Я україни буковинський державний медичний університет icon

Я україни буковинський державний медичний університет




Скачати 361.01 Kb.
НазваЯ україни буковинський державний медичний університет
Дата22.06.2012
Розмір361.01 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Т.в.о. проректора

з науково-педагогічної роботи

професор Ю.Т. Ахтимійчук

“____”_______________2010 р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з ботаніки

на 2010-2011 навчальний рік



факультет

– медичний з відділенням молодших медичних та фармацевтичних фахівців

спеціальність

– фармація

освітньо-кваліфікаційний рівень

– молодший спеціаліст

форма навчання

– заочна

кафедра

– медичної біології, генетики та гістології

курс

– І

семестр

– ІІ

лекції

– 4 год

практичні заняття

– 6 год

самостійна робота студентів

– 42 год

диференційований залік

– 2 год

всього годин

– 54 год



2010 рік


Робоча навчальна програма з ботаніки складена проф. Пішаком В.П. і ст.викладачем Сметанюк О.І. на підставі Програми з фармакогнозії з еле­мен­та­ми ботаніки для студентів фармацевтичних училищ і фарма­цевтич­них від­ді­лень медичних училищ (МОЗ України, К., 1996)


Робоча навчальна програма з ботаніки обговорена та затверджена на

засіданні кафедри медичної біології, генетики та гістології

“____” ____________ 2010 р. (протокол № ____ )


В.о.завідувача кафедри,

д.мед.н. Р.Є. Булик


Схвалено предметною методичною комісією з дисциплін

фармацевтичного профілю

“____” _­­­­____________ 2010 р. (протокол № ____ )


Голова комісії,

доц. О.В. Геруш


^ Основна мета викладання ботаніки

Зважаючи на те, що рослини – основне джерело живлення всього тварин­ного світу та неза­мінний матеріал для господарської діяльності людини, вив­чен­ня рос­линного світу є об’єктивною необхідністю для майбутнього фарма­цевта. У медицині є особливо важливою роль рослин як лі­кар­ських засобів та сиро­вини для вироб­ництва абсолютної більшості лікарських засобів. Метою є форму­вання у студентів цілісної уяви про загальні закономірності розвитку живої природи та рос­линного світу зокрема; індивідуальний та історичний роз­ви­ток рослинного світу; структуру та фун­кціонування екологічних систем; змі­ну їх під впливом діяльності людини; фор­ми біотичних зв’язків у природі, жит­тє­ві цикли рослин їх медичне та госпо­дар­ське значення; лікарські рослини та їх вплив на організм людини; місце рослин в біосфері; фітоценози як основний об’єкт гео­бо­таніки. За мету ставиться забезпе­чен­ня фундаментальної теоретич­ної підготовки з ботаніки, набут­тя практичних нави­чок для формування майбут­ніх спеціалістів-фармацевтів.


^ Навчальні цілі

В результаті вивчення ботаніки студент повинен знати:

  • будову та основні процеси життєдіяльності рослинної клітини, її відмінності від тварин­ної клітини, грибів;

  • типи рослинних тканин;

  • систематику рослин, її значення; таксономічні категорії і таксономічні оди­ниці (таксо­ни);

  • безстатеве і статеве розмноження рослин;

  • поняття про спорофіт і гаметофіт, типи статевих процесів;

  • поділ рослин на нижчі і вищі, риси організації, характерні ознаки;

  • будову та функції вегетативних і генеративних органів рослин;

  • різноманітність будови, способу життя, особливості живлення, розмножен­ня ниж­чих рослин: водоростей, лишайників;

  • класифікацію та медичне значення водоростей, лишайників;

  • риси тваринної й рослинної організації грибів;

  • класифікацію, медичне та господарське значення грибів;

  • особливості будови та процесів життєдіяльності вищих рослин;

  • класифікацію вищих рослин, поділ на відділи, класи, підкласи, порядки, роди­ни;

  • основні представники родин вищих рослин, які мають медичне значення;

  • латинські назви рослин, що мають медичне значення, їх систематичне поло­жен­ня, анато­мічну будову, морфологію, відмінні ознаки близьких за морфо­логіч­ними ознаками видів;

  • географічне поширення, екологічну, медичну, господарську характерис­тики, пе­­рі­­оди цвітіння та плодоношення лікарських рослин;

  • лікувальні властивості лікарських рослин.


Студент повинен вміти:

  • правильно організувати своє робоче місце і тримати його в порядку;

  • працювати із світловим мікроскопом і лупою;

  • виготовляти тимчасові мікропрепарати із різної рослинної сировини;

  • здійснювати мікроскопічний аналіз постійних і тимчасових мікропре­пара­тів, їх опису­ван­ня і зарисовку у вигляді схем і деталізованих рисунків;

  • проводити макроскопічний аналіз рослинних органів, їх частин та всієї рос­ли­ни;

  • препарувати квітки та плоди, робити їх описування і зарисовку;

  • користуватись визначником рослин;

  • систематизувати рослини, визначати видову й родову приналежність рос­лин;

  • визначати філогенетичні зв’язки родин рослин, що мають медичне значен­ня;

  • розрізняти морфолого-анатомічні ознаки рослин, знаходити основні риси їх­ньої подіб­ності й відмін­ності;

  • розпізнавати лікарські рослини за сукупністю діагностичних ознак, за опи­сом, за рисун­ками, гербарними, живими або сухими зразками.


^ Перелік дисциплін,

які є необхідними для вивчення ботаніки

Для вивчення ботаніки студенти повинні мати базові знання середньої школи з предметів "Ботаніка" і "Загальна біологія". Їхній об'єм визначений у програмі для вступних іспитів.


^ Зміст навчальної програми

Ботаніка – наука про рослини, які складають велику частину біосфери і віді­грають вирі­шальну роль у створенні на Землі органічних речовин. Рослини – основ­не джерело харчування для всього тваринного світу і цінний матеріал для господар­ської діяльності людини, а також важлива лікарська сировина.

Незважаючи на бурхливий розвиток хімії і зростання кількості нових, дедалі ефективних синтетичних лікарських препаратів, антибіотиків, лікарські рослини посідають значне місце в ар­се­налі лікувальних засобів.

Використання лікарських рослин у народній та офіційній медицині має бага­то­­вікову тра­дицію. Вони здавна користуються великою популярністю серед насе­лен­ня. Препарати рослинного походження характеризуються малою токсичністю і нез­нач­ним алергічним впливом порівняно з синтетичними сполуками.

Однак, хоча цілющі властивості лікарських рослин загальновизнані, вивчення перспектив раціонального застосування їх в медицині нерідко ведеться однобічно.

Курс ботаніки знайомить студентів з різноманітністю рослиного світу, основ­ними зако­но­мірностями розвитку і будови рослин, їх походженням, взаємозв’язками між рослинами й іншими живими організмами, демонструє їх зв’язок із середови­щем проживання. Він повинен навчити студентів виявляти причинні зв’язки між різними явищами в житті рослин, формою і функцією тих чи інших структур. Вив­чення цих питань сприяє формуванню у студентів цілісної уяви про загальні зако­номірності живої природи, про форми і сутність життя, формує світогляд на про­цеси, що проходять у природі.

Ботаніка нерозривно зв’язана з іншими біологічними дисциплінами, а саме: з ботанічною гео­­графією, екологією, фізіологією рослин, медичними науками.

Вивчення теоретичних основ ботаніки супроводжується лабораторними занят­тями, на яких студенти оволодівають навичками і методами анатомічних, морфоло­гічних, таксономічних дослід­жень, знайомляться з представниками різних система­тичних груп рослин, які мають медичне зна­чення і використовуються як лікарська сировина.

Забезпечення фундаментальної теоретичної підготовки з ботаніки, набуття прак­тичних на­ви­чок сприяє формуванню майбутніх спеціалістів-фармацевтів.


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ТА ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ З БОТАНІКИ

для студентів І курсу медичного факультету №4

з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців

за спеціальністю “фармація” (заочна форма навчання)

на 2010-2011 навчальний рік


п/п

К-ть годин

Тема. Зміст

Наочне обладнання

1

2

Ботаніка – наука про рослини. Будова і життєдіяль­ність рослинної клітини. Тканини рослинного орга­ніз­му.

Сучасна ботаніка як багатогранна галузь науки. Роз­діли бо­таніки. Роль рослин у природі і житті людини. Зна­чення бо­та­ніки для фармації і медицини. Видатні вче­­ні-ботаніки Укра­їни та інших країн. Цитологія та її завдання. Різноманіт­ність рослинних клітин. Основні ком­поненти клітини. Про­то­пласт і його похідні – ядро і цитоплазма. Органели цитоплазми: пластиди, міто­хон­дрії, рибосоми, ен­до­плазматична сітка, комплекс Гольд­жі; їхня будова і основ­ні функції.

Гістологія рослин‚ її завдання. Визначення тканини. Класи­фі­кація тканин залежно від будови, функцій і по­хо­дження їх клітин. Морфологічні ознаки‚ за якими описують тканини. Морфолого-фізіологічна характерис­тика основних груп тка­нин: твірних‚ по­кри­вних‚ меха­ніч­­них‚ провідних‚ асиміля­цій­ної‚ запасаючої‚ во­до­нос­ної і аеренхімної.

Таблиці, слайди

2

2
^

Морфологія вегетативних органів вищих рослин, її зна­чен­ня для макроскопічного аналізу рослин і лікар­сь­кої рос­лин­ної сировини

Визначення морфології рослин‚ її завдання, методи, зна­чен­ня для макроскопічного аналізу рослин і рослин­ної сиро­вини. По­ня­т­тя про вегетативні органи.

^

Визна­чен­ня кореня як органа‚ його розвиток. Види ко­­­ренів‚ типи кореневих сис­тем. Спеціалізація і мета­мор­фози коренів. Використання ко­ре­нів.

Визначення пагона як комбінованого органа‚ його фун­к­ції‚ відмінності за будовою від кореня. Структурні скла­дові пагона‚ різноманітність пагонів за морфо­ло­гіч­ними ознаками. Бруньки: визначення‚ будова‚ класи­фі­ка­ція за міс­це­положенням‚ структурою‚ функціями.

^

Стебло: внз­начен­ня‚ функції‚ морфологічні типи. Ви­користання стебел.

Лис­­ток, його морфологічне визна­чен­ня як органа. Частини лист­ків та їх функції. Типи листків, їх різ­но­манітність. Листко­роз­міщення. Морфологія листкової плас­тинки. Жилкування. Використання лис­т­ків. Підзем­ні і надземні метаморфози па­го­на: їх походження‚ бу­до­ва‚ функції‚ діагностичне значен­ня.


Таблиці, слайди


Всього – 4 год.


^

Обговорено і схвалено на засіданні


кафедри медичної біології,

генетики та гістології

"­____"___________2010 р. (протокол № ___ )

В.о. завідувача кафедри,


д.мед.н. Р.Є. Булик


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ТА ЗМІСТ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

з ботаніки для студентів І курсу медичного факультету №4

з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців

за спеціальністю “фармація” (заочна форма навчання)

на 2010-2011 навчальний рік



п/п

К-сть годин
ТЕМА

^ Наочне

облад.

1

2

Основи ботанічної мікротехніки. Будова рослин­ної клітини. Тканини рослин.

Вивчається будова світлового мікроскопа і правила ро­боти з ним; методика приготування тимчасового ци­тологічного мікро­препарату; розглядається клітинна те­о­рія та сучасні уявлення про будову рослинної клітини; з'ясовуються відмінності за будовою та життєдіяль­ніс­тю між рослинною і тваринною кліти­нами.

Вивчається будова рослинної клітини – протопласт і його похідні – ядро і цитоплазма; органели та інші ци­то­плазматичні структури: пластиди, мітохондрії, рибо­со­ми, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі.

Набуваються навички користування світловим мі­кро­скопом, приготування тимчасових та описування і зарисовування тим­ча­сових й постійних мікропрепа­ра­тів рослинних клітин, аналізу електронограм клітинних структур, що мають діагностичне зна­чен­ня.

Вивчаються морфологічні особливості, різновиди та функціо­на­льне призначення рослинних тканин – по­крив­ної, про­відної, механічної та основної; їхні мікро­с­копічні діагно­стич­ні ознаки, характер розміщення у ве­гетативних органах певних таксономічних груп рослин.

Набуваються навички розпізнавання і класифікації рослин­них тканин, мікроскопічного аналізу постійних мікро­пре­паратів рослинних тканин, їхнього описування та зарисовки у вигляді схем та деталізованих рисунків.

Таблиці,

мікро-препарати,

мікроскопи,слайди


2

2

^ Морфологічна і анатомічна будова вегетативних та генеративних органів: корінь, стебло, листок, квіт­ка.

Вивчається походження і будова різних видів ко­ре­нів – голов­ного, бічних і додаткових; типи кореневих систем, основні метаморфози коренів.

Розглядаються морфологічні особливості й функції структурних елементів пагона – бруньок, стебла, лист­ків; їх різноманітність та найважливіші мета­морфози.

Аналізуються будова і функції квітки та її частин: квітколоже, чашечка, віночок, андроцей (ти­чинки), гі­не­цей (маточка); різ­но­ма­ніт­ність квіток: двостатеві, ти­чин­кові, маточкові та стери­ль­ні квітки.

Набуваються навички визначення на гербарному та живому матеріалі видів коренів та типів кореневих сис­тем, типів та форм стебел, положення стебла в прос­то­рі, типів листороз­міщення, видів листків, їх жилкуван­ня; розпізнавання простих і складних листків, форм краю листкової пластинки; частин квітки, типів кві­ток на муляжах, живому та гербар­но­му матеріалі; опису­ван­ня і зарисовування морфологічної будови вегетатив­них і генеративних органів вищих рослин.

Вивчаються зони кореня, їх будова та функції; пер­вин­на і вторинна анатомічна будова кореня, особли­вос­ті внутрішньої будови коренеплодів. Розглядається ана­то­мія стебел і корене­вищ, анатомічні діагностичні особ­ливості лист­ків рослин різних таксонів.

Набуваються навички мікроскопічного аналізу пос­тій­них та тимчасових мікропрепаратів вегетативних ор­ганів, їхнього опи­су­вання та зарисовування у вигляді схем та деталізованих ри­сун­ків, виявлення сукупності видових анатомо-морфологічних діагностичних ознак при аналізі вегетативних органів рослин різних так­со­нів.

Таблиці,

мікро-препарати,

мікроскопи,гербарій,

слайди

3

2

^ Відділ Покритонасін­ні. Клас Дводольні. Ро­дини Жовтецеві, Розові, Бобові, Гречкові, Селерові, Губо­цвіті, Айс­тро­ві.

Вивчається загальна характеристика і класифікація кла­су дво­дольні, морфолого-екологічні особливості йо­го родин Жовте­це­ві, Розові, Бобові, Гречкові, Селе­ро­ві, Губо­цвіті, Айс­тро­ві та їх пред­ставників; їхнє ме­дичне значення.

Набуваються навички розпізнавання і аналізу мор­фо­логічних особливостей рослин класу дводольні, скла­дан­ня морфоло­гіч­ного опису дводольних рослин, зарисо­ву­вання їх вегетативних та генеративних органів, виз­на­чення окремих представників дво­дольних рослин за допомогою визначника.

Таблиці,

гербарій,

визначники

рослин, слайди

4

2


^ Диференційований залік

Проводиться письмова контрольна робота, яка вклю­чає такі три форми перевірки знань, вмінь і практичних навичок:

а) письмові відповіді на три теоретичні питання;

б) визначення та описування постійного мікропрепара­ту;

в) визначення рослин за морфологічними ознаками за гербарними зразками.

Кінцевий контроль та виставлення оцінок за кон­тро­ль­ну роботу здійснюється викладачем внаслідок пе­ре­вір­ки якості проведеної роботи, визначених фраг­мен­тів клітин, тканин, вегетативних та генеративних орга­нів ви­щих рослин, вміння користу­ва­тись визначником рос­лин і визначати їх за гербар­ним матеріалом.

Білети,

мікро­препарати,

мікроскопи,

комп’ютер­ний клас


Всього – 8 год.


^

Обговорено і схвалено на засіданні


кафедри медичної біології,

генетики та гістології

"­____"___________2010 р. (протокол № ___ )

В.о. завідувача кафедри,


д.мед.н. Р.Є. Булик

^ ПЕРЕЛІК ТЕМ З БОТАНІКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ
студентами I курсу медичного факультету №4


з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців

за спеціальністю “фармація” (заочна форма навчання)

на 2010-2011 навчальний рік



п/п

Назва теми

К-сть

навч.год

1

Прокаріоти і еукаріоти, особливості їхньої біологічної ор­га­нізації та життєдіяльності, медичне значення. Відмінності у будові і життєдіяль­ності рослинної і тваринної клітин.

2

2

Видільні, або секреторні, тканини і структури рослин, особ­ливості будови, функціонування, розміщення в органах, класи­фікація, діагностичні ознаки: клітини-ідіобласти, вмістища сек­­ретів, молочники, залозисті трихоми, гідатоди.

2

3

Типи провідних пучків, особливості їхньої будови, характер розміщення у вегетативних органах певних таксономічних груп рослин, діагностичне значення.

2

4

Плоди: будова, морфогенетичні типи і морфологічні ознаки плодів. Препарування і морфологічний опис плодів. Будова, класифікація і опис насінин однодольних і дводольних рослин. Медичне значення плодів та насіння культурних та дико­рос­лих видів рослин.

3

5

Розмноження рослин. Вегетативне розмноження у природі та у сільському господарстві. Запилення, його форми: самоза­пи­лення, перехресне запилення вітром і комахами, штучне запи­лен­ня. Утворення сперміїв у пилкових зернах і яйцеклітини у зародковому мішку. Суть подвійного запліднення. Утворення плодів і насіння. Способи поширення плодів.

2

6

Нижчі рослини. Ціанобактерії: загальна характеристика, будо­ва клітин, живлен­ня, розмноження, екологія, значення, предс­тав­­ни­ки та їх застосування. Водорості: загальна характе­рис­тика, будова кліти­ни і тіла, живлення, розмноження, екологія, значення, використання. Принципи класифікації водоростей. Порівняльна характеристика відділів зелені і бурі водорості, їх представники: улотрикс, спірогіра, хламідомонада, хлорела, вошерія, ламінарія, медичне значення.

3

7

Нижчі рослини. Гриби: загальна характеристика, будова клі­тини і тіла, живлення, розмноження, екологія, значення і ви­ко­ристання. Принципи класифікації грибів. Характе­ристика кла­сів фікоміцетів, аскоміцетів, базідіоміцетів і дейтеро­міце­тів. Характеристика представників: мукор, ріжки, дріжджі, труто­вик, пеніціл, шапкові їстівні та отруйні гриби. Ли­шайники: за­га­льна характеристика, морфоло­гіч­ні і ана­то­мічні типи слані, способи живлення, значення і викори­стан­ня (ягель, кладо­нія, уснея та ін.)

3

8

Вищі спорові рослини: прояв прогресивних ознак у зв'язку з виходом на сушу, класифікація, чергування поколінь і зміна ядерних фаз у циклі розвитку на безсудинні і судинні. Ха­рак­терні ознаки відділів мохоподібні та плауноподібні, морфо­­логічні ознаки і медичне значення зозулиного льону, сфагну­му, плауна булавовидного, плауна баранця.

3

9

Вищі спорові рослини: відділи хвощеподібні, папоротеподібні, їх загальна характеристика, чергування поколінь. Еколо­гія, бу­дова, значення у природі і використання у медицині хвоща по­льового, папороті чоловічої.

2

10

Відділ Голонасінні: загальна характеристика і класи­фіка­ція. Характеристика класу хвойні, родин соснові, кипарисові і ефедрові. Чергування поколінь і зміна ядерних фаз. Утворення насіння. Таксономічні морфологічні ознаки родів сосна, ялина, ялиця, модрина, яловець, туя, ефедра. Медичне значення і зас­то­сування представників цих родів

2

11

Відділ Покритонасінні. Клас Однодольні. Родини Конвалієві: конвалія звичайна, купина багатоквіткова. Родина Цибулеві: цибуля городня, часник посівний, їхні морфолого-екологічні діагностичні ознаки, медичне значення.

2

12

Відділ Покритонасінні. Клас Однодольні. Родина Злакові: пше­­ниця м’яка, жито посівне, овес посівний, кукурудза зви­чай­на, рис посівний, пирій повзучий, їхні морфологічні озна­ки, застосу­ван­ня у медицині.

2

13

Відділ Покритонасінні. Клас Дводольні. Родина Капустяні: морфологічна характеристика основних предс­тав­ників – редь­ка дика, редька посівна, капуста городня, грицики звичайні, жовтушник лакфіолевидний, гірчиця біла їх медичне значення. Родина Макові та її представники – мак ди­кий, мак снодійний та чистотіл звичайний.

2

14

Відділ Покритонасінні. Клас Дводольні. Родина Пасльонові: кар­топля, томат, перець однорічний, дур­ман звичайний, бел­ла­донна лікарська, блекота чорна, паслін чорний, їхні морфо­ло­го-екологічні характеристики, ме­дичне та інше народногос­по­дарське зна­чен­ня. Родина Ран­ни­кові. Особливості будови і ви­ко­ристання у медицині дивини звичайної, льонка звичай­но­го, вероніки дібровної, дивини звичайної, наперстянки пурпу­ро­вої, на­пер­стянки великоквіткової.

2

15

Лікарські та їстівні рослини помірної зони: кропива дводомна, звіробій звичайний, подорож­ник великий, алтея лікарська, льон звичайний, дуб звичайний, береза бородавчаста, липа се­р­­­це­листа, гіркокаштан звичайний, їхні морфолого-екологічні характеристики, медичне та інше народногосподарське зна­чен­­ня

2

16

Лікарські та їстівні рослини тропіків і субтропіків: обліпиха крушиновидна, лимонник китайський, раувольфія зміїна, оле­андр звичайний, хінне дерево, кофейне дерево, шоко­лад­не де­ре­во, евкаліпт кулястий, маслина європей­ська, чай китай­сь­кий, цитрус лимон, інжир, лавр благородний, гранат зви­чай­ний, алоє деревовидне, аїр тростинний, ананас посівний, банан за­гострений їхні морфолого-екологічні характеристики, медичне та інше народногосподарське зна­чен­ня.

3

17

Екологія рослин. Основи фітоценології: поняття про фітоце­ноз, взаємний вплив рослин в фітоценозі. Культурні біогео­це­нози. Вплив середовища на рослинні угруповання. Структура рослинних угру­повань. Флористичний склад фітоценозів. Ди­наміка фітоценозів. Класифікація рослинних угруповань: рос­линність степів, луків, полів, боліт, садів; водна рослин­ність; рослинність вологих і сухих субтропіків, цінні субтро­пічні ку­льтури.

3

18

Рослинні ресурси України, їх раціональ­не використання та охо­рона.

2


Всього – 42 год.


^

Обговорено і схвалено на засіданні


кафедри медичної біології,

генетики та гістології

"­____"___________2010 р. (протокол № ___ )

В.о. завідувача кафедри,


д.мед.н. Р.Є. Булик


^ ЗАСОБИ ТА ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО,

ПРОМІЖНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ


Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять у таких формах:

  • усне опитування на основі теоретичних питань та рекомендованої літератури;

  • визначення живих, гербаризованих і фіксованих рослин за допомогою визнач­ника;

  • мікроскопічний аналіз тимчасових і постійних мікропрепаратів, їх визначення, опис і зари­сов­ка у вигляді схем та рисунків;


Проміжний контроль проводиться у формах:

  • письмових контрольних робіт з морфології та анатомії вегетативних та гене­ра­тивних органів, а також систематики нижчих і вищих рослин;

  • тестового контролю з використанням комп’ютерних тестових програм на базі комп’ютерного класу.


Підсумковий контроль:

  • по завершенні курсу проводиться диференційований залік у вигляді письмової контрольної роботи;

  • для перевірки якості набутих практичних навичок використовуються гербарій і мікро­пре­парати з ботаніки, що визначаються і описуються студентами.
^

Обговорено і схвалено на засіданні


кафедри медичної біології,

генетики та гістології

"­____"___________2010 р. (протокол № ___ )

В.о. завідувача кафедри,


д.мед.н. Р.Є. Булик

^ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК

з ботаніки, якими повинен опанувати студент І курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “фармація” (заочна форма навчання), які підлягають контролю до або під час проведення диференційованого заліку на кафедрі медичної біології, генетики та гістології

на 2010-2011 навчальний рік

  1. Уміти користуватись світловим мікроскопом.

  2. Уміти аналізувати постійні і тимчасові мікропрепарати, описувати їх і зарисо­вувати у вигляді схем і деталізованих рисунків.

  3. Уміти проводити мікроскопічний аналіз рослинних органів, їх частин та усієї рослини; препарування квітки і плоду, їх опис та зарисовку.

  4. Уміти підготувати рослинний матеріал до мікроскопічного аналізу; виготовлення зрізів осьових органів, черешка, листкової пластинки та поверхневих препаратів із сухого, свіжого або фіксованого листка.

  5. Уміти виготовляти і описувати тимчасові цитологічні мікропрепарати із об’єк­тів рослинної природи.

  6. Уміти розпізнавати тканини, визначати рослини на основі анатомічної будо­ви та морфологічних особливостей органи, життєву форму рослини, належ­ність її до відповідного відділу, класу, деяких родин, певної екологічної гру­пи; виявляти сукупність видових морфолого-анатомічних діагностичних ознак.

  7. Уміти описувати гербарні зразки лікарських рослин.

  8. Уміти визначати живі, гербаризовані та фіксовані рослини за допомогою визнач­ника.

  9. Уміти розпізнавати лікарські рослини за сукупністю діагностичних ознак, за описом, по рисунках, гербарних, живих або сухих зразках.

  10. Уміти визначати внутрішню структуру рослин за морфологічним диференцію­ван­­ням.

  11. Уміти визначати структуру рослинних угруповань та вплив на них зовнішнього середовища.

  12. Уміти у живій природі визначати горизонтальну структуру рослинних угрупо­ва­нь та динаміку фітоценозів.

  13. Засвоїти методику вивчення сезонних та сукцесійних змін фітоценозів.

  14. Уміти виділяти асоціації та складати номенклатуру рослинних угруповань.



^

Обговорено і схвалено на засіданні


кафедри медичної біології,

генетики та гістології

"­____"___________2010р. (протокол № ___ )

В.о. завідувача кафедри,


д.мед.н. Р.Є. Булик

^ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ

з ботаніки для студентів І курсу медичного факультету №4

з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “фармація” (заочна форма навчання)

на 2010-2011 навчальний рік


  1. Клітинна теорія та сучасні уявлення про будову клітини.

  2. Відмінності між рослинною і тваринною клітинами. Різноманітність рослинних клітин.

  3. Сучасні методи дослідження будови і функцій клітини.

  4. Цитоплазма і цитоскелет. Циклоз. Органели цитоплазми, мембранні та неме­м­бран­ні, будова та функції, діагностичне значення.

  5. Рослинні тканини: визначення, класифікація за походженням, морфологією, фун­к­ціями, розмі­щенням в органах.

  6. Твірні тканини, або меристеми: функції, особливості будови меристематич­них клітин, класи­фі­кація і значення меристем. Диференціація клітин твірної ткани­ни.

  7. Покривні тканини: функції, класифікація (епідерма – особливості будови, фун­кції, діаг­но­стичні ознаки; продиховий апарат; епідермальні трихоми; вторинні покрив­ні тканини – перидерма і кірка; покривно-всисна тканина – епіблема).

  8. Видільні, або екскреторні тканини і структури: функції, класифікація, діагнос­тич­не зна­чення (ендогенні видільні тканини – клітини-ідіобласти, вмістища секре­ту, хо­ди і ка­на­ль­ці, молоч­ни­ки; екзогенні видільні тканини – залозисті три­хоми, гіда­то­ди, або водяні продихи).

  9. Механічні тканини – коленхіма і її типи, склеренхімні волокна (перицик­ліч­ні, лу­б’яні, деревин­ні), склереїди: їх функції, особливості будови, розташу­вання в орга­нах, діагнос­тичне значення.

  10. Основні тканини – асиміляційна, запасаюча, водо- та газонакопичуюча: функції, особ­ливості будови, розташування в органах та їх частинах.

  11. Провідні тканини, утворення і особливості будови, принципи функціювання, різ­но­ма­нітність типів, їх діагностичне значення (судини і трахеїди (трахе­аль­ні еле­менти); си­то­видні клітини, ситовидні трубки з клітинами-супутниками; комп­лек­сні тканини – фло­ема (луб) і ксилема (деревина).

  12. Провідні пучки: утворення, склад, типи, розташування в органах, діагнос­тичне зна­чен­ня.

  13. Вегетативні та генеративні органи ЛРС: визначення, функції, морфолого-анато­міч­­ні ознаки.

  14. Корінь: визначення як органа рослин, функції. Види коренів. Типи кореневих сис­­­тем.

  15. Спеціалізація та метаморфози коренів, типи коренеплодів, особливості їхньої бу­до­ви та утво­рення.

  16. Пагін: його визначення як органа рослини, функції, відмінності за будовою від кореня

  17. Частини пагона, різноманітність пагонів залежно від довжини меживузлів, спо­собу наростан­ня, ступеня та типу галуження, положення в просторі, форми по­перечного розрізу стебла та ін.

  18. Бруньки: визначення, класифікація за місцерозташуванням, структурами, функ­ці­ями. Будова вегетативних та репродуктивних (квіткових) бруньок.

  19. Стебло: визначення, функції, типи будови, галуження. Ознаки, що мають діагно­с­­тичне значен­ня для опису та діагностики стебел.

  20. Листок: визначення як органа рослини, частини листків, їхнє закладання та роз­виток, функції. Типи листків та їхня морфологічна різноманітність. Ознаки, що слу­гують для опису та діаг­нос­тики листка.

  21. Підземні метаморфози пагона – кореневище, бульба, цибулина, бульбоцибу­лина: по­ход­ження, будова, морфологічні типи, діагностичне значення.

  22. Надземні метаморфози пагона – колючки, вуса, батоги, вусики та ін. Поход­жен­ня, бу­дова, функції, діагностичне значення.

  23. Зони кореня, його первинна і вторинна анатомічна будова.

  24. Поглинання коренем води і мінеральних солей.

  25. Первинна і вторинна мікроскопічна будова стебла. Ознаки, що мають значення для опису та діаг­нос­тики стебел.

  26. Мікроскопічна будова листка: шкірка, м’якоть і тканини, що їх утворюють: пок­рив­на, аси­мі­ляційна, провідна, механічна. Ознаки, що служать для опису та діаг­ностики лист­ка.

  27. Рослина як цілісний організм. Транспорт мінеральних і органічних речовин по рослині.

  28. Будова і функції квітки. Частини квітки: квітколоже, чашечка, віночок, тичинки, маточ­ка, їх бу­­до­ва і функції. Різноманітність квіток. Двостатеві, тичинкові і ма­точкові квіт­ки. Однодомні та дво­домні рослини.

  29. Суцвіття, їх форми: прості: китиця, колос, кошик, головка, зонтик, щиток і склад­­ні суцвіття.

  30. Утворення сперміїв у пилкових зернах і яйцеклітини у зародковому мішку. За­пилення, його форми: самозапилення, перехресне запилення вітром і комахами, штучне запи­лен­ня.

  31. Суть подвійного запліднення. Утворення плодів.

  32. Типи плодів: однонасінні і багатонасінні, соковиті і сухі (розкривні і нероз­крив­ні), справ­жні і несправжні. Способи поширення плодів.

  33. Утворення насіння, будова насіння однодольних і дводольних рослин.

  34. Систематика як біологічна наука. Мета, завдання, методи і розділи ботаніч­­­­ної сис­те­ма­тики.

  35. Ціанобактерії: загальна характеристика, будо­ва клітин, живлен­ня, розмно­жен­ня, еколо­гія, зна­чен­ня, предс­тав­­ни­ки та їх застосування.

  36. Водорості: загальна характе­рис­тика, класифікація, будова кліти­ни і тіла, життє­ді­яль­ність, зна­чення, використання.

  37. Зелені і бурі водорості, їх представники: улотрикс, спіро­гіра, хламідомонада, хло­рела, воше­рія, ламінарія, медичне значення.

  38. Гриби: загальна характеристика, будова клі­тини і тіла, живлення, розмноження, еко­ло­гія, зна­чен­ня і ви­ко­ристання. Принципи класифікації грибів.

  39. Гриби: характе­ристика кла­сів фікоміцетів, аскоміцетів, базідіоміцетів і дейтеро­міце­тів. Пред­став­ники: мукор, ріжки, дріжджі, труто­вик, пеніціл, шапкові їстівні та отруйні гриби.

  40. Ли­шайники: за­га­льна характеристика, морфоло­гіч­ні і ана­то­мічні типи слані, спо­со­би живлен­ня, значення і викори­стан­ня (ягель, кладо­нія, уснея та ін.)

  41. Ха­рак­терні ознаки відділів Мохоподібні та Плауноподібні, морфо­­логічні ознаки і ме­дич­не зна­чення зозулиного льону, сфагну­му, плауна булавовидного, плауна баранця.

  42. Відділи Хвощеподібні, Папоротеподібні, їх зага­ль­на характеристика, чергуван­ня по­колінь. Еко­ло­гія, бу­дова, значення у природі і використання у медицині хвоща по­льового, папороті чоло­ві­чої.

  43. Відділ Голонасінні: загальна характеристика і класи­фіка­ція. Чер­­гу­­вання поко­лі­нь і змі­на ядер­них фаз. Утворення насіння. Характеристика класу Хвойні.

  44. Родина Соснові. Морфоло­гіч­ні ознаки родів сосна, ялина, ялиця, мод­рина. Ме­дич­не зна­­чення і зас­то­сування представників цих родів.

  45. Родини Кипарисові і Ефедрові. Морфоло­гіч­ні озна­ки родів кипарис, яловець, туя, ефед­­­ра. Ме­дичне зна­­чення і зас­то­сування пред­став­ників цих родів.

  46. Відділ Покритонасінні: прогресивні ознаки, загальна характерис­ти­ка, кла­си­фі­ка­ція.

  47. Загальна характеристика класу Однодольні, його класифіка­ція.

  48. Морфологічні особливості рослин родини Конвалієві. Конвалія звичайна, купина багато­квіт­ко­ва.

  49. Родина Цибулеві. Цибуля городня, часник посівний.

  50. Географічне поширення, особливості будови, класифікація і народного­спо­дар­ське зна­чен­ня родини Злакові. Характеристика найважливіших предс­тавників родини Злакові: жито посівне‚ овес посівний‚ кукурудза звичайна, рис посів­ний.

  51. Лікарські та їстівні однодольні рослини різних кліматичних зон: алое дерево­видне, аїр трос­тин­ний, чемериця Лобелієва, любка дволиста, зозулинець чолові­чий, діоскорея ниппонська, ананас посівний, банан загострений.

  52. Загальна характеристика і класифікація класу Дводольні.

  53. Морфолого-екологічні особливості родини Жовтецеві. Го­­рицвіт весняний, ако­ніт от­руй­­ний: бу­дова, поширення, медичне значення.

  54. Морфологічні особливості рослин родини Розові. Найважливіші пред­с­тавники: шип­ши­­на ко­рич­на‚ малина звичайна‚ родовик лікарський‚ перстач прямосто­ячий‚ горобина звичайна‚ глід криваво-червоний‚ черемха звичайна; їх екологія та застосу­ван­ня.

  55. Морфологічні та інші особливості рослин родини Бобові. Харак­те­ристика типо­вих пред­став­ників: термопсис ланцетовидний‚ солодка гола‚ астрагал шер­с­тистоквітковий‚ вовчуг польо­вий‚ буркун лікарський, софора товстоплода, касія гостролиста, їх еколо­гія та застосування.

  56. Характерні ознаки рослин родини Гречкові. Гірчак перцевий‚ гірчак почечу­йний‚ гір­чак змі­їний‚ спориш звичайний‚ ревінь тангутський як представники родини Гречкові.

  57. Родина Макові та її представники – чистотіл звичайний‚ мак снотворний.

  58. Морфологічна характеристика рослин родини Капустяні. Предс­тавники: гірчиця сареп­тська, грицики звичайні.

  59. Загальна характеристика рослин родини Зонтичні. Поширення, осо­б­ливості будови і народно­господарське значення таких видів зонтичних: кмин звичай­ний‚ аніс звичай­ний‚ кріп запаш­ний‚ фенхель звичайний‚ коріандр посівний‚ болиголов плямистий.

  60. Родина Пасльонові та її представники: беладонна звичайна‚ дурман звичайний‚ блеко­та чорна, паслін часточковий.

  61. Родина Ранникові. Особливості будови представників: наперстянка пурпурова, наперс­тян­ка шерстиста, наперстянка великоквіткова, їх екологія та застосу­ван­ня.

  62. Родина Губоцвіті: її склад, загальні морфологічні ознаки рослин, ос­нов­­­ні роди. м’ята перцева‚ шавлія лікарська‚ чебрець плазкий‚ материнка звичайна‚ собача кропива п'я­ти­лопатева‚ орто­си­фон, як предс­тавники родини Губоцвіті.

  63. Родина Айстрових як найбільш високоорганізована група квіткових рослин. Особли­вості бу­до­ви і народногосподарське значення видів родини Айст­ро­ві: деревій звичай­ний‚ цмин піско­вий‚ полин гіркий‚ ромашка лікарська‚ нагідки лікарські‚ волошка си­ня‚ кульбаба лікарська‚ пижмо звичайне‚ підбіл звичай­ний‚ сухоцвіт багновий‚ череда трироздільна, оман високий‚ ехі­на­цея пурпуро­ва, великоголовник сафлоровидний.

  64. Поняття про екологію рослин. Основні умови існування організмів, еколо­гічні фактори, їх класифікація, вплив на рослини.

  65. Абіотичні фактори середовища існування рослин, їх характеристика.

  66. Біотичні фактори, вплив тварин і людини на рослинні організми. Інтро­дук­ція та акліма­тизація рослин.

  67. Поняття про фітоценози, рослинність і флору. Рослинні угруповання, їх формування та струк­ту­ра, рослинні зони і основні типи рослинного покриву Землі.

  68. Рослинні ресурси України, їх раціональна експлуатація і охорона.



Схвалено на засіданні кафедри медичної біології,

генетики та гістології

“____” ____________ 2010 р. (протокол № ____ )


В.о.завідувача кафедри,

д.мед.н. Р.Є. Булик


Схвалено предметною методичною комісією з дисциплін

фармацевтичного профілю

“____” _­­­­____________ 2011 р. (протокол № ____ )


Голова комісії,

доц. О.В. Геруш


^ МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ

з ботаніки для студентів I курсу медичного факультету №4

з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців

за спеціальністю “фармація” (заочна форма навчання)

на 2010-2011 навчальний рік


Залік проводиться у вигляді письмової контрольної роботи. Кожен студент отримує білет, який складається з 3-х теоре­тичних запитань. Крім того, студент скла­дає іспит з практичних навичок: визначає та описує постійний мікропрепарат, за гербарними зразками визначає видову та ро­дову приналежність рослин. Тривалість заліку – 2 год.

При оцінці відповідей враховуються теоретичні знання і засвоєння практичних навичок, приймається до уваги поточна успішність студентів.

Контролюється теоретична підготовка студента і якість набутих практичних навичок.

Примітка: до диференційованого заліку допускаються студенти, які відпра­цю­­вали всі практичні заняття і захистили протоколи практичних занять.


Схвалено на засіданні кафедри медичної біології,

генетики та гістології

“____” ____________ 2010 р. (протокол № ____ )

В.о. завідувача кафедри,

д.мед.н. Р.Є. Булик


Схвалено предметною методичною комісією з дисциплін

фармацевтичного профілю

“____” _­­­­____________ 2010 р. (протокол № ____ )

Голова комісії,

доц. О.В. Геруш

^ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

теоретичних знань та практичної підготовки студентів І курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних

і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “фармація”

(заочна форма начання)

під час диференційованого заліку з ботаніки

на 2010-2011 навчальний рік


На “5” оцінюються відповіді, що у повному обсязі й послідовно розкривають зміст всіх питань білета у відповідності до програми з ботаніки: визначені й вірно використані наукові терміни, вірно сформульовані ботанічні поняття і законо­мір­ності, розкритий їх зміст, наведені приклади, що ілюструють ці поняття й зако­но­мірності та їх значення у природі й практичній діяльності людини. У відповідях на запи­тання використовується логічно пов’язаний матеріал з курсу ботаніки. Гер­барні зразки, мікропрепарати вірно визначено й якісно описано. Всі практичні на­вич­ки засвоєні в повному обсязі.


Оцінка “4” ставиться за відповіді, що в достатньому обсязі розкривають зміст трьох теоретичних питань. У відповідях на деякі з них допускається наяв­ність несуттєвих помилок. Відповідь на одне з теоретичних питань обмежена викла­дан­ням лише основних положень програмного матеріалу, що не висвітлюють його пов­ністю.

Гербарні зразки та мікропрепарат визначено й описано. Практичні навички засвоєні цілком.


Оцінка “3”. Передбачені два варіанти критеріїв оцінки “3”:

1. Відповіді на всі теоретичні питання обмежені викладанням лише основних положень програмного матеріалу, що не віддзеркалюють його у повному обсязі.

Студент володіє практичними навичками не в повному обсязі.

2. Відповіді на два теоретичні питання обмеженні викладанням лише основ­них положень програмного матеріалу, що не висвітлюють його у повному обсязі. Відповідь на одне з теоретичних питань відсутня, або викладена невірно.

Студент володіє практичними навичками не в повному обсязі.


Оцінка “2”. Передбачено два варіанти критеріїв оцінки “2”:

1. Відсутність або помилкове викладання відповідей на всі теоретичні пи­тан­ня.

2. Відсутність або помилкове викладання відповіді на два теоретичних пи­тання. Мікропрепарат, гербарні зразки не визначено та не описано. Студент не ово­ло­дів практичними навичками.


Примітка: враховується поточна успішність та виробнича дисципліна сту­дентів.


Схвалено на засіданні кафедри медичної біології,

генетики та гістології

“____” ____________ 2010 р. (протокол № ____ )

В.о. завідувача кафедри,

Д.мед.н. Р.Є. Булик


Схвалено предметною методичною комісією з дисциплін

фармацевтичного профілю

“____” _­­­­____________ 2010 р. (протокол № ____ )

Голова комісії,

доц. О.В. Геруш


^ ПЕРЕЛІК ТЕХНІЧНИХ ТА

НАВЧАЛЬНО-НАОЧНИХ ЗАСОБІВ,

які використовуються в навчальному процесі

на кафедрі медичної біології, генетики та гістології




п/п

Вид засобів

К-сть

годин
Використання



Діапроектор “Пеленг”

2

Демонстрування діапозитивів, слай­­­­дів на практичних заняттях та лек­ці­ях



Діапроектор “Екран-3”

3

– // –



Діапроектор “Київ-універсальний”

1

– // –



Графоскоп “Лектор-2000”

2

Демонстрування таблиць, схем на лекціях. Показ рисунків з підруч­ни­ків на лекціях



Епіпроектор

2

– // –



Кінопроектор “Радуга-2”

1

Демонстрування кінофільмів на лек­­ціях



Кінопроектор “Україна”

1

– // –



Магнітофон “Маяк”

1

Записування текстів лекцій



Комп’ютер (комп’ютерний клас)

14

Друкування навчальних посібни­ків, монографій, методичних мате­ріа­лів, проведення тесто­вого кон­тро­лю знань студентів



Мікроскопи

70

Вивчення тимчасових і готових мі­кро­препаратів



Макропрепарати

85

Демонстрування на заняттях



Мікропрепарати

140

Вивчення на практичних занят­тях



Муляжі

80

Демонстрування на заняттях і лек­ціях



Навчальні стенди

30

Наочний матеріал до занять



Таблиці

99

Для демонстрування на занят­тях і лекціях



Стенди-вітрини

40

Для демонстрування на занят­тях



Гербарії

150

Для демонстрування на заняттях


основна література

  1. Андреева И.И., Родман Л.С. Ботаника. - М.: Колос, 2001. - 488 с.

  2. Брайон А.В., Чикаленко В.Г. Анатомія рослин. - К.: Вища шк., 1992. - 272 с.

  3. Липа О.Л., Добровольський І.Ф. Ботаніка: Систематика нижчих і вищих рослин. - К.: Вища шк., 1975. - 386 с.

  4. Медведева В.К. Ботаника. - М.: Медицина, 1985. - 288 с.

  5. Нечитайло В.А, Кучерява Л.Ф.Ботаніка: Вищі рослини. - К.: Фітосо­ціоцентр, 2001. - 432 с.

  6. Потульницький П.М., Первова Ю.О. Ботаніка: Анатомія і мор­фо­­логія рослин. - К.: Вища школа, 1971. - 356 с.

  7. Проценко Д.Ф., Брайон А.В. Анатомія рослин. - К.: Вища шк., 1981. - 280 с.

  8. Романщак С.П. Анатомія покритонасінних рослин. - К.: Урожай, 1999. - 356 с.

  9. Сербин А.Г., Серая Л.М., Ткаченко Н.М., Слободянюк Т.А. Медицинская бота­ника. - Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2003. - 364 с.

  10. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка: Анатомія і мор­фо­­логія рослин. - К.: Вища школа, 1995. - 384 с.

  11. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка. - Харків: Основа, 1997. - 432 с.

  12. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. - М.: Высш. шк., 1982. - Ч. І. - 385 с.; - Ч. 2. - 544 с.

  13. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаника. - М.: Колос, 1982. - 432 с.

  14. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаника. - М.: Агропромиздат, 1988. - 383 с.

  15. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. – М.: Высш. шк., 1990. - 467 с.


Додаткова література

  1. Ботанико-фармакогностический словарь: Справ. Пособие / К.Ф.Блинова, Н.А.Бо­рисова, Г.Б.Бортинский и др. - М.: Высш. шк , 1990. - 272 с.

  2. Войтюк Ю.О., Кучерява Л.Ф., Баданіна В.А., Брайон О.В. Морфологія рослин з основами анатомії та цитоембріології. - К.: Фітоцентр, 1998. - 220 с.

  3. Все о лекарственных растениях / Составитель В.Преображенский. - Донецк: ПКФ “БАО”, 2001.

  4. Гаммерман А.Ф., Гром И.И. Дикорастущие лекарственные растения СССР. - М.: Медицина, 1976. – 288 с.

  5. Гаммерман А.Ф., Кадеев Г.Н., Яценко-Хмелевский А.А. Лекарственные растения (Растения-целители). - М.: Высш. шк., 1983. - 400 с.

  6. Гарбарець М.О., Западнюк В.Г. Фітотерапія. – 2-е вид., перероб. І доп. - К.: Вища шк., 1987. - 317 с.

  7. Ивашин А.С., Катина З.Ф., Рыбачук И.З. и др. Лекарственные растения Украины. - К.: Урожай, 1975. - 360 с.

  8. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров’я, 1974. - 447 с.

  9. Котуков Г.Н. Культивовані і дикорослі лікарські рослини. - К.: Наук. думка, 1971. – 176 с.

  10. Кьосев П.А. Полный справочник лекарственных растений. - М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. – 992 с.

  11. Лекарственные растения: Справочное пособие. - М.: Высш. шк., 1991. – 398 с.

  12. Лікарські рослини Буковини. Довідник. Частина І – Природна флора / Укл. Смолінська М.О., Королюк В.І., Галицька Л.Г. - Чернівці: Рута, 2002. - 295 с.

  13. Лікарські рослини: Енцикл. Довідник / За ред. А.М.Гродзінського - К.: Голов. Ред. Укр. рад. Енциклопедії, 1989. – 543 с.

  14. Мамчур Ф.І. Довідник з фітотерапії. – 2-е вид., перероб. І доп. - К.: Здоро­в’я, 1986. – 280 с.

  15. Носаль І.М. Від рослини – до людини: Розповіді про лікувальні та лікарські рослини України. - К.: Веселка, 1995. - 606 с.

  16. Носов А.М. Лекарственные растения. - М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. - 350 с.

  17. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Про­кудин Ю.В. и др. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.

  18. Попов В.И., Шапиро Д.К., Данусевич И.К. Лекарственные растения. - 2-е изд. перераб. и доп. - Минск: Полымя, 1990. - 304 с.

  19. Попов О.П. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1971. - 314 с.

  20. Практикум по анатомии и морфологии растений / В.П.Викторов, М.А.Гу­лен­кова, Л.Н.Дорохина и др.; Под ред. Л.Н.Дорохиной. - М.: Академия, 2001.

  21. Сергиевская Е.В. Систематика высших растений: практический курс. - СПб: Ла­нь, 1998. - 448 с.

  22. Систематика вищих рослин / За ред. В.І. Чопика, О.Л. Липи. - К.: Вища шк., 1989. - 223 с.

  23. Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям: Фи­то­те­рапия. - М.: Медицина, 1990. - 462 с.

  24. Термена Б.К., Баканова Н.В., Турлай О.І., Буджак В.В. Анатомія вищих рослин. - Чернівці: Рута, 1996. -79 с.

  25. Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990. - 304 с.

  26. Турлай О.І., Баканова Н.В., Буджак В.В., Чорней І.І. Анатомія вищих рослин. Практичний курс. -Чернівці: Золоті литаври, 2001. - 108 с.

  27. Харченко М.С., Карамшев А.М., Сила В.І., Володарський Л.Й. Лікарські рослини і їх застосування. - К.: Здоров'я, 1981. - 232 с.

  28. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Практикум по курсу общей ботаники. - М.: Агро­промиздат, 1989. - 416 с.

  29. Эсау К. Анатомия растений. - М.: Мир, 1969. - 564 с.



Схожі:

Я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Я україни буковинський державний медичний університет iconОсобливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Я україни буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Я україни буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Я україни буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи