має бути виконана у вигляді презентації основних комплектів робочих креслень споруд, апаратів, схем та ін. Повнота основних комплектів визначається завданням кафедри, але повинна бути достатньою для отримання чіткого уявлення про обєкт проектування, організацію і технологію виробництва. Графічна частина атестаційної магістерської роботи може мати й ілюстраційні матеріали. Презентація підшивається до роботи у кінці і на кожному аркуші ставиться штамп. Приклад штампа наведено у додатку Г.

Додаток А


^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


ШЕВЧЕНКО ПЕТРО СИДОРОВИЧ


ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ АДСОРБЦІЙНОЇ ОЧИСТКИ ВОДИ


8.092601 – водопостачання і водовідведення

Атестаційна магістерська робота


Науковий керівник

доктор технічних наук,

професор Пантелят Г.С.


Харків – 2006

Додаток Б


ЗМІСТ


Реферат....................................................................................................... 2

Завдання на виконання АМР.................................................................... 4

Вступ.....…………………………………………………………………. 5

РОЗДІЛ 1. Стан досліджуваного питання........……………………………..

1.1. ……..

1.2. ……...

Висновки.......................................................................................................

РОЗДІЛ 2. Розрахунково-технологічна частина..............................................

2.1. ………

2.1.1. ……..

2.1.2. ………

2.2. ………………

2.3. .........

Висновки........................................................................................................

РОЗДІЛ 3. Методіка проведення досліджень, їх організація

та обробка експериментальних даних.....................................

3.1. ……..




Висновки........................................................................................................

Список літератури..............................................................................................

Додатки...............................................................................................................

Графічна частина...............................................................................................


Додаток В


^ СПІСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Клячко В.А., Апельцин И.Э. Очистка природных вод. - М.: Стройиздат, 1971. - 580 с.

  2. La Mer V. K. & Healy T.W. Adsorption - flocculation reactions of macromolecules at the liquid - solid interface. Revue Pure & Applied Chemistry, 1963, 13, №5. – P. 321-332.

  3. Юсупов А.И. Изучение агрегативной устойчивости гидродисперсий мономинералов различной химической природы в присутствии полиэлектролитов серии : Автореф. дис. канд. хим. наук. - Ташкент: 1975. - 24 с.

  4. Державні санітарні правила і норми Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання №136/1940 від 15.04.1997 р. // Юридичний вісник України. – 1997. - №31. – С. 13-19.

  5. Гончарук В.В., Дешко И.И. и др. Коагуляция, флокуляция и фильтрование в технологии водоподготовки. // Химия и технология воды. – 1998. – Т. 20, №1. – С. 19-31.

  6. ГОСТ 3351-82 Вода питьевая. Методы определения вкуса, запаха, цветности и мутности - М., 1982. – 7 с.

  7. Пат. України № 38471 А, МПК 6 С02F 1/48. Спосіб приготування розчину поліакриламідного флокулянту для очищення природних і стічних вод / Душкін С.С., Сорокіна К.Б., Благодарна Г.І. Заяв. 10.07.2000; Опубл. 15.05.2001.

  8. СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. – М.: Стройиздат, 1985.


Додаток Г

















^ МОіН України



























Прізвище


Підп.

Дата

^ ХНАМГ ВВ-52 МР

Магістр.








Керівник










Назва атестаційної магістерської роботи

Аркуш

Аркушів

Масшт.

Зав. каф

Душкін С.С.







1

13

б/м













.










Назва слайда
^

Кафедра ВВ та ОВ

























^

Навчальне видання




МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання атестаційної магістерської роботи

(для спеціальності 8.092601 Водопостачання і водовідведення)


Укладачі ДУШКІН Станіслав Станіславович,

ЛУСЬ Володимир Іванович,

БЛАГОДАРНА Галина Іванівна


Редактор М.З.Алябєв





План 2006, поз. 354




Підп. до друку 04.02.2006

Папір офісний. Друк на ризографі.

Тираж 100 прим.

Формат 60х84 1/16

Умовн.-друк. арк. 1,0

Зам. № Ціна договірна.

Сектор оперативної поліграфії при ІОЦ ХНАМГ


61002, Харків, вул. Революції, 12



Схожі:

Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання атестаційної магістерської роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни “Інвестиційний менеджмент”
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання атестаційної магістерської роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни “Поведінка споживача”
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання атестаційної магістерської роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до практичних занять, виконання самостійної роботи та графічної роботи з курсу
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання атестаційної магістерської роботи iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки для проведення практичних занять, виконання курсової роботи та самостійної роботи
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання атестаційної магістерської роботи iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки для проведення практичних занять, виконання курсової роботи та самостійної роботи
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання атестаційної магістерської роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства автоматика І квп
Методичні вказівки до практичних занять, самостійної роботи та виконання контрольної роботи
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання атестаційної магістерської роботи iconМетодичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання атестаційної магістерської роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки для проведення практичних занять та виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «гідротехнічні споруди»
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання атестаційної магістерської роботи iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки для проведення практичних занять та виконання курсової роботи з дисципліни «гідротехнічні споруди»
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання атестаційної магістерської роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Економіка природокористування» (для студентів 4 курсу денної І заочної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи