Політологія плани І методичні рекомендації icon

Політологія плани І методичні рекомендації




НазваПолітологія плани І методичні рекомендації
Сторінка1/4
Дата16.07.2012
Розмір0.93 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4

Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка"


Кафедра політології ІГСН


ПОЛІТОЛОГІЯ


Плани і методичні рекомендації

для самостійної підготовки студентів


для студентів усіх спеціальностей

денної та заочної форм навчання

Національного університету "Львівська політехніка"


Львів

Плани та методичні вказівки з дисципліни “Політологія” для самостійної підготовки студентів для студентів усіх спеціальностей / Укл. Бучин М. А., Волинець О. О., Дорошенко С. І., Ільницька У. В., Кукарцев О. В., Кучма Л. О., Луцишин Г. І., Пасічний Р. Я., Плазова Т. І., Тишкун Ю. Я., Турчин Я. Б. – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2010. – 54 с.


Укладачі:

Бучин М. А., к. п. н., доц.

Волинець О. О., к. ф. н., доц.

Дорошенко С. І., к. і. н., доц.

Ільницька У. В., к. п. н., доц.

Кукарцев О. В., к. п. н., асист.

Кучма Л. О., к. п. н., асист.

Луцишин Г. І., к. п. н., доц.

Пасічний Р. Я., ст. викл.

Плазова Т. І., к. і. н., доц.

Тишкун Ю. Я., к. п. н., асист.

Турчин Я. Б., к. п. н., доц.


^ Відповідальні за випуск: Турчин Я. Б., Ільницька У. В.


Рецензенти:

Денисенко В. М., доктор політ. наук, професор;

Мирський Р. Я., доктор філософ. наук, професор.


Рекомендовано до друку

науково-методичною радою

Інституту гуманітарних та соціальних наук

Національного університету "Львівська політехніка"

(протокол №7 від 15 квітня 2010 р.)


© Національний університет «Львівська політехніка», 2010 ©

^ ПЕРЕЛІК ТЕМ


Тема 1. ПОЛІТИКА І НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ


Тема 2. ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ


Тема 3. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ УКРАЇНИ


Тема 4.^ ПОЛІТИЧНА ВЛАДА ТА ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА


Тема 5. ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС ТА ОСОБИСТІСТЬ У ПОЛІТИЦІ


Тема 6. ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ ЯК СУБ’ЄКТИ ПОЛІТИКИ


Тема 7. НАЦІЯ ЯК СУБ’ЄКТ ПОЛІТИКИ


Тема 8. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, ПАРТІЙНІ ТА ВИБОРЧІ СИСТЕМИ

^

Тема 9. ДЕРЖАВА ТА ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО



Тема 10. ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ


Тема 11. СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ


Тема 12.^ УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН


СПИСОК ЕЛЕКТРОННИХ ДЖЕРЕЛ З МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ З КУРСУ “ПОЛІТОЛОГІЯ”

Тема 1. ПОЛІТИКА І НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ


У результаті вивчення теми студент повинен знати:

  • основні підходи до визначення предмету політології;

  • етапи розвитку політології як науки, її роль у житті суспільства;

  • систему категорій політології;

  • методи і функції політології як науки;

  • місце політології в системі гуманітарних дисциплін;

  • сутність і основні визначення політики; роль політики в суспільстві;

  • аспекти політики;

  • поняття “суб’єкт” та об’єкт “політики”;

  • типологію суб’єктів політики та форми їх взаємодії.


У результаті засвоєння теми студент повинен вміти:

  • характеризувати об’єкт і предмет політології;

  • виділяти основні етапи розвитку політології як науки, її методи і функції;

  • визначати місце політології в системі гуманітарних наук;

  • порівнювати теоретичні підходи до визначення політики;

  • визначати роль політики в житті суспільства;

  • розмежовувати поняття “суб’єкт” та “об’єкт” політики;

  • характеризувати типологію суб’єктів політики;

  • з’ясовувати основні форми взаємодії суб’єктів політики.


План

  1. Політологія як система знань про політику.

1.1. Предмет, методи та функції політології.

1.2. Структура політичної науки.

  1. Політика як суспільне явище.

2.1. Зміст і структура політичної сфери суспільства. Походження політики.

2.2. Теоретичні підходи до визначення політики.

  1. Суб’єкти політики.

3.1. Поняття “суб’єкт” та “об’єкт” політики. Класифікація суб’єктів політики.

3.2. Форми взаємодії суб’єктів політики.


Методичні рекомендації

Під час вивчення першого питання слід усвідомити, що кожна наука має свій предмет пізнання або предмет вивчення. Предметом вивчення політології є політична система суспільства як інтегроване поняття, що містить такі важливі складові, а саме: держава, державний устрій, влада, владні відносини, політичні партії та громадсько-політичні організації й рухи, політична діяльність, політична свідомість, політична культура, ідеологія та ін., а об’єктом її дослідження є політична сфера, яку вивчають і аналізують у поєднанні з особливостями її функціонування, розвитку та зв’язками з іншими сферами суспільства (економічною, соціальною, духовною та ін.). Насамперед, політична наука зосереджує свою увагу на дослідженні держави, влади та владних відносин, які розглядає як соціальні феномени й інститути політичної організації суспільства, котрі своєю основною метою мають реалізацію загального інтересу. Необхідно з’ясувати і розкрити зміст загальнонаукових, емпіричних і логічних методів політології, охарактеризувати її функції – описову, пояснювальну, прогностичну, інструментальну, нормативно-орієнтуючу; дати характеристику основним категоріям політології.

Особливу увагу слід приділити сутності різноманітних підходів до розуміння та визначення політичної науки, її сутності та структури, ролі в сучасному суспільстві. Варто наголосити на етапах становлення політології як науки, виділити основні сфери політологічних досліджень, показати її зв’язок із суміжними гуманітарними науками. Необхідно з’ясувати сутність та специфіку складових політичної науки: історії політичних вчень, теорії політики, політичної філософії, вчення про політичні інститути та процеси, теорії міжнародної політики, політичної соціології, політичної антропології тощо [1, 12-57; 2, c. 11-72; 3, с. 12-37; 4, c. 7-15; 5, c. 37-204; 6, c. 11-40; 7, с. 8-33].

Під час розгляду другого питання необхідно з’ясувати місце і роль політики в системі суспільних відносин, розглянути її регулятивну функцію (через взаємодію між виробничою, соціальною, духовною, політичною та родинною сферами життя). Важливо висвітлити трансформацію основних уявлень про політику від античних часів до сьогодення, а також виокремити і розкрити зміст теоретичних підходів до розуміння політики: директивного, функціонального, комунікативного, плюралістичного тощо. При визначенні терміну “політика”, потрібно вказати на багатоаспектність його трактуванні через виділення нормативного, інституційного, процесуального аспектів. Сформоване і цілісне уявлення про сферу політики дасть можливість довести її значення для сучасного процесу державотворення в Україні [1, с. 7-12; 2, c. 5-10; 3, с. 17-20; 4, c. 15-29; 6, c. 40-45; 7, с. 150-155, 158-169].

Вивчення третього питання варто розпочати із з’ясування змісту понять “суб’єкт” і “об’єкт” політики і, на цій основі, дати визначення суб’єкта політики. Важливо усвідомити різні рівні політичної суб’єктивності індивіда – від пересічного пасивного громадянина до політичного лідера, а також визначити фактори, які впливають на політичну активність особи. Окремо слід зупинитися на класифікації суб’єктів політики, виділити й охарактеризувати індивідуальні та групові суб’єкти політики (первинні, вторинні і базові). Розгляду потребує і поняття “приховані суб’єкти політики”: кліки, родинно-земляцькі угруповання, мафіозні утворення тощо. З огляду на актуальність теми доцільно проаналізувати особливості діяльності та структуру суб’єктів політики в Україні. Іншим важливим моментом є визначення і розкриття змісту основних форм взаємодії учасників політичного процесу: конфлікту і консолідації. Варто не лише виділити причини соціальних і політичних конфліктів, а й засвоїти їхні функції (сигнальну, інформаційну, диференціювальну, інтегрувальну, динамічну), типи (конфлікт інтересів, ціннісні конфлікти, конфлікти ідентифікації) та технологію розв’язання. Консолідацію суспільства необхідно розглядати через поняття консенсусу як важливої умови політичної стабільності [2, c. 257-276; 3, с. 202-224; 4, c. 103-123; 5, c. 459-478; 6, c. 83-86, с. 180-181, 193-198; 7, с.155-158, 209-220].


Питання і завдання для самоконтролю

  1. Розкрийте поняття “предмет політології”.

  2. Охарактеризуйте методи політології.

  3. Розкрийте зміст основних функцій політології.

  4. Розкрийте зміст і порівняйте основні теоретичні підходи до визначення змісту політики: директивний, комунікативний, функціональний.

  5. Порівняйте основні форми взаємодії суб’єктів політики: конфлікт і консенсус.

  6. Назвіть приклади первинних, вторинних і безпосередніх суб’єктів політики. Які функції вони виконують у політичному житті?


Тести

    1. Об’єктом політології є вивчення політичного життя суспільства:

а) так; б) ні.

    1. ^ Наведіть приклади категорій політології запропонованих видів:

а) базових __; б) таких, що відображають історичні особливості політичних вчень __; в) таких, що стосуються окремих напрямів чи дисциплін політичної науки __.

    1. ^ Виділіть загальнонаукові методи політології:

а) порівняльний; б) історичний; в) аналіз і синтез; г) опитування; ґ) аналіз статистичних даних; д) системний; є) структурно-функціональний; ж) бігейвіористський.

    1. Інструментальна функція політології дає відповідь на запитання: що треба зробити, які прийняти рішення, як їх впроваджувати в життя, щоб досягнути бажаного результату політичної діяльності:

а) так; б) ні.

    1. ^ Яка із названих дефініцій найбільш точно відтворює поняття “політика”:

а) політика – це постійне змагання одних за панування над іншими і мистецтво володарювання; б) політика – це розподіл обов’язків і повноважень у цілісному суспільному організмі за умови їх узгодження; в) політика – це специфічний засіб взаємодії, за допомогою якого з’ясовується мета спільноти, загальні інтереси суб’єктів взаємодії, розробляються спільні і обов’язкові правила поведінки; г) політика – це суспільна діяльність, що передбачає суперництво і співробітництво при здобутті і здійсненні влади.

    1. ^ Зазначте базові суб’єкти політики:

а) нації; б) класи; в) політичні лідери; г) політичні партії; ґ) етнічні та релігійні групи; д) владні структури.

    1. Типами політичних конфліктів є:

а) конфлікт інтересів; б) ціннісний конфлікт; в) конфлікт ідентифікації; г) міжнародний конфлікт.


Список рекомендованої літератури

1. Гелей С. Д. Політологія: Навч. посіб. – 7-ме вид, перероб і доп. / С. Д. Гелей, С. М. Рутар. – К.: Знання, 2008. – 415 с.

2. Політологія: Посіб. [для студ. ВНЗ] / Бабкіна О. В., Безродний Є. Ф., Горбатенко В. П. [та ін.]; за ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – К.: Академія, 1998. – 368 с.

3. Політологія: Підручн. / [За ред. М. М. Вегеша]. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 384 с.

4. Політологія: Навч. посіб. / О. О. Волинець, М. П. Гетьманчук, В. В. Гулай [та ін.]: за ред. М. П. Гетьманчука. – Серія «Дистанційне навчання». – Львів: НУ «Львівська політехніка», 2005. – 360 с.

5. Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручн. / Ф. М. Кирилюк, А. Є. Конверський, В. Ф. Білик [та ін.]; за ред. Кирилюка Ф. М. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 704 с.

6. Політологія / А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина [та ін.]; за ред. А. Колодій. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

7. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручн. / П. П. Шляхтун. – К.: Либідь, 2002. – 576 с.


Тема 2. ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ


У результаті вивчення теми студент повинен знати:

  • коли і в якій країні виникла (розвинулась) та чи інша політична ідея, концепція або теорія;

  • провідних представників того чи іншого періоду або напряму політичної думки, назви їх основних творів;

  • історичні умови, в яких відбувалося зародження та формування політичних ідей, соціально-економічні, політичні та духовні чинники, що впливали на їхній розвиток;

  • зміст політичних ідей того чи іншого політичного мислителя, напряму, школи, концепції, історичного періоду; їх практичний вплив на політичні процеси.


У результаті засвоєння теми студент повинен вміти:

  • визначити ключові політичні ідеї, теорії та доктрини з історії світової політичної думки; логічно та грамотно викласти їх зміст;

  • порівняти між собою ідеї, погляди та концепції різних політичних мислителів, шкіл і напрямів;

  • описати структуру, складові елементи політичних ідеалів та теорій, характер взаємозв’язку між ними;

  • визначити роль та місце конкретних політичних ідей у тому чи іншому ідейно-світоглядному комплексі та соціально-політичній системі суспільства.


План

  1. Політична думка Стародавнього Світу.

    1. Політична думка Стародавнього Сходу.

    2. Політична думка Античності.

  2. Політична думка Західної Європи доби Середньовіччя.

    1. Влада й політика в релігійній інтерпретації християнства.

    2. Політичні ідеї епохи Відродження та Реформації.

  3. Політична думка Нового часу:

    1. Політико-правові вчення періоду ранніх буржуазних революцій та Просвітництва.

    2. Плюралізм ідеологічних течій ХІХ ст.

  4. Політичні ідеології Новітнього часу.

    1. Трансформація “класичних” політичних ідеологій ХХ-ХХІ ст.

    2. Ґенеза та форми “нових” ідеологій ХХ-ХХІ ст.


Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно простежити процес зародження та формування політичних уявлень, ідей та концепцій у цивілізаціях Давнього Сходу й Античного світу, розкрити їх зміст та виявити вплив соціальних, політичних й духовно-культурних умов епохи. Головну увагу слід приділити політико-правовим вченням Стародавнього Єгипту, Месопотамії, Китаю, Індії, Греції. Під час вивчення політичної думки Античності важливо звернутися до творчої спадщини Платона й Арістотеля [2, с. 24-70; 4, с. 16-17; 5, с. 36-49; 6, с. 16-33, 80-174; 7, с. 18-145; 10, с. 33-42].

Розглядаючи друге питання, необхідно охарактеризувати роль християнства у формуванні світоглядних та ідеологічних засад європейської політичної думки Середньовіччя. Слід з’ясувати головні положення теократичних теорій, полеміку довколо питання примату церковної чи світської влади. Тематику й зміст політичних вчень середньовічної доби варто розглянути на прикладі праць “отців церкви” (передусім св. Августина), Томи Аквінського, Марсилія Падуанського [2, c. 70-97; 5, c. 43-48; 6, c. 262-412; 7, c. 181-302; 10, c. 43-48]. Далі належить розглянути зміни в ідеології західноєвропейського суспільства в умовах кризи феодалізму та розвитку раціоналістичної критики релігійного світогляду, поширення ренесансних ідей та руху за реформу церкви. Особливу увагу слід приділити політичній філософії Н. Макіавеллі, теорії державного суверенітету Ж. Бодена, релігійно-політичним концепціям М. Лютера, Т. Мюнцера, Ж. Кальвіна. На прикладі суспільно-політичних поглядів Т. Мора й Т. Кампанелли потрібно з’ясувати суть вчення утопічного соціалізму [2, c. 205-238; 5, c. 52-54; 6, c. 414-441; 7, c. 304-391; 10, c. 48-55].

При висвітленні третього питання необхідно зупинитися на історичних умовах формування та загальній характеристиці ранньобуржуазних ліберальних концепцій Нового часу: прав та свобод людини, природного права, суспільного договору, народного та державного суверенітету, поділу влади, правової держави, громадянського суспільства [2, c. 239-265; 4, c. 17-20; 5, c. 54-56; 6, c. 457-466, 476-477, 498-540; 7, c. 373-479; 10, c. 55-62]. Треба проаналізувати погляди представників європейського Просвітництва на природу людини, походження та сутність держави і влади, ідеальний суспільний устрій, узгодження державного й приватного інтересів, соціальної рівності, функцій права та моралі [2, c. 291-353; 3, c. 5-59; 5, 56-58; 6, c. 571-584; 7, c. 481-528; 10, c. 62-66]. Окремого вивчення вимагає політична теорія І. Канта та Г. Гегеля [1, c. 290, 320-325; 2, c. 387-403; 3, c. 123-140; 5, 58-61; 6, c. 584-618; 7, c. 549-584; 10, c. 66-71]. Потрібно охарактеризувати процес становлення й розвитку основних ідейно-політичних доктрин Нового часу: лібералізму, консерватизму, соціалізму, націоналізму та їх різновидів [1, c. 135-147, 228-241, 280-290, 305-335, 373-398; 2, c. 404-457, 504-537; 3, c. 79-122, 141-235; 4, c. 283-301; 6, c. 651-658; 7, c. 529-548, 585-692; 10, c. 71-85, 540-566].

Вивчення четвертого питання треба розпочати з огляду причин та логіки історичної трансформації традиційних політичних ідеологій у ХХ ст., з’ясування основних положень неолібералізму, неоконсерватизму, соціал-демократизму, марксизму, фашизму, націонал-соціалізму [1, c. 153-227, 241-304, 335-372; 2, c. 578-603, 615-651; 4, c. 287-295, 302-304; 7, c. 693-813; 8, c. 50-75; 9, c. 82-184; 10, c. 543-566]. Необхідно розкрити особливості становлення та зміст “нових” ідеологій сучасності (екологізм, фемінізм, комунітаризм, релігійний фундаменталізм, технократизм, антиглобалізм та ін.), які розвинулись в умовах глобальних економічних, соціо-культурних та національно-етнічних зрушень, спричинених процесом глобалізації, переходу до постіндустріального, інформаційного суспільства, що супроводжувався поширенням постматеріальних цінностей [1, c. 403; 4, c. 304-306; 8, c. 76-81; 9, c. 185-276].


^ Питання і завдання для самоконтролю

  1. Опишіть головні риси політичної думки Стародавнього Сходу.

  2. Розкрийте особливості обґрунтування Платоном та Арістотелем проектів зразкового суспільно-політичного устрою.

  3. Які моделі співвідношення світської та духовної влади розробили мислителі середньовічної Європи?

  4. Назвіть та розкрийте зміст ранньобуржуазних ліберальних політичних теорій Нового часу.

  5. На яких світоглядних засадах побудована ідеологія комунізму?


Тести

    1. Розробником патріархально-патерналістської концепції держави є:

а) Конфуцій; б) Арістотель; в) Ж.-Ж. Руссо; г) Н. Макіавеллі; ґ) К. Маркс.

    1. Погляд на наявні реальні форми держави як спотворене відображення ідеальної справедливої держави був властивий:

а) Конфуцію; б) Платону; в) Арістотелю; г) Т. Аквінському; ґ) Н. Макіавеллі.

    1. Ідею подвійної підлеглості людини «Граду земному» й «Граду Божому» розробив:

а) Платон; б) Арістотель; в) св. Августин; г) Т. Аквінський; ґ) М. Лютер.

    1. Засновником концепції «народного суверенітету», згідно якої народ є джерелом державної влади та її носієм, сувереном є:

а) Конфуцій; б) Арістотель; в) Ж.-Ж. Руссо; г) Н. Макіавеллі; ґ) К. Маркс.

    1. Який ідейно-політичний напрям вважає запорукою гармонійного суспільного устрою дотримання дисципліни, суспільної ієрархії, поваги до авторитетів, традицій, моральних норм, інститутів сім’ї, релігії, громади?

а) лібералізм; б) консерватизм; в) соціалізм; г) націоналізм; ґ) анархізм; д) соціал-демократизм.


^ Список рекомендованої літератури

  1. Алексеева Т. А. Современные политические теории: Курс лекц. / Т. А. Алексеева. – М.: Московский государственный институт международных отношений (Университет) МИД РФ: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2007. – 464 с.

  2. История политических и правовых учений: Учебн. / Воротилин Е. А., Лейст О. Э., Мачин И. Ф. [и др.]; под ред. О. Э. Лейста. – М.: Зерцало, 1999. – 688 с.

  3. Кирилюк Ф. М. Політологія Нової доби: Посібн. / Ф. М. Кирилюк. – К.: Академія, 2003. – 304 с. – (Альма-матер).

  4. Політологія / [А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко]; за наук. ред. А. Колодій. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

  5. Політологія: Підручн. / В. Г. Антоненко, В. Д. Бабкін, О. В. Бабкіна [та ін.]; за ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – 3-тє вид., перероб., доп. – К.: Академія, 2006. – 568 с. – (Альма-матер).

  6. Рассел Б. Історія західної філософії / Бертран Рассел; [пер. з англ. Ю. Лісняка, П. Таращука]. – К.: Основи, 1995. – 759 с.

  7. Себайн Д. Історія політичної думки / Джордж Г. Себайн, Томас Л. Торсон; [пер. з англ.]. – К.: Основи, 1997. – 838 с.

  8. Хейвуд Э. Политология: Учебн. [для студентов вузов] / Эндрю Хейвуд; [пер. с англ. под ред. Г. Г. Водолазова, В. Ю. Бельского]. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 544 с. – (Серия «Зарубежный учебник»).

  9. Шварцмантель Д. Идеология и политика / Джон Шварцмантель; [пер. с англ.]. – Х.: Гуманитарный Центр, 2009. – 312 с.

  10. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручн. / П. П. Шляхтун. – 3-тє вид., стер. – К.: Либідь, 2005. – 576 с.


Тема 3. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ УКРАЇНИ


У результаті вивчення теми студент повинен знати:

  • хронологічні межі, у яких формувалась та чи інша політична ідея, концепція, доктрина або теорія; їхніх авторів та представників; етапи та особливості їхнього розвитку;

  • політичні, соціальні, економічні, культурні передумови виникнення та формування політичних ідей;

  • зміст та історію найбільш значних та впливових вітчизняних політичних ідей та концепцій;

  • практичний вплив різних традицій політичної думки на політичне життя України у той чи інший історичний період.


^ У результаті засвоєння теми студент повинен вміти:

  • розкрити зв’язок політичних ідей з конкретними історичними умовами їхнього виникнення й розвитку, зі світоглядом епохи, з інтересами тої чи іншої соціальної групи;

  • логічно та грамотно викласти зміст ключових політичні ідей, ідеалів, теорій та доктрин вітчизняної політичної думки;

  • виявити спільне (універсальне, повторюване) та специфічне (унікальне) у розвитку української політичної думки в контексті світової політичної думки;

  • робити самостійні висновки, судження та оцінки щодо питань, передбачених планом семінару.


План

  1. Політична думка Київської Русі.

    1. Особливості політичних відносин та політичного мислення давньоруського періоду: загальна характеристика.

    2. Писемні джерела з історії політичної думки Київської Русі.

    3. Зміст та характер політичних ідей Княжої доби.

  2. Українська політична думка XVІ – першої половини XVII століття.

    1. Суспільно-політичні погляди С. Оріховського-Роксолана.

    2. Політична проблематика у полемічній літературі кінця XVI – початку XVII століття.

  3. Політичні ідеї періоду Козацько-гетьманської держави.

    1. Світоглядні орієнтації та політичні ідеї українського козацтва.

    2. Конституція Пилипа Орлика.

  4. Політична думка України ХІХ – початку ХХ століття.

    1. Українська політична думка ХІХ століття.

    2. Основні політико-ідеологічні течії в Україні першої половини ХХ століття.


Методичні рекомендації

У першому питанні потрібно виокремити чинники, які визначили зміст та характер політичної думки Київської Русі; насамперед варто розглянути вплив процесів державотворення та розвитку феодальних відносин на зміни в політичних уявленнях та способах осмислення владних відносин у давньоруському суспільстві періоду Княжої доби. Слід охарактеризувати види писемних пам’яток Київської Русі як основних джерел вивчення політичної думки того часу, а також політичні ідеї, які містилися у них [1; 2, c. 6-24; 5, c. 8-11, 38-60, 109-122; 6; 7, c. 66-68; 10; 11, c. 93-98].

Розгляд другого питання треба розпочати з опису уявлень польсько-українського мислителя С. Оріховського-Роксолана щодо організації держави, взаємодії світської та церковної влади, ідеального суспільного устрою. Варто зупинитися на політичному вимірі церковної унії у поглядах мислителя та його баченні вирішення етнополітичних проблем Речі Посполитої. Друге питання передбачає вивчення політичних аспектів православно-католицької полеміки кінця XVI – XVII ст., представленої працями П. Скарги, Х. Філалета, І. Вишенського, М. Смотрицького, І. Борецького та ін. [1; 2, c. 25-54; 4; 6; 7, c. 69-73; 8; 10; 11, c. 99-104].

У третьому питанні необхідно розглянути роль української шляхти та церковних братств (політичні ідеї чільних представників Острозької академії, Києво-Могилянської колегії, Лаврської школи) у формуванні української політичної свідомості та політичної думки, охарактеризувати їхній вплив на політичні орієнтації українського козацтва. Слід висвітлити політичні ідеї та проекти державного устрою Б. Хмельницького, Ю. Немирича, П. Дорошенка, І. Мазепи. Окремого розгляду потребує проблема суверенітету України та організації владних відносин в Україні згідно Конституції Пилипа Орлика [2, c. 55-100; 4; 5, c. 91-103; 6; 7, c. 74-76; 8; 9, c. 115-123; 10; 11, c. 104-108].

Для розкриття четвертого питання потрібно звернутися до вивчення ідейних основ політизації національного руху в Україні середини ХІХ ст., сформульованих провідними діячами Кирило-Мефодіївського товариства та Головної руської ради Східної Галичини; слід охарактеризувати політичні погляди ідеологів громадівського руху, насамперед внесок М. Драгоманова у розвиток української політичної думки. Особливу увагу належить приділити умовам формування, специфіці та головним положенням напрямів політичної ідеології, які сформувалися в Україні наприкінці ХІХ – першій половині ХХ ст. [2, c. 121-347; 3; 6; 7, c. 79-86; 9, c. 56-107; 10; 11, c. 111-148].


^ Питання і завдання для самоконтролю

  1. Розкрийте особливості поглядів на співвідношення світської та церковної влади у політичній думці Київської Русі.

  2. Як вплинули ідеї європейського Відродження та Реформації на розвиток української політичної думки XVI – XVII ст.?

  3. Охарактеризуйте основні політичні ідеї та концепції провідних діячів Козацько-гетьманської держави.

  4. Розкрийте зміст політичної програми Кирило-Мефодіївського братства.

  5. Назвіть розробників основних політичних доктрин України кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Порівняйте їхні проекти суспільно-політичного розвитку України.


Тести

  1. ^ Давньоруська писемна пам’ятка, у якій вперше висунута ідея політичної самостійності Київської Русі, називається:

а) «Ізборник Святослава»; б) «Повість минулих літ»; в) «Повчання дітям» Володимира Мономаха; г) «Слово о полку Ігоревім»; ґ) «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.

  1. Хто з письменників-полемістів ідеалізував устрій первісних християнських громад і окреслив суспільно-політичний ідеал в образі суспільства заснованого на принципах рівності, братерства і колективної власності?

а) Юрій Немирич; б) Іван Вишенський; в) С. Оріховський-Роксолан; г) Петро Скарга; ґ) митрополит Іларіон.

  1. ^ Яка з названих організацій, виходячи з позицій панславізму, пропонувала ввести Україну до складу федерації слов’янських народів?

а) Львівське Успенське братство; б) «Руська трійця»; в) Організація українських націоналістів; г) «Братство тарасівців»; ґ) Кирило-Мефодіївське товариство.

  1. ^ Автором концепції української держави як «вільної спілки» окремих громад є:

а) митрополит Іларіон; б) Пилип Орлик; в) Михайло Драгоманов; г) Дмитро Донцов; ґ) Іван Франко.

  1. ^ Автором концепції «класократії», як влади найкращих представників усіх суспільних класів і станів є:

а) Д. Донцов; б) В. Липинський; в) М. Міхновський; г) В. Винниченко; ґ) М. Грушевський.


Список рекомендованої літератури

  1. Дашутін Г. П. Політичний ідеал: світовий досвід і сучасна Україна / Григорій Дашутін. – К.: Академ-Прес, 2006. – 304 с.

  2. Кухта Б. Л. З історії української політичної думки: [Текст лекц.: Навч. посібн.] / Борис Кухта. – К.: Генеза, 1994. – 368 с.

  3. Левенець Ю. Теоретико-методологічні засади української суспільно-політичної думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) / Ю. Левенець. – К.: Стилос, 2001. – 584 с.

  4. Литвинов В. Ренесансний гуманізм в Україні. Ідеї гуманізму епохи Відродження в українській філософії ХV – початку ХVІІ століття [Електронний ресурс] / Володимир Литвинов. – К.: Основи, 2000. – 472 с. – Режим доступу до джерела: http://izbornyk.org.ua/lytv/lyt.htm

  5. Макарчук С. Писемні джерела з історії України: Курс лекц. / Степан Макарчук. – Львів, Світ, 1999. – 353 с.

  6. Політологія: Підручн. [для студ. ун-тів] / О. І. Семків, А. І. Пашук, Г. М. Світа [та ін.] : За ред. О. І. Семківа. – Львів: Світ, 1994. – 592 с.

  7. Політологія: Підручн. / В. Г. Антоненко, В. Д. Бабкін, О. В. Бабкіна [та ін.]; За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – 3-тє вид., перероб., доп. – К.: Академія, 2006. – 568 с. – (Альма-матер).

  8. Полтавець С. В. Українська політична думка середини XVII століття / С. В. Полтавець. – К.: Світогляд, 2009. – 170 с.

  9. Потульницький В. А. Теорія української політології. Курс лекц. / В. А. Потульницький. – К.: Либідь, 1993. – 192 с.

  10. Салтовський О. І. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку ХХ сторіччя) [Електронний ресурс] / О. І. Салтовський. – К.: ПАРАПАН, 2002. – 396 с. – Режим доступу до джерела: http://litopys.org.ua/salto/salt.htm

  11. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручн. / П. П. Шляхтун. – 3-тє вид., стер. – К.: Либідь, 2005. – 576 с.


Тема 4. ПОЛІТИЧНА ВЛАДА ТА ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА


У результаті вивчення теми студент повинен знати:

  • зміст понять «політична влада», «легітимність політичної влади»;

  • основні типи та форми політичної влади;

  • типи легітимності політичної влади за М. Вебером та Д. Істоном;

  • визначення змісту та структури політичної системи;

  • проблеми реформування політичної системи України.


У результаті засвоєння теми студент повинен вміти:

  • охарактеризувати специфіку співвідношення суб’єкта та об’єкта влади на прикладі «піраміди політичної влади»;

  • виокремити основні форми політичної влади;

  • порівняти основні типи легітимності політичної влади, запропоновані такими дослідникам, як М. Вебер та Д. Істон;

  • окреслити структуру та проаналізувати функції політичної системи;

  • виявити фактори, що визначають особливість розвитку політичної системи України.


План

  1. Політична влада як суспільне явище.

    1. Сутність, ознаки та джерела політичної влади.

    2. Засоби та ресурси влади.

  2. Різноманітність форм та типів політичної влади.

    1. Основні форми політичної влади. Принцип розподілу влад.

    2. Типи влади за Б. Гаврилишиним.

  3. Легітимність політичної влади: суть та типологія.

    1. Типи легітимності влади за М. Вебером.

    2. Легітимність влади за Д. Істоном.

  4. Політична система суспільства.

    1. Поняття, структура та функції політичної системи суспільства.

    2. Основі моделі політичних систем.

    3. Типи політичних систем.

  5. Особливості формування та проблеми розвитку політичної системи в Україні.


Методичні рекомендації

Під час самостійної підготовки студент повинен опрацювати основний теоретичний матеріал до запропонованої теми, що з’ясовує зміст таких понять: «політична влада», «ресурси», «джерела влади» та її типи; «легітимність» політичної влади та її типологія, «політична система суспільства», її структура, функції та типи.

У першому питанні слід з’ясувати сутність політичної влади як категорії політичної науки, що тісно пов’язана з поняттям «політика». Аналізуючи, необхідно виходити з того, що політична влада – це відносини панування та підкорення, що яскраво демонструє схематичне зображення «піраміди влади». Аналіз «піраміди влади» сприятиме з’ясуванню структури влади, визначенню її суб’єкта, об’єкта, основних засобів, джерел та ресурсів (економічних, демографічних, соціальних, силових, культурно-нормативних тощо) [1, с. 65-68; 3, с. 158-162, 164-167; 5, с. 33-38; 6, с. 51-63; 10, с. 172-177, 183-187].

У другому питанні увагу слід зосередити на проблемі типологізації влади в залежності від різноманітних критеріїв. Передусім необхідно співвіднести політичну та державну влади з визначенням їх спільних та відмінних ознак. Доцільно також розглянути типологію політичного правління, запропоновану Б. Гаврилишиним, яка відповідає трьом формам сучасної влади. Особливу увагу слід також звернути на еволюцію уявлень щодо проблеми децентралізації та розподілу влад, принцип стримувань і противаг, які є надійним засобом проти зловживань владою [1, с. 70-72; 2; 6, с. 58-62; 8, с. 51-61; 9; 10, с. 178-182].

Третє питання присвячене визначенню змісту легітимності політичної влади. Слід розглянути типи легітимного панування, зокрема запропоновані М. Вебером три «ідеальні» типи легітимного панування: традиційний, легальний, харизматичний та, виокремлені Д. Істоном, – ідеологічний, структурний та персоналістський способи легітимації. Доцільно визначити, за яких умов можлива криза легітимності та як можна її подолати [1, с. 69-70; 3, с. 162-164; 6, с. 55-58; 7, с. 146-155; 10, с. 187-195].

У процесі самостійної підготовки до четвертого питання, слід з’ясувати сутність, основні структурні елементи політичної системи суспільства, її функції та проаналізувати характерні риси основних її типів. Особливу увагу необхідно звернути на аналіз основних моделей політичної системи, наголосивши на теоретичних розробках Д. Істона. Вивчення четвертого питання слід завершити аналізом особливостей різних різновидів політичних систем [1, с. 53-59; 3, с. 96-104; 4, с. 268-269; 5, с. 63-75; 6, с. 63-75].

У п’ятому питанні необхідно виявити основні проблеми становлення та розвитку політичної системи України. Йдеться про глибокий і всебічний аналіз шляхів реформування всіх структурних елементів політичної системи українського суспільства [1, с. 59-62, 72-80; 2; 6, с. 70-73; 9; 10, с. 220-243].
  1   2   3   4

Схожі:

Політологія плани І методичні рекомендації iconПолітологія плани І методичні рекомендації
Політологія: Плани І методичні вказівки до семінарських занять для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання Національного...
Політологія плани І методичні рекомендації iconВ. Г. Короленка Історичний факультет Кафедра географії та краєзнавства Плани лабораторних занять І методичні рекомендації
Плани лабораторних занять І методичні рекомендації до самостійної та індивідуальної роботи
Політологія плани І методичні рекомендації iconПолітологія плани І методичні рекомендації для підготовки контрольної роботи студентами усіх спеціальностей денної форми навчання Національного університету «Львівська політехніка»
Політологія: Плани та методичні вказівки для підготовки контрольної роботи студентами усіх спеціальностей денної форми навчання Національного...
Політологія плани І методичні рекомендації iconПлани семінарів та загальні методичні рекомендації трудове право
Трудове право. Плани семінарських занять та загальні методичні рекомендації для студентів географічного факультету за напрямом підготовки...
Політологія плани І методичні рекомендації iconПлани семінарів та загальні методичні рекомендації трудове право Факультет: географічний Галузі знань: 0306 «Менеджмент і адміністрування»
Трудове право. Плани семінарських занять та загальні методичні рекомендації для студентів географічного факультету за напрямом підготовки...
Політологія плани І методичні рекомендації iconВ. А. Кречетова політологія методичні рекомендації
Політологія. Вони включають обгрунтування актуальності тем І цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік джерел...
Політологія плани І методичні рекомендації iconВ. А. Кречетова політологія методичні рекомендації
Політологія. Вони включають обгрунтування актуальності тем І цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік джерел...
Політологія плани І методичні рекомендації iconВ. А. Кречетова політологія методичні рекомендації
Політологія. Вони включають обгрунтування актуальності тем І цілей семінарських занять, теоретичні питання до них, перелік джерел...
Політологія плани І методичні рекомендації iconМетодичні рекомендації щодо самостійної роботи (для студентів денної форми навчання спеціальності „Психологія ) Львів 2010
Програма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо самостійної роботи
Політологія плани І методичні рекомендації iconПолітологія плани та методичні вказівки для підготовки контрольної роботи студентами усіх спеціальностей денної форми навчання Національного університету «Львівська політехніка»
Політологія: Плани та методичні вказівки для підготовки контрольної роботи студентами усіх спеціальностей денної форми навчання Національного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи