Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття icon

Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття




Скачати 148.6 Kb.
НазваЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Дата07.06.2012
Розмір148.6 Kb.
ТипДокументи


“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді

кафедри пропедевтики дитячих хвороб

“_____” ________________ 20 р.

Протокол №

Завідувач кафедри, професор

Ю.М.Нечитайло


М Е Т О Д И Ч Н А В К А З І В К А

до практичного заняття

ПЕРІОДИ ДИТИНСТВА. ПОНЯТТЯ ПРО РІСТ І РОЗВИТОК.

ЗАГАЛЬНА СХЕМА КЛІНІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ДИТИНИ. ОСОБЛИВОСТІ ЗБИРАННЯ АНАМНЕЗУ У ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ”


Навчальний предмет:

Пропедевтика дитячих хвороб

Курс 3

Спеціальність – медична психологія

Кількість навчальних годин – 2

Методичну розробку склав

доцент Безрук В.В.


Чернівці-2008


І. Актуальність теми.

Для кожного періоду дитинства характерні певні анатомо-фізіологічні особливості, від яких залежить перебіг хвороб. Тому важливо визначити до якого періоду дитинства належить хвора дитина. Особливу увагу слід звернути на період новонародженості та грудного віку, бо саме діти 1 року життя мають найбільшу захворюваність та смертність. Якісна робота лікаря-педіатра, підвищення ефективності праці впливають на основні статистичні показники діяльності лікувально-профілактичних закладів і відображають стан здоров’я дитячого населення.


ІІ. Навчальні цілі заняття.

Ознайомитися із основними періодами розвитку дитячого організму; (І рівень засвоєння); знати періоди дитинства та їх особливості; (ІІ рівень засвоєння); вміти визначити період дитинства в якому знаходиться дитина; (ІІІ рівень засвоєння).

Ознайомитися із схемою збору анамнезу життя та хвороби у дітей різного віку (І рівень засвоєння); знати методику та особливості збирання анамнезу у дітей раннього та старшого віку (ІІ рівень засвоєння); зібрати анамнез життя та захворювання в залежності від віку (ІІІ рівень засвоєння); вміти застосовувати різні схеми збору анамнезу життя та хвороби у дітей в залежності від віку дитини (ІV рівень засвоєння).


ІІІ.. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

1. Забезпечувальні дисципліни (нормальна анатомія, гістологія, фізіологія, патологічна анатомія та фізіологія, пропедевтика внутрішніх хвороб, рентгенологія, медична психологія)

Будову та функції різних систем та органів, патологічну анатомію та фізіологію

Вміти визначити період дитинства в якому знаходиться дитина

Зібрати анамнез хвороби та життя у дітей різного віку

2. Наступні дисципліни (факультетська педіатрія, госпітальна педіатрія, дитячі інфекційні хвороби)

Анатомо-фізіологічні особливості різних систем органів у дітей, методику обстеження

Провести оцінку результатів анамнезу дітей різного віку

3. Внутрішньопредметна інтеграція (теми: “Особливості збирання анамнезу у дітей різного віку”, “Загальний огляд здорової дитини”, “Загальний огляд хворої дитини. Оцінка стану важкості”

Схему збирання анамнезу в залежності від віку дітей та загальну схему обстеження дитини

Збирати анамнез у дітей в залежності від віку, визначати період дитинства, проводити загальний огляд


ІV. Поради студенту:

Педiатрiя (вiд греч. pais, paidos - дитя, iatreia - лiкування) вивчає закономiрностi розвитку дiтей, причини та механiзми захворювань, засоби їх розпізнавання, лiкування та попередження.

До лікувально-профілактичних установ (ЛПУ), що надають допомогу дитячому населенню вiдносяться: дитячi лiкарнi, дитячi полiклiнiки, диспансери, дитячi вiддiлення пологових будинкiв, дитячi санаторiї та дитячi вiддiлення багатопрофiльних лiкарень. Крiм того медичну допомогу, в основному профілактичну, надають учбово-виховнi установи: будинки дитини, дитячi дошкiльнi установи, школи, ліцеї, гімназії, табори літнього відпочинку. Особливу роль серед ЛПУ вiдiграють дитячi лiкарнi, де надається стаціонарна медична допомога дітям та сконцентровано сучасне обладнання та устаткування, де працюють найбiльш кваліфікований спеціалісти. Дитяча лікарня може існувати як окрема ЛПУ так і може бути об'єднана з полiклiнiкою. За видом надання медичної допомоги лiкарнi діляться: багатопрофiльнi та спецiалiзованi, а також клiнiчнi (що є базою для вищих навчальних закладів або науково-дослiдних установ медичного профілю). За типом забудови лікарні можуть бути централiзованi (всі структурні підрозділи знаходяться в одній будівлі), децентралiзованi (окремi будiвлi для кожного структурного підрозділу) та змiшанi. За органiзацiйно-адмiнiстративним принципом лiкаpнi подiляють на: дільничі, районнi, мiськi, обласні, республiканськi.

^ ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ

  1. ПОКАЗНИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ЕФЕКТИВНОСТІ ДОПОМОГИ:

1. Своєчасність звертання за медичною допомогою (вивчається вибірково за даними історії розвитку дитини).

2. Частота своєчасної госпіталізації (до 1 доби) серед усіх госпіталізованих.

3. Наявність і питома вага виявлення інфекційних захворювань під час відвідання дитиною поліклініки.

4. Випадки смерті дітей на дільниці (за віковими групами).

5. Летальність удома (по кожній групі захворювань окремо).

6. Питома вага активних відвідувань дітей удома серед усіх відвідувань.

7. Рівень загальної захворюваності дітей.

8. Рівень захворюваності дітей окремих вікових періодів на різні групи захворювань.

9. Рівень якості лікування (за даними експертної оцінки).

  1. ^ ПОКАЗНИКИ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ ПЕДІАТРА:

1. „Індекс здоров’я” (на 100 дітей, яким виповнився 1 рік).

2. Рівень охоплення вагітних допологовим патронажем.

3. Обсяг залучення вагітних до занять у школі матерів.

4. Систематичність спостереження лікарем та медсестрою за дітьми 1-го року життя.

5. Частота природного вигодовування дітей до 4 міс життя.

6. Питома вага профілактичних відвідувань лікаря-педіатра.

7. Повнота охоплення дітей профілактичними оглядами.

8. Частота виявлення захворювань у цілому та окремих нозологічних форм під час профілактичних оглядів дітей різних вікових груп.

  1. ^ ПОКАЗНИКИ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ДИСПАНСЕРІЗАЦІЮ ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ:

1. Склад диспансерних хворих за диспансерними групами.

2. Повнота охоплення диспансеризацією.

3. Своєчасність охоплення диспансеризацією.

4. Середньорічне число активних відвідувань на одну дитину, яка перебуває під диспансерним спостереженням.

5. Рівень охоплення хворих протирецидивним лікуванням.

6. Показники ефективності диспансеризації (одужання, поліпшення стану, переведення з однієї групи здоров’я до іншої, без змін).

7. Рівень якості диспансеризації (за даними експертної оцінки).

Показник смертності немовлят обчислюють як відношення кількості померлих у віці 1 року до кількості новонароджених. Оскільки серед померлих можуть бути діти, що народилися в минулому році, то, розраховуючи смертність немовлят, потрібно взяти частину народжених у минулому та поточному роках (за методикою І. Ратса):

^ Кількість дітей, котрі померли у віці до 1 року в даному роціЧ1000

2/3 новонароджених живих дітей у даному році+1/3 новонароджених живих дітей у минулому році


З метою постійного поточного контролю за рівнем смертності немовлят визначають її місячні показники, використовуючи таку формулу:


^ Кількість дітей, котрі померли у віці до 1 року в даному роціЧ1000

Середньомісячна кількість новонароджених дітей за 13 останніх місяців

Серед показників смертності немовлят важливе значення належить неонатальній смертності, на яку значною мірою впливає якість лікувально-профілактичної допомоги породіллям та новонародженим. Цей показник вираховують за такою формулою:


^ Кількість дітей, які померли у віці до 27 діб за рікЧ1000

Кількість дітей, народжених живими за рік


Неонатальну смертність аналізують у розрізі вікових періодів.

Ранню неонатальну смертність вираховують так:

Кількість новонароджених дітей, які померли у віці народження до 6 діб:


23 год 59 хвЧ1000

Кількість дітей, які народилися живими


Пізню неонатальну смертність вираховують так:


^ Кількість дітей, котрі померли у віці 7-27 дібЧ1000

Кількість дітей, які народилися живими


Рання неонатальна смертність є складовою частиною такого комплексного показника здоров’я, як перинатальна смертність, що обчислюється за такою формулою:


^ Кількість мертвонароджених дітей+кількість новонароджених дітей, які померли у віці народження до 6 діб (168 год)Ч1000

Кількість дітей, які народилися живими і мертвими


Поряд із досить докладним аналізом смертності немовлят у 1-й тиждень та 1-й місяць життя вивчають також постнеонатальну смертність, показник якої обчислюють за такою формулою:


Кількість дітей, які померли у віці 1-11 місЧ1000

Кількість дітей, які народилися живими


^ ПЕРIОДИ ДИТИНСТВА.

Розвиток організму людини проходить впродовж двох основних етапів: внутрішньоутробного та поза утробного. Їх розділяють(чи точніше з’єднують)пологи (інтранатальний період).

^ ВНУТРІШНЬОУТРОБНИЙ РОЗВИТОК:

  • зародковий (гермінальний) період (0-8 діб);

  • ембріональний період – 8-84 доба (1-12 тиждень);

  • фетальний період (ранній – 12-28 тиждень та пізній – 28-40 тиждень).

^ ПОЗАУТРОБНИЙ РОЗВИТОК:

  • період новонародженості (неонатальний) – від народження до 28 доби. Він підрозділяється на ранній (0-7 діб) та пізній (8-28 доба);

  • грудний період (постнеонатальний, немовлячий) від 29 доби до виповнення 1 року;

  • ранній дитячий вік – від 1 до 3 років;

  • дошкільний вік – від 3 до 7 років;

  • шкільний вік – від 7 до 15 років. Він підрозділяється на молодший шкільний вік (препубертатний) – 7-12 років та старший шкільний вік (пубертатний) – 12-15 років;

  • підлітковий період – від 15 до 18 років (у ряді країн цей період триває до 21 року).

^ ОCОБЛИВОСТI ПЕРIОДУ НОВОНАРОДЖЕНОСТI:

РАННIЙ НЕОНАТАЛЬНИЙ ПЕРIОД - вiд перев'язки пуповини до 7 доби (168 годин). Це самий вiдповiдальний перiод для адаптацiї дитини. В цей час з'являється легеневе дихання, починає функцiювати мале коло кровообiгу. Для цього перiоду характернi перехiднi стани (фiзiологiчна жовтяниця, статевий криз, мочекислий iнфаркт, фiзiологiчний катар шкіри та ін.). Захворювання новонародженних обумовленi порушеннями внутрiшньоутробного розвитку. В цей перiод виявляются аномалiї розвитку, фетопатiї, спадковi захворювання, гемолiтична хвороба, асфiксiї, родовi травми, аспiрацiї, iнфiкованiсть дитини. В першi доби життя виникають гнiйно-септичнi захвоювання, бактерiальнi ураження кишечника та дихальних шляхiв. В ранньому неонатальному перiодi мають бути забезпеченi асептичнi умови для захисту дитини вiд iнфiкування, оптимальний температурний режим.

^ ПIЗНIЙ НЕОНАТАЛЬНИЙ ПЕРIОД (вiд 8 до 28 доби життя). В цей перiод новонародженний знаходиться в домашнiх умовах. Особлива увага звертається на вигодовування дитини, характер лактацiї у матерi, проводиться контроль за вагою дитини. Найбiльш важливими крiтерiями благополуччя дитини є динамiка маси тiла, стан нервово-психичного розвитку. В цей перiод iнтенсивно розвиваються аналiзатори, координацiя рухiв, з'являються умовнi рефлекси, виникають емоцiональний та тактильний контакт з матiр'ю.

^ ПЕРИНАТАЛЬНИЙ ПЕРIОД (з 28 тижня внутрiшньоутробного розвитку до 7 доби життя) впливає на нормальний розвиток плода та новонародженного.

ПЕРIОД ГРУДНОГО ВIКУ (вiд 29 доби життя до 1 року). В цей перiод адаптацiя дитини завершена, мати годує дитину груддю, проходить iнтенсивний фiзичний, нервово-психичний, моторний та iнтелектуальний розвиток дитини. Виникають проблеми рацiонального харчування, введеня своєчасної корекцiї, прикорму. Функцiональна незрiлiсть системи травлення приводить до частих кишкових захворюваннь рiзної етiологiї. Проявляються розлади обмiну речовин, у дiтей виникає рахiт, анемiя. На фонi анатомо-фiзiологiчних особливостей органiв дихання у грудних дiтей часто виникають бронхiолiти та пневмонiї. В цей вiковий перiод використовуються рiзнi засоби та методи загартовування (масаж, гiмнастика, воднi процедури). В грудному вiцi проводяться профiлактичнi щеплення.

Основним документом, в якому відображається розвиток дитини являється iсторiя розвитку дитини (форма 112/О). В цiй формi є паспортна частина, вносять данi анамнезу життя, генеалогiчний анамнез, алергологiчний, показники антропометрiї, результати нагляду за здров'ям i розвитком дитини, данi про перенесенi захворювання, лабораторнi та iнструментальнi дослiдження, профiлактичнi щеплення, всi призначення по режиму, харчуванню. На листку уточнених дiагнозів форми 112/О фiксують в хронологiчному порядку дiагнози всiх захворювань, перенесених дитиною. Планування профiлактичних щеплень, проведення i облiк їх проводяться за допомогою „Карти профiлактичних щеплень” (форма 063/О).

^ СХЕМА АНАМНЕЗУ ЖИТТЯ ДИТИНИ РАННЬОГО ВIКУ (до 3 рокiв).

  1. Вiд якої вагiтностi дитини i яка по рахунку в сiм'ї. Якщо вагiтнiсть не перша, то чим скiнчились попереднi?

  2. Який перебiг мала вагiтнiсть (гестози: набряки, нефропатiя, гiпертонiя:Е1Н0Р2).

  3. Режим та особливостi харчування вагiтної.

  4. Який перебiг мали пологи (тривалiсть, ускладнення).

  5. Чи закричала дитина вiдразу пiсля пологiв? Який був крик?

  6. Маса тiла та довжина дитини при народженi.

  7. Коли приклали до грудей?

  8. Коли вiдпав пуповинний залишок, як заживала пупочна ранка?

  9. Чи був фiзiологiчний спад маси тiла та коли маса вiдновилась?

  10. Захворювання в перiод новонародженностi (iнтенсивнiсть та тривалiсть жовтяницi, родова травма, хвороби шкiри, органiв дихання).

  11. На котрий день та з якою масою тiла виписанi додому?

  12. Фiзичний розвиток дитини: збiльшення маси тiла та росту на 1 роцi життя та пiсля року.

  13. Розвиток статики та моторики: коли дитина почала тримати голiвку, сидiти, стояти, ходити.

  14. Психомоторний розвиток: коли дитина почала гулити, посмiхатися, вимовляти слова, речення. Запас слiв на 1 рiк, на 2 роки.

  15. Поведiнка дитини вдома, в дитячому колективi.

  16. Сон,його особливостi та тривалiсть.

  17. На якому вигодуваннi знаходиться дитина. З якого вiку введений прикорм, докорм?

  18. Коли прорiзались зуби та порядок їх прорiзування.

  19. Перенесенi захворювання, в тому числi iнфекцiйнi, хiрургiчнi втручання.

  20. Профiлактичнi щеплення. Реакцiї на щеплення.

  21. Туберкулiновi проби, час їх проведення, результат.

  22. Контакт з iнфекцiйними хворими.

  23. Родинний анамнез (наявнiсть туберкульозу, спадкових захворювань).

  24. Алергологiчний анамнез (реакцiї на продукти харчування, медикаменти).

^ СХЕМА ЗБИРАННЯ АНАМНЕЗУ ЖИТТЯ ДIТЕЙ СТАРШОГО ВIКУ.

  1. Яка дитина в сiм'ї?

  2. Як развивалась в перiод раннього дитинства?

  3. Поведiнка в школi,колективi, успiшнiсть в школi, улюбленi предмети.

  4. Перенесенi захворювання, в якому вiцi, їх перебiг, хiрургiчнi втручання.

  5. Профiлактичнi щеплення (своечаснiсть, наявнiсть ускладнень, реакцiй).

  6. Туберкулiновi проби, коли проводились, їх результат.

  7. Контакт з iнфекцiйними хворими.

^ РОДИННИЙ АНАМНЕЗ.

  1. Вiк батькiв.

  2. Стан здоpов'я батькiв та pодичiв з боку матеpi та батька (тубеpкульоз, сифiлiс, токсоплазмоз, алкоголiзм, психiчнi, неpвовi, ендокpиннi та алеpгiчнi захвоpювання).

  3. Стан генеалогiчного деpева в межах тpьох поколiнь.

  4. Скiльки в сiм'ї дiтей, стан їх здоpов'я. Якщо вмиpали, то з яких пpичин ?

^ МАТЕРIАЛЬНО-ПОБУТОВI УМОВИ.

  1. Де пpацюють батьки, їх пpофесiя, загальгий заpобiток, кiлькiсть членiв сiм'ї.

  2. В який кваpтиpi пpоживає сiм'я: плоша, суха, свiтла, тепла. Число пpоживаючих дiтей та доpослих.

  3. Чи вiдвiдує дитина дитячi установи.

  4. Хто доглядає за дитиною,стан їх здоpов'я ?

  5. Чи має дитина окpеме лiжко ?

  6. Як часто дитину купають, чи забезпечена вона бiлизною, iгpашками ?

  7. Чи є одяг згiдно сезону.

  8. Чи пpитpимується дитина вiдповiдного pежиму дня, пpогулянок, сну. Режим хаpчування.

  9. Навантаження в школi.

^ СХЕМА АНАМНЕЗУ ЗАХВОРЮВАННЯ.

  1. Скарги при поступленнi в стацiонар та в перiод нагляду (розповiдь хворого або батькiв). Коли захворiла дитина?

  2. Пiд час яких обставин з'явилось захворювання, який мало перебiг з першого дня до моменту обстеження?

  3. Загальнi прояви захворювання (температура, сон, апетит, вялiсть, неспокiй, судоми).

  4. Прояви захворювання з боку всiх систем та органiв:

а) дихальна система: кашель, час його появи, характер. Мокрота (кiлькiсть, характер, якiсть). Болi в груднiй клiтки (характер, локалiзацiя, зв'язок з диханням, кашлем). Задишка (експiраторна або iнспiраторна), коли з'являється, наявнiсть приступiв задишки (участь допомiжних м'язiв, ретракцiя мечевидного вiдростка);

б) серцево-судинна система :задишка, болi в дiлянцi серця (характер, локалiзацiя), вiдчуття серцебиття, набряки (локалiзацiя, час появи);

в) система травлення: нудота, iї зв'язок з характером їжi. Нудота, блювота (натще, пiсля прийому їжi, характер. Зригування у дiтей грудного вiку. Болi в животi (характер, локалiзацiя, час виникнення у зв'язку з прийомом їжi. Стiлець (частота, характер, запах, колiр);

г) сечовидiльна система: болi в попередковiй дiлянцi. Частота сечовипускань, колiр сочi, нiчне нетримання сечi;

д) Опорно-рухлива система: болi в кiнцiвках, м'язах, суглобах (характер, локалiзацiя). Припухлiсть суглобiв, їх почервонiння, конкретно яких. Затруднення при рухах, ранiшня скованiсть;

е) ендокринна система: порушення волосяного покриву. Змiни шкiри (пiтливiсть або сухiсть, наявнiсть рубцiв). Порушення росту i маси тiла;

ж) нервова система: головнi болi та головокружiння. Судоми, гiперкинези, порушення чутливостi. Порушення з боку органiв чуття, мови.

  1. Чи проводилось лiкування до поступлення в стацiонар та його наслiдки, наявнiсть реакцiй на медикаменти.

ЗАКЛЮЧЕННЯ ПО АНАМНЕЗУ ЗАХВОРЮВАННЯ: висновки про ураження певних органiв та систем.

V. Контрольні питання:

  1. Періоди дитинства.

  2. Особливості періоду новонародженості.

  3. Особливості періоду дітей грудного віку.

  4. Особливості періоду дітей раннього віку.

  5. Особливості періоду дітей дошкільного віку.

  6. Особливості періоду дітей шкільного віку.

  7. Супроводжуюча документація при госпіталізації дитини.

  8. Реєстрація дитини при прийомі в стаціонар, основні документи.

  9. Основні форми облікової документації.

  10. Особливості збирання анамнезу дітей раннього віку.

  11. Особливості збирання анамнезу дітей старшого віку.

VІ. Література

а) Навчальна:

Основна:

  1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: Фолиант, 2000. - С.32-59.

  2. Мощич П.С. Медицина дитинства. - К.: Здоров’я, 1994. - т.1. - С.66-105; 187-201.

  3. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999. - С.40-50.

Додаткова:

  1. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. - К., 1998. – 213 с.:іл.

  2. Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років»

  3. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / За ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – К.: Знання України, 2002. – С.3-20.

б) Наукова:

  1. Лукьянова Е.М. Медицинские и педагогические аспекты проблемы сохранения здоровья детей // Международный медицинский журнал. – 2003. – №3. – С. 6-9.

  2. Майданник В.Г. Перспективи розвитку клінічної педіатрії в ХХІ столітті // Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 2002. – №1. – С. 8-12.

в) Методична:

  1. Нечитайло Ю.М., Фокіна С.Є. Методичні вказівки до практичних занять з пропедевтики дитячих хвороб для студентів III курсу з медичного факультету (спеціальність „медична психологія”). - Чернівці, 2003. – 19 с.


Методичну розробку склав

доцент кафедри Безрук В.В.


Рецензія позитивна

професор, д.мед.н. Нечитайло Ю.М.


Схожі:

Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Фізіологічні стани періоду новонародженості. Поняття про стигми дизембріогенезу та вади розвитку”
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Афо, методи клінічного обстеження, лабораторні та інструментальні методи дослідження, семiотика ураження крові та імунної системи...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Тим самим забезпечує взаємодію організму з навколишнім середовищем. Своєчасне виявлення захворювань нервової системи має важливе...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Афо та методика обстеження органів кровообігу у дітей. Семіотика та синдроми їх ураження. Функціональні та інструментальні методи...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття
Нутріціологія дитячого віку. Види вигодовування. Переваги природного вигодовування
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівк а до практичного заняття
Афо та методи клінічного обстеження органiв травлення у дiтей. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття
Тільки повне врахування усіх клінічних нюансів хвороби, віку дитини І їх поєднання з результатами різноманітних параклінічних методів...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconМетодичні вказівки до практичного заняття за модулем І на тему
Методичні вказівки до практичного заняття за модулем І на тему «Аномалії положення плода»/Укладач С. А. Сміян – Суми: Вид-во СумДУ,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи