Вступ icon

Вступ




НазваВступ
Сторінка1/16
Дата20.06.2012
Розмір1.04 Mb.
ТипЛекція
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

З М І С Т

Стор.

Вступ. …………...………………………………………………………….………..4

Лекція № I. Організація світлотехнічного виробництва……………………...5-10


Лекція № 2. Холодна штамповка. Заготівельні операції…………………....10-14

Лекція № 3. Вирубка і пробивка……………………………………………....14-20

Лекція № 4. Згинання і витяжка……………………………………………....20-24

Лекція № 5. Давильні роботи. Механічна обробка…………………………..24-29
Лекція № 6.Шліфування та полірування поверхонь.
Металургійне виробництво………………………..…………………………...29-33

Лекція № 7.Лиття в разові і сталі форми……………………………………..33-38

Лекція № 8.Специфічні процеси лиття.

Виробництво деталей СП з полімерних матеріалів…………………………. 39-43

Лекція № 9.Формоутворення деталей з пластмас……………………….…...44-48

Лекція № 10.Формування листових матеріалів

З’єднання виробів з пластмас. Декоративні пластмаси……………………....49-53

Лекція № 11.Світлотехнічне скло.Виготовлення скловиробів……………...53-58

Лекція № 12. Декорування скловиробів.Світлотехнічні і захисні покриття.59-63

Лекція № 13.Методи і обладнання нанесення лакофарбового покриття…..63-69

Лекція № 14.Сушіння лакофабового покриття. Гальванічні покриття…….69-73

Лекція № 15.Виготовлення відбивачів світильників………………………...74-79

Лекція № 16.Обладнання для вакуумної металізації. Гаряче емалірування.79-84

Лекція № 17.Складання світильників. Конвеєрне складання СП…………..85-91

Лекція № 18.Контроль СП. Упаковочні операції……………………………91-99

^ Список літератури…………………………………………………...…...100

Додаток 1……………………………………………………………………….…101

Вступ

Одним з напрямків підготовки фахівців-світлотехніків на кафедрі світлотехніки і джерел світла ХНАМГ є вивчення методик розрахунку, основ конструювання і виготовлення світлових приладів (СП). В Україні існують підприємства, які спеціалізуються на випуску світильників різного призначення і різної номенклатури, наприклад, ВАТ “Ватра” (м. Тернопіль), що потребують кваліфікованих інженерів та проектувальників. Динамічне розширення ринку світлотехнічної продукції є очевидним, доказом чому є зростання кількості магазинів і салонів, що пропонують світильники будь-якого призначення і дизайну.

Аналіз результатів проведеного на кафедрі СДС дипломного проектування свідчить про значний відсоток (не менше 25%) дипломних проектів з розробки СП у загальній кількості робіт. Отже напрямок розробки СП є досить значущим як для нашої кафедри, так і для країни взагалі. Щодо курсу з технології світлотехнічного виробництва, то він є суттєвою складовою вказаного напрямку підготовки фахівців, а розробка технологічних процесів виготовлення СП є обов’язковою при складанні пояснювальних записок дипломних проектів.

Автор даного конспекту лекцій сподівається, що його робота не буде марною і сам конспект знадобиться студентам як при складанні заліків, так і в ході виконання дипломного проектування.


ЛЕКЦІЯ 1


^ Організація світлотехнічного виробництва

Виробничий процес випуску продукції для будь-якого підприємства складається з низки організаційних заходів, таких як активізація ресурсів підприємства, організація обслуговування робочих місць, одержання матеріалів і напівфабрикатів та вирішення питань їх оптимального використання і зберігання, всі етапи виготовлення елементів конструкцій, їх збирання, питання, пов’язані з транспортуванням матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, здійснення технічного контролю як продукції, так і обладнання, упакування виробленої продукції тощо. Виробничі процеси розділяють на поточні й непоточні. Для поточного виробництва, на відміну від непоточного, характерний незмінний такт выпуску (інтервал часу, за який виробляються деталі певної номенклатури). Окремою складовою є технологічний процес. Під час технологічного процесу деталь набуває необхідну форму і притаманні їй властивості. Технологічний процес містить у собі й побічні заходи (контроль якості деталей і їх транспортування з ділянки на ділянку, очищення деталей від бруду й мастил тощо). Технологичні процеси розрізнють за типами виробництва (наприклад, фарбування чи металізація виробів, штамповка, лиття тощо), тобто за ознакою застосованого метода виготовлення виробу. Технологічний процес виконують на робочому місці (ділянці виробничої площі), на котрій разміщено обладнання, інстру­мент, підйомно-транспортні засоби, стелажі для зберігання деталей тощо. Технологічний процес складається з операцій, тобто завершених частин процесу, що виконані на одному робочому місці. Саме за переліком операцій визначають кількість працівників, що залучаються до роботи, найменування та кількість обладнання і необхідність у виробничому просторі. Технологічний процес має головну характеристику - трудомісткість. Зниження її за умов збереження якості й собівартості продукції є важливим напрямком енергозбереження у світлотехнічному виробництві. Таке зменшення трудомісткісті можливе в першу чергу внаслідок впровадження у виробництво передових технологій і сучасних матеріалів.

Світлотехнічне виробництво, як і будь-яке інше, розділяють на такі типи: оди­ничне, серійне й масове. Оди­ничне виробництво - це широка номенклатура виробів при малому обсязі випуску. Приклад - декоративні світильники для освітлення станцій метрополітену (ексклюзив). Серійне - номенклатура дещо вузькіша, обсяг випуску збільшений. Приклад - світильники для адміністративних приміщень (тобто більш типові дизайнерські рішення). Масове - звужена но­менклатура, великий обсяг. Приклад – промислові світильники.

Існує таке поняття, як технологічна підготовка (ТП) підприємства. По суті, ТП є сукупність взаємозв’язаних заходів, що забеспечують технологічну готовність підприємств до випуску виробів певної якості при встановлених термінах, обсязі й витратах. ТП виконують відповідні інженерні підрозділи під керівництвом головного інженера підприємства. ТП складається з етапів: розробки технологічних процесів, розрахунку виробничої потужності, вибору рішень щодо планування та монтажу обладнання, вибору стандартного обладнання, проектування та виготовлення нестандартного обладнання, проектування й виготовлення інструменту, розрахунку рівня потреб у матеріальних і трудових ресурсах..

Залежно від того, для якої кількості виробів розроблюють технологічні процеси, їх розділяють на одиничні (одна деталь) й уніфіковані (група деталей). У першому випадку вся інформація про вироб міститься в маршрутній карті (МК) або карті технологічного процесу (КТП), хоча окремі операції можуть бути деталізовані операційними картами (ОК). Зазвичай при одиничних операційних процесах вся інфор­мація, необхідна для виконання операцій, міститься в ОК, а в МК чи КТП використується для визначення послідо­вності операцій з прив’язкою кожної операції до позначення на відповідній ОК. Вказані процеси поширені в основному при крупносерійному й масовому виробництві.

Уніфіковані технологічні процеси роз­діляють на типові й групові. Типовий процес стосується групи виробів, які об’єднані спільними конструктивними і технологічними озна­ками. Типові маршрутні процеси розробляють на найскладнішу деталь групи і використують як основу для розробки технологічних процесів виготовлення інших деталей. Вказані процеси є зручними при крупносерійному виробництві за умови постійної необхідності модернізації поточних ліній. При дрібносерійному і середньосе­рійному твиробництві такі процеси не виправдані. Групові процеси призначені для одночасного виготовлення групи виробів різної конфігурації в конкретних умовах виробництва на спеціалізованих робочих місцях. Комплект технологічних документів на групову технологічну операцію містить всю інформацію щодо обробки кожної деталі групи, яка виконується на фіксованому робочому місці.

Для оцінки світлотехнічного виробництва використують поняття виробничої потужності, що вимірюється у коштовних чи натуральних показниках.

Розрізняють вхідну (на початок планового розрахункового періоду), вихідну (на кінець планового розрахункового періоду) і середньорічну (виробничі можливості структурної одиниці в середньому за плановий період) потужності. Вихідна потужність поточного розрахункового року є одночасно вхідною потужністю наступного року.

Виробничу потужність зазвичай розраховують окремо по кожній ділянці чи цеху, що дає можливість порівняльного аналізу їх діяльності наприкінці планового періоду. Наприклад, для гальванічного цеху підраховується сумарна площа покриття деталей, для пластмасового цеху – кількість виготовленої продукції в тоннах.

Потужність підприємства в цілому аналізується у відділі головного технолога під керівництвом головного інженера чи його заступника.

Метою цього аналізу є виявлення слабких ділянок і визначення заходів щодо усунення їх наявності в майбутньому. Найзручнішою формою графоаналітичного порівняння потужності структурних одиниць підприємства є стовбчикова діаграма.

Ефективність функціонування світлотехнічного підприємства залежить від планування обладнання, тобто від схеми його розміщення та взаємоув’язання з інженерними комунікаціями і транспортни­ми засобами.

Планування обладнання здійснюють за його видами, за поточним чи предметним принципами. Перший тип найзручніший для підприємств з дрібносерійним чи одиничним виробництвом при постійній зміні номенклатури виробів. Основний його недолік – потребує добре розвинутий парк підйомно-транспортного обладнання. Другий тип планування обладнання визначається последовністю операцій, яка передбачена технологічним процесом, що зручно при виготовленні виробів постійної номенклатури. Основний його недолік – при переході підприємства на випуск нової продукції ця схема може набути принципових змін. Другий тип визначається створенням окремих ділянок для виготовлення на них декількох однотипних виробів. Приклад – одночасно з випуском світлових приладів (СП) вуличного освітлення проводиться випуск СП побутового призначення. Це зручно для випуску продукції широкої і змінної номенклатури, але є суттєвий недолік – завантаженість обладнання дуже низька, що пояснюється його недостатньою зконцентрованістю і зкорельованістю на ділянках.

При будь-якому плануванні обладнання виробництво з небезпечними і шкідливими умовами праці відокремлюється. Приклад – ливарні, фарбувальні, гальванічні й пластмасові цехи, ділянки, призначені для емалізації і дзеркалізації відбивачів СП. Планування обладнання має здійснюватись з урахуванням багаторічної стратегії підприємства на розширення випуску продукції.

Розробка технологічних процесів дає змогу визначити норми витрат (перелік) матеріалів, необхідних для випуску продукції певної номенклатури і якості.При визначенні норм витрат враховують планові завдання щодо їх зниження, номенклатуру виробів, обсяг виробництва.

Норми витрат визначають дослідним (на підставі аналізу витрат матеріалів при випуску продукції за певний період ) чи розрахунковим (на підставі обліку кожного елемента питомої витрати матеріалу) методом. Перший метод зручний до застосування тільки для підприємств з незмінною номенклатурою, другий дуже повільний у реалізації. Норми витрат лакофарбових покриттів, наприклад, складають за методичними інструкціями щодо нор­мування цих матеріалів. Норми витрат листових і сортових матеріалів (листова сталь, прокат, профілі тощо), складають за картами розкрою, про які йдеться у подальшому.

Контрольні запитання:

  1. Види технологічного процесу.

  2. Технологічна підготовка підприємства.

  3. Планування світлотехнічного обладнання.

  4. Нормування витрат матеріалів.

5. Виробнича потужність світлотехнічного підприємства.

ЛЕКЦІЯ 2


Холодна штамповка.

Холодною штамповкою називають технологічний процес одержання деталей чи готових виробів з листового матеріалу шляхом їх вирубки або пробиття з вихідної заготовки, а також подальшї зміни їх форми внаслідок витяжки чи згинання. Холодною штамповкою виготовляють корпуси і відбивачі СП різних модифікацій, ущільнювачі, затискачі, монтажні плати, кронштейни тощо.

Розрізняють такі види холодної штамповки:

1. Вирубка (із заготовки деталі вирізають вироб заданої форми).

2. Пробивка (у заготовці здійснюють вирубку отвору необхідної форми).

3. Згинання (зміна форми деталі чи заготовки в одній чи кількох площинах).

  1. Витяжка (виготовлення порожнистої деталі з листової заготовки).

  2. Чеканення (нанесення на поверхню деталі рельєфного рисунка).

  3. Формовка (засіб придання конструкції додаткової жорсткості).

Холодна штамповка відноситься до найбільш розповсюджених методів обробки металів у виробництві СП. У штампувальному виробництві технологічний процес виготовлення деталей визначається інструментом. Після кожного робочого ходу пресу виходить деталь чи заготовка. Тому при правильно розробленому процесі, відповідному виготовленні штампів і фіксованому матеріалі стає можливим виготовлення ідентичних деталей необхідної точності, що не залежить від кваліфікації працівника, який обслуговує штамп. Таким чином, перестає бути необхідним 100%-ний контроль деталей, при цьому достатньо вибіркового чи статистичного кон­тролю для спостереження за станом штампувального інструмента. Холодна штамповка надає технологічні можливості одержати з досить тонких матеріалів достатньо жорсткі деталі складної конфігурації. Використання тонких матеріалів має суттєве значення для світлотехнічних приладів, бо одночасно зменшується вага приладу і зменшується витрати матеріалу – основного і допоміжного (наприклад, травника). Велике значення за умов масового виробництва має висока продуктивність, що одержується за рахунок механізації та автоматизації штампувальних робіт.

За характером деформацій штамповку можна розділити на дефор­мації з місцевим роз’єднанням матеріалу шляхом зрізу і пласти­чні деформації, через які форма заготовок набуває об’ємних змін.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Схожі:

Вступ iconМодуль а заняття №1 Вступ. Предмет, завдання й методи науки про мову
Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник. / М. П. Кочерган. – К. Вц „Академія”, 2008. – с. 7 – 16
Вступ iconДокументи
1. /Вступ до метаф_зики/вступ до метаф_зики Зм_ст.doc
2. /Вступ...

Вступ iconДокументи
1. /Вступ до метаф_зики/вступ до метаф_зики Зм_ст.doc
2. /Вступ...

Вступ iconГрабко В. В. Вінницький національний технічний університет Вступ
Вступ. Відомо, що в процесі експлуатації ізоляція обмоток електричних машин під дією температури втрачає свої властивості, внаслідок...
Вступ iconЗміст вступ
Вступ
Вступ iconПрограма навчальної дисципліни «Вступ до фаху»
«Вступ до фаху» є складовою циклу професійної та практичної підготовки, яка входить до навчального плану підготовки студентів напрямку...
Вступ iconРобоча програма з навчальної дисципліни " Вступ до перекладознавства " для студентів ІІ курсу інституту мов світу зі спеціальності "Прикладна лінгвістика" (заочна форма навчання)
Теоретичний курс «Вступ до перекладознавства» є частиною курсу професійно-орієнтованих дисциплін, який присвячено провідним аспектам...
Вступ iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Вступ до перекладознавства» для студентів 2 курсу інституту мов світу зі спеціальності "Переклад" (за вимогами кредитно-трансферної системи)
Дисципліна «Вступ до перекладознавства» є частиною курсу професійно-орієнтованих обов’язкових дисциплін, який присвячено провідним...
Вступ iconКонспект лекцій з дисципліни " Вступ до спеціальності"
Конспект лекцій з дисципліни «Вступ до спеціальності» (для студентів 1 курсу спеціальності 050100 "Економіка підприємства") Авт....
Вступ iconФ. В. Стольберг конспект лекцій з дисципліни «вступ до фаху»
Конспект лекцій з дисципліни «Вступ до фаху» ( для студентів 1-го курсу денної форми навчання напряму підготовки 040106 «Екологія,...
Вступ iconРобоча програма та методичні вказівки з дисципліни " Вступ до вищої освіти" для студентів заочного факультету, які навчаються за напрямом
Навчальна дисципліна "Вступ до вищої освіти" є вибірковою (за вибором навчального закладу) І входить до циклу дисциплін професійно-практичної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи