Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття icon

Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття




Скачати 105.73 Kb.
НазваЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Дата22.06.2012
Розмір105.73 Kb.
ТипДокументи


“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді

кафедри пропедевтики дитячих хвороб

“_____” _______________ 20 р.

Протокол №

Завідувач кафедри професор,

д.мед.н. Ю.М.Нечитайло


М Е Т О Д И Ч Н А В К А З І В К А

до практичного заняття:

АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВ ОСТІ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ.

СЕМІОТИКА ТА СИНДРОМИ ЇЇ УРАЖЕННЯ.

ЛАБОРАТОРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ”


Навчальний предмет:

Пропедевтика дитячих хвороб

Курс 3

Спеціальність – медична психологія

Кількість навчальних годин – 4

Методичну вказівку склала

доцент кафедри, к.мед.н. Ковтюк Н.І.


Чернівці-2008

^ 1. Актуальність теми:

Нервова система координує роботу всіх систем та органів, впливає на рівень енергетичних процесів, забезпечує єдність організму, отримує інформацію (функція пам’яті) та перетворює її на регулюючі імпульси. Тим самим забезпечує взаємодію організму з навколишнім середовищем. Своєчасне виявлення захворювань нервової системи має важливе значення, оскільки дозволяє на ранніх етапах провести необхідну корекцію.

^ 2. Навчальні цілі заняття:

2.1. Студент повинен ознайомитися з основними анатомо – фізіологічними особливостями, методикою обстеження та семіотикою захворювань нервової системи у дітей різного віку, мати уявлення про внутрішньоутробний та постнатальний розвиток нервової системи дитини. Студенти повинні засвоїти основні анатомічні та функціональні особливості нервової системи (І рівень засвоєння).

^ 2.2. Студент повинен знати основні анатомо-фізіологічні особливості центральної та периферичної нервової системи дитини, - фізіологічні рефлекси періоду новонароджених, методи клінічного дослідження нервової системи у дітей, симптоми та синдроми ураження нервової системи, вроджені аномалії розвитку нервової системи у дітей, інструментальні та лабораторні методи дослідження ЦНС (ІІ рівень засвоєння).

^ 2.3. Студент повинен оволодіти навичками проведення обстеження нервової системи у дітей з урахуванням віку дитини, визначати рефлекси періоду новонародженості, використовувати інструментальні та лабораторні методи для діагностики ураження нервової системи у дітей, провести інтерпретацію лабораторних та інструментальних досліджень, виявити патологічні симптоми та синдроми (ІІІ рівень засвоєння).

^ 2.4. Студент повинен розвивати творчі здібності в процесі проведення лабораторного, експериментального, клінічного, теоретичного дослідження проблемних питань з анатомофізіологічних особливостей нервової системи. Оцінити симптоми та ознаки ураження нервової системи у дітей різного віку (ІV рівень засвоєння).

^ 3. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

1. Забезпечувальні дисципліни (нормальна анатомія, гістологія, фізіологія, патологічна анатомія та фізіологія, пропедевтика внутрішніх хвороб, рентгенологія)

Будову та функції нервової системи,топографічну анатомію, патологічну анатомію та фізіологію нервової системи, семіотику захворювань нервової системи

Доглядати за дитиною з захворюваннями нервової системи, проводити об’єктивне обстеження нервової системи, готувати дітей до інструментальних, функціональних та лабораторних методів дослідження нервової системи та інтерпретувати їх результати

2. Наступні дисципліни (факультетська педіатрія, госпітальна педіатрія, дитячі інфекційні хвороби, дитяча неврологія)

Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей, методику обстеження та семіотику ураження

Проводити опитування дітей із захворюваннями нервової системи, їх огляд, пальпацію

3. Внутрішньопредметна інтеграція (теми: “Особливості збирання анамнезу у дітей різного віку”, “Загальний огляд здорової дитини”, “Загальний огляд хворої дитини. Оцінка стану важкості”

Схему збирання анамнезу в залежності від віку дітей та загальну схему обстеження дитини

Збирати анамнез у дітей в залежності від віку, проводити оцінку стану важкості, загальний огляд, інтерпретація отриманих параклінічних даних

^ 4. Поради студенту:

Анатомічні особливості нервової системи у дітей:

1. Особливості будови головного мозку: головний мозок новонародженого становить близько 10 % від маси тіла (у дорослого – 2,5%). Нервові клітини, як і весь організм дитини, наводнені, мають високий вміст води. Борозни та звивини мають малу висоту та глибину, мілких борозен мало, вони появляються в основному після народження дитини. З віком змінюється топографічне положення, форма, кількість, розміри борозен та звивин головного мозку. Особливо інтенсивно це проходить на першому році життя дитини. Після 5-ти річного віку темпи розвитку сповільнюються. Закінчується їх розвиток до 7-річного віку.

Сіра речовина мозку відносно погано віддиференційована від білої речовини. Диференціювання кори закінчується в переддошкільному віці, але цей процес триває до 20-25 річного віку.

Розміри лобної долі відносно менші, ніж у дорослої людини, а потилична доля навпаки більша.

2. Особливості кровопостачання головного мозку: добре розвинута капілярна сітка , 3/4 - 4/5 всього кровопостачання приходиться на сіру речовину. Відтік венозної крові від головного мозку у дітей відрізняється від дорослого. Формування диплоїтичних вен проходить лише після закриття тім'ячка. Утруднення відтоку крові створюють умови для кумулювання токсичних речовин і метаболітів при різних захворюваннях. У дітей раннього віку частіше виникають і мають важкий перебіг токсичні форми інфекційних захворювань;

Висока проникливість гематоенцефалічного бар'єру, що зумовлює підвищену чутливість тканини головного мозку до дії токсичних речовин. Процес його становлення розпочинається пренатально , триває до 5-6 річного віку , а в ранньому дитинстві багато інтракраніальних структур представляють собою безбар'єрні зони.

3. Особливості будови нервових волокон: відсутня мієлінова оболонка, незавершений процес мієлінізації нервових волокон. Мала швидкість проведення нервового імпульсу.

4. Особливості мозкових оболонок: тверда мозкова оболонка, м’яка та павутинна у новонародженого відносно тонка; субдуральні та субарахноїдальні простори зменшені; венозні пазухи тонкостінні, вужчі ніж у дорослої людини.

^ КЛІНІЧНІ МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

  1. опитування

    1. Скарги

    2. Анамнез хвороби

    3. Анамнез життя

  1. Фізичні методи обстеження

2.1.Огляд

2.2. пальпація

2.3.оцінка рухової активності у дітей старшого віку

  1. Спеціальне неврологічне обстеження

    1. Визначення чутливості

    2. дослідження м’язового тонусу

    3. дослідження функції черепно-мозкових нервів

    4. визначення рефлексів

    5. дослідження функціонального стану вегетативної нервової ситеми

    6. дослідження вищих коркових функцій

      1. дослідження мови

      2. дослідження письма та читання

      3. дослідження гнозису

      4. дослідження Праксину

      5. дослідження функції пам’яті

      6. дослідження інтелектуальної функції

    7. Особливості обстеження нервової системи у немовлят

      1. оцінка безумовно-рефлекторної діяльності дитини. Визначення по основним групам рефлексів.

4. Лабораторні методи обстеження

4.1. Дослідження крові

4.2. Біохімічне дослідження

4.3.Імунологічне дослідження

4.4. Дослідження ліквору

4.5. Мікробіологічне та серологічне дослідження

  1. Інструментальні методи дослідження

    1. Пункцій на біопсія (люмбальна, вентрикулярна, субокципітальна пункція)

    2. Рентгенологічні методи дослідження (пневмоенцефалографія, вентрикулографія, ангіографія, мієлографія, комп’ютерна томографія, ЯМР)

Метод діагностики з використанням явища магнітного – резонансу, оснований на визначенні розподілення в мозковій рідині щільності ядер водню (протонів) та на реєстрації їх фізичних характеристик, зокрема часу релаксації. Стало можливим отримати не лише анатомічні, але й фізико – хімічні дані, що дає можливість більш чітко відрізнити здорові тканини від пошкоджених. Переваги в порівнянні з КТ в тому, що не використовується іонізоване випромінювання та можливим є отримання “зрізів” мозку в різних площинах, зображення є чіткішим та контрастнішим, відсутні артефакти на межі кісток та мозку.

Протипокази до проведення МРТ:

  • абсолютні –

1. наявність трахеостомічної трубки або дихальної трубки у реанімаційних хворих;

2. металеві тіла в порожнині черепа (осколки, операційні кліпси);

3. Металеві тіла орбіти, очного яблука, металеві протези зубів

4. штучні водії серцевого ритму.

  • відносні –

1. наявність вентрикулоперетоніального шунта;

2.штучні клапани серця.

3. підвищена судомна готовність мозку.

Позитронна емісійна томографія (ПЕТ) – поєднує можливості КТ та радіонуклідної діагностики. При її допомозі можливо виконувати прижиттєве картування на “зрізах” мозку та регіонарного метаболізму і кровотоку. Використовують ультра короткоживучі позитроновипромінюючі ізотопи, що входять до складу природніх метаболітів мозку. Застосування функціональних навантажень для стимуляції окремих аналізаторів дає можливість отримати важливу інформацію про взаємозв’язок метаболізму та кровообігу в функціонально важливих ділянках мозку.

    1. Електрофізіологічні методи дослідження нервової системи:

  1. Електроенцефалографія;

  2. Електронейроміографія;

  3. Реоенцефалографія;

5.4. Ультразвукові методи дослідження:

  1. Нейросонографія;

  2. Двомірна ехоенцефалоскопія.

Семіотика уражень нервової системи у дітей: зміна рухової активності, стану свідомості, положення, патологічні зміни виявлені при оцінці неврологічного статусу. Найчастіші синдроми ураження нервової системи у дітей :

  1. Синдром головного болю;

  2. Синдром ліквородинамічних порушень;

Гіпертензивно – гідроцефальний синдром – зумовлений збільшенням кількості спинномозкової рідини в порожнині черепа та підвищенням внутрішньочерепного тиску. По локалізації ділиться на внутрішню (ліквор накопичується в шлуночках мозку), зовнішню (ліквор скопи чується в субарахноїдальному просторі) та змішаною. Підвищений тиск ліквора призводить до підвищення венозного тику в порожнині черепа та, порушення метаболічної функції ліквору. Внутрішньочерепна гіпертензія призводить до розширення диплоїтичних вен та вен очного дна, що визначається при офтальмоскопії.

Симптомокомплекс підвищеного внутрішньочерепного тиску складається із загальномозкових симптомів, пов’язаних із стисненням структур мозку та його оболонок Скарги на тупий головний біль в положенні лежачи, підсилюється по ночам та після сну, головокружіння, нудоту, “мозкову” блювоту. На рентгенограмі – передчасна пневматизація основної пазухи, остеопороз спинки турецького сідла, розширення диплоїтичних вен.

  1. Судомний синдром

  2. Порушення свідомості

  3. Порушення чутливості

  4. Больовий синдром

  5. Енцефалітичний синдром

  6. Менінгіальний синдром

  7. Синдром центрального та периферичного параліча.

^ 5. Контрольні питання:

1. АФО головного мозку дитини.

  1. АФО спинного мозку дитини.

  2. Фізіологічні рефлекси новонароджених.

  3. Особливості складу спинномозкової рідини дитини.

  4. Методика проведення клінічного обстеження нервової системи у дітей.

  5. Методика проведення спинномозкової пункції.

  6. Інструментальні методи дослідження нервової системи у дітей.

  7. Основні синдроми ураження нервової системи.

9. Вроджені аномалії розвитку нервової системи.


6. ЛІТЕРАТУРА

Навчальна:

Основна


1. Бадалян Л.О. Детская неврология. - Москва: МЕДпресс, 1998. – 607с.

2. Исаев Д.Н. Психосоматическая медицина детского возраста. Руководство для врачей. Санкт – Петербург. – спец. литература. – 1996. – С.283 – 308.

3. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней.- М.: Медицина, 2000.-С.136-222.

4. Медицина дитинства / Под ред. П.С.Мощича. К.:Здоров'я, 1997. Том 1. -С.210-213.

5. Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років»

6. Нервові хвороби:Підручник /За ред.О.А.Яроша. –К.: Вища школа, 1993. – 487с.

7. Нечитайло Ю.М., Ковтюк Н.І. Нервова система у дітей. Навчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів.- Чернівці:БДМА, 2002.- 64 с.

8. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999.-С.130-136, 405-421.

Додаткова


1. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста /Под ред. С.Ю.Циркина. – С.-Петербург: Питер, 1999.- 752 с.

2. Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. – Москва: МЕДпресс, 1998. – 304с.

Наукова

1. Запорожан В.Н., Аряев Н.Л. Охрана здоровья матери и ребенка в практике семейного врача. – Київ, „Здоров’я”, 2002

Методична

1. Нечитайло Ю.М., Фокіна С.Є. Методичні вказівки до практичних занять з пропедевтики дитячих хвороб для студентів III курсу медичного факультету (спеціальність „медична психологія"). - Чернівці, 2003. - 19 с.


Методичну вказівку склала

доцент кафедри, к.мед.н. Ковтюк Н.І.


Рецензія позитивна

пpофесоp, д.мед.н. Нечитайло Ю.М.


Схожі:

Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Фізіологічні стани періоду новонародженості. Поняття про стигми дизембріогенезу та вади розвитку”
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Загальна схема клінічного обстеження дитини. Особливості збирання анамнезу у дітей різного віку”
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Афо, методи клінічного обстеження, лабораторні та інструментальні методи дослідження, семiотика ураження крові та імунної системи...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Афо та методика обстеження органів кровообігу у дітей. Семіотика та синдроми їх ураження. Функціональні та інструментальні методи...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття
Нутріціологія дитячого віку. Види вигодовування. Переваги природного вигодовування
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівк а до практичного заняття
Афо та методи клінічного обстеження органiв травлення у дiтей. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття
Тільки повне врахування усіх клінічних нюансів хвороби, віку дитини І їх поєднання з результатами різноманітних параклінічних методів...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconМетодичні вказівки до практичного заняття за модулем І на тему
Методичні вказівки до практичного заняття за модулем І на тему «Аномалії положення плода»/Укладач С. А. Сміян – Суми: Вид-во СумДУ,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи