„затверджено icon

„затверджено




Скачати 97.86 Kb.
Назва„затверджено
Дата28.07.2012
Розмір97.86 Kb.
ТипДокументи




„ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

„__” ______________ 20 р.

протокол № _______

Зав. кафедри, професор

____________ Ю.М. Нечитайло






М Е Т О Д И Ч Н А В К А З І В К А

до практичного заняття:

ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ХВОРОЇ ДИТИНИ. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ СТАНУ ВАЖКОСТІ ДІТЕЙ.”






Навчальний предмет:

„Пропедевтика дитячих хвороб”

Курс 3

Спеціальність „Медична психологія”

Кількість навчальних годин –2

Методичну вказівку склав

доцент Безрук В.В.



Чернівці 2008


^ 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Оцінка стану важкості дітей має велике значення в практичній діяльності лікаря для визначення алгоритму діагностичного та лікувального процесу. В той же час, в кожному віковому періоді встановлення ступеня важкості має свої особливості та критерії. Слід наголосити на медико-психологічних аспектах, які необхідно знати лікарю-психологу при роботі з дітьми з різним ступенем важкості.

^ 2. Навчальна мета заняття: Ознайомитись з критеріями стану важкості у дітей, основними синдромами, які вказують на стан важкості, особливостями оцінки стану важкості у новонароджених дітей (І рівень засвоєння), знати шкали оцінки ступеня важкості новонароджених дітей, методику визначення стану важкості у дітей різних вікових груп (II рівень засвоєння), вміти самостійно визначити стан важкості дитини, визначити основний синдром, який зумовлює стан важкості (III рівень засвоєння).

Вимоги до засвоєння матеріалу:

^ 2.1. Студент повинен знати:

- класифікацію станів важкості;

- особливості оцінки стану важкості в залежності від віку дітей;

- основні критерії для визначення стану важкості;

- основні синдроми, які свідчать про стан важкості;

- особливості поведінки дитини в залежності від стану важкості;

- психологічні аспекти роботи з дітьми з різним ступенем важкості;

  • психологічні аспекти роботи з батьками хворих дітей з різним ступенем важкості.


2.2. Вміти:

- оцінити стан важкості дітей різного віку;

виявити симптоми та синдроми, які свідчать про порушення стану дитини;

- спілкуватися з хворими дітьми з різним ступенем важкості або їх батьками;

- провести диференціацію дітей з різним ступенем важкості;

- застосовувати бальні шкали оцінки ступеня важкості у дітей (Апгар, Сільвермана,)

^ 2.3. Опанувати практичні навички:

- збір анамнезу у батьків або хворої дитини з різним ступенем важкості;

- проведения об'єктивного обстеження для виявлення симптомів та синдромів, що свідчать про порушення стану дитини;

- спілкування з хворими дітьми з різним ступенем важкості та їх батьками.

^ 3. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

^ 1. Забезпечувальні дисципліни (нормальна анатомія, фізіологія, патологічна анатомія та фізіологія, пропедевтика внутрішніх хвороб)

Будову та функції систем організму, що забезпечують основні „вітальні" функції, патологічну анатомію та фізіологію систем організму дитини, семіотику порушень функцій „вітальних" систем організму дитини

Оцінити зміни функціонування систем організму, що свідчать про порушення стану дитини, проводити об'єктивне обстеження хворої дитини для виявлення симптомів та синдромів, що свідчать про стан важкості дитини

^ 2. Наступні дисципліни (факультетська педіатрія, госпітальна педіатрія, дитячі інфекційні хвороби)

Анатомо-фізіологічні особливості систем організму дітей, методику обстеження та семіотику ураження систем організму дитини

Проводити опитування хворих дітей із різним ступенем важкості, визначати симптоми та синдроми, що свідчать про стан важкості дитини

^ 3. Внутрішньопредметна інтеграція (теми: "Особливості збирання анамнезу у дітей різного, віку", "Загальний огляд здорової дитини"

Схему збирання анамнезу в залежності від віку дітей та загальну схему обстеження дитини

Збирати анамнез у дітей та їх батьків в залежності від стану важкості, проводити оцінку стану важкості в різні вікові періоди


^ 4. Поради студенту:

При огляді дитини для визначення важкості стану слід звернути увагу на:

- наявність чи відсутність свідомості

- положення дитини в ліжку

- реакція дитини на огляд лікаря

В цілому при огляді дітей молодшого віку потрібно пам'ятати, що:

- вони лежать, коли болить,

- повторна відмова від їжі говорить про нездоров'я,

- вони приймають положення комфорту, коли їм добре.

У дітей більш старшого віку (також у немовлят) для оцінки загального стану використовують в основному два головних критерії: 1) ступінь вираженості синдрому токсикозу; 2) ступінь вираженості функціональних порушень тієї чи іншої системи.

При гостро виникаючих захворюваннях у дітей синдром токсикозу є домінуючою ознакою оцінки важкості загального стану. Навпаки, при тривалих захворюваннях на перше місце виходить ступінь функціональних порушень тієї чи іншої системи, тобто вираженість їхньої недостатності (декомпенсації).

Клінічною ознакою токсикозу у першу чергу є зміна поведінки дитини, тому що при інтоксикації (вірусній, бактеріальній, отруєннях и т.ін.) у першу чергу страждає центральна нервова система. При оцінці важкості токсикозу звертають увагу на послідовність розвитку та ступінь вираженості наступних клінічних ознак: кволість (апатія), знижена рухомість (адинамія), що змінюються періодичним неспокоєм, сонливість, ступор, сопор, кома, судомний синдром.

Здорова дитина звичайно завжди життєрадісна, рухлива, цікавиться оточуючим. При задовільному стані дитини відсутні або слабо виражені перераховані вище ознаки (допустима кволість та адинамія, неспокій). При стані середньої важкості дитини поряд з кволістю, апатією завжди спостерігається сонливість. При важкому стані поряд із сонливістю виявляються різні стадії порушення свідомості (ступор, сопор, кома) та судоми.

Ступор – це порушення свідомості, при якому хворий відповідає на поставлені йому запитання із запізненням, повільно, але відповіді правильні. При сопорозному стані звичайно хворий відповідає парадоксально, а саме на голосні звуки іноді не реагує, а на запитання, задане тихим голосом дає адекватну відповідь. Під комою розуміють повне виключення свідомості та цілеспрямованих рухів. Іноді для коматозного стану характерний судомний синдром у вигляді тонічних або клонічних судом. Іноді, навпаки, при комі спостерігається повна нерухомість.

Поряд з наведеними вище ознаками розладу центральної нервової системи при токсикозі можна клінічно виявити ознаки ураження інших систем. У першу чергу це стосується системи дихання та кровообігу. Для токсикозу характерні збільшення або, навпаки, зменшення частоти дихання, емфізематозне здуття легень, звичайно зростання пульсу, зміна його наповнення та напруги, приглушеність тонів серця, зниження артеріального тиску.

У дітей раннього віку при токсикозі спостерігається здуття живота, деяке збільшення печінки і т.ін.

Якщо хворий знаходиться у стаціонарі, то оцінити важкість токсикозу можна додатковими лабораторно-інструментальними методами дослідження. При різних отруєннях встановити важкість токсикозу можна визначенням концентрації токсичних речовин у крові та їхнім виведенням із сечею (наприклад, барбітуратів і т. ін.), при вірусно-бактеріальних інфекціях (пневмонії, ОРЗ та ін.) – по зміні порушення КОС (тиск кисню крові - р02, pH, BE), змінам ЕКГ (аритмії, вольтаж та альтернація зубців S, Т); при ендокринних захворюваннях – по вмісту у крові різних гормонів, цукру та кетонових тіл, глюкозурії, рівню електролітів, осмолярності плазми та ін.

При захворюваннях серцево-судинної системи важкість токсикозу можна визначити за змінами ЕКГ, ФКГ, реографії і т.ін.; при захворюваннях крові – за ступенем зниження чи зростання коагулюючої активності крові (при геморагічних синдромах), рівню гемоглобіну, гематокриту, кількості еритроцитів (при анемічному синдромі), вмісту бластних клітин (при лейкозі) і т.ін.; при захворюваннях нирок – за ступенем азотемії, електролітних порушень, діурезу та ін.; при шлунково-кишковій патології – за ступенем зниження маси тілі (зневоднення), об’єму та характеру випорожнень (поліфекалія), порушенню біохімічних показників крові (рівень білку крові, гематокриту, електролітів та ін.).

Друга група критеріїв, що використовується для оцінки важкості загального стану хворого при тривалих та хронічних захворюваннях, заснована на ступені вираженості недостатності чи глибини та розповсюдженості ураження тієї чи іншої системи, що специфічно для того чи іншого класу захворювань.

При захворюваннях шкіри в основі оцінки важкості загального стану хворої дитини, особливо раннього віку, лежить розповсюдженість (відсоток ураження поверхні тіла) або ступінь вираженості місцевого запального процесу (гіперемія, інфільтрація і т.ін.) шкіри та наявність загальних явищ (інтоксикація, зуд і т.д.).

При захворюваннях кістково-м’язевої системи в основі оцінки важкості загального стану лежить, з одного боку, розповсюдженість ураження, а з іншого – ступінь вираженості місцевих запальних змін, обмеження рухів у суглобах, ступінь деформації скелету. Додаткову інформацію дають результати рентгенологічного дослідження (ступінь деструкції кісткової тканини, вираженість остеопорозу і т.ін.).

При ураженнях м’язевої системи (міопатії) важкість стану у першу чергу оцінюється за ступенем ураження дихальної мускулатури, можливості активних рухів. Додатковими критеріями е м'язовий тонус та сила скорочень, результати міографії.

При захворюваннях дихальної системи важкість стану визначається дихальною недостатністю(при навантаженні та спокої), яка проявляється збільшенням частоти дихання, зміною співвідношення частоти пульсу та дихання (в нормі у дітей першого року 3:1, у старших – 4:1), вираженістю цианозу, наявністю задухи, зміною артеріального тиску, а також відхиленнями показників pH крові, р02, рС02, BE крові.

При захворюваннях системи кровообігу ступінь важкості оцінюється за ознаками серцево-судинної недостатності (частота пульсу, задуха, вираженість цианозу, набряків, збільшення печінки тощо).

При тривалих хронічних ураженнях нирок критерієм важкості є ступінь ниркової недостатності, яка проявляється клінічне поліурією, олігурією, м'язовою гіпотонією, та при додаткових методах обстеження (проба Зимницького, кислотно-лужна рівновага, рівень остаточного азоту, креатиніну, сечовини, електролітів, кліренсу).

При захворюваннях печінки, крім ознак токсикозу, має значення ступінь збільшення печінки, вираженість жовтяниці, геморагічного синдрому, ознаки портальної гіпертензії (асцит, варикозне розширення вен ), відхилення біохімічних показників (трансамінази, альдолази, білірубіну, холестерину, лужної фосфатази тощо). У дітей з патологією гастродуоденальної зони враховується вираженість больового синдрому, наявність шлунково-кишкової кровотечі, наявність ерозій, виразок, блювоти, мелени.

Таким чином, враховуючи критерії стану важкості, його можна оцінити як задовільний, середньої важкості, важкий, вкрай важкий. Іноді виділяють ще агональний стан.

Критерії важкості загального стану дитини, які визначаються при огляді дитини часто суб'єктивні і залежать від досвіду та спостережливості лікаря. В найбільшому ступені це відноситься до поняття "інтоксикації" – необхідному в визначенні важкості стану.

^ 5. Контрольні питання:

1. Назвіть основні прийоми огляду дітей в різному віці.

2. Наведіть приклади зниження рівня тривоги дітей під час огляду.

3. Вкажіть ті методи, які слід уникати при огляді.

4. Назвіть основні прояви інтоксикації у дітей.

5. Ознаки та класифікація важкості стану.

6. Основні синдроми, які характеризують важкість стану дитини.

6. Література

Навчальна:

Обов'язкова:

1. Мазурин A.B., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. СПб.: Фолиант, 2000. - С.71-81.

2. Майданник В.Г., Чебатарьова В.Д., Дадакіна М.А. та інші. Клінічне обстеження органів і систем у дітей . – Київ: Супрамед, 1993. – 161 с.

3. Мощич П.С. Медицина дитинства. - К.: Здоров'я,1994. -t.i.- 68-81.

4. Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років»

5. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999.-С.288-293.

Додаткова:

1. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми /За ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. - К.: Знання України, 2002. - С.8-15

2. Майданник В.Г., Чеботарьова В.Д., Дадакіна М.А. та ін. Клінічне обстеження органів та систем у дітей. -К. , 1993. - 4.1. -1-14.

3. Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка. Киев: Здоров'я, 1985. - С.3-9.

Наукова

  1. Запорожан В.Н., Аряев Н.Л. Охрана здоровья матери и ребенка в практике семейного врача. – Київ, „Здоров’я”, 2002.

  2. Верновський Г., Давід С. Дослідження в перинатології. – Київ, „Молодь”, 2004.

Методична

  1. Нечитайло Ю.М., Фокіна С.Є. Методичні вказівки до практичних занять з пропедевтики дитячих хвороб для студентів III курсу медичного факультету (спеціальність „медична психологія"). - Чернівці, 2003. - 19 с.


Підготував методичну вказівку

доцент Безрук В.В.


Рецензія позитивна

доцент Шкробанець І.Д.

Схожі:

„затверджено icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
„затверджено icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
„затверджено icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
„затверджено iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
„затверджено icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
„затверджено iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
„затверджено iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
„затверджено iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
„затверджено iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
„затверджено iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
„затверджено iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи