Радіація І захист людини від іонізуючого випромінювання icon

Радіація І захист людини від іонізуючого випромінювання




Скачати 341.03 Kb.
НазваРадіація І захист людини від іонізуючого випромінювання
Дата07.06.2012
Розмір341.03 Kb.
ТипМетодичні рекомендації


Міністерство освіти І науки України

Харківська національна академія міського господарства


Радіація і захист людини
від іонізуючого випромінювання



Методичні рекомендації до вивчення дисципліни

"Прикладна літоекологія і радіоекологія"


(для студентів 3 курсу денної і 4 курсу заочної форм навчання спеціальності 7.0708 01 «Екологія та охорона навколишнього середовища»)


Харків-ХНАМГ-2005

Радіація і захист людини від іонізуючого випромінювання/ Методичні рекомендації до вивчення дисципліни "Прикладна літоекологія і радіоекологія" (для студентів 3 курсу денної і 4 курсу заочної форм навчання спеціальності 7.0708 01 «Екологія та охорона навколишнього середовища»). Укл. Свіренко Л.П., Бригінець К.Д., Дядін Д.В. – Харків: ХНАМГ, 2005.-34 с.


Укладачі: Л.П. Свіренко

К.Д. Бригінець

Д.В. Дядін


Рецензент: В.М. Ладиженський


Рекомендовано кафедрою ІЕМ, протокол № 5 від 18.02.05

Зміст


Зміст 3

Вступ 4

1. Коротка характеристика іонізуючих випромінювань 5

2. Основні величини та одиниці, що використовуються в радіоекології (радіаційній медицині і біології) 7

3. Вплив іонізуючого випромінювання на живі організми 10

4. Захист людини від впливу іонізуючих випромінювань 12

4.1. Законодавчий захист людини від впливу радіації в Україні 12

4.2. Регламентовані радіаційні показники і радіаційний контроль у будівництві 13

4.3. Лімітування змісту радіонуклідів у воді та їжі 16

4.4. Захист від іонізуючого випромінювання на робочому місці 16

4.5. Підвищення стійкості організму до впливу радіації 17

5. Поводження з радіоактивними відходами 19

6. Радіаційні аварії і захист населення в цих умовах 21

6.1. Основні поняття і визначення 21

6.2. Персонал в умовах радіаційної аварії 22

6.3. Населення в умовах радіаційної аварії 22

6.4. Приклади великих радіаційних аварій 24

7. Організація радіаційного контролю в Україні 29

8. Приклади розрахунку деяких радіаційних характеристик 30

Список літератури 32

Вступ


Радіоактивністю називають здатність деяких хімічних елементів або їх радіонуклідів самочинно розпадатися, випускаючи при цьому невидиме випромінювання, що не відчувається людиною. Хімічні елементи, які зазнають радіоактивний розпад і не мають стабільних ізотопів, називають радіоактивними. До природних радіоактивних елементів відносяться уран, торій, радон, полоній, францій, актіній, протактіній. Штучні радіоактивні елементи утворюються в ході ядерних реакцій (технецій, прометій, нептуній, актіноїди).

Радіоактивні елементи та радіонукліди входять до складу земної кори, що обумовлює різні види опромінення. Крім того, різні види випромінювання поступають на поверхню Землі з космосу. Кожен мешканець Землі зазнає опромінення від природних джерел, при чому 5/6 дози, яку отримує населення, виділяють земні джерела радіації.

З кінця 19 ст. на Землі з'явилися штучні джерела іонізуючого випромінювання (дослідницькі, медичні, контролюючі прилади, промислові та енергетичні установки, ядерна зброя). Це призводить до зміни природного радіаційного поля Землі, що створює загрозу здоров'ю людини і самому її існуванню. Для стримування небезпечного розвитку процесів і захисту людини від впливу радіації були розроблені міжнародні й національні системи норм і лімітів у цій області.


^

1.Коротка характеристика іонізуючих випромінювань



Іонізуючим випромінюванням називають таке випромінювання, взаємодія якого із середовищем приводить до утворення в цьому середовищі іонів (позитивно або негативно заряджених часток) з нейтральних атомів чи молекул.

Іонізуюче випромінювання може мати корпускулярну чи хвильову природу. Корпускулярний потік може складатися з - і - часток, нейтронів, іноді інших елементарних часток. Хвильове випромінювання підрозділяють на – і рентгенівське випромінювання (табл. 1).


Таблиця 1 – Шкала електромагнітних хвиль

Довжина, м

Частота, Гц

Найменування

106 – 104

3·102 – 3·104

Наддовгі

104 – 103

3·104 – 3·105

Довгі

103 – 102

3·105 – 3·106

Середні

102 – 101

3·106 – 3·107

Короткі

101 – 10-1

3·107 – 3·109

Ультракороткі

10-1 – 10-2

3·109 – 3·1010

Телебачення

10-2 – 10-3

3·1010 – 3·1011

Радіолокація

10-3 – 10-6

3·1011 – 3·1014

Інфрачервоні

10-6 – 10-7

3·1014 – 3·1015

Світло, яке ми бачимо

10-7 – 10-9

3·1015 – 3·1017

Ультрафіолетові

10-9 – 10-12

3·1017 – 3·1020

Рентгенівські

10-12 – 10-14

3·1020 – 3·1022

Гамма-випромінювання

<= 10-14

=> 3·1022

Космічні


-випромінювання являє собою потік позитивно заряджених часток (ядер атомів гелію), що рухаються зі швидкістю близько 20 000 км/с. Іонізуюча здатність -часток величезна: при проходженні 1 см атмосферного повітря вони утворюють 40 – 100 тис. пар іонів. Довжина пробігу в повітрі складає близько 2,5 см, у рідких і твердих середовищах – соті частки міліметра.

-випромінювання складається з потоку негативно заряджених часток – електронів, швидкість якого може наближатися до швидкості світла (до 300 000 км/с). При проходженні 1 см нормального атмосферного повітря частка створює 50 – 70 пар іонів, а в біологічній тканині 8 – 10 пар іонів на 0,1 мм пробігу. Максимальна довжина пробігу -частки в повітрі 20 м, у живих тканинах і воді – 3 см.

Нейтронне випромінювання поширюється зі швидкістю до 20 000 км/с. Нейтрони, що не мають електричного заряду, легко проникають у речовину, включаючи живу тканину, і захоплюються ядрами атомів.

До -випромінювання відносять високочастотне електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 0,1 до 0,001 нм, що випускається ядрами атомів при радіоактивних перетвореннях. Швидкість його розповсюдження близька до швидкості світла. У повітрі -випромінювання може поширюватися на сотні метрів, вільно проходить крізь тіло людини та інші більш щільні середовища.

Рентгенівське випромінювання має ті ж характеристики, що і  випромінювання, відрізняючись від нього неядерним походженням. Рентгенівське випромінювання різної енергії одержують у рентгенівських трубках, прискорювачах та інших установках.

Вплив названих видів іонізуючого випромінювання на людину приводить до його опромінення. Виділяють зовнішнє опромінення, коли його джерело знаходиться поза організмом людини, і внутрішнє, коли джерело опромінення виявляється усередині організму, потрапляючи туди з вдихуваним повітрям, їжею, водою, медичними препаратами.

Високі дози опромінення можуть призводити до генетичних уражень, розвитку променевої хвороби і навіть летального результату. Вплив малих доз стимулює розвиток хронічних захворювань і може мати генетичні наслідки.
^

2.Основні величини та одиниці, що використовуються в радіоекології (радіаційній медицині і біології)


Показником можливої радіаційної небезпеки гірських порід, ґрунтів, води, будівельних матеріалів, відходів, харчових продуктів є їхня активність, що визначається числом радіоактивних розпадів в одиницю часу (секунду). Одиницею виміру активності в системі СІ є бекерель, а позасистемній – кюрі. Співвідношення між системними і позасистемними одиницями в цій області показано в табл. 2.


Таблиця 2 – Фізичні величини, що використовуються в радіології, їх одиниці виміру

Фізична величина

Одиниця, її назва та позначення (міжнародне, українське)

Співвідношення між одиницями

Позасистемна

СІ

Позасистемної і СІ

СІ і позасистемної

Активність нуклідна в радіоактивному джерелі

Кюрі (Ci, Ki)

Бекерель (Вq, Бк)

1 Ki = 3,7·1010 Бк

1 Бк = 2,7·10 -11 Ki

Експозиційна доза

Рентген (R, P)

Кулон на кілограм (С/kg, Кл/кг)

1 Р = 2,58·10 -4 Кл/кг

1 Кл/кг = 3876 Р

Потужність експозиційної дози

Рентген за секунду (R/s, Р/c)

Ампер на кілограм (A/kg, A/кг)

1 Р/с = 2,58·10-4 А/кг

1 А/кг = 3876 Р/с

Поглинена доза

Рад (rad, рад)

Грэй (Gy, Гр)

1 рад = 0,01Гр

1 Гр = 100 рад

Інтенсивність поглиненої дози

Рад за секунду (rad/s, рад/с)

Грей за секунду (Gy/s, Гр/с)

1 рад/с = 0,01Гр/с

1 Гр/с = 100 рад/с

Еквівалентна доза

Бер(rem, бер)

Зіверт (Sv, Зв)

1 бер = 0,01Зв

1 Зв = 100 бер

Інтенсивність еквівалентної дози

Бер за секунду (rem/s, бер/с)

Зіверт за секунду (Sv/s, Зв/с)

1 бер/с = 0,01 Зв/с

1 Зв/с = 100 бер/с


Число розпадів у секунду, віднесене до одиниці чи маси об'єму речовини, характеризує його питому активність, що виражається в Бк/кг, Бк/м3 чи Бк/л.

Основним терміном, що відображає вплив джерела іонізуючого випромінювання, є доза. Він може мати різне значення залежно від уточнюючого визначення.

Експозиційна доза визначається кількістю іонів, що утворюються в одиниці об'єму повітря в результаті його взаємодії з іонізуючим випромінюванням. У системі СІ експозиційна доза вимірюється в кулонах на кілограм (Кл/кг), у позасистемній – у рентгенах (Р).

Кількість іонів, що утворилася в одиниці об'єму повітря за одиницю часу, визначає потужність експозиційної дози, одиниці виміру якої – ампери на кілограм (А/кг) чи рентгени за секунду (Р/с).

Поглинена доза (D) іонізуючого випромінювання визначається кількістю енергії будь-якого виду, переданої іонізуючим випромінюванням одиниці маси речовини. Одиницею поглиненої дози в СІ служить грей (Гр), що відповідає поглинанню 1 Дж енергії одним кілограмом опроміненої речовини. Позасистемна одиниця поглиненої дози – рад.

Біологічні наслідки опромінення в малих дозах залежать від виду випромінювання, а не тільки від поглиненої енергії. Оціночним показником небезпеки випромінювання є коефіцієнт якості k. Для рентгенівського випромінювання k1; середній коефіцієнт якості для електронів і  випромінювання також дорівнює 1; для нейтронів з енергією менше 20 кеВ – 3, а з енергією 0,1 – 10 МеВ – 10. Для -випромінювання k 20.

Еквівалентна доза іонізуючого випромінювання Н розраховується як добуток поглиненої дози в біологічній тканині на середній коефіцієнт якості поглиненого випромінювання:

H= D·k

Одиниця еквівалентної дози в СІ – зіверт (Зв), у позасистемних одиницях – бер при співвідношенні 1 Зв = 100 бер.

Для розрахунку колективної еквівалентної дози певної групи людей (наприклад, мешканців одного населеного пункту або виділеної зони) знаходять інтеграл (чи суму) від добутку індивідуальних еквівалентних доз на число індивідуумів N, що одержали дану дозу H. Одиницею виміру колективної дози є люд·Зв.

Очікувана колективна еквівалентна доза характеризує ту дозу, яку одержать багато поколінь людей за визначений час існування джерела радіації.

Слід відзначити, що різні органи і тканини тіла людини мають різну чутливість до впливу іонізуючого випромінювання. Найбільша небезпека виникає при опроміненні статевих залоз, червоного кісткового мозку, легень. Враховуючи відповідні фактори, на основі коефіцієнтів радіаційного ризику може бути розрахована ефективна еквівалентна доза опромінення, що вимірюється в зівертах (берах).

При використанні одиниць в області іонізуючих випромінювань широко використовують часткові й кратні одиниці. Множники і приставки для їхнього утворення представлені в табл. 3.


Таблиця 3 – Множники і приставки для утворення часткових і кратних одиниць

Множник

Приставка

Позначення приставки

українське

міжнародне

1018

екса

Е

E

1015

пета

П

P

1012

тера

Т

T

109

ґіґа

Ґ

G

106

меґа

М

M

103

кіло

к

k

102

ґекто

ґ

h

101

дека

да

da

10-1

деци

д

d

10-2

санті

с

c

10-3

мілі

м

m

10-6

мікро

мк

u

10-9

нано

н

n

10-12

піко

п

p

10-15

фемто

ф

f

10-18

атто

а

a
^

3.Вплив іонізуючого випромінювання на живі організми


Живі організми функціонують та еволюціонують на Землі в умовах постійного впливу радіоактивного випромінювання, що свідчить про їхню пристосованість до впливу фонових доз. Підвищені рівні радіації негативно впливають на живі системи. Під впливом променевого ураження відбуваються іонізація і збудження атомів і молекул у живій речовині. Особливо інтенсивно процес формування іонів проходить у воді, з якої на 60-90 % складаються живі організми. Особливе значення при цих процесах надають утворенню гіперокису, а також гідроксил-іону. Їхня взаємодія з різноманітними біологічними молекулами і системами призводить до формування сполук, що мають високу хімічну активність і одночасно до руйнування хімічних зв’язків у молекулах.

Утворення в організмі змінених молекул призводить до порушення процесу обміну речовин і енергозабезпечення клітин, зміни функціональної активності біологічних систем. Характер змін на різних рівнях організації живих організмів наведений у табл. 4.


Таблиця 4 – Характер радіаційного ураження на різних рівнях біологічної організації (за “Радіаційною медициною”, [18])

Рівень

Реакція

Час прояву

Молекулярний

Пошкодження ДНК, РНК, ферментів, вплив на процеси обміну

Від наносекунд (10-9 )

Субклітинний и клітинний

Ураження біологічних мембран, ядер, хромосом та ін. Припинення розподілу та загибель клітин, перетворення їх на недоброякісні

Секунди, хвилини

Тканина, орган

Ураження кісткового мозку, центральної нервової системи, системи травлення та ін. Ймовірна загибель внаслідок утворення недоброякісних клітин




Цілісний організм

Зменшення тривалості життя




Популяція

Зміни генетичних характеристик внаслідок мутацій




До впливу радіації найбільш чутливими є багатоклітинні організми, а з них – ссавці (див. табл. 5).

Особливо негативним є вплив підвищених доз іонізуючого випромінювання на молоді організми і розвиток ембріонів.


Таблиця 5 – Радіочутливість різних груп організмів

Група організмів

Величина ЛД50 , Гр

Віруси

62 – 4600

Бактерії

17 – 3500

Водорості

300 – 17 000

Голонасінні

4 – 150

Покритонасінні

10 – 1500

Комахи

580 – 2 000

Молюски

120 – 200

Рептилії

15 – 500

Риби

6 – 55

Птиці

6 – 14

Гризуни

8 – 15

Рогата худоба

1,5 – 2,7

Людина

2,5 – 3


У конструкціях одного з американських ядерних реакторів було знайдено життєздатні бактерії, які отримали назву радіостійких мікрококів. Поглинена добова доза у місці їх мешкання досягала 106 Гр.
^

4.Захист людини від впливу іонізуючих випромінювань


Широке використання радіоактивних матеріалів і джерел іонізуючих випромінювань у практичній діяльності людини, в медицині, в енергетиці, посилення іонізуючої дії гірських порід і підземних вод за рахунок видобутку їх із земних надр на поверхню, можливість радіаційних аварій викликали необхідність розробки заходів для захисту людини від іонізуючих випромінювань.

Така система захисту включає обґрунтування припустимих лімітів впливів, законодавче забезпечення легітимності розроблених лімітів, проведення організаційних, інженерних і контрольних заходів для виконання складених регламентів.

^

4.1. Законодавчий захист людини від впливу радіації в Україні


Верховною Радою України був прийнятий ряд законів, спрямованих на забезпечення захисту життя, здоров'я і майна людей від негативного впливу іонізуючих випромінювань [10, 11, 12].

Базовим у цих законах є встановлення поняття основної дозової межі опромінення, що визначається як максимально припустимий рівень індивідуальної ефективної дози опромінення, перевищення якого вимагає застосування заходів захисту людини.

Ліміт дози індивідуального опромінення, отриманого населенням за рік, не повинен перевищувати 1 мілізіверта (мЗв) ефективної дози (категорія В).

Основна дозова межа індивідуального опромінення персоналу об'єктів, на яких проводиться практична діяльність, не повинна перевищувати 20 мЗв ефективної дози за рік (для категорії А).

Для осіб, які не працюють безпосередньо з джерелами іонізуючого випромінювання, але за умовами розміщення робочих місць чи проживання можуть піддаватися їхньому впливу, межа річної ефективної дози не повинна перевищувати 2 мЗв (категорія Б).

Законом визначені також рівні втручання в умовах аварії, тобто очікувані розрахункові величини, що визначають необхідність проведення тих чи інших заходів щодо захисту здоров'я і життя людини.

Встановлено, що залучення осіб для участі в ліквідації аварії чи її наслідків можливо тільки при їхній згоді на контрактній основі, причому в контракті повинна бути обговорена можлива доза опромінення за час ліквідації аварії. Заборонено залучення до таких робіт осіб молодше 18 років і жінок до 45 років.

^

4.2. Регламентовані радіаційні показники і радіаційний контроль у будівництві


При проектуванні, будівництві, експлуатації будинків і споруд, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій необхідно дотримуватися будівельних норм, спрямованих на зниження рівня іонізуючого випромінювання природних радіонуклідів у будівництві [4-8].

Об'єкти радіаційного контролю в галузі підрозділяються на дві групи: 1) обов'язкового радіаційного контролю;

2) рекомендованого радіаційного контролю.

До групи обов'язкового контролю відносяться:

- кар'єри сировини і будівельних матеріалів;

- території під забудову і побудовані на них, а також об'єкти, що реконструюються і капітально відремонтовані об'єкти житло-цивільного призначення при введенні їх в експлуатацію;

- об'єкти промислового і дорожнього призначення в межах територій населених пунктів і зон перспективної забудови;

- сировина і будівельні матеріали як природного походження (піски, глини, гравій та ін.), так і промислового виробництва (щебінь усіх видів та інші штучні заповнювачі, арматурна і конструкційна сталь), а також відходи промислового виробництва, що використовуються в будівництві (металургійні й паливні шлаки, золи, порожня порода та ін.).

До групи рекомендованого радіаційного контролю відносяться:

- лісоповали;

- оздоблювальні матеріали й вироби;

- інженерне устаткування об'єктів.

Регламентованими радіаційними параметрами в будівництві є наступні:

  • ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів (Бк/кг) радію –226, торія-232, калію-40 в сировині й будівельних матеріалах;

  • потужність поглиненої дози в повітрі приміщень, що вимірюється в мкГр/год (при цьому коефіцієнт переходу приймається рівним 1 мкР/год=0,0088 мкГр/год);

  • середньорічна еквівалентна рівноважна об'ємна активність радону-222, що вимірюється в Бк/м3.

Ці параметри повинні бути використані при остаточному радіаційному контролі об'єкта, який вводиться в експлуатацію.

Припустимі рівні перелічених вище регламентованих параметрів наведені в табл. 6.

Таблиця 6

Регламентовані радіаційні параметри

Припустимі рівні для груп будівельних об'єктів

1

2

3

4

Потужність поглиненої дози в приміщенні, МкГр/год (МкР/год)

 0,26
(30)

 0,44

(50)

не нормується

не нормується

Середньорічна еквівалентна рівноважна об'ємна активність радону-222, Бк/м3

 50

 50

не нормується

не нормується

Ефективна питома активність (Аеф) ПРН у будівельних матеріалах, Бк/кг

 370

1 клас

не нормується

 740

2 клас

 1350

3 клас

Будівельні об'єкти, як це видно з табл. 6, підрозділяються на чотири групи залежно від припустимих рівнів радіаційних параметрів. Припустимий рівень, у свою чергу, визначається часом (тривалістю) перебування на ньому людей.

До першої групи відносяться об'єкти житло-цивільного, промислового та інших видів призначення, де передбачається тривале перебування людей

До другої групи відносяться аналогічні об'єкти, введені в експлуатацію до 1992 р. (часу введення нормативів на радіаційні властивості будівельних матеріалів і об'єктів).

^ Третя група включає об'єкти промислового призначення, де виключене тривале перебування людей, і дорожнього будівництва, розташовані в межах територій населених пунктів.

^ Четверта група об'єднує ізольовані об'єкти промислового, господарського і дорожнього призначення, експлуатація яких практично не зв'язана з перебуванням людей (дамби, підземні споруди і т. ін.), чи підвалини доріг, перекриті зверху шаром іншого матеріалу.

Сумарна ефективна питома активність будівельних матеріалів і сировини для їхнього виробництва визначається питомим вмістом у них природних радіонуклідів (ПРН) радію-226, торію-232, калію-40.

Розрахунок цього показника проводять за формулою:

Aеф= CRa + 1,31CТh + 0,085СК ,

де СRa, CTh, CK – концентрація відповідно радію-226, тория-232, калію-40 у будівельних матеріалах, Бк/кг.

Залежно від величини Аеф будівельні матеріали підрозділяються на 3 класи. Матеріали 1-го класу радіаційної якості характеризуються Аеф  370 Бк/кг і можуть бути використані при будівництві об'єктів усіх груп без обмеження. Матеріали 2-го класу з Аеф  740 Бк/кг можуть бути використані для будівництва промислових і дорожніх об'єктів третьої групи. Будівельні матеріали 3-го класу з Аеф  1350 Бк/кг можуть бути використані при будівництві об'єктів четвертої групи.

Для використання будівельних матеріалів з Аеф1350 Бк/кг (наприклад, при наявності в них високих декоративних властивостей) необхідне одержання спеціального дозволу.

^

4.3. Лімітування змісту радіонуклідів у воді та їжі


Харчові продукти і вода є джерелом внутрішнього опромінення людини за рахунок присутності в їхньому складі радіонуклідів, зокрема Cs-137 і Sr-90. Для забезпечення неперевищення річної ефективної очікуваної дози опромінення населення введені припустимі рівні вмісту зазначених радіонуклідів, які періодично переглядаються відповідно до зміни радіаційної обстановки в країні.

Значення припустимих рівнів вмісту радіонуклідів у деяких продуктах харчування наведені в табл. 7 [9].

Таблиця 7

Продукт

Вміст радіонуклідів, Бк/кг, Бк/л

Cs-137

Sr-90

Хліб, хлібопродукти

20

5

Картопля

40

20

Фрукти

70

10

М'ясо і м'ясопродукти

200

20

Молоко і молокопродукти

100

20

Свіжі дикоростучі ягоди і гриби

500

50


У питних водах з підземних джерел регламентується також вміст радіоактивних елементів, що є джерелом радону.


^

4.4. Захист від іонізуючого випромінювання на робочому місці


Захист персоналу від іонізуючих випромінювань заснований на чотирьох принципах: захист часом, захист відстанню, захист кількістю, захист екранами.

^ Захист часом передбачає обмеження часу перебування в зоні дії іонізуючих випромінювань і зведення до мінімуму часу проведення відповідних робіт.

Захист відстанню передбачає забезпечення під час робіт із джерелами іонізуючих випромінювань максимальної відстані від джерела до людини, тому що зниження потоку випромінювання пропорційно квадрату відстані від точкового джерела.

^ Захист кількістю передбачає використання для роботи джерел з мінімально можливим виходом іонізуючих випромінювань.

Захист екранами заснований на зменшенні інтенсивності випромінювання за допомогою екранів з різних матеріалів. При цьому для захисту від різних видів зовнішнього випромінювання можуть бути використані наступні матеріали:

гамма-випромінювання – бетон, вода, залізо, чавун, свинець та ін.;

бета-випромінювання – алюміній, вода, оргскло;

нейтронне випромінювання – вуглеводнево-вмісні (графіт, парафін, віск, оргскло) і комбіновані (серпентинітовий бетон, кадмій-бетон, вода-бетон);

альфа-випромінювання – білизна, легкі матеріали, папір.

^

4.5. Підвищення стійкості організму до впливу радіації


Крім заходів захисту людей від опромінення, необхідно використовувати прийоми підвищення стійкості організму до його впливу, виходячи з біологічних реакцій на іонізуюче випромінювання на молекулярному рівні. Фармакологічні препарати, що використовуються в цих цілях, можна підрозділити на три групи:

Протектори, введення яких в організм перед опроміненням знижує вплив радіації (антиоксиданти, в першу чергу утримуючі сірку амінотіоли і біогенні аміни, що не містять сірку, меланін, що сприяє генетичній адаптації до впливу іонізуючого випромінювання);

Адаптогени, що підвищують стійкість організму до впливу різних екстремальних факторів (препарати женьшеню, елеутерококу, зміїної отрути, екстракти з мідій та ін., вітаміни;

Препарати, що блокують перебування радіонуклідів в організмі і сприяють їхньому виведенню (глини типу монтморилоніту, цеоліти, пектини-препарати з чорноплідної горобини та ін.). Сюди ж може бути віднесений і йодид калію, що забезпечує насичення щитовидної залози природним йодом і виведення з організму радіонукліда йоду.

^

5.Поводження з радіоактивними відходами


Радіоактивні відходи (далі РВ) згідно з визначенням відповідного закону, – це матеріальні об'єкти і субстанції, активність радіонуклідів чи радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умови, що використання цих об'єктів і субстанцій не передбачено.

Джерелами РВ є підприємства, які видобувають і переробляють радіоактивні руди, медицина, контролюючі підрозділи, що використовують відповідні датчики, атомна енергетика, морський флот при використанні атомних двигунів та ін.

Відходи можуть бути газоподібними (наприклад, викиди АЕС), рідкими (відходи видобувної промисловості, переробна, АЕС, рідкі продукти харчування, що перевищують установлені допустимі рівні радіоактивності), твердими (відпрацьовані датчики, устаткування з наведеною активністю, відпрацьоване ядерне пальне та ін.).

Сферами поховання є глибоководна частина моря, прибережні води, суша. Інтенсивно використовує морське середовище для поховання відпрацьованих двигунів підводних човнів Росія (Баренцове море, далекосхідні моря), раніше США і європейські країни. У 1975 р. була прийнята Лондонська конвенція з поховання РВ в морі, що діє в даний час і регламентує цей процес. Зокрема, Великобританія має квоти на поховання частини РВ (відходи атомної енергетики) в Північному морі.

В Україні поводження з РВ регламентується відповідним законом [12].

Коротко існуючі радіоактивні відходи складують у сховищах на території об'єктів атомної енергетики або на спеціальних регіональних полігонах (ПЗРВ). Основним призначенням цих споруд є іммобілізація РВ та запобігання впливу на людей випромінювання. Проблема поховання тривало існуючих РВ в Україні поки що не вирішена.

Розміщення основних радіаційно-небезпечних об'єктів на території України подано на схемі (рис. 1).



Рис. 1 – Розміщення радіаційно-небезпечних об’єктів на території України [13]
^

6.Радіаційні аварії і захист населення в цих умовах

6.1. Основні поняття і визначення


До радіаційних аварій відносять незаплановані події на якому-небудь об'єкті з радіаційною і радіаційно-ядерною технологією при втраті регулюючого контролю над джерелом і пов'язане з цією подією реальне чи потенційне опромінення людей. Прикладами можуть служити крадіжка або втрата одиночних закритих джерел ?-випромінювання; неконтрольована розгерметизація джерел ?-, ?-, ?-випромінювання; відхилення від технологічного режиму на АЕС, що може створити небезпеку опромінення персоналу або населення вище припустимих рівнів, установлених НРБУ-97 [16].

Аварії поділяються на дві групи:

- аварії, які не супроводжуються радіоактивним забрудненням виробничих приміщень і навколишнього середовища;

- аварії, внаслідок яких відбувається радіоактивне забруднення середовища виробничої діяльності і проживання людей.

Аварії другого роду можуть відбуватися на об'єктах з відкритими джерелами, при розгерметизації закритих джерел і при можливих газоаерозольних викидах радіонуклідів або надходженням їх у навколишнє середовище зі скидами.

За своїми масштабами, що визначаються розміром території і чисельністю персоналу і населення, залученого в неї, аварії підрозділяють на два класи: промислові й комунальні.

До промислових аварій відносять радіаційні аварії, наслідки яких не поширюються за межі виробничих приміщень і проммайданчика об'єкта, а аварійне опромінення одержує (чи може одержати) тільки персонал.

До комунальних відносять радіаційні аварії, наслідки яких не обмежуються виробничими приміщеннями і проммайданчиком об'єкта, а поширюються на прилягаючі території, де проживає населення, яке, таким чином, стає об'єктом реального чи потенційного аварійного опромінення.

Комунальні аварії за масштабом підрозділяють на локальні (у зоні аварії проживає до 10 тис. чол. населення), регіональні (при яких у зону аварії залучені території декількох населених пунктів, районів чи областей із загальною чисельністю населення більше 10 тис. чоловік) і глобальні (у наслідки яких втягується значна частина території країни чи вся країна та її населення). До особливого типу глобальних аварій відносяться трансграничні, коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів.

У розвитку комунальних радіаційних аварій виділяють три фази: ранню (гостру), середню (стабілізації) і пізню (відновлення).

^

6.2. Персонал в умовах радіаційної аварії


Усі роботи в таких умовах виконує аварійний персонал, який формується з персоналу об'єкта (основний персонал), а у випадку комунальної аварії – і залучений персонал.

У випадку здійснення втручання для запобігання важких наслідків чи великих колективних доз допускається заплановане підвищення дози опромінення осіб з аварійного персоналу (крім жінок і чоловіків до 30 років) у межах 100 мЗв.

При здійсненні заходів, при яких можливе перевищення цієї дози, беруть участь добровольці з аварійного персоналу, добре інформовані й спеціально підготовлені, при їхній письмовій згоді (за контрактом). При цьому використовують усі заходи для того, щоб еквівалентна доза була менше 500 мЗв (для запобігання детермінованим ефектам).

^

6.3. Населення в умовах радіаційної аварії


Дії в цих умовах повинні бути спрямовані на:

- зниження кількості осіб, які піддаються опроміненню;

- запобігання одержання підвищених індивідуальних і колективних доз чи зниження їхньої величини;

- запобігання або зниження рівнів радіоактивного забруднення продуктів харчування, питної води, інших об'єктів навколишнього середовища.

Захист населення в цих умовах базується на системі контрзаходів, що фактично являють собою втручання в нормальне життя людей.

Контрзаходи підрозділяють на прямі й непрямі. ^ Прямі контрзаходи попереджають або знижують дози опромінення. Непрямі зменшують (компенсують) величину шкоди здоров'ю людей, пов'язаної з аварійним опроміненням, і виражаються в одержанні медичних пільг, грошових компенсацій і т.п.

Прямі контрзаходи підрозділяють на термінові, невідкладні й довгострокові.

До термінових і невідкладних протирадіаційних захисних заходів гострої фази аварії відносяться:

- укриття населення;

- обмеження в режимі поведінки (наприклад, заборона перебування на відкритому повітрі);

- евакуація;

- фармакологічна профілактика опромінення щитовидної залози (йодна профілактика);

- тимчасова заборона вживання окремих продуктів харчування місцевого виробництва і води з місцевих джерел.

Ці рішення приймають з урахуванням прогнозу розвитку радіаційної обстановки (очікувані викиди і т.п.) і з використанням гідрометеорологічного прогнозу.

Довгострокові заходи можуть здійснюватися і на ранній, і на пізній фазах аварії. До них відносяться:

- тимчасове відселення;

- переселення;

- обмеження вживання радіаційно забруднених продуктів харчування і води;

- дезактивація території;

- різні сільськогосподарські контрзаходи.

Останні дві групи заходів використовують тільки після завершення процесу радіаційного забруднення території на підставі даних моніторингу.

^

6.4. Приклади великих радіаційних аварій


За період використання атомної енергетики у світі відбулося кілька великих аварій. Найбільш відомими є аварії на АЕС Три-Майл-Айленд (штат Пенсільванія, США) і на Чорнобильській АЕС (Україна).

Згідно з міжнародною шкалою, аварійні ситуації в атомній енергетиці підрозділяються на сім рівнів. Перші чотири рівні охоплюють інциденти різної складності, що пов’язані з неполадками у технічних системах, які не супроводжуються значним ризиком за межами ділянки об’єкта. П’ятий – сьомий рівні класифікуються наступним чином: 5 – аварія з ризиком за межами ділянки, 6 – серйозна аварія, 7 – крупна аварія (катастрофа).

За цією класифікацією Чорнобильська аварія 1986 р. відноситься до сьомого рівня, а радіаційна аварія на Південному Уралі 1957 р. (Киштимська аварія) – до шостого.

Інформація про Киштимську аварію, яка відбулася на військовому ядерному центрі, відомому як "Челябінськ-65" або ПО "Маяк", довгі роки не підлягала розголошенню. Аварія відбулася внаслідок вибуху секції сховища радіоактивних відходів, які містили розчинні у воді ацетатні й нітратні солі радіонуклідів. При цьому забруднення розповсюдилось на значній частині Челябінської області та прилеглих районах Свердловської, Тюменської та Курганської областей з утворенням Східно-Уральського радіаційного сліду (СУРС). Випадання радіонуклідів відбувалося приблизно протягом доби при стійких метеорологічних умовах і вітру переважно північно-східного напрямку. Це визначило конфігурацію забрудненої території у вигляді вузької смуги, яка протягнулася на північний схід від сховища РВ. У складі радіонуклідного забруднення переважали короткоживучі церій-144, цирконій-95, плутоній-106 з їхніми дочірніми продуктами (близько 94 % активності). Через декілька років основним дозоутворюючим радіонуклідом тут опинився стронцій-90, активність якого разом із ітрієм-90 складала у початковий період 5,45 %.

Щільність забруднення території в офіціальних межах СУРС (близько 1 тис. км2) наведена в табл. 8.

Таблиця 8

Щільність забруднення, Ku/км2

Площина, км2

2 – 20

600

20 – 100

280

100 – 1000

100

1000 – 4000

17


Радіоактивне забруднення було виявлено у всіх об’єктах навколишнього середовища.

Накопичена ефективна доза для мешканців селища, що є найближчим за течією р. М’яча до ПО "Маяк", досягла 1,4 Зв, для селищ, які розташовані нижче – від 0,1 до 1,2 Зв, що пов’язано з аномальними ситуаціями та недосконалістю технології зберігання відходів. Загальна кількість населення, яке зазнало опромінення у гідрографічній системі Теча-Ісеть – близько 4400 тис. осіб. Доза опромінення на території СУРС значно менша – 0,2-0,62 Зв.

У рослин і тварин основні радіобіологічні ефекти були викликані дозою, що накопичилась протягом осені й зими 1957/58 рр. Вони проявилися навесні 1958 р. при поновленні метаболічної активності організмів і виявлялися протягом декількох наступних років.

Найбільш чутливою до радіації виявилася сосна. Навесні 1958 г. кінчики хвої пожовтіли, а потім повністю або частково усохли. Повністю загинули сосни до осені 1959 р. на ділянках, де щільність забруднення перевищувала 180 Ku/км2. Загальна площа таких ділянок склала близько 20 км2.

Березові ліси виявилися значно більш стійкими до радіоактивного забруднення. Вони повністю загинули тільки на ділянках зі щільністю забруднення 4000 Ku/км2 (максимальній). При більш низьких дозах у берез усихав верхній ярус крони і протягом 4 років після аварії відмічалися фенологічні зсуви. Площа території, де спостерігалися радіаційні пошкодження берези, склала близько 17 км2.

Серед трав’яної рослинності найбільшого ушкодження зазнали багатолітні трави, бруньки поновлення яких розташовані невисоко над поверхністю ґрунту. На ділянках зі щільністю забруднення вище 1500 Ku/км2 ці види зникли. Їхнє місце посіли рослини з бруньками відновлювання, які заглиблені у грунт. Після 3-4 років почався повільний зворотний процес. Птиці й ссавці, згідно з розрахунками, у цей період могли отримати летальні дози тільки при постійному мешканні на ділянках зі щільністю забруднення вище 1000 Ku/км2.

Проведені спостереження дозволяють стверджувати, що природні екосистеми, за винятком хвойних лісів, мають високу радіаційну стійкість. Питання про наслідки біохімічних мутацій залишається відкритим через тривалість процесів генетичної перебудови.

У 1978 р. на американській атомній електростанції в результаті неправильних дій персоналу відбулося розплавлювання оболонок майже 50 % твелів. Близько 70 % продуктів розпаду, що накопилися в активній зоні реактора, перейшли до теплоносіїв 1-го контуру. Потужність експозиційної дози всередині корпуса, де знаходився реактор і система 1-го контуру, досягла 80 Р/год, а в допоміжних – 10 Р/год, що призвело до загибелі декількох членів персоналу станції. Однак система герметизації і очищення, що діє на станції, спрацювала чітко, і в навколишнє середовище поступила лише невелика кількість радіонуклідів (в атмосферу – радіоактивні інертні гази, йод, у річку – 185 м3 слаборадіоактивних вод). Середня доза, отримана населенням, складала 0,02 мЗв (2 мбер).

Найбільшою аварією в історії використання атомної енергії є аварія на четвертому блоці Чорнобильської АЕС (26 квітня 1986 р.), де використовуються реактори з одноконтурною системою охолодження. У результаті ряду помилок персоналу і дослідників відбулося руйнування реактора і випаровування води охолодження. Паровий вибух величезної сили зрушив тисячотонну кришку реактора, що призвело до припливу кисню в зону зруйнованого реактора, загоряння графіту і викиду диспергованих радіоактивних продуктів реакції на величезну відстань від станції. Найбільш небезпечні радіонукліди викиду пов'язані з твердофазними частками, так названими «гарячими» частками. Серед часток виділялися паливні з матрицею UOx , паливно-конструкційні з матрицею Zr-UO і включеннями Fe-Cr-Ni, частки з матрицею силікатного складу (силікатні компоненти конструкцій, серпентиніт із засипання). На гарячих частках всього було представлено більше 500 ізотопів 36 хімічних елементів.

При Чорнобильській аварії викид радіонуклідів відбувався в умовах утворення приземного циклону, його поглиблення та переміщення. Змінні метеорологічні умови й зміна напрямків вітру на різних висотах, викиди, що тривали протягом 10 діб, обумовили дуже складну картину розподілу радіонуклідів. Летючі елементи – йод і цезій – були виявлені на висоті 6-9 км, а сліди цих нуклідів і в нижній стратосфері. Радіонукліди тугоплавких елементів (церія, цирконія, нептунія, стронція) випадали, головним чином, в межах території СРСР. Радіоактивні випади (цезій-137) зафіксовані на території майже всієї Європи на площі близько 9,7 млн. км2.

Кількість викинутих радіонуклідів еквівалентна вибуху 330-500 двадцятикілотонних бомб. Рівень радіації поблизу АЕС у перші дні перевищував 100 мР/год, у Києві досягав 0,5-0,8 мР/год. Рівень індивідуального зовнішнього опромінення склав у різних районах країни 0,08-10 Зв.

В Україні були уражені території 32 районів 6 областей. На території із забрудненням ґрунту більше 45 Ki/км2 проживало 15 тис. чол., 15-45 Ki/км2 , 15-45 Ki/км2 – 45 тис. чол., 5-15 Ki /км2 – більше 150 тис. чоловік.

Близько 300 чоловік з числа аварійного персоналу, будівельників і монтажників були госпіталізовані, кілька десятків пожежників і осіб персоналу станції померли від гострої променевої хвороби. Зі 100 000 «ліквідаторів» через 6-7 років у живих залишилася половина.

^

7.Організація радіаційного контролю в Україні


Академія наук України, Міністерство охорони здоров’я, Державний комітет з гідрометеорології, Комітет з геології та природних ресурсів, інші міністерства та відомства створили єдину систему спостереження за радіоактивністю довкілля. Міністерства й відомства здійснюють внутрішньовідомчий радіаційний контроль за технічним обладнанням, сировиною, продукцією, що випускається, з документальною фіксацією результатів.

Міністерство охорони здоров’я влаштовує медичні огляди і диспансерний нагляд за населенням. Санітарно-епідеміологічні станції цього міністерства здійснюють радіометрію і дозиметрію об’єктів довкілля, води та харчових продуктів, що реалізуються населенням, об’єктів будівництва (в тому числі радонометрію приміщень), проводять радіологічний митний контроль. Міністерство охорони здоров’я здійснює також контроль за діяльністю відомчих пунктів радіаційного контролю, координуючи свою діяльність з регіональними органами екологічної безпеки.
^

8.Приклади розрахунку деяких радіаційних характеристик


Приклад 1. Потужність поглиненої дози в центрі впливу радіотерапевтичного джерела складає 58 рад/хв. У двох точках опроміненого тіла поглинена доза складає: в точці № 1 – 51%; в точці № 2 – 39% від дози в центрі впливу. Тривалість опромінення становить 5 хв 24 сек.

Визначити поглинену дозу в точках № 1 і 2 та виразити її в системі СІ.

Вирішення:

Представимо час впливу джерела як 5,4 хв, використаємо співвідношення 1рад = 0,01Гр і розрахуємо значення поглиненої дози в центрі впливу (Дц), в точках № 1 (Д1) и №2 (Д2):

Дц = 58  5,4=313,2 рад =3,132 Гр;

Д1 = 313,2  0,51=159,73 рад =1,597 Гр;

Д2 = 313,2  0,39 = 122,15рад = 1,222 Гр.


Приклад 2. На робочому місці рівень зовнішньої проникної радіації складає 50 мбер/год. Визначити, яку дозу отримає робітник за один робочий день за умови тривалості зміни 4 год. Виразити отриману величину в системі СІ.

Вирішення:

50 мбер/год  4 = 200 мбер

Згідно із співвідношенням системних та позасистемних одиниць (табл. 2):

200 мбер  0,01 = 2 мЗв.

Таким чином, індивідуальна доза персоналу за одну 4-годинну робочу зміну за даних умов складатиме 2 мЗв.

Приклад 3. У результаті радіаційної аварії 1 854 700 осіб, які мешкають на прилеглій до радіаційного об'єкта території, отримали підвищену дозу опромінення. Для 2,7 тис. осіб індивідуальна ефективна еквівалентна доза склала від 22 до 66 мЗв, для 136 тис. осіб – від 4,4 до 22 мЗв і для 1 716 тис. осіб – від 1 до 4,4 мЗв.

Розрахувати колективну ефективну еквівалентну дозу опромінення, отриману населенням, яке мешкає на даній території.

Вирішення:

Д кол =[ 2 700 (22 + 66)/2 +136 000 (4,4 + 22)/2 +1716 000  (1 + 4,4)/2] / 1000 = 6 547,2 люд·Зв.


Приклад 4. Дати санітарно-гігієнічну оцінку можливості використання гранітного щебеня в будівництві, виходячи з наступних даних: вміст радію-226 у щебені – 98,6 Бк/кг, торію-232 – 150 Бк/кг, калію-40 – 1206 Бк/кг.

Вирішення:

Ефективну сумарну питому активність природних радіонуклідів у щебені розраховують за формулою

Аеф = С + 1,31 СТh + 0,085 Ск.

Розрахована ефективна сумарна питома активність Аеф щебеню складає 397,61 Бк/кг. Тому згідно з будівельними нормами [7] він відноситься за радіаційною якістю до другого класу будівельних матеріалів і може бути використаний у промисловому й дорожньому будівництві на об'єктах з обмеженим часом перебування людей.


^

Список літератури


  1. Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерение. – К.: Урожай. 1990

  2. Бадяев В.В., Егоров Ю.А., Козаков С.В. Охрана окружающей среды при эксплуатации АЭС.- М.: Энергоатомиздат. 1990

  3. Гусев Н.Г., Беляев В.А. Радиоактивные выбросы в биосфере. Справочник.- М.: Энергоатомиздат. 1991

  4. ДБН В.1.4.-0.01-97 - Основні положення

  5. ДБН В.1.4.-0.02-97 - Типові документи

  6. ДБН В.1.4.-1.01-97 - Регламентовані радіаційні параметри. Припустимі рівні.

  7. ДБН В.1.4.-2.01-97 - Радіаційний контроль будівельних матеріалів і об'єктів будівництва.

  8. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.с.1996. № 173

  9. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Сs; 90Sr у продуктах харчування і питній воді. Державні гігієнічні нормативи (ДР-97). МОЗ України. Націон. комісія з радіаційного захисту населення України. – К. 1997.

  10. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

  11. Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” від 14 січня 1998 р. № 15/98 ВР. "Голос України”. 24 лютого 1998 р. № 35.

  12. Закон України про поводження з радіоактивними відходами від 30 червня 1995 р. "Голос України”; № 162/1162 від 30 серпня 1995 р.

  13. Коваленко Г.Д., Рудя К.Г. Радиоэкология Украины: Монография. – К.: Изд.-полигр. центр "Київський університет", 2001. – 167 с.

  14. Козлов В.Ф. Справочник по радиационной безопасности. -М.: Энергоатомиздат, 1987

  15. Максимов М.Г., Оджагов Г.О. Радиоактивные загрязнения и их измерение. -М.: Энергоатомиздат, 1985

  16. Норми радіаційної безпеки України. НРБУ-97

  17. Радиация: эффекты, дозы, риск. - М.: Мир. 1990

  18. Радіаційна медицина. За ред. А.П.Лазаря -Київ: Здоров'я. 1993

  19. Система норм и правил снижения уровня ионизирующего излучения природных радионуклидов в строительстве

  20. Экология города: Учебник Разделы 2.3, 4.8.1 Ред. Ф.В. Стольберг, В.Н.Ладыженский.- К.:Либра, 2000.

Навчальне видання

Радіація і захист людини від іонізуючого випромінювання.

Методичні рекомендації до вивчення дисципліни "Прикладна літоекологія і радіоекологія" (для студентів 3 курсу денної і 4 курсу заочної форм навчання спеціальності 7.070801 «Екологія та охорона навколишнього середовища»)


Укладачі: Свіренко Лідія Павлівна,

Бригінець Катерина Данилівна,

Дядін Дмитро Володимирович


Редактор: М.З. Аляб’єв


План 2005, поз. 105




Підп. до друку 19.05.2005 Формат 60*80 1/16. Папір офісний.

Друк на ризографі Умов. друк. арк. 1,1 Обл.-вид. арк. 2,0

Тираж 150 прим. Зам. № Ціна договірна.





ХНАМГ, 61002, Харків, вул. Революції, 12




Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, Харків, вул. Революції, 12


Схожі:

Радіація І захист людини від іонізуючого випромінювання iconТематичнтй план практичних занять з радіології
Особливості устрою рентгенологічних та радіологічних відділень. Оспу, нрбу. Основні властивості іонізуючого випромінювання. Біологічна...
Радіація І захист людини від іонізуючого випромінювання icon6. 1 Захист інженерно-технічних працівників від впливу електромагнітного та іонізуючого випромінювання
Щоб показати його небезпечність, наведемо декілька прикладів. Це уривки із зарубіжних літературних та технічних джерел
Радіація І захист людини від іонізуючого випромінювання iconТематичний плаh лекцій з променевої діагностики та променевої терапії для студеhтів ІІІ курсу медичного факультету
Вступ у радіологію. Історія розвитку радіології. Типи радіологічних відділень. Оспу. Нрбу. Дозиметрія іонізуючого опромінення. Біологічна...
Радіація І захист людини від іонізуючого випромінювання iconПротокол № від 2010 року
Щодо виконання лабораторної роботи визначення інтенсивного фотонного іонізуючого випромінювання на місцевості, в житлових І не житлових...
Радіація І захист людини від іонізуючого випромінювання iconStoe automated diffractometer for p
Джерело іонізуючого випромінювання рентгенівська трубка на 2 віконця з автоматичною заслонкою та ліхтарем безпеки
Радіація І захист людини від іонізуючого випромінювання iconМіжфакультетська науково-навчальна лабораторія рентгеноструктурного аналізу
Джерело іонізуючого випромінювання рентгенівська трубка на 2 віконця з автоматичною заслонкою та ліхтарем безпеки
Радіація І захист людини від іонізуючого випромінювання iconЛекція Електромагнітне випромінювання
Робота персоналу по обслуговуванню обладнання, а також осіб, які знаходяться поруч з обладнанням, пов'язана з впливом цього випромінювання...
Радіація І захист людини від іонізуючого випромінювання iconЛекція Електромагнітне випромінювання
Робота персоналу по обслуговуванню обладнання, а також осіб, які знаходяться поруч з обладнанням, пов'язана з впливом цього випромінювання...
Радіація І захист людини від іонізуючого випромінювання iconОптика, атомна і ядерна фізика
Х-променів з речовиною; ядерні реакції поділу; ядерні реактори; реакції термоядерного синтезу; біологічна дія іонізуючого випромінювання...
Радіація І захист людини від іонізуючого випромінювання iconПлан Природа прав людини та ґенеза їх правового закріплення. Природність та невід’ємність прав людини. Класифікація прав людини. Міжнародна система захисту прав людини.
Захист прав національних, етнічних, релігійних І мовних меншин, прав жінок, дітей та біженців
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи