Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Основи масо – та теплообміну” для студентів, що навчаються за напрямом icon

Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Основи масо – та теплообміну” для студентів, що навчаються за напрямом




НазваМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Основи масо – та теплообміну” для студентів, що навчаються за напрямом
Сторінка1/6
Дата22.06.2012
Розмір1 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ





РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни “Основи масо – та теплообміну”

для студентів, що навчаються за напрямом

6.040106 - «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”


Дніпропетровськ НМетАУ 2010


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

^ НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ


РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни “ Основи масо – та теплообміну”

для студентів, що навчаються за напрямом

^ 6.040106 - «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”


ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні Вченої ради

академії

Протокол № від . .10.


Дніпропетровськ НМетАУ 2011


УДК 536.2:536.33


Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “ Основи масо – та теплообміну ” для студентів, що навчаються за напрямом 6.040106 - «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” / Укл.: В.П. Бобилєв, І.І. Іванов, Я.В. Стовба. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2011. - 49 с.


Викладено мета та завдання вивчення дисципліни, її зміст, перелік теоретичних питань та типових тестів для самопідготовки до підсумкового контролю, критерії оцінювання знань студента. Наведено варіанти індивідуальних завдань, перелік рекомендованої літератури, методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання окремих розділів програми та виконання індивідуальних завдань.

Призначена для студентів-заочників, що навчаються за напрямом 6.040106 - «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”.


Укладачі: В.П. Бобилєв, канд. техн. наук, проф.

І.І. Іванов, канд. техн. наук, доц.

Я.В. Стовба, канд. техн. наук, доц.


Відповідальний за випуск В.П. Бобилєв, канд. техн. наук, проф.


Рецензент В.В. Буличов, канд. техн. наук, доц. (ДВНЗ-УДХТУ)


Підписано до друку . Формат 60Ч84 1/16. Папір друк. Друк плоский.

Облік.-вид. арк. . Умов. друк. арк. . Тираж 75 пр. Замовлення №


Національна металургійна академія України

49600, м. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4

_______________________________________

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ


1.Загальні положення.

^

Робоча програма складена на підставі типової програми для вищих навчальних закладів.

З дисципліни “Основи масо – та теплообміну ” студентам читаються настановні та оглядові лекції. Студенти одержують індивідуальні та групові консультації, виконують практичні заняття. Основна форма навчальної роботи студентів - самостійне вивчення матеріалу дисципліни за підручниками і учбовими посібниками у послідовності, наведеній у робочій програмі. Практичних навичок з дисципліни студент - еколог набуває в процесі виконання курсових проектів та робіт, випускних робіт бакалавра, дипломних проектів та роботи за спеціальністю.


При вивченні матеріалу рекомендується вести конспект для систематизації і закріплення знань. Конспект є універсальною формою запису накопичених знань, він сприяє їх розумінню та засвоєнню, допомагає випрацювати навички змістовного викладення найважливіших питань з різних джерел, умінню лаконічно й чітко викласти зміст власними словами та швидко відновити зміст опрацьованого раніше матеріалу. Конспект може утримувати як вже відомі пояснення із різних джерел, так і власні думки щодо розглянутих питань. Він не повинен бути об’ємним, але повинен бути змістовним.

Згідно з навчальним планом дисципліни передбачається виконання індивідуального завдання, практичних занять та підсумковий контроль у формі іспиту. Підсумковий контроль студент складає письмово після захисту індивідуальних завдань та практичних робіт. Кожен білет для підсумкового контролю утримує 2 теоретичні питання у відповідності з робочою програмою, 3 задачи та 14 тестів (додаток А). За 12-ти бальною системою оцінка за кожне теоретичне питання (в залежності від повноти та точності відповіді) становить до 1 бала, рішення задачі – 1 бал, відповідь на тестове питання - 0,5 бала. Отриману суму балів округлюють до найближчого цілого, наприклад, «4,5» ? «5»; «8,2» ? «8». Перевід оцінки з 12-ти бальної системи до чотирибальної здійснюється у звичайному порядку: 10 ч 12 балів – «відмінно (5)»; 7 ч 9 балів – «добре (4)»; 4 ч 6 балів – «задовільно (3)»; 3 та менше балів – «незадовільно (2)». Підсумковий контроль вважається складеним за умови отримання позитивної оцінки та наявності вичерпної відповіді принаймні на одне з теоретичних питань.


^ 2. Робоча програма дисципліни


2.1. Мета та завдання


Навчальна дисципліна „Основи масо – та теплообміну ” є нормативною і входить до циклу дисциплін самостійного вибору ВНЗ. Дисципліна є складовою частиною підготовки бакалаврів напряму «Екологія та охорона навколишнього середовища» та «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», базується на знаннях, що отримані при вивченні фундаментальних, загально-інженерних та спеціальних дисциплін, які передують даному курсу. Набуті знання і вміння використовуються при подальшому вивченні фахових дисциплін спеціальності 6.070806 та 6.040106.

Мета вивчення дисципліни – засвоєння знань та придбання навичок, необхідних для кваліфікованого аналізу тепломасообмінних процесів, обґрунтованого вибору тепломасообмінного устаткування та технологій захисту довкілля.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

  • способи переносу теплоти;

  • методики визначення температур у стінці різної форми та теплового потоку крізь неї за умов стаціонарної і нестаціонарної теплопровідності;

  • види та закономірності конвекційного теплообміну;

  • особливості тепломасообміну при кипінні та конденсації;

  • характеристики та закони теплового випромінювання;

  • закономірності радіаційного теплообміну у прозорому та поглинаючому середовищі;

  • шляхи інтенсифікації теплопередачі та принцип роботи теплообмінних апаратів.

Після вивчення дисципліни та виконання практичних занять студент повинен вміти:

  • зробити розрахунки переносу теплоти теплопровідністю у стаціонарному режимі та температури у плоский, циліндричній та сферичній стінці;

  • визначити час нагрівання та охолодження термічно тонких та масивних тіл різної форми;

  • оцінити величину тепломасовіддачі за умов вільної та вимушеної конвекції;

  • обгрунтувати вибір температурного напору та теплового навантаження у процесах кипіння рідини та конденсації пари;

  • знайти тепловий потік випромінювання у системі з прозорим та поглинаючим середовищем;

  • запропонувати заходи щодо інтенсифікації процесів теплопередачі та зменшення втрат теплоти у оточуюче середовище;

  • виконати розрахунок рекуперативного теплообмінника.

Критерієм успішності є отримання позитивної оцінки при складанні підсумкового контролю у тестовій формі, а засобом діагностики успішності навчання є комплект тестових завдань щодо складання підсумкового контролю.


^ 2.2. Розподіл навчальних годин





Усього

Семестри

9

Усього годин за навчальним планом

108

108

У тому числі:

Аудиторні заняття


16


16

- лекції

12

12

- практичні заняття

4

4

Самостійна робота

92

92

У тому числі при:

- опрацюванні лекційного матеріалу


6


6

- підготовці до практичних занять

2

2

- виконанні індивідуальних завдань

12

12

- опрацюванні розділів програми, які не викладаються на лекціях

72

72

Підсумковий контроль

іспит

іспит


2.3. Зміст


Розділ 1. ПЕРЕНОС ТЕПЛОТИ ТЕПЛОПРОВІДНІСТЮ

Тема 1. Вступ. Основні поняття та визначення.


Способи переносу теплоти. Теплопровідність, конвекція, випромінювання. Тепловій потік та густина теплового потоку. Температурне поле; ізотермічні поверхні; градієнт температур.


^ Тема 2. Загальні положення теорії теплопровідності


Закон Фур’є. Коефіцієнт теплопровідності та його фізичний сенс. Баланс енергії елементарного об’єму і диференційне рівняння теплопровідності. Коефіцієнт температуропровідності та його фізичний смисл. Рівняння Фур’є – Кірхгофа. Узагальнене одновимірне рівняння теплопровідності та його окремі випадки. Умови однозначності; крайові та початкові умови. Граничні умови І – го, ІІ – го, ІІІ – го та ІV – го роду.

^ Тема 3. Теплопровідність у стаціонарному режимі


Рівняння Лапласа. Перенос теплоти у плоскій однорідній стінці. Термічний опір стінки. Вплив зміни коефіцієнту теплопровідності на розподіл температур у стінці. Багатошарова плоска стінка. Перенос теплоти у циліндричній стінці; градієнт температур та тепловий потік. Термічний опір циліндричної стінки; лінійний коефіцієнт теплопередачі. Перенос теплоти у сферичній стінці. Диференційне рівняння теплопровідності у сферичних координатах. Розподіл температур та тепловий потік крізь сферичну стінку.


^ Тема 4. Теплопровідність у нестаціонарному режимі


Термічно тонкі тіла; розрахунок їх нагрівання та охолодження. Аналітичне рішення нестаціонарних задач теплопровідності термічно масивних тіл. Вплив чисел Біо та Фур’є на температурне поле.


^ Розділ 2. КОНВЕКЦІЙНИЙ ТЕПЛОМАСООБМІН


Тема 5. Основні положення теорії конвекційного тепломасообміну


Загальні поняття. Види конвекційного теплообміну. Фізика тепловіддачі. Вільна (гравітаційна) та вимушена конвекція. Прикордонний шар. Рівняння Ньютона – Ріхмана. Коефіцієнт тепловіддачі та його фізичний сенс. Фактори, що визначають інтенсивність конвекційного переносу теплоти.

Елементи теорії подібності. Поодиноке явище, клас та група явищ. Критерії та теореми подібності. Числа гідродинамічної подібності та їхня фізична трактовка. Узагальнене рівняння подібності тепловіддачі. Критерії теплової подібності та їхні визначальні параметри.


^ Тема 6. Тепломасообмін при вільній та вимушеній конвекції


Тепломасообмін при вільній конвекції у великому об’ємі та у обмеженому просторі; оцінка коефіцієнту тепловіддачі для горизонтальної і вертикальної плоскої стінки та труб.

Тепловіддача при вимушеному обтіканні плоскої стінки і труб у ламінарному та турбулентному режимі.


^ Тема 7. Тепломасообмін при кипінні


Механізм та умови процесу. Кипіння на твердій поверхні теплообміну та у об’ємі рідини. Бульбашковий та плівчастий режим кипіння. Класифікація видів кипіння. Стадії пароутворення. Умови існування парової бульбашки та її мінімальний радіус. Вплив перегріву рідини та тиску на пароутворення і тепловіддачу від стінки. Швидкість зростання бульбашок; критерій Якоба. Сили, що діють на парову бульбашку та її відривний діаметр. Крива кипіння.

Бульбашкове кипіння при вимушеній конвекції; області стану речовини при русі у вертикальній трубі, що обігрівається ззовні, та характер тепловіддачі у них; режими течії парорідинної суміші. Структура двофазного потоку у горизонтальних каналах та фактори, що її визначають.


^ Тема 8. Тепловіддача при конденсації


Характеристика та види конденсації. Особливості краплинної та плівчастої конденсації. Структура течії плівки конденсату по вертикальній плиті і коефіцієнт тепловіддачі при конденсації. Тепловіддача при конденсації пари на вертикальних і горизонтальних трубах. Вплив режимних та конструктивних чинників на тепловіддачу при конденсації.


^ Розділ 3. РАДІАЦІЙНИЙ ТЕПЛООБМІН ТА ТЕПЛОПЕРЕДАЧА


Тема 9. Загальні положення щодо теплообміну випромінюванням


Схема процесу переносу енергії тепловим випромінюванням; носії променевої теплової енергії. Інтегральне, селективне та спектральне; об’ємне та поверхневе випромінювання. Інтегральні та спектральні значення потоку, густини потоку та інтенсивності випромінювання. Поглинальна, відбивна здатність та здатність пропускати випромінювання; абсолютно чорні, дзеркальні та діатермічні тіла. Ефективне та результуюче випромінювання.

Закони теплового випромінювання Планка та Стефана – Больцмана; коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла; ступінь чорноти; енергія випромінювання абсолютно чорного та сірого тіла. Закон Кірхгофа. Дифузійне випромінювання; закон Ламберта.


^ Тема 10. Радіаційний теплообмін у діатермічному середовищі


Кутовий коефіцієнт випромінювання. Співвідношення кутових коефіцієнтів для замкненої системи та властивість їх взаємності; взаємні поверхні. Методи та приклади визначення кутових коефіцієнтів.

Променевий теплообмін окремого тіла із оточуючим середовищем; між двома плоскопаралельними поверхнями; крізь екран; між поверхнями, що утворюють замкнену систему.


^ Тема 11. Радіаційний теплообмін у поглинаючому та випромінюючому середовищі


Особливості випромінювання багатоатомних газів; смуги випромінювання. Вплив парціального тиску, товщини газового шару та температури на густину випромінювання. Ступінь чорноти газів та методика його визначення. Коефіцієнт послаблення промінів; закон Бугера.


^ Тема 12. Теплопередача


Радіаційно – конвекційний теплообмін. Сумарний коефіцієнт тепловіддачі. Теплопередача крізь стінку. Коефіцієнт та термічний опір теплопередачі. Шляхи інтенсифікації теплопередачі. Теплова ізоляція.

Призначення та різновиди теплообмінних апаратів. Принцип роботи рекуперативного, регенеративного та змішувального теплообмінника. Рівняння теплового балансу рекуперативного теплообмінника. Визначення необхідної поверхні теплообміну.


^ 2.4. Практичні заняття


1.Розрахунки переносу теплоти теплопровідністю у стаціонарному режимі.

2. Розрахунки нагрівання та охолодження тіл різної форми.

3. Розрахунки конвекційної тепловіддачі при вільному та вимушеному русі середовища.

4. Розрахунки теплообміну випроміненням.


^ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ТА ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ


1. Способи переносу теплоти.

2. Тепловий потік та його густина; температурне поле; градієнт температур.

3. Закон теплопровідності Фур’є; термічний опір одно- та багатошарової стінки.

4. Диференційне рівняння теплопровідності для рухомого середовища та твердого тіла.

5. Узагальнене одновимірне рівняння теплопровідності та його часткові випадки.

6. Умови однозначності при рішенні задач теплопровідності.

7. Граничні умови при рішенні задач теплопровідності.

8. Рівняння Фур'є-Кірхгофа для стаціонарної теплопровідності та його часткові випадки.

9. Стаціонарний перенос теплоти у плоский однорідній стінці.

10. Вплив зміни коефіцієнта теплопровідності на стаціонарний розподіл температур у плоскій стінці.

11. Стаціонарний перенос теплоти в циліндричній стінці.

12. Стаціонарний перенос теплоти в сферичній стінці.

13. Термічно тонкі тіла; зміна температури у часі у тілі довільної форми.

14. Часткові рішення для оцінки динаміки температури в термічно тонких тілах різної форми.

15. Рішення задач нестаціонарної теплопровідності термічно масивних тіл; вплив чисел Вi та Fо на температурне поле у пластині.

16. Види конвекції та конвективного теплообміну; формування і структура прикордонного шару.

17. Рівняння Ньютона-Рихмана; фактори, що визначають інтенсивність конвективного переносу теплоти.

18. Елементи теорії подібності; числа та теореми подібності.

19. Числа гідродинамічної подібності та їх фізичний смисл.

20. Узагальнене рівняння подібності тепловіддачі.

21. Числа теплової подібності; визначальні параметри.

22. Теплообмін при вільній конвекції у великому об’ємі.

23. Теплообмін при вільному русі у обмеженому просторі.

24. Теплообмін при подовжньому обтіканні труб.

25. Теплообмін при поперечному обтіканні труби.

26. Теплообмін при поперечному обтіканні пучків труб.

27. Теплообмін при обтіканні плоскої поверхні.

28. Механізм процесу кипіння та його види; стадії пароутворення.

29. Умови існування парової бульбашки та її мінімальний радіус.

30. Швидкість зростання парових бульбашок; число Якоба.

31. Сили, що діють на парову бульбашку, та її відривний діаметр.

32. Крива кипіння; кризи кипіння.

33. Рівняння тепловіддачі при бульбашковому кипінні у великому об’ємі.

34. Бульбашкове кипіння при вимушеній конвекції.

35. Характеристика та види процесів конденсації.

36. Рівняння подібності тепловіддачі при конденсації пари.

37. Вплив на тепловіддачу при конденсації різних факторів.

38. Схема процесу переносу енергії тепловим випромінюванням; носії променевої енергії.

39. Види теплового випромінювання.

40. Інтегральні та спектральні характеристики випромінювання.

41. Оптичні властивості тіл; ефективне та результуюче випромінювання.

42. Закони випромінювання Планка та Віна.

43. Закон Стефана – Больцмана; коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла; ступінь чорноти сірого тіла.

44. Закони випромінювання Кірхгофа та Ламберта.

45. Кутовий коефіцієнт випромінювання; властивості кутових коефіцієнтів для замкненої системи.

46. Променевий теплообмін окремого тіла із оточуючим середовищем.

47.Променевий теплообмін між двома плоскопаралельними поверхнями.

48. Променевий теплообмін крізь екран.

49. Променевий теплообмін між поверхнями, що утворюють замкнену систему.

50. Особливості випромінювання газів; смуги випромінювання; фактори, що впливають на густину випромінювання газів.

51. Ступінь чорноти газів; закон Бугера.

52. Радіаційно – конвекційний теплообмін; сумарні коефіцієнт тепловіддачі та ступінь чорноти.

53. Теплопередача крізь стінку; коефіцієнт та термічний опір теплопередачі.

54. Шляхи інтенсифікації теплопередачі; теплова ізоляція.

55. Призначення, різновиди та принцип роботи теплообмінних апаратів.

56. Рівняння теплового балансу рекуперативного теплообмінника; визначення необхідної поверхні теплообміну.


^ 4. ТИПОВІ ТЕСТОВІ ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ


1. Перенос теплоти структурними частинками речовини у процесі їх теплового руху – це: 1) теплопровідність 2) конвекція 3) теплообмін 4) теплопередача 5)теплове випромінювання.

2. Перенос теплоти макрооб’ємами рідини або газу – це: 1) теплопровідність 2)конвекція 3) теплообмін 4) теплопередача 5) теплове випромінювання.

3. Перенос теплоти фотонами, що виходять з поверхні тіла або середовища, - це: 1) теплопровідність 2) конвекція 3) теплообмін 4) теплопередача 5) теплове випромінювання.

4. Розмірність коефіцієнту теплопровідності: 1) Вт/м2 2) Вт/(м2·град) 3)Вт/(м·град) 4) Дж/(м3·град) 5) Дж/(кг·град).

5. Розмірність густини теплового потоку: 1) Вт/м2 2) Вт/(м2·град) 3) Вт/(м·град) 4)Дж/(м3·град) 5) Дж/(кг·град).

6. Розмірність коефіцієнту температуропровідності: 1) град/м 2) град/с 3) м2/с 4)град·м/с 5) Вт/град.

7. Геометричні характеристики об’єкту є складовою умов: 1) крайових 2)граничних 3) однозначності 4) спряження 5) симетричності.

8. Коефіцієнт теплопровідності об’єкту є складовою умов: 1) крайових 2)граничних 3) однозначності 4) спряження 5) початкових.

9. Крайові умови – це сукупність: 1) геометричних характеристик об’єкту 2)геометричних характеристик об’єкту і граничних умов 3) розмірів об’єкту і розподілу температур на його поверхні 4) початкових та граничних умов 5)граничних умов та умов спряження.

10. Якщо задана температура середовища і умови теплообміну з ним, то це граничні умови: 1) нульового 2) I 3) II 4) III 5) IV роду.

11. Теплообмін твердих тіл, що стикаються, відповідає граничним умовам: 1)нульового 2) I 3) II 4) III 5) IV роду.

12. Граничним умовам III-го роду відповідає завдання: 1) температури поверхні тіла 2) теплового потоку на поверхню тіла 3) температури середовища і умов теплообміну з ним 4) кінцевого розподілу температур усередині тіла 5)початкового розподілу температур усередині тіла.

13. Початковим умовам відповідає завдання: 1) температури поверхні тіла 2)початкового теплового потоку на поверхню тіла 3) початкової температури середовища і умов теплообміну з ним 4) початкового розподілу температур у центрі тіла 5) розподілу температур усередині тіла у нульовий момент часу.

14. Для отримання рішення диференційного рівняння в частинних похідних необхідно завдання: 1) крайових умов, фізичних властивостей об’єкту і його геометрії 2) форми, розмірів об’єкту, граничних і початкових умов 3)початкових і кінцевих умов, фізичних властивостей об’єкту 4) крайових і початкових умов, геометрії об’єкту 5) граничних, початкових і крайових умов.

15. Стаціонарний розподіл температур у плоский стінці при ? = const: 1)рівномірний 2) лінійний 3) параболічний 4) логарифмічний 5) гіперболічний.

16. Стаціонарний розподіл температур у циліндричній стінці при ? = const: 1)рівномірний 2) лінійний 3) параболічний 4) логарифмічний 5) гіперболічний.

17. Стаціонарний розподіл температур у сферичній стінці при ? = const: 1)рівномірний 2) лінійний 3) параболічний 4) логарифмічний 5) гіперболічний.

18. Градієнт температур по товщині плоскої стінки в стаціонарному режимі при ? = const: 1) дорівнює нулю 2) сталий 3) зменшується 4) зростає лінійно 5)зростає по параболі.

19. Градієнт температур по товщині циліндричної стінки в стаціонарному режимі при ? = const: 1) дорівнює нулю 2) сталий 3) зменшується 4) зростає лінійно 5) зростає по параболі.

20. Градієнт температур по товщині сферичної стінки в стаціонарному режимі при ? = const: 1) дорівнює нулю 2) сталий 3) зменшується 4) зростає лінійно 5)зростає по параболі.

21. Густина стаціонарного теплового потоку по товщині плоскої стінки при ? = const: 1) дорівнює нулю 2) стала 3) зменшується 4) зростає лінійно 5) зростає по параболі.

22. Розмірність лінійного теплового потоку: 1) Вт·с/м 2) Вт/(м·град) 3) Вт·м/с 4)Вт/м 5) Вт/(м2·град).

23. Термічно тонким тіло вважається, якщо: 1) Вi > 0,5 2) Вi > 0,1 3) Вi < 1

4) Вi < 0,1 5) Вi < 0.

24. Термічно масивним тіло вважається, якщо: 1) Вi > 0,5 2) Вi > 0,1 3) Вi < 1

4) Вi < 0,1 5) Вi < 0.

25. Термічно тонким тіло вважається, якщо: 1) 1/? << ?/? 2) 1/? >> ?/?

3) 1/? << ?/? 4) 1/? >> ?/? 5) 1/? < 0,1.

26. Вкажіть рівняння температурного поля термічно тонкої пластини: 1) 2) 3) 4)5) .

27. Вкажіть рівняння температурного поля термічно тонкого циліндра: 1) 2) 3) 4)5) .

28. Вкажіть рівняння температурного поля термічно тонкої кулі: 1) 2) 3) 4)5) .

29. Вкажіть рівняння Ньютона – Ріхмана:

1) 2) 3) 4) 5).

30. Розмірність коефіцієнта тепловіддачі: 1) Вт/(м·град) 2) Дж/(м3·град) 3)Дж/(кг·град) 4) Вт/(м2·град) 5) Вт/м2.

31. Що підсилює конвективний перенос теплоти? 1) зростання швидкості потоку 2) збільшення в’язкості середовища 3) зростання його густини 4)добре обтікання поверхні 5) зниження теплоємності середовища.

32. Що погіршує конвективний перенос теплоти? 1) зростання швидкості потоку 2) підвищення в’язкості середовища3) зниження його густини 4)підвищення його теплопровідності 5) зростання його теплоємності.

33. Співвідношення сил тиску та інерції в потоці показує число: 1) Ейлера 2)Рейнольдса 3) Фруда 4) Лагранжа 5) Галілея.

34. Співвідношення сил інерції та в’язкості в потоці показує число: 1) Ейлера 2)Рейнольдса 3) Фруда 4) Лагранжа 5) Галілея.

35 . Співвідношення сил інерції та тяжіння в потоці показує число: 1) Ейлера 2)Рейнольдса 3) Фруда 4) Лагранжа 5) Галілея.

36. Співвідношення сил тиску та в’язкості показує число: 1) Ейлера 2) Фруда 3)Рейнольдса 4) Лагранжа 5) Галілея.

37 Співвідношення сил тяжіння та в’язкості показує число: 1)Эйлера 2) Фруда 3)Рейнольдса 4) Лагранжа 5) Галілея.

38. Визначальним параметром чисел подібності є: 1) густина 2)теплопровідність 3) теплоємність 4) кінематична в’язкість 5) температура.

39. Визначальним параметром чисел подібності є: 1) густина 2)теплопровідність 3) теплоємність 4) кінематична в’язкість 5) швидкість.

40. Число Архімеда – це відношення підйомної (архімедової) сили до сили: 1)інерції 2) тяжіння 3) в’язкості 4) тиску 5) поверхневого натягу.

41. Критерієм гідродинамічної подібності є: 1) Pr 2) Re 3) Ре 4) Nu 5) Вi.

42. Критерієм теплової подібності є: 1) Аr 2) Re 3) Fr 4) Nu 5) La.

43. Тепловіддача біля вертикальної пластини при вільній конвекції максимальна: 1) на початку ламінарної області течії середовища 2) у кінці ламінарної області 3) при переході від ламінарної до турбулентної течії

4) на початку турбулентної області 5) у області стабільної турбулентної течії.

44. Тепловіддача у напрямі руху біля вертикальної пластини при вільній конвекції зростає: 1) у всій ламінарній області течії середовища 2) у кінці ламінарної області 3) при переході від ламінарної до турбулентної течії

4) на початку турбулентної області 5) у області стабільної турбулентної течії.

45. Швидкість середовища при вільній конвекції з віддаленням від вертикальної пластини: 1) зростає 2) зменшується 3) спочатку зростає, а потім зменшується

4) спочатку зменшується, а потім зростає 5) стабільна.

46. Температура середовища при вільному русі біля нагрітої вертикальної стінки з віддаленням від неї: 1) зростає 2) зменшується 3) спочатку зростає, а потім зменшується 4) спочатку зменшується, а потім зростає 5) стабільна.

47. При поперечному обтіканні шахового пучка труб турбулентність стає стабільною, начинаючи з: 1) I-го 2) II-го 3) III-го 4) IV-го 5) V-го ряду труб.

48. Об’ємне кипіння виникає при: 1) різкому підвищенні тиску над рідиною 2)критичному тиску над нею 3) значному перегріві рідини відносно температури насичення 4) критичній температурі рідини 5) температурі поверхні нагріву вище температури насичення.

49. Якщо температуру рідини знизити від 116 до 104 0С при температурі насичення 100 0С, то критичний радіус парової бульбашки на віддаленні від поверхні нагріву: 1) зросте у 4 рази 2) зросте у 2 рази 3) зросте у 1,414 рази 4)зменшиться у 4 рази 5) зменшиться у 2 рази.

50. Якщо температуру поверхні нагріву підвищити зі 104 до 108 0С при температурі насичення 100 0С, то швидкість росту парових бульбашок: 1)зросте у 4 рази 2) зросте у 2 рази 3) зросте у 1,414 рази 4) зменшиться у 4 рази 5)зменшиться у 2 рази.

51. Співвідношення розмірів парової бульбашки через 0,8 с і 0,2 с після утворення становить: 1) 3 2) 2 3) 1,732 4) 1,414 5) 4.

52. Перша криза кипіння відповідає переходу: 1) від випаровування з вільної поверхні до бульбашкового кипіння 2) від випаровування з вільної поверхні до плівчастого кипіння 3) від бульбашкового кипіння до плівчастого 4) від плівчастого кипіння до бульбашкового 5) від плівчастого кипіння до випаровування з вільної поверхні.

53. Друга криза кипіння відповідає переходу: 1) від випаровування з вільної поверхні до бульбашкового кипіння 2) від випаровування з вільної поверхні до плівчастого кипіння 3) від бульбашкового кипіння до плівчастого 4) від плівчастого кипіння до бульбашкового 5) від плівчастого кипіння до випаровування з вільної поверхні.

54. Відношення критичної густини теплового потоку при II і I кризах кипіння qкр2/qкр1 дорівнює приблизно: 1) 5 2) 2 3) 1,5 4) 0,5 5) 0,2.

55. При вимушеному русі рідини у каналі з обігрівом на економайзерній ділянці відбувається: 1) кипіння рідини 2) перегрів пари 3) підігрів рідини до температури насичення 4) злиття дрібних бульбашок пари у великі 5)перетворення вологої пари у суху.

56. При плівчастій конденсації з підвищенням різниці температур пари і стінки у 4 рази коефіцієнт тепловіддачі: 1) зростає у 2 рази 2) зменшується у 4 рази 3)не змінюється 4) зменшується у 2 рази 5) зменшується у 1,414 рази.

57. При плівчастій конденсації пари зі збільшенням діаметру горизонтальної труби у 4 рази коефіцієнт тепловіддачі: 1) зростає у 2 рази 2) зменшується у 4 рази 3)не змінюється 4) зменшується у 2 рази 5) зменшується у 1,414 рази.

58. У напрямку руху плівки конденсату по вертикальній поверхні коефіцієнт тепловіддачі: 1) зростає 2) зменшується 3) зростає, потім зменшується 4) зменшується, потім стабілізується 5) не змінюється.

59. При плівчастій конденсації пари на вертикальній плиті визначальним розміром є: 1) ширина 2) висота 3) товщина 4) найменший розмір 5)найбільший розмір плити.

60. Зі збільшенням довжини хвилі від 0 до ? при Т = соnst густина спектрального випромінення абсолютно чорного тіла: 1) зростає 2)зменшується 3) зростає, потім зменшується 4) зменшується, потім зростає 5) не змінюється.

61. З підвищенням температури при ? = соnst густина спектрального випромінення абсолютно чорного тіла: 1) зростає 2) зменшується 3) зростає, потім зменшується 4) зменшується, потім зростає 5) не змінюється.

62. Яке відношення густини спектрального випромінення тіла зі спектральним ступенем чорноти ??=0,5 і абсолютно чорного тіла? 1) 0,3 - 0,6 2) 0,7 - 0,9

3) 1,1 - 1,4 4) 1,9 - 2,1 5) 2,2 - 2,6.

63. Розмірність потоку випромінення: 1) Вт 2) Вт/м2 3) Вт/м3 4) Вт/(мстерад) 5) Вт/(м3·стерад).

64. Розмірність густини потоку інтегрального випромінення: 1) Вт 2) Вт/м2 3)Вт/м3 4) Вт/(м2·стерад) 5) Вт/(м3·стерад).

65. Розмірність спектральної густини потоку випромінювання: 1) Вт 2) Вт/м2 3)Вт/м3 4) Вт/(м2·стерад) 5) Вт/(м3·стерад).

66. Яка довжина хвилі відповідає діапазону теплового випромінювання? 1) 10 м 2) 1 м 3) 1 см 4) 1 мм 5) 1 мкм.

67. Яким є спектральний ступень чорноти тіла, якщо густина потоку його спектрального випромінювання Е? = 2,8 кВт/м3, а абсолютно чорного тіла Е0? = 7,2 кВт/м3? 1) 0,35 - 0,4 2) 0,5 - 0,55 3) 0,65 - 0,7 4) 0,75 - 0,8 5) 0,8 - 0,85.

68. Вся променева енергія, що падає, поглинається тілом: 1) абсолютно чорним 2) атермічним 3) абсолютно білим 4) прозорим 5) діатермічним.

69. Вся променева енергія, що падає, відбивається тілом: 1) абсолютно чорним 2) атермічним 3) абсолютно білим 4) прозорим 5) діатермічним.

70. Вся променева енергія, що падає, пропускається тілом: 1) абсолютно чорним 2) атермічним 3) абсолютно білим 4) дзеркальним 5) діатермічним.

71. Поглинальна здатність дорівнює 1 у тіла: 1) абсолютно чорного 2)атермічного 3) абсолютно білого 4) прозорого 5) діатермічного.

72. Відбивна здатність дорівнює 1 у тіла: 1) абсолютно чорного 2) атермічного 3) абсолютно білого 4) прозорого 5) діатермічного.

73. Пропускна здатність дорівнює 1 у тіла: 1) абсолютно чорного 2) атермічного 3) абсолютно білого 4) дзеркального 5) діатермічного.

74. Розмірність коефіцієнта випромінювання: 1) Вт/м2 2) Вт/(м2·К) 3) Вт/(м·К) 4)Вт/(м2·К4) 5) Вт/(м2·стерад).

75. Ступень чорноти тіла з коефіцієнтом випромінювання С = 1,7Вт/(м2·К4) складає: 1) 0,29 - 0,31 2) 0,38 - 0,4 3) 0,47 - 0,49 4) 0,64 - 0,66 5) 0,7 - 0,72.



78. Чому дорівнює кутовий коефіцієнт ?12 для замкнутої системи з двох поверхонь, якщо ?11 = 0,3: 1) 0 2) 0,4 3) 0,6 4) 0,7 5) 1.

79. Зі зростанням температури N2 від 500 0С до 1000 0С густина його випромінювання зміниться у: 1) 1,4 – 1,6 2) 6,2 - 6,4 3) 3,9 - 4,1 4) 1,9 – 2,1 рази 5) не зміниться.

80. З підвищенням парціального тиску водню у газі від 10 до 40 Па густина його випромінювання зміниться у: 1) 1,4 – 1,6 2) 6,2 - 6,4 3) 3,9 - 4,1 4) 1,9 – 2,1 рази 5) не зміниться.

81. Зі збільшенням товщини газового шару з 0,2 до 1 м густина випромінювання СО2 зміниться у: 1) 1,5 - 1,7 2) 2,9 - 3,1 3) 1,6 - 1,8 4) 2,5 - 2,7 рази 5) не зміниться.

82. Теплообмін між теплоносіями через роздільну стінку відбувається у теплообміннику: 1) рекуперативному 2) регенеративному 3) змішувальному 4)випарному 5) конденсаційному.

83. Теплообмін між теплоносіями за допомогою теплоакумулюючої насадки відбувається у теплообміннику: 1) рекуперативному 2) регенеративному 3) змішувальному 4)випарному 5) конденсаційному.

84. Теплообмін між теплоносіями за безпосереднього їх стикання відбувається у теплообміннику: 1) рекуперативному 2) регенеративному 3) змішувальному 4)випарному 5) конденсаційному.

85. У рекуперативному теплообміннику передача тепла між теплоносіями відбувається: 1) крізь роздільну стінку 2) за допомогою теплоакумулюючої насадки 3) за безпосереднього їх контакту 4) віддачею тепла конденсації пари 5) утилізацією тепла продуктів згоряння.

86. У регенеративному теплообміннику передача тепла між теплоносіями відбувається: 1) крізь роздільну стінку 2) за допомогою теплоакумулюючої насадки 3) за безпосереднього їх контакту 4) віддачею тепла конденсації пари 5) утилізацією тепла продуктів згоряння.

87. У змішувальному теплообміннику передача тепла між теплоносіями відбувається: 1) крізь роздільну стінку 2) за допомогою теплоакумулюючої насадки 3) за безпосереднього їх контакту 4) віддачею тепла конденсації пари 5) утилізацією тепла продуктів згоряння.


^ 5. ТИПОВІ ЗАДАЧІ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ


1. Знайти кількість тепла, що передається крізь плоску стінку товщиною 100 мм, висотою 3 м і шириною 5 м, якщо температура на її поверхнях складає 20 0С і – 15 0С; ? = 1 Вт/(м·град): 1) 4 - 6 2) 6 - 8 3) 10 - 12 4) 13 - 15 5) 29 – 31 кВт.

2. Визначити різницю температур зовнішньої та внутрішньої поверхонь плоскої стінки товщиною 100 мм, якщо густина теплового потоку крізь неї 1кВт/м2; ?=15 Вт/(м·град): 1) 5 - 10 2) 10 - 20 3) 20 - 30 4) 30 - 40 5) 40 – 50 0С.

3. Знайти температуру на відстані 100 мм від зовнішньої поверхні плоскої стінки, якщо температура на її внутрішній та зовнішній поверхнях 200 0С і 40 0С; товщина стінки 400 мм; ? = 2 Вт/(м·град): 1) 80 2) 88 3) 152 4) 120 5) 160 0С.

4. Визначити густину стаціонарного теплового потоку крізь плоску стінку апарату товщиною 220 мм (?ст = 2 Вт/(м·град)), що вкрита ззовні шаром ізоляції товщиною 100 мм (?из = 0,2 Вт/(м·град)). Температура стінки усередині апарату 400 0С, зовнішньої поверхні ізоляції 40 0С: 1) 550 - 600 2) 500 - 550 3) 400 - 450 4) 350 - 400 5) 300 – 350 Вт/м2.

5. Плоска стінка апарату товщиною 220 мм (?ст = 2 Вт/(м·град)) вкрита ззовні шаром ізоляції товщиною 100 мм (?из = 0,2 Вт/(м·град)); температура стінки усередині апарату 400 0С, зовнішньої поверхні ізоляції 40 0С. Визначити температуру на межі стінки і ізоляції: 1) 330 - 340 2) 340 - 350 3) 350 - 360 4)360- 370 5) 380 – 390 0С.

6. Знайти градієнт температур у плоскій стінці, якщо густина теплового потоку крізь неї 600 Вт/м2; ? = 22 Вт/(м·град): 1) 5 - 10 2) 15 - 20 3) 25 - 30 4) 30 - 35 5)35 – 40 град/м.

7. Визначити густину стаціонарного теплового потоку крізь плоску стінку товщиною 200 мм, якщо залежність коефіцієнта теплопровідності від температури ? = 2(1 + 0,0008t), Вт/(м·град), а температури поверхонь стінки 400 і 40 0С: 1) 4,0 - 4,5 2) 4,5 - 5 3) 6,5 - 7 4) 7 - 7,5 5) 8 - 8,5 кВт/м2.

8. Знайти градієнт температур на поверхні плоскої стінки при її температурі 325 0С, якщо крізь стінку проходить стаціонарний тепловий потік 8 кВт/м2, а залежність коефіцієнту теплопровідності від температури ? = 2,2(1 - 0,001t), Вт/(м·град): 1) 2400 - 2500 2) 2900 - 3000 3) 3700 - 3800 4) 4700 - 4800 5) 5300 – 5400 град/м.

9. Визначити лінійний тепловий потік крізь циліндричну стінку з внутрішнім діаметром 200 мм і зовнішнім 300 мм при температурі поверхонь 300 і 100 0С відповідно; ? = 10 Вт/(м·град): 1) 12 - 13 2) 15 - 16 3) 18 - 19 4) 24 - 25 5) 30 – 31 кВт/м.

10. Визначити температуру у циліндричній стінці на відстані 20 мм від її внутрішньої поверхні. Діаметр внутрішньої поверхні стінки 200 мм, зовнішньої 300 мм; температура поверхонь 300 і 100 0С відповідно; ? = 5 Вт/(м·град): 1)150 - 155 2) 160 - 165 3) 207 - 212 4) 237 - 242 5) 275 – 280 0С.

11. Визначити градієнт температур на зовнішній поверхні циліндричної стінки. Діаметр внутрішньої поверхні стінки 200 мм, зовнішньої 300 мм; їх температура 300 і 100 0С; ? = 5 Вт/(м·град): 1) 3200 - 3300 2) 3600 - 3700 3)4100 - 4200 4) 4300 - 4400 5) 6500 – 6600 град/м.

12. Визначити термічний опір теплопровідності циліндричної стінки з зовнішнім діаметром 300 мм і внутрішнім 200 мм; ? = 10 Вт/(м·град): 1) 0,015 - 0,02 2) 0,02 - 0,025 3) 0,025 - 0,03 4) 0,035 - 0,04 5) 0,04 - 0,045 м·град/Вт.

13. Визначити тепловий потік крізь сферичну стінку з діаметром внутрішньої поверхні 1м і зовнішньої 1,2 м при їх температурі 300 і 100 0С відповідно; ? = 5 Вт/(м·град): 1) 31 - 32 2) 34 - 35 3) 37 - 38 4) 44 - 45 5) 52 – 53 кВт.

14. Визначити температуру посередині сферичної стінки з діаметром внутрішньої поверхні 1 м і зовнішньої 1,2 м при їх температурі 300 і 100 0С відповідно; ? = 5 Вт/(м·град): 1) 140 - 150 2) 170 - 180 3) 190 - 200 4) 235 - 245 5)285 – 295 0С.

15. Визначити градієнт температур на зовнішній поверхні сферичної стінки. Діаметр внутрішньої поверхні стінки 1 м, зовнішньої 1,2м; їх температура 300 і 100 0С; ? = 5 Вт/(м·град): 1) 1630 - 1640 2) 1650 - 1660 3) 1660 - 1670 4) 1690 - 1700 5) 1710 – 1720 0С/м.

16. За якого значення коефіцієнта тепловіддачі ? необмежену пластину товщиною 200 мм (? = 20 Вт/(м·град) при двобічному нагріві можна вважати термічно тонкою? 1) ? < 20 2) ? > 20 3) ? < 80 4) ? > 80 5) ? < 200 Вт/(м2·град).

17. За якого значення коефіцієнта тепловіддачі ? довгий циліндр діаметром 150 мм (? = 37,5 Вт/(м·град) можна вважати термічно масивним? 1) ? < 16 2) ? > 16 3) ? < 50 4) ? > 50 5) ? > 40 Вт/(м2·град).

18. Пластина товщиною 2? = 20 мм з температурою t0 = 140 0С (? = 0,175 Вт/(м·град); ? = 1500 кг/м3; с = 1,4 кДж/(кг·град)) розміщена у повітрі з температурою tср = 15 0С. Визначити температуру її поверхні через 20 хвилин після початку охолодження з коефіцієнтом тепловіддачі ? = 65 Вт/(м2·град): 1)20 - 30 2) 40 - 50 3) 70 - 80 4) 90 - 100 5) 100 – 110 0С.

19. Визначити час охолодження середини пластини товщиною 2? = 20 мм (? = 0,175 Вт/(м·град); ? = 1500 кг/м3; с = 1,4 кДж/(кг·град)) від температури t0 = 140 0С до t = 30 0С на повітрі з температурою tср = 15 0С при коефіцієнті тепловіддачі ? = 65 Вт/(м2·град): 1) 15 - 20 2) 20 - 25 3) 25 - 30 4) 30 - 35 5) 35 – 40 хвилин.

20. Довга циліндрична заготовка діаметром 50 мм (? = 4,5 Вт/(м·град); ? = 7800 кг/м3; с = 0,5 кДж/(кг·град)) з температурою t0 = 0 0С розміщена у піч з температурою tср = 900 0С. Визначити температуру на її осі через 10 хвилин після початку нагріву з коефіцієнтом тепловіддачі ? = 162 Вт/(м2·град): 1) 680 - 690 2) 720 - 730 3) 750 - 760 4) 770 - 780 5) 800 – 810 0С.

21. Визначити час нагріву поверхні довгої циліндричної заготовки діаметром 50 мм (? = 4,5 Вт/(м·град); ? = 7800 кг/м3; с = 0,5 кДж/(кг·град)) від температури t0 = 0 0С до t = 750 0С в печі з температурою tср = 900 0С при коефіцієнті тепловіддачі ? = 162 Вт/(м2·град): 1) 7 - 8,5 2) 8,5 - 10 3) 10 - 11,5 4) 11,5 - 13 5)13 - 14,5 хвилин.

22. Куля діаметром 100 мм (? = 50 Вт/(м·град); ? = 6500 кг/м3; с = 0,8 кДж/(кг·град)) з температурою t0 = 20 0С розміщена у піч з температурою tср = 650 0С. Визначити температуру її поверхні через 20 хвилин після початку нагріву з коефіцієнтом тепловіддачі ? = 65 Вт/(м2·град): 1) 300 - 320 2) 340 - 360 3) 380 - 400 4) 420 - 440 5) 450 – 470 0С.

23. Знайти час нагріву центру кулі діаметром 100 мм (? = 50 Вт/(м·град); ? = 6500 кг/м3; с = 0,8 кДж/(кг·град)) від температури t0 = 20 0С до t = 400 0С у печі з температурою tср = 650 0С при коефіцієнті тепловіддачі ? = 65 Вт/(м2·град): 1)14 - 16 2) 16 - 18 3) 18 - 20 4) 20 - 22 5) 23 – 25 хвилин.

24. Визначити втрати тепла вільною конвекцією від плоскої стінки шириною 0,7 м і висотою 2 м до оточуючого повітря. Температура стінки tст = 100 0С; параметри повітря tср = 20 0С; ?ср = 0,029 Вт/(м·град); ?ср = 19·10-6 м2/с; аср = 27,4·10-6 м2/с; ?ср = 1/333 град-1: 1) 130 - 140 2) 240 - 250 3) 800 - 810 4) 1500 - 1510 5) 1820 – 1830 Вт.

25. Визначити втрати тепла вільною конвекцією з поверхні вертикальної труби діаметром 220 мм і довжиною 2 м до оточуючого повітря. Температура її стінки tст = 100 0С; параметри повітря tср = 20 0С; ?ср = 0,029 Вт/(м·град); ?ср = 19·10-6 м2/с; аср = 27,4·10-6 м2/с; ?ср = 1/333 град-1: 1) 30 - 40 2) 60 - 70 3) 790 - 800 4)1480 - 1490 5) 1820 – 1830 Вт.

26. Визначити втрати тепла вільною конвекцією на 1 м довжини горизонтальної труби діаметром 150 мм у оточуючий простір. Температура стінки труби tст = 370 0С; параметри повітря tср = 30 0С; ?ср = 0,0393 Вт/(м·град); ?ср = 34,89·10-6 м2/с; аср = 51,31·10-6 м2/с; ?ср = 1/473град-1: 1) 400 - 410 2) 630 - 640 3) 740 - 750 4) 980 - 990 5) 1260 – 1270 Вт.

27. Визначити втрати тепла вільною конвекцією з 1 м2 горизонтальної плити до повітря. Розміри тепловіддаючої поверхні, що звернена догори, а Ч в = 2 Ч 3 м; її температура tст = 100 0С; параметри повітря tср = 20 0С; ?ср = 0,029 Вт/(м·град); ?ср = 19·10-6 м2/с; аср = 27,4·10-6 м2/с; ?ср = 1/333 град-1: 1) 400 - 410 2) 630 - 640 3)740 - 750 4) 980 - 990 5) 1260 – 1270 Вт.

28. Визначити густину теплового потоку крізь вертикальну повітряну щілину шириною ? = 20 мм. Температура поверхонь щілини tст1 = 200 0С і tст2 = 80 0С; параметри повітря при визначальній температурі (200 + 80)/2 = 140 0С: ?ср = 0,035 Вт/(м·град); ?ср = 27,8·10-6 м2/с; аср = 40,6·10-6 м2/с; ?ср = 1/413град-1: 1) 240 - 250 2) 350 - 360 3) 430 - 440 4) 670 - 680 5) 835 – 845 Вт/м2.

29. Уздовж пластини довжиною 2 м рухається потік повітря зі швидкістю 3 м/с. Температура поверхні пластини tст = 90 0С; параметри повітря: tср = 20 0С; ?ср = 0,026 Вт/(м·град); ?ср = 15,06·10-6 м2/с; Рrср = 0,703. Визначити густину теплового потоку від пластини до повітря: 1) 300 - 350 2) 550 - 600 3) 850 - 900 4) 1550 - 1600 5) 2050 – 2100 Вт/м2.

30. Трубу з зовнішнім діаметром 15 мм обтікає поперечний потік повітря зі швидкістю 2 м/с під кутом 30 0 до її осі. Температура поверхні труби tст = 80 0С; параметрі повітря: tср = 20 0С; ?ср = 0,026 Вт/(м·град); ?ср = 15,06·10-6 м2/с; Рrср = 0,703. Визначити тепловий потік на 1 м довжини труби: 1) 60 - 70 2) 70 - 80 3)100 - 110 4) 110 - 120 5) 480 – 490 Вт/м.

31. Крізь шаховий пучок труб з зовнішнім діаметром 80 мм рухається поперечний потік димових газів зі швидкістю 10 м/с. Параметри газів при їх середній температурі tср = 1000 0С ?ср = 0,109 Вт/(м·град); ?ср = 174,3·10-6 м2/с; Рrср = 0,58. Визначити коефіцієнт тепловіддачі до труб 1-го у напрямку руху газів ряду: 1) 10 - 15 2) 15 - 20 3) 40 - 45 4) 50 - 55 5) 70 – 75 Вт/(м2·град).

32. Визначити середній коефіцієнт тепловіддачі при поперечному обтіканні газом шахового пучка труб, якщо число рядів труб в напрямі руху потоку n = 5, а коефіцієнт тепловіддачі для 3-го ряду ?3 = 30 Вт/(м2·град): 1) 15 - 17 2) 17 - 19 3) 19 - 22 4) 22 - 25 5) 25 – 28 Вт/(м2·град).

33. Крізь коридорний пучок труб з зовнішнім діаметром 80 мм рухається поперечний потік димових газів зі швидкістю 10 м/с. Параметри газів при їх середній температурі tср = 1000 0С ?ср = 0,109 Вт/(м·град); ?ср = 174,3·10-6 м2/с; Рrср = 0,58. Визначити коефіцієнт тепловіддачі до труб 2-го у напрямку руху газів ряду: 1) 10 - 15 2) 15 - 20 3) 35 - 40 4) 55 - 60 5) 60 – 65 Вт/(м2·град).

34. Визначити температуру поверхні нагріву при бульбашковому кипінні води у великому обсязі, якщо теплове навантаження 232,6 кВт/м2. Параметри води при тиску 0,2 МПа і температурі насичення tн = 120 0С ?/ = 943,1 кг/м3; ср = 4,25 кДж/(кг·град); ? = 0,6862 Вт/(м·град); а = 0,171·10-6 м2/с; ? = 0,252·10-6 м2/с; ? = 54,84·10-3 н/м; густина сухої насиченої пари ?// = 1,121 кг/м3; теплота пароутворення r = 2202,78 кДж/кг: 1) 121 - 122 2) 123 - 124 3) 126 - 127 4) 128 -130 5) 131 – 132 0С.

35. Знайти тепловий потік до води при I кризі кипіння у великому обсязі. При тиску 0,2 МПа і температурі насичення tн = 120 0С густина води ?/ = 943,1 кг/м3; сухої насиченої пари ?// = 1,121 кг/м3; теплота пароутворення r = 2202,78 кДж/кг; коефіцієнт поверхневого натягу ? = 54,84·10-3 н/м: 1) 280 - 360 2) 500 - 550 3) 750 - 950 4) 1430 - 1780 5) 3750 – 4700 кВт/м2.

36. Знайти тепловий потік до води при ІІ кризі кипіння у великому обсязі. При тиску 0,2 МПа і температурі насичення tн = 120 0С густина води ?/ = 943,1 кг/м3; сухої насиченої пари ?// = 1,121 кг/м3; теплота пароутворення r = 2202,78 кДж/кг; коефіцієнт поверхневого натягу ? = 54,84·10-3 н/м: 1) 280 - 360 2) 500 - 550 3) 750 - 950 4) 1430 - 1780 5) 3750 – 4700 кВт/м2.

37. Знайти діаметр бульбашки пари, що утворюється на поверхні нагріву при її температурі tст = 130 0С. Температура насичення при Р = 0,2 МПа становить tн = 120 0С; коефіцієнт поверхневого натягу ? = 54,84·10-3 н/м; теплота пароутворення r = 2202,78 кДж/кг; густина сухої насиченої пари ?// = 1,121 кг/м3: 1) (0,1 - 0,15)·10-3 2) (0,7 - 0,9)·10-3 3) (3 - 4)·10-3 4) (15 - 25)·10-3 5) (65 - 70)·10-3 мм.

38. Знайти температуру поверхні нагріву для утворення і росту на ній парових бульбашок, якщо радіус її мікрозападин R = 3,5·10-3 мм. Тиск 0,2 МПа, температура насичення tн = 120 0С; коефіцієнт поверхневого натягу ? = 54,84·10-3 н/м; теплота пароутворення r = 2202,78 кДж/кг; густина сухої насиченої пари ?// = 1,121 кг/м3: 1) 121 - 122 2) 122 - 124 3) 124 - 126 4) 126 - 128 5) 128 – 130 0С.

39. Визначити радіус парової бульбашки біля поверхні нагріву з температурою tст = 130 0С через 2 с після утворення. Температура насичення при тиску 0,2 МПа складає tн = 120 0С; параметри води при цій температурі ср = 4,25 кДж/(кг·град); ?/ = 943,1 кг/м3; а = 0,171·10-6 м2/с; теплота пароутворення r = 2202,78 кДж/кг; густина сухої насиченої пари ?// = 1,121 кг/м3: 1) 0,1 - 0,2 2) 0,2 - 0,5 3) 4 - 5 4) 12 - 20 5) 20 – 25 мм.

40. Визначити тепловий потік до вертикальної труби діаметром 100 мм і довжиною 2 м при плівчастій конденсації сухої насиченої пари. Температура труби tст = 123 0С, пари tн = 127 0С. Теплота пароутворення r = 2181,4 кДж/кг; параметри конденсату ? = 0,686 Вт/(м·град); ? = 939 кг/м3; ? = 0,242·10-6 м2/с: 1)21 - 23 2) 28 - 30 3) 61 - 63 4) 64 - 66 5) 71 – 73 кВт.

41. Визначити густину теплового потоку до зовнішньої поверхні горизонтальної труби діаметром 100 мм і довжиною 2 м при плівчастій конденсації сухої насиченої пари. Температура труби tст = 123 0С, пари tн = 127 0С. Теплота пароутворення r = 2181,4 кДж/кг; параметри конденсату ? = 0,686 Вт/(м·град); ? = 939 кг/м3; ? = 0,242·10-6 м2/с: 1) 34 - 36 2) 46 - 47 3) 82 - 83 4) 55 - 56 5) 102 – 103 кВт/м2.

42. Знайти густину спектрального випромінювання сірого тіла з ?? = 0,8 при довжині хвилі ? = 0,3 мм і температурі t = 200 0С: 1) 1,1 - 1,5 2) 3 - 4 3) 7 - 8 4)70 - 80 5) 100 – 110 кВт/м3.

43. На непрозоре тіло з поглинальною здатністю А = 0,6 падає потік випромінювання Qпад = 6 кВт. Знайти потік ефективного випромінювання тіла, якщо потік власного його випромінювання складає Qсоб = 2 кВт: 1) 1,2 - 1,5 2)2,5 - 2,7 3) 3,3 - 3,5 4) 4,5 - 4,7 5) 5,4 - 5,6 кВт.

44. На непрозоре тіло з поглинальною здатністю А = 0,6 падає потік випромінювання Qпад = 8 кВт. За якого значення потоку власного випромінювання тіло буде остигати? 1) 1,2 - 1,5 2) 2,5 - 2,7 3) 3,3 - 3,5 4) 4,5 - 4,7 5) 5,4 - 5,6 кВт.

45. На тіло з відбивною здатністю R = 0,2 і поглинальною А = 0,5 падає потік випромінювання Qпад = 8 кВт. Знайти потік випромінювання, що пропускає тіло: 1) 1,5 - 2 2) 2 - 2,5 3) 2,5 - 3 4) 3,8 - 4,2 5) 5,5 - 6 кВт.

46. Максимум густини потоку спектрального випромінювання при температурі t = 400 0С досягається при довжині хвилі: 1) 2 - 2,5 2) 4 - 4,5 3) 5 - 5,5 4) 6 - 6,5 5) 7,5 – 8 мкм.



48. Знайти густину випромінювання тіла зі ступенем чорноти ? = 0,7 при температурі t = 300 0С: 1) 1 - 1,1 2) 1,9 - 2 3) 3,3 - 3,4 4) 4,2 - 4,3 5) 6,1 - 6,2 кВт/м2.
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Основи масо – та теплообміну” для студентів, що навчаються за напрямом iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія»
Робоча програма, методичні вказівки тa індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей...
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Основи масо – та теплообміну” для студентів, що навчаються за напрямом iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент" для студентів напряму
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент" для студентів напряму...
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Основи масо – та теплообміну” для студентів, що навчаються за напрямом iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна металургійна академія україни робоча програма методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни „організація виробництва” для студентів спеціальностей
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Організація виробництва" для студентів спеціальностей...
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Основи масо – та теплообміну” для студентів, що навчаються за напрямом iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму підготовки
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Основи масо – та теплообміну” для студентів, що навчаються за напрямом iconМіністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України робоча програма методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни
Робоча програма дисципліни «Комп’ютерна техніка I органiзацiя обчислювальних робіт»
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Основи масо – та теплообміну” для студентів, що навчаються за напрямом iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни
Робоча програма, методичні вказівки І індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Технологія конструкційних матеріалів» для студентів...
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Основи масо – та теплообміну” для студентів, що навчаються за напрямом iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Релігієзнавство" для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Релігієзнавство" для студентів усіх спеціальностей...
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Основи масо – та теплообміну” для студентів, що навчаються за напрямом iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Системи технологій” для студентів за напрямом 030601
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни ”Системи технологій” для студентів за напрямом...
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Основи масо – та теплообміну” для студентів, що навчаються за напрямом iconМіністерство освіті І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма загальні методичні вказівки та індивідуальні завдання
Робоча програма, загальні методичні вказівки до вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» для студентів заочної форми навчання...
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Основи масо – та теплообміну” для студентів, що навчаються за напрямом iconМіністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України робоча програма методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни
С++. Ancii стандарт. C++Builder – кращий представник візуальних середовищ сімійства С++ Склад та структура проекту. Windows application...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи