Антибіотикотерапія в комплексному лікуванні панкреонекрозу
Скачати 14 Kb.
|
| АНТИБІОТИКОТЕРАПІЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ПАНКРЕОНЕКРОЗУ Попадинець В.М., Шевченко Ю.О. Науковий керівник - д.м.н., проф. М.Г. Кононенко СумДУ, кафедра хірургії з дитячою хірургією та курсом онкології Гострий панкреатит за частотою виникнення займає 3 місце серед невідкладних хірургічних станів. В 90% випадків ускладнюється панкреанекрозом, який проявляється від незначного аутолізу клітин, до жирового та геморагічного некрозу тканин підшлункової залози з тяжкими метаблічними порушеннями, гіпотензією, секвестрацією рідини, поліорганною недостатністю та летальним наслідком. Програма лікування гострого панкреатиту має бути збудована з урахуванням етіології захворювання, ступеня тяжкості та клінічного перебігу. Одним з найважливіших пунктів цієї програми є антибіотикотерапія. При цьому для призначення антибіотиків при гострому панкреатиті слід визнати наступні покази: 1) Раннє призначення (до 72 годин) від початку розвитку панкреатиту з прогресуючою органною недостатністю. 2) Розвиток синдрому системної запальної відповіді. 3) Клінічне прогресуюче погіршення з чи/без ознак бактеріальної інфекції. 4) Екстрапанкреатична інфекція. 5) Після оперативного втручання з приводу інфікованого панкреонекрозу для попередження персистенції системного сепсису. 6) Некроз підшлункової залози,що охоплює більше 50% її площі. Рекомендується використовувати режими антибактеріальної терапії, що включають препарати : карбапенеми, інгібіторзахищені пеніциліни, цефалоспорини III та IV поколінь, фторхінолони + метронідазол. Безумовно, раціональна антимікробна профілактика та терапія є одним з основних пунктів лікування гострого панкреатиту. Однак на всіх етапах лікування даного захворювання необхідний постійний моніторинг ступеня тяжкості гострого панкреатиту за допомогою УЗД, КТ, котрі особливо важливі для оцінки ефективності антибактеріальної терапії та пошуку осумкованих утворень, тобто визначення показань для оперативного лікування. |
