Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко




Скачати 218.64 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко
Дата22.06.2012
Розмір218.64 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький національний технічний університет


ЗАТВЕРДЖУЮ


Ректор ____________В. В. Грабко

«_____»____________ 2012 р.


ПРОГРАМА


фахового вступного випробування на навчання за освітньо-професійними програмами «Спеціаліст», «Магістр»

на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

Галузь – 0509 «Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв’язок

Спеціальність 7.05090303, 8.05090303 «Технології та засоби телекомунікацій»


Вінниця 2012

ВСТУП



Фахове вступне випробування на навчання за освітньо-професійними програмами «Спеціаліст», «Магістр» на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» в галузі – 0509 «Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв’язок

За спеціальністю 7.05090303, 8.05090303 «Технології та засоби телекомунікацій» приймається фаховою атестаційною комісією.

^

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТУ



При підготовці до фахового вступного випробування студент завчасно отримує перелік запитань, які є основою побудови екзаменаційного білету. Екзаменаційні білети складаються з чотирьох практичних і теоретичних завдань, які базуються на включених в програму дисциплінах, необхідних практичних навичках і знаннях виробничої практики. Присутність на вступних випробувань сторонніх осіб без дозволу ректора не допускається. Тривалість усного екзамену в навчальній групі не повинна перевищувати 9 годин. Перебування претендента в екзаменаційному приміщенні не повинно тривати більше 4 годин. При проведенні усного фахового випробування в аудиторії одночасно може перебувати не більше 6 претендентів. Для підготовки до відповіді претенденту повинно надаватися не менше 30 хвилин. Практичні навички можуть перевірятися із застосуванням спеціального обладнання і технічних засобів.

Нижче наведений перелік базових дисциплін на основі яких побудовані завдання.

ЗМІСТ





  1. Основи схемотехніки

  2. Інформатика

  3. Технічна електроніка

  4. Теорія електрозв’язку

  5. Електроживлення систем зв’язку

  6. Функціональні пристрої ТКС

  7. Системи передавання в електрозв’язку

  8. Системи документального електрозв’язку

  9. Системи комутації в електрозв’язку

  10. Системи зв’язку з рухомими об’єктами

  11. Захист інформації в ТКС та мережах

  12. Системи радіо- і телевізійного мовлення

  13. Основи теорії інформації та кодування

  14. Термінальне устаткування телекомунікаційних систем

  15. Телекомунікаційні та інформаційні мережі

  16. Обчислювальна техніка та мікропроцесори

  17. Лінії зв’язку

  18. Технології безпроводових телекомунікаційних систем

^ 1. ОСНОВИ СХЕМОТЕХНІКИ


Підсилювачі. Термостабілізація підсилювачів. Зворотний зв'язок у підсилювачах. Вибіркові підсилювачі. Підсилювальний каскад в схемі з спільним емітером. Каскади кінцевого підсилення. Підсилювач низької частоти. Широкосмугові підсилювачі. Підсилювачі постійного струму (ППС). ППС з перетворенням частоти. Підсилювачі потужності. Диференціальний підсилювальний каскад. Резонансні підсилювачі. Схеми на операційних підсилювачах. LС-генератори. RС-генератори. Генератор на тунельному діоді. Види модуляції. Амплітудні модулятори. Частотні та фазові модулятори. Транзистор в режимі ключа. Детектори. Операційні підсилювачі (ОП). Компаратори. Інтегруюче та диференціююче коло. Одно- і двопівперіодні випрямлячі. Симетричні мультивібратори. Транзисторний мультивібратор, принцип дії, осцилограми. Очікуючі мультивібратори. Мультивібратори на логічних елементах та операційних підсилювачах. Транзисторний одновібратор. Генератори лінійно змінної напруги (ГЛЗН). Генератор релаксаційних коливань.

2. ІНФОРМАТИКА

Системи числення. Арифметичні операції в різних системах числення. Арифметичні основи функціонування комп’ютерів. Логічні основи функціонування комп’ютерів. Булеві вирази. Основні компоненти ПК. Поняття алгоритму та його властивості. Способи запису алгоритмів. Основні компоненти блок-схем алгоритмів. Структура програми на мові програмування. Основні оператори. Організація вводу-виводу. Типи змінних та формати змінних. Глобальні та локальні зміни. Стандартні функції вводу-виводу. Створення функцій в мові програмування. Цикли. Оператори умови та вибору. Оператори break, return, continue. Масиви та ініціалізація елементів масиву. Вказівки та звернення до елементів за допомогою вказівників. Операції приведення типів в мові програмування.


3. ^ ТЕХНІЧНА ЕЛЕКТРОНІКА


Випрямляючі діоди. Варікап. Кремнієві стабілітрони. Тунельні діоди. Імпульсні діоди. ВЧ та НВЧ діоди. Стабілітрон. Біполярні транзистори: принцип роботи, схеми ввімкнення, статистичні характеристики. Параметри транзистора як активного чотириполюсника. Частотні властивості транзистора. Фізична еквівалентна схема біполярного транзистора. Динамічний та ключовий режими роботи біполярного транзистора. Принцип роботи польового транзистора з р-n переходом. Польовий транзистор з ізольованим затвором з вбудованим та з індукованим каналом. Фізична еквівалентна схема польового транзистора. Чотиришарові напівпровідникові структури.

Класифікація, умовні графічні позначення та маркування резисторів. Основні параметри резисторів. Резистори постійного та змінного опору. Класифікація, умовні графічні позначення та основні параметри конденсаторів. Конденсатори постійної та змінної ємності. Класифікація, умовні графічні позначення та основні параметри котушок індуктивності. Різновиди конструкцій котушок індуктивності. Котушки індуктивності з магнітним осердям. Екрановані котушки індуктивності.

Світлодіоди. Лазери. Принцип голографії. ЕПТ з електростатичним і електромагнітним відхиленням та фокусуванням. Індикатори на рідких кристалах.


4. ^ ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ


Інформаційні характеристики джерел дискретних і неперервних повідомлень. Швидкість передачі інформації. Моделі дискретних каналів. Пропускна спроможність дискретного каналу з завадами. Моделі неперервних каналів.

Оптимальне (ефективне) кодування. Теорема Шеннона для дискретного каналу без завад. Код Шеннона-Фано. Код Хаффмена.

Властивості перетворення Фур’є. Періодичні та детерміновані сигнали. Модульовані сигнали. Види та параметри випадкових сигналів. Перетворення неперервних сигналів у дискретні. Переваги цифрової форми представлення сигналів. Загальна постановка задачі дискретизації. Способи відновлення неперервного сигналу. Сигнали в системах передачі дискретної інформації (ПДІ). Принципи побудови багатоканальних систем звязку (БСЗ).


5. ^ ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ СИСТЕМ ЗВ’ЯЗКУ


Централізовані і автономні системи електропостачання. Трифазна система живлення. Основні співвідношення та векторні діаграми трифазної електричної системи при з'єднанні приймачів зіркою та трикутником. Вимірювання активної потужності несиметричної чотири- та трипроводової трифазної системи. Трансформатори. Визначення робочих характеристик трансформатора за даними дослідів КЗ і XX. Електричні реактори. Принцип роботи і побудова магнітного підсилювача. Схеми і принцип роботи однофазних та трифазних випрямних пристроїв. Керовані випрямлячі. Інвертор з незалежним збудженням. Двотактний інвертор з самозбудженням. Параметричні стабілізатори змінної та постійної напруги. Імпульсні стабілізатори напруги. Компенсаційні стабілізатори послідовного та паралельного типу. Принцип роботи і структурна схема стабілізатора з ШІМ. Електроперетворювальні пристрої. Згладжувальні пристрої. Імпульсні блоки живлення. Системи електроживлення телекомунікаційних підприємств.


6. ^ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРИСТРОЇ ТКС


Організація дистанційного живлення з використанням диференціальних трансформаторів та розділювальних фільтрів. Загальна характеристика систем двостороннього зв’язку. Робота систем двостороннього зв’язку: чотирипроводової односмугової (однокабельної, двокабельної), двопроводової двосмугової, двопроводової одно смугової при передачі аналогових та цифрових сигналів. Організація двостороннього зв’язку на основі волоконно-оптичних ліній зв’язку: двоволоконна односмугова однокабельна, одноволоконна односмугова однокабельна, одноволоконна двосмугова однокабельна. Призначення і загальна характеристика розв’язуючих пристроїв. Реєстрація двійкових сигналів методом стробування. Інтегральний метод реєстрації. Порівняння методів реєстрації. Оцінка імовірності похибки при регенерації двійкових сигналів. Визначення значення порогу регенерації двійкових сигналів для мінімізації імовірності сумарної похибки.

Особливості побудови системи синхронізації в цифрових системах плезіохронної та синхронної ієрархії. Варіанти побудови систем поелементної синхронізації. Розімкнуті пристрої тактової синхронізації. Замкнуті пристрої тактової синхронізації з безпосереднім впливом на задавальний генератор і без такого впливу. Структурна схема і функціонування приймача циклового синхросигналу. Призначення скремблерів. Властивості псевдовипадкових послідовностей для процедури скремблювання. Скремблювання цифрових потоків. Використання скремблювання для закриття інформації.

^ 7. СИСТЕМИ ПЕРЕДАВАННЯ В ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ


Загальні характеристики сигналів. Електричні характеристики каналів зв’язку. Класифікація методів розділення каналів. Формування канального сигналу. Принципи розділення лінійно-незалежних канальних сигналів. Лінійне, нелінійне та комбінаційне розділення каналів. Метод зрівноваженого мосту. Основи побудови СП з ЧРК. Вибір методу модуляції в СП з ЧРК. принцип багатократного перетворення частоти в СП з ЧРК. Часове розділення. Вибір виду модуляції в СП з ЧвРК. Перехідні завади між каналами. Типова структура СП з ЧвРК. Особливості ІКМ. Цифрові різницеві схеми. Системи з лінійним передбаченням. Дельта-модуляція (ДМ). Адаптивна ДІКМ та ДМ. Порівняння ІКМ та ДМ. Індивідуальне обладнання. Кодери і декодери з лінійною шкалою. Нелінійні кодери та декодери. Стандарти плезіохронної передачі. Цифрові стандарти ІКМ-15, ІКМ-30. Організація цифрових каналів в аналогових СП. Організація аналогових каналів в цифрових СП. Принципи нормування характеристик і параметрів СП. Супутникові СП. Класифікація. Види орбіт. Особливості проектування та експлуатації систем передачі.

^ 8. СИСТЕМИ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ

Види документального електрозв’язку Загальні відомості про системи документального електрозв’язку. Методи та типи телеграфування. Структура телеграфної мережі. Факсимільний зв’язок. Передача нерухомого зображення. Система факсимільного зв’язку. Факсимільний сигнал. Організація факсимільного зв'язку. Системи передачі інформації. Призначення кодера та декодера. Дискретний канал. Спотворення цифрових сигналів (крайові, випадкові, дроблення, характеристичні). Спотворення кодових елементів. Методи і пристрої перетворення сигналів. Загальна характеристика пристроїв введення-виведення у СДЕЗ. Принципи побудови кінцевих пристроїв введення-виведення.

^ 9. СИСТЕМИ КОМУТАЦІЇ В ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ


Основи телефонії. Методи комутації. Комутаційні прилади. Комутація повідомлень. Комутація каналів. Принципи нумерації на телефонних мережах. Посилка виклику. Якість обслуговування. Принципи побудови телефонних мереж загального користування. Цифрові мережі інтегрального обслуговування. Структурна схема та принцип дії цифрової системи комутації.

^ 10. СИСТЕМИ ЗВ’ЯЗКУ З РУХОМИМИ ОБ’ЄКТАМИ


Загальна структура стільникової мережі радіозв’язку з рухомими об’єктами. Структурна схема і склад устаткування мереж зв'язку. Стільникова система рухомого радіозв'язку стандарту GSM. Загальні характеристики. Частотний план стандарту GSM. Структура логічних каналів зв'язку. Принципи організації обробки мови в системах стільникового зв’язку. Системи зв'язку CDMA другого покоління. Порівняння стандартів рухомого звязку стільникових систем першого, другого і третього поколінь. Особливості передавача та приймальної частини мобільного телефону. Принцип повторного використання частот в стільникових системах.


^ 11. ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ В ТКС ТА МЕРЕЖАХ


Комплексний підхід до захисту інформації. Класифікація технічних засобів захисту інформації. Технічні засоби захисту території та об’єктів. Акустичні засоби захисту. Захист від радіозакладок. Захист ліній зв’язку. Методи контролю ліній зв’язку. Захист факсимільних ті телефонних апаратів. Екранування приміщень. Захист від навмисного силового впливу. Аналогові скремблери. Цифрові скремблери. Історія криптографії. Класифікація криптографічних методів захисту інформації. Вимоги до криптографічних систем. Алгоритм DES та його модифікації. Російський стандарт шифрування ГОСТ 28147-89. Стандарт АЕS. Алгоритм Rijndael. Режими використання блочних шифрів. Загальні відомості про потокові шифри. Скремблери. Алгоритм RSА. Електронний цифровий підпис. Електронний цифровий підпис на базі асиметричних криптоалгоритмів. Алгоритм Діффі-Хеллмана обміну ключами. Захист інформації в стандарті GSM. Захист інформації в стандарті CDMA.

^ 12. СИСТЕМИ РАДІО- І ТЕЛЕВІЗІЙНОГО МОВЛЕННЯ


Сигнали звукового мовлення. Параметри та характеристики сигналів звукового мовлення. Сигнали телевізійного мовлення. Сигнал яскравості, кольорорізницеві сигнали. Форма відеосигналу. Загальні принципи побудови системи цифрового телебачення. Дискретизація і квантування телевізійного сигналу. Кодування та фільтрація телевізійного сигналу. Системи радіомовлення в діапазонах довгих та середніх хвиль, синхронне радіомовлення. Системи радіомовлення в діапазоні коротких хвиль. Системи радіомовлення в діапазоні ультракоротких хвиль. Особливості стереофонічного радіомовлення. Супутникове радіомовлення. Цифрове представлення сигналів звуко-, телемовлення: дискретизація і передискретизація, рівномірне і нерівномірне квантування. Системи цифрового радіомовлення DAB і DRM. Радіоприймачі прямого підсилення, прямого перетворення і супергетеродинного типу. Переваги та недоліки таких приймачів. Завадостійке кодування, канальне кодування, принцип перестановки, інтерполяція.


^ 13. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОДУВАННЯ


Визначення поняття «інформація», «сигнал», «повідомлення». Характеристика вимог, яким повинна відповідати міра кількості інформації.Ентропія джерела повідомлень, її властивості. Апріорна і апостеріорна оцінка кількості інформації. Швидкість передачі інформації та повідомлень. Пропускна здатність каналу передачі інформації. Основні визначення, пов'язані з кодуванням (кодова комбінація, символ коду, кодова ознака, довжина коду, рівномірний і нерівномірний коди, «вага» коду, позиційний код, максимальне число кодових комбінацій). Вимоги, яким повинні відповідати статистичні коди. Код Шеннона-Фено. Принципи побудови та особливості ефективних кодів: двійковий натуральний код, код Грея, двійково-десятковий код. Принцип побудови та можливості виявляючи кодів: код з перевіркою на парність, код з подвоєнням елементів, інверсний код. їх декодування. Властивості і принципи побудови коду Хеммінга, його декодування. Циклічний код: два методи побудови циклічного коду, формування циклічного коду з кодовою відстанню d = 3, його можливості, декодування такого коду. Особливості побудови циклічного коду з d > 3. Ітеративні коди: можливості, принципи формування, декодування.


^ 14. ТЕРМІНАЛЬНЕ УСТАТКУВАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ


Загальні поняття про термінальне устаткування. Абонентські лінії телефонного зв’язку. Побудова і робота розмовного тракту. Побудова і робота тракту набору номера. Побудова і робота тракту дзвінка. Полярність і значення постійних напруги і струму в телефонній лінії. Основи роботи розмовного тракту: параметри і характеристики розмовного тракту, первинні перетворювачі в розмовному тракті (вугільні мікрофони, динамічні перетворювачі, магнітні перетворювачі, п’єзоелектричні перетворювачі, конденсаторні, електретні мікрофони – їх характеристики та особливості застосування). Імпульсний електронний набір, електронні номеронабирачі, способи ввімкнення імпульсного номеронабирача. Побудова дуплексної двопроводової телефонної системи. Призначення і класифікація радіоприймальних пристроїв. Основні показники радіоприймачів. Фізичні основи передачі зображення. Формування повного телевізійного сигналу. Передача кольорового зображення.

^ 15. ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ МЕРЕЖІ


Особливості локальних, глобальних і міських мереж. Відмінності локальних мереж від глобальних. Структура мереж. Загальна характеристика мережі ISDN. Загальна характеристика мережі xDLS. Загальна характеристика мережі Frame Relay. Загальна характеристика мережі ATM. Протокол HDLC(протоколи LAP) I PPP. Структура керування в телекомуникаціях. Якість обслуговування. Методи забезпечення якості обслуговування. Класифікація засобів моніторингу та аналізу мереж.


^ 16. ОБЧИСЛЮВАЛЬНА ТЕХНІКА ТА МІКРОПРОЦЕСОРИ


Класифікація мікропроцесорних засобів (на основі однокристальних мікроЕОМ, однокристальних мікропроцесорів, секціонованих мікропроцесорів, цифрових сигнальних процесорів). Складові частини МПЗ: мікропроцесор та принципи його функціонування, пам’ять, пристрої введення-виведення. Структури шинної організації МПС. Принципи організації стекової пам’яті в мікроконтролерах. Критерії вибору мікропроцесора для функціонування в електронному прострої. Склад та призначення регістра прапорців в мікропроцесорі. Принципи організації таймерів-лічильників в мікроконтролерах та приклади їх застосування. Послідовні інтерфейси обміну даними  в мікроконтролерах. Переваги та недоліки. Характеристики портів введення-виведення в мікроконтролерах  та принципи програмного  керування такими портами. Організація системи переривань в мікроконтролерах та механізм їх реалізації. Організація пам’яті в мікроконтролерах. Ієрархія типів пам’яті. Способи адресації даних в мікропроцесорах. Архітектура RISC мікропроцесорів. Система команд мікропроцесора. Основні підходи до програмування мікропроцесорів. Переваги та недоліки. Принцип шинної організації мікропроцесорних пристроїв. Переваги та недоліки. Під’єднання матриці клавіатури до мікроконтролера. Послідовність опитування матриці.


^ 17. ЛІНІЇ ЗВ’ЯЗКУ


Перехідне згасання і захищеність кіл. Класифікація проводових ліній зв’язку. Повітряні лінії зв‘язку. Кабельні лінії зв‘язку. Класифікація безпроводових лінії зв’язку. Особливості розповсюдження радіохвиль. Оптичний зв’язок. Оптичні безпроводові лінії зв’язку. Оптичні кабельні лінії зв’язку.


^ 18. ТЕХНОЛОГІЇ БЕЗПРОВОДОВИХ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ


Особливості розповсюдження радіохвиль в вільному просторі. Вплив поверхні землі на розповсюдження радіохвиль (зона Френеля). Цифрові методи модуляції, переваги та недоліки. Основні характеристики антен. Лінійні антени (антена типу хвильовий канал). Імпульсна модуляція. Основні параметри і класифікація ліній передач. Дзеркальні антени. Радіорелейна система зв’язку, її побудова. Хвилеводні лінії передач, характеристики та типи. Амплітудна та частотна модуляція. Інтегральні лінії передач. Пасивні ретранслятори, класифікація та принцип роботи. Організація супутникової системи зв’язку (основні характеристики та параметри орбіт). Розподілення території яка обслуговується на соті в стільниковому зв’язку, повторне використання частот в стільниковому зв’язку. Пристрої керування амплітудою сигналу НВЧ. Пристрої керування фазою сигналу НВЧ. Склад системи стільникового зв’язку. та алгоритм функціонування систем стільникового зв’язку.

^ Критерії оцінки

Критерії оцінки відповіді претендентів враховувують, насамперед, її повноту і правильність, а також здатність претендента:

  1. узагальнювати отримані знання;

  2. застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних ситуаціях;

  3. аналізувати і оцінювати факти, події, інтерпретувати схеми, графіки, діаграми;

  4. викладати матеріал чітко, логічно, послідовно.



“ВІДМІННО” ставиться,  якщо претендент демонструє повні й міцні знання навчального матеріалу в заданому обсязі, необхідний рівень умінь і навичок, правильно й обґрунтовано приймає необхідні рішення в різних нестандартних ситуаціях.

“ДОБРЕ” – претендент допускає несуттєві неточності, має труднощі в трансформації умінь у нових умовах.

“ЗАДОВІЛЬНО” – претендент засвоїв основний теоретичний матеріал, але допускає неточності, що не є перешкодою до подальшого навчання. Уміє використовувати знання для вирішення стандартних завдань.

“НЕЗАДОВІЛЬНО” – незасвоєння окремих розділів, нездатність застосувати знання на практиці, що робить неможливим подальше навчання.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Інформатика: комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Посіб./ За ред. О.І. Пушкаря. – К.: Академія, 2001. – 696 с.

  2. Забродська Л.М. Савченко В.Ю. Інформатика. – К.: Дієз-продукт, 2005. – 368 с.




  1. Трей Д. Программирование на языке СИ для персонального комп’ютера 1ВМ РС /Пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1991 - 429с.

  2. Манаев Е.И. Основы радиоэлектроники. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Радио и связь, 1990. - 511 с.

  3. Гершунский В. С. Основы электроники и микроэлектроники: Учебник. - 4-е изд. перераб. и доп. - К.: Бища школа, 1989. 423 с.

  1. Елементна база електронних апаратів: Підручник / М.Д. Матвійків, В.М. Когут, О.М. Матвійків. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. – 420с.

  2. Колонтаєвський Ю.П., Сосков А.Г. Електроніка і мікросхемо техніка: Підручник / За ред.. А.Г. Соскова. – К.: Каравела, 2006. – 384 с.

  3. Пашаев А.М., Касимов Ф.Д., Джавадов Н.Г., Червяков Г.Г. Полупроводниковая электроника. – Баку: Эра, 2007. – 279 с.

  4. Бортник Г.Г. Системи передавання в електрозв’язку: Навчальний посібник.-Вінниця: ВНТУ, 2006. – 152 с.

  5. Бортник Г.Г., Кичак В.М., Стальченко О.В., Яблонський В.Ф. Мережі абонентського доступу. Навчальний посібник. Рекомендовано МОНУ. Вінниця: ВНТУ, 2009. – 176 с.

  6. Бортник Г.Г., Кичак В.М., Стальченко О.В. Системи доступу. Підручник. Рекомендовано МОНУ. Вінниця: ВНТУ, 2010. – 142 с.

  7. Кирилов В.И. Многоканальные системы передачи: Учебник для вузов.- М: Новое знание, 2002. – 234 с.

  8. Стеклов В.К., Беркман Л.Н., Проектування телекомунікаційних мереж: Підручник для студентів вищ. навч. закл. за напрямком «Телекомунікації» / За ред. В.К.Стеклова.– К.: Техніка, 2002. – 792 с. – 364 с.

  9. Бірюков М.Л., Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Транспортні мережі телекомунікацій: Підручник для вузів.- К.: Техніка, 2005. – 342 с.

  10. Слепов Н.Н. Синхронные цифровые сети SDN.- М.: Эко-трендз,1997. – 286 с.

  11. Стеклов В.К., Беркман Л.Н., Телекомунікаційні мережі: Підручник для студентів вищ. навч. закл. за напрямком «Телекомунікації» – К.: Техніка, 2001. – 392 с.

  12. Бортник Г.Г., Бортник С.Г., Стальченко О.В. Основи теорії багатоканального електрозв’язку. - В.: ВНТУ.- 2011. – 128 с.

  13. Бортник Г.Г., Кичак В.М. Цифрова обробка сигналів. Навчальний посібник. Рекомендовано МОНУ.- В.: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006. – 122 с.

  14. Бортник Г.Г., Кичак В.М. Основи теорії передачі інформації: Навчальний посібник. – В.: ВДТУ.-2002. – 118 с.

  15. Жураковський Ю.П., Полторак В.П. Теорія інформації та кодування: Підручник для вузів.-К.: Вища школа, 2001 . – 452 с.

  16. Захарченко Н.В, Владишевский Б.С., Киреев И.А. Информационные службы документальной электросвязи. – Учебн. Пособ. – Одесса: УГАС, 1995. – 110с.

  17. Васильев В.И. и др. Системы связи; Учебн. Пособие для втузов. – М.: Высшая школа, 1987. – 280с.

  18. Игнатов В.А. Теория информации и передача сигналов. Учеб.,-М.: Радио и связь, 1991.

  19. Гитлиц М.В., Лев А.Ю. Теоретические основы многоканальной связи. – М.: Радио и связь, 1985. – 245с.

  20. Копничев Л.Н., Лещук И.А. Документальная электросвязь. Учеб. Пособие для вузов. М., «Связь», 1977.

  21. Норенков И.П., Трудоношин В.А. Телекоммуникационные технологии и сети. 2-е изд., испр. И доп. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2000. – 248с.

  22. Лидовский В.В. Теория информации: Учебное пособие. – М.: Компания Спутник +, 2004. –111с.

  23. Блейхут Р. Теория и практика кодов, контролирующих ошибки: Пер с англ. – М.: Мир, 1986. – 596с.

  24. Иванова О.Н. Автоматическая комутація. Учебник для вузов. М. Радио и связь 1984.

  25. Кичак В.М., Бортник Г.Г., Семенюк О.А. Засоби оргтехніки та зв’язку. Навчальний посібник. Вінниця ВДТУ, 2001.

  26. Гайворонская Г.С. Основы построения сетей и систем телефонной связи. Одесса УГАС, 1997.

  27. Беллами Д. Цифровая телефония. Пер. С англ. М., Радио и связь, 1986.

  28. Калмыков В.В. Радиотехнические системы передачи информации. Учебное пособие для вузов. М.: Радио и связь, 1990.

  29. Пенин П.И., Филиппов Л.И. Радиотехнические системы передачи информации: Учебное пособие для вузов.-М.: Радио и связь, 1984.

  30. Жураковский Ю.П., Назаров В.Д. Каналы связи: Учебник для вузов.-К.: Вища школа, 1985.

  31. Бакланов И.Г. Методы измерений в системах святи.-М.:Эко-Трендз, 1999.

  32. Бакланов И.Г. Технологии измерений первичной сети.-М.: Эко-Трендз, 2000.

  33. Скалин Ю.В. и др. Цифровые системы передачи: Учебник для техникумов.-М.:Радио и связь, 1988.

  34. Столлингс В. Беспроводные линии связи и сети. Пер. с англ. — М. : Издательский дом"Вильямс", 2003.

  35. Ратынский М.В. Основы сотовой связи. -М: Радио и связь, 2000.

  36. Радиотехнические системы передачи информации: Учеб. пособие для вузов / В.А. Борисов, В.В. Калмыков; Под ред. В.В. Калмыкова. - М.: Радио и связь, 1990.

  37. Цифровая связь: Справочник / И.П. Панфилов, В.К. Стеклов, М.Л. Бирюков и др.; Под ред. В.К. Стеклова. - К.: Техніка, 1992.

  38. Васильев В.И. и др. Системы связи: Учеб. пособие для вузов / В.И. Васильев, А.П. Буркин. - М.: Высш. шк., 1987.

  39. Лагутин В.С., Петраков А.В. Утечка и защита информации в телефонных каналах. - М.; Энергоатомиздат, 1997.

  40. Дмитриев В.И. Прикладная теория информации: Учеб. для студ. вузов. - М.: Высш. шк., 1989.

  41. Радиовещание и электроакустика: Учебн. пособие для вузов /Под ред. М.В. Гитлица. – М.: Радио и связь, 1989. - 432 с.

  42. Радиоприемные устройства: Учебник для вузов/ Под ред. Н.Н.Фомина. – М.: Горячая линия – Телеком, 2007. – 520 с.

  43. Нефедов В.И. Основы радиоэлектроники и связи: Учебное пособие. - М.: Высшая школа, 2009. – 735 с.

  44. Выходец А.В. и др. Звуковое и телевизионное вещание. – М.: Радио и связь, 1987. - 448 с.

  45. Птачек М. Цифровое телевидение. Теория и техника. – М.: Радио и связь, 1990. - 528 с.

  46. Спутниковая связь и вещание: Справочник/ Под. ред. Л.Я. Кантора. – М.: Радио и связь, 1997. – 328 с.

  47. Копылов П.М. Сети телевизионного вещания. – М.: Связь, 1980.- 232 с.

  48. Дмитриев В.И. Прикладная теория информации: Учеб. для студ. вузов. - М.: Высш. шк., 1989.

  49. Панфилов И.П., Дырда В.Е. Теория электрической связи. Учебник для техникумов. – М.: Радио и связь, 1991.

  50. Берлин А.Н. Терминалы и основные технологии обмена информацией: учебное пособие / А.Н.Берлин – М.: Интернет-Университет Информационных Технологий; Бином. Лаборатория знаний, 2007. – 511 с.

  51. Корякин-Черняк С.Л., Котенко Л.Я. Телефонные сети и аппараты. М.: Наука и техника, 1998, 188 с.

  52. Основы построения телекоммуникационных систем и сетей: учебник для вузов /В.В.Крухмалев, В.Н.Гордиенко, А.Д.Моченов и др./ - М.: Горячая линия – Телеком, 2008. – 424 с.

  53. Основы систем и сетей связи/ Т.Н.Дементьева, Л.И.Куликова, Е.К.Андронов, А.Д.Андронова. – М.: Радио и связь, 1988.

  54. Телекоммуникационные системы и сети: учебное пособие в 3 томах. Том 2 – Радиосвязь, радиовещание, телевидение / Катунин Г. П., Мамчев Г. В. и др.; под ред. профессора В.П.Шувалова. – Изд. 2-е, испр. и доп. – М.: Горячая линия – Телеком, 2004. – 672 с.

  55. Москатов Е.А. Основы телевидения. (Краткий конспект лекций) – 2005. http://www.moskatov.narod.ru.

  56. Самофалов К.Г., Викторов О.В. Микропроцессоры. – Б-ка инженера. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Техника, 1989. – 312 с.

  57. Абель П. Язык Ассемблера для IBM PC и программирования / Пер. с англ. Ю.В. Сальникова. – М.: Высш. шк., 1992. – 447 с.

  58. Рафинузман М. Микропроцессоры и машинное проектирование микропроцессорных систем. В 2-х книгах. Перевод с англ. –Москва: Мир, 1988.

  59. Арсеньев Ю.Н., Журавлев В.М. Проектирование систем логического управления на микропроцессорных средствах.- М.: Высш.шк.,1991.- 319с.

  1. 72. Коффрон Д. Технические средства микропроцессорных систем. Практический курс. Перевод с англ. – Москва: Мир, 1983 г. –344 с.

  1. Левенталь А. , Сэйвил У. Программирование на языке ассемблера для микропроцессоров. – М: радио и связь. 1987.

  2. Самофалов К.Г., Викторов О.В. Микропроцессоры. – Киев: Техника, 1989. – 312 с.

  3. Морс С.П. , Алберт Д.Д. Архитектура микропроцессора 80286. Пер. с англ. –М: радио и связь, 1990. – 304 с.

  4. Гивоне Д., Россер Р. Микропроцессоры и микрокомпьютеры. Вводный курс. Перевод с англ. –Москва: мир, 1983. – 464 с.

  5. Коффрон Д., Лонг В. Расширение микропроцессорных систем. Пер. с англ. –М: Машиностроение, 1987. –336 с.

  6. Алексеенко А.Г., Галицын А.А., Иванников А.Д. Проектирование радиоэлектронной аппаратуры на микропроцессорах. – М: Радио и связь. 1984г. – 272 с.

  7. Каган Б.М., Сташин В.В. Основы проектирования микропроцессорных устройств автоматики.- М.: Энергоатомиздат, 1987.-304 с.

  8. Уильямс Г.Б. Отладка микропроцессорных систем. Пер. с англ.- М.: Энергоатомиздат, 1988.- 253 с.

  9. Фрир Дж. Построение вычислительных систем на базе перспективных микропроцессоров. Пер. с англ.- М.: Мир, 1990.- 413 с.

  10. Шевкопляс Б.В. Микропроцессорные структуры. Инженерные решения: Справочник.-2-е изд.- М.: Радио и связь, 1990.- 512 с.

  11. Гроднев И.И., Фролов П.А. Коаксиальные кабели связи. – М.: Связь, 1980.- 208 с.

  12. Ефимов И.Е., Останькович Г.А. Радиочастотные линии передачи. – М.: Связь, 1977.- 386 с.

  13. Ионов А.Д., Попов Б.В. Линии связи. – М.: Радио и связь, 1990.- 427 с.

  14. Основы волоконно-оптической связи: Пер с анг./Под ред. Е.М.Дианова. – М.: Сов. радио, 1980.- 232 с.

  15. Корнейчук В.И., Лессовой И.П. Волоконно-оптические измерения / Академия связи Украины. – К.: Наукова думка, 1999. – 323 с.

  16. Гроднев И.И., Ларин Ю.Т., Теумин И.И. Оптические кабели. – М.: Энергоатомиздат, 1985.- 174 с.

  17. Гальперович Д.Я. Сверхпроводящие кабели связи. – М.: Радио и связь, 1986.- 88 с.

  18. Андрушко Л.М., Горднев И.И., Панфилов И.П. Волоконно-оптические линии связи. – М.: Радио и связь, 1985.- 136 с.

  19. Ефимов И.Е., Шермина Г.А. Радиочастотные линии передачи. – М.: Связь, 1987.- 408 с.

  20. Функциональные устройства обработки сигналов (Основы теории и алгоритмы)/Под ред.Ю.В. Егорова. – М.: Радио и связь, 1997.

  21. Карташевский В.Г. и др. Сети подвижной связи / Карташевский В.Г., Семенов С.Н., Фирстова Т.В. - М.: ЭКО-ТРЕНДЗ, 2001.

  22. Ратынский М.В. Основы сотовой связи / Под ред. Д.Е.Зимина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Радио и связь, 2000.

  23. Системы радиосвязи: Учебник для вузов / Под ред. Н.И.Калашникова. – М.: Радио и связь, 1998.

  24. Андрианов В.И., Соколов А.В. Сотовые, пейджинговые и спутниковые средства связи. – СПб.: БХВ Петербург Арлит, 2001.

  25. Гринфилд Дэвид. Оптические сети/The Essential Guide to Opticail Networks. - М: БХВ-Петербург, 2002.

  26. Русеев Д. Технологии беспроводного доступа: Справочник. – СПб.: БХВ Петербург, 2002.

  27. Гук М. Аппаратные средства локальных сетей: Энциклопедия. - СПб.: Питер, 2000.

  28. Уильям К. Ли. Техника подвижных систем связи. - М.: Радио и связь, 1988.

  29. Связь с подвижными объектами в диапазоне СВЧ / Под ред. У.К.Джейкса. - М.: Связь, 1979.

  30. Громаков Ю.А. Стандарты и системы подвижной радиосвязи. – М.: Радио и связь, 1999.

  31. Мясковский Г.М. Системы производственной радиосвязи: Справочник. - М.: Связь, 1980.



Заступник голови приймальної комісії О.Н.Романюк


Голова фахової атестаційної комісії С.Т. Барась


Програма розглянута та схвалена на засіданнях:


Вченої Ради Університету

(Протокол № 7 від « 23 » 02.2012 р.)


Приймальної комісії Університету

(Протокол № 6 від « 20 » 02.2012 р.)


Укладачі:

Барась Святослав Тадіонович, к.т.н, доцент кафедри проектування комп’ютерної та телекомунікаційної апаратури

Войцеховська Олена Валеріївна, к.т.н, доцент кафедри проектування комп’ютерної та телекомунікаційної апаратури


Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри проектування комп’ютерної та телекомунікаційної апаратури

Протокол № 12 від «07» лютого 2012 р.

Зав. кафедри ПКТА Філинюк Микола Антонович

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко
move to 0-3614221
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко
move to 0-3614219
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко
move to 0-3614234
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко
move to 0-3614220
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко iconМіністерство Освіти І науки, молоді та спорту україни вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко «––––.»
move to 0-3614225
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко iconМіністерство освіти I науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко
move to 0-3614232
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко iconМіністерство освіти I науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко
move to 0-3614232
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко iconМіністерство освіти I науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко
move to 0-16188817
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко
move to 0-3614228
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко
move to 0-3614229
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко iconМіністерство Освіти І науки, молоді та спорту україни вінницький національний технічний університет затверджую ректор В. В. Грабко «––––.»
move to 0-3614224
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи