“затверджено” icon

“затверджено”




Скачати 214.11 Kb.
Назва“затверджено”
Дата07.06.2012
Розмір214.11 Kb.
ТипДокументи



ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді кафедри

“_____”_____________ 20 р.

протокол № _____

Зав. кафедри,

д.мед.н., професор Ю.М. Нечитайло


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

до практичного заняття на тему:


ОЦІНКА НЕРВОВО-ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ.

ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ. ШКАЛИ ОЦІНКИ“








Навчальний предмет:
Пропедевтика дитячих хвороб
Курс 3
Спеціальність: Медична психологія
Кількість навчальних годин-6 годин
Методичну вказівку склав
доцент Шкробанець І.Д.









ЧЕРНІВЦІ-2008

1. Актуальність теми: Рівень нервово-психічного розвитку дитини з перших днів життя є найбільш чутливим показником стану здоров’я дитини, зокрема розвитку центральної нервової системи. Різноманітні шкали та тести дозволяють дати кількісну характеристику та оцінку нервово-психічного розвитку. Вони дуже широко застосовується в педіатрії та практичній психології. Одна з перших процедур, що відбувається після народження нової людини - це оцінка її неврологічного статуса і, відповідно, стану нервової системи. Найбільш серйозні захворювання часто діагностуються саме після встановлення негативних неврологічних та психометричних змін.


2. Навчальні цілі заняття:

  1. Мати уявлення про значення нервово-психічного розвитку як показника стану здоров’я дитини, ознайомитись з основними факторами, які впливають на нього(=І).

  2. Знати динаміку показників нервово-психічного розвитку за основними його напрямками (=ІІ).

  3. Знати клінічний неврологічний та психометричний методи обстеження в педіатрії (=ІІ).

  4. Вміти визначити за критеріями оцінки показників нервово-психічного розвитку відставання дитини у ньому (=ІІ).

  5. Оволодіти методиками психометричних вимірювань у дитини (=ІІІ).

  6. Вміти оцiнити показники психічного розвитку за всіма основними напрямками розвитку, визначити його варiацiї (=ІІІ).

  7. Вміти розрахувати коефіціент розвитку (QD) (=IV).

^ 3. Міждисциплінарна інтеграція:

Дисципліни

Знати

Вміти

1.Попередні (забезпечувальні) дисципліни (нормальна фізіологія, загальна психологія пропедевтика внутрішніх хвороб)

Основні нервово-психічні показники, методики їх оцінки та їх значення при визначенні функціонального стану організму.

Визначати показники нервово-психічного розвитку за відповідними методиками.


2. Наступні дисципліни (медична психологія, дитяча неврологія, госпітальна педіатрія)

Фактори, які впливають на нервово-психічний розвиток.

Варiабельнiсть нервово-психічного роз витку та методи його оцінки. Принцип побудови шкал розвитку.



Провести оцінку чотирьох напрямків нервово-психічного розвитку у дитини за відповідними методиками. Користуватися таблицями і шкалами (Денверська, Векслера) для оцінки рівня розвитку.


3.Внутрішньопредметна інтеграція (теми: «загальний огляд здорової дитини», «загальний огляд хворої дитини», «АФО і методика обстеження нервової системи»

Критерiї оцiнки нервово-психічного розвитку Оцiнити показники розвитку, визначити його варiацiї.



Оцінити показники нервово-психічного розвитку за сучасними психометричними стандартами



^ 4. Поради студенту:

Зміст 1 заняття:

Процес нервово-психічного розвитку відрізняється багаточисельними індивідуальними відмінностями. Загальний його рівень відзеркалює дозрівання центральної нервової системи дитини. Становлення нервово-психічних функцій має чітку послідовність і відбувається за певними напрямками.

Напрямки нервово-психного розвитку дитини

  1. Розвиток гpубої мотоpики.

  2. Розвиток дрібної мотоpики.

  3. Розвиток мови.

  4. Соціалізація особистості.

Розвиток гpубої мотоpики - це послідовність розвитку статичних функцій і загальних рухів, під якими розуміється вміння дитини утримувати різні положення тіла й пересуватися. Крім генетичних факторів, які в більшій мірі визначають темпи дозрівання нервової системи, на якість загальних рухів та їх своєрідність також впливають стан здоров’я й умови життя дитини.

У здорової дитини основні статичні функції та рухові вміння формуються на 1-му році життя (Таблиця 1).

Таблиця 1

Розвиток грубої моторики у дитини 1-го року життя

Назва рухової функції

Приблизний вік появи (у місяцях)

Лежачи на животі, трохи піднімає голову

1-2

Тримає голову

3

Сидить з підтримкою

4

Перегортається зі спини на живіт

4-5

Перегортається з живота на спину

5-6

Сидить без підтримки

6

Починає повзати на животі

8-9

Стоїть з підтримкою

9

Стоїть без підтримки

10-11

Починає ходити

12

Встає з підлоги без підтримки

12-14


^ Розвиток дрібної мотоpики тісно пов’язаний з роботою основних аналізаторів (зорового, слухового) і полягяє у формуванні координації м’язів очей, цілеспрямованих pухів pуками та дiї з пpедметами, відчуття їх ваги, форми і якості. Послідовність розвитку рухів руками (з приблизним віком появи) представлена у таблиці 2.

Таблиця 2

Розвиток дрібної моторики у дитини 1-го року життя

Назва рухової реакції

Приблизний вік появи (у місяцях)

Ізольовані хаотичні рухи руками

1-2

Рефлекторний захват предмету, який торкається долоні або пальців

0-3

Тягнеться руками за предметом, но, як правило, промахується

3

Тягнеться руками за предметом і ощупує його

4

Захват рукою предмета (перша цілеспрямована дія) і утримка в руці

5-6

Перекладає предмет із руки в руку

5-6

Піднімає предмет обома руками

7-8

Плескає в долоні

7-8

Бере мілкий предмет двома пальцями («пінцетний» захват)

8-10

Намагається малювати каракулі

11-12

Надалі координація рухів рук у дитини помітно вдосконалюється, посилюється контроль з боку зору. Рухи стають цілеспрямованими, чіткими, У 5-6 років дитина оволодіває навичками малювання, конструювання, письма.

^ Слуховий аналiзатор у доношеної дитини анатомiчно i функцiонально сформований настiльки, що вона може сприймати звуковi подразнення одразу пiсля народження. Новонародженi реагують на звуки здриганням, змiною дихання, пульсацiєю тiм'ячка, клiпанням очима, закриттям їх тощо. Поступово у дитини розвивається увага до звуків, здатність до локалізації джерела звуку. У віці 1 місяця в неї з’являється слухову зосередження, в 2 місяці розвивається здатність розпізнавати сигнали. В цілому, до 6 місяців слухова чутливість досягає рівня дорослих.

^ Розвиток слухової пам’яті. В 1,5-2,5 місяця дитина впізнає голос матері, виділяє певну музику. В 3-6 місяців - починає впізнавати звуки рідної мови. У віці 10-12 місяців вона вже володіє великим набором мовних і немовних асоціацій, які полегшують її орієнтацію в навколишньому середовищі. У 14-18 місяців в її пам’яті може зберігатися декілька коротких віршиків. У 18-24 місяці дитина знає декілька сотен слів та словосполучень, розуміє прості речення. В 3 роки дитина в загальних чертах засвоює граматичну будову рідної мови.

^ Зоровий аналiзатор при народженнi ще не має ознаки повного розвитку. В першi 2-3 тижнi життя у дитини спостерiгається фiзiологiчна свiтлобоязнь, нiстагм. Наприкiнцi першого мiсяця вона вже затримує погляд на блискучих предметах на 2-5 сек, слiдкує за рухомою високо пiднятою iграшкою, повертаючи голову, що вже свiдчить про початок розвитку координацiї рухiв шийних м'язiв. У віці 1 місяця у дитини зникає фізіологічний ністагм, вона плавно простежує рухомий предмет. У віці 3 місяців з’являється зорове зосередження, відзначається стійкий зоровий рефлекс на годування груддю. В 4-5 місяців дитина розрізняє основні спектральні кольори, віддає перевагу об’ємним іграшкам, дивиться на своє відображення у дзеркалі, розглядає оточення на вулиці. Вміння розглядати візерунки, малюнки, фотографії, мілкі предмети з чіткими контурами проявляється у 10-12 місяців.

^ Розвиток мови - це формування ІІ сигнальної системи, розвиток мовлення. Розрізняють розвиток моторної та сенсорної мови. На стадії моторної мови відбувається готування апарату, який виконує певні звуки та їх поєднання у вигляді складів і слів. Сенсорна мова означає розуміння вмісту слів та абстрактних понять.

Етапи розвитку моторної мови:

I - пiдготовчий етап, на якому у дитини простежується певна послідовність звукових реакцій (гулiння, свipель, лепет, модульований лепет).

  • Гулiння спостерігається з 1,5-2 мiсяців життя у вигляді монотонних немодульованих голосних звуків (а-а, е-е, у-у), можливо у поєднанні з приголосною «г».

  • Свірель вислуховується з 3-х місяців у вигляді гучніших, тихіших, вже різних по модуляції голосних звуків, які починають поєднуватись із приголосними.

  • Початок лепету приходиться на 4-й місяць життя. Дитина намагається вимовляти окремі склади (ба-ба, да-да-да).

  • У модульованому лепеті, який з’являється у 7-8 місяців, відчувається емоційне забарвлення звуку, дитина повторює склади з різноманітними інтонаціями.

ІІ - етап зв’язної моторної мови, на якому дитина починає вимовляти окремі слова і речення.

З 7-8 місяців починається розвиток сенсорної мови, який передбачає розуміння вмісту слів, абстрактних понять, поява здатності дитини поєднувати слово з певним пpедметом, тобто формування ІІ сигнальної системи. Пpоявляється пошуковою pеакцiєю дитини на питання "де мама?", "де лампа?" і т.п., розумінням слів «треба», «не можна».

Надалі моторний і сенсорний періоди поєднуються. Пеpшi слова дитина починає вимовляти в 10-11 мiс. До 1 pоку бiльшiсть дiтей вимовляє 10-12 слiв, кількість яких до 2 років значно збільшується (до 200-300). Строки розвитку мовлення індивідуальні, що не відображує особливостей дитячого інтелекту. У дівчат мова розвивається звичайно раніше, ніж у хлопців.

Період від 2-х до 3-х років відповідає початку оволодіння фразовою мовою. Довжина речень та грамотність їх побудови удосконалюються дуже швидко. Використовується вже понад 1000 слів.

У дошкільному віці в основному завершується тривалий і складний процес оволодіння мовою, дитина опановує всіма формами усного мовлення, які властиві дорослій людині. Інтенсивно зростає словниковий склад мови - в 6 років дитина активно використовує понад 2500 слів. Розвивається граматична будова мови, діти засвоюють тонкі морфологічні і синтаксичні закономірності. У 7 років мова є засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого навчання.


^ Зміст 2 заняття:

Стадії інтелектуального розвитку (за Ж. Піаже):

  1. Сенсомоторний інтелект (0-2 роки) - розвиток базується на існуючих безумовних та формуванні умовних рефлексів. На цій стадії за допомогою рефлекторної діяльності та функціонування органів чуття відбувається накопичення інформації.

  2. Передопераційна стадія (2-7 років) - період репрезентативного інтелекту (мислення за допомогою образних уявлень при недостатньому розвитку мовного мислення, що веде до своєрідної дитячої логіки). Мислення базується на таких специфічних для цього віку явищах, як реалізм і єгоцентризм. Дитина вже виділяє себе із простору, але оцінює дії та предмети тільки зі своєї точки зору, не розуміє суті відносин з іншими людьми. Сприйняття предметів безпосереднє, мислення конкретними явищами, категоріями, відсутність здатності до узагальнення понять. Наприкінці цього періоду дитина починає розуміти простір, відтінки кольорів, величину і об’єм тіл, категорію часу, проміжні зв’язки між предметами.

  3. Стадія конкретних операцій (7-11 років) - початок розуміння сутності предметів, їх класифікації. Здатність до логічних операцій, які однак потребують спирання на наочність, конкретні образи. Гіпотетичне мислення ще не розвинуто.

В цей період відбувається активний процес соціалізації, здатність до розуміння багатьох точок зору.

  1. Стадія формальних операцій (12-15 років) - здатність до розуміння символів, абстрактних суджень, побудови гіпотез (гіпотетико-дедуктивне мислення). Спостерігається ідеалістично-максималістський підхід до речей.


^ Психоемоційний розвиток.

Емоції новонародженої дитини виключно негативні за своїм характером, одноманітні (в основному це крик) і завжди раціональні, як сигнали будь-якого неблагополуччя у її внутрішньому та зовнішньому середовищі. Приблизно в 1 місяць життя дитина, побачивши маму, зупиняє погляд на її обличчі, починає рухати руками, видає голосні звуки, посміхається. Така бурна емоційна реакція була названа «комплексом пожвавлення». Цей комплекс знаменує появу першої соціальної потреби - потреби у спілкуванні. Взагалі ця лінія розвитку безпосередньо залежить від спілкування з близькими дорослими людьми.

У різні вікові періоди у дітей проявляються різноманітні емоційні стани:

  • перші 3-4 місяці - позитивна емоційна реакція на матір, доброзичлива реакція на будь-яку людину, здивування у відповідь на несподіваність, тривожність при фізичному дискомфорті, розслаблення при задовільненні потреби;

  • вік 5-6 місяців - позитивна емоційна реакція на знайомих людей, ніяковіння перед незнайомими, голосний сміх на емоційне звернення до неї;

  • вік 7-8 місяців - неспокій при появі незнайомої людини, «страх розлучення» при зникненні мами, активна пізнавальна діяльність, зацікавленість новими предметами, відповідні емоційні реакції на знайомі слова;

  • 9-12 місяців - диференціованість реакцій на різних людей, прояви робкості та незручності, розуміння запретів. Період кінця 1-го - початку 2-го років називають кризою 1-го року, яка пов’язана із сплеском самостійності, появою афективних реакцій на запрети;

  • 1-3 роки - початок формування самосвідомості (дитина впізнає себе у дзеркалі, починає називати себе по імені - спочатку у третьому лиці, потім у першому), первинна, сугубо емоційна, завжди підвищена самооцінка («я хороший»). На цей період припадає криза 3-х років, для якої властиві негативізм, упертість, непокірність, свавілля, протест-бунт, деспотизм, ревнощі.

  • 3-7 років - відносно врівноважена емоційність, відсутність сильних афективних спалахів та конфліктів одночасно при дуже насиченому емоційному житті, емоції, пов’язані не з конкретними предметами, а з уявленнями та образами.

  • 7-11 років - розвиток емоційно-мотиваційної сфери приводить до виникнення внутрішнього світу дитини, диференціації його від зовнішнього світу, поява раціональної та емоційної оцінки дій та поведінки.

  • 11-15 років - бурхливе емоційне життя, емоційна нестабільність, тісна залежність психічного «Я» від фізичного у вигляді важких емоційних реакцій на свою зовнішність, легка невротизація, виникнення ситуацій підвищеного ризику (сексуальна активність, депресивні стани, суїцідальні спроби, нещасні випадки).

^ Формування особистості та її соціалізація

Формування особистості людини найбільш інтенсивно відбувається в дитячому та юнацькому віці. Особистість, в широкому розумінні цього слова, включає в себе індивідуальні психічні властивості, які традиційно об’єднуються в декілька груп: темперамент, здібності, контроль поведінки, інтереси, цінності.

На особистість, як і на людський організм взагалі, поширюється поняття «зрілість». Рівень зрілості особистості, як правило, визначається сформованістю окремих її компонентів, до яких психологи відносять мотивацію досягнень, самооцінку, відношення до суспільства, конструювання образу життя, здатність до психологічної близкості з іншими людьми (емпатія), почуття гумору. Як правило, чим старше дитина, молода людина, тим вище й рівень її особистісної зрілості. Однак остання не є функцією одного лише віку, а багато в чому залежить від конкретних умов, в яких зростала і виховувалась конкретна дитина, а також від генетичних даних і індивідуальних рис.

Розвиток особистості (Erik Erikson):

  1. Період довіри - 0-12 місяців.

  2. Період автономії - 1-3 роки.

  3. Період ініціативи - 3-7 років.

  4. Період продуктивності - 7-12 років.

  5. Період самовизначення (ідентифікації) - 12-18 років.

Моральний розвиток:

  1. Передумовна стадія - розвиток базується на розумінні конкретних понять «добре»-«погано». Більш глибока оцінка поведінки дитини оточуючими її не цікавить, вона підкорюється наказам. В цей період у дитини відсутнє внутрішнє відчуття вдячності, справедливості.

  2. Умовна стадія - розвиток людини базується на тому, як її дії та поведінка оцінюється оточуючими.

  3. Автономна стадія - розвиток самосвідомості, на якій базується законослухняність, повага до інших людей.


^ Зміст 3 заняття:

Контроль за динамiкою нервово-психiчного розвитку здiйснюється в певнi строки, як правило, одночасно з оцiнкою фiзичного розвитку та стану здоров'я. Чим молодша дитина, тим частiше проводять контроль нервово-психiчного розвитку, оскiльки iнтенсивнiсть її розвитку бiльш швидша, нiж у дiтей старшого вiку. На першому роцi життя оцiнку нервово-психiчного розвитку проводять щомiсяця, на другому роцi - раз за квартал, на третьому - раз за пiврiччя (в днi, близькі до дня народження).

Рiвень розвитку дiтей першого року життя оцiнює лiкар-педiатр на прийомi в кабiнетi здорової дитини, а за дiтьми, що виховуються в дитячих колективах, спостерігає вихователь пiд контролем лiкаря-педiатра та педагога. При спостереженні за нервово-психічним розвитком дитини педіатром використовуються різні більш-менш складні методики та шкали: пред’явлення дитині нескладних задач, відповідних його віку, денверська шкала оцінки основних напрямків розвитку, проективні тести, шкала Векслера. Для оцiнки розвитку дитини повинен бути пiдiбраний матерiал, аналогiчний використовуваному в самостiйнiй дiяльностi.

Напрямки контролю нервово-психiчного розвитку дiтей в рiзнi вiковi перiоди:

  • до 6 мiсяців життя - конролюються виникнення i формування слухових i зорових орiєнтовних реакцiй, позитивних емоцiй, рухiв кiнцiвок, загальних рухових навичок, пiдготовчих етапiв активного мовлення й умiнь в процесi годування;

  • у вiцi вiд 6 до 12 мiсяців оцiнюють розвиток загальних рухiв, розумiння мовлення, активного мовлення, дiї з предметами, умiння й навички, якi виявляються у процесi спiлкування;

  • на 2-му роцi життя оцiнюють розвиток розумiння та активного мовлення, сенсорний розвиток, гру та дiї з предметами, подальше становлення рухової активностi та вмiнь;

  • вiд 2 до 3 рокiв оцiнюють активне мовлення, сенсорний розвиток, участь у грi, конструктивну та образотворчу дiяльнiсть, рухову активнiсть;

  • для оцiнки нервово-психiчного розвитку дiтей вiд 3 до 7 рокiв користуються даними спостережень за поведiнкою дитини пiд час рiзних режимних моментiв, при проведеннi поглиблених лiкарських обстежень, а також характеристикою педагога у ДДУ. При цьому основними показниками є: моторний розвиток i зорова координацiя (рiвновага при ходьбi, статична рiвновага, тощо), розвиток мовлення (звукова культура мовлення, граматичне мовлення, читання вiршiв та iнш.), пiзнавальна дiяльнiсть (орiєнтування в просторi, рахунок, значення i вiдчуття кольорiв, конструювання та iн.), соцiально-культурний розвиток (культурно-гiгiєнiчнi навички, самостiйнiсть i працелюбство, iгрова дiяльнiсть, взаємостосунки з оточуючими, тощо).

Послiдовнiсть дiй при оцiнцi нервово-психiчного розвитку можна представити наступним чином:

1. Визначення календарного (хронологiчного) вiку дитини.

2. Виявлення умiнь даної дитини з урахуванням головних показникiв розвитку, характерних для даного вiкового перiоду,

3.Зiставлення виявленого рiвня нервово-психiчного розвитку дитини з показниками розвитку дiтей даного вiку, визначення психiчного вiку дитини та коефiцiєнту розвитку (QD).

4. Виявлення вiдхилень у нервово-психiчному розвитку дитини порiвняно з показниками для дiтей даного вiку та формулювання висновкiв.

Коефiцiєнт розвитку (QD) є iнтегральною оцiнкою рiвня нервово-психiчного розвитку дитини. Визначається через календарний (хронологiчний) i психiчний вiк дитини аналогiчно способу визначення коефiцiєнта розумового розвитку (IQ) за шкалами Станфорд-Біне (Stanford-Binet Intelligence Scale, 1972) та Д. Векслера (D.Wechsler, 1965):

ВПР

QD = ------------ * 100

КВ

де ВПР - вiк психiчного розвитку; КВ - календарний (хронологiчний) вiк дитини.

Календарний (хронологiчний) вiк - це реальний вiк дитини на момент обстеження, який визначається рiзницею мiж датами народження i обстеження. На першому роцi життя вiн визначається тижнями, а у дiтей старше 1 року - в мiсяцях, причому залишок 15 i бiльше днiв береться за 1 мiсяць. Вiк психiчного розвитку вiдображає рiвень психiчного розвитку дитини i визначається здатнiстю при дослiдженнi виконувати певнi навички, характернi для даного вiкового перiоду. Загальний психiчний вiк є середньою арифметичною величиною вмiнь i навичок дитини по кожному показниковi головних лiнiй розвитку.

Шкала оцінки рівня нервово-психічного розвитку дитини

Величина QD

Рівень розвитку

130 i бiльше

Дуже високий розвиток

120-129

Високий розвиток

111-120

Нормальний високий розвиток

90-110

Середнiй нормальний розвиток

80-89

Слабкий нормальний розвиток

70-79

Межовi випадки

69 i менше

Дебiльнiсть


За норму розвитку дитини першого року життя приймають оволодiння умiннями та навичками в межах +15 днiв вiд паспортного вiку. Раннiм, або прискореним вважається розвиток, якщо дитина оволодiла умiннями у бiльш раннi вiковi строки (бiльш, нiж на 15 днiв). Сповiльнений розвиток, або затримка у розвитку відмічається при формуваннi умiнь у бiльш пiзнi вiковi строки, тобто бiльше, нiж 15 днiв (епiкрiзовий строк). На другому роцi життя за нормальний розвиток приймають формування умiнь та навичок у межах кварталу (епiкрiзовий строк), а на третьому роцi - у межах пiврiччя (епiкрiзовий строк).

У дiтей шкiльного вiку для визначення pозумового pозвитку викоpистовують piзнi тести, анкети на виявлення особливостей мозкової діяльності. Вивчаються особливості основних нервових процесів (сила збудження, гальмування, рухливість, лабільність, розвиток І та ІІ сиггальних систем), темп розумової діяльності та розумова працездатність дитини (коректурна проба), можливості операціональної діяльності (сприйняття, збереження та переробка інформації).

Для оцінки інтелектуального розвитку використовується «Інтелектуальна шкала Векслера для дітей». Вона складається з 12 субтестів, кожний з яких вимірює певну розумову здібність або комплекс здібностей. Субтести розподіляються на дві групи: вербальні, побудовані виключно на словесному матеріалі («Загальна обізнаність», «Загальна тямущість», арифметичний субтест, «Словник», знаходження схожості, відтворення цифрових рядів) і невербальні, наочно-маніпулятивні (завершення картинок, встановлення послідовності картинок, складання орнаментів із кубиків, складання фігур, «Кодирування», «Лабіринт»). По кожній групі субтестів вираховується окремий коефіцієнт інтелектуальності (вербальний і невербальний КІ), а на їх основі - повний КІ.

Психодіагностичне обстеження дитини як особистості включає в себе такі методи, як спостереження, розмова, використання психометричних методик (тести Г.Айзенка, Р.Кеттела, вибору кольорів Люшера та інш.).

Для визначення швидкості та точності переробки зорової інформації у учнів всіх вікових категорій використовується перевірка швидкості читання та коректурна проба. Швидкість читання визначається традиційно кількістю прочитаних мовчки слів за хвилину. Для її перевірки беруться групи з 8 – 10 учнів, щоб можна було їх бачити і контролювати початок та кінець виконання завдання. Тексти були підбираються відповідно віку і віддруковуються на окремих листах.

Коректурна проба використовується як методика оцінки темпу психомоторної діяльності, працездатності та здібності до виконання монотонної роботи, що потребує постійної концентрації уваги. Дослідження проводиться за допомогою спеціальних бланків з рядами розташованих у випадковому порядку символів, серед яких викреслюються певні їх поєднання. Результати проби оцінюються по кількості правильно та неправильно закреслених знаків (або по кількості пропущених знаків). Це бланковий тест швидкості, який виконується за певний інтервал часу. Методика Бурдона пропонує інструкцію – уважно продивлятися рядки слів і підкреслювати в них певне буквосполучення. Проби застосовуються з урахуванням вікових особливостей досліджуваних. Для дітей молодшого шкільного віку (8–9 років) проба включає 50 слів, слова прості, зрозумілі для дітей цього віку. Для кожної наступної вікової категорії досліджуваних школярів - підліткового віку та старшокласників - кількість слів збільшується, слова ускладнюються. Коректурна проба пропонується на початку психометричного обстеження, на 2-3-му уроці, щоб виключити можливу додаткову втому зорового аналізатора.

При цьому визначаються два показники:

  • показник точності роботи (А) - характеристика якості виконання завдання. Якщо не допущено жодної помилки або пропуску, цей показник дорівнює 1,0. В іншому випадку А<1,0.

  • показник продуктивності роботи (Е) - визначає одночасно якість та темп виконання, враховуючи об’єм проробленого матеріалу. Якщо по тексту не спостерігається помилок (А=1,0), цей показник виражається цілим числом. При наявності А<1,0 Е – число дрібне

Особистісна методика Айзенка (E.P.I.) призначена для виявлення та виміру таких рис характеру особистості, як екстраверсія та нейротизм. На основі теорії особистості Г.Айзенка були створені декілька варіантів опитувальників, які неодноразово вдосконалювались. Опитувальник містить в собі 57 питань, на які слід відповідати “так” або “ні”. 24 питання з них спрямовані на з'ясування наявності у людини якостей “екстраверсія—інтроверсія”, 24 питання — емоційної лабільності - емоційної стабільнос­ті (“нейротизм – сталість”), а за допомогою 9 питань визначається тенден­ція давати неправдиві відповіді (шкала неправди). Робота з опитувальником не потребує багато часу (8—10 хвилин). При цьому кожному учню пропонується бланк з інструкцією та списком питань та аркуш відповідей, в якому він повинен позначити варіант власної думки. Заповнений аркуш відповідей оброб­ляється за допомогою шаблону з ключем. Кількісні значення показників, що вивчаються, представляються у балах (від 0 до 24) або у відсотках. Дитячий варіант тесту Айзенка має повну назву “Junior Eysenck Personality Inventory – J.E.P.I.”. Він був розроблений автором на основі модифікації тесту E.P.I. для дорослих і адаптований для дітей віком від 7 до 15 років. Тест складається з 56 питань, з яких відповідно 22, 22 і 12 питань визначають кожний фактор, що вимірюється.

Особистісний опитувальник “16 PF” Р.Кеттела був розроблений на основі фундаментальних психологічних досліджень і призначений для одержання найбільш повного уявлення про особистість за найкоротший час. Він дозволяє отримати об’єктивні кількісні показники. Адаптація тесту проведена І.Н.Гільяшевою і Е.М.Александровською (1985, Ленінград). Подана форма опитувальника містить 120 питань, які стосуються найрізноманітніших аспектів особистості і життя дитини: риси темпераменту, характеру, деякі особливості мотивації. взаємовідносини з однокласниками, відношення до сім’ї, поведінка. Він включає також шкалу, яка визначає ступінь сформованості інтелектуальних функцій. Кожний фактор Р. Кеттела відображає деяку реальну систему узагальнених рис особистості. Питання методики сформульовані нейтрально і збалансовані так, щоб однакове число позитивних і негативних відповідей давало рівний вклад в рахунок кожної шкали. Ці виміри є суттєво незалежними (ортогональними), тобто кореляція між ними достатньо мала. Таким чином, кожна з 12 шкал дає повністю нову інформацію про особистість, що не має місця в багатьох багатомірних шкалах. Методика сконструйована таким чином, щоб питання були зрозумілі як для молодших школярів (8 років), так і для дітей більш старшого віку (12 років). Опитувальник розділено на 2 ідентичні частини по 60 питань, кожна шкала містить в собі 10 питань (по 5 в кожній частині). Значуща відповідь на запитання оцінюється в 1 бал. Сума балів по кожній шкалі за допомогою спеціальних таблиць переводиться в стандартні оцінки — “стени”. Оцінки в 1 і 10 стенів, які практично рідко зустрічаються, являють собою крайні діаметрально протилежні значення однієї двополюсної властивості особистості. Як показало проведене дослідження, запропонована методика дозволяє адекватно судити про вікові і статеві особливості школярів і володіє достатньо широкими можливостями оцінки їх особистості.

«Тест особистісної зрілості». Для оцінки особистісної зрілості старших школярів можна використовувати тест, запропонований групою київських психологів. Оцінка рівня особистісної зрілості проводиться за чотирма рівнями: дуже високий, високий, задовільний і незадовільний. Рівень визначається алгебраїчною сумою балів, зібраною за всіма 33 питаннями тесту. Крім того, користуючись тими ж рівнями, можна оцінити зрілість людини і за окремими її аспектами, тому що дана методика містить п'ять шкал, які визначають їх. Авторами виділені наступні аспекти: мотивація досягнень, відношення до свого “Я” (“Я - концепція”), почуття громадянського обов'язку, життєва установка, здатність до психологічної близькості з іншими людьми.

Таким чином, існує багато специфічних психометричних методик, які дозволяють визначити практично всі риси характеру, особистості, рівень розумових здібностей, а також виявити дітей з певними відхиленнями від норми.

^ 5. Контрольні питання:

1. Нервово-психічний - як показник здоров’я дитини.

2. Критерії оцінки нервово-психічного розвитку.

3. Принципи оцінки рівня нервово-психічного розвитку.

4. Розвиток грубої та тонкої моторики.

5. Етапи розвитку мови.

6. Розвиток особистості.

7. Оцінка інтелектуального розвитку у дітей старшого віку.

8. Поняття про тести і тестування (самостійне вивчення)..

6. Література:

Навчальна

Основна

  1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней.- Санкт-Петербург, 2000- 356 с.

  2. Медицина дитинства. Під pед. П.С.Мощича.- Київ.Здоpов'я.1994. – Т.1, Т.2. - 644 с.

  3. Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років»

  4. Чеботарьова В.Д., Майданик В.Г. Пропедевтична педіатрія.- К., 1999.- 327 с.

Додаткова

  1. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста /Под ред. С.Ю.Циркина. – С.-Петербург: Питер, 1999.- 752 с.

  2. Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. – Москва: МЕДпресс, 1998. – 304с.

Наукова

  1. Запорожан В.Н., Аряев Н.Л. Охрана здоровья матери и ребенка в практике семейного врача. – Київ, „Здоров’я”, 2002

  2. Скворцов И.А. Детство нервной системы. – М.: МЕДпресс-информ, 2003. – 176 с.

  3. Клиническая психология и психофизиология. Учебное пособие. Под ред. Г.М.Яковлева. – СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2003. – 296 с.

Методична

1. Нечитайло Ю.М., Фокіна С.Є. Методичні вказівки до практичних занять з пропедевтики дитячих хвороб для студентів III курсу медичного факультету (спеціальність „медична психологія"). - Чернівці, 2003. - 19 с.


Підготував методичну вказівку

доцент Шкробанець І.Д.

Рецензыя позитивна

доцент Ковтюк Н.І.

Схожі:

“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи