Міського господарства робочий зошит icon

Міського господарства робочий зошит




Скачати 487.06 Kb.
НазваМіського господарства робочий зошит
Сторінка1/2
Дата07.06.2012
Розмір487.06 Kb.
ТипДокументи
  1   2


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ
МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


РОБОЧИЙ ЗОШИТ
з курсу "Урбаністика "

(для студентів 3 курсу денної і 4 курсу заочної форм навчання та екстернату спеціальності 7.092103 – “міське будівництво та господарство”)


ХАРКІВ – 2005


Робочий зошит з курсу "Урбаністика " Харків: ХНАМГ, 2005.- 46 с.

Укладач: доц. О.С.Безлюбченко


Рецензент: доц. Л.К .Завальна


Рекомендовано кафедрою містобудування, протокол № 7 від 27. 04.05 р.

ВСТУП

Метою цього рабочого зошита є допомога студентам при виконанні практичних занять з дисципліни "Урбаністика".

У рабочому зошиті у стислій формі викладено послідовність роботи, наведено формули для необхідних розрахунків, а також рекомендації щодо оформлення графічної частини .

Основою для виконання є завдання на проектування, що містяться на наступній сторінці.

Виконання завдань сприяє закріпленню знань, одержаних студентами при вивченні курсу на лекціях. Студенти одержують практичні навички урахування факторів, що впливають на вибір території для розташування тих чи інших функціональних зон, знайомляться з основними елементами кварталу, архітектурною композиційно-просторовою побудовою житлових комплексів, раціональними та оптимальними рішеннями планувальної структури з урахуванням соціальних вимог та особливостей способу життя в сучасних економічних умовах. .


Завдання на проектування


Прізвище________________________, група__________________________


1. квартал для опрацювання № _______ площею ______________ га.


2. Співвідношення за поверховістю забудови:

5- поверхових блок-секцій - ________________________ %;

9- поверхових блок-секцій - ________________________ %;

12- поверхових блок-секцій - _______________________ %;

16- поверхових блок-секцій - _______________________ %.

3. Нормативна житлозабезпеченість на одного

жителя __________м2/чол.

4. Територія садибних ділянок __________га.

5. Призначення і характер оточуючих квартал вулиць згідно з проектом планування міста___________________________________

_____________________________________________________.

6. Особливі умови, які треба враховувати при проектуванні ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Керівник ______________________

Дата видачі завдання ___________________

Заняття 1

^ РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

І ЖИТЛОВОГО ФОНДУ


Площа функціональних зон, розмір ділянок окремих елементів, а також розмір установ повсякденного обслуговування залежать від чисельності населення кварталу. Тому для опрацювання проекту планування кварталу в першу чергу необхідно визначити чисельність населення. У завданні на проектування є розмір та конфігурація кварталу. При цьому слід пам'ятати, що коли на території кварталу передбачається розміщення об'єктів міського або районного призначення, то площа їх ділянки при розрахунку населення виключається із загальної площі кварталу.

Населення кварталу визначається на основі розрахункової його щільності на території кварталу. Розрахункову щільність населення жилого кварталу з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення слід встановлювати для кварталів, розташованих у центральній частині міста, - 300 чол./га, віддалених - 240 чол./га 4. У віддалених районах міста, на складному рельєфі доцільно проектувати квартали з садибною забудовою. У таких випадках розрахункову щільність населення треба брати за розміром садибної ділянки, тобто при розмірі ділянки до 1000 м2 розрахункова щільність становить 35 чол./га (при середньому складі сім'ї в 4 чоловіки), при розмірі ділянки 600 м2  55-57 чол/га; при блокованій забудові з площею ділянки 300 м2  101-104 чол/га, 400 м2  98-100 чол/га 4.

Чисельність населення визначають за формулою

=

де

де ^ Н - загальна кількість мешканців кварталу, чол.;

Н1,Н2 - кількість мешканців багатоповерхової та садибної забудови;

Т1,Т2 - територія зон багатоповерхової та садибної забудови, га;

1,2 - щільність населення зон багатоповерхової та садибної забудови, чол./га.

Житловий фонд кварталу встановлюють за формулою

=

де ^ Ж - житловий фонд кварталу, м2;

Н1 - чисельність населення зони багатоповерхової забудови, чол;

р - нормативна житлозабезпеченість на одного мешканця на розрахунковий термін (відповідно до завдання).


^ ВИБІР ТИПУ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ І РОЗРАХУНОК

ОБСЛУГОВУЮЧИХ УСТАНОВ

Щоб задовольнити потреби населення кварталу в житловому фонді, треба підібрати й розташувати на його території відповідну кількість жилих будинків. Загальна кількість жилої площі усіх будинків має відповідати розрахованому житловому фонду. Вибираючи тип жилого будинку, слід враховувати кліматичний район будівництва і орієнтацію будинку.

Для досягнення архітектурної виразності жилої забудови важливо мати набір типових будівель, блок-секцій, що мають велику кількість прийомів групування взаємного положення 5. Враховуючи, що при вирішенні питань просторової композиції забудови кварталу доведеться уточнювати кількість будинків, на першому етапі проектування треба визначити тільки загальну кількість секцій жилих будинків із загальною жилою площею, відповідною житловому фондові. Розподіл площі за поверховістю виконуеться за рівняннями

=

=

=

=

де Ж5, Ж9, Ж12, Ж16 - загальна площа у 5-, 9-, 12-, 16-поверхових будинках, м2;

К5, К9, К12, К16 - співвідношення загальної площі, розташованої у 5-, 9-, 12-, 16-поверхових будинках, %;

Ж - раніше визначений житловий фонд, м2.

Для виявлення потрібної кількості 5-, 9-, 12-, 16-поверхових секцій треба знайдену раніше загальну площу Ж5, Ж9, Ж12, Ж16 поділити на загальну площу 5-, 9-, 12- і 16-поверхових рядових секцій. Приклади показників по секціях, а також їх габарити і схеми внутрішнього планування наведені в Додатку 1, та посібнику "Альбом габаритів жилих і громадських будівель", що знаходиться на кафедрі містобудування:









Розрахунок установ культурно-побутового обслуговування виконується згідно з нормативами, наведеними у табл. 1 4, 6.


Таблиця 1 - Установи повсякденного обслуговування

жилого кварталу

Установи

Одиниці розміру

Розрахун-

кова норма на 1000 мешканців

Радіус обслуговування, м

Приблиз-

на місткість

Розмір ділянки

1

2

3

4

5

6


Дитячий садок

Ясла


місце


70


300


до 80

більше 80

більше 350


45 м2 на 1 місце

40 м2 на 1 місце

35 м2 на 1 місце

Школи

місце

120

800







Продовольчі магазини

Кв м.

80

500

1 тис.

0,1-0,2 га

Промтоварні магазини

Кв. м

150

500

1-2 тис.

3-4 тис.

4-6 тис.

7-10 тис.

0,2-0,4 га

0,4-0,6 га

0,6-1,0 га

1,0-1,2 га

Роздавальні пункти молочної кухні

об'єкт

1

500

-

вбудовані

Побутові майстерні

Кв. м

9

500

-

0,1-0,2 га

Пральня

Кг білизни в зміну

98,2

500

-

0,1-0,2 га

Відділення зв'язку

об'єкт

1

500

-

вбудовані

Ощадна каса

об'єкт

1

500

-

вбудовані

Аптека

об'єкт

0,104

500

-

0,3 га, або вбудовані

Гаражі, стоянки

Місце

100-150

800

-

25 м2 на машину



Заняття 2

^ СХЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗОНУВАННЯ

ТЕРИТОРІЇ


Планування і забудова кварталу повинні відповідати двом типам вимог: зовнішнім, що визначаються генеральним планом міста і місцеположенням кварталу, і внутрішнім, що обумовлює раціональну архітектурно-планувальну організацію кварталу.

З метою раціонального використання площі та розміщення забудови територію кварталу необхідно поділити на окремі функціональні зони, кожна з яких призначається для цільового виду будівництва й благоустрою.

Схему функціонального зонування виконують в масштабі 1:2000. На ній умовними позначками зображують такі основні зони кварталу:

- жила зона, де розташовуються житлові будівлі;

- зона розміщення магазинів і установ харчування;

- зона шкіл і дитячих закладів;

- сад кварталу (за необхідністю);

- господарська зона.

Якщо на території кварталу розміщуються об'єкти районного або міського призначення, зону їх розташування також відображують на схемі.

Для визначення розмірів кожної зони розраховують попередній баланс території кварталу. При цьому площу жилої зони розраховують згідно з встановленою щільністю населення, а площу обслуговуючих установ - за даними табл. 1.

Територію саду кварталу, за необхідністю, визначають залежно від норми 6 м2, а спортивних майданчиків  1,2-2,0 м2 на 1 мешканця. Отримані дані зводять у таблицю попереднього балансу території функціональних зон (табл. 2).

Жила зона утворюється з кількох груп жилих будинків, в кожній з яких мешкають 3-7 тис. чоловік. Зовнішнім кордоном цієї зони є червоні лінії вулиць, оточуючих квартал, внутрішнім - межі ділянок шкіл, дитячих закладів та саду кварталу. У розривах між жилими будинками можливе розташування торговельних установ, гаражів та інших комунально-господарських закладів чи зелених насаджень.


Таблиця 2 - Попередній баланс території функціональних

зон кварталу




Зони кварталу

Розмір ділянки

п/п




га

%

м2 на 1чол.

1

Жила










2

Ділянки магазинів і установ харчування











3

Ділянки шкіл і дитячих садків










4

Сад кварталу, фізкультурні майданчики











5.

Господарство













УСЬОГО:












Розміщення центру доцільно здійснювати на транспортних магістралях, біля зупинок громадського транспорту, тобто на шляху основних потоків населення, з метою попутного обслуговування мешканців. В окремих випадках можна це роботи в глибині кварталу.

Зону шкіл розташовують у центральній частині кварталу, іноді біля червоних ліній вулиці. При цьому треба враховувати радіус обслуговування житлової забудови.

Зону дошкільних закладів, призначену для розміщення дитячих садків та ясел, розташовують у глибині території, біля груп жилих будинків, які вони обслуговують.

Зоною відпочинку може бути сад, розташований в центрі, або бульвар, що проходить через територію кварталу, має призначення для відпочинку мешканців та заняттям спорту.

Господарська зона - це територія, де розміщуються гаражі для індивідуальних машин мешканців, господарство й майстерні ЖЕО.

У кварталі не завжди розміщують усі перелічені зони. Іноді тут відсутній сад, або господарська зона проектується на кілька кварталів.

На схемі функціонального зонування території треба показати обслуговування жилої зони установами повсякденного обслуговування. Для цього на схему наносять радіуси обслуговування, що визначають зону тяжіння мешканців до кожної установи.

Схема функціонального зонування є першим наближенням до детальної розробки кварталу. У процесі проектування можливе її коригування.


Заняття 3-6

^ ДЕТАЛЬНА РОЗРОБКА КВАРТАЛУ


Забудова жилої зони складається з окремих груп і комплексів. У архітектурному відношенні групи жилих будинків повинні мати закінчений вигляд і планувальний зв'язок з іншими групами та будинками кварталу.

Архітектурна композиційно-просторова побудова жилих комплексів, кварталів має велике містобудівне значення. Для досягнення певного художнього враження від архітектурно-просторової організації забудови необхідно правильно вибрати й виявити загальний прийом, композиційну ідею, на основі якої вирішувати забудову і компонувати простір.

Основою композиційної ідеї вирішення жилої забудови є "кістяк" композиції - прийнята система торговельного центру кварталу, школи, дитячих закладів, спортивних споруд, внутрішні пішохідні алеї, зв'язки.

Архітектурно-просторове рішення залежить від конкретних умов будівництва:

- характеру оточуючих квартал вулиць;

- наявності зелених масивів або водоймища;

- близькості міських та районних торговельних центрів;

- рельєфу території;

- клімату та інших факторів.

В умовах складного рельєфу застосовують прийоми вільної забудови, що дозволяють найбільш повно враховувати характер рельєфу, створити зручний для мешканців простір у групах жилих будинків, відкриваючи їх у бік кращого огляду навколишнього ландшафту (рис. 1, 2).




Рис. 1 - Приклад забудови жилого утворення на складному рельєфі: а – план, б – перспектива



Рис. 2 - Забудова кварталу з внутрішнім простором, відкритим у бік водоймища





Рис. 3 - Забудова кварталу:

а - з організацією основної композиційної осі - бульвару, що зв'язує громадсько-торговельні центри в зоні зупинок громадського

транспорту; б - з організацією двох композиційних осей - пішохідних алей, що зв'язують дитячі заклади, установи соцкультпобуту в єдину систему забудови з виходом у бік зупинок громадського транспорту


При формуванні груп жилих будинків враховують вимоги архітектурно-просторової композиції - пам'ятний силует по головних магістральних вулицях, гармонійне об'єднання однаково високих об'ємів або контрастність будинків значної довжини і точкових висотних будинків, протиставлення простих і складних об'ємів (рис. 4, 5).

Одночасне застосування в житловому масиві будинків різних типів, різної поверховості й об'ємно-композиційної характеристики (довжини, конфігурації, пластики фасадів та ін.) є композиційним прийомом і принципом сучасного житлового будівництва (рис. 6).

Змішана забудова дозволяє краще задовольнити потреби різних груп і категорій населення.



а





Рис. 4 - Композиція кварталу, побудована: а - на об'єднанні однаково високих об'ємів; б - на контрасті будинків значної довжини і точкових висотних будинків




Рис. 5 - Вільна замкнута забудова на основі безупинного блокування будинків і акцентних кутових секцій підвищеної поверховості





Рис. 6 - Композиційне вирішення забудови кварталу з утворенням складного внутрішнього простору


Залежно від розташування жилих будинків відносно червоних ліній вулиць, від їх взаємного розташування розрізняють:

периметральну забудову кварталів, жилих утворень - забудову

вздовж вулиць (рис. 7); групову забудову - розташування жилих будинків окремими групами, що утворюють невеликі внутрішні двори;

рядкову забудову - розташування будинків паралельними рядками незалежно від напрямку вулиць (рис. 8);

к
омбіновану забудову - комбінація перерахованих вище прийомів забудови кварталу.


Рис. 7 - Приклад периметральної забудови кварталу.

Группи житлових будинків утворюють первісну просторову композицію. Поєднання груп жилих будинків і громадських будівель утворює композицію забудови жилого комплексу (рис. 10).

Значно впливає на формування груп жилих будинків інсоляція та рельєф місцевості. Необхідна інсоляція досягається відповідною орієнтацією будинків за сторонами світу та відстанню між ними. Вплив сонячного світла на будинок і приміщення визначається часом інсоляції, який з 22 березня по 22 вересня у районах на південь від 600 п.ш. та з 22 квітня по 22 серпня на північ від 600 п.ш. повинен бути не менше трьох годин на добу. Для цього необхідно орієнтувати будови згідно з румбами горизонту. найбільш зручні румби горизонту - східний, південно-східний та південний. Не можна орієнтувати будинки з квартирами на один бік на північну частину горизонту в межах від 310 до 500. Для інсоляції квартир важливо, щоб будови не затінювали одна одну. Затінювання будов залежить від їх висоти, відстані між ними, взаємного розташування (рис.9, табл. 3).




Рис. 8 - Приклад рядкової забудови кварталу

Відстань між жилими будинками, жилими й громадськими будинками слід приймати на основі розрахунків інсоляції згідно з нормами й протипожежними вимогами 4,6. Між довгими боками жилих будинків висотою 2-3 поверхи слід брати відстань не менше 15 м, висотою 4 поверхи і більше - 20 м, між довгими боками й торцем з вікнами з жилих кімнат цих будинків - не менше 15 м.

Слід підкреслити, що вимоги орієнтації є головними. Якщо вони не збігаються з умовами рельєфу, будови розміщують з оптимальною орієнтацією, роблячи при цьому місцеві підсипки та зріз, або здійснюючи терасування території. Зменшення обсягу земляних робіт може бути досягнуто при розташуванні будов уздовж горизонталей.




Грудень

Січень-листопад Лютий-жовтень


Березень- вересень



Квітень-серпень

травень

Травень-липень


Червень

Рис. 9 - Графік тіней та координати сонця

Забудова кварталу групами жилих будинків має позитивне значення не тільки в організації побуту мешканців, але й в послідовності будівництва та благоустрою закінченими частинами, в досягненні загальної архітектурної єдності. У кожному окремому випадку, враховуючи конкретні містобудівельні й топографічні умови, треба вирішувати забудову тими прийомами, що дають більше зручності для мешканців і є економічними. Блокування різних типових секцій за допомогою типових кутових або поворотних секцій чи індивідуальних вставок дає змогу створювати різноманітні за формою і розмірами простори, які формуються житловими будівлями, різноманітними за конфігурацією та формою 5.


Таблиця 3 - Координати сонця



Дата

?

Кординати

сонця

Години

Кординати

сонця


?


Дата

12

11-13

10-14

9-15

8-16

7-17

6- 18

5 -19

4- 20










18ْ0

166ْ






















А

-23ْ 27?


22.XII




10ْ 33?

9ْ 31?






















h

22.I

-19ْ 59?

азимут А

18ْ0

165ْ 30?

152ْ



















А

-19ْ 50?


21.XI

висота h

14ْ

12ْ 55?

9ْ 53?



















h

21. II

-11ْ 3?

А

18ْ0

164ْ

149ْ

134ْ 30?

121ْ













А

-10ْ 5?


22.X

h

23ْ

21ْ 50?

18ْ 30?

13ْ 18?

6ْ 41?













h

21.III

+0ْ 5?

А

18ْ0

162ْ

145ْ

130ْ

116ْ

102ْ 30?










А

+0ْ 5?


23.IX

h

34ْ 5?

32ْ 46?

29ْ 2?

23ْ 22?

16ْ 18?

8ْ 29?










h

22.IV

+12ْ 4?

А

18ْ0

159ْ 30?

14ْ0

123ْ

109ْ

96ْ

83ْ







А

+11ْ 56?

22.VIII

h

46ْ

44ْ29?

40ْ 13?

34ْ

26ْ 29?

18ْ 18?

9ْ 56?







h

22.V

+20ْ 18?

А

18ْ0

156ْ 30?

136ْ

118ْ

104ْ

90ْ30?

78ْ

66ْ 30?




А

+20ْ 22?

22.VII

h

54ْ 6?

52ْ 23?

47ْ 42?

41ْ 11?

33ْ 12?

24ْ 53?

16ْ 33?

8ْ 34?




h

21.VI

+23ْ 27?

А

18ْ0

155ْ 30?

134ْ

116ْ

102ْ

88ْ 30?

77ْ

65ْ

53ْ

А







h

57ْ 27?

55ْ 39?

50ْ 44?

44ْ

35ْ 55?

27ْ 35?

19ْ 16?

11ْ 22?

4ْ 13?

h







Рис. 10 - Прийоми формування груп жилих будинків: а, б - взаємне розташування будинків під кутом; в - паралельно; г - за кривою; д – вільні


Заняття 7

^ САДИБНА ЗАБУДОВА

Забудова може бути змішаною, коли поряд з багатоповерховим високощільним житлом пропонується для будівництва малоповерхове квартирне житло з приквартирними ділянками як елементом ущільнення.

Як правило, садибна забудова відокремлюється в самостійну частину кварталу. Раціональним є здійснення житлового малоповерхового будівництва компактними масивами на незручних землях. У разі розміщення малоповерхової будови на особливо цінних міських землях треба досягати найвищих меж щільності.

Будинки, що складають високощільну малоповерхову забудову можна поділити на зблоковані і терасні. До перших належать:

-багатоквартирна зблокована забудова із земельними ділянками (тобто забудова зблокованими будинками - 3 і більше, найчастіше 8 будинків) з невеликими приблокованими або вбудованими господарськими приміщеннями, гаражем для кожної квартири, що дозволяє займатись городництвом, розміщенням палісадників;

- багатоквартирна зблокована забудова без особливих земельних ділянок (килимова забудова) з окремим входом у кожний будинок, з лінійною структурою блокування або блокування у 3-4 іноді більше напрямках, дозволяє проживати в кожному будинку окремій сім'ї, створюючи ілюзію «свого будинку», повністю або частково задовольняє потребу кожної сім'ї в закритій чи відкритій автостоянці або гаражі, дозволяє розміщення палісадників і невеликої кількості фруктових дерев, площа земельної ділянки 0,05-0,03 га.

Терасну забудову можна розподілити на:

- багатоквартирну малоповерхову забудову на складному рельєфі - багатоквартирні зблоковані житлові будинки, розміщені на схилі, в яких дах одного з будинків використовується як відкрита тераса з розміщенням на ній додаткової «зеленої кімнати» сусіднього будинку;

- багатоквартирну малоповерхову забудову терасного типу на рівній місцевості - багатоквартирні житлові будники, які розміщують на плоскому рельєфі, тераси утворюються за рахунок змінної по вертикалі ширини будинку в плані за принципом, чим вищий рівень, тим менша квартира, в цокольному поверсі таких будинків розміщуються побутові приміщення.

В окрему типологічну одиницю можна виділити високощільну малоповерхову забудову секційного і коридорного типів, що являє собою 2-4- поверхову забудову з вбудованими закритими стоянками для автомобілів у цокольному поверсі з різноманітними схемами блокування для забезпечення максимальної щільності забудови з дотриманням необхідних санітарних, інсоляційних і протипожежних норм (рис. 11, 12, 13,14).

Вимоги інсоляції треба враховувати і при влаштуванні жилих дворів, куди повинно проникати сонячне світло. Для цього двір групи жилих будинків мусить розкриватися на південь або південно-схід.

Аерація (провітрювання) території залежить від прийнятого планувального вирішення та характеру організації будинків щодо домінуючих вітрів. Слід враховувати, що будинки подовженої форми, поставлені перпендикулярно до напряму вітру, створюють зону аераційної тіні, захищаючи простір від вітру. У середній смузі повинні бути відкриті жилі двори відносно південних, південно-східних, південно-західних вітрів та закриті з північного боку. У північних районах доцільна компактна забудова із замкненими дворами, що захищають від вітру, снігових заметів, пилових бур.






Рис. 11 - Розташування жилих будинків з приквартирними

ділянками за тупиковим і петельним проїздами





Рис. 12 - Розташування жилих будинків з приквартирними

ділянками за кільцевим проїздом

Р
ис. 13 - Садибна забудова переважно зблокованими будинками із зеленими ділянками загального користування






Рис. 14- Детальний план групи будинків садибної забудови


Заняття 8

^ ВНУТРІШНІЙ ПРОСТІР ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ

Внутрішній простір житлової забудови є постійним місцем знаходження та відпочинку мешканців, гри дітей на повітрі. Це зобов'язує до відокремлення внутрішнього простору, призначеного для під'їзду автомобілів, від того, що відведений для відпочинку. Останній бажано відкривати в бік саду.

У завдання студента входить виявлення співвідношення між забудованою площею та відкритим зеленим простором: дерева, кущі, квіти, газони оживляють жилий двір, створюють обрамлення для жилої та громадської забудови, дають нескінченні тіньові й світові ефекти.

В органічному зв'язку із зеленими насадженнями розміщують майданчики. У дворі групи жилих будинків розташовують майданчики для гри дітей, відпочинку дорослих, господарських та побутових потреб мешканців.

Розміри майданчиків і відстань від них до житла та громадських будівель слід брати не менше наведених у табл. 4.

Таблиця 4

Майданчики

Розміри майданчиків,

м2 на 1 чол.

Мінімальна відстань від майданчиків до вікон житлових та громадських будинків, м

Для ігор дітей шкільного й молодшого шкільного віку


0,7


12

Для відпочинку дорослих мешканців

0,1

10

Для занять фізкультурою

2,0

10-40

Для господарських цілей

0,3

20

Для прогулянки собак

0,3

40

Для стоянки автомобілів

0,8

10-15



Заняття 9-10

^ ОБСЛУГОВУЮЧІ УСТАНОВИ


Будинки обслуговуючих установ проектують у межах території, передбаченої схемою функціонального зонування. Вирішуючи забудову шкільної ділянки, слід звертати увагу на орієнтацію помешкань: оптимальна орієнтація від 650 до 2000. Відстань між школою і жилими будинками повинна бути не менше 2,5 висот високого будинку. Крім того, ділянка школи не повинна підходити до фасаду жилого будинку ближче 20 м. На шкільній ділянці передбачаються навчально-дослідні, спортивні, господарські майданчики, а також майданчики для відпочинку та ін. (рис. 15). Приблизне відношення зон шкільної території, %:

Навчально-дослідні майданчики

- 7-9

Спортивні майданчики

- 37-34

Майданчики для відпочинку

- 6-7,5

Господарський двір

- 3 -1,5

Зелені насадження

- 30

Забудова й проїзди

- 15-18.


Навчально-дослідні майданчики призначені для практичних занять учнів. Ділянки польових та овочевих культур, фруктового саду, квітів та інші слід розташовувати на відкритих, добре інсольованих територіях.

Спортивні майданчики треба відокремлювати від навчально- дослідних. Їх розташовують з того боку будинку, що не має класних кімнат, на відстані не ближче 10 м від вікон інших кімнат школи. При школі обов'язково влаштовують плавальний басейн довжиною 12 або 25 м.

Поблизу входу до школи розмішують майданчик для відпочинку - рухливої гри дітей до занять і в перервах між уроками.



Рис. 15 - ділянка школи на 1200 місць:

^ 1 - будівля школи; 2-6 - навчально-дослідна зона; 7 - спортивне ядро; 8-13 - спортивні майданчики; 14 - майданчик для вивчення правил руху; 15 - рекреаційний двір; 16-17 - майданчик відпочинку; 18 - метеорологічний майданчик; 19-20 - майданчик для занять на повітрі; 21 – зоомайданчик; 22 - господарський двір; 23 – автостоянка

Дитячі садки можна запроектувати в центрі ділянки (майданчики розташовують навколо будови) або з одного боку (комплексне розміщення майданчиків). При цьому необхідно забезпечити орієнтацію основних дитячих кімнат на південь або південно-схід (рис. 16). Для кожної дитячої групи передбачається окремий майданчик із розрахунку 5-7 м2 на кожну дитину.


Рис. 16 - Ділянка дитячого садка на 280 місць:

1 - будинок садка; 2 - груповий майданчик для дітей ясельного типу; 3 - груповий майданчик для дітей дошкільного віку; ^ 4 - тіньовий навіс; 5

- фізкультурний майданчик; 6- господарський двір; 7 - город-ягідник


К
рім цього, проектується спільний спортивний майданчик, фруктовий садок, город-ягідник. на ділянці дитячого садка майданчики розташовують, враховуючи вік дітей. Зона зелених насаджень, що займає 60% території ділянки, спеціально не відокремлюється. Це зелена огорожа, що відокремлює майданчики, дерева за периметром ділянки, квітники. Озеленення слід вирішувати так, щоб майданчики добре освітлювались сонцем у ранково-вечірні часи і були захищені від пекучих променів сонця удень. Господарський двір максимально ізолюють від дитячих майданчиків і примикають до одного з проїздів кварталу.

Господарський двір ізолюють від інших майданчиків. до нього передбачається зручний під'їзд транспорту, який не повинен розділяти ділянку школи на частини. Площа зелених насаджень має бути не менше 50% території школи. Периметр шкільної ділянки бажано засаджувати деревами й кущами шириною не менше 1,5 м.

Торговельні заклади й установи побутового призначення повинні бути відокремлені від жилих дворів, від ділянок дитячих закладів, мати окремі під'їзди для підвезення товарів. Невеликі торговельні заклади та установи харчування доцільно блокувати в різноманітних комбінаціях.

До ділянки торговельного центру з боку жилої зони мають підходити пішохідні доріжки. Їх правильне трасування створює зручність для відвідувачів центру, охороняє газони від витоптування при використанні кварталу.

Споруди торгівлі, як правило, розташовують з відступом від червоної лінії (не менше 5 м). Оскільки вони розташовані поблизу вулиць, що відокремлюють квартал, до них неважко організувати зручний ізольований під'їзд. Якщо магазин приблокований або вбудований до жилого будинку, майданчики для розвантаження та розвороту машин повинні бути в торці будинку і відокремлюватися зеленим чагарником від інших територій.

Для зберігання легкових автомобілів мешканців кварталу слід згідно з функціональним зонуванням території передбачити гаражі висотою до 5 наземних поверхів, використовуючи для цього й підземний простір. Допускається влаштування споруд для зберігання індивідуальних автомобілів, вбудованих в перші цокольні й підземні поверхи багатоповерхових та індивідуальних жилих будинків. Відстань пішохідного підходу до гаражів, автостоянок постійного зберігання легкових автомобілів від місця мешкання власника - не більше 800 м.


найменшу відстань до в'їздів на ділянку гаражів та автостоянок слід приймати так, м:

від перехрестя магістральних вулиць районного призначення - 100,

від перехрестя вулиць і проїздів місцевого значення - 35.

відстань від наземних та наземно-підземних гаражів і автостоянок легкових автомобілів до жилих і громадських будівель треба брати не менше наведених у табл. 5.


Т
Кількість ма-

шин, шт
аблиця 5



Бу-

дова, до якої

визначається відстань



відстань від гаражів та автостоянок, м



10

11-50

51-100

101-300

більше 300


Жилі будинки

10

15

25

35

50

у тому числі торці жилих будинків без вікон


10


10


15


25


35

громадські будівлі

10

10

15

25

25

шкільні й дошкільні заклади


15


25


25


30





Оскільки експлуатація гаражів пов'язана з постійним під'їздом до них машин, розташовувати їх у глибині кварталу не бажано. Їх краще проектувати біля червоних ліній, ізолюючи від вулиці зеленими насадженнями, господарським блоком тощо. з вулицею гаражі зв'язують самостійним під'їздом шириною 5,5 м або двома під'їздами шириною 3 м.

.


Заняття 11-12

^ ПРОЇЗДИ Й ПІШОХІДНІ АЛЕЇ


Проїзди й пішохідні алеї. Головне завдання - забезпечити зручний під'їзд до груп жилих будинків і установ повсякденного обслуговування, вилучити транзитний рух міського транспорту через квартал. Система проїздів складається з головних і другорядних: головні забезпечують під'їзд до груп жилих будинків та громадських будівель, другорядні - для під'їзду до окремих будинків.

З економічних та гігієнічних міркувань система квартальних проїздів має бути простою і мінімальної протяжності (рис. 17). За способом трасування проїзди поділяють на кільцеві, напівкільцеві й тупикові. При проектуванні проїздів треба дотримуватися таких вимог:

- проїзди до груп жилих будинків у зоні багатоповерхової забудови слід брати шириною 5,5;

- на проїздах шириною 3,5 м необхідно через кожні 75 м передбачити майданчики для роз'їзду шириною 6 і довжиною 15 м;

- кільцеві проїзди брати довжиною не більше 300 м;

- тупикові проїзди довжиною не більше 150 м повинні закінчуватися поворотними майданчиками з розміром у плані не менше 12х12 м або кільцем з радіусом по осі проїзду не менше 10 м (рис. 18);

- проїзди розміщують не ближче 5 м від будинків 4, 6 .


При проектуванні системи проїздів слід прагнути до того, щоб вони не перетинали основні пішохідні шляхи, не відокремлювали групу жилих будинків від дитячих закладів, забезпечували безпеку руху, мали найменшу загальну площу асфальтового покриття.

Рис. 17 - Схеми основних проїздів мікрорайону: а – кільцева, б – петельна, в – тупикова, г – змішана.





Рис. 18 - Улаштування роз'їзних, тупикових та площадок для розвороту


Для пішохідного руху в кварталі проектують пішохідні алеї, доріжки й стежки.

Пішохідні алеї (шириною не менше 1,5 м) зв'язують групи жилих будинків з торговельно-транспортним центром кварталу. Частіше вони проходять через сад. Іноді по квартальній алеї здійснюється транзитний рух (наприклад, зв'язок районного центру з кварталами). У такому разі ширина алеї дорівнює 3,0-3,75 м. Пішохідні доріжки зв'язують групи жилих будинків з школою й дитячими закладами. Ширину їх приймають 1,5 м.

При проектуванні мережі пішохідних алей і доріжок треба забезпечити чіткий зв'язок основних пунктів тяжіння мешканців до якомога коротшого шляху. Для зв'язку будинків з майданчиками (для відпочинку, гри дітей, господарським) у межах жилого двору влаштовують пішохідні криволінійного обрису стежки (шириною 0,75-1,5 м), покриття їх гравійне або плиткове.


Заняття 13

Озеленення і спортивний сектор


Деревно-кущова рослинність, газони, квітники, розташовані в різних зонах, утворюють систему озеленення кварталу, що включає в себе зелені насадження жилої зони (прибудинкові садки й сквери), ділянки шкіл та дитячих закладів, сад кварталу, охоронні зони біля гаражів та уздовж магістралей з інтенсивним транспортним рухом. У цілому зелені насадження займають 40% для районів ІІ В, 45% - ІІІ В і 5-% - ІV В території кварталу 4. найкращою є ландшафтна система озеленення з використанням групових та одиничних насаджень дерев та кущів. Зелені насадження жилої зони доповнюють вертикальним озелененням - садіння квітів біля стін будівель, на балконах, лоджіях тощо. Сад є найбільшим зеленим масивом кварталу. Бажано його територію розподілити на мікрозони - тихого відпочинку, активного відпочинку, гри дітей та господарську. У вирішенні планування та озеленення саду кварталу бажане живописне й незалежне розміщення доріжок, майданчиків та деревно-кущової рослинності.

До саду кварталу може примикати спортивна зона. Частину майданчиків зони, призначених для різних видів спорту, можна розташовувати окремо по території в межах груп жилих будинків. Враховуючи великий гомін під час занять, спортивну зону віддаляють від дитячих іграшкових та майданчиків відпочинку. При розміщенні окремих майданчиків поблизу будинків треба стежити, щоб відстань між ними була не менше 20 м. Найкраща орієнтація спортивних майданчиків - меридіальна.


Заняття 14
  1   2

Схожі:

Міського господарства робочий зошит iconО.Є. Мандріченко робочий зошит до практичних занять з дисципліни
Робочий зошит до практичних занять з дисципліни «Інженерна графіка» для студентів 1 курсу денної форми навчання за напрямом підготовки...
Міського господарства робочий зошит iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Кафедра інженерної та комп’ютерної графіки Інженерна графіка
Робочий зошит для підготовки до виконання лабораторних робіт для студентів 1 курсу денної форми навчання за напрямом підготовки 060101...
Міського господарства робочий зошит iconМіністерство освіти І науки україни харківська державна академія міського господарства до друку дозволяю Перший проректор
Робочий зошит для виконання практичних завдань з методичними вказівками з дисципліни “Будівельна фізика” (для студентів 4 курсу денної...
Міського господарства робочий зошит iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства етика та естетика зошит контрольних завдань
Етика та естетика: Зошит контрольних завдань (для студентів 3 курсу спец. 050100 „Економіка підприємництва”) / Укл.: Фесенко Г. Г....
Міського господарства робочий зошит iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства етика та естетика тест-зошит контрольних завдань
Етика та естетика: Тест-зошит контрольних завдань (для студентів 2 курсу спец. 050201 „Менеджмент організацій”) / Укл. Фесенко Г....
Міського господарства робочий зошит iconРобочий зошит з англійської мови для студентів І курсу немовних спеціальностей заочної форми навчання
Робочий зошит з англійської мови для студентів І курсу немовних спеціальностей заочної форми навчання / Укладачі О. Р. Гладченко,...
Міського господарства робочий зошит iconРобочий зошит для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології розділ загальна бактеріологія. Нормальна мікрофлора тіла людини. Інфекція. Імунітет
Робочий зошит для практичних занять з курсу «Мікробіологія, вірусологія та імунологія». Розділ «Загальна бактеріологія. Нормальна...
Міського господарства робочий зошит iconТ. В. Рапіна Інженерна графіка
Робочий зошит до практичних занять для студентів 1 курсу заочної форми навчання за напрямом підготовки 060101 – «Будівництво»
Міського господарства робочий зошит iconРобочий зошит з дисципліни «гроші та кредит» структура залікового кредиту з дисципліни
Комплексне практичне індивідуальне завдання складається з 6-х складових І включає
Міського господарства робочий зошит iconРобочий зошит з дисципліни „Іноземна мова ”
Модуль Computers today: computer applications in everyday life, the basic structure of a computer system
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи