Ю. О. Васильєва Світлотехнічні установки та системи Конспект icon

Ю. О. Васильєва Світлотехнічні установки та системи Конспект




НазваЮ. О. Васильєва Світлотехнічні установки та системи Конспект
Сторінка7/13
Ю.О. Васильєва <><><><>Світлотехнічні установки <> <> <> <>та с
Дата22.06.2012
Розмір1.24 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13
^

Відбита складової циліндричної освітленості


Відбита складової циліндричної освітленості в розрахунковій точці може розглядатися як сума двох доданків: циліндричної освітленості, що створюється стелею і ділянками стін, розташованими вище горизонтальної площини, яка проходить через розрахункову точку (Eц), і циліндричної освітленості, що створюється підлогою та ділянками стін, розташованими нижче цієї площини, (Eц):

(7.5)

Для визначення відбитої складової циліндричної освітленості від верхнього і нижнього півпросторів (Eц) і (Eц) необхідно попередньо розрахувати яскравості поверхонь, які обмежують освітлюване приміщення: Lп°, Lс, LР , де Lп°— яскравість стелі без урахування прямого потоку світильників (за рахунок багаторазового відбиття).

Вважаємо, що розподіл яскравостей по поверхнях стелі, стін і підлоги рівномірним, що складаються відбитої складової циліндричної освітленості згідно з (7.5)

,

(7.6)

,

де , , відповідно функції, обумовлені розмірами і положенням поверхонь стелі, стін і підлоги відносної розрахункової точки.

При визначенні відбитої складової циліндричної освітленості слід мати на увазі, що яскравість стелі повинна розраховуватися без урахування прямого світлового потоку світильником, що випромінюється у нижню півсферу і визначає пряму складову циліндричної освітленості.

^

Послідовність розрахунку циліндричної освітленості


1. Залежно від типу елемента, що світить, визначаємо пряму складової освітленості:

а) для точкового випромінювача — за рівнянням

, (7.7)

і графіков або ;

б) для лінійного випромінювача — за рівнянням

(7.8)

і графіков або ;

в) для рівнояскравої поверхні — за рівнянням

(7.9)

або таблиці .

  1. Визначаємо значення середньої яскравості стелі Lп° (без урахування прямого потоку світильників), стін Lс і підлоги Lр за попередньо знайденими сталими світлових потоків n, Fс і Fр.

  2. Будуємо розрахункові сітки для визначення функцій і .

  1. Визначаємо функції , , і .

  1. Розраховуємо відбиту складову циліндричної освітленості від верхнього ц) і нижнього півпросторів за

(7.10)

Визначаємо загальну циліндричну освітленість:

(7.11)

^

Інженерні методи розрахунку циліндричної освітленості



1. З огляду на трудомісткість роздільного розрахунку прямої та відбитої складової циліндричної освітленості були розроблені інженерні методи розрахунку циліндричної освітленості. Одним з таких методів є розрахунок циліндричної освітленості за допомогою кривих залежності циліндричної освітленості від індексу приміщення, що будуються для світильника із заданим світлорозподілом.

На осі ординат графіків відкладені значення циліндричної освітленості Ец для питомого світлового потоку світильників у нижню півсферу, на осі абсцис – значення індексу приміщення. Значення циліндричної освітленості, нанесені на кривих, розраховані в точці передбачуваного мінімуму, що розташована посередині торцевої стіни приміщення на рівні 1,5м від підлоги.

Криві відповідають різним висотам h і різним сполученням коефіцієнтів відображення стін і підлоги приміщення. Висота, як і при розрахунку індексу приміщення, враховується від світильника до підлоги приміщення. Коефіцієнт відображення стелі прийнятий при розрахунку кривих рівним 0,5 з огляду на наявність світильників на стелі приміщення.

2. Ще більш простим способом розрахунку циліндричної освітленості є використання кривих залежності відношення середньої горизонтальної освітленості до циліндричної освітленості від індексу приміщення, побудованих для світильників з різним світлорозподілом.

Такі криві побудовані Т.Н.Сидоровою [11]. На осі ординат відкладені величини відношення середньої горизонтальної освітленості в точці передбачуваного мінімуму, на осі абсцис – значення індексу приміщення. Криві побудовані для різних сполучень коефіцієнтів відображення стін і підлоги приміщення.

Аналізуючи отримані експериментальні залежності, зробимо наступні висновки:

а) при збільшенні концентрації світлового потоку світильників зростає відношення горизонтальної освітленості до циліндричної, що характеризує зниження рівня відчуття насиченості приміщення світлом при тому ж рівні нормованої горизонтальної освітленості;

б) на величину відношення горизонтальної освітленості до циліндричної освітленості істотний вплив мають відбиваючі властивості поверхні приміщення. При низьких відбиваючих властивостях стін і підлоги помітно зростає відношення горизонтальної освітленості до циліндричної, тобто знижується відчуття насиченості приміщення світлом;

в) зміна індексу приміщення має малий вплив на відношення горизонтальної освітленості до циліндричної, особливо при значеннях >2.

Побудуємо графік функції за (7.3) і розіб'ємо ординату на рівні частини (рис.7.3). Знайдемо значення кута , що відповідає рівним збільшенням функції . У свою чергу, за знайденим значенням і заданій висоті розташування диска над розрахунковою точкою визначимо радіуси кілець, що створюють однакові значення циліндричної освітленості в точці під центром диска:

. (7.12)

Наносимо кола зі знайденими радіусами на кальку і розбиваємо отримані концентричні кола радіальними променями, що проходять через центр і зміщені один щодо другого на постійну величину. Таким чином одержимо розрахункову сітку для визначення функції .


Лекція 8. НОРМУВАННЯ ОСВІТЛЮВАЛЬНИХ УСТАНОВОК

^ ЗА ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ


Показником економічної ефективності капітальних вкладень у порівнювані варіанти технічних рішень проекту прийнято мінімум приведених витрат, що являють собою по кожному варіанту суму капітальних витрат К і річних експлуатаційних витрат С протягом нормативного строку окупності капітальних витрат Т, вираженого в роках. Найбільш вигідним є той варіант, для якого значення К + СТ буде найменшим.

Строком окупності капітальних витрат прийнято вважати час, протягом якого різниця капіталовкладень для двох порівнюваних варіантів установки (ДО2 — ДО1) окупається за рахунок економії засобів, що витрачаються на експлуатацію більш дорогої установки:

Т=(ДО2 – ДО1)/(З1 – З2), (8.1)

де Т - строк окупності, роки;

ДО1 і З1 - капітальні витрати і річна вартість експлуатації менш капіталомісткого варіанта установки (ДО1<ДО2),грн.;

ДО2 і З2 - капітальні витрати й річна вартість експлуатації установки з меншими експлуатаційними річними витратами 1 > З2), грн.

Техніко-економічне зіставлення порівнюваних варіантів освітлювальних установок має сенс лише в тому випадку, коли більш капіталомісткий варіант характеризується меншими експлуатаційними витратами. Для одночасного зіставлення декількох варіантів освітлювальної установки

Сi+Ki н=min, (8.2)

де Тн - нормативний строк окупності за Дст Тн = 8,3 роки.

Суму витрат на експлуатацію i-й освітлювальної установки Сі й щорічного відрахування на покриття капітальних витрат протягом нормативного строку окупності прийнято називати приведеними витратами:

3i=CiнKi=Ci+0,l2Ki, (8.3)

де Зі приведені витрати i-го варіанта установки;

Сі річні витрати на експлуатацію і-го варіанта установки;

Рн нормативний коефіцієнт ефективності (при Тн = 8,3 Рн = 1/8,3 = 0,12);

Кі капітальні вкладення і-го варіанта освітлювальної установки.

(Ci-0,l2Ki)/Nii - питомі приведені витрати на одну партію виробів,

де Ni кількість партій (штук) виробів, що випускаються за певний проміжок часу (тиждень, місяць);

При зіставленні двох варіантів за (8.1) умови більшої економічності першого варіанта визначаться нерівністю

З1 + РнК1 > З2 + РнК2 (8.4)

або

З1 + РнК1 < З1 + РнК1

N1 N2 1+n1,2 , (8.5)

де n1,2 — відносний приріст продуктивності праці в першому, більш капіталомісткому варіанті освітлювальної установки.

Оптимальним за техніко-економічними показниками буде той варіант, у якого питомі приведені витрати мінімальні:

Ci+Рнki=Si хв, (8.6)

де З= Ci/Ni собівартість одиничної партій виробів;

ki = Ki/Ni питоме щорічне відрахування на покриття капітальних витрат, віднесене до однієї партії виробів.

Найкращій варіант освітлювальної установки в приміщеннях суспільного призначення з декількох варіантів проекту з однаковими якісними й кількісними показниками, що задовольняють діючим правилам і нормам штучного освітлення, можна користуватися рівнянням (8.6).

Викладена методика вибору оптимального варіанта освітлювальної установки за мінімумом приведених витрат є застосовною як для техніко-економічного зіставлення варіантів освітлювальних установок на стадії їхнього проектування, так і для вибору економічно оптимальних норм освітленості робочих поверхонь, а також якісних показників освітлення в процесі розробки правил і норм освітлення.


^ Техніко-економічні характеристики установок за укрупненими показниками

У цьому разі нормується освітленість, а не яскравості. Показники характеризуються точністю зорової роботи (кутовий розмір об'єкта розрізнення та його яскравий контраст k із фоном) і коефіцієнтом відображення робочої поверхні. Введення в норми третьої характеристики зорового процесу ? обумовлюється необхідністю встановлення відповідності нормованої величини освітленості та яскравості, що визначає рівень зорової працездатності. Таким чином, диференціація нормованої освітленості за трьома критеріями (?, ?, k), a також вибір загального рівня нормованої освітленості за техніко-економічними показниками повинні визначатися методом мінімуму приведених витрат.

Користуючись даними таблиці в (Л. 1), неважко визначити питомі капіталовкладення на 1 м2 освітлюваної площі для Е = 1 лк:

k =РіСіЕ . (8.7)

Відповідно повні капіталовкладення Ко.у для усієї освітлюваної площі S визначаться як

Ко.y=Sk. (8.8)

Річні експлуатаційні витрати на установку:

а) амортизація:

Эа=0,1Ко.у; (8.9)

б) оплата електричної енергії:

ЭЭ=Э(1+ O.Ol?) Ptг (8.10)

в) обслуговування й технічний ремонт освітлювальної установки:

Эо=0,015Ко.у; (8.11)

г) зміна ламп, що вийшли з ладу:

Эл=(nkлtг)/?л; (8.12)

д) чищення світлових приладів:

Эr=(12nc/?)Cr . (8.13)


Освітлення і продуктивність праці

Ф. Мосс [1] представив функцію зору наступним рівнянням:

, (8.14)

де d, b і з — параметри, які обумовлені складністю зорової задачі і діапазоном яскравості Lф.

Залежності продуктивності праці від яскравості дозволяють у першому наближенні прийняти

, (8.15)

де — приріст продуктивності праці;

— збільшення логарифма яскравості робочої поверхні від lg Lі до lg Lj;

, (8.16)

де аij- критерій чутливості за продуктивністю, що характеризує відносний приріст продуктивності праці в інтервалі яскравості ?lg Lij < 1.

Критерій чутливості за продуктивністю залежить від рівня яскравості робочої поверхні, структури виробничого процесу й параметрів зорової роботи. Критерій чутливості зменшується для будь-якої зорової роботи зі зростанням яскравості робочої поверхні. При високих рівнях яскравості значення аij прагне до нуля.

При визначенні критерія чутливості за продуктивністю aij = ?Pij /?lg Lij можна скористатися результатами дослідження Вестона:

, (8.17)

де a приріст зорової працездатності при збільшенні яскравості від L1 до L2.

Критерій чутливості, за Вестоном, визначається кутовим розміром об'єкта спостереження, його контрастом і рівнем яскравості робочої поверхні, рис 8.1.




0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0

Рис.8.1


Нормування якісних показників освітлення


Показник засліпленості

Яскравість окремих ділянок полю зору неоднакова. Розподіл яскравості в межах поля зору визначається не тільки розходженням коефіцієнтів яскравості або коефіцієнтів відображення окремих ділянок поля зору, але також розподілом світлового потоку на освітлюваних поверхнях і наявністю в полі зору світлових приладів, рис 8.2.



Рис.8.2


Вплив нерівномірності розподілу яскравості позначається на граничній різниці яскравості ?Lпор.

Підвищення граничної різниці яскравості, а також зниження швидкості розрізнення та інших функцій зору при наявності на периферії підвищеної яскравості в порівнянні з яскравістю центральної частини поля зору прийнято пояснювати виникненням вуалюючої завіси.

Модель вуалюючої завіси за Холледеєм заснована на еквівалентному врахуванні підвищення граничної різниці яскравості з появою в полі зору спостерігача блискового джерела:

, (8.18)

де — гранична різниця яскравості об'єкта на фоні рівномірної яскравості,

і ( )s — те ж при наявності в полі зору блискового джерела;

Lад — яскравість адаптації;

? — яскравість завіси, що вуалює.

Відношення граничних значень різниці яскравості об'єкта і фона при наявності в полі зору спостерігача блискових джерел ()s і при рівномірній яскравості всього поля зору прийнято називати коефіцієнтом засліпленості.

. (8.19)

На практиці користуються показником засліпленості, рис 8.3.



Рис. 8.3


s =(S-1)*103. (8.20)

Яскравість вуалюючої завіси, створюваної точковим випромінювачем, розташованим у полі зору спостерігача, визначається освітленістю площини зіниці ока спостерігача Е й кутом між лінією зору та променем від блискучого джерела в напрямку до ока спостерігача:

, (8.21)

де E - освітленість площини зіниці ока спостерігача, лк

— угод дії блескості, град;

— яскравість вуалюючої завіси;

т — постійний коефіцієнт, що залежить від яскравості блискового джерела.

Дослідження яскравості вуалюючої завіси, створюваної блисковим джерелом при = const показали деяке розходження значень для різних поздовжніх площин, рис 8.4.




Рис. 8.4- Лінія зору


При наявності в полі зору декількох джерел блискості сумарне значення яскравості завіси, що вуалює, за МКО визначається за правилом аддитивності яскравості вуалюючої завіси, створюваної окремими джерелами:

, (8.22)

де E1, E2, En - освітленості на зіниці ока спостерігача, створювані кожним джерелом блискості, розташованим в полі зору спостерігача;

-кути між лінією зору спостерігача і випромінюванням кожного джерела блискості в напрямку до ока спостерігача. Для лінійних джерел

, (8.23)

де — освітленість на зіниці ока спостерігача, створювана нескінченно малою ділянкою довжини dl випромінюючої лінії.

Як показали дослідження, результуюче значення яскравості вуалюючої завіси, від n джерел блискості, розташованих у полі зору спостерігача, не підпорядковане закону аддитивности:

. (8.24)

Яскравість вуалюючої завіси від лінійних випромінювачів (ряду світильників з люмінесцентними лампами) відповідно визначається так:

. (8.25)

Ряди світильників в освітлювальній установці, як правило, розташовуються паралельно (а), або перпендикулярно (б) до лінії зору спостерігача, рис. 8.5.



Рис. 8.5

Для лінії зору, рівнобіжної рядів світильників, освітленість зіниці ока спостерігача від елемента ряду світильників із світлорозподілом визначиться як

, (8.26)

де — сила світла з одиниці довжини ряду світильників у поздовжній площині в в перпендикулярному напрямку до осі ряду ( = 0);

l— відстань елементарної ділянки ряду світильників від ока спостерігача;

— кут, що координує випромінювання елементарної ділянки ряду d у поздовжній площині в напрямку до ока спостерігача;

cos — функція світлорозподілу світильників у поздовжній площині.

Замінивши в рівняннях (8.26) значення l, L й dL

; ; , (8.27)

одержимо вираз, що визначає яскравість вуалюючої завіси, створюваної рядом світильників з люмінесцентними лампами, розташованими уздовж лінії зору:

(8.28)

Розв’язання (8.28) можливе шляхом розкладання sin й cos в ряди:

+… (8.29)

Користуючись цим методом, одержимо:

а) для розташування лінії зору уздовж ряду

(8.30)

б) для розташування лінії зору впоперек ряд (8.31)

Нормовані значення показників засліпленості обрані не перевищуючими s = 20 для точних зорових робіт і s = 40 для роботи меншої точності.


Лекція 9. ПОКАЗНИК ДИСКОМФОРТУ


Зоровий дискомфорт визначається як відчуття незручності або напруженості. Це відчуття виникає в результаті наявності в полі зору світлових плям з яскравістю, що значно перевищує яскравість адаптації спостерігача. Світ поділяє всі явища на дві групи:

а) засліплюючий ефект блиских джерел;

б) дискомфорт з появою блискості в полі зору.

На основі експерименту П. Неттінг [13] сформулював математичний вираз залежності дискомфортної яскравості від яскравості фона, що визначає рівень адаптації спостерігачів:

IgLд = 3,45 + 0,32lgLад (9.1)

де LД — дискомфортна яскравість;

Lая — яскравість адаптації.

У розвиток робіт Неттінга Холледей [14] досліджував суб'єктивне відчуття плями підвищеної яскравості, що з'являється на адаптаційному фоні рівномірної яскравості Lад, яка варіює у межах 0,3—320 кд/м2. Кутовий розмір плями підвищеної яскравості за діаметром в процесі експерименту варіювався від 18' до 7°. Сліпуча пляма у всіх дослідах розташовувалося поблизу центра поля адаптації. Для порівняльної оцінки виникаючого відчуття Холледей запропонував наступне рівняння:

N = a+lgLд +0,25lg-0,31gLад, (9.2)

де а — постійна, залежна від вибору одиниць яскравості;

LД — яскравість досліджуваної засліплюючої плями;

 — тілесний кут засліплюючої плями, стер;

Lад — яскравість адаптації;

N — критерій, що визначає рівень відчуття: N = 0,30 — ледь помітно; N = 0,60 — найбільше приємно; N = 0,90- на грані приємного і байдужного; N = 1,20 — байдуже; N = 1,90- на грані байдужного і неприємного; N = 2,2 — трохи неприємно; N — 2,4 — неприємно; N = 2,6 — на грані нестерпно неприємного; N = 2,8 — неприємно і болісно, рис 9.1.


Рис. 9.1

Рівняння (9.2), що визначає кількісний критерій зорового відчуття світлої плями на більш темному фоні, можна написати у формі, більш зручній для практики:

З = LД(n/Lадm), (9.3)

де C=10N-a — критерій рівня зорового відчуття.

Подальші дослідження кількісної характеристики зорових відчуттів на границі комфорт — дискомфорт проводили щодо уточнення показників п, т і З, а також вивчення закону додавання відчуттів від сукупності декількох світлових плям і їхнього розташування в полі зору спостерігача.

Розрахунок показника дискомфорту від світної лінії, перпендикулярної до лінії зору.

Розрахунок показника дискомфорту від світної лінії рівнобіжної лінії зору.

На основі експериментів отримана залежність дискомфортної яскравості Lд від яскравості фону, що визначає рівень адаптації Lад тілесного кута світлої плями , що викликає виникнення дискомфорту, і кутового зсуву світлої плями щодо лінії зору спостерігача:

Lд = М(), (9.4)

де Lд яскравість світлої плями, що викликає дискомфорт;

М — показник дискомфорту;

() — індекс позиції дискомфортної плями щодо лінії зору спостерігача;

Lад — яскравість адаптації;

 — тілесний кут дискомфортної плями, стер.

Показник дискомфорту М визначається імовірністю р оцінки відчуття потемніння фона при заданих значеннях Lад, , . При імовірності р = 0,5 показник дискомфорту для досліджених меж варіацій ,  і Lад має значення М= 25. При імовірності р=0,5

Lд = 25 (), (9.5)


Результати дослідження індексу позиції дозволили рекомендувати для практики проектування сімейства кривих постійних значень індексу позиції

р = f (a/l, h/l).

Для зіставлення норм обмеження дискомфорту і засліпленості побудований графік залежності показника засліпленості від показника дискомфорту, рис 9.2.



Рис. 9.2

З цього графіка видно, що граничне значення показника дискомфорту для приміщень з підвищеними вимогами М 25 відповідає показникові засліпленості s = 5-6, що істотно нижче нормованих значень показника засліпленості для виробничих приміщень з точною роботою

s = 20 - 40.

У практиці проектування освітлювальних установок доводиться оцінювати за дискомфортом установки з великою кількістю світлових приладів або великими за площею світними поверхнями, рис 9.3 та рис 9.4.



Рис. 9.3 Рис. 9.4


Результати дослідження дискомфорту, створюваного сукупністю декількох випромінювачів (від 2 до 20), розташованих у полі зору спостерігача під різними кутами , дозволили сформулювати правило додавання показників дискомфорту :

.

Для сукупності точкових випромінювачів, розташованих у полі зору спостерігачів,



, ( 9.6)
де /, L — значення сили світла і середньої габаритної яскравості світлового приладу в напрямку до ока спостерігача;

h — висота розташування світлових приладів над рівнем ока спостерігача, м;

L — яскравість адаптації;

- функція положення світлового приладу щодо ока спостерігача;

Р — індекс позиції за Гутом.

Для спрощення розрахунку сумарного значення показника дискомфорту освітлювальної установки на рис.9.4 наведені графіки Рi() у функції a/l і h/l.

Показник дискомфорту від елементарної ділянки d смуги, що світить

, (9.7)

де Lаij — яскравість смуги, що світить, у напрямку до ока спостерігача;

di - тілесний кут елемента d смуги, що світить, з вершиною в точці розташування ока спостерігача;

Lад - яскравість адаптації;

Рi — функція розташування елементарної ділянки смуги, що світить.

Перетворивши (9.5), з урахуванням (9.6) одержимо

(9.8)

; ; ; , (9.9)

де b — ширина смуги, що світить, м;

h — висота розташування смуги над рівнем ока спостерігача, м;

ri — відстань від елемента смуги, що світить, d до ока;

? і ?і- кути, що координують розташування елемента смуги відносно ока спостерігача. Рішення (9.8) утруднено завдяки змінності індексу позиції Pt для різних ділянок смуги, а також залежністю яскравості від кутів  і . Для світних смуг, перекритими розсіювачами, що мають об'ємне розсіювання, з достатньої для практики точністю можна прийняти В??0 де В0- яскравість за напрямками ?=0 і ?=0. У цьому випадку індекс позиції можна прийняти рівним середньому геометричному з трьох значень Рi, що відповідають початку н), середині (Pcp) й кінцеві к) смуги, що світить:

Р = . (9.10)

Виносимо яскравість і середнє значення індексу позиції за знак інтеграла і проінтегрував рівняння, одержимо:

. (9.11)

Для смуг з екрануючими гратками, світлорозподіл яких підпорядковується правилу L = L0 cosn-1  cosm-1 y, одержимо

. (9.12)

Для найбільш частих випадків, коли у поздовжній і поперечній площинах світної смуги однакові захисні кутів рівні 30° , що відповідає

п = т = 2, одержимо:

М =. (9.13)

Проінтегрував (9.13), одержимо

. (9.14)

За допомогою графіка Рi() =f(a/l;h/l) розраховані й побудовані графіки постійних значень:

fװ(?,?,Р װ) = ; (9.15)

f(?,?,Р) = ; (9.16)

Критерій, що визначає засліплюючу дію освітлювальних установок, є показником дискомфорту. Звичайно він дорівнює 25—60 і тільки в особливих випадках (операційні, лікарняні палати, спальні кімнати в яслах і дитячих садах) - 15.

Основними параметрами освітлювальної установки є яскравість адаптації і розташування світлових приладів у полі зору. Яскравість адаптації визначається за умови переважного напрямку лінії зору за обрію. Наявність випромінюючих стель, панелей та інших світлових елементів архітектури значною мірою впливає на рівень яскравості адаптації.

Для розрахунку яскравості адаптації розглянемо схематичний розподіл яскравості в полі зору спостерігача у вигляді двох зон: центральної — диска радіусом r1 з яскравістю L1 і периферичної у вигляді кільця радіусами r1 і r2 з яскравістю L2 (рис. 9.5).



Рис.9.5

Яскравість вуалючої завіси визначається

=m(L2-L1)() 12 , (9.17)

() 12=. (9.18)

Коефіцієнт т у (11) залежить від співвідношення яскравостей L1 і L2:

а) m = 2,5 · 10-2 при 1 10;

б) m= 0,23L1 +7 · 10-3 при 10< <100.

Залежність показника нерівномірності функції відношення яскравостей периферії і центра поля зору:

  1. за Муном і Спепиром [22];

  2. за Єпанешніковим і Мєшковим. [1,15].


Розрахунок показника дискомфорту від світної лінії, що перпендикулярна до лінії зору

Загальний вираз для інтегральної характеристики світлового поля:

, (9.19)

де f - функція напрямку, що визначає точність випромінювання в напрямку .

, (9.20)

де ?- тілесний кут, утворений двома конічними поверхнями з кутами розкриття  і + d і поздовжніми площинами і d, рис 9.6.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13

Схожі:

Ю. О. Васильєва Світлотехнічні установки та системи Конспект iconКонспект лекцій з дисципліни «Світлотехнічні установки та системи»
«Світлотехнічні установки та системи» (для студентів 4 курсу денної І 5 курсу заочної форм навчання за напрямом підготовки 050701...
Ю. О. Васильєва Світлотехнічні установки та системи Конспект iconДо курсового І дипломного проектування з курсів «Світлотехнічні установки та системи» І
Методичні вказівки до курсового І дипломного проектування з курсів «Світлотехнічні установки І системи» І «Проектування, монтаж та...
Ю. О. Васильєва Світлотехнічні установки та системи Конспект iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Фотобіологічні й медичні опромінювальні установки (конспект лекцій з курсу “Спеціальні світлотехнічні установки” для студентів 5...
Ю. О. Васильєва Світлотехнічні установки та системи Конспект iconНаціональний авіаційний університет
Робоча навчальна програма дисципліни "Світлотехнічні установки та системи" складена на основі робочого навчального плану спеціальності...
Ю. О. Васильєва Світлотехнічні установки та системи Конспект icon«світлотехнічні установки та системи» для студентів 4 курсу всіх форм навчання спеціальності
Мета роботи: набуття практичних навичок застосування методів обстеження діючих оу приміщень шляхом вимірювання освітленості (горизонтальної,...
Ю. О. Васильєва Світлотехнічні установки та системи Конспект iconО.І. Лісна Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни
«Світлотехнічні установки та системи» (для студентів 4 курсу денної І 5 курсу заочної форм навчання за напрямом підготовки 050701...
Ю. О. Васильєва Світлотехнічні установки та системи Конспект iconПрограма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Світлотехнічні установки та системи ”(для студентів 4 курсу денної І 5 курсу заочної форм навчання форм навчання напряму підготовки...
Ю. О. Васильєва Світлотехнічні установки та системи Конспект iconЮ. О. Васильєва, О. М. Ляшенко програма та робоча програма навчальної дисципліни освітлювальні електричні системи та мережі
«Електротехніка та електротехнології» спеціальності «Світлотехніка І джерела світла»./ Укл. Ю. О. Васильєва, О. М. Ляшенко – Харків:...
Ю. О. Васильєва Світлотехнічні установки та системи Конспект iconА. Л., Шаповалов, О. Б. Костенко, К. В. Кузьмичова Конспект лекцій з дисциплін: «Інформаційні системи І технології в туризмі»
Конспект лекцій побудовано за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп)
Ю. О. Васильєва Світлотехнічні установки та системи Конспект iconМетодичні вказівки до виконання контрольних робіт і самостійної роботи студентів з дисципліни «Світлотехнічні матеріали»
«Світлотехнічні матеріали» (для студентів 2,3 курсів денної І заочної форм навчання за напрямом підготовки 050701 „Електротехніка...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи