Методичні вказівки icon

Методичні вказівки




Скачати 384.31 Kb.
НазваМетодичні вказівки
Дата16.07.2012
Розмір384.31 Kb.
ТипДокументи


Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства


До друку дозволяю


Перший проректор Г.В.СТадник


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


до розрахунково-графічного завдання і

розділу дипломного проекту з дисципліни


«Автоматизація ВК систем»


(для студентів 5 курсу денної і 6 курсу заочної форм навчання спеціальності 7.092601 «Водопостачання та водовідведення» і

для студентів 5 курсу денної і 6 курсу заочної форм навчання спеціалізації 7.092601 (ОВ) «Очистка природних і стічних вод»)


Харків – ХНАМГ – 2007

Методичні вказівки до розрахунково-графічного завдання і розділу дипломного проекту з дисципліни «^ Автоматизація ВК систем» (для студентів 5 курсу денної і 6 курсу заочної форм навчання спеціальності 7.092601 «Водопостачання та водовідведення» і для студентів 5 курсу денної і 6 курсу заочної форм навчання спеціалізації 7.092601 (ОВ) «Очистка природних і стічних вод»).

Укл.: Бобух А.О., Малєєв О.І. ? Харків: ХНАМГ, 2007. ? 27 с.


Укладачі: А.О.Бобух,

О.І. Малєєв


Рецензент: М.О.Шульга


^

Рекомендовано кафедрою теплохолодопостачання,


протокол № 5 від 22.02.07 р.


РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


    1. Мета розрахунково-графічного завдання – закріплення теоретичних знань та практичних навичок з дисципліни «Автоматизація ВК систем».

Студенти набувають досвіду з розробки функціональних схем автоматизації технологічних процесів систем водопостачання та водовідведення, з підбору контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматизації, в тому числі мікропроцесорних контролерів, що сприятиме кращому виконанню розділу з автоматизації дипломного проекту.


    1. Склад розрахунково-графічного завдання (РГЗ) і розділу дипломного проекту (РДП). РГЗ і РДП містить пояснювальну записку, виконану з урахуванням стандартів, та функціональну схему автоматизації технологічних процесів на папері формату А3, або А4 для РГЗ, та формату А1, А3, або А4 для РДП. При цьому повинно бути не менше семи систем автоматичного керування, кожна із яких складається із основних елементів


1.3. Основні елементи систем автоматичного керування


Основними елементами систем автоматичного керування (САК) є [20, 22-25]:

об’єкт керування (ОК) – це технологічні процеси з апаратами, агрегатами, установками та трубопроводами матеріальних потоків, що з’єднують усе устаткування;

регулюючий орган (РО) – це заслінки, засувки, клапани, крани, вентилі тощо, які встановлені на трубопроводах і механічно з’єднані з виконавчими механізмами, за допомогою РО змінюється величина матеріального потоку;

первинний перетворювач (ПП) – чутливий елемент для автоматичного контролю поточного значення параметрів технологічного контролю (температури, тиску, витрат тощо) у вигляді електричних сигналів;

передавальний перетворювач (ПрП) – елемент, що перетворює сигнали від ПП в уніфіковані сигнали постійного струму 4 – 20 мА (або 0 – 5, 0 – 20 мА), що далі поступають на вторинний прилад;

вторинний прилад (ВП) – елемент, що перетворює вхідні сигнали про значення параметра в значення у фізичних одиницях виміру (для температури - °С; тиску – Па (кПа, МПа) тощо) та показує цю величину, або реєструє (записує) ці значення на папері (діаграмі);

автоматичний регулятор (АР) – елемент, що розраховує різницю сигналів від ВП та “задатчика” і згідно із зазначеними законами керування видає керуючий вплив і надсилає його на виконавчий механізм;

виконавчий механізм (ВМ) – елемент, що реалізує керуючі впливи від АР. Вони бувають двох видів: перші – механічно з’єднані зі штоком РО на трубопроводі й призначені для реалізації керуючих впливів для зміни витрат матеріального потоку; другі – видають сигнали для автоматичного пуску/зупинки електродвигунів устаткування (насосів, вентиляторів, компресорів тощо) або зміни числа обертів цих електродвигунів, що механічно з’єднані з цим устаткуванням.

Елементи ОК та РО складають технологічну частину САК, а елементи ПП, ПрП, ВП, АР та ВМ називають контрольно-вимірювальними приладами та засобами автоматизації САК (КВП та ЗА) загальнопромислового призначення, або більш вживаною є друга назва – локальні КВП та ЗА.


^ РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РОЗРОБКУ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СХЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ


Залежно від основного призначення схеми автоматизації бувають: структурні, принципові й функціональні. ^ Структурна схема автоматизації визначає основні агрегати, апарати, установки та ін. технологічного процесу, їх призначення і взаємозв’язок основних елементів систем автоматизованого керування. Принципова схема автоматизації визначає повний склад агрегатів, апаратів, установок технологічного процесу і контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації систем автоматичного керування. Функціональна схема автоматизації технологічних процесів (ФСА ТП) є основним технічним документом, що визначає об’єм, структуру й характерні функції усіх систем автоматичного керування будь-яким технологічним процесом із контрольно-вимірювальними приладами й засобами автоматизації для їх реалізації.

Характерними функціями систем автоматичного керування (САК) є [20-25]:

автоматичний контроль параметрів технологічного процесу;

сигналізація при відхиленні параметрів технологічного процесу або режиму роботи технологічного обладнання від умов технологічного регламенту;

автоматичний захист об’єкта керування при появі загрози його аварії;

автоматичне блокування технологічного обладнання від неправильних дій обслуговуючого персоналу;

автоматичне керування параметрами технологічного процесу шляхом зміни витрат матеріальних потоків;

автоматичні пуск і зупинка електродвигунів насосів, компресорів, повітродувок та ін.

На функціональних схемах автоматизації технологічних процесів зображують:

апарати, агрегати, установки та ін. обладнання технологічного процесу умовно до такого вигляду, щоб було видно їх взаємне розташування, а також трубопроводи із матеріальними потоками, на яких показують тільки ті регулюючі органи, що безпосередньо беруть участь у виконанні відповідних функцій систем автоматичного керування;

контрольно-вимірювальні прилади й засоби автоматизації умовно та лінії зв’язку між ними, а також мікропроцесорні контролери (умовно) при їх наявності;

умовні зображення матеріальних потоків, таблиці експлікації обладнання та специфікації на контрольно-вимірювальні прилади та засоби автоматизації;

інші необхідні пояснення до функціональної схеми автоматизації технологічних процесів.


^ 2.1. Умовні зображення технологічного обладнання

та матеріальних потоків

На функціональних схемах автоматизації технологічних процесів обладнання зображують спрощено у вигляді прямокутників, квадратів, зрізаних пірамід та ін. до такого вигляду, щоб було видно його взаємне розташування відповідно до технологічного процесу. Поруч з апаратами, агрегатами та ін. обладнанням треба ставити позиційне позначення арабськими цифрами, яке розшифровують у таблиці “експлікація обладнання”. Трубопроводи з відповідними матеріальними потоками на ФСА ТП зображають переривною лінією з арабськими цифрами. Держстандарт України затвердив умовні цифрові позначення матеріальних потоків, деякі з них наведені в табл. 2.1.


Таблиця 2.1


Умовне цифрове позначення матеріального потоку

Назва матеріального потоку

1

2

- 1 -

вода

- 2 -

пара

- 3 -

повітря

Якщо відсутні стандартні позначення матеріальних потоків, їх позначають арабськими цифрами від 28 і далі. Коли треба показати декілька однотипних матеріальних потоків вводять додаткові позначення арабськими цифрами через крапку, наприклад:


  • 1.1 - вода холодна;

  • 1.2 - вода промивна;

  • 1.3 - вода водопровідна;

  • 2.1 - пара за тиском 2МПа;

  • 2.2 - пара за тиском 5МПа;

  • 2.3 - пара за тиском 20 кПа


На ФСА ТП напрямок руху матеріального потоку показують стрілкою (рівносторонній трикутник із стороною 5 мм), для рідини зафарбованою, а для газів (пари, повітря) – не зафарбованою. Товщина ліній позначення технологічного обладнання та матеріальних потоків на ФСА ТП автоматизації складає від 1,0 до 1,5 мм. Умовне позначення з’єднання, роз’єднання та перетину матеріальних потоків на цих схемах показано в табл. 2.2.


Таблиця 2.2

Умовне позначення

Назва матеріальних потоків (умовна)



З’єднання матеріальних потоків холодної (1.1) і гарячої (1.2) води для отримання одного матеріального потоку теплої (1.3) води



Роз’єднання одного матеріального потоку водопровідної води (1.1) на два потоки (1.2; 1.3)





Перетин трьох матеріальних потоків: води (1), повітря (3) і рідкого палива (15)



^ 2.2. Умовні графічні, літерні й цифрові зображення КВП та ЗА

Умовні графічні зображення локальних контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматизації (КВП та ЗА), затверджені Держстандартом України, наведені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Умовне зображення

Назва КВП та ЗА

1

2



Первинний і передавальний перетворювачі сигналів, вторинний прилад, автоматичний регулятор та магнітоелектричний пускач, що встановлено “на місці” *1





Вторинний прилад і автоматичний регулятор, що встановлено “на щиті”*2





Відбірний пристрій для контролю тиску та вакууму




Виконавчий механізм





Регулюючий орган





Лампа сигнальна (освітлення)





Двигун електричний




При відсутності стандартних графічних зображень локальних КВП та ЗА використовують зображення, до яких дають пояснення на функціональній схемі автоматизації технологічного процеса. Товщина умовних графічних зображень КВП та ЗА та ліній зв’язку між ними складає 0,5 мм.

Для умовного позначення вимірювальних параметрів технологічного процесу, що контролюють локальні КВП та ЗА, застосовують прописні (великі) літери латинського алфавіту, перелік яких наведено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Умовне позна-чення параметра

Назва вимірювального параметра

Умовне позна-чення параметра

Назва вимірювального параметра

D

E


F

G


K

L

M

P

густина;

будь-яка електрична величина;

витрата;

розмір, переміщення;

час;

рівень;

вологість;

тиск, вакуум;

Q

R

S

T

U


V

W

H

концентрація, склад;

радіоактивність;

швидкість, частота;

температура;

декілька різнорідних параметрів;

в’язкість;

маса;

ручний вплив

Наведені умовні літерні позначення треба ставити на першому місці у верхній частині кола, що умовно зображує контрольно-вимірювальні прилади й засоби автоматизації, зокрема ПП, ПрП, ВП, АР.

Для умовного позначення елементів систем автоматичного керування або функцій, що виконують КВП та ЗА, а також уточнення деяких значень вимірювальних параметрів використовують також прописні літери латинського алфавіту, але їх треба писати на другому, третьому або навіть четвертому місцях у верхній частині кола, що умовно зображує КВП та ЗА. Перелік цих букв наведено в табл. 2.5.


Таблиця 2.5

Умовне позначення

Назва елементів САК та ін.

Умовне позначення

Назва елементів САК

та ін.

1

2

3

4

А

сигналізація про вихід значення параметра за норми технологічного регламента, при цьому якщо за верхнє значення праворуч кола зверху треба ставити букву Н,

якщо нижнє значення – знизу букву L;

I


показання, індикація


J

автоматичне перемикання, обіг

Q

інтегрування, додавання в часі

T

передавальний перетворювач

R

реєстрування


D

перепад, різниця значень двох параметрів;

C

керування


Е

первинний перетворювач;

S

ввімкнення, вимикання, перемикання

F

співвідношення, частка значень двох параметрів

Y


перетворювач, обчислювальна функція

Оскільки літери D, E, F, Q, S, T умовно позначають вимірювальні параметри, елементи САК, функції КВП та ЗА та ін., треба пам’ятати про те, що дві однакові прописні літери не можна писати поруч, в такому разі другу букву пишуть малою (d, e, f, q, s, t), наприклад, Ff – співвідношення витрат.

Якщо для умовного позначення треба використати декілька різних літер, то порядок їх розташування (після першої, що означає вимірювальний параметр) повинен бути наступним (при необхідності): I, R, C, S, A.

Для формування умовного позиційного позначення локальних КВП та ЗА (ПП, ПрП, ВП, АР і ВМ) використовують арабські цифри, які записують в нижній частині кола  10 для ПП, ПрП, ВП та АР, а для ВМ – зверху або праворуч кола  5. При цьому перша цифра (або число) позначає номер за порядком вимірювального параметра, а через точку – друга цифра означає номер усіх КВП та ЗА, що необхідні для виконання відповідних функцій. Висота прописних букв і цифр ? 3,5 мм.


^ 2.3. Розгорнутий спосіб зображення КВП та ЗА і адресний метод розробки ФСА ТП


При розробці функціональних схем автоматизації технологічних процесів застосовують два способи побудови графічних зображень КВП та ЗА систем автоматичного керування: спрощений і розгорнутий. При спрощеному способі не показують первинні перетворювачі сигналів і всю допоміжну апаратуру, а КВП та ЗА, що виконують складні функції (контроль, керування, сигналізація та ін.), показують одним умовним графічним зображенням. Цей спосіб простий і не трудомісткий, але не дає уявлення про місце розміщення КВП та ЗА. Розгорнутий спосіб більш повно розкриває вирішення усіх завдань з автоматизації, тому його використовують при розробці ФСА ТП водоканалізаційних систем. При цьому способі кожний прилад (елемент САК) зображують окремим умовним графічним позначенням, а складні прилади, що виконують декілька функцій, зображують двома колами злито. Усі умовні позначення технологічного обладнання, матеріальні потоки, а також на відстані 5 мм від них первинні перетворювачі (ПП) (окрім ПП для витрат і тиску) та виконавчі механізми (ВМ) розташовують у верхній частині аркуша формату А1 (або ін.), а передавальні перетворювачі (ПрП), вторинні прилади (ВП), автоматичні регулятори (АР) та прилади для дистанційного (ручного) керування параметрами технологічного процесу або автоматичного пуску (зупинки) електродвигунів насосів, компресорів, повітродувок та ін. розміщують у нижній частині аркуша того ж формату в двох злитих прямокутниках висотою 20 мм упродовж аркуша.

При цьому у верхньому прямокутнику зображують ПрП, ВП, АР та прилади для дистанційного керування або автоматичного пуску (зупинки) електродвигунів, які розміщують безпосередньо біля технологічного обладнання, тому цей прямокутник умовно позначають “Прилади на місці” (ширина поля умовного позначення – 40 мм). У нижньому прямокутнику зображують ті ж прилади (окрім ПрП), які розміщують на щитах диспетчерських пунктів, тому цей прямокутник умовно позначають “Прилади на щиті” (ширина - також 40 мм). Прилади в цьому прямокутнику для різних параметрів повинні бути на відстані не менше 5 мм один від одного.

Якщо ФСА технологічних процесів роздробляють з використанням мікропроцесорних контролерів (МПК) замість ВП та АР, то у верхньому прямокутнику залишають ті ж умовні позначення, а нижній прямокутник умовно позначають “МПК” шириною 10 мм та його функції: контроль – висотою 10 мм, сигналізація – висотою 10 мм та керування – висотою (від 10 мм), що залежить від кількості ліній взаємозв’язку між контрольованими параметрами та виконавчими механізмами. При цьому відстань між лініями зв’язку повинна бути 5 мм (рис. 1), де зображена ФСА ТП системи автоматичного керування (САК) перепадом тиску на вході й виході апарату з керуючим впливом на зміну числа обертів електродвигуна насоса подачі розчину коагулянту та корекцію щодо температури вихідної напівсировини (2-пара; 28-розчин коагулянту; 29-напівсировина; апарат - (1); насос подачі розчину коагулянту з електродвигуном - (2)).

Слід пам’ятати, що при розробці ФСА ТП розгорнутим способом спочатку розглядають усі функції для основних параметрів технологічних процесів, тобто в першу чергу для усіх температур (Т), після цього – тиску (Р), потім – витрат (F), нарешті – рівня (L) і тільки після них - для інших параметрів, наприклад, густини (Д), складу (Q) та ін. При відсутності будь-якого основного параметра наведений порядок розгляду їх залишають, а відсутній параметр пропускають. При розгорнутому способі умовного зображення КВП та ЗА зв’язок між ними для одного параметра при будь-якій кількості проводів показують однією лінією (товщиною 0,5 мм), яку підводять до КВП та ЗА зверху, або знизу чи збоку. Лінії зв’язку при цьому можуть перетинати умовні зображення матеріальних потоків, але не повинні перетинати умовні зображення технологічного обладнання, ПП, ПрП, ВП, АР та ВМ інших параметрів технологічного процесу.




Рис. 1 - Функціональна схема автоматизації умовного технологічного процесу (фрагмент) з використанням МПК


При розробці ФСА технологічних процесів використовують два методи зображення ліній зв’язку між КВП та ЗА: непереривний і адресний. Непереривний метод використовують при розробці простих ФСА ТП, що мають не більше 10 ліній зв’язку між КВП та ЗА. Для водоканалізаційних систем ФСА ТП мають місце набагато більше ліній зв’язку, тому для них будемо використовувати адресний метод. При адресному методі лінію зв’язку між КВП та ЗА розривають (переривають) і кожному її кінцю – у верхній частині аркуша на одному рівні та біля верхнього прямокутника (на відстані 5 мм від нього) – присвоюють одну і ту ж арабську цифру (рис. 2.1 та 2.2), висота яких 5 мм. Порядок арабських цифр біля верхнього прямокутника повинен бути від першої до останньої лінії зв’язку, тоді як у верхній частині аркуша порядок ліній зв’язку довільний. Це пов’язано з тим, що в першу чергу розглядають усі функції для основних параметрів технологічного процесу. Відстань між верхнім і нижнім рядами арабських цифр ? 30 мм.

^ РОЗДІЛ 3. ПРИКЛАД РОЗРОБКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ [24]


Розглянемо розробку функціональних схем автоматизації технологічних процесів (ФСА ТП) адресним методом (див. розділ 6) деяких систем ВП та ВВ за однаковою методикою:

короткий опис фрагмента технологічного процесу, для якого повинна бути розроблена ФСА ТП;

опис функцій, які треба реалізувати;

обґрунтування вибору застосованих сучасних КВП та ЗА, в тому числі мікропроцесорного контролера (МПК) для реалізації функцій;

повна назва систем автоматичного керування (САК) параметрами технологічного процесу;

специфікація на КВП та ЗА;

експлікація обладнання;

умовні позначення матеріальних потоків;

висновок.

Розробка систем автоматичного керування технологічними процесами пов’язана з інтенсифікацією технологічних режимів систем водопостачання і водовідведення. До основних споруд систем водопостачання відносять: насосні станції, реагентне господарство, відстійники, освітлювачі, фільтри, контактні освітлювачі, водоводи, мережі, резервуари тощо. До основних споруд систем водовідведення відносять: механічну очистку, обробку осадів, біохімічну очистку, мережі тощо.

Для систем водопостачання і водовідведення розглянемо розробку ФСА ТП фільтрації води. Без утрати спільності підходу до її розробки через складні технологічні схеми будемо розглядати фрагмент технологічних процесів.


^ 3.1. ФСА фрагмента технологічних процесів фільтрації води

[2, 3, 11, 13, 17, 18]


3.1.1. Короткий опис технологічного процесу

Розроблена ФСА ТП подана на рис. 2. Початкова вода (1.1) після попередніх апаратів надходить у змішувач (1), до якого треба подавати вапняне молоко (28) для підтримування заданого






температурного режиму. Окрім того до змішувача (1) насосом (2) із електродвигуном подають розчин коагулянту (29). Для інтенсифікації процесів, що відбуваються в змішувачі (1), необхідно виконувати контроль температури води (1.2) після змішувача (1) і керувати постійним її значенням зміною витрат вапняного молока (28). Витрати розчину коагулянту (29) залежать від витрат початкової води (1.1), тому необхідно реалізувати контроль цих витрат і керування їх співвідношенням зміною витрат розчину коагулянту (29) із корекцією за концентрацією розчину коагулянту в воді (1.2) після змішувача (1). Нормальну роботу насоса (2) подачі розчину коагулянту (29) реалізують контролем тиску в його нагнітальному патрубку і керуванням ним зміною обертів електродвигуна цього насоса.

Вода (1.2) після змішувача (1) надходить на флотатор-фільтр (3) (всього їх чотири), де відбувається відокремлення нетривких легких пластівців, що утворилися у процесі коагуляції і фільтрації води. Для інтенсифікації процесів, що відбуваються на флотаторі-фільтрі (3), на нього подають повітря (3.1), а тому необхідно реалізувати контроль витрат води (1.2) і повітря (3.1) і керування їх співвідношенням зміною витрат повітря (3.1). Для забезпечення нормальної роботи флотатора-фільтра (3) треба виконувати контроль каламутності оброблюваної води (1.3) після нього. При перевищенні заданого значення каламутності цієї води флотатор-фільтр (3) автоматично перемикають на промивку, при цьому потрібно припинити подачу води (1.2) і повітря (3.1) на флотатор-фільтр (3), а також відвід води (1.3) після нього в резервуар чистої води (на ФСА ТП немає), крім того виконати автоматичний пуск електродвигуна насоса (4) подачі чистої промивної води (1.4), почати подачу повітря (3.2) для водоповітряної промивки флотатора-фільтра (3), крім того забруднену промивну воду (1.5) відвести на споруди повторного використання води (на ФСА ТП немає). Для забезпечення нормальної роботи насоса (4) подачі чистої промивної води (1.4) під час його роботи необхідно реалізувати контроль тиску в нагнітальному патрубку насоса і керування ним зміною обертів електродвигуна цього насоса. Якість промивки флотатора-фільтра (3) контролюють за концентрацією зважувальних речовин у забрудненій промивній воді (1.5). При досягненні потрібної якості цієї води (1.5) флотатор-фільтр (3) автоматично перемикають в режим нормальної роботи, при цьому потрібно виконати автоматичну зупинку електродвигуна насоса (4) подачі чистої промивки води (1.4), припинити відвід забрудненої промивної води (1.5) і подачу повітря (3.2), відновити подачу води (1.2) і повітря (3.1) на флотатор-фільтр (3), а також відвід води (1.3) після нього.


3.1.2. Опис функцій, які треба реалізувати

Для розробки ФСА ТП цього фрагмента технологічних процесів фільтрації води необхідно виконати такі функції:

автоматичні контроль температури води після змішувача, технологічна сигналізація при виході її за допустимі регламентні значення, розрахунок і видача керуючих впливів на керування температурною зміною витрат вапняного молока в змішувач;

автоматичні контроль тиску в нагнітальному патрубку насоса подачі розчину коагулянту в змішувач, технологічна сигналізація при виході його за допустимі регламентні значення, розрахунок і видача керуючих впливів на керування тиском зміною обертів електродвигуна цього насоса;

автоматичні контроль тиску в нагнітальному патрубку насоса подачі чистої промивної води на флотатор-фільтр під час його роботи, технологічна сигналізація при виході його за допустимі регламентні значення, розрахунок і видача керуючих впливів на керування тиском зміною обертів електродвигуна цього насоса;

автоматичні контроль витрат початкової води і розчину коагулянту в змішувач, технологічна сигналізація при виході їх за допустимі регламентні значення, розрахунок і видача керуючих впливів на керування співвідношенням цих витрат зміною обертів електродвигуна насоса подачі розчину коагулянту із корекцією за концентрацією розчину коагулянту у воді після змішувача;

автоматичні контроль витрат води після змішувача і повітря на флотатор-фільтр, технологічна сигналізація при виході їх за допустимі регламентні значення, розрахунок і видача керуючих впливів на керування співвідношенням цих витрат зміною витрати повітря;

автоматичні контроль каламутності оброблюваної води після флотатора-фільтра, технологічна сигналізація при перевищенні нею допустимого регламентного значення, розрахунок і видача керуючих впливів на автоматичне перемикання флотатора-фільтра на промивку;

автоматичні контроль якості промивки флотатора-фільтра за концентрацією зважувальних речовин у забрудненій промивній воді після нього, технологічна сигналізація при досягненні нею допустимого регламентного значення, розрахунок і видача керуючих впливів на автоматичне перемикання флотатора-фільтра в режим нормальної роботи.


3.1.3. Обґрунтування вибору застосованих сучасних КВП та ЗА, в тому числі МПК.

Для виконання вказаних функцій фрагмента ФСА ТП фільтрації води застосовано багатофункціональний мікропроцесорний контролер (МПК) типу РЕМІКОНТ Р-2000, основні технічні характеристики якого наведено в підрозділі 4.7.

Для автоматичного контролю температури води після змішувача як первиннопередавальний (ПП/ПрП) перетворювач застосовано термоперетворювач опору мідний з уніфікованими вихідними сигналами постійного струму 4-20 мА типу КВАНТ ДТ.1 (поз. 1.1) (див. підрозділ 4.1). Сигнали від нього надходять на вхід МПК, який за алгоритмом «контроль температури» перетворює ці сигнали в значення температури в °С. Якщо значення температури виходить за допустимі регламентні значення, МПК за алгоритмом «технологічна сигналізація температури» видає світловий або/і звуковий сигнали, реєструє це значення на лицьовій панелі контролера. У цей саме час МПК за алгоритмом «розрахунок і видача керуючих впливів» розраховує ці впливи і вони надходять на виконавчий механізм (ВМ) (поз. 1.2), обґрунтування вибору якого наведено далі.

Для автоматичного контролю тиску в нагнітальних патрубках насосів подачі розчину коагулянту і чистої промивної води як передавальний перетворювач (ПрП) застосовано вимірювальні тензорезисторні перетворювачі надлишкового тиску типу КВАНТ ДИ.11 (поз. 2.1; 3.1) з уніфікованими вихідними сигналами постійного струму 4-20 мА (див. підрозділ 4.2). Сигнали від цих ПрП надходять на входи МПК, який за відповідними алгоритмами, як і для температури, тільки для тиску, виконує необхідні функції; значення тиску видає в Па (кПа, МПа), а значення керуючих впливів надходять на ВМ (поз. 2.2; 3.2), обґрунтування вибору яких наведено далі.

Для автоматичного контролю витрат початкової води, розчину коагулянту, води після змішувача і повітря як первинний перетворювач (ПП) застосовано діафрагми камерні з фланцевим способом відбору перепаду тиску на них типу ДК-0,6 (поз. 4.1; 5.1; 6.1; 7.1) (див. підрозділ 4.3), сигнали від яких надходять на ПрП, в якості яких застосовано вимірювальні тензорезисторні перетворювачі перепаду тиску на цих діафрагмах типу КВАНТ ДД.12 (поз. 4.2; .2; 6.2; 7.2) з уніфікованими вихідними сигналами постійного струму 4-20 мА (див. підрозділ 4.2). Сигнали від цих ПрП надходять на входи МПК, який за відповідними алгоритмами, як для температури, тільки для витрати, виконує необхідні функції, значення витрат видає в м3/г, а значення керуючих впливів надходять на ВМ (поз. 2.2; 6.3), обґрунтування вибору яких наведено далі.

Для автоматичного контролю каламутності оброблюваної води після флотатора-фільтра як ПП застосовано автоматичний вимірювач каламутності й цвітності води типу АМЦ-У (поз.8.1) (див. ДОДАТОК 1), сигнали від якого надходять на ПрП (поз. 8.2), обґрунтування вибору нього наведено далі. Сигнали від ПрП надходять на вхід МПК, який за відповідними алгоритмами, як для температури, тільки для каламутності води, виконує необхідні функції, значення каламутності води видає у відповідних одиницях виміру, а значення коригуючих впливів надходять на ВМ (поз. 3.2; 6.3; 8.3; 8.4; 8.5; 8.6), обґрунтування вибору яких наведено далі.

Для автоматичного контролю концентрації зважувальних речовин у забрудненій промивній воді після флотатора-фільтра як ПП застосовано фотоелектричну установку контролю якості промивки фільтра за світлопропусканням води типу АОВ-8 (поз. 9.1) (див. ДОДАТОК 1) сигнали від нього надходять на ПрП (поз. 9.2), обґрунтування вибору якого наведено далі. Сигнали від ПрП надходять на вхід МПК, який за відповідними алгоритмами, як і для температури, тільки для концентрації зважувальних речовин у цій воді, виконує необхідні функції, значення концентрації видає у відповідних одиницях виміру, а значення коригуючих впливів надходять на ВМ (поз. 3.2; 6.3; 8.3; 8.4; 8.5; 8.6), обґрунтування вибору яких наведено далі.

Для автоматичного контролю концентрації розчину коагулянту у воді після змішувача як ПП застосовано автоматичний кондуктометр цієї концентрації типу АКК-201 (поз. 10.1) (див. ДОДАТОК 1), сигнали від нього надходять на ПрП (поз. 10.2), обґрунтування якого наведено далі. Сигнали від ПрП надходять на вхід МПК, який за відповідними алгоритмами, як і для температури, тільки для концентрації розчину коагулянту у воді, виконує необхідні функції, значення концентрації видає у відповідних одиницях виміру, а значення коригуючих впливів надходять на ВМ (поз. 2.2), обґрунтування вибору якого наведено далі.

Як ПрП для перетворення сигналів від ПП (поз. 8.1; 9.1; 10.1) застосовано нормуючий перетворювач з уніфікованими вихідними сигналами постійного струму 4-20 мА типу Ш-703 (поз. 8.2; 9.2; 10.2) (див. підрозділ 4.1).

Для автоматичних зміни величини витрат матеріальних потоків, припинення або відновлення їх як ВМ застосовано електричний однообертовий двигун з гальмом, який механічно з’єднано з регулюючим органом, типу МЕО-1 (поз. 1.2; 6.3; 8.3; 8.4; 8.5; 8.6) (див. підрозділ 4.6).

Для автоматичних пуску/зупинки відповідних електродвигунів насосів або зміни їх обертів як ВМ застосовано пускач магнітоелектричний типу ПМЕ в комплекті (поз. 2.2; 3.2). (див. підрозділи 4.6).

Умовне зображення на рис. 6.1 функцій, які реалізовано МПК РЕМІКОНТ Р-2000, показано колами Ш 2 мм (зафарбовано).


3.1.4. Повна назва систем автоматичного керування параметрами технологічного процесу

У зв’язку з тим, що вище детально описано фрагмент технологічного процесу фільтрації води, функції, які реалізує ФСА ТП, обґрунтування вибору сучасних КВП та ЗА, в тому числі МПК, шляхи проходження сигналів від ПП через ПрП, ПП/Прп або ПрП до МПК, а керуючих впливів від МПК до ВМ, наведемо тільки повну назву всіх систем автоматичного керування (САК) (в порядку, як описано функції), основні елементи САК, їх позиції і типи КВП та ЗА.

  1. САК температурою води після змішувача зміною витрат вапняного молока в змішувач:

ПП./ПрП – поз. 1.1 – КВАНТ ДТ.1;

^ МПК – РЕМІКОНТ Р-2000;

ВМ – поз. 1.2 – МЕО-1.


  1. САК тиском в нагнітальному патрубку насоса подачі розчину коагулянту в змішувач зміною обертів електродвигуна цього насоса:

ПрП – поз. 2.1 – КВАНТ ДИ.11;

^ МПК – РЕМІКОНТ Р-2000;

ВМ – поз. 2.2 – ПМЕ.


  1. САК тиском в нагнітальному патрубку насоса подачі чистої промивної води на флотатор-фільтр під час його роботи зміною обертів електродвигуна цього насоса:

ПрП – поз. 3.1 – КВАНТ ДИ.11;

^ МПК – РЕМІКОНТ Р-2000;

ВМ – поз. 3.2 – ПМЕ.


  1. САК співвідношенням витрат початкової води і розчину коагулянта в змішувач зміною обертів електродвигуна насоса подачі розчину коагулянту з корекцією за концентрацією розчину коагулянта у воді після змішувача:


поз. 4.1

поз. 5.1

поз. 10.1


поз. 4.2

поз. 5.2

поз. 10.2


^ МПК ? РЕМІКОНТ Р-2000;

ВМ – поз. 2.2 ? ПМЕ.


  1. САК співвідношення витрат води після змішувача і повітря на флотатор-фільтр зміною витрат повітря:





^ МПК – РЕМІКОНТ Р-2000;

ВМ – поз. 6.3 – МЕО-1.


  1. САК каламутністю обробленої води після флотатора-фільтра з автоматичним перемиканням його на промивку при необхідності, тобто припинити подачу води і повітря на цей фільтр і відвід води після нього, виконати автоматичний пуск електродвигуна насоса подачі чистої промивної води, почати подачу повітря для водоповітряної промивки і відвід забрудненої промивної води:

ПП – поз. 8.1 – АМЦ-У;

ПрП – поз. 8.2 – Ш-703;

^ МПК – РЕМІКОНТ Р-2000;


поз. 6.3

поз. 8.3

поз. 8.4

поз. 3.2 ? ПМЕ;

поз. 8.5

поз. 8.6

  1. САК якістю промивки флотатора-фільтра з автоматичним перемиканням його в режим нормальної роботи при необхідності; тобто виконати автоматичну зупинку електродвигуна насоса подачі чистої промивної води, припинити відвід забрудненої промивної води і подачу повітря, відновити подачу води і повітря на цей фільтр і відвід води після нього:

ПП – поз. 9.1 – АОВ – 8;

ПрП – поз. 9.2 – Ш – 703;

^ МПК – РЕМІКОНТ Р-2000;


поз. 3.2 ? ПМЕ;

поз. 8.5

п
ПП ?

? ДК?0,6;
оз. 8.6

поз. 8.3

поз. 8.4

поз. 6.3


^ 3.1.5. СПЕЦИФІКАЦІЯ НА КВП ТА ЗА

№ позицій приладів на ФСА ТП

Назва приладу

Тип приладу

Кількість

1

2

3

4

1.1

Термоперетворювач опору мідний з уніфікованими вихідними сигналами постійного струму 4-20 мА

^ КВАНТ ДТ.1

1

2.1; 3.1

Вимірювальний тензорезисторний перетворювач надлишкового тиску з уніфікованими вихідними сигналами постійного струму

4-20 мА

^ КВАНТ ДИ.11

3

4.1; 5.1; 6.1; 7.1

Діафрагма камерна з фланцевим способом відбору перепаду тиску на ній

ДК-0,6

10

4.2; 5.2; 6.2; 7.2

Вимірювальний тензорезисторний перетворювач перепаду тиску на діафрагмі камерній з уніфікованими вихідними сигналами постійного струму 4-20 мА

^ КВАНТ ДД.12

10

Продовження специфікації на КВП та ЗА


1

2

3

4

8.1

Автоматичний вимірювач каламутності і цвітності води

АМЦ-У

4

9.1

Фотоелектрична установка контролю якості промивки фільтра за світлопропусканням забрудненої промивної води

АОВ-8

4

10.1

Автоматичний кондуктометр концентрації розчину коагулянту в воді

АКК-201

1

8.2; 9.2; 10.2

Нормуючий перетворювач з уніфікованими вихідними сигналами постійного струму

4-20 мА

Ш-703

9

1.2; 6.3; 8.3; 8.4; 8.5; 8.6

Електричний однообертовий двигун з гальмом, який механічно з’єднаний з регулюючим органом

МЕО-1

21

2.2; 3.2

Магнітоелектричний пускач в комплекті

ПМЕ

4

Багатофункціональний мікропроцесорний контролер (МПК)

РЕМІКОНТ

Р-2000

1


^ 3.1.6. ЕКСПЛІКАЦІЯ ОБЛАДНАННЯ

№ п/п

Назва обладнання

Кількість

Примітка

1

Змішувач

1




2

Насос з електродвигуном подачі розчину коагулянту до змішувача

1




3

Флотатор-фільтр

4




4

Насос з електродвигуном подачі чистої промивної води

4





^ 3.1.7. УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ПОТОКІВ

1.1 – початкова вода у змішувач

1.2 – вода після змішувача

1.3 – оброблювана вода після флотатора-фільтра

1.4 – чиста промивна вода

1.5 – забруднена промивна вода

3.1 – повітря на флотатор-фільтр

3.2 – повітря для водоповітряної промивки флотатора-фільтра

28 – вапняне молоко

29 – розчин коагулянту.


ВИСНОВОК

Розроблена ФСА ТП фільтрації води сприяє підвищенню продуктивності обладнання процесу на 15-20% і поліпшенню умов праці обслуговуючого персоналу.


^ РОЗДІЛ 4. ПЕРЛІК НАЗВ ТЕМ ДЛЯ ВИКОНАННЯ РГЗ І РДП


4.1. Для виконання РГЗ студенти отримують індивідуальні завдання, наприклад «Розробити ФСА ТП фільтрації води з використання МПК». Перелік назв тем наведено в табл 4.


Таблиця. 4



п/п

Назва тем для виконання РГЗ



Розробити ФСА ТП

озонування води

з використанням МПК



-//-

хлорування води

-//-



-//-

фторування природної води

-//-



-//-

знефторування природної води

-//-



-//-

коагулювання води

-//-



-//-

знезалізення підземної води

-//-



-//-

амонізування природної води

-//-



-//-

двоступеневого хлорування води

-//-



-//-

очистка поверхневих вод

-//-



-//-

одержання високоякісної води

-//-



-//-

реагентного пом’якшування води

-//-



-//-

очистки води на другій черзі водопровідних очисних споруд

-//-



-//-

доочистки води на каркасно-засипних фільтрах

-//-



-//-

ультрафільтраціонної очистки природної води

-//-



-//-

двоступеневої очистки поверхневої води

-//-



-//-

хімводоочистки з використанням схем іонного знесолення води

-//-



-//-

фільтрування поверхневих вод через швидкісний фільтр

-//-



-//-

очистки стічних вод промислового підприємства

-//-



-//-

очистки міських стічних вод

-//-



-//-

біологічної очистки виробничих стоків

-//-



-//-

біохімічної очистки побутових стоків






-//-

хіміко-механічної очистки кислих стічних вод

-//-



-//-

нейтралізації стічних вод від сильних кислот

-//-



-//-

очистки азотовмісних стічних вод

-//-



-//-

освітлення стоків відстоюванням

-//-



-//-

очистки стічних вод від хромомісних з’єднань

-//-



-//-

очистки стічних вод, забруднених лакофарбними матеріалами

-//-



-//-

очистки стічних вод від гальванічних виробництв

-//-



-//-

очистки стічних вод машинобудівного підприємства

-//-



-//-

очистки шламових вод фаянсового заводу

-//-



-//-

механічного зневоднення осаду міських стічних вод на центрифугах

-//-



-//-

вакуум-фільтрів

-//-



-//-

пісчаних фільтрів

-//-


4.2. Для виконання РДП студенти отримують індивідуальні завдання згідно з темою дипломного проекту.


^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Душкин С.С., Ярошенко Ю.В., Коваленко А.Н., Благодарная Г.И. Эксплуатация канализационных сетей: Уч. пособие. – Харьков: ХНАГХ, 2004. – 190 с.

  2. Душкин С.С., Гриценко Г.В., Внукова Н.В., Сорокина Е.Б., Благодарная Г.И. Водоснабжение, водоотведение и улучшение качества воды: Уч. пособие. – Харьков: ХНАДУ, 2003. – 154 с.

  3. Душкин С.С., Гриценко Г.В. Водоснабжение, водоотведение и улучшение качества воды: Уч. пособие. – Харьков: ХГАГХ, 2001. – 95 с.

  4. Душкин С.С., Дегтерева Л.И. Водоподготовка и процессы микробиологии. Уч. пособие. – К.: Вища шк., 1996. – 146 с.

  5. Яковлев С.В., Воронов Ю.В. Водоотведение и очистка сточных вод: Учебник для ВУЗов. – М.: АСВ, 2004. – 704 с.

  6. Ковальчук В.А. Очистка стічних вод: Навч. посібник. – Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2003. – 622 с.

  7. Водоснабжение и водоотведение. Наружные сети и сооружения. Справочник под ред. Б.Н. Репина. ? М.: Высш. шк., 1995. – 431 с.

  8. Гюнтер Л.И., Гольдфарб Л.Л. Метантенки. – М.: Стройиздат, 1991. – 129 с.

  9. Карелин Я.А., Жуков Д.Д., Журов В.Н., Репин Б.Н. Очистка производственных сточных вод в аеротенках. ? М.: Стройиздат. 1978. – 222 с.

  10. Карелин Я.А., Журов В.Н., Жуков Д.Д. Очистка сточных вод в биологических прудах. ? М.: МИСИ. 1986. – 72 с.

  11. Карюхина Т.А., Чурбанова И.Н. Контроль качества воды – 2-е издание. – М.: Стройиздат, 1986. – 158 с.

  12. Кичигин В.И. Агрегация загрязнений воды коагуляцией. Уч. пособие. – М.: АСВ, 1994. – 100 с.

  13. Найденко В.В., Кулакова А.П., Шеренков И.А. Оптимизация процессов очистки природных и сточных вод. ? М.: Стройиздат, 1984. – 152 с.

  14. Соколов Л.И. Ресурсосберегающие технологии в системах водного хозяйства промышленных предприятий. – М.: Изд-во АСВ, 1997. – 256 с.

  15. Туровский И.С. Обработка осадков сточных вод. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1988. – 256 с.

  16. Яковлев С.В., Волков Л.С., Воронов Ю.В. Волков В.Л. Обработка и утилизация осадков производственных сточных вод. – М.: Химия, 1999. – 448 с.

  17. Смирнов Д.Н. Автоматическое регулирование процессов очистки сточных и природных вод. – М.: Стройиздат, 1974. – 256 с.

  18. Попкович Г.С., Гордеев Н.А. Автоматизация систем водоснабжения и водоотведения. ? М.: Высш. шк., 1986. – 392 с.

  19. СНиП 2.04.03-85 Строительные нормы и правила. Канализация. Наружные сети и сооружения. ? М., ЦИТП, 1986. – 72 с.

  20. Попович М.Г., Ковальчук О.В. Теорія автоматичного керування: Підручник. – К.: Либідь, 1997. – 544 с.

  21. Остапенко Ю.О. Ідентифікація та моделювання технологічних об’єктів керування. – К.: Задруга, 1999. – 424 с.

  22. Бобух А.О. Автоматизація інженерних систем: Навч. посібник. – Харків: ХНАМГ, 2005. – 212 с.

  23. Автоматика и автоматизация производственных процессов /под ред. проф. Нечаева Г.К. – К.: Вища шк., 1985. – 279 с.

  24. Романенко В.Д. Методи автоматизації прогресивних технологій: Підручник. – К.: Вища шк., 1995. – 519 с.

  25. Солодовников В.В., Плотников В.М., Яковлев А.В. Основы теории и элементы систем автоматического регулирования. – М.: Машиностроение, 1985. – 536 с.

  26. Афанасьева А.Ф., Сирота М.И., Савельева и др. Очистка хозяйственно-бытовых сточных вод и обработка осадков. – М.: Изд-во «Изограф», 1997. – 96 с.

  27. Шевцов Н.М. Внутрипочвенная очистка и утилизация сточных вод. – М.: Агропромиздат, 1998. – 141 с.

  28. Водоотведение и очистка сточных вод: Учебник для вузов/ С.Я.Яковлев, Я.А.Карелин, Ю.М.Ласков и др. – М.: Стройиздат, 1996. – 591 с.

  29. Сіньов О.П. Інтенсифікація роботи і реконструкція каналізаційних очисних споруд: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1994. – 136 с.

  30. Журба М.Г. Очистка воды на зернистых фильтрах. – Львов: Изд-во при Львов. ун-те, 1980. – 200 с.

  31. Обеззараживание природных и сточных вод с использованием электролиза/ Г.Л.Медрыш, А.А.Тойшева, Д.Л.Басин. – М.: Стройиздат, 1982. – 81 с.

  32. Туровский И.С.Обработка осадков сточных вод. – М.: Стройиздат, 1988. – 256 с.

  33. Василенко А.И., Василенко А.А. Проектирование канализации населенных мест. – К.: Будівельник, 1985. – 136 с.

  34. Бобух А.О., Малєєв О.І., Гейко О.В. Автоматизація систем водопостачання та водовідведення: Навч. Посібник. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 184 с.

Навчальне видання


Методичні вказівки до розрахунково-графічного завдання і розділу дипломного проекту з дисципліни «^ Автоматизація ВК систем» (для студентів 5 курсу денної і 6 курсу заочної форм навчання спеціальності 7.092601 «Водопостачання та водовідведення» і для студентів 5 курсу денної і 6 курсу заочної форм навчання спеціалізації 7.092601 (ОВ) «Очистка природних і стічних вод»)


Укладачі: Анатолій Олексійович Бобух,

Олександр Іванович Малєєв


Відповідальний за випуск: М.О. Шульга


Редактор: М.З.Аляб’єв


План 2007, поз. 43


Підп. до друку 12.03.2007 Формат 6084 1/16 Папір офісний

Друк на ризографі Умовн.-друк.арк. 2,7 Тираж 150 прим.

Зам. №

61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12


Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, Харків, вул. Революції, 12

1 - “на місці” - – про значення цих виразів див. підрозділ 2.3

2 - “на щиті” – про значення цих виразів див. підрозділ 2.3


Схожі:

Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
Методичні вказівки icon2765 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
Методичні вказівки iconФінанси І кредит методичні вказівки
Методичні вказівки по проведенню практичних занять з дисципліни «Банківські операції»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи