Міністерство освіти та науки україни icon

Міністерство освіти та науки україни




Скачати 284.28 Kb.
НазваМіністерство освіти та науки україни
Дата31.05.2012
Розмір284.28 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ



НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ


РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни “Логіка”

для студентів усіх спеціальностей заочної

форми навчання


Дніпропетровськ НМетАУ 2006




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ



НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ


РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни “Логіка”

для студентів усіх спеціальностей заочної

форми навчання


Затверджено

на засіданні Вченої ради

академії
^

Протокол № від




Дніпропетровськ НМетАУ 2006



УДК


Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Логіка” для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання / Укл. С.С. Бескаравайний. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2006. – с.


^
Наведена робоча програма висвітлює загальні питання предмету “Логіка” – висловлювання, поняття, судження, умовиводи, доведення та спростування.

Призначені для студентів усіх спеціальностей.


Укладач С.С. Бескаравайний, асистент


Відповідальний за випуск В.О. Пелих, канд. філос. наук, доц.


Рецензенти І. О. Аврахов, канд. філос. наук, доц. (НМетАУ)

В.І. Палагута, канд. філос. наук, доц. (НМетАУ)


Ці плани семінарських занять містять деталізований опис теми кожного заняття, перелік літературних джерел для повторення та поглибленого вивчення матеріалу, а також теми рефератів для самостійної роботи. Дев,ять тем відповідають розділам дисципліни “Логіка” і роблять можливим застосування планів при меншій кількості семінарських занять.

Виконання індивідуальних завдань, запропонованих студентам, стимулюватиме розвиток навичок самостійної роботи з літературою, вміння знайти відповіді на різноманітні питання, що в свою чергу сприятиме навичкам науково-дослідної роботи.

Кожне індивідуальне завдання містить 10 запитань, які охоплюють усі теми курсу. Передбачаются стислі і конкретні відповіді на них, що повинні містити в собі конкретні дані та обґрунтування тих чи інших положень. Робота повинна відображати наукову точку зору. Всього надається для опрацювання 30 варіанті. Номер варіанту визначається двома останніми цифрами номера залікової книжки студента. Якщо ця цифра перевищує число “30”, то від неї необхідно відрахувати число, кратне тридцяти (30, 60, 90).

Окрім рекомендованих підручників, навчальних посібників і монографій студенти, готуючи індивідуальні завдання, можуть користуватися іншою літературою, яка містить курс логіки, якщо вона ухвалена міністерством освіти та науки України.

Правильно виконане індивідуальне завдання зараховується без захисту. Робота надається для перевірки не пізніше ніж за 10 днів до початку сесії. Викладач надає консультації щодо вибору літератури, побудови відповіді. Залік проставляється на основі опрацьованого індивідуального завдання та за результатами виконання тестових задач під час заліку.


Рекомендована література (основна)


  1. Бандурка О. М., Тягло О. В. Курс логіки. Підручник. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 160с.

  2. Гладунський В. Н. Логіка: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. – Львів: Афіша, 2002. – 359с.

  3. Григорьев Б. В. Классическая логика: Учебное пособие. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1996. – 192с.

  4. Жеребкін В. Є. Логіка: Підручник для вузів. – К.: Знання, 2002. – 255с.

  5. Ивлев Ю. В. Логика: Учебник для высших учебных заведений. – М.: Логос, 1998. – 272с.

  6. Капитон В.В. Краткий курс формальной логики с элементами символической: Учебное пособие. – Днепропетровск: ГМетАУ, 1998. – 108с.

  7. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М.: Наука, 1971. – 656с.

  8. Курбатов В. И. Логика. Учебное пособие для студентов вузов. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 320с.

  9. Логіка: Навчальний посібник. За ред. Л.Г. Дротянко. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. – 192с.

  10. Логіка: Підручник для студентів юридичних факультетів. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 304с.

  11. Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / В.Д. Титов, С.Д. Цалін, О.П. Невельска-Гордєєва та ін. – Х.: Право, 2005. – 208с.

  12. Ненашев М.И. Введение в логику. – Киров, 1997. – 240с.

  13. Тофтул М.Г. Логіка. – Київ: Академія, 1999. – 336с.



^

Тема 1. Логіка як наука. Предмет та структура курсу. Логіка висловлювань


Лекційний матеріал (2 години)

Походження терміну «логіка». Логіка як наука, її предмет – дослідження впорядкованості людського мислення для отримання істинних відповідей. Побутова логіка, її типові помилки. Проблема формалізації людської думки, роль у вирішенні цієї проблеми семантики та синтаксису. Значення логіки для людської культури, взаємовідносини логіки та філософії, риторики, юриспруденції, науки в цілому. Використання логіки у рамках кібернетики. Класична та некласична логіка. Сучасне використання логіки та історичне створення її законів та правил.

Висловлювання та логічна формула. Операції над висловлюваннями. Заперечення – логічна операція, що перетворює відповідне істині висловлювання у хибне, та навпаки. Кон,юкція – логічна операція, яка об’єднує вихідні висловлювання у таке нове висловлювання, яке відповідає істині лише якщо істині відповідають усі вихідні висловлювання. Слабка диз,юнкція – логічна операція, що перетворює вихідні висловлювання в нове істинне висловлювання, коли хоча б одне вихідне висловлювання відповідає істині, і в нове хибне, коли лише усі вихідні судження не відповідають істині. Сильна диз,юнкція – логічна операція, що перетворює вихідні висловлювання в таке нове висловлювання, яке відвідає істині якщо лише одне вихідне висловлювання відповідає істині. Імплікація – логічна операція, що встановлює причинно-наслідковий зв’язок між двома висловлюваннями та об’єднує їх у таке нове висловлювання, що не відповідає істині лише в одному випадку: коли перше висловлювання відповідає істині, а друге – ні. Таблиця істинності кон,юнкції, слабкої (нестрогої) та сильної (строгої) диз,юнкції та заперечення. Метод, доцільність та правила складання таких таблиць. Довільні висловлювання, тавтології, загальні тотожності і тотожні перетворення.

Рішення задач за допомогою логічних рівнянь. Умовисновки у логіці висловлювань.


Література (основна)

[1, С.10-19, С.102-110], [3, С.3-20], [5, С.4-15], [6, С.3-8], [7], [10, С. 9-36; С.204-207; С. 213-229], [11, С. 5-41], [12, С. 3-50], [13, С.7-19, С.86-95]

^

Додаткова література до теми 1





  1. Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. Учебное пособие. – М.: Новая школа, 1996. – С.8-32

  2. Войшвилло Е. К, Дягтерев М. Г. Логика: Учебник для вузов. – М.: Гуманит. изд. ВЛАДОС, 1998. – С.9-43

  3. Курбатов В. И. Как развить своё логическое мышление. – М., 1997. – С.7-15.

  4. Никифоров А. Книга о логике. – М.: Гнозис, - 1996. – С.73-90.



^

Тема 2. Поняття. Різновиди понять, поняття та слово. Зміст та обєм поняття. Відношення між поняттями


Лекційний матеріал (2 години)

Поняття та судження як різні форми мислення. Суб,єкт та предикат.

Різновиди понять. Пусте та непусте поняття як відображення його сенсу. Загальне та одиничне поняття як кількісні різновиди понятть. Поняття та слово – збіжності та відмінності, можливість висловлювати поняття більш ніж одним словом. Зміст та обсяг поняття як основні його характеристики, коло Ейлера як показник обсягу поняття. Операції обмеження та узагальнення поняття. Поняття “буття”, у якому можливо узагальнення всіх непустих понять, обмеження у практичному застосуванні поняття “буття”. Видові та родові поняття як найбільш зручна характеристика близьких понять.

Відношення між поняттями. Сумісні поняття, як такі, обсяги яких можуть перетинатись. Тотожні поняття з ідентичним змістом. Поняття, що знаходяться у відношенні підпорядкованості – як родовидові поняття. Перехресні поняття, з обсягом, що частково збігається. Несумісні поняття. Співпідпорядковані поняття, як такі що входять до складу більшого поняття. Протилежні поняття, видові ознаки яких взаємно виключаються. Суперечні поняття, як така пара понять, в одному з яких мисляться предмети з певними ознаками, а в другому – предмети тієї ж предметної сфери, але без ознак.

Застосування кол Ейлера для відображення відношень понять у схемах.


^ Література (основна)

[1, С.34-37], [3, С.121-131], [5, С.135-148] [6, С.9-16], [7], [8, С.40-57], [9, С.30-43.], [10, С.127-152], [11, С.53-66], [12, С.52-72 ], [13, С.20-36]


Тема 3. Операції з поняттями

Лекційний матеріал (2 години)

Заперечення поняття. Універсум як основа можливості заперечення поняття.

Помноження понять як операція, у наслідку якої утворюється нове поняття, до обсягу якого входять лише елементи, що до цього одночасно належали до обсягу усіх вихідних понять. Складення (додавання) понять – операція над обсягами понять, яка полягає в об’єднанні двох або кількох множин, що становлять обсяги відповідних понять, в одну множину. Віднімання понять – операція над поняттями, коли утворюється нове поняття, обсяг якого складають елементи обсягу одного вхідного поняття, яке не входять до обсягу іншого вихідного поняття.

Розподіл понять. Види поділу понять: поділ за видотвірною ознакою та дихотомічний поділ. Чотири правила поділу: одноосновність, співмірність, взаємовиключення членів поділу, безперервність. Класифікація як складний, богатоступінчатий поділ, який проводиться з метою систематизації знань.

Визначення поняття як логічна операції, за допомогою якої розкривається зміст поняття. Види визначення поняття: номінальне визначення, реальне визначення, наявне визначення. Види реального визначення: генетичне визначеня та родовидове визначення. Правила визначення понять: співмірність, відсутність кола у визначенні, ясність за змістом, стверджувальність.


Література (основна)

[1, С.34-48], [5, С.149-171], [6, С.16-22], [7], [10, С.152-173], [11, С.66-84], [12, С.72-96], [13, С.36-50]

^

Додаткова література до теми 2, 3


  1. Брюшинкин В. Н. Практический курс логики для гуманитариев. Учебное пособие. – М.: Новая школа, 1996. – С.33-102.

  2. Гетманова А. Д. Логика: Словарь и задачник: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: Гуманитарное издательство Центр ВЛАДОС, 1998. – С.143-159.

  3. Никифоров А. Книга о логике. – М.: Гнозис, - 1996. – С.37-54.



Тема 4. Судження

Лекційний матеріал (2 години)

Судження як форма мислення, його якісні відмінності від поняття. Судження та речення. Обмеження використань речень буденної мови у якості суджень.

Структура судження. Субєкт та предикат як основа судження, квантор та зв,язка як його службові частини. Визначення кожної частини судження. Дві можливості розуміння судження – атрибутивна та об,ємна. Переваги та недоліки кожної з них. Загальна класифікація суджень – загальностверджувальні A, загальнозаперчні E, частковостверджувальні I, частковозаперечні O. Розподіленість субєкта та предиката як відношення обємів їх понять. Розподіленість субєкта та предиката у судження типа А, Е, І, О.

Відношення між судженнями: підпорядкованості, протилежності (контрарності), підконтрарності, а також суперечності. Схеми та логічні формули кожного виду відносин, типи суджень, між якими можливі зазначені відносини. Логічний квадрат як засіб міркувань, що узагальнює відносини між судженнями типа А, Е, І, О. Операції за допомогою логічного квадрата.

Види простого судження за модальністю: визначення його як об’єктивно можливого, дійсного та необхідного.


Література (основна)

[5, С.38-59], [3, С.21-53.], [6, С.22-38], [7], [8, С.72-76], [9, С.43-49], [10, С.176-191], [11, С. 84-105], [12, С.97-119], [13, С.64-83]

^

Додаткова література до теми 4


  1. Брюшинкин В. Н. Практический курс логики для гуманитариев. Учебное пособие. – М.: Новая школа, 1996. – 106-157

  2. Войшвилло Е. К., Дягтерев М. Г. Логика: Учебник для вузов. – М.: Гуманитарное издательство Центр Владос, 1998. – С.277-333.

  3. Курбатов В. И. Как развить своё логическое мышление. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. - С.72-76



Тема 5. Безпосередні дедуктивні умовисновки

Лекційний матеріал (2 години)

Поняття дедуктивного умовисновку як достовірного (необхідного), такого, що не підвищую ступінь загальності судження. Відношення між логікою та діалектикою: межі використання логіки як такої дисципліни, що має справу лише з незмінними поняттями.

Безпосередні дедуктивні умовиводи як такі, що надають висновки того ж рівня загальності. Їх види: перетворення, обернення, протиставлення.

Перетворення - як умовивід, у разі якого ми маємо судження протилежної якості. Перетворення суджень типа А, Е, І, О.

Обернення - як умовивід, у разі якого суб’єкт та предикат міняються місцями. Обернення суджень типа А, Е, І. Особливості обернення судження типа О.

Протиставлення - як умовивід, у разі якого судження, по-перше перетворюють, по-друге, обертають. Протиставлення суджень типа А, Е, О. Особливості обернення суджень типа І.


^ Література (основна)

[5, С.86-90], [7], [9, С.49-57], [10, С. 243-252], [11, С.121-123], [12, С.120-143], [13, С.131-139]


Тема 6. Категоричний силогізм. Його загальні правила, модуси та фігури. Ентінема. Соріт. Епіхейрема

Лекційний матеріал (2 години)

Звичайний категоричний силогізм як опосередкований дедуктивний умовивід. Структура силогізму: дві посилки – більша та меньша, три терміна. Середній термін, що двічі повторюється (M), та крайні (S та P). Загальні правила: а) кожен силогізм повинен мати три терміни, б) середній термін неодмінно мае бути розподіленим принаймні в одному із засновків, в) не повинно бути два заперечних засновка, г) термін, який є нерозподіленим у засновку, не може бути розподіленим у висновку, д) якщо один з засновків заперечний, то і висновок – заперечний, е) якщо два засновки стверджувальні, то і висновок - стверджувальний.

Чотири фігури простого категоричного силогізму. Схема та правила кожної фігури. Надійність та доречність першої фігури.

Модуси простого категоричного силогізму – його конкретні форми. Сильні та слабкі модуси, спеціальні імена модусів. Значення літер у іменах модусів для полегшення умовиводу. Можливість використання модусів для зведення до першої фігури силогізму інших фігур.

Ентимема як скорочений силогізм. Призначення ентимеми. Відновлювання силогізму.

Складний силогізм - полісилогізм. Його поступальна та зворотня форми. Соріт як складноскорочений силогізм. Гокленієвський та аристотелівський сорити. Правила сорита. Епіхейрема – як особливий складноскорочений силогізм.


Література (основна)

[5, С.90-94], [6, С.38-71], [7], [8, С.74-84.], [10, С.252-263], [11, С.123-141], [12, С.124-166], [13, С.139-162.]


^

Тема 7. Індуктивні умовисновки та умовисновки по аналогії


Лекційний матеріал (2 години)

Поняття індуктивного умовисновку як такого, що дозволяє підвищувати ступінь загальности суджень. Індукція через обчислення – повна та неповна. Повна індукція, засновки якої вичерпують увесь клас предметів, що підлягає індуктивному узагальненню. Неповна індукція – як така, що не вичерпує увесь клас предметів.

Наукова індукція – як неповна індукція, в якій засновки підбираються з урахуванням того, наскільки істотними є зв’язки, які в них відображаються; використання методу встановлення причинних зв’язків. Походження наукової індукції; філософи, що сформулювали її сьогочасні методи – Ф. Бекон, Дж. Локк та Дж. Міль. П’ять методів наукової індукції. Метод єдиної подібності - як метод встановлення умови, що постійно передує явищу. Метод єдиної відмінності - як метод встановлення взаємозв’язку між відсутністю передуючої умови та явища. Поєднаний метод подібності та відмінності - як метод встановлення зв’язку між наявністю або відсутністю передумови та явищем-наслідком. Метод супутніх змін - як метод встановлення взаємозв’язку між змінами у передуючій обставині та змінами в явищі. Метод залишків - як метод встановлення того, яка частина сукупних причин породжує яку частину сукупних явищ. Схеми кожного з методів.

Аналогія – як традуктивний умовивід, який відносять також до індуктивних, у якому на підставі подібності двох предметів в одних ознаках робиться висновок про подібність їх у інших ознаках. Два методи підвищення імовірності висновків: підвищення кількості ознак, у котрих предмети вже подібні, а також дослідження взаємозв’язку між ознаками, що достеменно подібні, та ознаками, про котрі робиться умовивід.


Література (основна)

[5, С.106-122], [7], [9, С.57-63], [6, С.73-80], [10, С.267-279], [11, С.141-170], [12, С.167-198], [13, С.170-220]

^

Додаткова література до теми 5,6,7


  1. Аристотель. Аналитики первая и вторая. – М.: Иниздат, 1960. – 507с.

  2. Бочаров В. А., Маркин В.И. Основы логики. – М.: Космополис, 1994.

  3. Войшвилло Е. К, Дягтерев М. Г. Логика: Учебник для вузов. – М.: Гуманит. изд. ВЛАДОС, 1998. – С.349-437

  4. Гетманова А. Логика: Словарь и задачник: Учебное пособие для студентов вузов, - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. – 336 с.

  5. Кайберг Г. Вероятность и индуктивная логика. – М.: Прогресс, 1978. – 375 с.

  6. Краткий словарь по логике / Д. П. Горский, А. А. Ивин, А. Л. Никифоров; Под ред. Д. П. Горского. – М.: Просвещение, 1991. – 208 с.

  7. Марценюк С.Н. Логіка (курс лекцій). – К, 1993. – С.163.

  8. Никифоров А. Книга о логике. – М.: Гнозис, - 1996. – С.104-170.



Тема 8. Основні закони логіки та їх використання у дискусії

Лекційний матеріал (2 години)

Загальне визначення законів логіки, їх загальнолюдський характер. Звязок законів логіки з тавтологіями. Історія формулювання законів у античній Греції та у Європі.

Закон тотожності - як відображення чіткості за обсягом та ясністю за змістом думки під час міркування. Схема першого закону логіки. Незмінність тези як основа використання закона тотожності. Часткова чи повна втрата тези, підміна тези. Засоби збереження тези.

Закон несуперечності - як заперечення одночасного визнання та заперечення будь-якого факту. Схема закону несуперечності. Відображення цього закону на відношення суджень у логічному квадраті. Наявність суперечних суджень у теоріях – як необхідна умова їх удосконалення.

Закон виключення третього - як потреба визнання одного з суперечних суджень хибним, а іншого – істинним. Схема закону виключення третього. Використання цього закону у логічному квадраті. Корисне застосування цього закону у теоретичному мисленні, як засобу отримання істинних суджень без прямого підтвердження.

Закон достатньої підстави - як такий, що обумовлює достовірність судження через зв’язок його з іншим. Схема закону достатньої підстави. Специфіка застосування цього закону - як така, що потребується не у всякому випадку.


Література (основна)

[1, С.20-28], [5, С.31-33], [6, С.81-97], [7], [8, С. 22-27], [12, С.196-215], [13, С.111-116]


^

Додаткова література до теми 8


  1. Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. Учебное пособие. – М.: Новая школа, 1996. – С.157-175.

  2. Войшвилло Е.К., Дягтерев М.Г. Логика: Учебник для вузов. – М.: Гуманит. изд. Центр Владос, 1998. –27-33.

  3. Курбатов В.И. Как развить своё логическое мышление. – Ростов-на-Дону: Фенікс, 1997. – С.62-64.


Тема 9. Доведення та спростування. Софізми у дискусії

Лекційний матеріал (2 години)

Доведення як обгрунтування істинності одного положення за допомогою іншого шляхом побудови певних міркувань. Будова доведення: теза - як положення, що обгрунтовується; аргумент (логічна основа, підстава) - як положення, за допомогою якого обгрутовується теза, та демонстрація – форма логічного зв,язку між тезою та аргументом.

Види доведення. Пряме доведення, в якому з аргументу, пов’язаного з певною схемою міркування, безпосередньо випливає висновок, який повністю збігається з тезою. Непряме доведення, його види та роль у ньому антитези. Розділове доведення – непряме доведення, яке полягає в тому, що із розділового судження, до складу якого входить теза, послідовно виключаються всі альтернативи, крім тези. Апагогічне доведення – непряме доведення, в якому з антитези виводять очевидно хибні наслідки.

Спростування як обґрунтування хибності будь-якої складової частини доведення. Види спростування: шляхом критики тези, шляхом критики аргументу, шляхом критики демонстрації.

Софізми у дискусії; софізм як навмисне введення в оману. Виникнення софізмів. Парадокс як вмотивоване судження, що суперечить здоровому глузду. Паралогізм як несвідома помилка, та антиномія як неусувна суперечність, що мислиться в законі, ідеї чи доказі. Найбільш відомі парадокси та антиномії давнього часу. Закони логіки, які порушуються у софізмі. Найбільш відомі софізми давнього часу. Свідомо хибні аргументи: “аргумент до фізичної сили”, “вчитель сказав”, “аргумент до натовпі” та інші.


Література (основна)

[1, С.131-150], [5, С.190-227], [6, С.98-102], [7], [ 8, С.19-42][9, С.63-87] [10, С.282-301], [11, С.193-206], [12, С.216-237.], [13, С.239-290.]

^

Додаткова література до теми 9


  1. Александров Д. Н. Риторика: Учебное пособие. – 3-е изд. – М.: Флинта: Наука, 2004. – 624 с.

  2. Алексеев Н.С., Макарова З.В. Ораторское искусство в суде. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. – С. 207.

  3. Гетманова А. Д. Логика: Словарь и задачник: Учебое пособие для студентов вузов. – М.: Гуманитарное издательство Центр ВЛАДОС, 1998. – С.220-244.

  4. Курбатов В. И. Как развить свое логическое мышление. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 168 с.

  5. Никифоров А. Книга о логике. – М.: Гнозис, - 1996. – С.177-230.

  6. Павлова К.Г. Искусство спора: Логико-психологические аспекты. – М. Наука, 1988. – С.274.

  7. Слемнев А.В., Васильков В.Н. Диалектика спора. – М.: Университетское, 1990. – С.169.

  8. Хмыров А.А. Основы теории доказывания. – Краснодар, 1981.

  9. Цицерон М. Т. Три трактата об ораторском искусстве. – М.: Наука, 1972.



^

ВАРІАНТИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ




Варіант №1





  1. Що таке логіка?

  2. Що таке судження?

  3. Що таке розподіл понять?

  4. Що відрізняє логіку від логістики?

  5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Barbara.

  6. Що таке гіпотеза та навіщо її використовують?

  7. Чому неповна індукція (популярна, через обчислення) надає найбільшу кількість хибних висновків?

  8. У чому суть спростування доказу через спростування демонстрації?

  9. У чому суть «парадоксу брехливої людини»?

  10. Як логіка співвідноситься с філософією?
^

Варіант №2





  1. На вимогу яких дисциплін була створена логіка?

  2. Чим поняття відрізняється від судження?

  3. Чому поділ поняття має бути безперервним?

  4. Що таке «категоричне судження»?

  5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Celarent

  6. Що таке класифікація?

  7. Які є два методи підвищити достовірність індукції через обчислення?

  8. Що таке софізм?

  9. Що означають перші літери латинських назв модусів силогізму у контексті зведення модусів 2,3,4 фігури до модусів першої фігури?

  10. Як логіка співвідноситься с юридичними науками?



^

Варіант №3





  1. Навіщо люди застосовують логіку?

  2. Що таке умовивід?

  3. Що таке «засновок поділу поняття»?

  4. Назвіть три різновиди безпосередніх дедуктивних умовиводів.

  5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Darii

  6. Які є переваги класифікації порівняно з дихотомічним розподілом?

  7. У чому сутність поєднаного методу подібності та відмінності?

  8. Для чого застосовують логічні рівняння у логіці висловлювань?

  9. Що означає літера R у назві модусу в контексті зведення модусів 2,3,4 фігури до модусів першої фігури?

  10. Як логіка співвідноситься с математикою?
^

Варіант №4





  1. Як зрозуміти «формалізованість мислення»?

  2. Чим умовивід відрізняється від судження?

  3. Чому розподіл поняття потрібно проводити лише по одній основі?

  4. Що таке «кола Ейлера»?

  5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Ferio

  6. Чим наукова класифікація відрізняється від штучної?

  7. Для чого в операціях з судженнями використовується логічний квадрат?

  8. У чому суть розділово-категоричного умовиводу?

  9. Що означає літера P у назві модусу в контексті зведення модусів 2,3,4 фігури до модусів першої фігури?

  10. Коли логіка перетворюється у діалектику?
^

Варіант №5





  1. Чому лише розповідні речення можна застосувати у логіці?

  2. Чим увовивід відризняється від поняття?

  3. Чому розподіл поняття повинен бути співмірним?

  4. Накресліть логічний квадрат та поясніть усі відношення у ньому.

  5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Cesare

  6. Чим збірне поняття відрізняється від незбірного?

  7. У чому суть застосування аналогії у моделюванні?

  8. Який умовивід покладений у основу моделювання?

  9. Які є правила четвертої фігури простого категоричного силогізму?

  10. Чи можливе створення логіки без філософії?
^

Варіант №6





  1. Чи відповідають істині самі слова, речення - або думки, що вони представляють?

  2. Чим пусте поняття відрізняється непустого?

  3. Що таке розподіл поняття?

  4. Що таке «безпосередній дедуктивний умовивід»?

  5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модуса Camestres

  6. Як зрозуміти “розподіленість” субєкта чи предиката?

  7. Чим імя відрізняється від поняття?

  8. Які є два методи підвищення достовірності аналогії?

  9. Які є правила третьої фігури простого категоричного силогізму?

  10. Чому логіка не в змозі замінити філософію?
^

Варіант №7





  1. Що таке одиничне поняття?

  2. Чим відрізняється звичайна мова від умовисновків, зроблених за допомогою логіки?

  3. Що таке «коло у визначенні» поняття і чому воно хибне?

  4. Суттєві або не суттєві ознаки повинні бути в основі класифікації?

  5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Festino

  6. Чи розподілений суб’єкт в судженні типу А та чому?

  7. У випадку поєднання істинного судження з хибним за допомогою кон’юнкції – істинне або хибне судження ми отримуємо, та чому?

  8. Який третій закон логіки?

  9. Перечисліть три доповнюючи правила простого категоричного силогізму (які допомагають встановити вид судження висновку).

  10. Чи можливі інші (некласичні) види логіки та чому?
^

Варіант №8





  1. Що таке висловлювання?

  2. Яку кількість предметів окреслює одиничне поняття?

  3. Яким знакам в логічних рівняннях відповідають поняття істинності та хибності?

  4. У класичній логіці до якої форми мислення належить характеристика «модальність»?

  5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Baroko

  6. Чи розподілений предикат у судженні типа Е та чому?

  7. Який другий закон логіки?

  8. Чи існує загальне поняття, до якого можливо звести всі інші?

  9. Які є правила другої фігури простого категоричного силогізму?

  10. У яких творах виклав Арістотель свої погляди на логіку?
^

Варіант №9





  1. Чим складні висловлювання відрізняються від простих?

  2. Чи можна виразити поняття більш, ніж одним словом? Чому?

  3. Що таке «занадто широке визначення» поняття и чому воно хибне?

  4. Чи можуть статистичні залежності надавати чіткі передбачувальні прогнози?

  5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Darapti

  6. Який елемент судження типа І розподілен та чому?

  7. Чому поняття «буття» неможливо практично застосовувати для порівняння дуже різнорідних понять?

  8. Який перший закон логіки?

  9. Напишіть схеми простої дилеми.

  10. Навіщо використовується тавтологія?
^

Варіант №10





  1. Що таке «формула» у логіці висловлювань?

  2. Що таке зміст поняття?

  3. Що таке «співмірність у визначенні поняття»?

  4. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Disamis

  5. Які є різновиди кванторів?

  6. Що таке «зрозумілість визначення»?

  7. Чи розподілений предикат в судженні типа О та чому?

  8. Який четвертий закон логіки?

  9. Чим полісилогізм відрізняється від сорита?

  10. Що таке умовний силогізм, чим він відрізняється від категоричного?
^

Варіант №11





  1. Яка кількість понять повинна бути у простому категоричному силогізмі?

  2. Що таке обсяг поняття?

  3. Чим родовидове (операційне) визначення поняття відрізняється від генетичного?

  4. Що таке аналогія?

  5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Datisi

  6. Які відношення між поняттями є у логічному квадраті?

  7. Яким правилом встановлюється число строчок в таблиці істинності?

  8. Що таке доведення?

  9. Яка черга виконання логічних операцій (імплікації, заперечення тощо) у складних висловлюваннях?

  10. Що означає літера S у назві модусу в контексті зведення модусів 2,3,4 фігури до модусів першої фігури?
^

Варіант №12





  1. Як зрозуміти знак ?, що належить до логіки висловлювань?

  2. Що таке співпорядкованість понять? Наведіть приклад.

  3. Як співідносяться обсяг та зміст поняття?

  4. Чи є аналогія індуктивним умовиводом та чому?

  5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Felapton

  6. Чи можливо створити дедуктивний умовивід із засновком та висновком одного рівня загальності?

  7. Чи можливе використання метафор у визначенні та чому?

  8. Чому порівнянні судження типу А та Е не можуть бути одночасно істинними?

  9. Що таке розділовий умовивід, чим він відрізняється від категоричного силогізму?

  10. Напишіть достовірні модуси умовно-категоричного умовиводу.
^

Варіант №13





  1. Як зрозуміти знак ٨, що належить до логіки висловлювань?

  2. Що таке обмеження та узагальнення поняття? Наведіть приклад.

  3. У чому сутність помилки зчетверення понять у простому категоричному силогізмі?

  4. Чи є аналогія дедуктивним умовисновком та чому?

  5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Bocardo

  6. Що таке обернення і у чому його суть?

  7. Чим відрізняється мета софіста від мети доброчинного диспутанта?

  8. Як проводиться протиставлення суджень A, E, I, O?

  9. Чим аристотелівський сорит відрізняється від гокленієвського?

  10. Напишіть імовірні (недостовірні) модуси умовно-категоричного умовиводу
^

Варіант №14





  1. Як зрозуміти знак ?, що належить до логіки висловлювань?

  2. Що таке родове поняття?

  3. Хто та коли сформулював перші три закони логіки?

  4. Що таке «остенсивне визначення поняття»?

  5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Ferison

  6. Як обертається судження А? Наведіть приклад.

  7. На чому заснований софізм «аргумент до публіки»?

  8. Що таке «суто умовний умовивід»? Наведіть приклад.

  9. Наведіть правила побудови таблиць істинності.

  10. Що таке епіхейрема? Наведіть приклад.
^

Варіант №15





  1. Як зрозуміти знак ٧, що належить до логіки висловлювань?

  2. Що таке видове поняття?

  3. Хто та коли сформулював четвертий закон логіки?

  4. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Bramantip

  5. Для яких цілей використовується остенсивне визначення поняття?

  6. Як обертається судження Е? Наведіть приклад.

  7. На чому заснований софізм «аргумент до особистості»?

  8. Чому порівнянні судження типа I та O одночасно можуть бути істинними?

  9. Наведіть приклад отримання хибної відповіді та поясніть причину помилки у випадку застосування методу єдиної відмінності.

  10. Обчисліть правила поділу понять.
^

Варіант №16





  1. Що таке «тавтологія»?

  2. Як зрозуміти термін «порівнянні поняття»?

  3. Чому неможливо зробити висновок з силогізму, у якому середній термін не розподілений в жодному з засновків?

  4. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Camenes

  5. Що таке «явне (експліцитне) визначення поняття»?

  6. Як обертається судження I? Наведіть приклад.

  7. Чи достатньо лише законів логіки для того, щоб мислення людини було пізнавальним, та чому?

  8. На чому заснований софізм «аргумент до палки»?

  9. Наведіть правила визначення явних понять.

  10. Для яких цілей використовують сорит?
^

Варіант №17





  1. Чим тавтологія відрізняється від тотожності?

  2. Чим порівнянні поняття відрізняються від непорівнянних?

  3. Чому неможливо зробити висновок у силогізмі, який складається з двох заперечувальних засновків?

  4. Що таке підміна тези и який закон логіки вона порушує?

  5. Що таке «неявне визначення поняття»?

  6. Як обертається судження О? Наведіть приклад.

  7. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Dimaris

  8. Що таке модальність?

  9. Які обставини передують формуванню гіпотези?

  10. Наведіть приклад отримання хибної відповіді та поясніть причину помилки у випадку застосування методу єдиної подібності.
^

Варіант №18





  1. Що таке «таблиці істинності»?

  2. Що таке «сумісні поняття»? Наведіть приклад.

  3. Чому визначення поняття не повинно бути заперечувальним?

  4. Що таке “втрата тези” та який закон логіки вона порушує?

  5. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Fesapo

  6. Що таке перетворення та як воно проводиться?

  7. На чому засновано софізм «аргумент до справедливості»?

  8. Які три обов’язкові правила простого категоричного силогізму?

  9. На які групи розподіляються судження за ознакою модальності?

  10. Чим прогресивний сорит відрізняється від регресивного?
^

Варіант №19





  1. Що таке еквівалентність висловлювань?

  2. Чим обман відрізняється від помилки?

  3. Що таке «крайні терміни» у силогізмі?

  4. Чим сумісні поняття відрізняються від несумісних?

  5. Як перетворюється судження типу А? Наведіть приклад.

  6. Встановіть фігуру та наведіть приклад модусу Fresion

  7. Чи можливе застосування у визначенні поняття інших, невідомих понять, термінів та чому?

  8. На чому заснований софізм «подвійна бухгалтерія» («подвійний стандарт »)?

  9. Який закон діалектики робить неможливим абсолютно достовірні індуктивні умовиводи?

  10. Яка загальна характеристика визначає судження за принципом розрізнення об’єктивно можливого, дійсного і необхідного?
^

Варіант №20





  1. Що таке конюнкція? Які її правила?

  2. Що таке підпорядкування поняття?

  3. Що таке «субєкт» у судженні?

  4. Де та коли були винайдені софізми?

  5. У чому суть генетичного визначення поняття?

  6. Як перетворюється судження типа Е? Наведіть приклад.

  7. Чи можливо у модусах третьої фігури простого категоричного силогізму отримати загальний висновок?

  8. Навіщо потрібна індукція, якщо дедукція дає абсолютно справжні відповіді?

  9. Як потрібно проводити обернення суджень (A, E, I, O)?

  10. Наведіть приклад отримання хибної відповіді у випадку застосування поєднаного методу подібності та відмінності.
^

Варіант №21





  1. Що таке слабка дизюнкція та які її правила?

  2. Що таке тотожність понять? Наведіть приклад.

  3. Що таке «предикат» у судженні?

  4. Чи надає повна індукція абсолютно справжні висновки та чому?

  5. Наведіть приклад, коли суб’єкт у силогізмі не співпадає з суб’єктом у судженні, яке включене до складу цього силогізму.

  6. У чому суть родовидового (операційного) визначення поняття?

  7. Що позначають голосні літери у латинських назвах модусів простого категоричного силогізму?

  8. Як потрібно проводити перетворення (A, E, I, O)?

  9. Напишіть модуси четвертої фігури простого категоричного силогізму.

  10. Наведіть приклади пяти методів наукової індукції.
^

Варіант №22





  1. Що таке сильна дизюнкція та яки її правила?

  2. Що таке «квантор» у судженні?

  3. Що таке перехрестя понять?

  4. Як багато елементів та які саме має у собі доведення?

  5. Який філософ XVII ст. суттєво удосконалив індуктивні методи?

  6. Чим явне визначення поняття відрізняється від неявного?

  7. Чи перетворюється судження типу I? Наведіть приклад.

  8. Як зрозуміти атрибутивний принцип розуміння судження?

  9. Які правила першої фігури простого категоричного силогізму?

  10. Наведіть приклад хибної відповіді і поясніть причину помилки у випадку застосування методу супутніх змін.
^

Варіант №23





  1. Що таке заперечення поняття? Які його правила?

  2. У чому перевага генетичного визначення перед родовидовим (операційним)?

  3. Що таке «звязка» у судженні?

  4. Як перетворюється судження типу О? Наведіть приклад.

  5. Якими філософами та логіками були створені сучасні методи наукової індукції?

  6. У чому сутність принципу розуміння судження, заснованого на обсязі понять?

  7. Чи обмежена кількість аргументів у прямому доведенні та чому?

  8. Наведіть приклад і поясніть причину помилки при застосуванні методу залишків.

  9. Для яких цілей використовується энтимема?

  10. Що таке парадокс?
^

Варіант №24





  1. Чи може бути заперечення поняття подвійним та чому?

  2. Що таке протилежні поняття?

  3. Що таке «загальнозаперечувальне судження»?

  4. У чому суть прямого доведення?

  5. Що таке «номінальне визначення поняття»?

  6. Що таке протиставлення та як воно проводиться?

  7. Що таке энтимема?

  8. Як проводиться протиставлення судження типу А? Наведіть приклад.

  9. Чим наукова індукція відрізняється від індукції через обчислення?

  10. Що таке дилема (наведіть приклад)?
^




Варіант №25





  1. Що таке імплікація? Які її правила?

  2. Що таке суперечні поняття?

  3. Що таке «загальностверджувальне судження»?

  4. Чим номінальне визначення поняття відрізняється від реального?

  5. Як проводиться протиставлення судження типу Е? Наведіть приклад.

  6. Чи є виведення статистичних закономірностей індуктивним або дедуктивним умовиводом і чому?

  7. У чому суть непрямого доведення?

  8. Що таке сорит?

  9. Скільки є сильних та слабких модусів простого категоричного силогізму і чим вони відрізняються один від другого?

  10. Яку роль для логіки має теорема Геделя?
^

Варіант №26





  1. У якому випадку імплікація є хибною? Наведіть приклад.

  2. Що таке універсум поняття? Наведіть приклад.

  3. Що таке «частковостверджувальне судження»?

  4. У якому визначенні визначальне та визначаєме поняття розподілені?

  5. Як проводиться протиставлення судження типа I?

  6. Чи обмежена у сориті кількість засновків?

  7. У чому суть апагогічного доведення (або доведення від противного)?

  8. Чи можливе включення в суто умовний умовивід явищ, не поєднаних причинно-послідовним зв’язком?

  9. Які переваги наукової індукції порівняно з індукцією через обчислення і та чим вони обумовлені?

  10. Що таке антиномія?
^

Варіант №27





  1. У чому суть помилки «стрибок у поділі», що буває при визначені поняття?

  2. Що таке додавання понять?

  3. Що таке «фігура силогізму»?

  4. Що таке «частковозаперечувальне судження»?

  5. Як проводиться протиставлення судження типу О? Наведіть приклад.

  6. Як зрозуміти «умовність» у номінальному визначенні поняття?

  7. У чому суть прямого спростування тези?

  8. Чим визначається кількість понять у засновках сорита?

  9. Напишіть модуси третьої фігури простого категоричного силогізму?

  10. Що таке трилема (наведіть приклад)?
^

Варіант №28





  1. Що таке середній термін у силогізмі?

  2. Що таке “множення поняття”?

  3. Що таке силогізм?

  4. Накресліть чотири фігури простого категоричного силогізму.

  5. Які є види силогізмів?

  6. Як багато може бути заперечувальних засновків у сориті?

  7. У чому суть «спростування фактами»?

  8. Яким правилом встановлюється число стовпців в таблиці істинності?

  9. Яка у науці роль закону «виключення третього»?

  10. Навіщо застосовується епіхейрема?
^

Варіант №29





  1. Чи можливе зведення модусів 2,3,4 фігури простого категоричного силогізму до модусів першої фігури?

  2. Що таке віднімання понять?

  3. Що таке A, E, I, O?

  4. Хто винайшов сорит з відсутнім меншим засновком?

  5. Що таке дихотомічний поділ поняття?

  6. Що таке модус простого категоричного силогізму?

  7. У чому суть непрямого спростування тези?

  8. Що означає літера M у назві модусу в контексті зведення модусів 2,3,4 фігури до модусів першої фігури?

  9. Напишіть модуси другої фігури простого категоричного силогізму?

  10. Що таке паралогізм?
^

Варіант №30





  1. Що таке поняття?

  2. Чи можливе застосування у логіці понять «перевага», «більша частка» и т. п?

  3. Що таке помилка поспішного узагальнення?

  4. Що таке «судження, що виділяє»?

  5. Де можливо найчастіше зустріти обґрунтоване використання неявного визначення поняття?

  6. Накресліть схему дихотомічного поділу поняття (з використанням кол Ейлера).

  7. У чому суть спростування доказу через спростування аргументів?

  8. Який перший, найбільш відомий приклад класичного модусу?

  9. Які модуси першої фігури простого категоричного силогізму?

  10. Наведіть логічні формули законів де Моргана.



Підписано до друку 02.11.05. Формат 60х80 1/16. Папір друк. Друк плоский.

Облік.-вид. арк. 0,41. Умов. друк. арк. 0,40. Тираж 50 пр. Замовлення № .


Національна металургійна академія України

49600, м. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4

_________________________

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ


Схожі:

Міністерство освіти та науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "А. С. Макаренко" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти та науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Василь Сухомлинський" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти та науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Софія Русова" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти та науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти та науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти та науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти та науки україни iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни...
Міністерство освіти та науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Петро Могила" Міністерства освіти І науки України
Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської І севастопольської міських...
Міністерство освіти та науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської...
Міністерство освіти та науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти та науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи