Удк 330. 133 О. А. Біловодська, О.І. Тарасенко1 icon

Удк 330. 133 О. А. Біловодська, О.І. Тарасенко1




Скачати 233.65 Kb.
НазваУдк 330. 133 О. А. Біловодська, О.І. Тарасенко1
Дата17.07.2012
Розмір233.65 Kb.
ТипДокументи



Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці

УДК 330.133


О.А. Біловодська, О.І. Тарасенко1


Функціональна зміна поняття «товар» в умовах глобалізації

та інформатизації економіки і роль України

у реалізації його нового змісту


У даній статті виконано аналіз та систематизацію основних підходів щодо визначення сутності поняття «товар» з точки зору лінгвістки, економіки та маркетингу, встановлено відповідність існуючих визначень сучасним вимогам та розкрито новий зміст даного поняття, що відповідає сучасним вимогам глобалізації економічних процесів та акцентується на їх соціальних аспектах. Також авторами визначено роль України у перерозподілі товарних ресурсів, обґрунтовано значущість товару як багатофункціонального інструменту для інтенсифікації прогресу людства та виявлено значення трудового маркетингу в Україні та у світі.


У сучасній системі соціально-економічних цінностей стратегічним камертоном виступає так званий «ринок». Сучасний ринок характеризується широким діапазоном взаємозв’язаних операцій з головним об’єктом ринку – «товаром». У сьогоднішньому глобалізованому світі товарно-грошові відносини відіграють голову роль у подальшому прогресі людства. Надзвичайно різноманітні види товару сьогодні розширюють попит споживача майже з такою самою швидкістю, з якою поширюється інформаційний вибух. Від того, на скільки контрольовано і систематично буде розвиватися товарна експансія, залежить стабільність як самих ринків, так і економіки світу в цілому.

Наукове обґрунтування сутності категорії «товар» було і на сьогодні залишається предметом багатьох досліджень науковців у галузі економіки, фінансів, маркетингу, лінгвістики, юриспруденції, психології, філософії та ін. Так, основні підходи щодо визначення даного поняття трактуються енциклопедичними словниками та спеціальними довідниками, такими, як «Тлумачний словник Ушакова» [32], «Енциклопедія Брокгауза і Ефрона» [37], «Сучасний економічний словник» [28], «Словник-довідник підприємця» [13], «Фінансово-інвестиційний словник» [18], «Великий юридичний словник» [5], «Енциклопедичний словник-довідник керівника підприємства» [12], «Тлумачний словник маркетолога» [31], а також у багатьох наукових працях: К. Менгера [23], К. Маркса [22], Ф. Котлера [20], Г. Армстронга [2], Балабанової Л.В. [3], Кардаша В.Я. [17], Старостіної А.О. [29], Зав’ялова П.С. [14], Гаркавенко С.С. [7], Примак Т.О. [26], Ілляшенка С.М. [15], Мостенської Т.Л. [24] та інших.

Саме завдяки різним підходам та висловам, сформульованим навіть у різні віки та в різних соціально-економічних умовах, широкий загал авторів пропонують багатовимірне поняття «товар». Різка інтенсифікація товарно-грошових відносин вимагає як ніколи чіткого контролю за подальшим прогресом ринку з його товарно-грошовим обігом. Сучасна наука фіксує значні деформації світового ринку стосовно багатьох груп товарів. Такий дисбаланс може призвести до непередбачуваних наслідків в сучасному світі дефіциту ресурсів. Загроза воїн як економічних, інформаційних, політичних, так і фізичних, пов’язана з викривленням товарного ринку, змушує економістів всього світу виробляти запобіжні матриці контролю за подальшим розвитком товарних ринків і примушує більш уважно визначати всі аспекти ринкових відносин, а головне весь спектр параметрів головного об’єкта ринку – товару.

Тому метою дослідження є аналіз та систематизація основних підходів щодо розкриття сутності поняття «товар», визначення його нового змісту в умовах глобалізації та інформатизації економіки та значення України в цьому процесі. Основними завданнями даної статті є:

  1. аналіз публікацій вітчизняних і закордонних науковців та їх систематизація за визначеними авторами групами та підгрупами;

  2. встановлення відповідності існуючих визначень поняття «товар» сучасним вимогам та розкриття нового змісту даного поняття;

  3. визначення ролі України у перерозподілі товарних ресурсів;

  4. обґрунтування значущості товару як багатофункціонального інструменту для інтенсифікації прогресу людства;

  5. виявлення значення трудового маркетингу в Україні та у світі.

Видатні економісти, філософи, лінгвісти, політики, бізнесмени, безперечно, в усі часи приділяли належну увагу такому об’єкту життя, який має назву «товар». Товар – це головний ресурс суспільства, що має стовідсотково збігатися із запитами конкретного суспільного етапу розвитку людства і завжди ревно охороняється. Тому товар відображає все складне переплетіння соціально-економічних відносин, що існують у конкретному соціумі у певний час.

Навіщо така увага виникає до поняття «товар» саме зараз і чи не є застарілим це поняття? Відповідь однозначна – більш актуальної, конкретної та багатовимірної проблеми, що пов’язані з цим поняттям (товару), важко уявити.

Окрім матеріального аспекту, поняття «товар» стосується також, як це не дивно, духовного та сакрального життя людства. І співвідношення цих трьох категорій саме і створює багатовимірність такого терміна, яким є «товар».

Сутність товару була визначена і досліджена у працях багатьох закордонних учених Англії, Франції, Італії та ін. Так, наприклад, французький фінансист Ж. Неккер протиставляє товари послугам і грошам; французький економіст Ж.-Б. Сей – нерухомим благам, проте англійський економіст Д. Рікардо розглядає товар як результат виробничої діяльності.

Товар – це об’єкт, який спеціально вироблений для вживання потенційним споживачем, має певну вартість, яка задовольняє інтереси як виробника, так і споживача. Поняття «товар» об’єднує предмети, що вироблені у промисловості, сільському господарстві, науково-технічній сфері, кустарному і ремісничому виробництві, є витвором мистецтва, антикваріатом, має історичну, або культову цінність, а також являє собою будь-які інтелектуальні та інформаційні продукти, роботи, послуги, юридичні права, що знайдені, вироблені, надані та запропоновані на ринку для отримання грошового еквівалента, їх реальної вартості, у визначеному місці і часі.

Розглянемо поняття «товар» з точки зору лінгвістики, маркетингу та економіки. Товар у маркетингу розглядається авторами в технологічному, психологічному та економічному аспектах. Визначення поняття «товар» з точки зору маркетингу поділимо на три підгрупи:

  • товар як набір властивостей (технологічний аспект);

  • товар як засіб задоволення потреб (психологічний аспект);

  • товар як матеріальний чи нематеріальний об’єкт (економічний аспект).

Визначення поняття «товар» з точки зору економіки ділимо на такі підгрупи:

  • товар як засіб для продажу;

  • товар як засіб обміну;

  • товар як результат діяльності організацій.

Систематизація підходів щодо визначення поняття «товар» наведена у табл. 1.


Таблиця 1Систематизація визначень терміна «товар» у лінгвістиці, маркетингу та економіці та їх класифікація





Автор/джерело

Визначення

1

2

3

1. «Товар» з точки зору лінгвістики

1

Сучасний економічний словник

Товар – це: 1) будь-який продукт виробничо-економічної діяльності в матеріально-речовій формі; 2) об’єкт купівлі-продажу, ринкових відносин між продавцями і покупцями [28]

2

Словник-довідник підприємця

Товар – це продукт праці (виріб, послуга), призначений для продажу, який задовольняє визначену потребу підприємства або населення [13]

3

Великий юридичний словник

Товар – продукт діяльності (включаючи роботи, послуги), призначений для продажу, обміну або іншого введення в обіг [5]

4

Фінансово-інвестиційний словник

Товар (goods) – це продукт праці (будь-яка продукція, роботи, послуги, права інтелектуальної власності та ін. немайнові права), що виробляється та (або) реалізується суб’єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю [18, с. 183]

5

Тлумачний словник Ушакова

Товар – це продукт праці, що має вартість і що розподіляється в суспільстві шляхом купівлі-продажу (екон.); взагалі все, що є предметом торгівлі [32]

6

Енциклопе-дичний словник Брокгауза і Ефрона

Товар (економ.) – предмети, вироблювані не для особистого споживання, а для споживання інших господарств [37]

7

Академічний словник

Товар – це все, що продається, пропонується в лавках, магазинах, на ярмарках, базарах [23]

8

Енциклопедич- ний словник-довідник керівника підприємства

Товар – це частина матеріально-виробничих запасів, придбаних або отриманих від інших юридичних або фізичних осіб і призначених для продажу [12 ]


Продовження табл. 1


1

2

3

9

ГОСТ 28-11-81

Товар – це будь-яка річ, не обмежена в обороті, вільно відчужувана і така, що переходить від однієї особи до іншої за договором купівлі-продажу [9]

10

Тлумачний словник маркетолога

Товар – це 1) економічна категорія, яку в загальному вигляді можна визначити як продукт, що реалізовується на ринку; 2) сукупність основних споживчих характеристик продукту, які задовольняють певні потреби покупця [31]

11

Словник маркетолога

Товар – це все те, що може бути запропоноване на ринку з метою задоволення бажань і потреб кого-небудь. В термінах маркетингу "товар"- це те, що організація має намір запропонувати [30]

2 «Товар» з точки зору маркетингу

^ 2.1. Товар як набір властивостей (технологічний аспект)

12

Кардаш В.Я.

Товар ототожнюється із споживчими властивостями, здатністю речі або блага задовольняти потреби; характеризує товар через ціну, якість, конкурентоспроможність або через словесні, кількісні, графічні характеристики [17, с. 128]

13

Ілляшенко С.М.

Товар – це набір споживчих якостей, втілений у матеріальні та духовні продукти або послуги, які здатні задовольнити потреби і запити споживачів і які можна отримати шляхом обміну [15, с. 8]

14

Дорофеєв В.Д.

Товар – це продукт людської або природної діяльності, а також послуга, які мають корисні властивості та призначені для продажу [10, с. 41]

15

Слоуен Г.С., Цюрчер А. Дж.

Товар (економічний) – все зовнішнє, що стосується людини, яке має властивості корисності, може бути присвоєним і є відносно дефіцитним [25]

^ 2.2. Товар як засіб задоволення потреб (психологічний аспект)

16

Маркс К.

Товар – це «річ, яка завдяки її властивостям задовольняє будь-які людські потреби», яка є продуктом праці і вступає в обмін з іншою корисною річчю в певному кількісному співвідношенні, що становить її мінову вартість [22]

17

Котлер Ф.

Армстронг Г., Агєєв Є.Я.

Товар – це все, що може задовольнити потребу або запит і пропонується на ринку з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання. Це можуть бути об’єкти, послуги, особи, місця, організації і ідеї [20, 2, 1]

18

Герасимчук В.Г.

Товар – це все, що може задовольнити певну потребу і пропонується у вигляді об’єктів, послуг, осіб, організацій, ідей для залучення уваги, придбання і використання [6, с. 128]

19

Старостіна А.О.

Товар – це продукт, послуга, цінні папери, ідеї та знання, які можуть задовольнити потребу і призначені для продажу [29, с. 87]

20

Балабанова Л.В

Товар – це продукт, з яким товаровиробник виходить на ринок, а також засіб, за допомогою якого задовольняються ринкові потреби [3, с.298]

Продовження табл. 1


1

2

3

21

Дойль П.

Товар – все те, що пропонує фірма для задоволення потреб і бажань покупців [23]

22

Терещенко В.

Товар – це те, що може задовольнити потреби покупців з імовірністю 0,2 [33]

^ 2.3. Тoвap як мaтepіaльний чи нeмaтepіaльний об’єкт (економічний аспект)

23

Стентон В.

Товар – це комплекс матеріальних та нематеріальних властивостей, до яких належать упаковка, колір, ціна, престиж виробника та роздрібного торговця, тобто все те, на що звертає увагу покупець, шукаючи товар для задоволення власних потреб і бажань [26]

24

Липчук В.В.,

Дудяк Р.П.,

Бугіль С.Я.

Товар – це головна дійова матеріалізована і не матеріалізована особа на ринку, яка є своєрідним носієм матеріальної і духовної культури суспільства, показником економічної могутності виробника, посередника, продавця [21, с. 26]

25

Гірченко Т.Д., Дубовик О.В.

Товар – це сукупність матеріальних та нематеріальних характеристик і властивостей, які пропонують споживачеві для задоволення його потреб, вирішення його проблем [8, с. 85]

26

Мостенська Т.Л.

Товар – це виріб, що функціонує на ринку [24, с. 54]

3. «Товар» з точки зору економіки

3.1. Товар як засіб продажу

27

Неккер Ж.

Товар – це кількість, призначена для продажу [23]

28

Робертс

(сучасник Т. Мана)

Товар – це предмети, якими купці промишляють, продажем яких вони займаються і поділяють на вироби і гроші [16]

29

Гразер І.

Товар – це всякий продукт, що надходить в торгівлю [23]

30

Реслер К.

Товар – це продукти, призначені для обігу або що знаходяться в ньому [23]

31

Мачадо Р.

Товар – це те, що продається і купується [23]

^ 3.2 Товар як засіб обміну

32

Кондильяк Е.Б., Шторх Г.Ф.

Товар – це речі, пропоновані для обміну [23]

33

Pay К. (Мурхардт, Захаріє Л., Фульд А., Лотц, Шен, Герман Г.)

Товар – це всі запаси благ, що призначаються для обміну [23]

34

Форбонне Ф.

Товар – це надлишок, що може бути обміняний [23]

35

Хуфеланд Г.

Товар – це все те, що може бути віддане, особливо в обмін на що-небудь інше [23]

36

Хаснер Л.

Товар – це абстрактна мінова цінність з двома головними її формами: запасом і наявним фондом [23]

37

Шеєль Г.

Товар – це одиничні продукти, призначені для обміну [23]

38

Прищепенко В.В.

Товар – продукт, наділений додатковими послугами, що підвищують ефективність обміну [27, с.12]

Продовження табл. 1


1

2

3

^ 3.3. Товар як результат діяльності організацій

39

Рікардо Д.

Товар – результат виробничої діяльності [28]

40

Штайн Л.

Товар – це одиничний, самостійний продукт підприємства [23]

41

Зоден Г.

Товар – всі продукти, як сировина, так і продукти промисловості [23]

42

Щедровицький П.Г.

Товар – це продукт в можливості, де продуктові і ресурсні характеристики результатів різних типів діяльності встановлюються за рахунок опосередкованих процедур [36]

43

Британський університет

Товар – це те, що може запропонувати організація [23]


Таким чином, аналіз визначень, що містяться в табл. 1, фіксує багатовекторність розвитку і впливу світового ринку на суспільство. В умовах глобалізації та інформатизації економіки все, що є стратегічним ресурсом, може бути визначено через категорію «товарний потік». Будь-які дисбаланси у світових пропорціях ринків, що реалізуються як товарно-грошові відносини, можуть призводити до широкої гами економічних криз. На жаль, у багатьох підручниках, посібниках і навіть в академічних виданнях інколи трапляються неприпустимі перекручування понять «товару» і інших категорій, таких, як «товарна політика», «товарні потоки» і таке інше. Такий детермінізм призводить до підміни понять і дезорієнтування фахівців, студентів, а також широкого загалу споживачів і ускладнює подальший розвиток у соціумі як сприйняття, так і використання поняття «товар» як головної діючої особи ринку.

Формулювання, що наведені в табл.1, взяті з контексту певних праць конкретних авторів і віддзеркалюють той чи інший бік поняття «товар». Звісно, що ці визначення стислі і інколи афористичні. Вони не висловлюють усіх аспектів даного поняття та наразі це й неможливо, тому що як сам об’єкт, так і наші уявлення про нього стрімко розвиваються і вчорашні визначення вже є недостатніми. В сучасних умовах глобалізації економіки, що передбачає потужний інформаційний вибух, швидко зростає як асортимент товарів певних категорій, що існують на сьогодні, так і виникають принципово нові види товару. Найбільш поширеними новими продуктами на відміну від епохи стрімкого технічного прогресу (який розпочався і триває з часу створення промисловості), сучасний етап економічного розвитку світу фіксує серйозне перенесення ваги у бік різноманітних продуктів, що пов’язані з товаром, який має інформаційний зміст. Саме наявність такого процесу і сигналізує про нагальну необхідність термінових дій щодо збалансування виробництва, продажу і споживання ресурсів на сучасному етапі розвитку цивілізацій.

Серед наведених визначень товару найбільш сучасними є вислови Липчука В.В., Дудяка Р.П.і Бугеля С.Я., також Котлера Ф., Армстронга Г., Агєєва Є.Я., Ілляшенка С.М., і, безумовно, «Енциклопедія Брокгауза і Ефрона», «Тлумачний словник Ушакова» є неперевершеними в сенсі коротких афористичних визначень.

Виходячи з виконаного аналізу, виникає об’єктивна необхідність сформулювати підходи, що визначають новий зміст поняття «товар», які відповідають сучасним вимогам глобалізації економічних процесів та акцентуються на їх соціальних аспектах:

  1. товар є матеріалізацією соціально-економічних відносин в суспільстві і є своєрідним носієм матеріальної і духовної культури суспільства;

  2. товар – це той соціальний показник, який визначає стан власника (як виробника, так і споживача) ;

  3. товар – це саме та річ, яка спонукала людину до обміну. Для сучасної людини цей обмін виступає у вигляді купівлі-продажу: об’єкт на інший, універсальний товар – гроші;

  4. товар – це головний об’єкт, який створює ринок. Суб’єкти ринку (продавець і покупець) виступають функціонерами купівлі-продажу або обміну одного товару на інший (гроші);

  5. товар, з одного боку, є продуктом виробництва, який призначений для реалізації на конкретному ринку (для виробника), а з іншого боку, товар є необхідним об’єктом споживання, що задовольняє конкретні потреби покупця.

На рис. 1 наведена схема товарно-грошового обігу та його зв'язок з маркетингом.




^ Рис. 1. Схема товарно-грошового обігу та його зв'язок з маркетингом


Слід зазначити, що ринок України перебуває у стані становлення. Це пов’язано головним чином, з невідповідністю всіх стандартів як виробництва, так і маркетингової організації, а також споживання в Україні, що знаходяться у стані подолання інерції впливу недоліків пострадянської економіки. Кожен з елементів, названих вище (рис. 1): виробництво, ринок і споживання перебувають у стані різкого піднесення. Змінюється структура товарів у бік осучаснення та збільшення асортименту та категорій товару. Сучасне виробництво, яке сьогодні є авангардом розвитку світової економіки, пропонує з кожним роком все більше високотехнологічних товарів, наукоємність яких фактично радикально змінила якості або навіть категорію товарів. Це стосується як товарної продукції широкого вжитку, так і технологічної. Суттєво змінюються екологічні стандарти як виробництва, так і споживання товарів, а також способи їх використання. Важко порівняти за функціональністю, наприклад, персональну ЕОМ з примітивними кістковими рахівницями. Споживацтво у сучасному світі перестає бути тавром, а стає відображенням досягнень цивілізації на нових стандартах споживання.

Сучасний товар відображає радикальні зміни у вимогах, що були вироблені суспільством наприкінці ХХ століття. Але найголовнішою ознакою сучасності конкретного товару є його такі показники, як: мінімальна вартість, ринкова доступність, економічність у використанні, а головне, що відрізняє його від товарів попередніх віків, це гарантована використанням товару економія часу на особисті потреби та дозвілля.

Наприклад, автомобіль, персональний комп’ютер, побутова техніка вивільняють для нас як споживачів не тільки фізичні сили, але надають можливість суттєво збільшити вільний час. Окрім цього, авіація, залізниця, громадський транспорт, зв'язок створили умови для більш інтенсивного спілкування людей і при цьому значно підвищили інтенсивність комунікацій як у особистому житті, так і в бізнесі. Сьогодні товари, які мають назву «транспорт», «засіб зв’язку», «високі технології», дозволяють в сотні тисяч разів постійно підвищувати як рівень виробництва, так і споживання товарів і послуг, що пов’язані з використанням названих груп товарів.

В умовах глобалізації та інформатизації економіки товари, які мають достатнє маркетингове забезпечення, «зламують» і об’єднують ринки, що були розірвані як відстанями, так і державними кордонами.

Товар як інструмент стабілізації дефіциту і надлишку макроресурсів є позитивним інструментом нейтралізації протиріч, які історично виникли як диспропорції економічного розвитку різних народів. Наявність такої властивості товару і все більше її посилення являє собою доказ того, що сучасне суспільство вступило у новий етап свого розвитку. Його називають етапом глобалізації, хоча економічні аспекти його наявності тісно переплетені з політичними, екологічними та іншими факторами, що сьогодні виходять на перший план, починають домінувати за впливом на розвиток цивілізації.

Товарне виробництво, як і товарне споживання, перебуває сьогодні під якісним впливом, що поєднує його у вигляді нової галузі економіки сучасного світу, а саме - маркетингу. Цей надсучасний інструмент покращання роботи ринку, виробництва, а також якісного споживання у найближчі часи буде най прогресуючою галуззю економіки. Звісно, що товар як головний об’єкт маркетингу і буде предметом удосконалення і створення нових, більш складних надсучасних відносин на ринку. Для нашої країни дуже актуальним, особливо сьогодні, є створення найсучаснішої маркетингової інфраструктури на всіх рівнях, як у кожному регіоні, кожній галузі, так і в державі, а також у її міжнародних стосунках в цілому.

На скільки сучасним буде не тільки виробництво та споживчі якості товару, що виробляються в Україні, але і те, на скільки успішно буде забезпечений маркетинговий процес, залежатиме майбутнє нашої держави.

Географічне положення України, її ресурси (трудові, наукові, технологічні), суттєві зміни у цінностях, що сьогодні виникають у світі, дають нам надію, що вже у недалекому майбутньому Україна посяде чільне місце на світовому ринку перерозподілу товарних ресурсів. Такі сприятливі умови потребують негайного покращання ситуації в регулюванні та контролі ресурсних потоків (товарообігу), що транзитом проходять територію держави.

Україна є перехрестям товарних потоків між Північчю і Півднем, Сходом і Заходом, і таке її значення з кожним днем буде підвищуватися, оскільки у геостратегічному перерозподілі макроресурсів саме Україні відведено роль перерозподільника, що означає:

  • через територію України проходять товари інших держав, що в тисячі разів перевищують обсяги (у вартісному вираженні) вироблених товарів у самій державі;

  • використання існуючих транспортних магістралей може бути успішно задіяне для експорту українських товарів за кордон;

  • виникає нагальна потреба в участі національного бізнесу у функціонуванні всіх можливих транзитних схем та його впливу і контролю за транзитними товарними потоками;

  • стає необхідним створення макромаркетингових інституцій, що дозволять упорядкувати транспортні потоки, як транзитні, так і внутрішні на макрорівні.

Товарні біржі, велетенські міжнародні ярмарки, найсучасніше складське обслуговування, ось ті елементи макромаркетингу, що необхідно вже у найближчий час створювати на території України. Але товарний ринок у тому значенні, який він є на сьогодні, має бути доповнений новими товарами, а саме: готовими інформаційними матрицями, що створюють необхідні зв’язки між виробниками і споживачами будь-якого рівня і обсягів. Крім того, у сучасному світі виникає необхідність виокремлення нового виду товару під назвою «трудові ресурси», який також потребує негайної організації на цивілізованому рівні. Трудовий маркетинг може зменшити напруги у соціально-демографічному деформованому світі. Такий товар, як праця, має бути негайно комерціалізований на найвищих рівнях правового забезпечення. Україна у такій системі координат може виступити як центр перерозподілу трудових ресурсів, а також центр перерозподілу макротоварних потоків і об’єднання їх у збалансовану глобальну систему на Євразійському континенті.

Таким чином, виконане авторами дослідження щодо систематизації основних підходів визначення сутності товару, виявлення його нового значення в умовах глобалізації та інформатизації економіки, а також ролі України у реалізації нового змісту товару поглиблює існуючі теоретичні розробки у галузі економіки та маркетингу. Подальші наукові дослідження авторів у руслі вирішення поставленої проблеми спрямовані на визначення методів та інструментів забезпечення окреслених орієнтирів.


  1. Агєєв Є.Я., Чепінога В.І. Маркетинг: від простого до складного (запитання і відповіді). – Львів: «Новий Світ-2000», 2005. – 352 с.

  2. Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг. Загальний курс.: Пер. з англ.: Навч. пос. – 5-те вид. – М.: Вид. дім «Вільямс», 2001. – 608 с.

  3. Балабанова Л.В. Маркетинг: Підручник. – Донецьк; 2002. – 562 с.

  4. Белоусова С. Н., Белоусов А. Г. Маркетинг: Учебное пособие, – 2005. – 208 c.

  5. Большой юридический словарь. / Под ред. проф. А. Я. Сухарева – 3-е изд., доп. и перераб –. М.: ИНФРА-М, 2007. - VI, 858 с.

  6. Бондаренко І.В., Дубницький В.І. Сучасний маркетинг (у схемах, рисунках, таблицях, термінологічних поясненнях): Навчальний посібник. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток ЛТД», 2002. – 326 с.

  7. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник для вузів. – К.: Лібра, 1998. – 384 с.

  8. Гірченко Т.Д., Дубовик О.В. Маркетинг: Навчальний посібник. – Київ: Фірма «ІНКОС», Центр навчальної літератури, 2007. – 255 с.

  9. Государственный стандарт РФ ГОСТ Р 51303-99 «Торговля. Термины и определения» http://www.adt.org.ua/ua/cc/law/rlaw/economic/gost_pravdsfgdf.html

  10. Дорофеев В.Д., Зубков А.Б. Маркетинг в управлении организации: Монография. – Пенза, 2001. – 108 с.

  11. Економічний словник-довідник / За ред. д-ра екон. наук, професора С.В. Мочерного – К.: Феміна, 1995. – 368 с.

  12. Енциклопедичний словник-довідник керівника підприємства / Автор і укладач Ю.А. Лукаш - М.: Книжковий світ, 2004. – 1504 с.

  13. Ермошенко Н.Н., Скворцов Н.Н. Словарь-справочник предпринимателя. – К.: УкрИНТЭИ, 1993. – 168 с.

  14. Завьялов П.С. Маркетинг в схемах, рисунках, таблицах: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 496 с.

  15. Ілляшенко С.М. Маркетингова товарна політика: Підручник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. – 234 с.

  16. Історія економічних вчень: Підручник: У 2 ч./За ред. В.Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2005. – 567 с.

  17. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика Навч. посібник. – К. КНЕУ, 1997. - 156 с.

  18. Карпінський Б.А., Герасименко О.В. Фінансово-інвестиційний словник: Навчальний посібник. – Львів: Магнолія Плюс, 2005. – 304 с.

  19. Куценко В.М. Маркетинговий менеджмент: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2003. – 184 с.

  20. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: Бизнес-книга, 1995. – 698 с.

  21. Липчук В.В., Дудяк А.П., Бугіль С.Я. Маркетинг: основи теорії та практики: Навчальний посібник / За загальною редакцією В.В. Липучка. – 3-тє вид., випр. і доп. – Львів: Магнолія, 2006, 2007. – 288 с.

  22. Маркс К. Капитал . Критика политической экономии . Т.1, Кн. 1. Процесс производства капитала – М.: Политиздат, 1978. – 907 с.

  23. Менгер К. Основания политической экономии. – М.: Политиздат, 2007. – 496 с.

  24. Мостенська Т.Л. Основи маркетингу: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 240 с.

  25. Політична економія / За ред. Г.А. Оганяна – К.: МАУП, 2003. – 520 с.

  26. Примак Т.О. Маркетинг: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2004. – 228 с.

  27. Прищепенко В.В. Семантика, дефиниции и соотношение понятий «продукт», «товар», «услуга»//Маркетинг в России и за рубежом. – 2001. - № 2. – С. 12.

  28. Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Современный экономический словарь –. 5-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 495 с.

  29. Старостіна А.О. Маркетингові дослідження. Практичний аспект – СПб.; М.: Вильямс, 1998. – 263 с.

  30. Cловник маркетолога / http://www.reklamist.su/info/slovarik.

  31. Тлумачний словник маркетолога / http://www.realvid.uz/articles.php?lng=ru&pg=174.

  32. Тлумачний словник Ушакова / http://slovari.yandex.ru/dict/ushakov

  33. Терещенко В. Маркетинг: новые технологии в России. – 2-е изд. СПб.: Питер,. - 416 с.

  34. Шабурова А. В. Методические рекомендации для проведения практических занятий по дисциплине «Экономика отрасли», 2005 / http://www.ssga.ru/AllMetodMaterial/ metod_mat_for_ioot/metodichki/shaburova_econom_mash/economy.

  35. Шинкарьова С. Н. Маркетинг: Курс лекций. – Рыбинск, 2001. – 14 с.

  36. Щедровицкий П.Г. Понятие рынка в системомыследеятельном подходе// Программирование культурного развития: региональные аспекты. –1993. – Вып II. – С. 20–58.

  37. Энциклопедический словарь Брокгауза і Ефрона, 1998 г. / http://www.spy-bot.ru/dictionary/brokgause.


Отримано 14.04.2008 р.


^
Е.А Беловодская, Е.И. Тарасенко

Функциональное изменение понятия «товар» в условиях глобализации и информатизации экономики и роль Украины в реализации его нового содержания

В данной статье выполнены анализ и систематизация основных подходов по определению сущности понятия «товар» с точки зрения лингвистки, экономики и маркетинга, установлено соответствие существующих определений современным требованиям и раскрыто новое содержание данного понятия, отвечающее современным требованиям глобализации экономических процессов и акцентирующееся на их социальных аспектах. Также авторами определена роль Украины в перераспределении товарных ресурсов, обоснована значимость товара как многофункционального инструмента для интенсификации прогресса человечества и выявлено значение трудового маркетинга в Украине и в мире.

1Біловодська Олена Анатоліївна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри маркетингу Сумського державного університету; Тарасенко Олена Ігорівна, студентка факультету економіки та менеджменту Сумського державного університету.


© О.А. Біловодська, О.І. Тарасенко, 2008



Механізм регулювання економіки, 2008, № 2

Схожі:

Удк 330. 133 О. А. Біловодська, О.І. Тарасенко1 iconУдк 130. 2: 133. 522. 1 Символічні структури етнокультурного процесу в україні
move to 0-21538717
Удк 330. 133 О. А. Біловодська, О.І. Тарасенко1 iconГрудень 2004 р. Економічна наука ( удк 330. 1 )
move to 0-16886963
Удк 330. 133 О. А. Біловодська, О.І. Тарасенко1 iconТравень 2005 р. Економічна наука ( удк 330 )
move to 0-16886966
Удк 330. 133 О. А. Біловодська, О.І. Тарасенко1 iconКвітень 2005 р. Економічна наука ( удк 330 )
move to 0-16886965
Удк 330. 133 О. А. Біловодська, О.І. Тарасенко1 iconЛипень – серпень 2005 р. Економічна наука ( удк 330 )
move to 0-16886968
Удк 330. 133 О. А. Біловодська, О.І. Тарасенко1 iconБерезень 2005 р. Економічна наука ( удк 330. 101 )
move to 0-16927853
Удк 330. 133 О. А. Біловодська, О.І. Тарасенко1 iconУдк 330. 4: 336. 71 Модель формирования валютного резерва в случае риска дахер Е. А
Сумы, ул. Петропавловская 57, 40030, тел.: 8(0542)61- 99 – 14; daher1912@yahoo com
Удк 330. 133 О. А. Біловодська, О.І. Тарасенко1 iconТравень 2005 р. Економічна наука ( удк 330 )
Информационная эпоха и актуальные проблемы экономики // мэиМО. 2005. №4. С. 23-28
Удк 330. 133 О. А. Біловодська, О.І. Тарасенко1 iconУдк 330. 34: 005: 33 Сагалакова Н. О., канд екон наук
Ключові слова: еволюція, розвиток, економічна діагностика, понятійний апарат, управління, економічний аналіз
Удк 330. 133 О. А. Біловодська, О.І. Тарасенко1 iconГрудень 2004 р. Економічна наука ( удк 330. 1 )
Проблемы управления экономическими рисками в электроэнергетике // Вісник СумДУ. Сер. Економіка. 2004. № С. 34 42
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи