Розділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу icon

Розділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу




Скачати 211.07 Kb.
НазваРозділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу
Дата17.07.2012
Розмір211.07 Kb.
ТипДокументи



Розділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу




Розділ 4


Актуальні питання менеджменту та маркетингу


УДК 330.101.54.001.76


О.В. Прокопенко, В.Ю. Школа 1


Обґрунтування інвестиційних проектів на основі прогнозування

життєвого циклу екологічних інновацій


В статті розглянуто сутність понять життєвого циклу та кастомізаційного циклу екологічної інновації. Запропоновано методологічний підхід щодо ухвалення рішень про доцільності бізнес-проекту на етапі бізнес-аналізу. Удосконалено методичний підхід до прогнозування інноваційного та ринкового циклів екологічної інновації та теоретико-методологічний підхід щодо оцінки ефективності бізнес-проекту з урахуванням показників інтегрального ризику та рівня ризику за етапами життєвого циклу та кастомізаційного циклу екологічної інновації.

^ Ключові слова: еколого-економічні процеси, кастомізаційний цикл, економічна безпека.


В умовах сучасних глобальних еколого-економічних трансформаційних процесів пріоритетним напрямком розвитку економіки і суб’єктів господарювання є впровадження екологічних інновацій, які забезпечують еколого-економічну безпеку держави на шляху досягнення сталого розвитку та визначають успіх діяльності суб’єктів господарювання на внутрішньому і зовнішньому ринках. Проте високий ступінь ризику впровадження екологічних інновацій обумовлює необхідність прогнозування еколого-економічних результатів, які залежать від тривалості етапів життєвого циклу екологічних інновацій (ЖЦЕІ).

На сьогоднішній день одним з визначаючих чинників досягнення сталого розвитку в Україні є активізація екологічно орієнтованої інноваційної діяльності. Усвідомлення цього вимагає створення нових підходів до системи управління інноваційними процесами на різних рівнях господарювання, які повинні враховувати взаємозв’язок соціо-екологічних та економічних складових соціо-еколого-економічної системи, які є своєрідними індикаторами сталого розвитку.

У наукових дослідженнях вітчизняних і зарубіжних авторів достатньо широко висвітлені теоретико-методологічні аспекти оцінки ефективності інвестиційних проектів. Однак питання врахування специфіки екологізації інновацій в системі управління інноваційно-інвестиційною діяльністю суб’єктів господарювання вирішені не в повній мірі.

Метою роботи є формування теоретико-методологічних засад обґрунтування інвестиційних проектів на основі прогнозування ЖЦЕІ, для реалізації якої були поставлені такі завдання: дослідити сутність понять життєвого циклу та кастомізаційного циклу екологічної інновації (КЦЕІ), розробити методологічний підхід щодо ухвалення рішень про доцільності бізнес-проекту на етапі бізнес-аналізу, удосконалити теоретико-методологічний підхід щодо оцінки ефективності бізнес-проекту з урахуванням показників інтегрального ризику та рівня ризику за етапами ЖЦЕІ та КЦЕІ, удосконалити методичний підхід до прогнозування інноваційного та ринкового циклів екологічної інновації. Методологічною основою дослідження є системний підхід, системно-структурний аналіз, синтез.

Результат екологічно орієнтованої інноваційної діяльності підприємства залежить від прийняття правильного управлінського рішення на всіх етапах реалізації його інноваційно-інвестиційних проектів. Одним з найважливіших та найбільш ризикових є етап бізнес-аналізу, на якому визначається доцільність реалізації екологічно орієнтованого інноваційного проекту. Оскільки інформаційна база для здійснення розрахунків щодо обґрунтування проекту формується на попередньому аналітичному-дослідному етапі, слід уникнути помилок у визначенні екологічно орієнтованих потреб ринку та відповідності потенційної екоінновації запитам споживачів. З метою підвищення ефективності управління екологічно орієнтованої інноваційної діяльності автором запропоновано алгоритм ухвалення рішень щодо доцільності бізнес-проекту (рис. 1), який дозволяє на початкових етапах зменшити ризик суб’єкта господарювання та підвищити точність прогнозних оцінок на етапі бізнес-аналізу. Для попереднього аналізу екологічно орієнтованого інноваційно-інвестиційного проекту на початкових його етапах запропоновано використовувати показники: рівень незадоволення екологічно орієнтованої потреби (або потенціал потреби) (і); ймовірність (Р) придбання потенційної екологічної інновації споживачами з урахуванням їх розподілу за групами mІІ=0), mІІ (0<РІІ0,25), mІІІ ІІІ>0,25), m=mІ+mІІ+mІІІ; рівень адекватності задуму запитам споживачів (Z).




Рисунок 1 Блок-схема алгоритму прийняття управлінських рішень

на аналітично-пошуковому етапі

За запропонованою методикою рівень незадоволення певної екологічно орієнтованої потреби (або потенціал потреби) розраховується за формулою.










(1)

де і – рівень незадоволення екологічно орієнтованої потреби і (або потенціал потреби), відн.од.; Псі – сукупна екологічно орієнтована ринкова (фактична, потенційна) потреба і, нат.од.; Прі – показник реального (фактичного, потенційного) задоволення екологічно орієнтованої потреби і, нат. од.

Відповідно до отриманої оцінки за таблицею прийняття рішень (табл. 1) роблять висновок про ринкову доцільність проведення робіт у цьому напрямку.

Рівень ефективності задоволення екологічно орієнтованої потреби визначається експертним методом на основі оцінки способів (засобів), якими вони задовольняються.


Таблиця 1 – Потенціал екологічної потреби на ринку

Значення

показника і

Потенціал

потреби

Характеристика

і = 1

Абсолютний

Відсутність способів (засобів) задоволення потреби сприяє активізації діяльності виробника щодо створення радикальних та ординарних екологічних інновацій. Проект є дуже ризиковим, однак при умові успішної його реалізації виробник отримує позицію лідера на ринку

0,8 і  1

Високий

Досить висока привабливість проекту, успішна реалізація якого дозволить виробнику зайняти міцну ринкову позицію – слід продовжувати роботу у цьому напрямку

0,6 і  0,8

Достатній

Проект є досить привабливим – доцільно продовжувати роботу у цьому напрямку

0,4 і  0,6

Середній

Існує певний ризик. Скоріше за все слід продовжувати роботу у цьому напрямку. Доцільність реалізації проекту в цілому визначається на етапі бізнес-аналізу

0,2 і  0,4

Низький

Існує певна доцільність подальших робіт у цьому напрямку за умови недостатнього рівня ефективності задоволення потреби –можливо слід відмовитися від проекту

0 і  0,2

Критичний

Можливість подальших робіт у цьому напрямку визначається рівнем ефективності задоволення потреби – скоріше всього слід відмовитися від проекту

і = 0

Нульовий

Потреби ринку задоволені в повній мірі, рівень конкуренції дуже високий. Можливість подальших робіт у цьому напрямку визначається рівнем ефективності задоволення потреби. Більш доцільним є відмовитися від проекту


Коефіцієнт рівня відповідності (або адекватності) задуму запитам споживачів Z розраховуємо за формулою




 1,




(2)


де Xij – оцінка і-ої характеристики задуму j-им респондентом за обраною оцінною шкалою [Omin; Omax], де і [1; n], j [1; m], од.; ?i – вагомість і-го показника, відн. од.; – кількість параметрів, що оцінюються; m – кількість всіх респондентів; Omin, Оmax – відповідно значення нижньої та верхньої межі оцінної шкали, од.

Для прийняття рішень за оцінкою рівня адекватності задуму запитам споживачів можна використовувати табл. 2.


Таблиця 2 – Рівень адекватності задуму

Значення за видами інновацій

Рівень

адекватності

задуму

Радикальні

Ординарні

Заміняючі

Модифікуючі

Z  0,6

Z  0,8

Z  0,9

Z  0,9

Прийнятний

0,4  Z  0,6

0,7  Z  0,8

0,8  Z  0,9

0,85  Z  0,9

Припустимий

0,2  Z  0,4

0,5  Z  0,7

0,5  Z  0,8

0,6  Z  0,85

Критичний

Z  0,2

Z  0,5

Z  0,5

Z  0,6

Катастрофічний


Ймовірність здійснення покупки (Р) потенційної екологічної інновації споживачами визначається на основі даних опитування споживачів, за результатами відповідей яких формуються групи споживачів mІІ=0), mІІ (0<РІІ0,25), mІІІ ІІІ>0,25), m=mІ+mІІ+mІІІ. Переведення відповідей респондентів у кількісні оцінки ймовірності придбання здійснюється за допомогою табл. 3.




.




(3)

де Рj – оцінка ймовірності придбання екологічної інновації j-им респондентом, де j [1;m], %.


Таблиця 3 – Шкала оцінки ймовірності здійснення покупки споживачами

Відповідь

Ймовірність Р, %

Кількість споживачів за групами, осіб

Так

100

mІІІ

Скоріше за все, так

85

Можливо, так

70

Не знаю, не впевнений (а)

50

Можливо, ні

25

mII

Скоріше за все, ні

10

Ні

0

mI


Якщо значення показника Р 30%, слід визначити питому вагу споживачів групи mІ та mІІ, яких не цікавить потенційна екологічна інновація, а отже ймовірність здійснення ними покупки дуже низька. Якщо кількість таких споживачів не перевищує 40% всіх опитуваних, слід при розробці потенційної екологічної інновації зосередити увагу на запитах споживачів групи mІІІ, які будуть складати цільовий сегмент ринку екологічної інновації з початку її комерціалізації. Для подальшого еколого-економічного обґрунтування інноваційного проекту запропоновано алгоритм прийняття управлінських рішень щодо його реалізації за критеріями інтегрального ризику, рівня ризику (К, ) та ефективності за етапами ЖЦЕІ та КЦЕІ (рис. 2).

На погляд авторів, ЖЦЕІ слід розглядати як часовий аспект динамічного розвитку системи, яка за певних умов поступово переходить з інтелектуальної у технічну (фізичну) та в економічну, й охоплює два взаємопов’язані цикли: інноваційний («матеріалізація» ідей, винаходів і розробок у нові технічно зроблені види екопродукції, засоби й предмети праці, технології й організації виробництва) та ринковий («комерціалізація» екологічної інновації), які накладаються один на одного у часовому інтервалі (детальніше див. [7, 8, 9]).

На відміну від ЖЦЕІ, КЦЕІ дозволяє більш чітко визначити часові аспекти еколого-економічної оцінки ефективності виробництва та споживання екологічних інновацій протягом всього її еволюційного розвитку та у більш довгостроковому періоді.




Рисунок 2 Блок-схема алгоритму прийняття рішень на етапі бізнес-аналізу

Його початком слід вважати момент розгортання робіт зі спроб матеріального втілення задуму. За своєю сутністю КЦЕІ відображає еколого-економічну оцінку процесу створення, виробництва, споживання одиниці екологічної інновації, а також переробки та знищення відходів протягом її життєвого циклу та після виведення її з ринку та зі сфери споживання.

Таким чином, під КЦЕІ слід розуміти період надання вихідному ресурсу споживчих властивостей, необхідних для ефективного задоволення потреб споживачів, протягом якого у довгостроковій перспективі спостерігається еколого-економічний ефект від його виробництва, споживання та утилізації. На відміну від ЖЦЕІ, КЦЕІ не завершується етапом виходу з ринку, а містить також етап екореакції.

Враховуючи вищесказане, авторами запропоновано визначати ЖЦЕІ як період часу, протягом якого спостерігається еколого-економічний ефект від створення, виробництва, споживання та утилізації екологічної інновації з урахуванням її ринкової життєдіяльності. Тобто КЦЕІ визначає часові аспекти отримання еколого-економічних результатів виробництва, споживання та утилізації екологічної інновації протягом всього її еволюційного розвитку (рис. 3).




Рисунок 3 Співвідношення ЖЦЕІ та КЦЕІ


Прогнозування НТП та моделювання швидкості морального старіння екологічної інновації здійснюємо за методикою, наведеною у [4]. Методика попередньої оцінки еколого-економічної ефективності проекту наведена у [7].

Для прогнозування ЖЦЕІ, яке розглядається як науково обґрунтоване визначення очікуваних часових інтервалів еволюційного розвитку форм екологічної інновації в умовах невизначеності, пропонується застосовувати формулу










(4)


де ТЖЦ – тривалість ЖЦЕІ, час. од.; ТАПР – тривалість аналітично-пошукового етапу, час. од.; ТНДДКР – тривалість НДДКР, час. од.; ТВРУ – тривалість етапу випробовування в ринкових умовах, час. од.; ТОКВ – тривалість етапу освоєння комерційного виробництва, час. од.; ТР – період ринкового циклу інноваційної продукції, час. од.


Вибір методики розрахунку тривалості етапу НДДКР залежить від виду екологічної інновації. Прогнозувати тривалість етапу НДДРР для модифікуючіх та заміняючіх екологічних інновацій прогнозується за детермінованим (нормативним), імовірнісним та комбінованим підходом залежно від рівня наявного досвіду щодо виконання робіт цього етапу за формулами




,




(5)







,




(6)







,




(7)


де ТНДДКР – очікувана тривалість етапу НДДКР, роб. дн.; ti – тривалість окремих видів робіт етапу НДДКР, i [1; n], роб. дн.; n – загальна кількість робіт; ?t – відхилення від нормативного строку виконання робіт, час. од.; ?1,…, а5 – показники, що враховують трудомісткість робіт; кількість робітників, задіяних у виконанні роботи; тривалість робочого дня; виконання норм; додатковий час на узгодження, коригування технічної документації та інші роботи, які не передбачені нормативами; x1, x2, x3 – показники, що враховують вид екологічної інновації; паралельність робіт; циклічність робіт (кількості необхідних повторень попередніх робіт у зв’язку з невідповідністю отриманих результатів етапу встановленим вимогам); х4, х5 ,..., хс – показники, що враховують стан соціо-еколого-економічної системи.

Коефіцієнт рівня новизни інновації (х1) визначаємо з таблиці 4.


Таблиця 4 – Коефіцієнти залежності тривалості робіт від рівня новизни інновації

Вид екологічної інновації

Значення коефіцієнту

Радикальна

х1 = 1

Ординарна

0,7  х1 1

Заміняюча

0,4  х1  0,7

Модифікуюча

0  х1  0,4


Коефіцієнт паралельності робіт етапу НДДКР (x2) розраховується як відношення тривалості і-го етапу (), який виконується паралельно з іншим, до тривалості виконання і-го етапу ():




.




(8)


Показник x3 (кількості необхідних повторень попередніх робіт у зв’язку з невідповідністю отриманих результатів етапу встановленим вимогам) визначаємо на основі ретроспективних даних типових (аналогічних) робіт або на основі експертних оцінок.

Коефіцієнти залежності тривалості робіт від стану системи (x4, x5, … xс) розраховується методом SWOT-аналізу шляхом визначення імовірнісних характеристик коефіцієнтів впевненості настання кінцевої події (завершення робіт етапу НДДКР) при наявності впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

Для радикальних та ординарних екологічних інновацій тривалість етапу НДДКР слід визначати методом мережного планування та моделювання [6], який також можна застосовувати і для двох інших видів інновацій. Алгоритм прогнозування тривалості НДДКР автором показаний на рис. 4.




Рисунок 4 Етапи прогнозування тривалості НДДКР

За значенням ймовірності настання завершальної події в очікуваний термін, який визначається по аргументу ?, розрахованому за функцією Лапласа [6], визначаємо рівень ризику затримки часу завершення робіт (табл. 5).


Таблиця 5Ризик затримки робіт етапу НДДКР

Значення рz

Рівень ризику

Пояснення

0, 75 <pz ? 1

Прийнятний

На роботах критичного шляху є значний резерв часу, що свідчить про можливість скорочення загальної тривалості робіт

0, 5 <pz ? 0,75

Припустимий

Наявність достатнього резерву часу на роботах критичного шляху, що також свідчить про можливість скорочення загальної тривалості робіт

0,25 < pz ? 0,5

Критичний

Незначний резерв часу обмежує можливість скорочення загальної тривалості робіт, що потребує подальшого детального аналізу даного проекту – можливо відмовитися

pz ? 0,25

Катастрофічний

Резерв часу відсутній, існує небезпека зриву настання завершальної події в очікуваний термін, необхідно переглянути можливість перерозподілу ресурсів та робіт, провести подальший аналіз доцільності застосування даного проекту – скоріше всього слід відмовитися


Період ринкового життя товару визначається сукупністю споживчих властивостей інновації, що обумовлюють його цінність для споживача та відповідають тим потребам, які сформуються до моменту його виходу на ринок.

Очікувану тривалість ринкового циклу екологічної інновації запропоновано визначати за формулою





,




(9)

де b1 – показник, що враховує вид екологічної інновації; y1 – швидкість зростання обсягів продажу екологічної інновації залежно від рівня її сприйняття ринком; y2 – зміна споживчого потенціалу ринку екологічної інновації під впливом множини факторів ринкового середовища.

Прогнозування ринкового циклу інновації, на думку автора, слід проводити за двома напрямками: оцінка споживчого потенціалу (максимально можливого обсягу інноваційної продукції, який спроможній «поглинути» ринок – загальна ємність ринку); визначення ймовірного обсягу збуту (попиту) інноваційної продукції (або потенційного попит). Методика прогнозування ринкового циклу екологічних інновацій, яка базується на показниках споживчого потенціалу ринку та ймовірного збуту (попиту), наведена у [8, 9].

Для прийняття рішень щодо реалізації проекту при прогнозуванні настання певних подій на різних етапах ЖЦЕІ пропонується застосовувати таблицю 6.


Таблиця 6 – Рекомендації щодо реалізації проекту

Подія

Етапи 1–4

Етапи 5–6

Етапи 7–9

Іннова-ційний скачок ()

Відмовитись від проекту

Якщо Ее > 0, К0,25, Ееmax, Iopt, то продовжити реалізацію проекта; якщо хоч одна з умов не виконується, то відмовитися від його реалізації

Якщо Ее > 0, Ееmax, NPVopt, то продовжити реалізацію проекта; якщо хоч одна з умов не виконується, то відмовитися від його реалізації

Мораль-не ста-ріння ()

Якщо коефіцієнт ризику К0,25, то продовжити реалізацію проекту; якщо К > 0,25, то відмовитися від його реалізації

Якщо Ее > 0, К0,5, Ееmax, Iopt, то продовжити реалізацію проекта; якщо хоч одна з умов не виконується, то відмовитися від його реалізації


Види ризиків інноваційної діяльності, в тому числі екологічних ризиків, та методика їх оцінку запропонованана у роботах [1, 2].

На погляд авторів, під ризиком екологічно орієнтованого інноваційного проекту слід розуміти загрозу (можливість) втрат суб’єктом господарювання частини своїх ресурсів (виробничих, фінансових, кадрових, інтелектуальних, інформаційних, інтерфейсних та ін.), недоотримання доходів або появи додаткових витрат в наслідок зміни його екодеструктивного впливу у результаті прийняття рішень щодо екологізації суспільного виробництва.

Оцінку ризику екологічно орієнтованого інноваційного проекту за етапами ЖЦЕІ та КЦЕІ запропоновано здійснювати за моделлю

,

,

,

,

,

,

,


,


,

(10)


де Rі – очікуване абсолютне значення втрат від і-го виду ризику на j-ому етапі при песимістичному прогнозі, грош. од., а саме за рахунок: R1 – недоотримання доходу (∆D1j) через затримку робіт інноваційного циклу, R2 – недоотримання доходу (∆D2j) через ринковий ризик, R3 – додаткового залучення більшого обсягу інвестиційних ресурсів (∆Ііj), R4, R5, R6 – екологічних збитків виробника, споживачів і суспільства відповідно, грош од.; R – інтегральна економічна оцінка ризику реалізації проекту, грош од.; pij – апостеріорне значення коефіцієнта упевненості для і-го виду ризику на j-му етапі ЖЦЕІ або КЦЕІ; j – порядковий номер етапу ЖЦЕІ та КЦЕІ (див. рис. 3), j [1;10].

Попередню оцінку економічної доцільності реалізації екологічно орієнтованого інноваційно-інестиційного проекту з урахуванням ризику запропоновано виконувати за показником чистої поточної вартості NPV за трьома варіантами прогнозу. Для песимістичного прогнозу вона становить:




,




(2.5)

де CFt – надходження грошових коштів (фінансовий потік) від реалізації екологічно орієнтованого інноваційно-інестиційного проекту у період t, грош. од.; It – обсяги інвестиційних вкладень у проект у період t, грош. од.; r – дисконтна ставка з урахуванням рівня інфляції, відн. од.; t період реалізації проекту від початку ЖЦЕІ до закінчення КЦЕІ. Для загальної оцінки ефективності реалізації екологічно орієнтованого інноваційно-інестиційного проекту визначаємо також внутрішню норму дохідності IRR, рентабельність PI та період окупності PP за загально відомою методикою [3, 5].

Таким чином, досліджено сутність економічних категорії ЖЦЕІ та КЦЕІ, визначено їх специфіку та показано взаємозв’язок. На основі системного аналізу критеріїв, які є визначаючими для розвитку ЖЦЕІ як динамічної системи в цілому, та їх впливу автором запропоновано загальну схему ухвалення рішення про доцільність реалізації екологічно орієнтованого інноваційно-інвестиційного проекту за напрямками прогнозування на етапі бізнес-аналізу, яка дозволить забезпечити економічну безпеку суб’єкта господарювання та досягнення сталого розвитку у довгостроковій перспективі.

Авторами з метою удосконалення управління інноваційним проектом, підвищення ефективності екологічно орієнтованої інноваційної діяльності та якості стратегічних рішень, що забезпечить економічну безпеку суб’єктів господарювання, подано послідовність процедур ухвалення управлінського рішення на аналітично-пошуковому етапі. Запропонований підхід дозволить зменшити ризик екологічно орієнтованого інноваційно-інвестиційного бізнес-проекту та підвищити точність прогнозних розрахунків на етапі бізнес-аналізу. Запропоновано визначення показника рівня незадоволення певної екологічно орієнтованої потреби (або потенціал потреби), формулу для його розрахунку та таблицю прийняття рішень на основі його оцінки, що дозволяє зробити висновок про ринкову доцільність проведення подальших робіт щодо реалізації екологічно орієнтованого інноваційно-інвестиційного бізнес-проекту.

З метою покращення якості управлінських рішень авторами запропоновано методику оцінки ефективності реалізації екологічно орієнтованого інноваційно-інвестиційного проекту з урахуванням інтегральної економічної оцінки ризику за трьома варіантами прогнозу (оптимістичним, найбільш ймовірним та песимістичним), використання якої дозволить оцінити його стійкість при коливаннях факторів ризику, в тому числі й екологічних ризиків.



  1. Ілляшенко С.М. Економічний ризик: [навч. посібн.] / Ілляшенко С.М. [2-ге вид., доповн. і перероб.] – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 220 с.

  2. Ілляшенко С.М. Управління екологічними ризиками інновацій: [монографія / за ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка] / Ілляшенко С.М., Божкова В.В. – Суми : ВТД „Університетська книга”, 2004. – 214 с.

  3. Инвестиционные решения и управление НТП: [монография / под ред. д.э.н., проф. С.Н. Козьменко]. – Сумы : ИТД «Университетская книга», ООО «КИК «Деловые перспективы», 2005. – 158 с.

  4. Кучин Б.Л. Управление развитием экономических систем: технологический прогресс, устойчивость / Кучин Б.Л., Якушева Е.В. – М. : Экономика, 1990. – 157 с.

  5. Липсиц И.В. Инвестиционный проект: методы подготовки и анализа / Липсиц И.В., Косов В.В. – М. : Издательство БЕК, 1996. – 304 с.

  6. Организация, планирование и управление предприятием машиностроения: учебник [для студ. машиностроит. спец. вузов] / [И.М. Разумов, Л.А. Глаголева, М.И. Ипатов, В.П. Ермилов]. – М. : Машиностроение, 1982. – 544 с.

  7. Социально-экономический потенциал устойчивого развития: [учебник / под ред. проф. Л.Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Пенса (Бельгия)]. – Сумы : ИТД «Университетская книга», 2007. – 1120 с.

  8. Школа В.Ю. Управління життєвим циклом інновацій // Маркетинг і менеджмент інноваційного розвитку: [монографія / за заг. ред. С.М. Ілляшенка] / В.Ю. Школа. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2006. – С. 260–301.

  9. Школа В.Ю. Життєвий цикл інновацій та його основні етапи / В.Ю. Школа // Вісник Сумського державного університету. – 2006. – №1. – С.196-203.


О.В. Прокопенко, В.Ю. Школа

Обоснование инвестиционных проектов на основе прогнозирования

жизненного цикла экологических инноваций

В статье рассмотрена сущность понятий жизненного цикла и кастомизационного цикла экологической инновации. Предложен методологический подход к принятию решений о целесообразности бизнеса-проекта на этапе бизнеса-анализа. Усовершенствован методический подход к прогнозированию инновационного и рыночного циклов экологической инновации и теоретико-методологический подход к оценке эффективности бизнеса-проекта с учетом показателей интегрального риска и уровня риска на этапах жизненного цикла и кастомизационного цикла экологической инновации.

Ключевые слова: эколого-экономические процессы, кастомизационный цикл, экологическая безопасность.

1Прокопенко Ольга Володимирівна, доктор економічних наук, доцент, завідувач кафедри економічної теорії Сумського державного університету; Школа Вікторія Юріївна, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економічної теорії Сумського державного університету.


© О.В. Прокопенко, В.Ю. Школа, 2010



Механізм регулювання економіки, 2010, № 3, Т. 2

Схожі:

Розділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу iconРозділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу
Органічні особливості попередніх етапів створюють об'єктивні перешкоди для активного розвитку маркетингової орієнтації
Розділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу iconРозділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу
Автори дослідили вплив асиметрії інформації на ринок товарів з додатковою характеристикою, проаналізували способи її подолання, та...
Розділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу iconАкадемія міського господарства с.І. Плотницька Методичні вказівки
«Основи маркетингу І менеджменту», «Основи маркетингу І менеджменту-1», «Основи маркетингу І менеджменту-2» (для студентів 3-5 курсів...
Розділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу iconНауково-практичної конференції “Актуальні питання педіатрії”
Актуальні питання післядипломної підготовки педіатрів та лікарів загальної практики сімейної медицини
Розділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу iconМіністерство освіти І науки
Факультет менеджменту Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля запрошує Вас на ІІІ міжнародну науково-практичну...
Розділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля факультет менеджменту
Факультет менеджменту Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля запрошує Вас на ІV міжнародну науково-практичну...
Розділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу iconС.І. Плотницька основи менеджменту І маркетингу опорний конспект
«Основи менеджменту І маркетингу». Опорний конспект лекцій до вивчення базових тим дисципліни для студентів всіх форм навчання спеціальності...
Розділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу iconМета: навчальної дисципліни “Основи менеджменту і маркетингу” є формування сучасного управлінського мислення, основ системного керування організаціями будь-яких видів – ухвалення адекватних управлінських рішень на майбутньому місці роботи.
Формування у студентів-географів знань із теоретичних основ та практичних навиків із менеджменту та маркетингу
Розділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу icon«актуальні питання теоретичної медицини», «актуальні питання клінічної медицини»
Програма конференції «Мікроелементози в клінічній медицині»
Розділ 4 Актуальні питання менеджменту та маркетингу iconМетодичні рекомендації для виконання практичних робіт з дисципліни «Основи менеджменту І маркетингу»
«Основи менеджменту І маркетингу» (для студентів 3 курсу денної форми навчання спец. 092100 – „Промислове І цивільне будівництво”,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи